Національна наукова медична бібліотека України
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книг та авторефератів дисертацій (59)Польських медичних книг (1)Колекцій (170)Наукових збірників (67)Зведеного каталогу періодичних видань (519)Польські медичні книги (1)
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Поисковый запрос: <.>DP=202402$<.>
Общее количество найденных документов : 1003
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.

Вид документа : Журнал
Шифр издания : TLH-1
Заглавие : THE LANCET HAEMATOLOGY
Выходные данные : London: ELSEVIER Ltd,Б.г.
Зарегистрированы поступления:
     2009 
Найти похожие

2.

Заглавие журнала :Буковинський медичний вісник -2023г. т.27,N 1
Найти похожие


3.

Заглавие журнала :Буковинський медичний вісник -2023г. т.27,N 2
Найти похожие


4.

Заглавие журнала :Буковинський медичний вісник -2023г. т.27,N 3
Найти похожие


5.

Заглавие журнала :Буковинський медичний вісник -2023г. т.27,N 4
Найти похожие


6.

Заглавие журнала :Шпитальна хірургія -2023г.,N 3
Интересные статьи :
Юффе О. Ю. Порівняльна оцінка діагностичних методів визначення розмірів (площі) стравохідного отвору діафрагми у хворих із параезофагеальною грижею/ О. Ю. Юффе, Т. А. Тарасов (стр.5-15)
Savoliuk S. I. A complex minimally invasive approach to the treatment of patients with complicated forms of chronic venous insufficiency/ S. I. Savoliuk, A. R. Dembitskyi (стр.16-23)
Дзюбановський І. Я. КТ-ангіографічна анатомія черевного стовбура та варіації відходження лівої шлункової артерії/ І. Я. Дзюбановський, А. М. Продан, Б. Я. Маслій (стр.24-27)
Podpryatov S. E. Changes in insulin resistance after ideoduodenoplasty performing/ S. E. Podpryatov [et al.] (стр.28-33)
Фарина І. В. Інтраопераційна ендотеліальна дисфункція та гемокоагулятивний стан у пацієнтів із атеросклеротичною оклюзією аорто-клубово-стегнового басейну і високим ризиком розвитку післяопераційних ускладнень/ І. В. Фарина, Д. В. Хвалибога (стр.34-39)
Салютін Р. В. Вплив аутомезоконцентрату тромбоцитів на функціональний стан печінки щурів після часткової резекції паренхіми печінки/ Р. В. Салютін, К. О. Юзвик (стр.40-45)
Klishch I. M. Dynamics of changes in markers of endogenous intoxication in rats with simulating acute generalized peritonitis on a background of obesity/ I. M. Klishch, N. M. Malevych, Z. M. Nebesna (стр.46-50)
Пискливець Т. І. Динаміка показників цитолізу та ендогенної інтоксикації за умов скелетної травми, ускладненої гострою крововтратою різного ступеня, та їх корекція/ Т. І. Пискливець, А. Г. Шульгай (стр.51-63)
Гнатюк М. С. Кількісне морфологічне вивчення особливостей структурної перебудови гемомікроциркуляторного русла передміхурової залози при пострезекційній портальній гіпертензії/ М. С. Гнатюк [та ін.] (стр.64-68)
Шмир С. М. Субмікроскопічні зміни рогівки при її змодельованій механічній непроникаючій травмі/ С. М. Шмир, Н. В. Огінська (стр.69-76)
Усенко О. Ю. Внутрішні кровотечі як наслідок ускладнених форм хронічного панкреатиту/ О. Ю. Усенко [та ін.] (стр.77-85)
Goshchynsky V. B. Tactical and technical considerations in deploying endovascular procedure for chronic threatening lower limb ischemia/ V. B. Goshchynsky, O. B. Lugovyi, S. O. Lugovyi (стр.86-91)
П'ятночка В. І. Порівняльна оцінка результатів хірургічного лікування хворих із первинними вентральними грижами, поєднаними з діастазом прямих м'язів живота, за умов метаболічного синдрому/ В. І. П'ятночка, І. І. Довга (стр.92-99)
Чукур П. А. Рентгенологічна та морфометрична оцінка остеопоротичних змін у хворих на дифузну B-великоклітинну лімфому/ П. А. Чукур (стр.100-106)
Шапринський В. О. Клінічний приклад первинномножинних злоякісних пухлин (полінеоплазії)/ В. О. Шапринський [та ін.] (стр.107-110)
Дейкало І. М. Спостереження ускладненої ехінококової кісти з проривом у біліарне дерево та міграцією в холедох у поєднанні з холедохолітіазом/ І. М. Дейкало [та ін.] (стр.111-113)
Карашівська О. С. Клінічний випадок первинної лімфоми клубової кишки/ О. С. Карашівська, М. В. Прокопчук (стр.114-118)
Угляр Т. Ю. Кардіотоксичні прояви хіміотерапії злоякісних пухлин: патогенез і діагностика/ Т. Ю. Угляр, О. С. Карашівська, Л. В. Нітефор (стр.119-127)
До 80-річчя хірурга Віктора Олександровича Шідловського (стр.128-129)
Интересные статьи :
Найти похожие


7.

