Національна наукова медична бібліотека України
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
 Найдено в других БД:Книг та авторефератів дисертацій (1)Зведеного каталогу періодичних видань (2)Інформаційні листи (1)
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>A=Козіна, О. С.@<.>
Общее количество найденных документов : 3
Показаны документы с 1 по 3
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бондаренко І.Б., Кізуб Е.А., Колодько Г.П., Козіна О.С., Стоян А.С., Федоров О.В.
Заглавие : Приопераційне забезпечення жінок при оперативному родорозродженні
Место публикации : Біль, знеболювання і інтенсив. терапія. - 2013. - N3д. - С. 18-20 (Шифр БУ1/2013/3д)
Предметные рубрики: РОДЫ ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ-- DYSTOCIA
АКУШЕРСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ-- OBSTETRIC SURGICAL PROCEDURES
Найти похожие

2.

Заглавие журнала :Хірургія України -2016г.,N 3
Интересные статьи :
Національному медичному університету імені О. О. Богомольця - 175 років (стр.7-9)
Лупальцов В.И. К вопросу о хирургическом лечении неосложненной гастродуоденальной язвы/ В. И. Лупальцов (стр.10-14)
Тутченко М.І. Досвід лікування невідкладної хірургічної патології верхніх відділів травної трубки/ М. І. Тутченко [и др.] (стр.17-21)
Гуцулюк В.Г. Сравнительная оценка эффективности эндоскопического инъекционного инфильтрационного гемостаза с применением препаратов транексамовой и аминокапроновой кислоты при кровотечениях из верхних отделов желудочно-кишечного тракта/ В. Г. Гуцулюк [и др.] (стр.22-25)
Олійник Ю.Ю. Виживання пацієнтів з місцево поширеним раком шлунка, які перенесли комбіновані оперативні втручання/ Ю. Ю. Олійник (стр.26-31)
Криворучко І.А. Хірургічне лікування ускладнених псевдокіст підшлункової залози третього типу/ І. А. Криворучко, Н. М. Гончарова (стр.32-36)
Безродний Б.Г. Застосування одномоментного з біліодигестивним гастродигестивного шунтування при паліативному хірургічному лікуванні хворих на місцево поширений рак головки підшлункової залози/ Б. Г. Безродний, В. П. Слободяник, М. С. Філатов (стр.39-43)
Фелештинський Я.П. Аналіз результатів лікування гострого панкреатиту в Київській області/ Я. П. Фелештинський [и др.] (стр.44-49)
Лисенко Р.Б. Аналіз деформацій, напружень, біомеханічної взаємодії імплантату і м’язово-апоневротичних структур передньої черевної стінки людини при алопластиці з приводу її дефектів/ Р. Б. Лисенко, М. Г. Крищук (стр.50-55)
Грубник В.В. Модифицированные лапароскопические операции при лечении послеоперационных вентральных грыж/ В. В. Грубник, Н. Д. Парфентьева, К. О. Воротынцева (стр.56-60)
Переяслов А.А. Вибір методу хірургічного лікування пахвинних гриж у новонароджених: що краще?/ А. А. Переяслов, А. О. Дворакевич (стр.61-66)
Грубник Вл. В. Использование самофиксирующихся сеток Рrogrip при выполнении лапароскопической пластики грыж пищеводного отверстия диафрагмы/ Вл. В. Грубник, А. В. Малиновский, Викт. В. Грубник (стр.67-70)
Рябий С.І. Особливості змін мікробіоценозу кишкової стінки за умов розвитку неспроможності кишкових швів/ С. І. Рябий (стр.73-77)
Лозинська Л.Ю. Неоплазії, асоційовані з хворобою Крона: частота, спектр, статево-вікові особливості виникнення, способи оперативних втручань/ Л. Ю. Лозинська (стр.78-82)
Іващенко В.Є. Порівняння диференційованої та традиційної тактики відеоторакоскопії при синдромі плеврального випоту/ В. Є. Іващенко, І. А. Калабуха (стр.83-88)
Опанасенко М.С. Використання різних видів парієтальної плевректомії з декортикацією легені при неспецифічному та туберкульозному ураженні/ М. С. Опанасенко [и др.] (стр.91-96)
Беленький В.А. Применение современных раневых поливинилалкогольных повязок при огнестрельных ранах мягких тканей/ В. А. Беленький, Р. Н. Михайлусов, В. В. Негодуйко (стр.97-102)
Мішалов В.Г. Інфузійна терапія пентоксифіліном для лікування переміжної кульгавості у хворих на цукровий діабет 2 типу/ В. Г. Мішалов, Н. Ю. Літвінова, О. І. Кефелі-Яновська (стр.103-109)
Козіна О.С. Вплив тромбопрофілактики низькомолекулярним гепарином еноксапарином натрію на гемостаз/ О. С. Козіна, О. М. Клигуненко (стр.110-116)
Козубович P.M. Успішне хірургічне лікування пацієнтки з інтрамускулярною міксомою сідничної ділянки/ P. M. Козубович [и др.] (стр.117-120)
Петренко О.М. Випадок лікування пацієнтки з постімплантаційним поліакриламідним синдромом/ О. М. Петренко, С. В. Бадзюх, Б. Г. Безродний (стр.121-123)
Крыжевский В.В. Госсипибома: современный взгляд на проблему/ В. В. Крыжевский, Н. А. Мендель, Ю. В. Павлович (стр.124-130)
Юрій Віленський - літописець української медицини (стр.131)
Интересные статьи :
Найти похожие


