Національна наукова медична бібліотека України
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Зведеного каталогу періодичних видань (10)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>S=ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ЭВЕНТРАЦИЯ<.>
Загальна кількість знайдених документів : 12
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-12 
1.


    Жебровский, В. В.
    Применение сетчатых имплантатов у больных при эвентрации [] / В. В. Жебровский, И. В. Каминский, Н. Н. Тороефдзе // Клініч. хірургія. - 2010. - N 7. - С. 12-17. - Библиогр.: с. 17
Рубрики: ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ЭВЕНТРАЦИЯ
   ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ

   ПЕРИТОНИТ

   ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ

   ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ



Дод.точки доступу:
Каминский, И.В.; Тороефдзе, Н.Н.
Экз-ры:
Знайти схожі

2.


    Фелиштинський, Я. П.
    Особливості патогенезу післяопераційних попереково-бічних гриж черевної стінки та їх алогерніопластика [] / Я. П. Фелиштинський, О. О. Кузнецов // Клініч. хірургія. - 2010. - N 7. - С. 18-22. - Библиогр.: с. 22
Рубрики: ГРЫЖА БРЮШНОЙ СТЕНКИ
   ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ

   ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ЭВЕНТРАЦИЯ

   ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ

   ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ



Дод.точки доступу:
Кузнецов, О.О.
Экз-ры:
Знайти схожі

3.


   
    К вопросу о современном лечении эвентраций [] / З. Т. Захидов [и др.] // Вісник проблем біології і медицини. - 2017. - № 2. - С. 130-132. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ЭВЕНТРАЦИЯ -- DIAPHRAGMATIC EVENTRATION (осложнения)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (осложнения)


Дод.точки доступу:
Захидов, З. Т. ; Джамалов, Ф. Г. ; Джамалов, Т. П.; Джаммалова, Г. Ф.
Экз-ры:
Знайти схожі

4.


   
    Післяопераційна евентрація [] / І. К. Морар [и др.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2017. - Т. 16, № 1. - С. 177-181. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ЭВЕНТРАЦИЯ -- DIAPHRAGMATIC EVENTRATION (этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: У статті представлено проблеми виникнення післяопераційної евентрації. Розглянуто питання стосовно її етіології, патогенезу, класифікації, запобігання розвитку та лікування. Особливу увагу приділено способам запобігання післяопераційної евентрації шляхом превентивної абдомінопластики із застосуванням сітчастих алотрансплантатів. Відмічено їх переваги та недоліки, а також зазначено питання, які потребують подальшого вивчення.


Дод.точки доступу:
Морар, І.К.; Іващук, O.I.; Бодяка, В.Ю.; Гушул, І.Я.; Гнатюк, M.Г.; Постевка, І.Д.
Экз-ры:
Знайти схожі

5.


   
    Хірургічне лікування релаксації діафрагми [] / М. С. Опанасенко [та ін.] // Хірургія України. - 2019. - N 3. - С. 7-12
MeSH-головна:
ДИАФРАГМА -- DIAPHRAGM (иннервация, патология, хирургия)
ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ЭВЕНТРАЦИЯ -- DIAPHRAGMATIC EVENTRATION (диагностика, хирургия)
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (использование)


Дод.точки доступу:
Опанасенко, М. С.; Конік, Б. М.; Шамрай, М. Ю.; Терешкович, О. В.; Леванда, Л. І.; Бичковський, В. Б.; Шалагай, С. М.; Лисенко, В. І.; Обремська, О. К.
Экз-ры:
Знайти схожі

6.


    Шапринський, В. О.
    Внутрішньоочеревинна гіпертензія як причина розвитку евентрації у хворих похилого та старечого віку [] / В. О. Шапринський, О. О. Воровський, Я. М. Пашинський // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 2. - С. 126-131. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION (осложнения)
ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ЭВЕНТРАЦИЯ -- DIAPHRAGMATIC EVENTRATION (хирургия)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Проаналізовані результати хірургічного лікування післяопераційної евентрації у 63 хворих похилого та старечого віку. У 56 (88,9 %) випадках спостерігали підшкірну евентрацію (неповна евентрація) та у 7 (11,1 %) – евісцерацію. Усі хворі були старшими за 60 років, де 34 (54,0 %) особи з евентрацією та всі 7 (11,1 %) з евісцерацією були старшими за 78 років. Встановлено, що основним фактором їх розвитку була внутрішньочеревна гіпертензія. У всіх хворих спостерігалась поєднана супутня патологія, де поєднання таких захворювань, як хронічні обструктивні захворювання легень (77,7 %), аденома передміхурової залози (14,3 %), що безпосередньо пов’язані зі сприянням підвищенням внутрішньочеревного тиску. Ці дефекти черевної порожнини у 59 (93,6 %) хворих розвинулися на тлі розповсюдженого перитоніту, у 2-х (3,17 %) – нагноєння післяопераційної рани, у 2-х (3,17 %) пацієнтів була часткова евентрація при відсутності вищевказаних гнійно-запальних процесів. 9 (14,3 %) пацієнтам з гнійним розповсюдженим перитонітом накладено лапаростому, 40 (63,5 %) пацієнтам проведені програмовані релапаротомії, які виконували від 3 до 6 разів. При етапному лікуванні перитоніту для тимчасового закриття черевної порожнини застосовували ксеношкіру (патент на винахід України “Спосіб лікування евентрації при гнійному перитоніті у хворих похилого віку № 105333”), для остаточного закриття черевної стінки після регресії гнійних процесів та перитоніту застосовувати алопластичні методи (деклараційний патент на корисну модель “Спосіб алопластики післяопераційних гриж у хворих № 8249”), які не зменшують об’єм черевної порожнини (inlay), що дало змогу знизити післяопераційну летальність до 11,1%. Показники ВЧТ більш достовірні при визначенні їх в ретромаскулярному преперітонеальному просторі прямих м’язів живота за допомогою спеціального шприца StrykerIntra-Compartmental Pressure Monitor System.


