Національна наукова медична бібліотека України
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книг та авторефератів дисертацій (1)Зведеного каталогу періодичних видань (61)Інформаційні листи (4)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>A=Цвіренко, С. М.@<.>
Общее количество найденных документов : 66
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-66 
1.


   
    Вплив рівнів сироваткового кальцію і фосфору у передчасно народжених дітей на перебіг раннього неонатального періоду [Текст] : матеріали Всеукраїнської міждисциплінарної науково-практичної конференції з міжнародною участю «УМСА – століття інноваційних напрямків та наукових досягнень (до 100-річчя заснування УМСА)», (Полтава, 8 жовтня 2021р.) / В. І. Похилько [та ін.] // Проблеми екології та медицини. - Полтава, 2021. - Т. 25, № 3/4. - С. 39-40
MeSH-главная:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (рост и развитие)
КАЛЬЦИЙ -- CALCIUM
ФОСФОР -- PHOSPHORUS
НЕОНАТОЛОГИЯ -- NEONATOLOGY (тенденции)


Доп.точки доступа:
Похилько, В. І.; Чернявська, Ю. І.; Цвіренко, С. М.; Россоха, З. І.; Богоутдінов, І. А.
Экз-ры:
Найти похожие

2.


   
    Клініко-генетичні детермінанти розвитку перинатальної патології у новонароджених: перспективи та виклики сьогодення [Текст] : матеріали Всеукраїнської міждисциплінарної науково-практичної конференції з міжнародною участю «УМСА – століття інноваційних напрямків та наукових досягнень (до 100-річчя заснування УМСА)», (Полтава, 8 жовтня 2021р.) / В. І. Похилько [та ін.] // Проблеми екології та медицини. - Полтава, 2021. - Т. 25, № 3/4. - С. 38-39
MeSH-главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ПАТОЛОГИЯ -- PATHOLOGY


Доп.точки доступа:
Похилько, В. І.; Ковальова, О. М.; Цвіренко, С. М.; Чернявська, Ю. І.
Экз-ры:
Найти похожие

3.


   
    Хвороба фон Віллебранда: педіатричний напрямок проблеми [Текст] : матеріали Всеукраїнської міждисциплінарної науково-практичної конференції з міжнародною участю «УМСА – століття інноваційних напрямків та наукових досягнень (до 100-річчя заснування УМСА)», (Полтава, 8 жовтня 2021р.) / Н. С. Артьомова [та ін.] // Проблеми екології та медицини. - Полтава, 2021. - Т. 25, № 3/4. - С. 33
MeSH-главная:
ДЕТИ -- CHILD
ВИЛЛЕБРАНДА БОЛЕЗНИ -- VON WILLEBRAND DISEASES
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS


Доп.точки доступа:
Артьомова, Н. С.; Цвіренко, С. М.; Жук, Л. А.; Калюжка, О. О.; Гасюк, Н. І.
Экз-ры:
Найти похожие

4.


   
    Вплив поліморфізму генів ренін-ангіотензинової системи на перебіг ранніх бактеріальних інфекцій у передчасно народжених дітей [] / В. І. Похилько [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 19-24. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПРЕЖДЕВРЕМЕННОЕ ДЕТОРОЖДЕНИЕ (ОКОЛО 37 НЕДЕЛЬ) -- PREMATURE BIRTH
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
БАКТЕРИАЛЬНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- BACTERIAL INFECTIONS
ГИПОТЕНЗИЯ -- HYPOTENSION
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
СЕПСИС -- SEPSIS
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA
Аннотация: У структурі смертності інфекції, специфічні для перинатального періоду, бактеріальний сепсис новонароджених та уроджені пневмонії становлять 23,5 % і займають І рангове місце. Серед багатьох неспецифічних клінічних ознак інфікування гемодинамічні порушення є домінуючими в розвитку несприятливих медичних наслідків. Поліморфізм генів ренін-ангіотензинової системи, як однієї з регулюючих ланок, може зумовлювати особливості порушень гемодинаміки при інфекційному процесі. Мета дослідження: вивчення впливу поліморфізму генів АСЕ, AGT2R1 та eNOS на розвиток ранніх бактеріальних інфекцій та на їх найважчий прояв – синдром артеріальної гіпотензії. Матеріали та методи: Для досягнення мети було сформовано дві групи дітей. В основну групу включено 121 передчасно народжену дитину з бактеріальними інфекціями раннього неонатального періоду, а в групу порівняння 31 передчасно народжену дитину без ознак ранніх бактеріальних інфекцій. Генетичні методи включали дослідження ID поліморфізм гену ACE, AC поліморфізм гену AGT2R1 та 4a/4b поліморфізм eNOS. Аналіз вітальних функцій у дітей, стратифікованих відповідно до генотипу АСЕ гену, показав, що на першу добу життя у передчасно народжених дітей із генотипом ІІ середній АТ був достовірно вищий, ніж у дітей із генотипом ID (35,3±1,55 мм.рт.ст. та 31,7±0,88 мм.рт.ст. відповідно, p=0,033). У дітей із генотипом ІІ гену АСЕ, рівень погодинного діурезу на 1 добу життя був достовірно нижчим, ніж у дітей з генотипом DD (1,6±0,2 мл/кг/год та 2,2±0,21 мл/кг/год відповідно, p=0,0017), що може свідчити про кращу циркуляцію в нирках у дітей із генотипом DD. В результаті дослідження не знайдено впливу генів ренін-ангіотензинової системи на сам факт виникнення ранніх бактеріальних інфекцій, але виявлено достовірний вплив СС-генотипу гену AGT2R1 на розвиток синдрому артеріальної гіпотензії у передчасно народжених дітей (ВШ=10,17). Практичною рекомендацією для охорони суспільного здоров’я може бути запровадження генетичного дослідження з метою визначення поліморфізму генів АСЕ та AGT2R1 у передчасно народжених дітей, що дозволить визначати групу ризику щодо розвитку порушень системної та органної гемодинаміки та індивідуалізовано підходити до її корекції.


