Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книг та авторефератів дисертацій (1)

Наукових збірників (2)

Зведеного каталогу періодичних видань (50)

Інформаційні листи (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>A=Лаврів, Л. П.@<.>

Общее количество найденных документов : 49
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-49

Бай, К. Ю.
Розвиток привушної залози у передплодовому періоді пренатального онтогенезу людини [Текст] / К. Ю. Бай, Л. П. Лаврів // Хист. - 2015. - № 17. - С. 210

Доп.точки доступа:
Лаврів, Л.П.
Экз-ры:
Найти похожие

Лаврів, Л. П.
Значення демонстраційних макропрепаратів як елемента наочності в сучасних методиках викладання анатомії людини [] / Л. П. Лаврів, І. С. Кашперук-Карпюк // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - Том 1, N 2. - С. 91-93. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: АНАТОМИЯ--Anatomy
Кл.слова (ненормированные):
ПРЕПОДАВАНИЯ МЕТОДЫ -- НАГЛЯДНОСТЬ

Доп.точки доступа:
Кашперук-Карпюк, І.С.
Экз-ры:
Найти похожие

    Слободян, О. М.
    Закономірності перинатальних органометричних параметрів ділянок і структур голови [] / О. М. Слободян, Н. Б. Кузняк, Л. П. Лаврів // Вісник проблем біології і медицини. - 2016. - Т. 2, № 2. - С. 314-317
Рубрики: ГОЛОВА--HEAD
   АНАТОМИЯ--ANATOMY
   ЧЕЛОВЕК--HUMANS

Доп.точки доступа:
Кузняк, Н.Б.; Лаврів, Л.П.
Экз-ры:
Найти похожие

Слободян, О. М.
Фетальний морфогенез привушної залози та привушної протоки / О. М. Слободян, Л. П. Лаврів // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Том 14, N 4. - С. 104-106
MeSH-главная:
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND (анатомия и гистология, эмбриология)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS (физиология)

Доп.точки доступа:
Лаврів, Л.П.
Экз-ры:
Найти похожие

Кашперук-Карпюк, І. С.
Оптимізація викладання анатомії людини за умов використання комплексу комп'ютерних інформаційних технологій [] / І. С. Кашперук-Карпюк, Л. П. Лаврів // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. "Медицина" : Наук.- практ. журн. - 2015. - N 1. - С. 269-271

Доп.точки доступа:
Лаврів, Л.П.
Экз-ры:
Найти похожие

    Андрунишин, В. С
    Розвиток привушної залози людини в плодовому періоді [] / В.С Андрунишин, Л.П. Лаврів // Хист. - 2014. - Вып.16(продовження 1). - С. 172
Рубрики: ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА--PAROTID GLAND
   ПЛОДА РАЗВИТИЕ--FETAL DEVELOPMENT

Доп.точки доступа:
Лаврів, Л.П.
Экз-ры:
Найти похожие

    Лаврів, Л. П.
    Дослідження нижньої щелепи і елементів скронево-нижньощелепного суглоба як складових ложа привушної слинної залози у третьому триместрі внутрішньоутробного розвитку [] / Л. П. Лаврів // Медицина сьогодні і завтра. - 2012. - N 3/4. - С. 18-25
Рубрики: ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ--MANDIBLE
   ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОЙ СУСТАВ--TEMPOROMANDIBULAR JOINT
   ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА--PAROTID GLAND
   СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ--SALIVARY GLANDS
   ПЛОД--FETUS
   БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ТРЕТИЙ--PREGNANCY TRIMESTER, THIRD
Аннотация: За допомогою комплексу морфологічних методів дослідження вивчена морфологічна характеристика нижньої щелепи і скронево-нижньощелепного суглоба в третьому триместрі внутрішньоутробного розвитку. Описано гістологічні особливості диференціювання і взаємовідношень складових їх структур у зазначеній віковій групі

