Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Зведеного каталогу періодичних видань (55)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=АУ37/2015/1<.>

Общее количество найденных документов : 55
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-55

    Батман, Ю. А.
    Клинико-диагностические маркеры ранней диагностики внутриутробных инфекций у недоношенных новорожденных [] / Ю. А. Батман, Л. В. Натрус, О. Р. Есакова // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - N 1. - С. 7-10. - Библиогр.: с. 10
Рубрики: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
   HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ
   БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ
   ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА
   ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ
Аннотация: Метою дослідження було вивчити клініко-лабораторні маркери ранньої діагностики внутрішньоутробних інфекцій (ВУІ) у недоношених дітей. У процесі дослідження було обстежено 43 недоношених новонароджених дитини віком 1-а доба і повторно на 15-ту добу, проведено ретроспективний аналіз соматичного та акушерсько-гінекологічного анамнезу матерів цих новонароджених. Проведені дослідження свідчать про роль материнської інфекції не тільки у формуванні ускладненої вагітності, передчасних пологів, у розвитку внутрішньоутробного інфікування, затримки внутрішньоутробного розвитку плода, але і в зниженні адаптивних можливостей новонародженого в ранньому неонатальному періоді. З метою підвищення ефективності ранньої діагностики ВУІ недоношеним дітям, які народилися від матерів з факторами ризику, рекомендується взяття пуповинної крові на момент народження та венозної крові на момент народження і повторно на 15-ту добу на предмет виявлення етіології ВУІ методом полімеразної ланцюгової реакції.
Целью исследования было изучить клинико-лабораторные маркеры ранней диагностики внутриутробных инфекций (ВУИ) у недоношенных детей. В процессе исследования было обследовано 43 недоношенных новорожденных ребенка в возрасте 1-х суток и повторно на 15-е сутки, проведен ретроспективный анализ соматического и акушерско-гинекологического анамнеза матерей этих новорожденных. Проведенные исследования свидетельствуют о роли материнской инфекции не только в формировании осложненной беременности, преждевременных родов, развития внутриутробного инфицирования, задержки внутриутробного развития плода, но и в снижении адаптивных возможностей новорожденного в раннем неонатальном периоде. С целью повышения эффективности ранней диагностики ВУИ недоношенным детям, родившимся от матерей с факторами риска, рекомендуется взятие пуповинной крови на момент рождения и венозной крови на момент рождения и повторно на 15-е сутки на предмет выявления этиологии ВУИ методом полимеразной цепной реакции.

Доп.точки доступа:
Натрус, Л.В.; Есакова, О.Р.
Экз-ры:
Найти похожие

    Бойченко, А. Д.
    Систолічна та діастолічна функції міокарда у новонароджених у ранній неонатальний період [] / А. Д. Бойченко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - N 1. - С. 11-13. - Библиогр.: с. 13
Рубрики: НОВОРОЖДЕННЫЙ
   СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ
   СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ПРАВОГО ФУНКЦИЯ
   ЭХОКАРДИОГРАФИЯ
Аннотация: У ранній неонатальний період гіперкінетичний варіант гемодинаміки виявлено у 26 % новонароджених, еукінетичний - у 60 % (р0,05) обстежених та гіпокінетичний - у 14 % немовлят. Наявність функціонуючої відкритої артеріальної протоки (її діаметр) та тривалість функціонування мають відбиток на типі центральної гемодинаміки. Параметри діастолічного потоку в новонароджених у ранній неонатальний період мають фазовий перерозподіл: для лівого шлуночка - з переважанням раннього діастолічного наповнення і помірним зростанням відношення раннього та пізнього трансмітрального потоків; для правого шлуночка - з превалюванням передсердного компонента.
В ранний неонатальный период гиперкинетический вариант гемодинамики выявлено у 26% новорожденных, эукинетический - у 60% (р 0,05) обследованных и гипокинетический - у 14% младенцев. Наличие функционирующего открытого артериального протока (ее диаметр) и продолжительность функционирования имеют отпечаток на типе центральной гемодинамики. Параметры диастолического потока у новорожденных в раннем неонатальном периоде имеют фазовое перераспределение: для левого желудочка - с преобладанием раннего диастолического наполнения и умеренным ростом отношения раннего и позднего трансмитрального потоков; для правого желудочка - с превалированием предсердного компонента.

Экз-ры:
Найти похожие

    Волосовець, О. П.
    Первинна профілактика алергічних захворювань у дітей на перинатальному етапі [] / О. П. Волосовець, С. В. Врублевська // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - N 1. - С. 14-20. - Библиогр.: с. 20-21
Рубрики: ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ
   ПРОФИЛАКТИКА ПЕРВИЧНАЯ
   ФАКТОРЫ РИСКА
   ДЕТИ
   ПРЕНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, ПИТАНИЕ БЕРЕМЕННЫХ
   ПИЩЕВЫЕ ПРОДУКТЫ
Аннотация: У статті обґрунтовано доцільність використання алгоритму профілактики розвитку алергічних захворювань у дітей шляхом проведення організаційних заходів щодо поліпшення контролю якості харчової продукції, розробки раціональних підходів до режиму праці, відпочинку й, особливо, харчування вагітних жінок та жінок-годувальниць. Профілактичні заходи повинні виключити вплив та приймання ксенобіотиків як дієвий засіб первинної профілактики атопії в майбутньої дитини. Це дозволить зменшити рівень сенсибілізації плода, попередити її формування та знизити рівень захворюваності на атопію в дітей.
В статье обоснована целесообразность использования алгоритма профилактики развития аллергических заболеваний у детей путем проведения организационных мероприятий по улучшению контроля качества пищевой продукции, разработки рациональных подходов к режиму труда, отдыха и, особенно, питанию беременных и кормящих женщин. Профилактические меры должны исключить влияние и прием ксенобиотиков как действенное средство первичной профилактики атопии у будущего ребенка. Это позволит уменьшить уровень сенсибилизации плода, предупредить ее формирование и снизить уровень заболеваемости атопией у детей.

