Національна наукова медична бібліотека України
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Зведеного каталогу періодичних видань (29)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>S=КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ<.>
Загальна кількість знайдених документів : 21
Показані документи с 1 за 20
 1-20    21-21 
1.


   
    Роль ендоскопії в скринінгу, діагностиці, лікуванні та спостереженні хворих на колоректальний рак [] / О. О. Крилова [та інш.] // Сучас. гастроентерологія. - 2011. - N 1. - С. 116-123. - Библиогр.: с. 123
Рубрики: КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ
   КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ

   КОЛОНОСКОПИЯ



Дод.точки доступу:
Крилова, О.О.; Єршова, С.Ю.; Жихарєва, І.І.; Зубкова, І.В.
Экз-ры:
Знайти схожі

2.


    Рубцов, В. С.
    Первый опыт применения лазерного скальпеля "ЛС-0,97" при эндоскопической абляции полипов прямой кишки [] / В. С. Рубцов, Ю. В. Чалык // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 2011. - Том 21, N 3. - С. 86-88
Рубрики: ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ
   КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ

   ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ

   КОЛОНОСКОПИЯ



Дод.точки доступу:
Чалык, Ю.В.
Экз-ры:
Знайти схожі

3.


    Яковенко, В. А.
    Гигантский полип прямой кишки [] / В. А. Яковенко // Therapia. Український медичний вісник. - 2015. - N 2. - С. 38-41
Рубрики: ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ
   КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ

   ПРЯМАЯ КИШКА

   КОЛОНОСКОПИЯ

   ЭНДОСКОПИЯ

   ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ

Анотація: По данным Национального канцер-реестра Украины в 2011 г. совокупная доля рака ободочной и прямой кишки в структуре онкологической заболеваемости занимала второе место у мужчин (12,3%) и третье — у женщин (11,8%), в онкологической смертности — второе место и у мужчин (12,5%), и у женщин (15,5%) [1]. При этом известно, что основной причиной колоректального рака являются полипы ободочной и прямой кишки [2,8]. Среди них — гигантские (более 2 см) полипы встречаются редко и нуждаются, как правило, в хирургическом удалении [6]. В научной периодической литературе приведены единичные описания случаев успешного эндоскопического удаления гигантских колоректальных полипов [7]. Представляем случай диагностики и удаления гигантского полипа прямой кишки.

Экз-ры:
Знайти схожі

4.


   
    Клинико-морфологические особенности зубчатых образований толстой кишки / О. А. Харлова [и др.] // Арх. патологии. - 2015. - Том 77, N 4. - С. 24-32
MeSH-головна:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (патология)
КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ -- INTESTINAL POLYPS (диагноз, патофизиология)


Дод.точки доступу:
Харлова, О.А.; Данилова, Н.В.; Мальков, П.Г.; Агейкина, Н.В.; Князев, М.В.
Экз-ры:
Знайти схожі

5.


   
    Трансанальна ендоскопічна мікрохірургія пухлин прямої кишки [] / Л. С. Білянський [та ін.] // Одеський медичний журнал. - 2015. - N 2. - С. 95-98. - Библиогр.: с.97-98
Рубрики: ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ
   КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ

   ЭНДОСКОПИЯ ОРГАНОВ ПИЩЕВАРЕНИЯ

   МИКРОХИРУРГИЯ



Дод.точки доступу:
Білянський, Л.С.; Мірошниченко, Є.Ю.; Жельман, В.О.; Чевердюк, Д.О.; Амбруш, О.О.; Полєнцов, Ю.О.; Оніщенко, Г.К.
Экз-ры:
Знайти схожі

6.


    Братасюк, А. М.
    Клініко-ендоскопічна характеристика аденоматозних поліпів товстого кишечнику у хворих старших вікових груп / А. М. Братасюк // Україна. Здоров'я нації. - 2016. - N 1/2. - С. 28-30
MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ -- INTESTINAL POLYPS (патофизиология)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (патофизиология)

Экз-ры:
Знайти схожі

7.


   
    Пилотное клинико-генетическое исследование российских пациентов с синдромом Пейтца-Егерса [] / Ю. А. Шелыгин [и др.] // Вопросы онкологии. - 2016. - Т. 62, № 1. - С. 112-116. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ПЕЙТЦА-ЕГЕРСА СИНДРОМ -- PEUTZ-JEGHERS SYNDROME (генетика, диагностика, иммунология)
КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ -- INTESTINAL POLYPS (генетика, диагностика, иммунология)
ГЕНЫ -- GENES
ПИЛОТНЫЕ ПРОЕКТЫ -- PILOT PROJECTS
РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ -- RUSSIA


Дод.точки доступу:
Шелыгин, Ю. А.; Поспехова, Н. И.; Шубин, В. П.; Кашников, В. Н.; Фролов, С. А.; Кузьминов, А. М.; Майновская, О. А.; Сачков, И. Ю.; Цуканов, А. С.
Экз-ры:
Знайти схожі

8.