Экз-ры:
Найти похожие

    Лаврів, Л. П.
    Морфогенез привушної залози у передплодовому періоді пренатального онтогенезу людини [] / Л. П. Лаврів, І. Ю. Олійник // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - N 1. - С. 227-230 : ил. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: ОНТОГЕНЕЗ
   ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА--Parotid Gland
Кл.слова (ненормированные):
ПРЕНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД -- ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- ЭМБРИОГЕНЕЗ

Доп.точки доступа:
Олійник, І.Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

    Ахтемійчук, Ю. Т.
    Пренатальний розвиток органів і структур організму [] / Ю.Т. Ахтемійчук, О.М. Слободян, Л.П. Лаврів // Експерим. і клініч. медицина. - 2014. - N3. - С. 18-21
Рубрики: ПЛОДА РАЗВИТИЕ--FETAL DEVELOPMENT
   ПЕРИНАТОЛОГИЯ--PERINATOLOGY
   ОНТОГЕНЕЗ--ONTOGENY
Аннотация: За допомогою сучасних адекватних анатомічних і морфостатистичних методів дослідження встановлені закономірності розвитку привушної залози, стравохідно-шлункового замикального апарату, гастродуоденального сегмента, дванадцятипалої кишки, печінкових вен, підшлункової залози, прямої кишки та сечового міхура в перинатальному періоді онтогенезу людини. При проведенні інтегрованого багатофакторного регресійного аналізу параметрів указаних органів виявлені певні форми діаграм, які підтверджують періоди прискореного розвитку і період відносного сповільнення.
С помощью современных адекватных анатомических и морфостатистичних методов исследования установлены закономерности развития околоушной железы, пищеводно-желудочного замыкающего аппарата, гастродуоденальной сегмента, двенадцатиперстной кишки, печеночных вен, поджелудочной железы, прямой кишки и мочевого пузыря в перинатальном периоде онтогенеза человека. При проведении интегрированного многофакторного регрессионного анализа параметров указанных органов выявлены определенные формы диаграмм, подтверждающих периоды ускоренного развития и период относительного замедления.

Доп.точки доступа:
Слободян, О.М.; Лаврів, Л.П.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Багатофакторний аналіз морфологічних показників компонентів скронево-нижньощелепного суглоба в плодовому періоді [] / Д. Б. Столяр [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 4. - С. 76-80. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОЙ СУСТАВ -- TEMPOROMANDIBULAR JOINT (эмбриология)
Аннотация: З розвитком комп'ютерної томографії та магнітно-ядерно-резонансної томографії з'явилася можливість представляти зображення в числовому вигляді, без препарування "заглянути" в пошарову структуру біологічних об'єктів, об'єктивізувати розміри, відстані, діаметри та співвідношення складових компонентів об'єктів дослідження. Тому використання новітніх методів діагностичної медичної візуалізації набуває вагомого значення при вивченні анатомічних препаратів (в морфологічних дослідженнях). Мета роботи. Визначити топографоанатомічні особливості скронево- нижньощелепного суглоба у плодовому та ранньому неонатальному періодах онтогенезу людини за даними новітніх малоінвазивних діагностичних методів (комп'ютерна томографія). Матеріали та методи. Дослідження виконане на 15 препаратах плодів та 8 новонароджених людини за допомогою комплексу методів морфологічного дослідження: макроскопії, рентгенографії, комп'ютерної томографії, морфометрії, краніометрії, статистичного аналізу. За допомогою аналізу сканів комп'ютерної томографії на програмно-апаратному комплексі встановлені розміри кістково-хрящових компонентів скронево-нижньощелепного суглоба та їх щільність в одиницях Гаунсфілда. Результати. Дослідження показало, що у плодів людини нижньощелепна ямка скроневої кістки пласка, її глибина протягом плодового періоду збільшується лише в 2,25 раза і в новонароджених становить 0,717±0,133 мм. Суглобовий горбик скроневої кістки диференціюється з третього триместру внутрішньоутробного розвитку у вигляді підвищення на нижній поверхні основи її виличного відростка. Типовою формою головки нижньої щелепи в перинатальному періоді є дахоподібна. Ширина головки нижньої щелепи протягом плодового періоду збільшується в розмірах в 2,03 раза і в новонароджених становить 0,454±0,0568 см. Висновки. За даними комп'ютерної томографії щільність кістково-хрящової тканини нижньощелепної ямки скроневої кістки упродовж ІІ-ІІІ триместрів внутрішньоутробного розвитку та у новонароджених змінюється з 299 до 818 HU, щільність кістково-хрящової тканини голівки нижньої щелепи - від 112 до 263 HU, що свідчить про інтенсивний розвиток компонентів скронево-нижньощелепного суглоба. Наприкінці 8-го і на початку 9-го місяців внутрішньоутробного розвитку відбувається прискорення темпів ущільнення кісткової тканини головки нижньої щелепи порівняно з показниками щільності нижньощелепної ямки скроневої кістки.

