Національна наукова медична бібліотека України
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Зведеного каталогу періодичних видань (13)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>S=СЛЕЗНОГО КАНАЛА НЕПРОХОДИМОСТЬ<.>
Загальна кількість знайдених документів : 14
Показані документи с 1 за 14
1.


   
    Гидродинамический метод диагностики нарушений проходимости слезоотводящих путей [] / Е.Л. Атькова, В.Г. Белоглазов, С.А. Эль-Саед и др. // Вестник офтальмологии. - 2010. - Том 126, N 4. - С. 6-9
Рубрики: СЛЕЗНОГО КАНАЛА НЕПРОХОДИМОСТЬ
   ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ



Дод.точки доступу:
Атькова, Е.Л.; Белоглазов, В.Г.; Эль-Саед, С.А.; Абдурахманов, Г.А.; Попов, Е.Г.
Экз-ры:
Знайти схожі

2.


   
    Значение цитологического исследования в оценке течения послеоперационного периода у пациентов с обструкцией слезоотводящих путей [] / Е.Л. Атькова, А.А. Федоров, В.Г. Белоглазов и др. // Вестн. офтальмологии. - 2010. - Том 126, N 6. - С. 26-29
Рубрики: ДАКРИОЦИСТИТ
   СЛЕЗНОГО КАНАЛА НЕПРОХОДИМОСТЬ

   ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО

   ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ



Дод.точки доступу:
Атькова, Е.Л.; Федоров, А.А.; Белоглазов, В.Г.; Абдурахманов, Г.А.; Резникова, Л.В.
Экз-ры:
Знайти схожі

3.


   
    Сравнительный анализ результатов баллонной дакриопластики при стенозах вертикального отдела слезоотводящих путей различной локализации [] / Е. Л. Атькова [и др.] // Вестник офтальмологии. - 2015. - Том 131, N 4. - С. 66-72
Рубрики: СЛЕЗНОГО КАНАЛА НЕПРОХОДИМОСТЬ
   СЛЕЗНЫЙ АППАРАТ

   НОСОСЛЕЗНЫЙ ПРОТОК

   ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ

   СИЛИКОНЫ

   ПОЛИПРОПИЛЕНЫ

   БАЛЛОННАЯ ДИЛАТАЦИЯ

   КАТЕТЕРИЗАЦИЯ

   ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ

   ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ

Кл.слова (ненормовані):
БАЛЛОННАЯ ДАКРИОПЛАСТИКА (методы) -- РЕКАНАЛИЗАЦИЯ (методы)
Анотація: Цель — сравнительный анализ эффективности баллонной дакриопластики (БАП) при стенозах вертикального отдела слезоотводящих путей различной локализации и определение необходимости их интубации после воздействия. Материал и методы. Проанализировано 120 клинических случаев у 85 пациентов (66 женшин и 19 мужчин, средний возраст 53,61±11,82 года). Пациентам со стенозом шейки слезного мешка была проведена БДП (1-я группа — 19 пациентов, 30 операций) и БДП с реканализацией по Ritleng (2-я группа — 22 пациента, 30 операций); пациентам со стенозом устья носослезного протока — БДП (3-я группа — 21 пациент, 30 операций) и БДП с реканализацией по Ritleng (4-я группа — 23 пациента, 30 операций). Кроме рутинных методов обследования, проводили оценку выраженности слезотечения по шкале Munk и показателей зависящего от здоровья качества жизни (HRQOL), лакримальную менискометрию, лакримальную сцинтиграфию, мультиспиральную компьютерную томографию с контрастированием слезоотводяших путей, однофотонную эмиссионную компьютерную томографию. Послеоперационное наблюдение составило 6 мес. Результаты. У пациентов 1-й группы выздоровление наблюдали в 18 (60,00%) случаях, улучшение — в 9 (30,00%), рецидив — в 3 (10,00%), во 2-й группе выздоровление — в 18 (60,00%) случаях, улучшение — в 10 (33,33%), рецидив — в 2 (6,67%), в 3-й группе выздоровление — в 12 (40,00%) случаях, улучшение — в 5 (16,66%), рецидив — в 13 (43,34%), в 4-й группе выздоровление — в 19 (63,33%) случаях, улучшение — в 8 (26,67%), рецидив — в 3 (10,00%). Заключение. БДП — эффективный метод восстановления проходимости слезоотводяших путей при дакриостенозах. Результативность БДП при стенозе шейки слезного мешка выше, чем при стенозе устья носослезного протока. Реканализация слезоотводяших путей по Ritleng после БДП повышает эффективность воздействия у пациентов со стенозом устья носослезного протока.


