Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книг та авторефератів дисертацій (1)

Зведеного каталогу періодичних видань (40)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>A=Хоміцький, М. Є.@<.>

Общее количество найденных документов : 40
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хоміцький М. Є.
Заглавие : Клініко-психопатологічна характеристика ремісій шизоафективного розладу в контексті постманіфестних патоперсонологічних трансформацій (клініко-етологічний аспект)
Место публикации : Запорож. мед. журн. - Запорожье, 2019. - Том 21, N 5. - С. 656-661 (Шифр ЗУ1/2019/21/5)
MeSH-главная: ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS
РЕМИССИИ ИНДУКЦИЯ -- REMISSION INDUCTION
ПОВЕДЕНИЕ -- BEHAVIOR
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Аннотация: Изучение поведения пациента – неотъемлемая составляющая клинико-психопатологического исследования, значение которой трудно переоценить. Своевременная диагностика в период ремиссии при шизоаффективном расстройстве (ШАР) является перспективным направлением современной психиатрии с высокой степенью достоверности благодаря использованию клинико-этологического подхода, а также возможности количественной оценки динамики психопатологических расстройств. Решение этой проблемы даст возможность оптимизировать терапевтические и реабилитационные мероприятия, за счет которых будет повышено качество жизни пациентов и их семей. Цель работы – изучение клинико-психопатологических (с использованием клинико-этологического метода) характеристик состояний ремиссии у пациентов с ШАР. Материалы и методы. На базе областной клинической психиатрической больницы (г. Запорожье) обследовали 81 пациента с установленным диагнозом шизоаффективное расстройство. Диагностика заболевания была осуществлена согласно международной классификации болезней 10 пересмотра (МКБ-10). Средний возраст в выборке составил 41,8 ± 8,9 года. Распределение по полу составило: 41 женщина и 40 мужчин. Длительность заболевания в выборке – от 3 до 35 лет (средний показатель 15,5 ± 6,3 года). Все пациенты предоставили информированное согласие на участие в исследовании. Обязательным критерием включения в выборку было состояние клинической ремиссии с редукцией психотической симптоматики. Основными методами исследования были клинико-психопатологический, клинико-этологический, клинико-катамнестический и клинико-анамнестический, а также медико-статистический анализ. Результаты. Клинико-этологические характеристики социально-коммуникативного взаимодействия пациентов с ШАР, полученные по каналам позы, мимики и жеста, имеют статистически значимые различия относительно характеристик здоровых лиц и свидетельствуют о наличии стойких трансформаций патоперсонологического круга. Пациенты, страдающие ШАР, демонстрируют специфический комплекс невербальных поведенческих компонентов, который характеризуется значительным содержанием агрессивно-предупредительных элементов: поза агрессии (р 0,001), агрессивный выпад головой (р 0,001), пристальный взгляд (р 0,01), оскал (р 0,05), кусаниегуб (р 0,001), сжатые губы (р 0,001), клацанье зубами (р 0,01), подъем руки (р 0,05), кулак (р 0,001), разведенные колени (р 0,01). По уровню невербальной агрессии при социально-коммуникативном взаимодействии, а также по содержанию элементов, свидетельствующих о повышенном уровне тревоги (жест с фиксацией на шее (р 0,01), жест с фиксацией на животе (р 0,01), жест отстранения (р 0,01), жест потирания рук (р 0,001)), пациенты с ШАР превышают соответствующие показатели у здоровых лиц. Выводы. Имеющиеся при ШАР устойчивые патоперсонологические трансформации требуют комплексного изучения структуры, типологии факторов формирования, разработки системы превенции и коррекции с целью уменьшения их дезадаптивного воздействия.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хоміцький М. Є.