Доп.точки доступа:
Столяр, Д.Б.; Цигикало, О.В.; Лаврів, Л.П.; Скрипа, О.Л.; Андрущак, Л.А.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Професор Юрій Танасович Ахтемійчук (1958-2014) [] / Т. М. Бойчук [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 3. - С. 100-102. - Бібліогр. в кінці ст.

Доп.точки доступа:
Бойчук, Т.М.; Слободян, О.М.; Лаврів, Л.П.; Ахтемійчук, О.В.; Манчуленко, Д.Г.; Ахтемийчук, Юрий Танасович \о нем\
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Особливості показників екскурсії огруддя в студентів закладів вищої освіти [] / С. Ю. Каратєєва [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2021. - Т. 20, № 2. - С. 24-28. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГРУДНАЯ КЛЕТКА -- THORAX (анатомия и гистология)
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
Аннотация: Аналіз результатів досліджень, проведених на 129 студентах першого та другого курсів закладів вищої освіти м. Чернівці, віком від 16 до 21 року, яких було розподілено на основну – 89 (69%) і контрольну групи – 40 (31%) шляхом визначення екскурсії огруддя (різниця між величинами окружності при максимальному вдиху і максимальному видиху, де високий – 10,0 і більше, середній – 5,0-9,9, низький – 4,9 і менше 10) із метою вивчення та аналізу показників екскурсії огруддя для подальшого застосування під час спортивного відбору, продемонстрував, що в студентів основної групи значно більша кількість осіб із високим рівнем екскурсії огруддя 30 (33,7%), на відміну від студентів контрольної групи, де в студентів із високим рівнем рухливості огруддя було тільки – 5 (12,5%). І навпаки у студентів основної групи низький рівень екскурсії констатовано лише в 6 осіб (6,7%), у той час, як у контрольній групі цей показник становив 8 (20%). Також під час аналізу результатів дослідження, зокрема показників рухливості огруддя серед студентів основної групи, було з’ясовано, що високий рівень екскурсії зафіксовано в більшої кількості футболістів і волейболістів, однак менше цей рівень встановлено у тенісистів, баскетболістів і тих спортсменів, які займаються фітнесом і вільною боротьбою. Отже, результати екскурсії огруддя можна брати до уваги під час окреслення перспективи студентів у професійному спорті, зокрема спрямування спортсмена до конкретного виду спорту, а також у процесі вибору спеціальностей, які пов’язані з фізичною культурою та спортом, спортивних шкіл тощо.