Заглавие журнала :Шпитальна хірургія -2023г.,N 4
Интересные статьи :
Дзюбановський І. Я. Морфологія ранових дефектів нижніх кінцівок у пацієнтів при застосуванні ін'єкційної плазми, збагаченої тромбоцитами/ І. Я. Дзюбановський [та ін.] (стр.5-10)
Стецюк І. О. Аналіз вихідних клінічних даних та етіологічних факторів розширення кореня та висхідного відділу аорти в пацієнтів після операцій Бенталла та клапан-зберігаючих операцій Девіда/ І. О. Стецюк, Б. М. Тодуров (стр.11-18)
Савенков Ю. Ф. Міні-інвазивна коригуюча торакопластика при хірургічному лікуванні деструктивного туберкульозу легень та емпіємі плеври/ Ю. Ф. Савенков [та ін.] (стр.19-22)
Венгер І. К. Хірургія екстракраніальних артерій у пацієнтів із атеросклеротичною оклюзією аорто-клубово-стегнової зони в умовах хронічної ішемії/ І. К. Венгер, І. В. Фарина (стр.23-28)
Варварук М.-І. Р. Морфометричний аналіз тканин м'язово-апоневротичного дефекту в експерименті за умов герніопластики з застосуванням стовбурових клітин у різні терміни дослідження/ М.-І. Р. Варварук, Т. К. Головата (стр.29-34)
Продан А. М. Гістологічний аналіз шлунка після емболізації артерій шлунка в експерименті/ А. М. Продан, Т. К. Головата (стр.35-38)
Mardonov B. A. Improving reconstructive operations for "fresh" injuries and scar strictures of the main bile ducts/ B. A. Mardonov [et al.] (стр.39-43)
Шаповал С. Д. Імунний статус у хворих на гнійно-некротичні процеси стопи діабетика та сепсисі/ С. Д. Шаповал (стр.44-49)
Погорєлов О. В. Рак щитоподібної залози: підходи та тактика. Чому стало більше?/ О. В. Погорєлов [та ін.] (стр.50-55)
Дейкало І. М. Радикальне хірургічне лікування ускладненої біліодигестивної нориці/ І. М. Дейкало, Д. В. Осадчук, А. В. Винник (стр.56-59)
Бабій М. П. Прогнозування інфекційних ускладнень в оперованих постраждалих із травмою верхньої кінцівки та грудної клітки після дорожно-транспортних пригод/ М. П. Бабій, А. І. Цвях (стр.60-68)
Стець М. М. Хірургічна тактика лікування ускладнень раку шлунка в умовах війни/ М. М. Стець [та ін.] (стр.69-73)
Вайда А. Р. Досвід лікування ушкоджень підколінної артерії мирного часу/ А. Р. Вайда, І. М. Дейкало, О. А. Якимчук (стр.74-77)
Truba Ia. P. Unique Case of Anomalous Anatomy of the Right Coronary Artery from the Pulmonary Artery/ Ia. P. Truba [et al.] (стр.78-80)
Тугаров Ю. Р. Роль бісфосфонатів у лікуванні остеоартриту/ Ю. Р. Тугаров, О. В. Думанець, І. P. Копитчак (стр.81-83)
Тодуров Б. М. Рак нирки з метастатичним тромбозом нижньої порожнистої вени - сучасний стан проблеми та перспективи розвитку/ Б. М. Тодуров [та ін.] (стр.84-89)
Дзюбановський І. До 60-річчя хірурга Віктора Павловича Польового/ І. Дзюбановський, Р. Сидорчук (стр.90)
Интересные статьи :
Найти похожие


8.

Заглавие журнала :Інфекційні хвороби -2023г.,N 2
Интересные статьи :
Величко М. В. Підготовка спеціалістів із біологічної безпеки та біологічного захисту як ключова умова відповідних дієвих заходів/ М. В. Величко, М. А. Андрейчин (стр.4-8)
Литвин К. Ю. Чинники, які асоційовані з варіабельністю рівня інтерлейкіну-6 у пацієнтів із COVID-19/ К. Ю. Литвин, О. О. Білоконь (стр.9-14)
Юрко К. В. Ефективність застосування пробіотика "Лактіалє жерміна форте" у комплексному лікуванні хворих на СОVID-19/ К. В. Юрко, Г. О. Соломенник, В. В. Кучерявченко (стр.15-24)
Саламадзе О. О. Порівняльний аналіз ефективності програм комплексної корекції мікробіоценозу товстої кишки пацієнтів із гіпотиреозом на тлі хронічного панкреатиту/ О. О. Саламадзе, Л. С. Бабінець (стр.26-31)
Олексенко О. В. Еволюція епідемічного процесу лептоспірозу в Україні/ О. В. Олексенко (стр.32-38)
Андрейчин М. А. Акарициди та їх застосування (частина 1)/ М. А. Андрейчин, С. І. Климнюк, Л. Б. Романюк (стр.39-51)
Копча В. С. Медикаментозні та вірусні гепатити: нюанси диференційної діагностики/ В. С. Копча [та ін.] (стр.52-59)
Бігуняк Т. В. Групи крові АВО та резистентність до COVID-19/ Т. В. Бігуняк [та ін.] (стр.60-66)
Прийменко Н. О. Лептоспіроз у фокусі сучасних викликів/ Н. О. Прийменко [та ін.] (стр.67-75)
Колотило Т. Р. Синдром гіперчутливості до антиконвульсантів, пов'язаний з реактивацією Епштейна-Барр- вірусної інфекції/ Т. Р. Колотило, В. Д. Москалюк, М. В. Дучко (стр.76-79)
Интересные статьи :
Найти похожие