Доп.точки доступа:
Похилько, В. І.; Ковальова, О. М.; Чернявська, Ю. І.; Цвіренко, С. М.; Саричев, В. П.
Экз-ры:
Найти похожие

5.


   
    Особливості організації навчання батьків догляду за дитиною з онкологічною та онкогематологічною патологією: рекомендації для онкологів та сімейних лікарів [] / Н. С. Артьомова [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 3-7. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ДЕТИ -- CHILD
ОНКОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- MEDICAL ONCOLOGY
ПОМОЩЬ ОКАЗЫВАЮЩИЕ ЛИЦА -- CAREGIVERS
СОЦИАЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- SOCIAL SUPPORT
УХОД ЗА БОЛЬНЫМИ НА ДОМУ -- HOME NURSING
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Аннотация: Всі діти з онкологічним чи онкогематологічним діагнозом перебувають в умовах спеціалізованих відділень під час діагностики та отримання лікування, відсутність отримання ефективного навчання пацієнта, батьків та членів родини навичкам догляду за дитиною, яка має онкологічний діагноз, негативно впливає на результати лікування та якість життя родини. Процес навчання батьків та членів родини дозволить медичній команді виправити некоректну та хибну інформацію, яку вони можуть отримати з різних джерел, а також зміцнити навички догляду за дитиною з онкологічним діагнозом в умовах звичного для родини побуту. Мета - розробити перелік основних кроків, які можна використовувати в практичній діяльності для керування процесом навчання батьків та членів родини дітей з онкологічним чи онко-гематологічним діагнозом. Матеріали та методи. За основу для розробки алгоритму нами було взято рекомендації експертів Дитячої онкологічної групи від 2016 року. Результати та їх обговорення. Розроблений та адаптований алгоритм базується на п'яти основних принципах: сприйняття та усвідомлення того, що в дитячій онкології освіта батьків та членів родини має бути орієнтовано на родину; усвідомлення наявності у дитини онкологічного діагнозу є емоційно складним й потребує певного освіта часу для розроблення плану для регулювання поточних життєвих потреб; навчання онкопацієнта, його батьків та членів родини має бути міжпрофесійним заходом, яке має базуватися на діагностиці та лікуванні, а також обговоренні психосоціального супроводу та організації базисного догляду за дитиною; навчання має бути безперервним та постійним; необхідне створення сприятливого середовища для навчання. Висновки. Імплементація в практичну діяльність та реалізація алгоритму навчання догляду за дитиною з онкологічним діагнозом, використання інтегративного напрямку навчання для сімейних лікарів надасть можливість роботи з основним навчальним контентом, налагодить та зміцнить зворотній зв'язом між лікарями спеціалізованих стаціонарів та сімейних амбулаторій, підвищить ефективність профілактування ускладнень, які виникають під час отримання спеціального лікування (поліхіміотерапія, променева терапія, тощо), що в свою чергу призведе до поліпшення якості життя родини під час лікування дитини з онкологічним діагнозом.


Доп.точки доступа:
Артьомова, Н. С.; Цвіренко, С. М.; Калюжка, О. О.; Жук, Л. А.; Соловйова, Г. Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

6.


   
    Особливості проявів гострих респіраторних захворювань у дітей раннього віку [] / С. М. Цвіренко [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 38-42. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS
Аннотация: За даними ВООЗ, гострі респіраторні захворювання займають перше місце в структурі захворюваності дітей раннього віку і є одними з найбільш частих захворювань, з якими діти госпіталізуються в стаціонар. Метою дослідження був аналіз структури захворюваності у відділенні раннього дитинства та особливостей перебігу гострих респіраторних захворювань у дітей раннього віку з вивченням частоти ведучих нозологічних форм, які потребували стаціонарного лікування. Було проведено ретроспективний аналіз медичних карт стаціонарного хворого 3845 дітей, які лікувалися у відділенні раннього дитинства дитячої міської клінічної лікарні м. Полтави протягом 2016-2018 років. В результаті дослідження показано, що в динаміці має місце тенденція до збільшення кількості дітей раннього віку, які потребували стаціонарного лікування та збільшилася кількість нозологій у пролікованих дітей. В якості основного захворювання перше місце в структурі захворюваності займали гострі респіраторні вірусні інфекції. В динаміці досліджуваних років відмічено збільшення частоти госпіталізації дітей з гострим обструктивним бронхітом. Дана патологія посіла друге місце в структурі захворюваності госпіталізованих дітей. В усі роки переважну більшість становили діти другого року життя. Стале третє місце в структурі нозологій в досліджувані роки займала гостра пневмонія. Преморбідний фон у більшості дітей з бронхообструктивним синдромом та гострою позалікарняною пневмонією був обтяженим. Найчастіше визначалися анемія I-II ступеня, надлишкова вага, порушення кальцієвого обміну, обтяжений алергологічний анамнез, транзиторна імунна недостатність. Висновки. Проведений нами аналіз структури гострої респіраторної патології у дітей раннього віку, які потребували стаціонарного лікування, показав, що в динаміці 2016-2018 років мало місце збільшення випадків гострого обструктивного бронхіту та гострої позалікарняної пневмонії. Вивчення загальної структури нозологій у пролікованих у відділенні дітей виявив збільшення їх з числа та тенденцію до формування коморбідної патології у дітей раннього віку.


