Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книг та авторефератів дисертацій (3)

Зведеного каталогу періодичних видань (56)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>A=Ротар, Д.@<.>

Общее количество найденных документов : 70
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-70

Герасимюк, І. Г.
Пошук протигрибкових властивостей у 4-[(3-етоксикарбоніл)-4-піразоліл]-1,4-дигідро-3,5-піридиндикарбоксилатів [Текст] / І. Г. Герасимюк, В. В. Патрабой, Д. В. Ротар // Хист. - 2015. - № 17. - С. 190

Доп.точки доступа:
Патрабой, В.В.; Ротар, Д.В.
Экз-ры:
Найти похожие

Патрабой, В. В.
Скринінг протибактеріальних властивостей 4-[(3-етоксикарбоніл)-4-піразоліл]-3,4-дигідропіримідин-5-карбоксилатів [Текст] / В. В. Патрабой, М. М. Строїч, Д. В. Ротар // Хист. - 2015. - № 17. - С. 192

Доп.точки доступа:
Строїч, М.М.; Ротар, Д.В.
Экз-ры:
Найти похожие

Патрабой, В. В.
Перспективи нових сполук класу 3,4-дигідропіримідин-5-карбоксилатів у мікології [Текст] / В. В. Патрабой, І. Г. Герасимюк, Д. В. Ротар // Хист. - 2015. - № 17. - С. 193

Доп.точки доступа:
Герасимюк, І.Г.; Ротар, Д.В.
Экз-ры:
Найти похожие

Герасимюк, І. Г.
Перспективи синтезу та дослідження протибактеріальних властивостей сполук класу 4-піразолвмісних 1,4-дигідропіридин-3,5-дикарбоксилатів [Текст] / І. Г. Герасимюк, М. А. Чорна, Д. В. Ротар // Хист. - 2015. - № 17. - С. 190

Доп.точки доступа:
Чорна, М.А.; Ротар, Д.В.
Экз-ры:
Найти похожие

Особливості антибіотикорезистентності штамів S. aureus, що виділені зі слизової носа та горла амбулаторних пацієнтів м. Чернівці [] / О. О. Бліндер [та ін.] // Запорож. мед. журн. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 240-245
MeSH-главная:
СТАФИЛОКОКК ЗОЛОТИСТЫЙ -- STAPHYLOCOCCUS AUREUS (действие лекарственных препаратов, патогенность)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL (действие лекарственных препаратов)
НОСА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- NASAL MUCOSA (микробиология)
ГОРТАНИ СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- LARYNGEAL MUCOSA (микробиология)
Аннотация: Мета роботи – встановити особливості чутливості антибіотиків штамів S. aureus, що виділені зі слизової носа та мигдаликів, і виявити у них фактори антибіотикорезистентності. Матеріали та методи. Бактеріологічним методом дослідили матеріал зі слизової піднебінних мигдаликів, носа та виділення зовнішнього слухового проходу – відповідно 561, 56 та 15 висівів. Ідентифікацію культур виділених мікроорганізмів виконали за морфологічними, тинкторіальними та фізіолого-біохімічними ознаками. Вивчили та проаналізували чутливість до антибіотиків штамів S. aureus, 211 з них виділені зі слизової піднебінних мигдаликів, 18 – зі слизової носових ходів. У всіх виділених штамів S. aureus визначали наявність факторів антибіотикорезистентності (ФА) – ?-лактамаз (БЛ) і пеніцилінзв’язувального білка (ПЗБ). Результати. Високі відсотки стійких до ?-лактамних атибіотиків і макролідів штамів встановлено в обох групах культур, які вивчали. Однак кількість резистентних форм до цих антибіотиків була більшою серед назальних штамів. Водночас серед них не виявили жодного стійкого штаму до аміноглікозидів, фторхінолонів, лінкозамідів, тетрациклінів, як і до ванкоміцину. До останнього виявилися стійкими 9,57 % штамів, що виділені зі слизової мигдаликів. Фактори антибіотикорезистентності БЛ і ПЗБ у виділених штамів S. aureus, частіше траплялися в назальних ізолятів (БЛ – 83,3 %, ПЗБ – 66,7 %), ніж у штамів, що виділені з піднебінних мигдаликів (БЛ – 66,3 %, ПЗБ – 38,6 %), р 0,05. Чутливість до антибіотиків штамів S. aureus які мали обидва ФА одночасно (30 штамів), і штамів, які не мали жодного з них (26 штамів), виявилась різною. Серед штамів з ФА 100 % були резистентними до бензилпеніциліну, 93,3 % – до оксациліну, 36,7 % – до ванкоміцину. Серед штамів без ФА резистентними до цих антибіотиків були 3,9 %, 0,0 % та 7,7 % відповідно. Стійких до азитроміцину штамів було більше у групі з ФА – 26,7 % проти 7,7 % у групі без ФА. До інших вивчених антибіотиків (аміноглікозидів, фторхінолонів, макролідів, лінкозамідів та тетрациклінів) штами обох груп виявились високочутливими з незначною різницею. Висновки. Штами S. aureus, виділені зі слизових оболонок носа та мигдаликів, відрізняються за чутливістю до антибіотиків та наявністю ФА. Серед назальних штамів S. aureus більше стійких до ?-лактамних атибіотиків і макролідів. Ванкоміцинрезистентні штами S. aureus частіше виявляють серед штамів із ФА.