9.

Заглавие журнала :Інфекційні хвороби -2023г.,N 3
Интересные статьи :
Капустник В. А. Історія кафедри інфекційних хвороб Харківського національного медичного університету в подіях і персоналіях. Погляд крізь століття (1923-2023)/ В. А. Капустник [та ін.] (стр.5-14)
Граділь Г. І. COVID-19, пандемічний грип A(H1N1): клінічні та патологоанатомічні порівняння/ Г. І. Граділь [та ін.] (стр.15-27)
Цико О. В. Кореляція CRP і TNF-a у ВІЛ-позитивних осіб із захворюваннями легеневої системи/ О. В. Цико (стр.28-31)
Волянський А. Ю. Стан колективного імунітету проти кору у мешканців Харківської області в епідемічний та міжепідемічний періоди/ А. Ю. Волянський [та ін.] (стр.32-37)
Лядова Т. І. Стан імунної системи та характер імунних порушень у взаємозв'язку з напруженістю імунітету до дифтерії та правця в осіб, які перехворіли на ХВЕБІ/ Т. І. Лядова, А. М. Попова (стр.38-42)
Нартов П. В. Удосконалення ранньої лабораторної діагностики лептоспірозу в умовах воєнного стану/ П. В. Нартов [та ін.] (стр.43-48)
Зубач О. О. Динаміка інтегральних гематологічних індексів при лептоспірозі/ О. О. Зубач, М. О. Кондратюк, О. М. Зінчук (стр.49-54)
Бондаренко А. В. Ацинетобактерна інфекція у хворих на COVID-19/ А. В. Бондаренко [та ін.] (стр.55-64)
Андрейчин М. А. Акарициди та їх застосування (частина 2)/ М. А. Андрейчин, С. І. Климнюк, Л. Б. Романюк (стр.65-76)
Ювілей професора Володимира Миколайовича Козька (стр.77)
Интересные статьи :
Найти похожие


10.

Заглавие журнала :Інфекційні хвороби -2023г.,N 4
Интересные статьи :
Мінухін В. В. Антиеволюційна терапія: новий підхід до лікування інфекційних захворювань/ В. В. Мінухін, Т. Ю. Колотова, Н. І. Скляр (стр.4-17)
Prokopovych M. V. Pathomorphological changes in the liver caused by hepatitis B, C, B+C viruses in the deceased HIV-infected persons/ M. V. Prokopovych [et al.] (стр.18-28)
Шейко А. Г. Значення показників клінічного аналізу крові для визначення ступеня фіброзного процесу у хворих на хронічний гепатит С/ А. Г. Шейко (стр.29-33)
Matveyeva S. L. Impact of selenium in restoration of thyroid function and outcomes of anti-tuberculosis chemotherapy in thyroidal dysfunction/ S. L. Matveyeva, O. S. Shevchenko, O. Tudor (стр.34-37)
Павлишин Г. А. Гуморальний імунітет проти дифтерії у дітей шкільного віку під час пандемії COVID-19/ Г. А. Павлишин, О. І. Панченко (стр.38-44)
Юрко К. В. Ефективність застосування пробіотика "Лактіалє мульті" в комплексному лікуванні хворих на коронавірусну хворобу-2019/ К. В. Юрко, Г. O. Соломенник, В. В. Кучерявченко (стр.45-51)
Михайлишин Г. І. Вплив бактерійного вагінозу на розвиток порушень клітинної ланки імунітету у жінок репродуктивного віку/ Г. І. Михайлишин (стр.52-57)
Бабінець Л. С. Скринінгове прогнозування аскаридозу при хронічному панкреатиті/ Л. С. Бабінець, І. М. Галабіцька (стр.58-64)
Андрейчин М. А. Український фольклор про інфекційні хвороби/ М. А. Андрейчин, B. Я. Юкало (стр.65-70)
Москалюк В. Д. Сучасні уявлення про етіологію та патогенез дерматомікозів/ В. Д. Москалюк, І. І. Кравчук (стр.71-76)
Копча B. C. Особливості бешихи обличчя на тлі вторинного імунодефіциту/ B. C. Копча (стр.77-81)
Некрасова Н. О. Актуалізація вивчення провідних нейропаразитарних захворювань в Україні/ Н. О. Некрасова, Є. О. Смалько (стр.82-88)
Интересные статьи :
Найти похожие