Доп.точки доступа:
Врублевська, С.В.
Экз-ры:
Найти похожие

    Гищак, Т. В.
    Стан толерантності серцево-судинної системи до фізичного навантаження та характеристика міокардіальних резервів за результатами велоергометричної проби в дітей з первинною артеріальною гіпертензією [] / Т. В. Гищак // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - N 1. - С. 22-25. - Библиогр.: с. 25
Рубрики: ГИПЕРТЕНЗИЯ
   ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА, ТЕСТ
   ДЕТИ
Аннотация: В статье приведены результаты велоэргометрической пробы у 90 детей 11-17 лет с нормальным и повышенным артериальным давлением и их сравнительную характеристику зависимости от формы первичной артериальной гипертензии (ПАГ). Результаты исследования свидетельствуют о том, что гипертензивная реакция ЧСС, САД и ДАД заключается не только в более высоких их значениях на высоте физической нагрузки, но и в колебаниях выше и ниже начальных значений, диапазон и время возникновения которых в фазу отдыха после пробы отличаются у мальчиков и девочек и зависят от формы ПАГ (лабильная, стабильная и ст. или стабильная II ст.). Определено, что лабильная гипертензия формируется из-за недостаточных функциональных резервов миокарда и сопровождается повышенным и неэкономным их расходованием. Стабилизация гипертензии сопровождается компенсаторными изменениями, которые проявляются перераспределением сосудистого и сердечного функциональных резервов таким образом, что улучшается эффективность работы сердца. Выявлены особенности адаптации к физической нагрузке у детей с различными формами ПАГ раскрывают патогенетические особенности процессов стабилизации гипертензии и являются перспективными для прогнозирования стабильного и лабильного течения ПАГ и разработки соответствующих лечебных и профилактических мероприятий.
У статті наведено результати велоергометричної проби в 90 дітей віком 11-17 років з нормальним і підвищеним артеріальним тиском та їх порівняльну характеристику залежно від форми первинної артеріальної гіпертензії (ПАГ). Результати дослідження свідчать про те, що гіпертензивна реакція ЧСС, САТ і ДАТ полягає не тільки у більш високих їХ значеннях на висоті фізичного навантаження, але і в коливаннях вище та нижче початкових значень, діапазон і час виникнення яких у фазу відпочинку після проби різняться у хлопчиків та дівчаток і залежать від форми ПАГ (лабільна, стабільна І ст. або стабільна ІІ ст.). Визначено, що лабільна гіпертензія формується за недостатніх функціональних резервів міокарда та супроводжується підвищеним і неекономним їх витрачанням. Стабілізація гіпертензії' супроводжується компенсаторними змінами, що проявляються перерозподілом судинного і серцевого функціональних резервів таким чином, що покращується ефективність роботи серця. Виявлені особливості адаптації' до фізичного навантаження в дітей з різними формами ПАГ розкривають патогенетичні особливості процесів стабілізації' гіпертензії' та є перспективними щодо прогнозування стабільного і лабільного перебігу ПАГ та розробки відповідних лікувальних і профілактичних заходів.

Экз-ры:
Найти похожие

    Дука, К. Д.
    Проблемні питання сучасного вигодовування дітей раннього віку та респіраторна патологія [] / К. Д. Дука, Н. В. Мишина, В. І. Чергінець // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - N 1. - С. 26-28. - Библиогр.: с. 29
Рубрики: ДЕТЕЙ ПИТАНИЕ
   ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ
   ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ
Аннотация: Визначено залежність захворюваності органів дихання у дітей раннього віку від тривалості виключно грудного вигодовування. Важливим моментом є не тільки часті респіраторні захворювання, а й формування бронхітів, пневмоній або інших ускладнень. Дослідження включали анкетування матерів і дітей до 7-річного віку, клініко-рентгенологічні та лабораторні дослідження в стаціонарі при захворюваннях органів дихання. Всі дослідження проводилися відповідно до характеристики якості харчування дитини на першому році життя з подальшою статистичною обробкою. Всього обстежено 601 дитину віком від 3 міс. до 7 років. Виявлено, що тривалість грудного вигодовування в регіоні складає 89 % тільки до 6-місячного віку, а до 1 року відсоток дітей на грудному вигодовуванні знижується до 38 %. Це позначилося на резистентності дітей до респіраторних захворювань, особливо на першому році життя. Діти, які перебували виключно на грудному вигодовуванні до 1 року, хворіли на респіраторні захворювання 1-2 рази на рік. У дітей, старших року, грудне вигодовування не впливає на частоту респіраторної патології. Збільшення частоти респіраторних захворювань у дітей віком від 3 до 5 років зумовлене початком відвідування дитячих дошкільних закладів і збільшенням контактів між дітьми, що значно знижує їх резистентність.
Определена зависимость заболеваемости органов дыхания у детей раннего возраста от продолжительности исключительно грудного вскармливания. Важным моментом является не только частые респираторные заболевания, но и формирование бронхитов, пневмоний и других осложнений. Исследования включали анкетирование матерей и детей до 7-летнего возраста, клинико-рентгенологические и лабораторные исследования в стационаре при заболеваниях органов дыхания. Все исследования проводились в соответствии с характеристикой качества питания ребенка на первом году жизни с последующей статистической обработкой. Всего обследовано 601 ребенок в возрасте от 3 мес. до 7 лет. Выявлено, что продолжительность грудного вскармливания в регионе составляет 89% только до 6-месячного возраста, а до 1 года процент детей на грудном вскармливании снижается до 38%. Это сказалось на резистентности детей к респираторным заболеваниям, особенно на первом году жизни. Дети, которые находились исключительно на грудном вскармливании до 1 года, болели респираторными заболеваниями 1-2 раза в год. У детей старше года, грудное вскармливание не влияет на частоту респираторной патологии. Увеличение частоты респираторных заболеваний у детей в возрасте от 3 до 5 лет обусловлено началом посещения детских дошкольных учреждений и увеличением контактов между детьми, что значительно снижает их резистентность.