Доп.точки доступа:
Цвіренко, С. М.; Артьомова, Н. С.; Ананевич, О. І.; Андрущенко, І. І.; Білан, О. В.
Экз-ры:
Найти похожие

7.


   
    Катамнестичні спостереження протягом 10 років за дітьми, які народилися від серопозитивних матерів (інфікованих цитомегаловірусом та вірусом простого герпесу І типу) [] / М. Є. Фесенко [та ін.] // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 6. - С. 49-54. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
ЦИТОМЕГАЛОВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CYTOMEGALOVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ГЕРПЕС ПРОСТОЙ -- HERPES SIMPLEX (осложнения)
ДЕТИ ОТ НЕЗДОРОВЫХ РОДИТЕЛЕЙ -- CHILD OF IMPAIRED PARENTS
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ -- MORBIDITY
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES


Доп.точки доступа:
Фесенко, М. Є.; Мелащенко, О. І.; Пєший, М. М.; Похилько, В. І.; Цвіренко, С. М.
Экз-ры:
Найти похожие

8.


   
    Клінічний випадок дифузного токсичного зобу у дитини 3-річного віку [] / С. М. Цвіренко [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2019. - № 3. - С. 209-213
MeSH-главная:
ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Аннотация: В статье представлено собственное клиническое наблюдение случая впервые выявленного диффузного токсического зоба у ребенка 3-летнего возраста. Ребенок госпитализирован с жалобами на боли в области сердца, учащенное сердцебиение, утомляемость, которые появились после перенесенной острой респираторной инфекции. Установлен диагноз вторичной кардиомиопатии, проведен курс лечения. Через 2 месяца после выписки мать ребенка обратилась за медицинской помощью с жалобами, что у ребенка последние 2 недели отмечалась раздражительность, агрессивность, утомляемость, потливость, повышенный аппетит, учащенное сердцебиение. ОАК, биохимический анализ крови, электролитный состав крови, ЗАС, ЭхоКС ? без существенных изменений. Тиреоидная панель: ТТГ ? 0,009 мкМО/мл, свободный Т4 7,77 нг/дл, АТПО ? 10,57 МЕ / мл. На ЭКГ зафиксировано синусовую тахикардию до 162 уд/мин, аберрантные проведения по правой ножке пучка Гиса, снижены процессы реполяризации в миокарде задней стенки левого желудочка. На УЗИ щитовидной железы ее суммарный объем увеличен до 6,5 см?, контуры четкие, ровные, капсула не уплотнена, эхоструктура паренхимы однородная. Офтальмолог: передние камеры не изменены, диски зрительных нервов ? в норме, сосуды ? в норме, ортофория. Кардиолог: непароксизмальная синусовая тахикардия, СН0, вторичная кардиомиопатия на фоне диффузного токсического зоба. На основании клинических симптомов, динамики заболевания и результатов дополнительных методов обследования установлен клинический диагноз: «Диффузный токсический зоб II ст. Тяжелая форма. Вторичная кардиомиопатия. Высокорослость». Тиреостатическая, ?-адреноблокаторная, седативная, гепатопротекторная, метаболическая терапия привела к нормализации пульса, исчезновению клинических проявлений тиреотоксикоза, положительной дина-мике процессов реполяризации задней стенки левого желудочка. В удовлетворительном состоянии ребенок выписан из стационара. Учитывая тот факт, что тиреотоксикоз раннего возраста достаточно редкое заболевание, представленный нами клинический случай диффузного токсического зоба у ребенка 3-летнего возраста с отсутствием глазных симптомов тиреотоксикоза демонстрирует необходимость настороженности врачей общей практики, педиатров относительно возникновения тиреотоксикоза у детей раннего возраста при обнаружении у них ускоренного физического развития, патологии сердечно-сосудистой системы, сопровождающейся стойкой тахикардией


Доп.точки доступа:
Цвіренко, С. М.; Фастовець, М. М.; Похилько, В. І.; Калюжка, О. О.; Черевко, І. Г.
Экз-ры:
Найти похожие

9.


   
    Клінічний випадок неонатального гострого лімфобластного лейкозу [] / Н. С. Артьомова [та ін.] // Здоровье ребенка. - 2019. - Т. 14, № 5. - С. 74-79. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЛЕЙКОЗ-ЛИМФОМА ПРЕ-КЛЕТОЧНЫЙ ЛИМФОБЛАСТНЫЙ -- PRECURSOR CELL LYMPHOBLASTIC LEUKEMIA-LYMPHOMA (врожденный, патофизиология)
ЛЕЙКОЗЫ -- LEUKEMIA (врожденный, патофизиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS


Доп.точки доступа:
Артьомова, Н. С.; Цвіренко, С. М.; Похилько, В. І.; Калюжка, О. О.; Вернигора, С. І.
Экз-ры:
Найти похожие

10.