    Пікас, П. Б.
    Склад жирних кислот у сироватці крові хворих із поліпами шлунково-кишкового тракту, їхній взаємозв’язок [] / П. Б. Пікас // Медицина сьогодні і завтра. - 2015. - N 2. - С. 27-30
MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- INTESTINAL NEOPLASMS (кровь, метаболизм)
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (кровь, метаболизм)
ПОЛИПЫ -- POLYPS (кровь, метаболизм)
КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ -- INTESTINAL POLYPS (кровь, метаболизм)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (кровь)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ НЕНАСЫЩЕННЫЕ -- FATTY ACIDS, UNSATURATED (кровь)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
Анотація: Вивчали склад жирних кислот ліпідів у сироватці крові хворих із 1-2 поліпами кишечника чи шлунка на газорідинному хроматографі серії «Цвет-500» із плазмо-іонізаційним детектором в ізотермічному режимі. Кількісну оцінку складу жирних кислот ліпідів у сироватці крові пацієнтів при поліпах кишечника чи шлунка проводили за методом нормування площ шляхом визначення піків їх метилових ефірів та їхньої частки. У хворих із 1-2 поліпами кишечника чи шлунка склад жирних кислот ліпідів змінювався і характеризувався зростанням сумарного вмісту ненасичених жирних кислот (у тому числі й поліненасичених) та зниженням сумарного вмісту насичених жирних кислот, що свідчить про порушення метаболізму ліпідів. Зміна спектра жирних кислот ліпідів у сироватці крові залежить від наявності чи відсутності поліпів у кишечнику чи шлунку, що свідчить про необхідність корекції складу жирних кислот при лікуванні даних хворих.

Экз-ры:
Знайти схожі

9.


    Пікас, П. Б.
    Особливості метаболічних змін ліпідів у сироватці крові у хворих на поліпи кишечника і шлунку / П. Б. Пікас // Biomedical and biosocial anthropology. - 2016. - N 27. - С. 149-154
MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ -- INTESTINAL POLYPS (диагностика, кровь, метаболизм)
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (диагностика, кровь, метаболизм)

Экз-ры:
Знайти схожі

10.


    Милица, К. Н.
    Абдоминальное ожирение как фактор риска развития колоректальных аденом [] / К. Н. Милица, А. И. Маслов // Запорож. мед. журн. - 2016. - N 5. - С. 53-57
MeSH-головна:
АДЕНОМАТОЗНЫЙ ПОЛИПОЗ КОЛИ -- ADENOMATOUS POLYPOSIS COLI (диагностика, этиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, осложнения)
КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ -- INTESTINAL POLYPS (диагностика, этиология)
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
Анотація: Ожирение является фактором риска для многих заболеваний, в том числе и заболеваемости колоректальным раком. Цель работы - изучить взаимосвязь конституциональных особенностей (рост, вес, окружность талии) пациентов с выявлением полипов толстой кишки (ПТК) при скрининговой колоноскопии. Материалы и методы. В период 2013-2015 гг. обследованы бессимптомные по изучаемому фактору пациенты в возрасте от 18 до 75 лет. Критериями исключения стали: рак любой локализации в анамнезе; оперативные вмешательства в течение последних двух лет; воспалительные заболевания кишечника (болезнь Крона, НЯК); аутоиммунные заболевания (ревматоидный артрит, ВИЧ СПИД, СКВ); диабет; хроническое заболевание печени или почек; семейный полипоз. Результаты. У пациентов с ожирением достоверно выше, чем у лиц с нормальным весом, вероятность наличия аденомы (ОШ=6,0; ДИ: 2,2-16,7); множественности полипов (вероятность того, что будет ?3 полипов, составила 6,4; ДИ: 1,4-29,9). У обследуемых с окружностью талии в самом высоком тертиле (›115 см) было в 4,6 раза больше шансов выявить ?3 полипов, чем у пациентов с окружностью талии в самом низком тертиле (‹96 см). Вероятность обнаружения аденомы у лиц с окружностью талии в самом высоком тертиле была в 6,2 раза выше, чем в низком тертиле.Выводы. Висцеральное ожирение ассоциировано с количеством и морфотипом полипов толстой кишки. Данный тип ожирения достоверно повышает риск развития аденом толстого кишечника. Наличие у пациентов ожирения, особенно висцерального, является показанием к более тщательному колоноскопическому обследованию правой половины толстой кишки. С целью своевременной диагностики аденом толстой кишки и профилактики колоректального рака лицам, страдающим ожирением, целесообразно рекомендовать скрининговую колоноскопию уже с возраста 50 лет.