Доп.точки доступа:
Бліндер, О.О.; Бліндер, О.В.; Ротар, Д.В.; Гуменна, А. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Ротар, Д. В.
Спектр протимікробних властивостей настоянок лікарських рослин [] / Д. В. Ротар, В. В. Патрабой, І. Г. Герасим’юк // Актуальная инфектология. - 2016. - N 2. - С. 24-29. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL (действие лекарственных препаратов)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (анализ)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование, методы)
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFECTIVE AGENTS (анализ)

Доп.точки доступа:
Патрабой, В. В.; Герасим’юк, І. Г.
Экз-ры:
Найти похожие

Роль ентеропатогенних кишкових паличок у розвитку і перебігу хронічного невиразкового коліту [] / Л. І. Сидорчук [и др.] // Гастроентерологія. - 2016. - № 2. - С. 33. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (патогенность)
ЭНТЕРОБАКТЕРИИ -- ENTEROBACTERIACEAE (патогенность, рост и развитие)
КОЛИТ -- COLITIS (диагностика, микробиология, этиология)

Доп.точки доступа:
Сидорчук, Л. І.; Ротар, Д. В.; Гуменна, А. В.; Сидорчук, І. Й.
Экз-ры:
Найти похожие

Ротар, Д. В.
Лімфогенна транслокація мікрофлори кишечника при експериментальному гострому деструктивному панкреатиті / Д. В. Ротар, О. В. Ротар, В. І. Ротар // Український журнал хірургії. - 2015. - N 1/2. - С. 35-39
MeSH-главная:
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (осложнения, хирургия)
БАКТЕРИАЛЬНАЯ ТРАНСЛОКАЦИЯ -- BACTERIAL TRANSLOCATION
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)