   
    Особливості кардіореспіраторної адаптації пізніх передчасно народжених дітей в ранньому неонатальному періоді [] / Г. О. Соловйова [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2018. - № 4(66). - С. 100-103 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ПОСТНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, УХОД -- POSTNATAL CARE
МЛАДЕНЕЦ, УХОД -- INFANT CARE
МАТЕРИНСКИЙ УХОД ПО МЕТОДУ КЕНГУРУ -- KANGAROO-MOTHER CARE METHOD
Аннотация: На основе архивных, опубликованных исторических документов и других доступных информационных источников выяснено особенности государственного регулирования общественного здоровья на Прикарпатье в составе Польши 1919-1939 годы (ІІ Речь Посполитая, польским - II Rzeczpospolita, Polska), является актуальным опытом для построения современной системы здравоохранения в Украине. Смена различных общественно-экономических формаций, переход Прикарпатья от влияния от одной другую страну, существенно повлияли на характер общественных отношений в регионе, в том числе и в здравоохранении. Установлено, что органы власти и общественные институты в сфере здравоохранения во время пребывания Прикарпатья в составе Польши 1919-1939 годы, стремясь развернуть медицинскую помощь и просветительскую работу среди населения, с целью предотвращения болезней и увеличения продолжительности жизни, начали системную целенаправленную работу по формированию основ профилактической медицины и по сути заложили первые кирпичи в сферу общественного здоровья. Их опыт и практика деятельности вызывает не только научный интерес, но и будет иметь практическую значимость для построения современной системы здравоохранения.


Доп.точки доступа:
Соловйова, Г. О.; Похилько, В. І.; Цвіренко, С. М.; Гасюк, Н. І.; Климчик, Ю. Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

11.


   
    Безперервне навчання – запорука професіоналізму лікаря в сучасних умовах [] / С. М. Цвіренко [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2018. - Т. 1, № 4. - С. 183-185. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL


Доп.точки доступа:
Цвіренко, С. М.; Похилько, В. І.; Соловйова, Г. О.; Артьомова, Н. С.; Жук, Л. А.
Экз-ры:
Найти похожие

12.


   
    Сучасні підходи до ідентифікації несприятливих подій у перинатальній медицині [] / О. М. Ковальова [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 28-39. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
МЕДИЦИНСКИЕ ОШИБКИ -- MEDICAL ERRORS
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE
Аннотация: Вступ. В останні два десятиріччя серед різноманітних міжнародних ініціатив, спрямованих на підвищення якості медичної допомоги, найбільше їх число спрямоване на покращення ситуації з безпекою пацієнта. Наукові джерела свідчать, що серйозні відворотні несприятливі події ускладнюють до 15% усіх госпіталізацій, серед яких приблизно до 0,7-0,9% випадків можуть призвести до смерті. Вважається, що в перинатальній практиці помилки рідше призводять до несприятливих подій та шкоди, зважаючи на більш здоровий контингент пацієнток та сучасну парадигму підтримки нормальних і фізіологічних процесів, а не хвороб. Проте, за даними літератури, до 1-4% пологів ускладнюються несприятливими подіями, з яких до 2/3 можна вважати запобіжними. Мета. Визначити змістовне наповнення основних сучасних організаційних інструментів з ідентифікації та реєстрації несприятливих подій та медичних помилок у перинатальній медицині. Матеріали і методи. Проведено контент-аналіз наукової медичної і методичної літератури, спрямований на ідентифікацію ключових характеристик та змістовного наповнення організаційних інструментів з ідентифікації та реєстрації медичних помилок в перинатальній медицині. Результати дослідження. Контент-аналіз друкованих матеріалів та електронних інтернет-ресурсів дозволив визначити основні вимоги до системи інцидент-звітування. Об’єктом аналізу можуть стати будь-які інциденти з безпеки пацієнтів: медична помилка і несприятлива подія. Огляд літератури дозволив виявити еволюцію організаційних інструментів реєстрації несприятливих подій в перинатальній медицині. На нижчому рівні знаходиться аналіз усіх випадків смертей матерів, плодів і новонароджених, на другому рівні – реєстрація всіх несприятливих подій з нанесенням шкоди пацієнту; на третьому рівні – реєстрація незавершених подій, перелік яких керівництво підрозділу/закладу може особисто розробляти, адаптуючи вже відомі інструменти до своїх умов і до рівня існуючої культури безпеки пацієнтів; на четвертому рівні – реєстрація так званих «тригерів», виявлення яких у медичній документації є підставою для детального її аналізу з метою виявлення несприятливої події, що настала під час лікування пацієнта, і, нарешті, на п’ятому рівні – добровільна звітність про медичні помилки, що трапляються у відділенні. Наступним, більш високим рівнем реєстрації несприятливих подій та медичних помилок у перинатальній медицині є ідентифікація та реєстрація так званих незавершених, своєчасно відвернутих несприятливих подій. Огляд літератури засвідчив, що більшість країн запровадили акушерський інструмент ВООЗ на національному рівні. Але зазначено, що основним недоліком цього інструменту є відсутність реєстрації незавершених несприятливих подій, асоційованих з новонародженим. Стандартом для виявлення несприятливих медичних подій була добровільна система інцидент-звітування. Але ці системи в значній кількості випадків не виявляють фактичну частоту несприятливих подій. Дослідники громадської охорони здоров’я встановили, що медичний персонал добровільно звітує лише про 10-20% помилок, з яких від 90 до 95% не завдають ніякої шкоди пацієнтам. Тому лікарням потрібен більш ефективний спосіб виявлення подій, які завдають шкоди пацієнтам, щоб кількісно оцінювати їх ступінь і важкість, а також визначати ефективність запроваджуваних заходів з поліпшення безпеки пацієнта під час лікувально-діагностичного процесу. В цьому аспекті найбільш ефективним може стати Глобальний тригерний інструмент (Global Trigger Tool), який був розроблений Інститутом удосконалення охорони здоров’я, США (Institute for Healthcare Improvement) для оцінювання безпеки надання медичної допомоги в стаціонарах. Ця методологія представляє собою список тригерів (підказок), які визначені для цільового пошуку їх в медичній паперовій/електронній документації. Перинатальний тригер включає 8 індикаторів, які можуть свідчити про виникнення несприятливої події, асоційованої з вагітністю та пологами На сьогодні глобальна тригерна методологія передбачає проспективний моніторинг за чітко визначеними індикаторами в режимі онлайн при застосуванні електронних історій хвороб та ретроспективний моніторинг – при аналізі медичної документації після виписка пацієнта із стаціонару. Висновки. Останні світові тенденції в організації надання медичної допомоги, а саме акцент на безпеці пацієнтів, вимагають нових підходів до вирішення проблеми медичних помилок та несприятливих подій у перинатальній медицині. Система інцидент-звітування та вкрай необхідна для їх успішного функціонування культура безпеки пацієнтів, повинні стати ключовими складовими усіх систем безпеки пацієнтів, що запроваджуються на госпітальному, регіональному та національному рівнях.