Дод.точки доступу:
Маслов, А. И.
Экз-ры:
Знайти схожі

11.


    Харченко, Н. В.
    Эндоскопическая характеристика стелющихся зубчатых полипов проксимальных отделов толстой кишки при хромоэндоскопии раствором индигокармина [] = Endoscopic characteristics of proximal colon sessile serrated polyps with indigocarmine chromo-endoscopy use / Н. В. Харченко, С. В. Музыка, Д. Т. Джанелидзе // Сучасна гастроентерологія. - 2017. - № 2. - С. 9-14. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
КОЛОНОСКОПИЯ -- COLONOSCOPY (использование, методы)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ -- ENDOSONOGRAPHY (методы)
ИНДИГОКАРМИН -- INDIGO CARMINE (диагностическое применение)
КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ -- INTESTINAL POLYPS (диагностика, ультрасонография, ультраструктура)
КРАСЯЩИЕ РЕАГЕНТЫ -- COLORING AGENTS (диагностическое применение)
Анотація: Цель — оценить эффективность использования метода окрашивания раствором индигокармина слизистой оболочки толстой кишки для обнаружения стелющихся зубчатых полипов (СЗП) при стандартной колоноскопии и колоноскопии с оптическим увеличением. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 98 бессимптомных пациентов (средний возраст — 50,5 года) с СЗП в проксимальном отделе толстой кишки. Скрининговая колоноскопия проведена одним эндоскопистом с использованием колоноскопа CF HQ190 (Olympus Medical Systems). Пациенты получали внутривенно пропофол под контролем врача-анестезиолога. Тотальная колоноскопия выполнена всем пациентам. Обнаружено 152 СЗП. Полипы окрашивали с использованием 0,2 % раствора индигокармина. Все находки (п= 105) в первой группе пациентов были оценены без увеличения. Эндоскопические признаки проанализированы после активной водной ирригации. Если индигокармин оставался на поверхности находки, то это рассматривали как признак «голубая шапочка». Во второй группе пациентов рельеф полипов (п=47) оценивали с помощью увеличения. Все находки были удалены эндоскопически. Результаты патоморфологического обследования сопоставили с эндоскопическими признаками. Результаты хромоэндоскопии не были известны патоморфологам. Результаты. После колоноскопии осложнений не наблюдали. Все полипы в первой группе, которые имели «голубую шапочку» (п = 7б), морфологически были классифицированы как СЗП. Чувствительность и специфичность выявления СЗП составляли 93,8 и 100,0 % соответственно. Во второй группе расширение ямочного рисунка слизистой оболочки было надежным маркером СЗП при эндоскопическом обследовании с оптическим увеличением. Диффузно расширенные ямки имеют чувствительность и специфичность при выявлении СЗП 100,0 и 81,8 % соответственно. Случаев аденокарциномы не было. Выводы. Хромоколоноскопия с использованием метода окрашивания раствором индигокармина является эффективным методом для дифференциальной диагностики СЗП. Признак «голубой шапочки» — значимый для эндоскопической диагностики СЗП


Дод.точки доступу:
Музыка, С. В.; Джанелидзе, Д. Т.
Экз-ры:
Знайти схожі

12.


    Сафиева, А. К.
    Лечение колоректальных полипов [] / А. К. Сафиева // Клінічна хірургія. - 2017. - N 5. - С. 20-22. - Библиогр.: с. 22
MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ -- INTESTINAL POLYPS (диагностика, хирургия)
ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
ОБОДОЧНОЙ КИШКИ ПОЛИПЫ -- COLONIC POLYPS (диагностика, хирургия)
КОЛОНОСКОПИЯ -- COLONOSCOPY (методы)

Экз-ры:
Знайти схожі

13.


    Кирьян, Е. А.
    Особенности влияния генетических факторов на развитие кишечной патологии [] / Е. А. Кирьян // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2017. - Т. 17, № 4 (ч.2). - С. 168-172. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (патология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (генетика)
КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ -- INTESTINAL POLYPS
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME

Экз-ры:
Знайти схожі

14.