Доп.точки доступа:
Каратєєва, С. Ю.; Слободян, О. М.; Мосейчук, Ю. Ю.; Лаврів, Л. П.; Байдюк, М. Ю.; Гой, Р. С.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Дослідження ембріонального гістогенезу привушної залози [] / О. М. Слободян [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 53-58. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND (эмбриология)
Аннотация: Методи лектиногістохімії дуже чутливі і дозволяють виявити окремі типи та субпопуляції клітин, характеризувати неклітинні тканинні структури в морфологічних дослідженнях, коли вони не піддаються диференціації шляхом використання традиційних методів гістохімії вуглеводів. Під час багатьох захворювань спостерігають зміни вуглеводного компоненту різноманітних глікокон’югатів, які сприяють модифікації морфофункціональних характеристик клітини та зміні її взаємодії з іншими клітинами і позаклітинними факторами. Більшість досліджень присвячені вивченню наявної патології окремих органів і систем (чи їх норми) у дорослих людей та тварин. Дані наукової літератури з питання гістотопографії рецепторів лектинів у перші місяці пренатального онтогенезу людини нечисленні, а стосовно особливостей експресії вуглеводних детермінант зачатків привушної залози людини у ранньому пренатальному онтогенезі – відсутні. Глікополімерні сполуки складають структурну і функціональну основу клітин і тканин живого організму. Нами обґрунтовано потребу подальшого анатомолектиногістохімічного дослідження привушної залози у ранньому пренатальному періоді онтогенезу, оскільки відомості про становлення топографії фрагментарні та несистематизовані, а окремі аспекти їхнього морфогенезу дискусійні. Дослідженням 50 зародків і передплодів людини віком від 21 доби до 12 тижнів на стадіях 9-23 за класифікацією інституту Карнегі та початку плодового періоду, виявлено закономірний перерозподіл глікополімерів цитолеми і цитоплазми клітин епітеліальної закладки привушної слинної залози та прилеглої до неї мезенхіми. Впячування клітин епітелію ділянок щічно-альвеолярних кишень у прилеглу мезенхіму та перетворення їх в епітеліальні тяжі пов’язано з накопиченням глікополімерів специфічних до лектинів WGA, SNA, HPA, RCA і LABA. Результати лектиногістохімічного дослідження раннього пренатального онтогенезу привушної залози можуть послужити основою у роботі лабораторій скринінгу морфологічного матеріалу для оцінки ступеня зрілості та прогнозування життєздатності плода і діагностики відхилень від нормального розвитку.

Доп.точки доступа:
Слободян, О. М.; Лаврів, Л. П.; Столяр, Д. Б.; Кашперук-Карпюк, І. С.; Швець, Н. В.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Сучасний погляд на молекулярно-генетичні механізми міжклітинної взаємодії у процесі кісткового ремоделювання [] / О. М. Слободян [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 3. - С. 88-98. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES (анатомия и гистология)
КОСТИ МОРФОГЕНЕТИЧЕСКИЕ БЕЛКИ -- BONE MORPHOGENETIC PROTEINS
Аннотация: Кістки не є інертними структурами всередині людського тіла; вони динамічно та з високою пластичністю реагують на екзо- та ендогенні чинники зміною свого складу, структури, характеристик міцності тощо. Цей процес скелетних змін, відомий як ремоделювання кістки, забезпечує структурну цілісність кісткової системи та метаболічно сприяє балансу кальцію і фосфору; ремоделювання спричиняє резорбцію старої або пошкодженої кістки з подальшим формуванням нового кісткового матеріалу. Кісткові морфогенетичні білки (BMP, bone morphogenetic protein) – це група морфогенетичних сигнальних факторів росту (також відомі як цитокіни), спочатку були описані як молекули, що стимулюють формування ендохондріальной кісткової тканини. Остеопротегерин (оsteoprotegerin, OPG) – представник суперродини розчинних рецепторів до фактора некрозу пухлин-? (ФНП-?) та відноситься до секреторних низькомолекулярних глікопротеїнів, трансмембранні рецептори до яких розташовані на поверхні остеобластів, імунних клітинах і попередниках остеокластів. Трансформуючий фактор росту-Бета1 (TGF?1) – представник цитокінів білкової природи, який виділяється у міжклітинний матрикс клітинами кісткової тканини, а також макрофагами, та контролює життєвий цикл клітин остеоїдного ряду, а саме – їх проліферацію, клітинне диференціювання та функціональну активність. Склеростін (СКС) виробляється тільки остеоцитами, мінералізованими гіпертрофованими хондроцитами і цементоцитами (дентальними клітинами); СКС є компонентом родини глікопротеїнів DAN (differential screening-selected gene aberrant in neuroblastoma – диференційовані скринінг-селективні аберантні гени нейробластоми).