Доп.точки доступа:
Мишина, Н.В.; Чергінець, В.І.
Экз-ры:
Найти похожие

    Ефанова, А. А.
    Современный подход к функциональному питанию детей первого года жизни [] / А. А. Ефанова, Н. В. Мишина, Н. А. Алифиренко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - N 1. - С. 30-32. - Библиогр.: с. 32
Рубрики: МЛАДЕНЕЦ, ПИТАНИЕ
   МОЛОКО ЧЕЛОВЕЧЕСКОЕ
   МОЛОЧНЫЕ СМЕСИ ДЛЯ ВСКАРМЛИВАНИЯ МЛАДЕНЦА
Аннотация: У статті розглядаються аспекти функціонального харчування дітей раннього віку з метою профілактики та лікування дисбіозів кишечника. Серед значної кількості несприятливих факторів, які впливають на здоров'я дитини, особливе місце займає нераціональне харчування. Порушення в організації вигодовування дітей першого року життя є однією з провідних причин поширеності аліментарнозалежних захворювань. Оптимальним продуктом харчування для дітей перших місяців життя є материнське молоко, яке відповідає особливостям дитячої травної системи та обміну речовин, забезпечує адекватний розвиток дитячого організму при раціональному харчуванні матері-годувальниці. На даний час поширеність і тривалість грудного вигодовування не настільки високі, діти часто переводяться на штучне та частково грудне вигодовування. Це створює передумови для формування порушень мікробіоценозу кишечника за умов використання неадаптованих молочних сумішей. Одним із можливих шляхів вирішення проблеми дисбіозів у дітей раннього віку є використання високоадаптованих молочних сумішей, збагачених пребіотиками. Додаткове введення пребіотиків до складу молочних сумішей дозволяє відтворити дію олігосахаридів грудного молока, нормалізувати склад мікрофлори кишечника та оптимізувати процеси травлення.
В статье рассматриваются аспекты функционального питания детей раннего возраста с целью профилактики и лечения дисбиоза кишечника. Среди значительного количества неблагоприятных факторов, влияющих на здоровье ребенка, особое место занимает нерациональное питание. Нарушения в организации вскармливания детей первого года жизни является одной из ведущих причин распространенности алиментарнозависимых заболеваний. Оптимальным продуктом питания для детей первых месяцев жизни является материнское молоко, которое соответствует особенностям детской пищеварительной системы и обмена веществ, обеспечивает адекватное развитие детского организма при рациональном питании кормящей матери. В настоящее время распространенность и продолжительность грудного вскармливания не столь высоки, дети часто переводятся на искусственное и частично грудное вскармливание. Это создает предпосылки для формирования нарушений микробиоценоза кишечника при использовании неадаптированных молочных смесей. Одним из возможных путей решения проблемы дисбиоза у детей раннего возраста является использование высокоадаптированных молочных смесей, обогащенных пребиотиками. Дополнительное введение пребиотиков в состав молочных смесей позволяет воспроизвести действие олигосахаридов грудного молока, нормализовать состав микрофлоры кишечника и оптимизировать процессы пищеварения.

Доп.точки доступа:
Мишина, Н.В.; Алифиренко, Н.А.
Экз-ры:
Найти похожие

    Іванова, Л. А.
    Ефективність лікувальних заходів у період загострення тяжкої бронхіальної астми в школярів [] / Л. А. Іванова // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - N 1. - С. 33-35. - Библиогр.: с. 35
Рубрики: АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ
   ШКОЛЬНИКИ
   ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Аннотация: З метою підвищення ефективності лікувальних заходів у період загострення тяжкої бронхіальної астми в школярів на підставі оцінки особливостей дезобструктивної терапії нападного періоду обстежено 70 хворих на тяжку бронхіальну астму та 92 їх однолітків із середньотяжким перебігом захворювання. Установлено, що в пацієнтів І групи під час нападу тяжкої 'астми вірогідно частіше використовувались ГКС системної дії ((85,7±4,1) %), ніж у хворих групи порівняння ((56,5±5,2) %, р0,05). Крім того, у школярів із тяжкою бронхіальною астмою вдвічі частіше ((37,1±5,7) %) застосовувалися в-2-агоністи короткої дії в поєднанні із системними ГКС, ніж у їх однолітків із середньотяжким перебігом захворювання ((15,2±3,6) %, р0,05). В роботі показано, що зниження абсолютного ризику використання системних глюкокортикостероїдів у дітей із середньотяжким перебігом захворювання відносно хворих на тяжку астму склало 29,2 %, відносного ризику - 34,1 % при ЧХНП 3,4 пацієнтів. Доведено, що бронхообструкція впродовж перших трьох днів загострення вірогідно тяжча у дітей з тяжкою бронхіальною астмою та виразним запаленням бронхів, ніж у хворих з помірною інтенсивністю запалення дихальних шляхів. Зниження абсолютного ризику використання глюкокортикостероїдів та еуфіліну при тяжкій бронхіальній астмі у «швидких» відносно «повільних» ацетиляторі склало 4,2 та 25,7 %, відносного ризику - 5,0 та 34,9 % при ЧХНП 23,8 та 3,9 хворих відповідно.
С целью повышения эффективности лечебных мероприятий в период обострения тяжелой бронхиальной астмы у школьников на основании оценки особенностей дезобструктивной терапии периода приступов обследовано 70 больных тяжелой бронхиальной астмой и 92 их сверстника со среднетяжелым течением заболевания. Установлено, что у пациентов I группы при нападении тяжелой "астмы достоверно чаще использовались ГКС системного действия ((85,7 ± 4,1)%), чем в группе сравнения ((56,5 ± 5,2)%, р 0,05). Кроме того, у школьников с тяжелой бронхиальной астмой вдвое чаще ((37,1 ± 5,7)%) применялись в-2-агонисты короткого действия в сочетании с системными ГКС, чем у их сверстников со среднетяжелым течением заболевания ((15,2 ± 3,6)%, р 0,05). В работе показано, что снижение абсолютного риска использования системных ГКС у детей со среднетяжелым течением заболевания отношении больных тяжелой астмой составило 29,2%, относительного риска - 34,1% при ЧХНП 3,4 пациентов. Доказано, что бронхообструкция в течение первых трех дней обострения достоверно тяжелее у детей с тяжелой бронхиальной астмой и выразительным воспалением бронхов, чем у больных с умеренной интенсивностью воспаления дыхательных путей. Снижение абсолютного риска использования ГКС и эуфиллина при тяжелой бронхиальной астме у «быстрых» относительно «медленных» ацетиляторов составило 4,2 и 25,7%, относительного риска - 5,0 и 34,9% при ЧХНП 23,8 и 3,9 больных соответственно.