Доп.точки доступа:
Ротар, О.В.; Ротар, В.І.
Экз-ры:
Найти похожие

Поглиблене вивчення спектра антимікробної активності ряду нових фосфонієвих похідних нафталену [] / А. В. Гуменна [та ін.] // Запорож. мед. журн. - 2019. - Том 21, N 3. - С. 340-345
MeSH-главная:
ОРГАНОФОСФОНАТЫ -- ORGANOPHOSPHONATES (химия)
ГРАМОТРИЦАТЕЛЬНЫЕ БАКТЕРИИ (действие лекарственных препаратов)
ГРАМПОЛОЖИТЕЛЬНЫЕ БАКТЕРИИ (действие лекарственных препаратов)
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIFUNGAL AGENTS (терапевтическое применение, химический синтез)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение, химический синтез)
Аннотация: Сучасні принципи лікування та профілактики інфекційних захворювань передбачають інтенсивне використання антибіотиків та антисептиків. Надмірне та безконтрольне їхнє застосування призводить до селекції антибіотикостійких штамів мікроорганізмів, що диктує необхідність пошуку нових альтернативних антимікробних препаратів. Одним із перспективних напрямів виявлення нових високоактивних протимікробних засобів є вивчення фосфонієвих похідних нафталену. Мета роботи – визначити антимікробну дію фосфонієвих похідних нафталену щодо розширеного спектра музейних тест-культур. Матеріали та методи. Дослідили фосфонієві похідні нафталену. Для поглибленого вивчення їхньої протибактеріальної та протигрибкової дій відібрали 14 тест-культур музейних штамів грампозитивних і грамнегативних бактерій, різних за таксономічним положенням, а також дріжджоподібних грибів роду Candida. Експерименти для визначення біологічної активності фосфонієвих похідних нафталену виконали за допомогою мікрометоду двократних серійних розведень, використовуючи одноразові полістиролові планшети й мікротитратори Такачі. Результати. Фосфонієві похідні нафталену показали високу протимікробну активність щодо грампозитивних мікроорганізмів і вегетативних клітин спороутворювальних бацил. Їхні мінімальні інгібувальні концентрації щодо грампозитивних бактерій (S. aureus 209, M. luteus АТСС 3941) коливалися від 0,97 мкг/мл до 3,90 мкг/мл, а щодо вегетативних клітин спороутворювальних бацил (B. cereus ATCC 10 702) становили 3,90 мкг/мл. Дещо слабшу протимікробну активність ці сполуки продемонстрували щодо грамнегативних штамів мікроорганізмів, мінімальні інгібувальні концентрації становили від 31,2 мкг/мл до 250,0 мкг/мл. Досліджені сполуки показали помірну (мінімальні інгібувальні концентрації – від 31,2 мкг/мл до 62,5 мкг/мл) протигрибкову активність щодо C. utilisЛИА-01. Висновки. Встановили, що досліджувані фосфонієві похідні нафталену показали високу біологічну активність щодо грампозитивних мікроорганізмів. Сполуки, які вивчили, мали помірну протимікробну активність щодо грамнегативних мікроорганізмів і дріжджоподібних грибів роду Candida.

Доп.точки доступа:
Гуменна, А. В.; Ротар, Д. В.; Яковичук, Н. Д.; Бліндер, О. О.; Дейнека, С. Є.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Патрабой, В. В.
Протимікробні засоби в продуктах харчування- нова загроза формування антибіотикорезистентності мікроорганізмів [] / В.В. Патрабой, Д.В. Ротар // Буков. мед. вісник. - 2014. - Том18, N4. - С. 233-236
MeSH-главная:
ПИЩЕВЫХ ПРОДУКТОВ ЗАГРЯЗНЕНИЕ -- FOOD CONTAMINATION
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (вредные воздействия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL

Доп.точки доступа:
Ротар, Д.В.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Етіологічна структура гнійно-запальних захворювань ЛОР-органів у амбулаторних пацієнтів м. Чернівці [] / О. О. Бліндер [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 10-15. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC DISEASES (этиология)
Аннотация: Мета роботи - вивчити етіологію гнійно-запальних захворювань ЛОР-органів та встановити її особливості залежно від локалізації інфекційного процесу серед пацієнтів. Матеріали та методи. Проведено бактеріологічні дослідження матеріалу, відібраного у 632 амбулаторних пацієнтів різного віку з гнійно-запальними захворюваннями ЛОР-органів м. Чернівці. Виділено та вивчено інокуляти зі слизової оболонки піднебінних мигдаликів, носа та зі слухового проходу у кількості 561, 56 та 15 відповідно. Ідентифікацію виділених культур проводили за морфологічними, тинкторіальними та фізіолого-біохімічними ознаками. Результати. Виявлено залежність спектра виділених етіологічно значущих мікроорганізмів від локалізації патологічного процесу. Зі слизової оболонки мигдаликів та носа найчастіше виділяли штами S. aureus (55,8 % та 72,0 % відповідно), тоді як із зовнішнього вуха - мікроскопічні гриби (44,4 %). У більшості випадків з одного зразка виділено монокультуру етіологічно значущого мікроорганізму. Із слизової мигдаликів у двох випадках виділено асоціації двох збудників та ще у двох випадках - три штами мікроорганізмів, що разом становило 14,5% випадків. Етіологічну роль асоціацій з двох збудників також виділено в 12,5 % випадків висівів зі слухового проходу та у 8,7 % випадків висівів зі слизової носа. Висновки. 1. Основними етіологічно значущими збудниками гнійно-запальних захворювань ЛОР-органів у амбулаторних пацієнтів були умовно патогенні мікроорганізми (у т.ч. гриби). 2. Провідну роль в етіології гнійно-запальних захворювань мигдаликів та носової порожнини відіграє S.aureus. 3. Мікроскопічні гриби родів Candida та Aspergilus найчастіше є причиною запальних захворювань зовнішнього вуха.

Доп.точки доступа:
Бліндер, О. О.; Бліндер, О. В.; Бурденюк, І. П.; Мислицький, В. Ф.; Ротар, Д. В.; Гуменна, А. В.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Вивчення трифеніл (альфа, бета) нафтилметилфосфонійхлоридів на антибактеріальну та протигрибкову активність [] / А. В. Гуменна [и др.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2017. - Т. 16, № 1. - С. 72-74. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ТРИТИЛЬНЫЕ СОЕДИНЕНИЯ -- TRITYL COMPOUNDS
ОРГАНОФОСФОНАТЫ -- ORGANOPHOSPHONATES
Аннотация: Проводились дослiдження з вивчення антимiкробної активностi трьох сполук: трифеніл (альфа, бета) нафтилметилфосфонійхлоридів стосовно 14 референтних штамів грампозитивних та грамнегативних мiкроорганiзмiв.

Доп.точки доступа:
Гуменна, А.В.; Ротар, Д.В.; Бліндер, О.О.; Токар, П.Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Мікробіологічне обґрунтування формування та розвитку вульвовагінального кандидозу [] / Н. Д. Яковичук [та ін.] // Запорож. мед. журн. - 2017. - Том 19, N 4. - С. 467-171
MeSH-главная:
КАНДИДОЗ ВУЛЬВОВАГИНАЛЬНЫЙ -- CANDIDIASIS, VULVOVAGINAL (диагностика, лекарственная терапия, микробиология, этиология)
ЛАКТОБАЦИЛЛЫ -- LACTOBACILLUS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
БИФИДОБАКТЕРИИ -- BIFIDOBACTERIUM (действие лекарственных препаратов, иммунология)
PROPIONIBACTERIUM -- PROPIONIBACTERIUM (иммунология)

Доп.точки доступа:
Яковичук, Н.Д.; Дейнека, С. Є.; Сидорчук, Л.І.; Сидорчук, І. Й.; Ротар, Д. В.; Попович, В. Б.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Ротар, Д.
Мотивація персоналу [] / Д. Ротар // Практика управління медичним закладом. - 2018. - N 2. - С. 13-14
MeSH-главная:
КАДРАМИ УПРАВЛЕНИЕ -- PERSONNEL MANAGEMENT
МОТИВАЦИЯ -- MOTIVATION
ЗАРПЛАТА И ДОПОЛНИТЕЛЬНЫЕ ВЫПЛАТЫ -- SALARIES AND FRINGE BENEFITS

Экз-ры:
Найти похожие

15.

Ротар, Д.
Ефективність менеджменту персоналу [] / Д. Ротар // Практика управління медичним закладом. - 2017. - N 12. - С. 16-17
MeSH-главная:
КАДРАМИ УПРАВЛЕНИЕ -- PERSONNEL MANAGEMENT

Экз-ры:
Найти похожие

16.