Дод.точки доступу:
Атькова, Е.Л.; Ярцев, В.Д.; Краховецкий, Н.Н.; Роот, А.О.
Экз-ры:
Знайти схожі

4.


   
    Выбор оптимального метода общей анестезии при зондировании слезного канала у детей младшего возраста [] / Е. А. Бачинин [и др.] // Вестник офтальмологии. - 2018. - Т. 134, № 2. - С. 53-58. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Севофлуран
MeSH-головна:
СЛЕЗНОГО КАНАЛА НЕПРОХОДИМОСТЬ -- LACRIMAL DUCT OBSTRUCTION
НОСОСЛЕЗНЫЙ ПРОТОК -- NASOLACRIMAL DUCT
ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ФТОРОТАН -- HALOTHANE


Дод.точки доступу:
Бачинин, Е. А.; Уткин, С. И.; Сорокин, Е. Л.; Игнатенко, Д. Ю.; Столяров, М. В.; Халфин, Р. Н.
Экз-ры:
Знайти схожі

5.


    Тутченко, Л. П.
    Каналікуліт: проблеми діагностики й лікування [] = Canaliculitis: problems of diagnosis and treatment / Л. П. Тутченко, Є. М. Черняк, І. М. Петренко // Архів офтальмології України. - 2018. - Т. 6, № 3. - С. 53-59. - Бібліогр.: в кінці ст.
Рубрики: Мирамистин
MeSH-головна:
СЛЕЗНОГО КАНАЛА НЕПРОХОДИМОСТЬ -- LACRIMAL DUCT OBSTRUCTION (диагностика, патофизиология, терапия, хирургия)
ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Кл.слова (ненормовані):
Каналикулотомия
Анотація: Каналікуліт є порівняно рідкісним запаленням слізної дренажної системи, часто помилково діагностованим, оскільки може імітувати багато інших проявів очного запалення. Найчастішими симптомами захворювання є одностороння сльозотеча, кон’юнктивіт, слизогнійні виділення, набряк повік,запалення медіального канту, почервоніння слізних точок із слизогнійним виділенням із них. Інтервал між першими симптомами й постановкою правильного діагнозу подекуди триває від 2 днів до 20 років. Поряд з узагальненням даних літератури з каналікуліту в статті проаналізовано скарги, перебіг захворювання й результати проведеного лікування в 13 хворих. Відмічено тривалість перебігу й поліморфізм каналікуліту, ефективність застосування для його лікування оперативного втручання (каналікулотомії й кюретажу) з подальшою обробкою канальця йодовмісними препаратами й комбінованого використаннярозчину мірамістину 0,01% і 2% мазі біброкатолу до операції та в післяопераційному періоді, важливість тривалого спостереження й промивання канальця після операції з лікувальною й діагностичною метою, обмеження неконтрольованого тривалого використання антисептичних і антибактеріальних засобів для профілактики розвитку каналікуліту в поєднанні із санацією ендогенних вогнищ інфекції для профілактики й оптимізації лікування запалення слізних каналів
Canaliculitis is a rare inflammation of the proximal lacrimal drainage system that is frequently misdiagnosed, because canaliculitis can mimic many other common ocular conditions. It classically presents with symptoms of unilateral epiphora, conjunctivitis, mucopurulent discharge, swollen eyelid, medial canthus inflammation, and a red, swollen and pouting punctum with mucopurulent discharge. Time between the first symptoms and correct diagnosis has known to be from 2 days to 20 years. Along with the literature review of canaliculitis, the article analyzes the complaints, clinical presentations


Дод.точки доступу:
Черняк, Є. М.; Петренко, І. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

6.