   
    Дифференциальный диагноз MutYH-ассоциированного полипоза и спорадических полипов толстой кишки / А. С. Цуканов [и др.] // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 2018. - Том 28, N 6. - С. 51-57
MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА ПОЛИПОЗ -- INTESTINAL POLYPOSIS (диагностика)
КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ -- INTESTINAL POLYPS (диагностика)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE


Дод.точки доступу:
Цуканов, А. С.; Шубин, В. П.; Кузьминов, А. М.; Тобоева, М. Х.; Савельева, Т. А.; Кашников, В. Н.; Шелыгин, Ю. А.
Экз-ры:
Знайти схожі

15.


    Сафиева, А. К.
    Мелкие колоректальные полипы как предшественники колоректального рака [] / А. К. Сафиева, Н. Ю. Байрамов // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 21-23. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (диагностика)
КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ -- INTESTINAL POLYPS (диагностика, патофизиология)
ПРЕДРАКОВЫЕ СОСТОЯНИЯ -- PRECANCEROUS CONDITIONS (диагностика)


Дод.точки доступу:
Байрамов, Н. Ю.
Экз-ры:
Знайти схожі

16.


    Шишкин, М. А.
    MUC1, MUC2, MUC4, MUC5AC, Cdx2: характеристика иммуногистохимической экспрессии в полипах и аденокарциноме дистальных отделов толстого кишечника [] / М. А. Шишкин // Патологія. - 2019. - N 1. - С. 73-80
MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ -- INTESTINAL POLYPS (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA (диагностика, этиология)
МУЦИНЫ -- MUCINS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы)
Анотація: Мета роботи – вивчити особливості імуногістохімічної експресії MUC1, MUC2, MUC4, MUC5AC, Cdx2 в поліпах та аденокарциномі дистальних відділів товстої кишки. Матеріали та методи. Виконали патоморфологічне та імуногістохімічне дослідження біопсійного матеріалу 30 пацієнтів, які пройшли колоноскопію з поліпектомією, а також операційного матеріалу 30 хворих, яких прооперували з приводу аденокарциноми дистальних відділів товстої кишки. Результати. Встановили, що поліпи дистальних відділів товстого кишечника відрізняються підвищеною експресією MUC-1 порівняно з незміненою слизовою оболонкою. Максимальні показники експресії маркера визначили в зубчастих аденомах, що характеризуються високим рівнем експресії MUC-1. Медіана експресії MUC-1 в аденокарциномі більше такої в незміненій слизовій, однак менше такої в поліпах. Порівняльний аналіз даних, що отримані під час вивчення експресії MUC2, вказує: максимальні показники експресії маркера характерні для незміненої слизової оболонки. Поліпи відрізняються меншими показниками експресії MUC2, серед них найбільші показники експресії спостерігали в гіперпластичних поліпах, менші – в зубчастих аденомах та аденомах. Карцинома дистальних відділів відрізняється вкрай низькою медіаною експресії MUC2. Найбільші показники експресії MUC4 виявили в гіперпластичних поліпах, дещо менші – в незміненій слизовій оболонці. Зубчасті аденоми, аденоми й аденокарцинома відрізняються меншими показниками експресії MUC4. Мінімальний рівень експресії маркера встановили в зубчастих аденомах. У поліпах показники експресії MUC5AC більші, ніж в аденокарциномі. У незміненій слизовій оболонці експресія цього маркера не виявлена. Максимальну медіану експресії MUC5AC спостерігали в зубчастих аденомах, що характеризуються високим рівнем експресії маркера, дещо меншу – в аденомах, ще меншу – в гіперпластичних поліпах. Високий рівень експресії Cdx-2 характеризує зубчасті аденоми й аденокарциному. Середній рівень експресії Cdx-2 – аденоматозні поліпи, гіперпластичні поліпи та незмінену слизову оболонку, причому експресія маркера знижується в наведеній послідовності. Висновки. Поліпи дистальних відділів товстого кишечника характеризуються підвищенням рівнів експресії MUC1 і Cdx-2 при паралельному зниженні експресії MUC2 й аберантній експресії MUC5AC. Зубчасті аденоми відрізняються найбільшими відхиленнями показників експресії маркерів, які вивчили, від таких для незміненої слизової. Аденокарцинома дистальних відділів товстого кишечника порівняно з поліпами характеризується зниженням рівнів експресії MUC1, MUC2 і MUC5АС.

Экз-ры:
Знайти схожі

17.