Экз-ры:
Найти похожие

    Ільченко, С. І.
    До проблеми розповсюдженності та профілактики тютюнокуріння серед підлітків середніх загальноосвітніх шкіл [] / С. І. Ільченко, А. О. Фіалковська, С. Г. Іванусь // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - N 1. - С. 36-38. - Библиогр.: с. 38
Рубрики: ТАБАКА УПОТРЕБЛЕНИЕ, РАССТРОЙСТВА ЗДОРОВЬЯ
   КУРЕНИЯ ПРЕКРАЩЕНИЕ
   МОТИВАЦИЯ
   ПОДРОСТКИ
   ШКОЛЬНИКИ
   Дніпропетровськ
Аннотация: Проведено дослідження поширеності тютюнокуріння серед учнів 7-11 класів середніх загальноосвітніх шкіл м Дніпропетровська (п=700). Для оцінки поширеності тютюнокуріння, нікотинової залежності, мотивації до початку куріння та його відмови застосували модифікований анкетний скринінг на основі міжнародних опитувальників. За результатами анкетування, поширеність тютюнокуріння серед підлітків склала в цілому 5,9 %. Для підтвердження факту активного тютюнокуріння визначали метаболіт нікотину котинін у сечі за допомогою експрес-тестів. Результати, отримані за допомогою даного дослідження, достовірно відрізнялися від анонімного опитування. При вивченні поширеності нікотинової залежності серед підлітків-курців з використанням тесту Фагерстрема у 24,3 % була виявлена дуже висока нікотинова залежність. При вивченні мотивації кинути курити 41,5 % підлітків-курців мали слабку мотивацію, у такого ж відсотка підлітків мотивація кинути курити була відсутня взагалі. Встановлений у більшості курців різний ступінь нікотинової залежності при низькій мотивації кинути курити свідчить про складність вирішення проблеми зниження тютюнокуріння серед підлітків 15-17 років, обґрунтовує актуальність широкого впровадження антитютюнових програм, які повинні бути спрямовані перш за все на зниження інтенсивності тютюнокуріння, посилення мотивації кинути курити, пропаганду і виховання здорового способу життя.
Проведено исследование распространенности табакокурения среди учащихся 7-11 классов средних общеобразовательных школ Днепропетровска (п = 700). Для оценки распространенности табакокурения, никотиновой зависимости, мотивации к началу курения и его отказа применили модифицированный анкетный скрининг на основе международных опросников. По результатам анкетирования, распространенность табакокурения среди подростков составила в целом 5,9%. Для подтверждения факта активного курения определяли метаболит никотина котинина в моче с помощью экспресс-тестов. Результаты, полученные с помощью данного исследования, достоверно отличались от анонимного опроса. При изучении распространенности никотиновой зависимости среди курящих подростков с использованием теста Фагерстрема в 24,3% была обнаружена очень высокая никотиновая зависимость. При изучении мотивации бросить курить 41,5% курящих подростков имели слабую мотивацию, у такого же процента подростков мотивация бросить курить отсутствовала вообще. Установленная у большинства курильщиков разная степень никотиновой зависимости при низкой мотивации бросить курить свидетельствует о сложности решения проблемы снижения табакокурения среди подростков 15-17 лет, обосновывает актуальность широкого внедрения антитабачных программ, которые должны быть направлены прежде всего на снижение интенсивности курения, усиление мотивации бросить курить, пропаганду и воспитание здорового образа жизни.

Доп.точки доступа:
Фіалковська, А.О.; Іванусь, С.Г.
Экз-ры:
Найти похожие

    Крицький, І. О.
    Методи діагностики та лікування хімічних опіків страховоду при необережному поводженні дітьми з побутовими рідинами [] / І. О. Крицький, Т. І. Крицький, М. Д. Процайло // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - N 1. - С. 39-40. - Библиогр.: с. 40
Рубрики: ОЖОГИ ХИМИЧЕСКИЕ
   ПИЩЕВОД
   ЖЕЛУДОК
   ДЕТИ
   НЕСЧАСТНЫЕ СЛУЧАИ БЫТОВЫЕ
Аннотация: Авторы описывают методы диагностики, клинической картины и лечения ожогов пищевода и желудка у детей химическими бытовыми жидкостями, которые вызывают тяжелые осложнения в результате своего химического действия. По данным 33 наблюдений, у 26 (78,0%) детей развились осложнения со стороны желудочно-кишечного тракта. Двое детей подверглись оперативному лечению. Пересмотрен вопрос диагностики и лечебной тактики в случаях, когда дети по неосторожности употребляют внутрь химические бытовые жидкости.
Автори описують методи діагностики, клінічної картини та лікування опіків стравоходу та шлунка у дітей хімічними побутовими рідинами, які викликають тяжкі ускладнення в результаті своєї хімічної дії. За даними 33 спостережень, у 26 (78,0 %) дітей розвинулись ускладнення зі сторони шлунково-кишкового тракту. Двоє дітей піддались оперативному лікуванню. Переглянуто питання діагностики та лікувальної тактики у випадках, коли діти з необережності вживають всередину хімічні побутові рідини.