3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Козіна О.С., Клигуненко О.М.
Заглавие : Вплив тромбопрофілактики низькомолекулярним гепарином еноксапарином натрію на гемостаз
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 3. - С. 110-116 (Шифр ХУ6/2016/3)
MeSH-главная: ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS
СВЕРТЫВАНИЕ КРОВИ -- BLOOD COAGULATION
ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ПРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- PROSPECTIVE STUDIES
Аннотация: Мета роботи — оцінити ефективність та безпечність впливу на гемостаз різних доопераційних стартів тромбопрофілактики еноксапарином натрію у хворих у плановій абдомінальній хірургії. Матеріали і методи. Пацієнтів було проспективно розподілено на групи залежно від препарату та режиму тромбопрофілактики. У 1-й групі (n = 48) використовували еноксапарин натрію («Фленокс») у дозі 2000 МО, який вводили за 2 год до операції і по 2000 МО 1 раз на добу впродовж 7 діб після операції. Пацієнтам 2-ї групи (n = 29) цей препарат в дозі 2000 МО вводили за 8 год до операції і по 2000 МО 1 раз на добу впродовж 7 діб після оперативного втручання. Групи були порівнянні за співвідношенням статей, віком, супутньою патологією, класом за ASA (1—2) і типом оперативного втручання (лапароскопічна холецистектомія, герніопластика). Досліджували рівень тромбоцитів, протромбіновий час, міжнародне нормалізоване відношення, активований частковий тромбопластиновий час, анти-Ха-факторну активність, вміст фібриногену, протеїну С, антитромбіну III, розчинних фібрин-мономерних комплексів і D-димеру. Результати та обговорення. На тлі тромбопрофілактики еноксапарином натрію з доопераційним стартом за 2 год до операції в 1-шу добу післяопераційного періоду в гемостатичному балансі поряд з активацією судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу, уповільненням активності зовнішнього шляху коагуляції, подовженням часу утворення тромбу та активацією загального шляху зсідання, на тлі активації фібринолізу виникала загроза кровотечі при зменшенні ризику розвитку тромбоемболічних ускладнень (ТЕУ). Гемостатичний баланс на 5-тудобу після операції зміщався убік відносної гіпокоагуляції, що зменшувало ризик розвитку ТЕУ, проте не знімало загрозу розвитку кровотечі. Наприкінці дослідження спостерігали нормалізацію гемостатичного балансу та зменшення ризику розвитку ускладнень, пов’язаних з його порушеннями. Тромбопрофілактика еноксапарином натрію, яку було розпочато за 8 год до операції, в 1-шу добу післяопераційного періоду забезпечувала блокування патологічної активації судинно-тромбоцитарного гемостазу, зовнішнього, внутрішнього та загального шляхів коагуляції, прискорювала лізис зсідків на тлі активування природних антикоагулянтних систем організму. Ризик тромбозу зводився до мінімуму, проте ризик кровотечі не зменшувався. На 5-ту добу після операції при збереженні активації судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу, інгібуванні активності зовнішнього та внутрішнього шляхів коагуляції, але збереженні активності загального шляху зсідання та підвищеному рівні протеїну С зі стабілізацією фібринолізу стабільність гемокоагуляційного балансу була сталою. Це не зменшувало ризик виникнення ТЕУ і кровотеч у післяопераційний період. Висновки. Тромбопрофілактика еноксапарином натрію з доопераційним стартом має максимально інгібувальний вплив на систему гемостазу, що визначає розвиток подальших геморагічних ускладнень. Це потребує подальших досліджень щодо можливості використання препарату для тромбопрофілактики у режимі післяопераційного старту.
Найти похожие

 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)