Заглавие : Алгоритм діагностичної диференціації шизоафективного розладу від інших ендогенних психозів з епізодичним перебігом (шизофренія та афективні розлади)
Место публикации : Патологія. - Запоріжжя, 2020. - N 1. - С. 80-85 (Шифр ПУ40/2020/1)
MeSH-главная: ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS
НАСТРОЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOOD DISORDERS
ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Аннотация: Складною залишається диференційна діагностика шизофренії, шизоафективного розладу (ШАР) й афективних розладів (АР). Це зумовлено схожістю клінічної картини загострення психозу. Перспективний напрям підвищення якості диференційної діагностики – вивчення нозоспецифічних патоперсонологічних трансформацій (ПпТ). Вивчення цих змін при ШАР і визначення їхніх клінічних відмінностей від патоперсонології шизофренії та АР дасть можливість здійснювати диференційну діагностику з високим рівнем вірогідності. Мета роботи – розроблення алгоритму діагностичної диференціації ШАР від інших ендогенних психозів з епізодичним перебігом (шизофренія та АР) на базі аналізу клініко-психопатологічних, медико-психологічних і клініко-етологічних ознак станів ремісії. Матеріали та методи. На базі КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР обстежили 312 пацієнтів, з-поміж них 102 особи страждають на АР, 102 хворих мають встановлений діагноз шизоафективний розлад, 108 осіб із діагнозом шизофренія, параноїдна форма, епізодичний тип перебігу. Основні методи дослідження: клініко-психопатологічний, психодіагностичний, патопсихологічний, клініко-анамнестичний, клініко-етологічний, а також медико-статистичний аналіз. Результати. У дослідженні розроблено алгоритм діагностичної диференціації ШАР від інших ендогенних психозів з епізодичним перебігом (шизофренія та АР) на основі аналізу клініко-психопатологічних, медико-психологічних і клініко-етологічних ознак станів ремісії / інтермісії. Алгоритм передбачає послідовне використання 2 таблиць (диференціація для пари ШАР – шизофренія та ШАР – АР), в яких наведені ознаки, впорядковані за зниженням показника сумарної інформативності. Висновки. Результати можуть використовуватися під час диференційної діагностики ендогенного психозу з визначенням нозологічної належності клінічного випадку до ШАР, а також для застосування індивідуально необхідних медико-реабілітаційних утручань.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хоміцький М. Є.
Заглавие : Взаємозв'язок клініко-анамнестичних, медико-біологічних та нейрокогнітивних характеристик дезадаптації в стані ремісії як складника патоперсонологічних трансформацій у хворих на шизоафективний розлад
Место публикации : Укр. вісн. психоневрології. - Харків, 2020. - Том 28, Вип. 1. - С. 68-74 (Шифр УУ5/2020/28/1)
MeSH-главная: ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хоміцький М. Є.
Заглавие : Клініко-психопатологічні та медико-соціальні характеристики хворих на ендогенні психози з епізодичним перебігом в контексті постманіфестних патоперсонологічних трансформацій
Место публикации : Укр. вісн. психоневрології. - Харків, 2019. - Том 27, Вип. 4. - С. 75-78 (Шифр УУ5/2019/27/4)
MeSH-главная: ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS
НАСТРОЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOOD DISORDERS
ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хоміцький М. Є.
Заглавие : Медико-соціальні та нейрокогнітивні характеристики дезадаптації як складової патоперсонологічних трансформацій у хворих на шизоафективний розлад в стані ремісії (кореляційний аналіз)
Место публикации : Вісн. морської медицини. - Одесса, 2019. - N 4. - С. 66-74 (Шифр ВУ7/2019/4)
MeSH-главная: ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хоміцький М. Є.
Заглавие : Структура і типи реагування на хворобу та показники адаптивності/дезадаптивності при шизоафективному та афективних розладах у контексті постманіфестних патоперсонологічних трансформацій (порівняльний аналіз)
Место публикации : Медична психологія. - Х., 2019. - Том 14, N 3. - С. 48-52 (Шифр МУ67/2019/14/3)
MeSH-главная: ШИЗОФРЕНИЯ И БОЛЕЗНИ С ПСИХОТИЧЕСКИМИ СИМПТОМАМИ (ВНЕШ) -- SCHIZOPHRENIA AND DISORDERS WITH PSYCHOTIC FEATURES (NON MESH)
АФФЕКТИВНЫЕ ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- AFFECTIVE DISORDERS, PSYCHOTIC
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хоміцький М. Є.