Доп.точки доступа:
Крицький, Т.І.; Процайло, М.Д.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

    Мавропуло, Т. К.
    Стан лікворних просторів у недоношених дітей [] / Т. К. Мавропуло, І. Ю. Архіпова, К. Ю. Соколова // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - N 1. - С. 41-43. - Библиогр.: с. 44
Рубрики: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ
   СУБАРАХНОИДАЛЬНОЕ ПРОСТРАНСТВО
   УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ
Аннотация: Ультразвукове дослідження є одним з найбільш поширених методів, які використовуються для оцінки стану нервової системи. Існують численні дослідження, які показали діагностичну цінність вимірювання субарахноїдальних просторів у немовлят. Однак інформація про кореляцію між такими ознаками, як календарний вік, гестаційний вік і стан зовнішніх лікворних просторів, є досить суперечливою. Метою даного дослідження було визначити зв'язок між календарним віком у недоношених дітей різного гестаційного віку і станом зовнішніх лікворних просторів. При проведенні нейросонографічного дослідження вимірювали міжпівкульну щілину в 98 недоношених дітей різного гестаційного віку протягом перших п'яти місяців життя. Отримані дані були проаналізовані за допомогою статистичної програми Statistica 8. Розміри міжпівкульної щілини у недоношених дітей з гестаційним віком понад 32 тижні становили 2,30±0,14 мм (рівень 75-го перцентиля - 3,0 мм, рівень 95-го перцентиля - 5,0 мм), з гестаційним віком 28-32 тижні - 2,71±0,17 мм (рівень 75-го перцентиля - 4,0 мм, рівень 95-го перцентиля - 5,5 мм), з гестаційним віком менше 28 тижнів - 1,20±0,11 мм. Менший гестаційний вік при народженні зумовлював менші розміри зовнішніх лікворних просторів. Систематичний нейросонографічний скринінг для недоношених дітей є необхідним і прийнятним для забезпечення ранньої діагностики, що могло б значно поліпшити проведення реабілітаційних заходів, а також надати більш достовірну прогностичну інформацію.
Ультразвуковое исследование является одним из самых распространенных методов, используемых для оценки состояния нервной системы. Существуют многочисленные исследования, которые показали диагностическую ценность измерения субарахноидальных пространств у новорожденных. Однако информация о корреляции между такими признаками, как календарный возраст, гестационный возраст и состояние внешних ликворных пространств, достаточно противоречиво. Целью данного исследования было определить связь между календарным возрастом у недоношенных детей разного гестационного возраста и по состоянию внешних ликворных пространств. При проведении нейросонографического исследования измеряли межполушарную щель у 98 недоношенных детей различного гестационного возраста втечение первых пяти месяцев жизни. Полученные данные были проанализированы с помощью статистической программы Statistica 8. Размеры межполушарной щели у недоношенных детей с гестационным возрастом более 32 недель составляли 2,30 ± 0,14 мм (уровень 75-го перцентиля - 3,0 мм, уровень 95-го перцентиля - 5,0 мм), с гестационным возрастом 28-32 недели - 2,71 ± 0,17 мм (уровень 75-го перцентиля - 4,0 мм, уровень 95-го перцентиля - 5,5 мм), с гестационным возрастом менее 28 недель - 1,20 ± 0,11 мм. Меньший гестационный возраст при рождении вызывал меньшие размеры внешних ликворных пространств. Систематический нейросонографический скрининг для недоношенных детей является необходимым и приемлемым для обеспечения ранней диагностики, это могло бы значительно улучшить проведение реабилитационных мероприятий, а также предоставить более достоверную прогностическую информацию.

Доп.точки доступа:
Архіпова, І.Ю.; Соколова, К.Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

    Марушко, Ю. В.
    Показники водневого дихального тесту з навантаженням лактулозою в дітей з гастродуоденальною патологією [] / Ю. В. Марушко, М. Г. Горянська // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - N 1. - С. 48-50. - Библиогр.: с. 50
Рубрики: ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ
   КИШЕЧНИК
   ДЫХАТЕЛЬНЫЕ ТЕСТЫ
   ЛАКТУЛОЗА
   ДЕТИ
Аннотация: В даній статті наведено результати водневого дихального тесту з навантаженням харчовою лактулозою в дітей з гастродуоденальною патологією. Виявлено зміни моторики та порушення мікрофлори в цієї категорії пацієнтів, що залежали від характеру уражень гастродуоденальної зони (запальні процеси, рефлюкси або їх поєднання). Обґрунтовано перспективу застосування дихального тесту з навантаженням харчовою лактулозою для оцінки стану кишечника в дітей з гастродуоденальною патологією та розробки лікувально-профілактичних заходів.
В данной статье приведены результаты водородного дыхательного теста с нагрузкой пищевой лактулозой у детей с гастродуоденальной патологией. Выявлены изменения моторики и нарушения микрофлоры у этой категории пациентов, которые зависели от характера поражений гастродуоденальной зоны (воспалительные процессы, рефлюксы или их сочетание). Обоснованна перспектива применения дыхательного теста с нагрузкой пищевой лактулозой для оценки состояния кишечника у детей с гастродуоденальной патологией и разработки лечебно-профилактических мероприятий.