Ротар, Д.
Інноваційні напрями маркетингової діяльності підприємства [] / Д. Ротар // Практика управління медичним закладом. - 2017. - N 11. - С. 43-45
MeSH-главная:
МАРКЕТИНГ -- MARKETING

Экз-ры:
Найти похожие

17.

Поглиблене вивчення спектра антимікробної активності ряду нових конденсованих багатоядерних аренів [] / А. В. Гуменна [та ін.] // Запорож. мед. журн. - 2017. - Том 19, N 3. - С. 369-372
MeSH-главная:
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (химия)
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIFUNGAL AGENTS (фармакокинетика, химический синтез)
КАНДИДЫ -- CANDIDA (действие лекарственных препаратов, патогенность)
АНИОНЫ -- ANIONS (химия)
Аннотация: Нерациональное использование противомикробных препаратов приводит к селекции и распространению стойких штаммов микроорганизмов, что требует поиска новых высокоэффективных средств. Перспективными для изучения новых высокоактивных противомикробных и антисептических средств оказались фосфониевые соединения и их производные. Цель работы – исследовать антимикробное действие ряда новых конденсированных многоядерных аренов относительно расширенного спектра музейных тест-культур. Материалы и методы. Изучались фосфониевая соль и её производное ряда конденсированных многоядерных аренов. Для углублённого изучения противобактериальной и противогрибковой активности указанных соединений отобрано 14 тест-культур музейных штаммов грамположительных и грамотрицательных бактерий, различных по таксономическому положению, а также дрожжеподобные грибы рода Candida. Эксперименты для определения биологической активности новых конденсированных многоядерных аренов проводили микрометодом с использованием одноразовых полистироловых планшет и микротитратора Такачи. Результаты. Фосфониевая соль и её производное ряда конденсированных многоядерных аренов владеют высокой противомикробной активностью. Наивысшую противомикробную активность к грамположительным микроорганизмам (S. aureus 209, M. luteus АТСС 3941) проявляет производное ряда конденсированных многоядерных аренов (соединение II). Его минимальная ингибирующая концентрация соответствовала 0,48 мкг/мл и 0,03 мкг/мл, а в отношении вегетативных клеток спорообразующих бацилл (B. cereus ATCC 10702) – 0,24 мкг/мл. Более низкую противомикробную активность показала фосфониевая соль (соединение I). Её минимальные ингибирующие концентрации составляли 1,95 мкг/мл в отношении грамположительных микроорганизмов (S. aureus 209 и M. luteus ATCC 3941 и в отношении вегетативных клеток спорообразующих бацилл B. cereus ATCC 10702). Умеренную противомикробную активность оба изучаемых соединения показали относительно грамотрицательных штаммов микроорганизмов. Минимальные ингибирующие концентрации при этом составляли от 31,2 до 125 мкг/мл. Изученная фосфониевая соль и её производное ряда конденсированных многоядерных аренов проявляют умеренную противогрибковую активность в отношении C. utilis ЛИА-01 (МИК соединения I равна 31,2 мкг/мл, а соединения II – 7,8 мкг/мл; МФцК соединения I равна 62,5 мкг/мл, а соединения II – 15,6 мкг/мл). Выводы. Определили, что фосфониевая соль и её производное ряда конденсированных многоядерных аренов продемонстрировали высокую противомикробную активность в отношении грамположительных микроорганизмов Данные соединения показали умеренную противомикробную активность в отношении грамотрицательных микроорганизмов и дрожжеподобных грибов рода Candida.

Доп.точки доступа:
Гуменна, А. В.; Ротар, Д. В.; Дейнека, С. Є.; Яковичук, Н. Д.; Бліндер, О. О.
Экз-ры:
Найти похожие

18.