Заглавие : Патоперсонологічні трансформації у хворих на шизоафективний розлад (клініко-психопатологічні, медико-психологічні, клініко-етологічні ознаки)
Место публикации : Вісн. морської медицини. - Одесса, 2020. - N 1. - С. 52-59 (Шифр ВУ7/2020/1)
MeSH-главная: ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хоміцький М. Є.
Заглавие : Клініко-психопатологічна характеристика ремісій параноїдної шизофренії з епізодичним перебігом та шизоафективного розладу у контексті постманіфестних патоперсонологічних трансформацій (компаративний клініко-етологічний аналіз)
Место публикации : Медична психологія. - Х., 2019. - Том 14, N 1. - С. 53-57 (Шифр МУ67/2019/14/1)
MeSH-главная: ШИЗОФРЕНИЯ ПАРАНОИДНАЯ -- SCHIZOPHRENIA, PARANOID
АФФЕКТИВНЫЕ ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- AFFECTIVE DISORDERS, PSYCHOTIC
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хоміцький М. Є.
Заглавие : Характеристики соціально-комунікативної поведінки пацієнтів з ендогенними психозами у станах ремісії / інтермісії в контексті постманіфестних патоперсонологічних трансформацій
Место публикации : Запорож. мед. журн. - Запорожье, 2020. - Том 22, N 1. - С. 86-90 (Шифр ЗУ1/2020/22/1)
MeSH-главная: ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS
ОБЩЕНИЕ -- COMMUNICATION
Аннотация: Клиническая картина экзацербаций и состояний ремиссии/интермиссии при эндогенных психозах с эпизодическим течением (аффективные расстройства (АР), шизоаффективное расстройство (ШАР) и шизофрения) меняется под воздействием истинного и терапевтического патоморфоза, что значительно усложняет дифференциальную диагностику и принятие решения о нозологической принадлежности отдельных клинических случав. Изучение невербальных характеристик социально-коммуникативного аспекта функционирования при помощи клинико-этологического метода даст возможность верифицировать нозологическую принадлежность, количественно оценить состояние пациента и его динамику в результате лечебно-реабилитационных воздействий. Цель работы – на основании сравнительного анализа клинико-психопатологических, клинико-этологических и клинико-катамнестических характеристик эндогенных психозов с эпизодическим течением установить особенности социально-коммуникативного поведения как признака нозоспецифических патоперсонологических трансформаций в состояниях ремиссии / интермиссии. Материалы и методы. На базе КУ «Запорожская областная клиническая психиатрическая больница» ЗОС обследовали 312 пациентов: 102 больных АР (53 пациента с рекуррентным депрессивным расстройством и 49 пациентов с БАР); 102 человека, страдающих ШАР, и 108 пациентов с диагнозом шизофрения, параноидная форма, эпизодический тип течения, у которых структура эпизодов болезни отличалась выраженным аффективным компонентом. Обязательный критерий включения – состояние клинической ремиссии с редукцией психотической симптоматики. Основные методы исследования: клинико-психопатологический, клинико-этологический, клинико-катамнестический, клинико-анамнестический, а также медико-статистический анализ. Результаты. Установлены признаки нозоспецифических постманифестных патоперсонологических трансформаций, а именно особенности социально-коммуникативного поведения. Больные шизофренией при социальной коммуникации демонстрируют признаки аутизации и эмоционально-волевого снижения. У больных АР отмечены субклинические невербальные тревожно-депрессивные признаки. Пациенты, страдающие ШАР, демонстрировали специфический невербальный комплекс, характеризующийся значительным содержанием агрессивно-предупредительных элементов. Выводы. При социально-коммуникативном поведении у пациентов, страдающих эндогенными психозами с эпизодическим течением, установлены нозоспецифические невербальные маркеры, подтверждающие наличие патоперсонологических трансформаций. Изучение состояний ремиссии/интермиссии при эндогенных психозах открывает возможности дальнейшего установления нозоспецифических маркеров патоперсонологических трансформаций с использованием полученных данных в ходе дифференциальной диагностики и при выборе конгруэнтных лечебно-реабилитационных воздействий.