11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дзюбановський І. Я., Аль Джехані Наіф Абдулела М., Кріцак М. Ю.
Заглавие : Морфологія ранових дефектів нижніх кінцівок у пацієнтів при застосуванні ін'єкційної плазми, збагаченої тромбоцитами
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2023. - N 4. - С. 5-10 (Шифр ШУ1/2023/4)
MeSH-главная: РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA
ИНЪЕКЦИИ -- INJECTIONS
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
Аннотация: Мета роботи: дослідити основні морфологічні ознаки ранових дефектів нижніх кінцівок різної етіології при першій хірургічній обробці рани, а також у подальшому порівняти класичну методику та застосування дебридменту рани із ін’єкціями плазми, збагаченої тромбоцитами. Проаналізовано результати гістологічного матеріалу із ранових дефектів нижніх кінцівок різного генезу 71 пацієнта. Групу контролю склали 34 пацієнти, основну групу – 37 пацієнтів. Для оцінки перебігу ранового процесу використовували гістологічний метод дослідження тканин рани з акцентом на якість неоангіогенезу та формування сполучної тканини. За результатами виявлено ендотеліальні клітини з проліферативними змінами, розширення капілярів у грануляційній тканині, яка розташована на дні ранового дефекту при судинній етіології. У всіх препаратах, які взяли в процесі першої хірургічної обробки рани, постійною ознакою був некроз. Здебільшого у поверхневому шарі рани спостерігали фібрин, а також тканинний та клітинний детрит, які були просякнені нейтрофільними поліморфноядерними лейко-цитами та еритроцитами порушеної будови. У групі контролю на 14-ту добу спостерігали однотипні зміни: грануляційна тканина мала осередкове розташування, відрізнялася вертикальною орієнтацією судин, набряком, рясною лейкоцитарною інфільтрацією. Щільність судин становила (41,0±10,8) од., а площа судин – (201±36,7) мкм2. На 14-ту добу в основній групі були яскраві грануляції з вираженою крайовою епітелізацією, навколо помірна набряклість. Спостерігали краще дозрівання грануляційної тканини, щільність судин становить (45,3±9,3) од., площа судин складає (246,75±77,20) мкм2, що на 9,5 % та 18,3 % відповідно більше за контрольну групу.
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Стецюк І. О., Тодуров Б. М.
Заглавие : Аналіз вихідних клінічних даних та етіологічних факторів розширення кореня та висхідного відділу аорти в пацієнтів після операцій Бенталла та клапан-зберігаючих операцій Девіда
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2023. - N 4. - С. 11-18 (Шифр ШУ1/2023/4)
MeSH-главная: АОРТЫ АНЕВРИЗМА -- AORTIC ANEURYSM
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Аннотация: Метароботи: покращення результатів хірургічного лікування пацієнтів з аневризмою кореня та висхідної аорти завдяки аналізу вихідних клінічних даних та етіологічних факторів у пацієнтів, яким виконано операції Девіда та Бенталла. В дослідження включено 107 пацієнтів, яким у плановому та ургентному порядку проведено операційне лікування в Інституті Серця МОЗ України з 2015 до 2023 р. Пацієнти були розділені на дві групи залежно від виду операційного втручання: в групі А пацієнтам проводили процедуру Девіда, у групі Б – операцію Бенталла. З дослідження виключили пацієнтів з інфекційним ендокардитом на момент госпіталізації; пацієнтів із повторними операціями на серці та з гострим розшаруванням аорти типу А, а також пацієнтів, яким, крім основних операцій, додатково проводили другу операцію на серці. Результати проведеного аналізу свідчать, що клінічні характеристики та етіологічні фактори процедур Девіда і Бенталла мають статистично значущі відмінності. Аневризма кореня та висхідного відділу аорти виникають частіше у чоловіків віком 51–60 років. Артеріальна гіпертензія, дисплазія сполучної тканини та атеросклероз найчастіше є причинами виникнення аневризм аорти. Дисплазія більш поширений фактор у пацієнтів із клапан-зберігаючими операціями. Вихідна легенева гіпертензія в передопераційному періоді частіше простежується у пацієнтів із операцією Бенталла. Пацієнти із операцією Бенталла частіше мали двостулковий аортальний клапан, Девіда – тристулковий. Об’ємні показники лівого шлуночка статистично більші у пацієнтів із операцією Бенталла у передопераційному періоді. Тема аневризм кореня та висхідного відділу аорти недостатньо вивчена та потребує подальшого уточнення показників інтра- та постопераційного періоду, детального аналізу, оцінки ускладнень, виживання та порівняння якості життя у віддаленому періоді.
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Савенков Ю. Ф., Моісеєнко М. В., Кошак Ю. Ф., Бакулін П. Є.
Заглавие : Міні-інвазивна коригуюча торакопластика при хірургічному лікуванні деструктивного туберкульозу легень та емпіємі плеври