Доп.точки доступа:
Ковальова, О.М.; Бєлорус, А.І.; Похилько, В.І.; Цвіренко, С.М.; Солов'йова, Г.О.
Экз-ры:
Найти похожие

13.


   
    Первинна діагностика муковісцидозу у дитини 10 років (клінічний випадок) [] / С. М. Цвіренко [та ін.] // Вісник проблем біології і медицини. - 2018. - Т. 2, № 1. - С. 219-223 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КИСТОЗНЫЙ ФИБРОЗ -- CYSTIC FIBROSIS
ДЕТИ -- CHILD


Доп.точки доступа:
Цвіренко, С. М.; Похилько, В. І.; Волошина, В. В.; Жук, Л. А.; Артьомова, Н. С.; Рябеко, Т. І.
Экз-ры:
Найти похожие

14.


   
    Інтегрована модель предикції розвитку органних дисфункцій у новонароджених з асфіксією та прикладні точки її застосування [] / Н. С. Артьомова [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 4. - С. 24-30. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
АСФИКСИЯ НОВОРОЖДЕННОГО -- ASPHYXIA NEONATORUM (этиология)
Аннотация: Актуальність. Причини розвитку асфіксії добре відомі, проте дебати щодо важливості антенатальних та інтранатальних чинників у розвитку асфіксії досі продовжуються. Ідентифікація чітких предикторів розвитку дисфункції вітальних і невітальних органів дозволить удосконалити існуючі алгоритми спостереження за новонародженими, які перенесли гіпоксію/асфіксію, та приймати рішення щодо своєчасного застосування у них персоналізованих лікувально-діагностичних заходів, спрямованих на зниження смертності, захворюваності, інвалідності дітей та підвищення якості їх життя. Мета роботи. Обґрунтування та розробка інтегрованої моделі предикції розвитку органних дисфункцій та удосконалення алгоритму спостереження за новонародженими з асфіксією в ранньому неонатальному періоді. Матеріали і методи. В дослідження було включено 72 доношені дитини з асфіксією та 35 здорових новонароджених, які народилися в перинатальному центрі Полтавської обласної клінічної лікарні імені М. В. Скліфосовського та Полтавському міському клінічному пологовому будинку впродовж 2011-2013 рр. Досліджено асоціації між розвитком дисфункції органів та факторами ризику, що характеризують соматичний, акушерський, анте-/інтранатальній анамнез матері, стан дитини, об’єм первинної реанімації, а також між метаболічними, запальними та судинними біомаркерами. Предикцію уражень органів та систем новонародженого розглянуто з точки зору патофізіологічних механізмів циркуляторних та нециркуляторних адаптаційних реакцій при асфіксії, коли на тлі підвищення церебрального, коронарного та надниркового кровотоку, відбувається зниження перфузії у нирках, легенях, шлунково-кишковому тракті, печінці та порушення їх функцій. Результати дослідження. Запропонована інтегрована модель предикції уражень вітальних та невітальних органів демонструє незначну роль анте- та інтранатальних чинників у прогнозуванні розвитку мультиорганної дисфункції. З’ясовано, що прогностична модель розвитку гіпоксично-ішемічної енцефалопатії, яка включає слабкість пологової діяльності (ВШ 13,2), введення 0,9% розчину натрію хлориду під час первинних реанімаційних заходів (ВШ 9,2), рівень ЛДГ 1700 од/л (ВШ 7,4) та креатиніну 110 ммоль/л (ВШ 15,9) на 1 добу життя має площу під ROC кривою – 0,8711. Розвиток дисфункції міокарду достовірно асоціюється з рівнем глюкози 3,3 ммоль/л (ВШ 11,6), сечовини 7,0 ммоль/л (ВШ 21,3) та NO2?+ NO3? 21 мкмоль/л у сечі (ВШ 15,2) і прогностична модель її розвитку має площу під ROC кривою – 0,8368. Прогностичні моделі розвитку уражень невітальних органів, зокрема дисфункції ШКТ (оцінка за шкалою Апгар 5 балів на 5 хвилині, введення 4% розчину NaHCO3 під час проведення реанімаційних заходів, рівень глюкози 3,3 ммоль/л, сечовини 6,0 ммоль/л) та гострого ураження нирок (оцінка за шкалою Апгар 4 бали на 5 хвилині життя, меконіальна аспірація), маютьвідповідні площі під ROC кривими – 0,8424 та 0,8054. Зважаючи на патофізіологічні механізми розвитку органних дисфункцій у новонароджених при асфіксії запропоновано ймовірні 4 клінічні сценарії перебігу вказаного захворювання, які дозволяють припустити час, коли відбувалася гіпоксична/асфіксична подія. Удосконалено алгоритм спостереження за дітьми з ймовірною або наявною гіпоксичною подією. Зокрема, при наявності у дитини щонайменше однієї з вказаних ознак: сентинельної події, оцінки за шкалою Апгар нижче 7 балів на 5 хвилині життя, рН пуповинної крові менше 7,25, застосуванні ШВЛ під час реанімації, додатково до рекомендацій, викладених у Наказі МОЗ України №225 від 28.03.2014 р., доцільно в акушерських стаціонарах ІІ рівня призначати новонародженим такі дослідження: загальний аналіз крові, глюкоза, креатинін, сечовина в сироватці крові та в акушерських стаціонарах ІІІ рівня додатково ще визначати NO2?+ NO3? в сечі. Висновки. Обґрунтовано інтегровану модель предикції розвитку органних дисфункцій у новонароджених з асфіксією, визначено прикладні аспекти її застосування та запропоновано алгоритм спостереження за новонародженими, які оцінені менше за 7 балів на 5 хвилині життя.