Доп.точки доступа:
Слободян, О.М.; Лаврів, Л.П.; Лопушняк, Л.Я.; Бамбуляк, А.В.; Бойчук, О.М.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

Лаврів, Л. П.
Фетальна анатомія привушної залози людини [] / Л. П. Лаврів, Н. П. Малиш // Хист. - 2016. - Вип. 18. - С. 278

Доп.точки доступа:
Малиш, Н.П.
Экз-ры:
Найти похожие

16.

Слободян, О. М.
Морфофункціональна характеристика будови компонентів підшлункової залози [] / О. М. Слободян, Л. П. Лаврів, Р. В. Юзько // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2016. - Т. 16, № 4 (ч.2). - С. 309-311. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА--PANCREAS

Доп.точки доступа:
Лаврів, Л.П.; Юзько, Р.В.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Варіанти топогрфії судин селезінкових воріт у новонароджених [] / Б. І. Шумко [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2016. - Т. 15, № 4. - С. 67-69. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
СЕЛЕЗЕНКА -- SPLEEN (анатомия и гистология)
ТОПОГРАФИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- TOPOGRAPHY, MEDICAL (методы)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Аннотация: У статті наведені відомості про становлення топографії судин селезінкових воріт у новонароджених людини. Встановлено, що розміри, форма селезінкових воріт, їх протяжність і топографія судин індивідуально дуже варіабельні у новонароджених і залежать від варіантів розгалуження артерій та формування вен, а також від форми селезінки та конституції суб’єкта. Проведений статистичний і математичний аналіз отриманих морфометричних даних, що дозволило більш об’єктивно оцінити динаміку росту і зміни топографії кровоносних судин селезінки в процесі розвитку.

Доп.точки доступа:
Шумко, Б.І.; Слободян, І.О.; Малишевський, І.О.; Лаврів, Л.П.
Экз-ры:
Найти похожие

18.

Сучасні відомості про топографо-анатомічні особливості над-, підочноямкового та підборідного отворів / О. М. Слободян [та ін.] // Biomedical and biosocial anthropology. - 2017. - N 29. - С. 240-245
MeSH-главная:
ЛИЦА АССИМЕТРИЯ -- FACIAL ASYMMETRY (диагностика)
АНАТОМИЯ ТОПОГРАФИЧЕСКАЯ -- ANATOMY, REGIONAL (методы)

Доп.точки доступа:
Слободян, О. М.; Костюк, В. О.; Лаврів, Л. П.; Корчинська, Н. С.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

Лаврів, Л. П.
Зміна вуглеводних детермінант тканин у процесі раннього ембріонального гістогенезу привушної слинної залози людини [] / Л.П. Лаврів, І.Ю. Олійник // Таврич. мед.-биол. вестник. - 2013. - Том16, N1(ч.2). - С. 110-114
Рубрики: СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ--SALIVARY GLANDS

Доп.точки доступа:
Олійник, І.Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

    Спосіб тривимірного реконструювання органів та структур [] / І.Ю. Олійник, О.В. Корнійчук, Л.П. Лаврів, Н.В. Бернік // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2011. - Том10, N1. - С. 97-100
Рубрики: ЭМБРИОН--EMBRYO
   МОДЕЛИ АНАТОМИЧЕСКИЕ--MODELS, ANATOMIC

Доп.точки доступа:
Олійник, І.Ю.; Корнійчук, О.В.; Лаврів, Л.П.; Бернік, Н.В.
Экз-ры:
Найти похожие

1-20 21-40 41-49

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)