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хоміцький М. Є.
Заглавие : Нейрокогнітивні розлади при ендогенних психозах з епізодичним перебігом як складова патоперсонологічних трансформацій (порівняльний аналіз)
Место публикации : Медична психологія. - Х., 2019. - Том 14, N 4. - С. 21-26 (Шифр МУ67/2019/14/4)
MeSH-главная: ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хоміцький М. Є.
Заглавие : Типологія патоперсонологічних трансформацій у хворих на шизоафективний розлад
Место публикации : EUMJ. - Суми, 2020. - Т. 8, № 1. - С. 34-42 (Шифр ЕУ20/2020/8/1)
MeSH-главная: ШИЗОИДНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ ЛИЧНОСТИ -- SCHIZOID PERSONALITY DISORDER
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хоміцький М. Є.
Заглавие : Оптимізація психосоціальної реабілітації хворих на шизоафективний розлад, враховуючи типологію патоперсонологічних трансформацій
Место публикации : Запорож. мед. журн. - Запорожье, 2020. - Том 22, N 6. - С. 833-839 (Шифр ЗУ1/2020/22/6)
Аннотация: В Украине и мире отмечен рост распространенности шизоаффективного расстройства (ШАР), увеличение прямых и косвенных экономических затрат, связанных с этим заболеванием, рост риска общественно опасных действий. Личностные изменения по формированию патоперсонологических трансформаций (ПпТ) под влиянием совокупности факторов (эндогенные, психогенные, фармакогенные) приводят к нарушению трудовой, социальной адаптации и повторным госпитализациям в связи с обострением психоза или из-за социальных факторов. Исследование типологических особенностей ПпТ при ШАР даст возможность применять персонифицированную лечебно-реабилитационную программу для поддержания состояния ремиссии и противодействия социальной дезадаптации. Цель работы – разработка и апробация программы комплексной терапии и реабилитации с учетом типологии ПпТ при ШАР на основе анализа клинико-психопатологических, медико-психологических, клинико-этологических характеристик состояний ремиссии. Материалы и методы. На базе КНП «Областное клиническое учреждение по предоставлению психиатрической помощи» ЗОС обследовали 102 пациентов с диагнозом шизоаффективного расстройства. Основные методы исследования: клинико-психопатологический, психодиагностический, патопсихологический, клинико-анамнестический, клинико-катамнестический и медико-социальный, медико-статистический анализ. Результаты. Установлено наличие и соотношение 4 основных типов ПпТ при ШАР: аффективно-лабильный – 20,1 % контингента, паранойяльно-дистимический – 17,3 %, истеро-агонистический – 25,9 %, нейрокогнитивно-дефицитарный – 16,9 %; смешанный тип ПпТ – 19,8 % контингента. Разработана и апробирована программа комплексной терапии и реабилитации с учетом типологии ПпТ при ШАР на основе анализа клинико-психопатологических, медико-психологических, клинико-этологических характеристик состояний ремиссии. Выводы. Разработанная и апробированная в результате исследования программа комплексной терапии и реабилитации при ШАР учитывает типологию ППТ и сочетает психофармакологические, психообразовательные, психосоциальные и психотерапевтические мероприятия, доказала свою эффективность, а значит может быть использована в клинических условиях для предотвращения обострения, улучшения качества ремиссии и повышения уровня социальной адаптации.
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хоміцький М. Є.