   
    Досвід застосування транексамової кислоти при гострих товстокишкових кровотечах [] / Я. С. Березицький [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 1. - С. 197-199
MeSH-головна:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (действие лекарственных препаратов, патофизиология)
ТОЛСТОЙ КИШКИ ДИВЕРТИКУЛ -- DIVERTICULUM, COLON (лекарственная терапия)
КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ -- INTESTINAL POLYPS (лекарственная терапия)
КИШЕЧНИКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- INTESTINAL NEOPLASMS
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (лекарственная терапия)
ГЕМОСТАТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HEMOSTATICS (терапевтическое применение)
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (терапевтическое применение)
Анотація: Гострі товстокишкові кровотечі (ГТК) складають 0,03 % в загальній групі населення. Причини ГТК: дивертикулярна хвороба, виразковий коліт та хвороба Крона, поліпи і рак товстої кишки, хронічний геморой, ангіодисплазії та інші рідкі ураження. Транексамова кислота (ТК) ефективний антифібринолітичний засіб, який в 30-40 разів сильніше за амінокапронову кислоту за гемостатичним ефектом. Мета роботи – оцінити ефективність застосування ТК у пацієнтів з гострими товстокишковими кровотечами за кількістю рецидивів кровотеч та хірургічних втручань. Групу дослідження склали 233 пацієнта з ГТК, вік з 39 до 87 років, чоловіків 98 (42,1 %), жінок 135 (57,9 %). Пацієнтам проводилось детальне обстеження для верифікації діагнозу, призначали консервативне лікування, яке включало корекцію крововтрати (згідно ступеню крововтрати) та системну гемостатичну терапію ТК 10 мг/кг, але не більше 1000 мг/добу. Кількість оперативних втручань з приводу ГТК зменшилась з 25,6 до 12,5 %, а загальна летальність з 11,5 до 7,9 %.,Частіше рецидиви кровотеч виникали при дивертикульозі сигмоподібної кишки та ворсинчастих аденомах товстої кишки


Дод.точки доступу:
Березицький, Я. С.; Гапонов, В. В.; Сулима, В. П.; Ярошенко, К. О.; Маліновський, С. Л.; Ющенко, І. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

18.


    Слободин, Ю. В.
    Лапароскопическая хирургия ободочной и прямой кишки. Опыт центра [] / Ю. В. Слободин, Д. В. Толпыга, С. А. Сидоров // Евразийский онкологический журнал. - 2019. - Т. 7, N 3. - С. 381-382
MeSH-головна:
ОБОДОЧНОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLONIC NEOPLASMS (хирургия)
ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS (хирургия)
КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ -- INTESTINAL POLYPS (хирургия)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (патология, хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)


Дод.точки доступу:
Толпыга, Д. В.; Сидоров, С. А.
Экз-ры:
Знайти схожі

19.


    Шишкін, М. А.
    Порівняльна характеристика експресії ЕрСАМ у поліпах і аденокарциномі дистальної товстої кишки [] / М. А. Шишкін, Т. О. Христенко // Вісн. Вінниц. нац. мед. ун-ту ім. М. І. Пирогова. - 2020. - Т. 24, N 2. - С. 208-214
MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ -- INTESTINAL POLYPS (диагностика)
КИШЕЧНИКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- INTESTINAL NEOPLASMS (диагностика)
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA (диагностика)


Дод.точки доступу:
Христенко, Т. О.
Экз-ры:
Знайти схожі

20.


   
    Вибір методу лікування поліпів шлунку, стравоходу та товстої кишки [] / О. М. Велігоцький [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 2. - С. 162-164
MeSH-головна:
ПОЛИПЫ -- POLYPS (хирургия)
КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ -- INTESTINAL POLYPS (хирургия)
КИШЕЧНИКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- INTESTINAL NEOPLASMS (хирургия)
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (хирургия)
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (хирургия)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GASTROINTESTINAL NEOPLASMS (хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЯ ВТОРИЧНО-ПЕРВИЧНЫЕ -- NEOPLASMS, SECOND PRIMARY (хирургия)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
Анотація: У статті проаналізовано досвід хірургічного лікування 250 хворих з поліпами шлунку, стравоходу та товстої кишки. Три групи пацієнтів - ендоскопічна електроексцизія поліпів (І група – 211 хворих (84,4%); резекція слизової оболонки та дисекція підслизового шару (II група – 28 хворих (11,2%); відкрита поліпектомія (111 група - 11 пацієнтів (4,4%). Дана оцінка ефективності методів ендоскопічного видалення поліпів шлунково-кишкового тракту. Доведено, що видалення доброякісних поліповидних утворень з ендоскопічною резекцією слизової оболонки та дисекцією підслизового шару є ефективними та безпечними методиками з невеликою кількістю ускладнень.


Дод.точки доступу:
Велігоцький, О. М.; Шадрін, О. В.; Савицький, Р. В.; Рибак, І. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

 1-20    21-21 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)