Дод.точки доступу:
Воровський, О.О.; Пашинський, Я.М.
Экз-ры:
Знайти схожі

7.


    Морар, І. К.
    Вплив внутрішньочеревної гіпертензії на міцність післяопераційного рубця лапаротомної рани [] / І. К. Морар // Вісн. Вінниц. нац. мед. ун-ту ім. М. І. Пирогова. - 2020. - Т. 24, N 2. - С. 223-226
MeSH-головна:
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION (этиология)
ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ЭВЕНТРАЦИЯ -- DIAPHRAGMATIC EVENTRATION (осложнения, хирургия)

Экз-ры:
Знайти схожі

8.


    Морар, І. К.
    Вплив тривалості внутрішньочеревної гіпертензії на виникнення післяопераційної евентрації [] / І. К. Морар // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 79-83. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION (осложнения)
ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ЭВЕНТРАЦИЯ -- DIAPHRAGMATIC EVENTRATION (этиология)
Анотація: Післяопераційна евентрація є одним із найбільш небезпечних ускладнень в абдомінальній хірургії, при виникненні якого відзначається досить висока летальність, яка сягає до 20%, а за даними деяких авторів – до 65%. Одним із багатьох вагомих чинників, який має безпосередній вплив на виникнення післяопераційної евентрації, є внутрішньочеревна гіпертензія (ВЧГ), що завжди має місце при гострих хірургічних захворюваннях та травмах органів черевної порожнини, післяопераційних ускладненнях тощо. Якщо роль рівня ВЧГ у розвитку післяопераційної евентрації є досить зрозуміла та прогнозована, то тривалість ВЧГ та її ступінь залишається до кінця невизначеною. Вивчення тривалості ВЧГ у розвитку післяопераційної евентрації дасть змогу краще зрозуміти етіопатогенез виникнення цього ускладнення та знайти способи щодо його ефективного запобігання. Мета роботи – вивчити роль тривалості внутрішньочеревної гіпертензії, залежно від її ступеня, у розвитку післяопераційної евентрації. Матеріал і методи. Досліджено 59 прооперованих хворих на злоякісні новоутворення ободової кишки у ІІ та ІІІ стадіях захворювання. Основну групу сформували з осіб, у яких протягом раннього післяопераційного періоду виникла евентрація. Групу порівняння утворили пацієнти, в яких упродовж усього післяопераційного періоду евентрація не виникала. Усім пацієнтам рівень ВЧТ вимірювали через сечовий міхур, з періодичністю 3 рази на добу. Результати. Отримані результати дослідження вказують на провідну роль тривалості ВЧГ у розвитку післяопераційної евентрації. Зокрема, для розвитку післяопераційної евентрації характерна більша тривалість періодів ВЧГ ІІ, ІІІ та IV ступенів та менша – без ВЧГ та ВЧГ І ступеня. Зазначено роль тривалості періоду ВЧГ ІІ ступеня, оскільки відсутня вірогідна різниця проти періодів без ВЧГ та із ВЧГ І ступеня. Також післяопераційна евентрація виникає швидше у пацієнтів з тривалішим періодом ВЧГ ІІІ та IVступенів та менш тривалими періодами без ВЧГ та із ВЧГ І ступеня. Для швидшого настання післяопераційної евентрації характерна відсутність вірогідної різниці тривалості періоду ВЧГ ІІІ та IV ступенів порівняно з іншими. Висновки. 1. У розвитку післяопераційної евентрації провідна роль належить порівняно тривалим періодам внутрішньочеревної гіпертензії ІІ, ІІІ, IV ступенів. 2. Термін настання післяопераційної евентрації обернено пропорційний до тривалості періоду внутрішньочеревної гіпертензії ІІІ - IV ступенів.

Экз-ры:
Знайти схожі

9.