Заглавие : Клініко-психопатологічна характеристика ремісії шизоафективного та афективних розладів у контексті постманіфестних патоперсонологічних трансформацій (порівняльний клініко-етологічний аналіз)
Место публикации : Арх. психіатрії. - Київ, 2018. - Том 24, N 4. - С. 207-211 (Шифр АУ4/2018/24/4)
MeSH-главная: ШИЗОФОРМНОЕ РАССТРОЙСТВО ЛИЧНОСТИ -- SCHIZOTYPAL PERSONALITY DISORDER
НАСТРОЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOOD DISORDERS
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Чугунов В. В., Хоміцький М. Є.
Заглавие : Сучасні наукові погляди на проблему патопластики психічних захворювань
Место публикации : Запоріз. мед. журн. - Запоріжжя, 2022. - Т. 24, N 4. - С. 470-473 (Шифр ЗУ40/2022/24/4)
MeSH-главная: ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
Аннотация: Мета роботи – шляхом огляду й аналізу сучасних наукових літературних джерел дослідити світовий досвід і погляди на проблему патопластики психічних захворювань. У сучасній психіатричній клініці джерелом патопластичного впливу, що переважає, вважають екзогенно-інтоксикаційні й екзогенно-органічні впливи. Клінічне наповнення поняття патопластичних впливів окремі автори істотно розширюють, порушуючи межі таких клінічних феноменів, як коморбідність, тло, терапевтичний патоморфоз тощо. Внаслідок цього роблять помилкові висновки щодо наявності патопластичного впливу особистісних, клініко-анамнестичних, соціально-демографічних і культуральних особливостей на прояви більшості психічних і поведінкових розладів. Отже, відбувається недоцільне розширення кола факторів, що позначаються як фактори патопластичного впливу, але такими не є. Висновки. Проблема патопластики психічних захворювань – найменш досліджений аспект сучасної клініки, а неузгодженість або й недоречність застосування цього поняття не сприяє його точному оцінюванню. Зміни клінічних проявів психічних захворювань, що виникають внаслідок патопластичних впливів, утруднюють нозологічну діагностику, призводячи до терапевтичної резистентності, погіршення прогнозу та соціальної дезадаптації пацієнтів. Ці факти підкреслюють актуальність здійснення комплексного дослідження явища патопластики психічних захворювань/патологічних станів.The aim of the work is to study the world experience and views on the problem of pathoplastycs of mental illnesses. In modern psychiatric clinics, the main source of pathoplastic impact are exogenous-intoxication and exogenous-organic effects. The clinical definition of the concept of pathoplastic impact is significantly expanding by some authors, breaking down the boundaries of such clinical phenomena as comorbidity, background, therapeutic pathomorphosis and others. As a result of this approach, erroneous conclusions are drawn about the presence of pathoplastic influence of personal, clinical and anamnestic, socio-demographic and cultural characteristics on the manifestations of most mental and behavioral disorders. Thus, it is impractical to expand the range of factors that referred to as factors of pathoplastic influence, when in fact they are not. Conclusions. The problem of pathoplastycs of mental illnesses is the least studied aspect of modern clinic. The inconsistency or inappropriateness of this concept application does not contribute to its accurate assessment. Changes in the clinical manifestations of mental illnesses resulting from pathoplastic influences complicate nosological diagnostics, leading to therapeutic resistance, worsening prognosis and social maladjustment of patients. These circumstances emphasize the relevance of a comprehensive study on the phenomenon of pathoplastycs of mental illnesses/pathological conditions.
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хоміцький М. Є.