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2023. - N 4. - С. 19-22 (Шифр ШУ1/2023/4)
MeSH-главная: ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ -- TUBERCULOSIS, PULMONARY
ЭМПИЕМА ПЛЕВРАЛЬНАЯ -- EMPYEMA, PLEURAL
ТОРАКОПЛАСТИКА -- THORACOPLASTY
Аннотация: Мета роботи: оцінити результати застосування розробленої методики міні-інвазивної корекції пострезекційного гемітораксу при хірургічному лікуванні хворих на деструктивний туберкульоз легень. В дослідній групі міні-інвазивна коригуюча торакопластика виконана 14 хворим на хронічний деструктивний туберкульоз легень, що проводилась через 12–14 діб після верхньої лобектомії (9 хворих) та після полісегментарних резекцій у 5 хворих. Критеріями оцінки ефективності розробленої методики міні-інвазивної корекції пострезекційного гемітораксу були кількість плевро-легеневих ускладнень, зокрема залишкової плевральної порожнини, а також наявність емпієм плеври в після-операційному періоді. При виконанні міні-інвазивного коригуючого втручання немає необхідності екзартикулювати головки ребер, тому що суть операції полягає у створенні нового склепіння купола плеври, центр якого знаходиться не паравертебрально, а проходить дещо латеральніше по лопатковій лінії. Це значно зменшує травматичність втручання. Виконання усіх хірургічних маніпуляцій під подвійним візуальним контролем дозволяє безпечно виділяти верхівку легені в зоні підключичних судин та контролювати якість гемостазу. Використання поліпропіленової сітки розміром 10х15 см дозволяє надійно зафіксувати верхівку легені на новому рівні та запобігти її перерозтягненню. Використання колагену додатково фіксує верхівку легені та заповнює новоутворений екстрапульмональний простір. У післяопераційному періоді випадків залишкової плевральної порожнини або загострення туберкульозного процесу, емпієм плеври не спостерігалось.
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Венгер І. К., Фарина І. В.
Заглавие : Хірургія екстракраніальних артерій у пацієнтів із атеросклеротичною оклюзією аорто-клубово-стегнової зони в умовах хронічної ішемії
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2023. - N 4. - С. 23-28 (Шифр ШУ1/2023/4)
MeSH-главная: АРТЕРИЙ ОККЛЮЗИРУЮЩИЕ БОЛЕЗНИ -- ARTERIAL OCCLUSIVE DISEASES
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
Аннотация: Мета роботи: встановити причини розвитку ішемічного порушення мозку після хірургічної корекції кровотоку по ВСА у пацієнтів із атеросклеротичним стеноз/оклюзією ВСА при атеросклеротичній оклюзії аорто-клубово-стегнового басейну в умовах хронічної ішемії нижніх кінцівок. У дослідженні брали участь 119 хворих із атеросклеротичною оклюзією аорто-клубово-стегнового басейну із ХАН ІІb-IV ст. (за класифікацією Rutherford). Пацієнти розділені на дві групи: 1-ша група – 72 хворих із ХАН ІІb-IV ст. із високим у 58 спостереженнях і дуже високим у 14 випадках ступенем ризику розвитку післяопераційних ускладнень, ІІ група – 47 хворих із ХАН ІІІ-IV ст. із високим у 7 спостереженнях і дуже високим у 40 спостереженнях ступенем ризику розвитку післяопераційних ускладнень. У 2 групу включені пацієнти із атеросклеротичною оклюзією аорто-клубово-стегнового басейну і високим ризиком розвитку у ранньому післяопераційному періоді реперфузійно-реоксигенаційного синдрому. У період підготовки до реваскуляризації атеросклеротичної оклюзії аорто-клубово-стегнової зони здійснили дослідження стану Вілізієвого кола. Серед 93 пацієнтів із атеросклеротичним ураженням екстракраніальних артерій у 62 (64,41 %) осіб встановили замкнуте Вілізієве коло, а у 31 (33,33 %) спостереженнях – незамкнуте Вілізієве коло. Серед хворих 1-ї групи незамкнуте Вілізі-єве коло виявили у 15 спостереженнях (48,39 %), а серед пацієнтів 2-ї групи – у 16 (51,61 %) спостереженнях. Хірургічну корекцію кровотоку за ВСА виконано 32 пацієнтам, з яких 18 хворих були у 1-й групі і 14 – у 2-й групі. У 18 спостереженнях діагностована ІІ ст. порушення мозкового кровотоку – транзиторна ішемічна атака, у 7 пацієнтів – ІІІ ст. порушення мозкового кровотоку, а у 3 осіб – V ст. порушення мозкового кровотоку. Виконано 32 хірургічних втручання на ВСА: у 32 спостереженнях – каротидна ендартеректомія, у 6 і у 4 випадках – відповідно, реверсійне і еверсійне відновлення кровотоку за ВСА. У 3 спостереженнях виконано ендоваскулярне стентування стенозованої/оклюзійної ВСА.
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Варварук М.-І. Р., Головата Т. К.
Заглавие : Морфометричний аналіз тканин м'язово-апоневротичного дефекту в експерименті за умов герніопластики з застосуванням стовбурових клітин у різні терміни дослідження
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2023. - N 4. - С. 29-34 (Шифр ШУ1/2023/4)