Доп.точки доступа:
Артьомова, Н.С.; Коробка, О.В.; Похилько, В.І.; Цвіренко, С.М.
Экз-ры:
Найти похожие

15.


   
    Знеболення чи седація новонароджених у відділенні інтенсивної терапії – як визначити оптимальний шлях? [] / С. М. Цвіренко [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2022. - Т. 22, № 3/4. - С. 19-23
MeSH-главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
СЕДАТИВНЫЙ ЭФФЕКТ ГЛУБОКИЙ -- DEEP SEDATION
АНЕСТЕЗИЯ И АНАЛГЕЗИЯ
Аннотация: Під час перебування у відділенні інтенсивної терапії новонароджені зазнають величезну кількість болісних процедур і операцій. Погано лікований біль у період новонародженості може призвести до негативних віддалених наслідків, таких як когнітивні дисфункції, формування хронічного болю. Тому для лікарів-інтенсивістів кожного дня постає питання адекватної оцінки болю та подальшої тактики знеболення. В ході огляду літератури проведено аналіз 87 літературних джерел за останні 10 років. При аналізі використовувались результати мультицентрових досліджень та клінічні рекомендації. Визначено, що оптимальне лікування болю та збудження у новонароджених вимагає мультимодального підходу, який завжди включає немедикаментозні стратегії, та направлене перш за все на аналгезію. Прикладання до грудей, смоктальний рефлекс, контакт «шкіра-до-шкіри», догляд «кенгуру», сповивання - це всі аспекти догляду за дитиною, які є ефективними для зменшення фізіологічної та поведінкової реакції болю на мінімально інвазивні процедури, а також забезпечують седативний ефект. Кожна маніпуляція потребує обов’язкового знеболення. Вибір методу знеболення залежить від інвазивності процедури, гестаційного віку та тяжкості стану. Доцільно комбінувати різні немедикаментозні методи знеболення при слабкому болю та додавати медикаментозні методи при помірному та сильному болю для досягнення кращого терапевтичного ефекту. У новонароджених, які перебувають на тривалій штучній вентиляції легень, неможливо уникнути седації. Проте седативний ефект може бути досягнутий комбінацією немедикаментозних методів із застосуванням седативних препаратів. З метою профілактики тахіфілаксії необхідно проводити ротацію аналгетиків, застосовувати комбінації опіатів з ненаркотичними аналгетиками та ад’ювантними аналгетиками. Мультимодальний підхід до лікування болю має переваги через зменшення дозування будь-якого окремого препарату та пом’якшення загального ризику побічних ефектів. Ацетамінофен, фентаніл або морфін у поєднанні з мідазоламом є найбільш безпечними медикаментами до застосування у новонароджених, незважаючи на побічні ефекти.


Доп.точки доступа:
Цвіренко, С. М.; Тарасенко, К. В.; Адамчук, Н. М.; Калюжка, О. О.; Жук, Л. А.
Экз-ры:
Найти похожие

16.