Заглавие : Психопатологічні прояви ендогенних психозів у станах ремісії/інтермісії як предиспозиційний фактор персонологічних трансформацій (компаративний аналіз)
Место публикации : Запорож. мед. журн. - Запорожье, 2018. - Том 20, N 5. - С. 696-700 (Шифр ЗУ1/2018/20/5)
MeSH-главная: ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS
АФФЕКТИВНЫЕ ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- AFFECTIVE DISORDERS, PSYCHOTIC
Аннотация: Диференційна діагностика ендогенних епізодичних психозів – надзвичайно актуальне завдання сучасної психіатричної теорії та практики з огляду на наявний патоморфоз психічних захворювань і тенденцію останніх років до неухильного розширення, трансформації уявлень про систематику та типологію. Встановлення правильного діагнозу вже на початку ендогенного захворювання є визначальним фактором адекватності та успішності наступних терапевтичних і соціально-реабілітаційних заходів, від яких залежить медико-соціальний прогноз та якість життя пацієнтів. Мета роботи – компаративний аналіз клініко-психопатологічних характеристик станів ремісії в пацієнтів, які страждають на шизофренію, шизоафективний розлад (ШАР) та афективні розлади (АР). Матеріали та методи. На базі КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» ЗОР обстежили 49 пацієнтів, які страждають на АР (31 пацієнт з діагнозом біполярний афективний розлад і 18 осіб із діагнозом рекурентний депресивний розлад), 76 пацієнтів зі встановленим діагнозом шизоафективний розлад, 96 пацієнтів із діагнозом параноїдна шизофренія, епізодичний тип перебігу, в яких структура епізодів хвороби відрізнялася вираженим афективним компонентом. Обов’язковим критерієм включення у вибірку для обох груп був стан клінічної ремісії з редукцією психотичної симптоматики. Основні методи дослідження: клініко-катамнестичний, клініко-психопатологічний, медико-статистичний аналіз. Результати. Результати показали наявність у пацієнтів із періодичними ендогенними психозами у стані ремісії негативних, загальних і продуктивних розладів, що належать до патоперсонологічних трансформацій. Нозоспецифічне зростання ступеня вираженості патоперсонологічних трансформацій зафіксовано в напрямі АР–ШАР–шизофренія. Наявна невідповідність цій тенденції (збільшення вираженості психопатологічної симптоматики у напрямі АР–ШАР–шизофренія) за окремими показниками субшкали позитивних розладів (Р4 (Збудливість) та Р5 (Ідеї величі)). Профіль патоперсонологічних трансформацій при ШАР має найскладнішу структуру у групі періодичних ендогенних психозів. Висновки. Вивчення стійких патоперсонологічних трансформацій зазначених контингентів сприятиме підвищенню точності диференційної діагностики у групі періодичних ендогенних психозів, призводячи до поліпшення ефективності здійснюваних лікувально-реабілітаційних заходів.
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хоміцький М. Є., Кондратенко М. Ю.
Заглавие : Характеристики особистісного профілю хворих на соматоформний і тривожно-фобічний розлади з явищами зниження критичності
Место публикации : Запоріз. мед. журн. - Запоріжжя, 2023. - Том 25, N 3. - С. 215-219 (Шифр ЗУ40/2023/25/3)
MeSH-главная: ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
СОМАТОФОРМНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- SOMATOFORM DISORDERS
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS
ФОБИИ -- PHOBIC DISORDERS
Аннотация: Мета роботи – шляхом вивчення особистісного профілю дослідити особливості особистісних характеристик хворих на соматоформний і тривожно-фобічний розлади та їхній зв’язок із проявами зниження критичності. Матеріали та методи. У проспективне клінічне дослідження залучили 102 пацієнтів: 54 хворих із соматоформним розладом і 48 осіб із тривожно-фобічним розладом. Застосували такі методи дослідження: клініко-психопатологічний, клініко-анамнестичний, клініко-катамнестичний, клініко-психофеноменологічний, – виконали медико-статистичний аналіз. Результати. У результаті дослідження виявили особливості особистісних характеристик хворих на соматоформний і тривожно-фобічний розлади та їхній зв’язок із проявами зниження критичності. Визначили найпоширеніші клінічні типи акцентуацій у пацієнтів із соматоформним розладом: «застрягально-демонстративна» (16,67 % групи), «застрягально-екзальтована» (11,11 %), «тривожно-демонстративна» (9,26 %) та «демонстративна» (9,26 %). Для них характерне виражене (р 0,05) зниження критичності (переважно внаслідок явища алекситимії). Натомість типи акцентуації, що переважають у контингенту з тривожно-фобічним розладом, – «тривожна» (14,58 %) та «тривожно-педантична» (12,50 %); вони мають зв’язок (р 0,01) із порушенням критичності легкого ступеня. Висновки. Відповідно до встановлених відмінностей особистісних характеристик пацієнтів із соматоформним і тривожно-фобічним розладами виявили відмінності ступеня вираженості та патогенетичних механізмів зниження критичності. Результати дослідження дають змогу розробити персоніфіковану систему корекції зниженої критичності. Її застосування покращить результати лікування пацієнтів із соматоформним і тривожно-фобічними розладами.