MeSH-главная: ГРЫЖА БРЮШНОЙ СТЕНКИ -- HERNIA, ABDOMINAL
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY
СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК МЕЗЕНХИМНЫХ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- MESENCHYMAL STEM CELL TRANSPLANTATION
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Аннотация: Мета роботи: провести аналіз морфометричних змін у ділянці м’язово-апоневротичного дефекту передньої черевної стінки в експерименті за умови використання стовбурових клітин. Експериментальне дослідження проведено на 76 білих статевозрілих щурах обох статей вихідною масою (215±12) г. Моделювання м’язово-апоневротичного дефекту хірургічним методом проводили в стерильних умовах із використанням загального методу знеболення. Усім щурам 1 та 3 групи було виконано моделювання мʼязово-апоневротичного дефекту передньої черевної стінки гострим шляхом до 2,5 см в діаметрі з наступним пошаровим ушиванням дефекту однорядним безперервним обвивним швом шовним матеріалом “Вікрил” 3/0 з колючою голкою. Додатково у групі 3 виконували ін’єкції стовбурових клітин. У групах 2 та 4 також виконували формування мʼязово-апоневротичного дефекту передньобокової стінки живота 2,5 см у діаметрі з наступною пластикою з використанням методики “on lay” поліпропіленовою сіткою. У групі 4 додатково проводили ін’єкції стовбурових клітин. Виведення тварин з експерименту відбувалось шляхом передозування тіопенталового наркозу на 10-ту та 30-ту доби спостереження. Далі проводили повношаровий забір тканин передньої черевної стінки у місці моделювання пластики м’язово-апоневротичного дефекту для наступного гістологічного дослідження. У перших двох групах зберігалася виразна запальна реакція на 10-ту добу і слабо виражена на 30-ту добу, що сприяло сповільненню формування зрілої сполучної тканини. Виразну позитивну динаміку спостерігали в 3 групі тварин, де встановлено повне затихання запального процесу і часткове формування повноцінної рубцевої тканини. Найкращі результати отримані в 4 групі тварин за умови застосування комбінації хірургічної сітки та стовбурових клітин. Встановлена повна редукція запальної реакції і формування рубцевої тканини.
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Продан А. М., Головата Т. К.
Заглавие : Гістологічний аналіз шлунка після емболізації артерій шлунка в експерименті
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2023. - N 4. - С. 35-38 (Шифр ШУ1/2023/4)
MeSH-главная: БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY
ЭМБОЛИЗАЦИЯ ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ -- EMBOLIZATION, THERAPEUTIC
ЖЕЛУДОК -- STOMACH
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Аннотация: Мета роботи: оцінити в експерименті морфологічні зміни різних відділів шлунка після емболізації артерій шлунка. Баріатричну емболізацію артерій шлунка проведено у 10 свиней в’єтнамської породи віком 4–5 місяців, яким впродовж 2 місяців моделювали ожиріння дієтою з підвищеним вмістом жирів. Методика емболізації включала суперселективну баріатричну емболізацію лівої шлункової та шлунково-сальникової артерії емболами 300 мкм. Морфологічне дослідження проводили через 3 тижні після операції. Мікроскопічну оцінку і фотофіксацію гістопрепаратів різних відділів шлунка, забарвлених гематоксиліном-еозином, здійснювали за допомогою тринокулярного мікроскопа лабораторного класу Nikon Eclipse Ci-E з об’єктивами планахроматами 10х, 20х та 40х для виявлення ішемічно-деструктивних змін в органі та ступеня їх виразності. Мікроскопічно досліджені біоптати слизової оболонки різних відділів шлунка – кардіального, фундального, тіла та антрального, що зумовлено їх структурно-функціональною варіабельністю та особливостями кровопостачання. За результатами мікроскопічного аналізу слизової оболонки різних відділів шлунка після емболізації артерій встановлено два типи морфологічного стану його слизової оболонки: у кардіальному та антральному відділах зміни характеризувалися переважно помірними десквамативними змінами та посиленим слизоутворенням; у фундальному і тілі шлунка – поверхневим і глибоким ерозуванням, асоційованим крововиливами та запальною реакцією.
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Mardonov B. A., Kurbaniyazov Z. B., Davlatov S. S., Rakhmanov K. E.
Заглавие : Improving reconstructive operations for "fresh" injuries and scar strictures of the main bile ducts
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2023. - N 4. - С. 39-43 (Шифр ШУ1/2023/4)
MeSH-главная: ЖЕЛЧНЫЕ ПРОТОКИ -- BILE DUCTS
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