    Ярцев, В. Д.
    Осложнения антеградного зондирования при врожденной непроходимости носослезного протока [] / В. Д. Ярцев, Е. Л. Атькова // Офтальмология. Восточная Европа. - 2018. - Том 8, N 2. - С. 233-239
MeSH-головна:
СЛЕЗНОГО КАНАЛА НЕПРОХОДИМОСТЬ -- LACRIMAL DUCT OBSTRUCTION (хирургия)
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия)
НОСОСЛЕЗНЫЙ ПРОТОК -- NASOLACRIMAL DUCT (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Анотація: В статье авторами обобщены результаты доступных клинических исследований, посвященных антеградному трансканаликулярному зондированию слезоотводящих путей при их врожденной непроходимости. Анализированы описанные в литературе осложнения процедуры. Подробно изучена частота формирования ложных ходов при зондировании. Помимо этого, авторы останавливаются на индукции ятрогенного стенозирования слезоотводящих путей и возможном развитии кровотечения. На основе проведенного анализа разработаны клинические рекомендации, обсуждены возможные перспективы развития методики антеградного зондирования слезоотводящих путей.


Дод.точки доступу:
Атькова, Е.Л.
Экз-ры:
Знайти схожі

7.


    Вавин, В. В.
    Использование микролоскутов в первичном хирургическом лечении стеноза слезно-носового канала [] / В. В. Вавин, И. И. Нажмудинов, Х. Ш. Давудов // Рос. ринология. - 2019. - Том 27, N 2. - С. 65-69
MeSH-головна:
НОСОСЛЕЗНЫЙ ПРОТОК -- NASOLACRIMAL DUCT (хирургия)
СЛЕЗНОГО КАНАЛА НЕПРОХОДИМОСТЬ -- LACRIMAL DUCT OBSTRUCTION (хирургия)
ДАКРИОРИНОЦИСТОСТОМИЯ -- DACRYOCYSTORHINOSTOMY (использование, методы)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование, методы)


Дод.точки доступу:
Нажмудинов, И. И.; Давудов, Х. Ш.
Экз-ры:
Знайти схожі

8.


    Школьник, С. Ф.
    Трансканаликулярная эндоскопия слезоотводящих путей [] / С. Ф. Школьник, Г. С. Школьник // Вестн. офтальмологии. - 2019. - Том 135, N 4. - С. 78-82
MeSH-головна:
СЛЕЗНОГО КАНАЛА НЕПРОХОДИМОСТЬ -- LACRIMAL DUCT OBSTRUCTION (хирургия)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование)


Дод.точки доступу:
Школьник, Г. С.
Экз-ры:
Знайти схожі

9.


   
    Меатопластика - эффективный способ хирургического лечения пациентов со стенозом устья носослезного протока [] / Е. Л. Атькова [и др.] // Вестник оториноларингологии. - 2019. - Т. 84, № 4. - С. 28-32. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
НОСОСЛЕЗНЫЙ ПРОТОК -- NASOLACRIMAL DUCT (патофизиология, хирургия)
СЛЕЗНОГО КАНАЛА НЕПРОХОДИМОСТЬ -- LACRIMAL DUCT OBSTRUCTION (хирургия)


Дод.точки доступу:
Атькова, Е. Л.; Краховецкий, Н. Н.; Ярцев, В. Д.; Мазурова, Ю. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

10.