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Підлубний В. Л., Хоміцький М. Є.
Заглавие : Сучасний стан проблеми діагностики та терапії депресивних розладів (огляд літератури)
Место публикации : Запоріз. мед. журн. - Запоріжжя, 2024. - Том 26, N 1. - С. 78-83 (Шифр ЗУ40/2024/26/1)
MeSH-главная: ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
ИНТЕРВЬЮИРОВАНИЕ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ -- INTERVIEW, PSYCHOLOGICAL
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: У статті наведено результати аналітичного огляду актуальних відомостей фахової літератури, що присвячена проблемі діагностики та терапії депресивних розладів. Розглянуто питання щодо значної поширеності та поліморфізму клінічної представленості таких розладів. Визначено, що в сучасному психіатричному дискурсі є тенденція до формалізації та об’єктивізації процесу діагностики депресивних розладів, зокрема внаслідок використання нейровізуалізаційних, нейрофізіологічних і біохімічних методів із залученням технологій машинного навчання та штучного інтелекту. Класичний метод структурованого або напівструктурованого інтерв’ю як інструмент діагностики клінічної депресії нині залишається одним із найпоширеніших, але при цьому має певні обмеження та недоліки. Найістотніший із них – значна суб’єктивність методу та залежність від сприйняття спеціаліста, який здійснює діагностику. Саме це зумовлює низьку чутливість і специфічність методу. Показано, що важливу роль відіграють лікарі загальної практики – сімейної медицини як ключова ланка у виявленні та терапії депресивних розладів. Це обґрунтовує низку професійно-кваліфікаційних та особистісних вимог, що висувають до цих спеціалістів: знання щодо патогенезу депресивних розладів, особливостей їх фармакотерапії, опанування навичок налагодження комплаєнтних відносин із пацієнтами. У доступній фаховій літературі не виявили інформації щодо заходів оцінювання ризиків повторення депресивних епізодів. Крім того, недостатньо уваги приділено методам нейрофізіологічного дослідження, що мають доволі обмежений арсенал. Отже, у результаті огляду наукової літератури встановили, що перспективним напрямом покращення діагностики та оцінювання ефективності терапевтичних заходів у рамках курації хворих із депресією, крім класичних психодіагностичних інструментів, є розроблення, впровадження етологічних і нейрофізіологічних методів дослідження. Це сприятиме об’єктивізації оцінювання стану хворого та виключенню суб’єктивного фактора сприйняття спеціалістом пацієнта, а також симптомів анозогнозії чи агравації.
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хоміцький М. Є.
Заглавие : Структура і типи реагування на хворобу та показники адаптивності/дезадаптивності при ендогенних психозах з епізодичним перебігом в контексті постманіфестних патоперсонологічних трансформацій
Место публикации : Укр. вісн. психоневрології. - Харків, 2019. - Том 27, Вип. 3. - С. 57-60 (Шифр УУ5/2019/27/3)
MeSH-главная: ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хоміцький М. Є.