Аннотация: Мета роботи: запобігання стриктурі гепатикохоледоха у віддаленому післяопераційному періоді після відновної операції. В дослідження включено дані клінічного обстеження 41 хворого з ушкодженнями магістральних жовчних проток, які були оперовані у хірургічному відділенні багатопрофільної клініки Самаркандського державного медичного університету за період з 2010 до 2022 р. Залежно від вибору тактики лікування хворих було поділено на дві групи. Першу групу, групу порівняння, становили 18 (43,9 %) хворих, яким накладено біліобіліарний анастомоз традиційним способом. Другу групу, основну групу, склали 23 (56,1 %) хворі, яким проведено відновлювальну операцію удосконаленим способом. З 18 хворих групи порівняння у 13 (72,2%) у віддаленому післяопераційному періоді через 1–3 роки спостерігали рубцеву стриктуру гепатикохоледоха, яким були необхідні повторні операції. З них 9 хворим проведено реконструктивну операцію гепатикоєюно- та гепатикодуоденоанастомоз, 4 хворим виконали рентгенендобіліарні втручання із встановленням стенту в просвіт гепатикохоледоха.
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шаповал С. Д.
Заглавие : Імунний статус у хворих на гнійно-некротичні процеси стопи діабетика та сепсисі
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2023. - N 4. - С. 44-49 (Шифр ШУ1/2023/4)
MeSH-главная: ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT
СЕПСИС -- SEPSIS
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ ФЕНОМЕНЫ -- IMMUNE SYSTEM PHENOMENA
Аннотация: Мета роботи: встановити порушення специфічної імунної ланки організму у хворих на синдром діабетичної стопи та при ускладненні захворювання сепсисом. Обстежено 627 пацієнтів на ускладнений синдром діабетичної стопи, у яких у 6,7 % випадків (42 хворі) захворювання було обтяжене сепсисом. У всіх хворих був цукровий діабет 2 типу, та вони перебували на лікуванні в міському гнійно-септичному центрі з ліжками діабетичної стопи КНП “Міська лікарня No 3” м. Запоріжжя за період 2007–2022 рр. Хворі були розподілені на дві групи: група порівняння, хворі на цукровий діабет 2 типу з гнійно-некротичними ураженнями стопи діабетика – 585 хворих; основна група – хворі на цукровий діабет, що був ускладнений сепсисом – 42 особи. Стан Т-клітинної системи імунітету у хворих на ускладнений синдром діабетичної стопи при госпіталізації характеризувався зниженням СД3+ на 20 % (Р 0,05) та зниженням кількості СД4+ на 18 % (Р 0,05) відносно показників донорів. У хворих на сепсис зміна цих показників була більш виразною (Р0,05). Рівень СД8+ , навпаки, був збільшений відносно показників донорів на 17 % (Р 0,05), а рівень СД25+ – на 33 % (Р 0,05). Така стимуляція СД8+ та СД25+ пов’язана із захисним механізмом, спрямованим проти розвитку імунної відповіді на власні тканинні структури. Стан Т-клітинної системи на підставі виведеної формули імунних розладів мав вигляд: СД3+1- СД4+1- СД8+1+ СД25+1+, що кваліфіковано як І ступінь імунологічних розладів клітинного імунітету. На 7–8 добу лікування спостерігали зниження рівня як СД3+, так і СД4+ на 24 та 30 % (Р 0,05) відповідно показників донорів, проте порівняно з показниками у хворих при госпіталізації ці зміни були недостовірними (Р 0,05). Формула імунних розладів мала вигляд: СД3+2- СД4+2- СД8+1- СД25+1-, що свідчило про розлад імунної системи ІІ ступеня. На 12–16 добу рівні СД3+ та СД4+ були на 17 та 14 % (Р 0,05) нижче від показників донорів, проте прослідковувалася чітка тенденція до їх збільшення порівняно з аналогічними показниками при госпіталізації та на 7–8 добу післяопераційного періоду. Імунна формула дещо змінилася: СД3+1- СД4+1- СД8+1- СД25+1+, що свідчило про перехід розладу імунної системи з ІІ ступеня до І. У хворих на синдром діабетичної стопи, захворювання яких було ускладнено сепсисом, вміст СД3+, СД4+, СД8+ при госпіталізації достовірно (Р 0,05) був нижчим, ніж у хворих без сепсису. Вони різнилися на 40 %, 45 % та 23 % відповідно з показниками групи донорів. Наведені дані про кількість Т-лімфоцитів із хелперною та супресорною функцією дали можливість розрахувати індекс СД4+/ СД8+ та встановити його зміни відносно здорових осіб – супресія на 34 % (Р 0,05). Ми не встановили відмінність у вмісті СД25+ у хворих на сепсис та без нього. Отриманні результати дослідження клітинної ланки у хворих на сепсис можуть бути представлені формулою: СД3+2- СД4+2- СД8+1-СД25+2-, що свідчить про імунний розлад ІІ ступеня. Формула імунних розладів клітинної ланки у хворих на сепсис на 7–8 та 12–16 доби післяопераційного періоду свідчила про те, що пригнічення клітинної ланки відповідає ІІ ступеню імунних розладів. Стан гуморального імунітету у хворих із гнійно-некротичними процесами стопи діабетика при госпіталізації характеризувався зниженням Ig A відносно показників донорів на 11 % (Р 0,05), Ig M – на 16 % (Р 0,05) та Ig G на 6 % (Р 0,05) на тлі знижен-ня СД22+ на 13 % (Р 0,05), а