    Краховецкий, Н. Н.
    Лакоцисториностомия в лечении облитерации горизонтального отдела слезоотводящих путей [] / Н. Н. Краховецкий, Е. Л. Атькова // Вестник офтальмологии. - 2020. - Т. 136, № 6 ч.1. - С. 65-69. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
СЛЕЗНОГО КАНАЛА НЕПРОХОДИМОСТЬ -- LACRIMAL DUCT OBSTRUCTION (патофизиология, хирургия)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование, методы)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ДАКРИОРИНОЦИСТОСТОМИЯ -- DACRYOCYSTORHINOSTOMY (использование)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC


Дод.точки доступу:
Атькова, Е. Л.
Экз-ры:
Знайти схожі

11.


    Ярцев, В. Д.
    Конкрементообразование в слезоотводящих путях [] / В. Д. Ярцев, Е. Л. Атькова // Вестник офтальмологии. - 2020. - Т. 136, № 6 ч.1. - С. 78-83. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
СЛЕЗНОГО КАНАЛА НЕПРОХОДИМОСТЬ -- LACRIMAL DUCT OBSTRUCTION (диагностика, патофизиология, этиология)
КОНКРЕМЕНТЫ -- CALCULI (диагностика, патофизиология)
АКТИНОМИКОЗ -- ACTINOMYCOSIS (патофизиология)
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (патофизиология, этиология)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC


Дод.точки доступу:
Атькова, Е. Л.
Экз-ры:
Знайти схожі

12.


    Бездітко, П. А.
    Клінічні особливості симптоматичної набутої непрохідності слізних шляхів у хворих на цукровий діабет 2 типу [] / П. А. Бездітко, Н. М. Безега // Офтальмол. журнал. - 2022. - N 2. - С. 32-36
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения, патофизиология)
СЛЕЗНОГО КАНАЛА НЕПРОХОДИМОСТЬ -- LACRIMAL DUCT OBSTRUCTION (патофизиология, этиология)
Анотація: Мета - виявити клінічні особливості симптоматичної ННСШ у хворих на цукровий діабет 2 типу (ЦД2). ЦД2 виявили у 19,7±2,4хворих на симптоматичну ННСШ. У хворих на ЦД2 основної групи було виявлено клінічні особливості симптоматичної ННСШ : частота двобічного ураження (46,4±6,7% хворих) була в 1,6 разів, дакріоциститу (60,7±6,5% хворих) у 1,5 разів, непрохідності слізних точок (30,3±6,1% хворих) у 1,3 рази, двобічної непрохідності слізних точок (7,1±3,4% хворих) у 2,7 разів, непрохідності слізних точок по мембранному типі (9,8±3,3% очей) у 2 рази, по крапковому типі (9,8±3,3% очей) у 1,9 разів, блефариту (71,4±6,0% хворих) у 1,4 рази вище, а середній вік - на 8,1 років менше у порівнянні до відповідних показників хворих на симптоматичну ННСШ без ЦД контрольної групи (р0,05). На ЦД2 хворіє 19,7±2,4% хворих на симптоматичну ННСШ. У хворих на ЦД2 відмічаються клінічні особливості симптоматичної ННСШ.
Цель – выявить клинические особенности симптоматической ПНСП у больных сахарным диабетом 2 типа (СД2). СД2 обнаружили у 19,7±2,4% больных с симптоматической ПНСП. У больных СД2 основной группы были выявлены клинические особенности симптоматической ПНСП: частота двустороннего поражения (46,4±6,7 % больных) была в 1,6 раза, дакриоцистита (60,7±6,5 % больных) в 1,5 раза, непроходимости слезных точек (30,3±6,1 % больных) в 1,3 раза, двусторонней непроходимости слезных точек (7,1±3,4 % больных) в 2,7 раза, непроходимости слезных точек по мембранному типу (9,8±3,3 % глаз) в 2 раза, по точечному типу (9,8±3,3% глаз) в 1,9 раз, блефарита (71,4±6,0 % больных) в 1,4 раза выше, а средний возраст - на 8,1 лет меньше по сравнению с соответствующими показателями больных с симптоматической ПНСП без СД контрольной группы (р0,05). СД2 болеет 19,7±2,4% больных симптоматической ПНСП. У больных СД2 отмечаются клинические особенности симптоматической ПНСП.