Доп.точки доступа:
Горянська, М.Г.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

    Марушко, Ю. В.
    Оптимізація терапії транзиторної лактазної недостатності в дітей грудного віку [] / Ю. В. Марушко, Т. В. Іовіца // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - N 1. - С. 51-53. - Библиогр.: с. 53
Рубрики: ЛАКТАЗА
   МЛАДЕНЕЦ, ПИТАНИЕ
   ДЫХАТЕЛЬНЫЕ ТЕСТЫ
Аннотация: Метою роботи було оптимізувати терапію транзиторної лактазної недостатності (ТЛН) у дітей грудного віку з урахуванням ступенів тяжкості проявів лактазної недостатності. Під спостереженням на базі дитячої клінічної лікарні № 5 м. Києва перебувало 100 дітей віком 1 - 5 місяців з ТЛН. Усі діти були на грудному вигодовуванні. Всім дітям проведений водневий дихальний тест (ВДТ) з навантаженням харчовою лактозою. Ефективність лікування хворих із ТЛН при призначенні ферменту лактази досліджено за клінікою та шляхом порівняльного аналізу результатів ВДТ з навантаженням харчовою лактозою в динаміці лікування. Виявлено, що у дітей першого півріччя життя спостерігаються різні ступені тяжкості ТЛН за результатами ВДТ. Встановлено, що стартова доза ферменту лактази повинна залежати від ступенів тяжкості проявів ТЛН (700 ALU-1500 ALU) з урахуванням показників ВДТ. Диференційований підхід дозволяє значно покращити клінічну картину проявів лактазної недостатності з перших днів призначення. У дітей з ТЛН спостерігається підвищення показників ВДТ з навантаженням харчовою лактозою від 20 р р т . Розроблені рекомендації щодо стартової терапії ферментом лактази у дітей грудного віку з урахуванням показників ВДТ.
Целью работы было оптимизировать терапию транзиторной лактазной недостаточности (ТЛН) у детей грудного возраста с учетом степени тяжести проявлений лактазной недостаточности. Под наблюдением на базе детской клинической больницы № 5 г. Киева находилось 100 детей 1 - 5 месяцев с ТЛН. Все дети были на грудном вскармливании. Всем детям проведен водородный дыхательный тест (ВДТ) с нагрузкой пищевой лактозой. Эффективность лечения больных с ТЛН при назначении фермента лактазы исследованы с клиникой и путем сравнительного анализа результатов ВДТ с нагрузкой пищевой лактозой в динамике лечения. Выявлено, что у детей первого полугодия жизни наблюдаются различные степени тяжести ТЛН по результатам ВДТ. Установлено, что стартовая доза фермента лактазы должна зависеть от степени тяжести проявлений ТЛН (700 ALU-1500 ALU) с учетом показателей ВДТ. Дифференцированный подход позволяет значительно улучшить клиническую картину проявлений лактазной недостаточности с первых дней назначения. У детей с ТЛН наблюдается повышение показателей ВДТ с нагрузкой пищевой лактозой от 20 р р т. Разработаны рекомендации по стартовой терапии ферментом лактазы у детей грудного возраста с учетом показателей ВДТ.

Доп.точки доступа:
Іовіца, Т.В.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

    Няньковський, С. Л.
    Динаміка поширенності скарг та факторів ризику, характерних для порушення травної системи в дітей молодшого шкільного віку [] / С. Л. Няньковський, О. М. Сенкевич // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - N 1. - С. 54-57. - Библиогр.: с. 57
Рубрики: ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ
   ФАКТОРЫ РИСКА
   ШКОЛЬНИКИ
Аннотация: У статті подано результати аналізу поширеності скарг, симптомів та факторів ризику дітей молодшого шкільного віку, пов'язаних з розвитком гастродуоденальної патології. Проведено аналіз факторів ризику щодо найбільш розповсюджених захворювань шлунково-кишкового тракту. Сформовано концепцію необхідності виділення дітей молодшого шкільного віку з гастродуоденальною патологією в окрему групу з метою подальшого обстеження, діагностики, профілактики та лікування. Протягом останніх 10 років спостерігаються зменшення частки здорових школярів, посилення скарг, характерних для функціональних розладів травної системи.
В статье представлены результаты анализа распространенности жалоб, симптомов и факторов риска детей младшего школьного возраста, связанных с развитием гастродуоденальной патологии. Проведен анализ факторов риска наиболее распространенных заболеваний желудочно-кишечного тракта. Сформирована концепция необходимости выделения детей младшего школьного возраста с гастродуоденальной патологией в отдельную группу с целью дальнейшего обследования, диагностики, профилактики и лечения. Втечение последних 10 лет наблюдается уменьшение доли здоровых школьников, усиление жалоб, характерных для функциональных расстройств пищеварительной системы.

Доп.точки доступа:
Сенкевич, О.М.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

    Одинець, Ю. В.
    Підвищення ефективності прогнозування перебігу бронхіальної астми в дітей на підставі вивчення функціонального стану ендотелію судин [] / Ю. В. Одинець, Ю. В. Васильченко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - N 1. - С. 58-60. - Библиогр.: с. 60
Рубрики: АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ
   ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ
   ПРОГНОЗ
   ДЕТИ
Аннотация: Розповсюдженість бронхіальної астми (БА) з кожним роком збільшується, незважаючи на вдосконалення методів діагностики, профілактики, лікування. Підвищення ефективності прогнозування перебігу БА в дітей може дозволити забезпечити очікуваний контроль за перебігом захворювання. Обстежено 51 дитину, хвору на БА. Оцінено функцію ендотелію судин за даними комплексу інтима- медіа загальної сонної артерії (КІМ ЗСА) і стану ендотелієзалежної дилатації плечової артерії. Встановлено зв'язок цих показників з тяжкістю захворювання. Показано можливість використання товщини КІМ ЗСА та стану ендотелієзалежної дилатації плечової артерії у прогнозуванні тяжкості перебігу БА.
Распространенность бронхиальной астмы (БА) с каждым годом увеличивается, несмотря на совершенствование методов диагностики, профилактики, лечения. Повышение эффективности прогнозирования течения БА у детей может позволить обеспечить ожидаемый контроль за ходом заболевания. Обследован 51 ребенок с астмой. Оценена функция эндотелия сосудов по данным комплекса интима- медиа общей сонной артерии (КИМ ОСА) и состояния ендотелиезависимой дилатации плечевой артерии. Установлена связь этих показателей с тяжестью заболевания. Показана возможность использования толщины КИМ ОСА и состояния ендотелиезависимой дилатации плечевой артерии в прогнозировании тяжести БА.