    Морар, І. К.
    Клінічне обгрунтування пристрою для попередження післяопераційної евентрації [] / І. К. Морар // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 78-83. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ЭВЕНТРАЦИЯ -- DIAPHRAGMATIC EVENTRATION (терапия)
ВНУТРИБРЮШНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- INTRA-ABDOMINAL PRESSURE
Анотація: Післяопераційна евентрація є одним із найбільш небезпечних ускладнень, особливо у хворих на злоякісні новоутворення органів черевної порожнини, де мають місце явища вторинного імунодефіциту, кахексії, анемії, тощо. Нині існує величезна кількість способів попередження післяопераційної евентрації у пацієнтів із високим ризиком виникнення даного ускладнення, проте всі вони поруч із своїми перевагами мають ряд недоліків, які значно обмежують їх застосування. Розробка ефективного, неінвазивного пристрою для попередження післяопераційної евентрації може у деякій мірі вирішити дану проблему. Мета дослідження: обґрунтувати ефективність застосування пристрою для попередження післяопераційної евентрації, шляхом вивчення частоти розвитку післяопераційних ускладнень у хворих на злоякісні новоутворення органів черевної порожнини. Матеріал і методи. Нами запропоновано пристрій для попередження післяопераційної евентрації, застосування якого не потребує виконання додаткових оперативних прийомів під час оперативного втручання, а також дозволяє використовувати останній при виникненні неповної (підшкірної) евентрації (пат. № 120209 від 25.10.2017). Пристрій складається з п’яти пластикових пластин, обшитих м’якою тканиною, та рухливо сполучених між собою найбільш широкими частинами. Центральна пластина регулюється, залежно від ширини задньої поверхні тулуба пацієнта. Дві бокові пластини на вільних краях мають 11 петель для шнурування. Для обґрунтування ефективності застосування даного пристрою нами досліджено 107 прооперованих хворих на злоякісні новоутворення органів черевної порожнини. Групу порівняння становили 60 осіб, яким запропонований пристрій не застосовувався, основну групу – 47 пацієнтів, яким у ранньому післяопераційному періоді застосовували вищепредставлений пристрій. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані результати вказують на вірогідне переважання частоти розвитку післяопераційної евентрації у пацієнтів основної групи. Слід відмітити відсутність вірогідної різниці частоти розвитку «системних» та інших «локальних» післяопераційних ускладнень між обома дослідними групами пацієнтів, що свідчить про репрезентативність вибірки, оскільки «локальні» післяопераційні ускладнення призводять до розвитку евентрації. У пацієнтів основної групи, починаючи з 2-ї доби після виконання оперативного втручання, відмічається вірогідно менший рівень внутрішньочеревного тиску протягом перших 12-и діб раннього післяопераційного періоду. Висновок. Застосування запропонованого пристрою для попередження післяопераційної евентрації дозволяє неінвазивним способом запобігти розвитку останньої, а також при виникненні неповної евентрації попередити розвиток повної, не маючи істотного впливу на рівень внутрішньочеревного тиску, порівняно із загальноприйнятим застосуванням бандажу.

Экз-ры:
Знайти схожі

10.


    Войтів, Я. Ю.
    Особливості патоморфологічних змін апоневрозу у хворих з евентрацією [] / Я. Ю. Войтів, О. О. Дядик // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 10-14. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ЭВЕНТРАЦИЯ -- DIAPHRAGMATIC EVENTRATION (этиология)
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES
Анотація: Мета дослідження – покращення результатів лікування хворих з евентраціями шляхом визначення ролі недиференційованої дисплазії сполучної тканини у розвитку цього ускладнення. Матеріал та методи. Об’єктом дослідження були 33 пацієнти, що лікувались у відділенні торакоабдомінальної хірургії ДУ «НІХТ імені О.О. Шалімова» впродовж 2017-2020 рр. Результати. При комплексному патоморфологічному дослідженні фрагментів апоневрозу виявлено схожі морфологічні зміни у групах пацієнтів із фенотиповими ознаками недиференційованої дисплазії сполучної тканини та з евентраціями. При імуногістохімічному дослідженні тканин з моноклональними антитілами до ?-гладком’язового актину (?-SMA) в обох групах виявлено нерівномірну вогнищеву експресію у клітинах гладком’язового диференціювання та у фібробластах; з моноклональними антитілами до Collagen IV відмічена помірна позитивна експресія в базальній мембрані судин, у гладком’язових клітинах м’язового шару стінки судин, у ділянках сполучної тканини, що є ознаками патологічного ремоделювання сполучної тканини. Висновки. Схожі патоморфологічні зміни апоневрозу у групах із фенотиповими ознаками недиференційованої дисплазії сполучної тканини та з післяопераційними евентраціями підтверджують роль патології сполучної тканини у розвитку цього ускладнення.


Дод.точки доступу:
Дядик, О. О.
Экз-ры:
Знайти схожі

 1-10    11-12 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)