Гуменна, А. В.
Особливості викладання мікробіології іноземним студентам українською мовою [] / А. В. Гуменна, О. О. Бліндер, Д. В. Ротар // Актуальная инфектология. - 2016. - N 3. - С. 109-113. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
МИКРОБИОЛОГИЯ (обучение)
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (методы)

Доп.точки доступа:
Бліндер, О. О.; Ротар, Д. В.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

Популяційні зміни порожнинної мікробіоти товстої кишки хворих на хронічний вірусний гепатит С [] / Д. В. Ротар [та ін.] // Гастроентерологія. - 2017. - Т. 51, № 2. - С. 35-40. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC (осложнения, патофизиология)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (микробиология, патофизиология)
ЗДОРОВЬЯ ПОПУЛЯЦИИ ИЗМЕНЕНИЯ -- HEALTH TRANSITION

Доп.точки доступа:
Ротар, Д. В.; Сидорчук, Л. І.; Дейнека, С. Є.; Сидорчук, І. Й.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

Таксономічний склад мікробіоти порожнини товстої кишки дітей грудного віку, які хворі на гострий коліентерит і перебувають на природному вигодовуванні [] / Л. І. Сидорчук [та ін.] // Запорож. мед. журн. - 2017. - Т. 19, N 1. - С. 72-76
MeSH-главная:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (патофизиология)
БАКТЕРИАЛЬНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- BACTERIAL INFECTIONS (осложнения)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Аннотация: В последние годы сложилась парадоксальная ситуация, которая свидетельствует о неблагоприятной эволюции современных острых кишечных инфекций, особенно у детей грудного возраста, что влияет на жизненный прогноз для больных, хотя по мере углублённого изучения этой патологии у пациентов, количество которых значительно и продолжает расти, прогноз постоянно ухудшается.
Цель работы – установить этиологию колиэнтеритов у детей грудного (1–6 месяцев) возраста, таксономический состав патогенных, условно-патогенных микроорганизмов и представителей главной, дополнительной и случайной микробиоты полости толстой кишки детей грудного возраста, больных колиэнтеритом, при грудном вскармливании.
Материалы и методы. Бактериологическому и микологическому обследованиям подлежало содержимое полости толстой кишки 48 детей в возрасте от одного до шести месяцев, больных колиэнтеритом (контрольная группа – 35 образцов содержимого толстой кишки практически здоровых детей).
Результаты. Этиологическая структура была установлена в 28 (58,33 %) исследованиях. Индекс постоянства, частота встречаемости, индексы видового богатства Маргалефа, видового разнообразия Уиттикера, видового доминирования Симпсона и Бергера–Паркера бактерий рода Bifidobacterium, Lactobacillus, Bacteroides и Escherichia не отличаются у больных и практически здоровых детей. Растут эти показатели у пептострептококков: индекс постоянства на 78,26 %, частота встречаемости – на 60,00 %, индекс видового богатства Маргалефа – в 2 раза, индекс видового разнообразия Уиттикера – на 97,32 %, индексы видового доминирования Симпсона – в 3 раза и Бергера–Паркера – на 65,31 %. Растут также эти показатели у условно-патогенных энтеробактерий (Proteus) на 82,24 % – в 2 раза, 2,03 раза, на 68,18 % соответственно. Изучение таксономического состава микробиоты полости толстой кишки у детей, больных острым колиэнтеритом, показало широкую контаминацию биотопа (полости) патогенными (E. coli Hly+, энтеропатогенными кишечными палочками) и условно патогенными (C. diversus, Proteus ssp.) энтеробактериями, стафилококками, пептококком. При этом элиминируют из полости толстой кишки бактерии рода Eubacterium.
Выводы. Острый колиэнтерит у детей в возрасте от одного до шести месяцев, находящихся на естественном вскармливании, развивается на фоне уменьшения значения Bifidobacterium и Lactobacillus и контаминации полости толстой кишки E. coli Hly+, энтеропатогенными эшерихиями и C. diversus, Proteus, пептококком, стафилококками и пептострептококками и усиление значения бактерий Bacteroides и Escherichia.

Доп.точки доступа:
Сидорчук, Л. І.; Ротар, Д. В.; Сидорчук, А. С.; Сидорчук, І. Й.; Гуменна, А. В.; Бліндер, О. О.
Экз-ры:
Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-70

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)