Заглавие : Методика пуризації диференційної діагностики шизофренії та шизоафективного розладу з використанням клініко-етіологічного методу (авторська методика)
Параллельн. заглавия :The technique of purization of differental diagnosis of schizophrenia and schizoaffective disorder using clinical etological method
Место публикации : Мед. психология. - Х., 2018. - Том 13, N 1. - С. 51-54 (Шифр МУ67/2018/13/1)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ДИАГНОСТИЧЕСКИ СВЯЗАННЫЕ ГРУППЫ БОЛЬНЫХ -- DIAGNOSIS-RELATED GROUPS
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хоміцький М. Є.
Заглавие : Клініко-катамнестичні та медико-соціальні характеристики періодичних ендогенних психозів як наслідок патоперсонологічних трансформацій (компаративний аналіз)
Место публикации : Запорож. мед. журн. - Запорожье, 2019. - Том 21, N 3. - С. 377-381 (Шифр ЗУ1/2019/21/3)
MeSH-главная: ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS
ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA
НАСТРОЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOOD DISORDERS

Аннотация: Диференційна діагностика ендогенних психозів з епізодичним перебігом –надзвичайно актуальна проблема сучасної психіатрії з огляду на наявний патоморфоз психічних захворювань і незначну вираженість стійких клінічних маркерів після перших епізодів захворювання. Правильна та своєчасна диференційна діагностика цих станів визначає адекватність терапевтичних і соціально-реабілітаційних впливів не тільки в період загострень захворювання, але і в час між нападами психозу для збереження соціальної адаптації пацієнтів. Мета роботи – проведення компаративного аналізу клініко-катамнестичних і медико-соціальних характеристик станів ремісії в пацієнтів, які страждають на шизофренію, шизоафективний розлад (ШАР) та афективні розлади (АР). Матеріали та методи. На базі обласної клінічної психіатричної лікарні (м. Запоріжжя) обстежили 221 пацієнта: 49 осіб, які страждають на АР (31 пацієнт із діагнозом біполярний афективний розлад і 18 із діагнозом рекурентний депресивний розлад); 76 хворих із встановленим діагнозом шизоафективний розлад; 96 пацієнтів із діагнозом параноїдна шизофренія, епізодичний тип перебігу, в яких структура епізодів хвороби відрізнялася вираженим афективним компонентом. Обов’язковий критерій залучення – стан клінічної ремісії з редукцією психотичної симптоматики. Основні методи дослідження: клініко-катамнестичний, клініко-психопатологічний, медико-статистичний аналіз. Результати. У пацієнтів, які страждають на ендогенні психози з епізодичним перебігом, наявне стійке зниження рівня соціальної адаптації різного ступеня, вираженість і прояви якої відрізняються залежно від нозологічної належності. Шизофренія та ШАР характеризуються вираженішим негативним впливом на рівень трудової адаптації, ніж АР. Це підтверджується більшим відсотком осіб, які не працюють (р 0,01); меншим відсотком осіб, які працюють на посадах, пов’язаних з кваліфікованою та розумовою працею (р 0,01). Пацієнти, які страждають на ШАР, частіше (р 0,01) отримують курси лікування у стаціонарі, ніж хворі на інші періодичні ендогенні психози. При ШАР соціальні чинники частіше (р 0,01) стають причиною повторних госпіталізацій, ніж при АР та епізодичній шизофренії (26,7 %, 5,8 % та 12,5% відповідно). Високий рівень регоспіталізацій при ШАР через соціальні чинники є свідченням наявних стійких патоперсонологічних трансформацій і недостатньої ефективності лікувально-реабілітаційних впливів, які застосовують при ШАР у період ремісії. Висновки. Наявні при ендогенних психозах стійкі патоперсонологічні трансформації потребують комплексного вивчення та формування системи конгруентних лікувально-реабілітаційних заходів для превенції соціальної дезадаптації.
Найти похожие

1-20 21-40

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)