   
    Клінічний випадок мультисистемного запального синдрому у дитини 12 років [] / С. М. Цвіренко [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 2, № 2. - С. 205-208
MeSH-главная:
ДЕТИ -- CHILD
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ГЛАЗНИЦЫ БОЛЕЗНИ -- ORBITAL DISEASES (осложнения)
ГИПОТЕНЗИЯ -- HYPOTENSION (осложнения)
КАРДИОМИОПАТИИ -- CARDIOMYOPATHIES
ПЕРИКАРДИТ -- PERICARDITIS
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES
Аннотация: У більшості випадків захворювання, викликане вірусом SARS-CoV-2 у дітей має легкий перебіг. Але у частини пацієнтів дитячого віку розвивається мультисистемний запальний синдром (multisystem inflammatory syndrome in children [MIS-C]). За даними більшості спостережень MIS-C у дітей зазвичай виникає через 2-6 тижнів після коронавірусної хвороби та характеризується клінічними та лабораторними доказами поліорганного запалення. Відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я до мультисистемного запального синдрому віднесені випадки, які спостерігаються у дітей віком 0–19 років із лихоманкою тривалістю більше 3 діб та з наявністю 2 проявів з наступних: висип або двобічний негнійний кон’юнктивіт або слизово-шкірні ознаки запалення (ротової порожнини, кінцівок); гіпотензія або шок; ознаки порушення функції міокарда, пе-рикардиту, вальвуліту або коронарних аномалій (включаючи дані ехокардіографії або підвищений рівень тропоніну/натрійуретичного пептиду В); коагулопатія (за протромбіновим індексом, парціальним тромбопластиновим часом та з підвищеним рівнем Д-димеру); гострі симптоми ураження шлунково-кишкового симптоми. Метою роботи був аналіз клініко-лабораторних особливостей та лікування MIS-C, асоційованого із SARSCoV-2, на прикладі власного спостереження клінічного випадку у дівчинки шкільного віку. Ми спостерігали поступовий розвиток MIS-C у дитини, що перенесла коронавірусну інфекцію у безсимптомній формі. Початок захворювання характеризувався неспецифічними симптомами, що нагадували клініку респіраторної інфекції. А загалом мали місце ранні прояви MIS-C, асоційованого з SARS-CoV-2 у вигляді вираженої лихоманки, ураження шкіри та слизових, поліорганних уражень (легень, серця, полісерозиту, артралгій), лабораторних ознак, що є неспецифічними маркерами запалення та ознак коагулопатії. У дитини мали місце 3 критерії з 5 можливих. Особливістю представленого клінічного випадку, на наш погляд, є той факт, що, проведена у відповідності до міжнародних рекомендацій терапія, мала позитивний результат, захворювання повністю регресувало і не спричинило відстрочених ускладнень.


Доп.точки доступа:
Цвіренко, С. М.; Ананевич, О. І.; Волошина, В. В.; Лактіонова, В. М.; Савченко, Л. В.
Экз-ры:
Найти похожие

17.


   
    Неонатальна лейкемія: питання диференціальної діагностики [] / С. М. Цвіренко [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 55-59. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЛЕЙКОЗЫ -- LEUKEMIA (диагностика)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагностика)
Аннотация: Захворювання, які виникають в періоді новонародженості, мають обмежену варіативність клінічних проявів і лабораторних синдромів, проте етіологія цих патологічних станів є різноманітною та вимагає від лікаря-неонатолога та педіатра, який займається курацією пацієнтів неонатального періоду, значних резервів теоретичного базису та напрацювань клінічного досвіду щодо проведення диференціальної діагностики. Неонатальні лейкемії відносяться до злоякісних процесів зі швидким прогредієнтним перебігом, який внаслідок інтенсивного розвитку патологічного процесу може набувати характеру інкурабельного та високо загрозливого для життя новонародженого. Саме тому питання диференціальної діагностики неонатальних лейкемій є актуальним, навіть не дивлячись на низьку частоту зустрічаємості цієї патології серед когорти неонатальних пацієнтів. У представленій статті розглянуті основні клінічні та лабораторні синдроми неонатальних лейкемій, які можуть мати місце в якості клінічних проявів інших захворювань неонатального періоду, вказані особливості та індивідуальні характеристики кожного з синдромів при різних патологіях. Визначення комбінацій клінічних та лабораторних синдромів при генералізованих інфекціях в періоді новонародженості, незлоякісних гематологічних захворювань та неопластичних процесах дозволяє використовувати зазначені дифеніції в діагностичному алгоритмі неонатальних станів з обранням подальшої терапевтичної тактики ведення педіатричного пацієнта.


Доп.точки доступа:
Цвіренко, С.М.; Артьомова, Н. С.; Калюжка, О. О.; Гасюк, Н. І.; Жук, Л. А.
Экз-ры:
Найти похожие

18.


   
    Катамнез передчасно народжених дітей з гіпоксичними ураженнями головного мозку [] / Г. О. Соловйова [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2023. - Т. 23, № 4. - С. 45-49
MeSH-главная:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ БОЛЕЗНИ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM DISEASES
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ -- HYPOXIA, BRAIN
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
Аннотация: Актуальність. За даними експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, причиною дитячої інвалідності в 70-80% випадках є захворювання, пов’язані з перинатальними гіпоксичними ураженнями головного мозку. Мета - вивчення катамнезу характеристик серцевого ритму та дихання у передчасно народжених дітей з гіпоксичними ураженнями головного мозку. Представлені результати проспективного спостереження за 160 передчасно народженими, які були розділені на три групи: умовно здорові діти (І група), діти з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи (ІІ група), діти з гіпоксично-геморагічним ураженням центральної нервової системи (ІІІ група). Аналіз показників серцевого ритму за даними добового моніторування електрокардіограми виявив позитивну динаміку зменшення гетеротопної активності та достовірне (р менше 0,05) поліпшення функціонального стану провідної системи серця у всіх недоношених дітей віком 20-30 місяців життя після проведення курсу своєчасної реабілітаційної терапії гіпоксичного ураження головного мозку. Встановлено наявність періодичного дихання з респіраторними паузами у передчасно народжених пацієнтів у неонатальному періоді, причому достовірно більшу тривалість апное виявлено у дітей з гіпоксично-геморагічним ураженням центральної нервової системи. Між гестаційним віком і кількістю апное протягом доби виявлено зворотний кореляційний зв'язок середньої сили. Протягом періоду катамнестичного спостереження у передчасно народжених дітей виявлено поступове формування профілю і структури сну, процесу його фізіологічної консолідації, яка характеризувалася на добовій ритмограмі регулярною зміною періодів стабільного ритму і підвищеної дисперсії, проте у новонароджених з гіпоксичними ураженнями головного мозку зберігалася вегетативна дизрегуляція серцевого ритму у вигляді гіперсимпатикотонії, що свідчила про високий ступінь електричної нестабільності міокарда та необхідність у подальшому диспансерному спостереженні.