формула імунних розладів мала такий вигляд: Ig A1- Ig M1- Ig G1- СД221-, що свідчило про І ступінь імунологічних розладів, тоді як у хворих на сепсис – Ig A-1 Ig M3+ Ig G3+ СД22+1+. Подібні зміни у останніх відповідали ІІ ступеню імунних розладів. На 7–8 добу у хворих як із гнійно-некротичними процесами синдрому діабетичної стопи, так і при сепсисі рівень Ig A знижувався та на 12–16 доби був на 29 та 34 % відповідно нижче, ніж контрольні величини. Рівень Ig M, Ig G та СД22+ на 7–8 і 12–16 доби у хворих на синдром діабетичної стопи знаходились у стані супресії, відповідно на 8 %, 23 %, 47 % нижче від показників донорів, а формула імунних розладів мала вигляд: Ig A2- Ig M1- Ig G1- СД222-, що відповідало ІІ ступеню імунних розладів. У хворих на сепсис в ті ж строки дослідження спостерігався імунний розлад ІІ ступеня, але формула мала вигляд: Ig A1-Ig M1- Ig G1+ СД22+2-. Таким чином, стан клітинної та гуморальної ланок імунної системи у хворих як із гнійно-некротичними процесами синдрому діабетичної стопи, так і при розвитку сепсису кваліфіковано як загальну імунну депресію.
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Погорєлов О. В., Гордійчук П. І., Мазур О. В., Шідловський O. B., Цимбалюк С. М.
Заглавие : Рак щитоподібної залози: підходи та тактика. Чому стало більше?
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2023. - N 4. - С. 50-55 (Шифр ШУ1/2023/4)
MeSH-главная: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
Аннотация: Мета роботи: проаналізувати рівні захворюваності та підвищити ефективність лікування хворих на рак щитоподібної залози шляхом удосконалення його діагностики та хірургічної тактики, покращити профілактику післяопераційних ускладнень. Використовували традиційні та спеціальні методи дослідження: анамнез, особливості попереднього лікування, огляд та фізикальне обстеження пацієнтів, УЗД щитоподібної залози, тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія з цитологічним дослідженням пунктату, визначення вмісту гормонів тиреоїдного профілю в сироватці крові (ТТГ, Т4 вільний, тирео-глобулін (ТГ), кальцитонін (КТ)); гістологічне дослідження операційного матеріалу (експрес- та патогістологічного заключного). В статті висвітлені дані про рівні захворюваності на рак щитоподібної залози серед населення України, обговорюються сучасні підходи до поліпшення діагностики та лікування таких хворих, представлені дані про лікування таких хворих в Київському міському клінічному ендокринологічному центрі. Традиційно діагностика раку щитоподібної залози базується на результатах комплексної оцінки даних клінічного обстеження, ультразвукового дослідження, цитологічного дослідження біоптатів, отриманих при тонкоголковій аспіраційній пункційній біопсії. За останні роки у пролікованих в клініці спостерігається тенденція до збільшення випадків захворюваності на рак щитоподібної залози. Це пов’язано із вдосконаленням методів діагностики (новітніх УЗ апаратів та високочастотних датчиків), збільшенням кількості обстежень з метою превенції та комплаєнсу із лікарями загальної практики. УЗД щитоподібної залози та тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія з цитологічним аналізом біоптатів є необхідними і обов’язковими методами дослідження при вогнищевих утвореннях щитоподібної залози як найточніших методів діагностики на доопераційному етапі обстеження.
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дейкало І. М., Осадчук Д. В., Винник А. В.
Заглавие : Радикальне хірургічне лікування ускладненої біліодигестивної нориці
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2023. - N 4. - С. 56-59 (Шифр ШУ1/2023/4)
MeSH-главная: ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
СВИЩ -- FISTULA
Аннотация: Мета роботи: оцінити результати хірургічного лікування хворих на ускладнені холецистодуоденальні нориці після різних видів операційних втручань. Проведено ретроспективний аналіз 17-ти хворих прооперованих у хірургічному відділенні Тернопільської міської лікарні швидкої допомоги з приводу ускладненої холецистодуоденальні нориці у вигляді біліарного ілеуса. В одному із клінічних випадків ми зіштовхнулися із надзвичайно складною ситуацією, яка вимагала неординарного його вирішення. Наявність тріади: похилий або старечий вік пацієнта; ознаки непрохідності тонкої кишки: пухлинна кам’янистої щільності в черевній порожнині при пальпації, особливо коли в анамнезі є відомості про ЖКХ, є підґрунтям для встановлення клінічного діагнозу біліарної непрохідності тонкої кишки. В попередніх роботах ми детально проаналізували особливості перебігу, діагностики та хірургічного лікування гострої біліарної непрохідності тонкої кишки та синдрому Бувере.
Найти похожие

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)