Доп.точки доступа:
Васильченко, Ю.В.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

    Одинець, Ю. В.
    Ундотеліальна дисфункція як діагностично-прогностичний критерій перебігу геморагічного васкуліту в дітей [] / Ю. В. Одинець, М. В. Яворович // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - N 1. - С. 61-63. - Библиогр.: с. 63
Рубрики: ПУРПУРА ШЕНЛЕЙНА-ГЕНОХА
   ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ
   АНТИГЕН-АНТИТЕЛО КОМПЛЕКС
   ДЕТИ
Аннотация: Геморагічний васкуліт належить до групи системних васкулітів і розглядається як генералізований мікротромбоваскуліт. Дане захворювання є однією з актуальних проблем сучасної педіатрії, що зумовлена труднощами у діагностиці на ранніх етапах. Метою дослідження було визначення стану функції ендотелію у дітей з геморагічним васкулітом. З'ясована залежність порушень системи гемостазу у вигляді гіперкоагуляції від фази та активності процесу. Встановлена наявність ендотеліальної дисфункції у всіх дітей, хворих на геморагічний васкуліт. Зафіксоване збільшення рівня циркулюючих імунних комплексів залежно від перебігу хвороби та підвищення показників Т- і В-лімфоцитів при ІІ-ІІІ ступенях активності процесу. Доведена можливість використовування малоінвазивних ультразвукових методів для визначення стану функції ендотелію.
Геморрагический васкулит относится к группе системных васкулитов и рассматривается как генерализованный микротромбоваскулит. Данное заболевание является одной из актуальных проблем современной педиатрии, что обусловлено трудностями в диагностике на ранних этапах. Целью исследования было определение состояния функции эндотелия у детей с геморрагическим васкулитом. Выяснена зависимость нарушений системы гемостаза в виде гиперкоагуляции от фазы и активности процесса. Установлено наличие эндотелиальной дисфункции у всех детей, больных геморрагическим васкулитом. Зафиксировано увеличение уровня циркулирующих иммунных комплексов в зависимости от течения болезни и повышение показателей Т- и В-лимфоцитов при II-III степени активности процесса. Доказана возможность использования малоинвазивных ультразвуковых методов для определения состояния функции эндотелия.

Доп.точки доступа:
Яворович, М.В.
Экз-ры:
Найти похожие

16.

    Омельченко, О. В.
    Випадок синдрому Корнелії де Ланге (клінічне спостереження) [] / О. В. Омельченко, А. Ф. Шипко, М. І. Стрелкова // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - N 1. - С. 64-65. - Библиогр.: с. 65
Рубрики: ДЕ ЛАНГЕ СИНДРОМ
   ДЕТИ
Аннотация: Стаття присвячена рідкісному синдрому з неясним ходом успадкування. Описуються етіологія, фенотипічні ознаки, симптоми, на підставі яких педіатр і генетик можуть запідозрити амстердамську карликовість. Стисло викладені загальні принципи лікування. Наведено клінічне спостереження в дитини А. віком 6 років з поліорганним ураженням.
Статья посвящена редкому синдрому с неясным ходом наследования. Описываются этиология, фенотипические признаки, симптомы, на основании которых педиатр и генетик могут заподозрить амстердамскую карликовость. Кратко изложены общие принципы лечения. Приведено клиническое наблюдение у ребенка А. возрасте 6 лет с полиорганным поражением.

Доп.точки доступа:
Шипко, А.Ф.; Стрелкова, М.І.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

    Пахольчук, О. П.
    Порівняльний аналіз результатів водневого дихального тесту в дітей із харчовою алергією та ротавірусною інфекцією [] / О. П. Пахольчук // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - N 1. - С. 66-70. - Библиогр.: с. 70-71
Рубрики: ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ
   РОТАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ
   ДЫХАТЕЛЬНЫЕ ТЕСТЫ
   ДЕТИ
Аннотация: Беручи до уваги патогенетичні особливості синдрому надмірного бактеріального росту (СНБР), була сформована гіпотеза про можливу схожість наслідків змін біоплівки кишечника при харчовій алергії (ХА) та ротавірусній інфекції (РВІ) у дітей. Метою роботи було провести порівняльний аналіз результатів водневого дихального тесту (ВДТ) з глюкозою у дітей з ХА і РВІ. У дослідження було включено 37 пацієнтів віком від 1 міс. до 11 років з проявами ХА на шкірі, ІІ групу склали 28 дітей віком 2-10 років з РВІ. СНБР було виявлено у 43,4 % дітей з ХА та у всіх дітей з РВІ у перші дні захворювання (1-4 дні). Концентрація Н2 у видихуваному повітрі на 15, 30, 45 та 60 хв у дітей з РВІ достовірно перевищувала його рівень у дітей з ХА (р0,05) та корелювала як з днем захворювання (г
Принимая во внимание патогенетические особенности синдрома избыточного бактериального роста (СИБР), была сформирована гипотеза о возможном сходстве последствий изменений биопленки кишечника при пищевой аллергии (ПА) и ротавирусной инфекции (РВИ) у детей. Целью работы было провести сравнительный анализ результатов водородного дыхательного теста (ВДТ) с глюкозой у детей с ПА и РВИ. В исследование было включено 37 пациентов в возрасте от 1 мес. до 11 лет с проявлениями ПА на коже, II группу составили 28 детей 2-10 лет с РВИ. СИБР был обнаружен у 43,4% детей с ПА и у всех детей с РВИ в первые дни заболевания (1-4 дня). Концентрация Н2 в выдыхаемом воздухе на 15, 30, 45 и 60 мин у детей с РВИ достоверно превышала его уровень у детей с ПА (р 0,05) и коррелировала как с днем заболевания (г

Экз-ры:
Найти похожие

18.