Дод.точки доступу:
Безега, Н. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

13.


    Бездітко, П. А.
    Особливості симптоматичної набутої непрохідності слізних шляхів у хворих на цукровий діабет залежно від ступеня його компенсації [] / П. А. Бездітко, Н. М. Безега // Харківська хірургічна школа. - 2022. - N 1. - С. 82-85
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения, патофизиология)
СЛЕЗНОГО КАНАЛА НЕПРОХОДИМОСТЬ -- LACRIMAL DUCT OBSTRUCTION (патофизиология, этиология)


Дод.точки доступу:
Безега, Н. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

14.


    Безега, Н. М.
    Особливості набутої непрохідності сльозних шляхів у хворих на хронічний цукровий діабет 2 типу, сумісне консервативне та хірургічне лікування з лікарями ЛОР-профілю [] / Н. М. Безега // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2023. - Т. 23, № 4. - С. 60-64
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS
ДАКРИОРИНОЦИСТОСТОМИЯ -- DACRYOCYSTORHINOSTOMY (использование)
СЛЕЗНОГО КАНАЛА НЕПРОХОДИМОСТЬ -- LACRIMAL DUCT OBSTRUCTION (осложнения)
Анотація: Патологічні зміни сльозотворної системи, як синдром сухого ока, у хворих на цукровий діабет, добре освітлені в сучасній літературі, однак проблемі сльозовивідної системі у цієї групи хворих присвячено мало уваги. В теперішній час стандартом лікування хронічного дакріоциститу є ендоскопічна ендоназальна дікріоцисториностомія, яка проводиться сумісно офтальмохірургом разом з лікарями ЛОР-профілю, проте цей метод у групи хворих на цукровий діабет 2 типу потребує дослідження клінічної ефективності хірургічного лікування Мета роботи – оцінити ефективність консервативного та хірургічного лікування у хворих на хронічний дакріоцистит залежно від наявності цукрового діабету 2 типу та визначити особливості післяопераційного періоду. Матеріали та методи. До дослідження включили 30 хворих на хронічний дакріоцистит та цукровий діабет 2 типу (основна група) та 30 хворих на хронічний дакріоцистит без цукрового діабету (контрольна група), яким була проведена ендоскопічна ендоназальна дакріоцисториностомія по стандартній методиці. Результати операції оцінювали через 2 місяці, 6 місяців та через 2 роки. Ендоскопічну ендоназальну дакріоцисториностомію вважали ефективним методом лікування за відновлення вільного пасивного слізовідведення при промиванні слізних шляхів, зникнення сльозотечі у хворого та відсутності повторного інфікування слізного мішка. Крім стандартних, методи офтальмологічного дослідження включали слізоносову, слізовсмоктуючу пробу, та пробу рефлюксу, промивання слізовідвідних шляхів, зондування слізних канальців, комп'ютерну томографію, ендоскопічне дослідження порожнини носа. Результати та їх обговорення. Ефективність хірургічного лікування через 2 місяці після операції у хворих основної групи (70% хворих) була у 1,3 разів, через 6 місяців (63,3% хворих) – у 1,4 разів, а у віддалений період через 2 роки (50% хворих) – у 1,6 разів нижче, ніж у хворих контрольної групи (р менше 0,05). Аналізуючи наявність основних симптомів хронічного дакріоциститу в динаміці спостереження відмітили, що після проведення ендоскопічної ендоназальної дакріоцисториностомії найчастішим симптомом була сльозотеча, проте частота її у хворих основної групи через 2 місяці (30 хворих) була у 4,5 разів, через 6 місяців (36,7% хворих) - у 2,8 разів, через 2 роки (50 хворих) - у 2,5 разів вище, ніж у хворих контрольної групи (р менше 0,05). Висновки. У хворих на цукровий діабет 2 типу клінічна ефективність консервативного і хірургічного лікування при хронічному дакріоциститі нижча, ніж у хворих без цукрового діабету, а післяопераційний період має свої особливості.

Экз-ры:
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)