Доп.точки доступа:
Соловйова, Г. О.; Цвіренко, С. М.; Калюжка, О. О.; Жук, Л. А.; Сітало, В. С.
Экз-ры:
Найти похожие

19.


   
    Перспективи застосування сурфактант замісної терапії при COVID-19 індукованому респіраторному дистрес-синдромі у дітей [] / Ю. І. Чернявська [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 71-76. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, NEWBORN (этиология)
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Аннотация: У світі від пандемії COVID-19 померли майже 6,5 мільйонів людей. Поліпшення виживання дітей залежить від постійного надання базових медичних послуг жінкам і дітям у всьому світі. Світове наукове співтовариство має розпочати більше наукових клінічних досліджень і отримати більше даних, щоб визначити вплив COVID-19 на здоров’я та смертність дітей, а також переконатися, що діти та підлітки не помирають від подій, яким можна запобігти. Такі тенденції поширення захворюваності та смертності від COVID-19 вимагають якнайшвидшого міждисциплінарного підходу для подальшого стримування поширення хвороби та запобігання ускладнень з метою покращення якості життя. Недостатньо вивчені молекулярні зміни морфобіології легень внаслідок дії COVID-19 ускладнюють його клінічне лікування. Поглиблене вивчення генетичних механізмів патогенетичних розладів, спричинених вірусом, може допомогти у розробці нових методів лікування, зокрема використання препаратів сурфактантів як компонента базисної терапії. Нещодавно стало відомо, що ураження легень, асоційоване з COVID-19, характеризується типовими для РДС патофізіологічними змінами. Дифузне альвеолярне пошкодження виникає внаслідок набряку інтерстицію, утворення гіалінових мембран, а також проліферації фібробластів на етапі відновлення. Коли COVID-19 вражає легені, синтез сурфактанту порушується, оскільки вірусні білки пригнічують експресію регуляторних генів. Зміни під час процесу репарації також призводять до втрати функції сурфактанту. Замісна терапія сурфактантом може бути альтернативою в лікуванні пацієнтів із COVID-19-асоційованим ураженням легенів - існує ряд досліджень, які доводять ефективність такої терапії при інших інфекціях. Особливо небезпечним COVID-19 може бути для дітей із хронічними захворюваннями легенів, вродженими вадами розвитку, раніше не діагностованими генетичними дефектами в системі продукції сурфактанту. Своєчасне застосування замісної терапії сурфактантом може запобігти одному з найстрашніших ускладнень ШВЛ – синдрому витоку повітря.


Доп.точки доступа:
Чернявська, Ю. І.; Похилько, В. І.; Россоха, З. І.; Цвіренко, С. М.; Гасюк, Н. І.
Экз-ры:
Найти похожие

20.


   
    Порушення сну у дітей в умовах відділення інтенсивної терапії – сучасний стан проблеми та перспективи подальших досліджень [] / С. М. Цвіренко [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2021. - Т. 21, № 3. - С. 37-41. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
СОН -- SLEEP
БЕССОННИЦА -- SLEEP INITIATION AND MAINTENANCE DISORDERS
ПОЛИСОМНОГРАФИЯ -- POLYSOMNOGRAPHY
Аннотация: Інсомнія – один з найчастіших клінічних синдромів сомнологічного порушення, що включає будь-які порушення сну за наявності достатнього часу та відповідних умов для засинання і спання. Значні порушення сну часто зустрічаються саме у дітей, які поступають у відділення інтенсивної терапії. Від 18% до 65% дітей віком від 2 до 18 років, госпіталізованих у відділення реанімації, ма-ють клінічний стан гострої сплутаності свідомості, більш відомого як делірій. Фрагментація сну, скорочення загального часу сну, відсутність повільного, глибокого сну та швидкого сну, а також зміщення годин сну - це зміни, які також можуть виступати триггерами інсомнії. Їх присутність погіршує перебіг захворювання у пацієнта, подовжує термін перебування у стаціонарі та збільшує ризик ускладнень і летальності. Порушення циркадних ритмів сну - це стан, який вимагає суворого моніторингу. І хоча спроби терапії інсомнії поки що не мають достовірної ефективності, рання діагностика може скоротити тривалість делірію внаслідок безсоння. Оцінка якості сну включає опитувальники, щоденники та анкетування. Однак було визнано, що, незважаючи на труднощі з виконанням та інтерпретацією полісомнографії, вона все ще є золотим стандартом для більш точного виявлення змін фаз сну та визначення різниці між нормальним і патологічним сном. За відсутності полісомнографа допустиме застосування тривалої відеоасистованої електроенцефалограми. Запропонований авторами спосіб мультимодального відеоасистованого моніторингу дає можливість провести діагностику порушень сну, наявності больового синдрому, диференційну діагностику апное з порушеннями серцевого ритму та провідності або аномальною активністю головного мозку, в тому числі наявність субклінічних судом у пацієнтів груп високого ризику з використанням безпечної та неінвазивної методики аналізу трендів сумарної біоелектричної активності різноманітних біологічних структур організму дитини. Також важливим кроком у своєчасній діагностиці порушень сну у дітей старшого віку є валідизація опитувальників в залежності від вікових особливостей дитини.


Доп.точки доступа:
Цвіренко, С. М.; Адамчук, Н. М.; Малахова, В. М.; Мелащенко, О. І.; Жук, Л. А.
Экз-ры:
Найти похожие

 1-20    21-40   41-60   61-66 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)