    Плеханова, Т. М.
    Актуальні питання сімейно орієнтованого виходжування недоношених дітей [] / Т. М. Плеханова, В. М. Остромецька // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - N 1. - С. 72-74. - Библиогр.: с. 74
Рубрики: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ
   МЛАДЕНЕЦ, УХОД
   СЕМЬЯ
Аннотация: Поліпшення виживання дітей з малою та дуже малою масою тіла формує популяцію немовлят, яким необхідні особливі умови виходжування з метою запобігання негативним наслідкам незрілості, інтенсивного лікування, тривалого перебування в лікарні. Сімейно орієнтована медична допомога дозволяє знизити ризики «некомфортних» умов відділень інтенсивного виходжування, надає можливість сім'ї відчути її важливу роль у лікуванні немовляти, дозволяє оволодіти необхідними навичками для подальшого догляду за ним, сформувати партнерські взаємовідносини між членами родини та медичними працівниками. Анкетування матерів, які здійснювали догляд за недоношеними немовлятами у відділенні виходжування недоношених, дозволило оцінити їх бажання доглядати за своєю недоношеною дитиною, можливість оволодіння навичками, готовність до виписування та самостійного догляду в домашніх умовах. Чим раніше мати/ родина мають можливість бути біля дитини, брати участь у виходжуванні, вигодовуванні, обговорювати діагностичні та лікувальні процедури з лікарем, тим вищі рівень їх психологічного комфорту, ступінь довіри до медичних працівників, більша впевненість у позитивних результатах.
Улучшение выживаемости детей с малой и очень малой массой тела формирует популяцию младенцев, которым необходимы особые условия выхаживания с целью предотвращения негативных последствий незрелости, интенсивного лечения, длительного пребывания в больнице. Семейно ориентированная медицинская помощь позволяет снизить риски «некомфортных» условий отделений интенсивного выхаживания, позволяет семье почувствовать ее важную роль в лечении младенца, позволяет овладеть необходимыми навыками для дальнейшего ухода за ним, сформировать партнерские взаимоотношения между членами семьи и медицинскими работниками. Анкетирование матерей, которые осуществляли уход за недоношенными младенцами в отделении выхаживания недоношенных, позволило оценить их желание ухаживать за своим недоношенным ребенком, возможность овладения навыками, готовность к выписке и самостоятельного ухода в домашних условиях. Чем раньше мать / семья имеют возможность быть около ребенка, принимать участие в выхаживании, вскармливании, обсуждать диагностические и лечебные процедуры с врачом, тем выше уровень их психологического комфорта, степень доверия к медицинским работникам, большая уверенность в положительных результатах.

Доп.точки доступа:
Остромецька, В.М.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

    Похилько, В. І.
    Вплив поліморфізму генів сімейства глутатіон-s-трансфераз на розвиток та захворюваність передчасно народжених дітей з бронхолегеневою дисплазією [] / В. І. Похилько, О. О. Калюжка, О. Б. Козакевич // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - N 1. - С. 75-79. - Библиогр.: с. 79-80
Рубрики: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
   БРОНХОЛЕГОЧНАЯ ДИСПЛАЗИЯ
   ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ
   ГЛУТАТИОНТРАНСФЕРАЗА
Аннотация: Метою роботи було вивчити захворюваність та розвиток передчасно народжених дітей з бронхолегеневою дисплазією (БЛД) упродовж перших двох років життя та ідентифікувати фактори ризику, включаючи поліморфізм G3T генів, які достовірно асоціюються з розвитком негативних наслідків при БЛД. Проведено когортне проспективне дослідження, в яке включено 33 дитини з БЛД, виписані з лікувальних закладів Полтавської області упродовж 2010-2013 рр. Вивчено їх психоемоційний, статокінетичний розвиток у 6, 12, 18 та 24 місяці життя. Оцінено частоту гострих респіраторних вірусних інфекцій, бронхіту та пневмонії в ті ж самі вікові періоди. Досліджено частоту виявлення поліморфізму GSTT1, GSTM1 та GSTP1 генів. Для вивчення зв'язку між визначеними незалежними змінними та клініко-генетичними факторами проведено логістичний регресійний аналіз. Делеційний поліморфізм генів сімейства глутатіон-З-трансфераз не пов'язаний зі статокінетичним та психоемоційним розвитком дітей з БЛД, а також з підвищеною частотою у них гострих інфекційних захворювань органів дихання упродовж перших двох років життя. Не виявлено достовірного впливу генетичних факторів на розвиток передчасно народжених дітей з БЛД та частоту гострих інфекційних захворювань органів дихання. Потрібні подальші дослідження на більшій кількості пацієнтів для пошуку клініко-генетичних факторів, які впливають на негативні віддалені наслідки у дітей з БЛД.
Целью работы было изучить заболеваемость и развитие недоношенных детей с бронхолегочной дисплазией (БЛД) в течение первых двух лет жизни и идентифицировать факторы риска, включая полиморфизм G3T генов, которые достоверно ассоциируются с развитием негативных последствий при БЛД. Проведено когортное проспективное исследование, в которое включены 33 ребенка с БЛД, выписаных из лечебных учреждений Полтавской области втечение 2010-2013 гг. Изучено их психоэмоциональное, статокинетическое развитие в 6, 12, 18 и 24 месяца жизни. Оценена частота острых респираторных вирусных инфекций, бронхита и пневмонии в те же возрастные периоды. Исследована частота выявления полиморфизма GSTT1, GSTM1 и GSTP1 генов. Для изучения связи между определенными независимыми переменными и клинико-генетическими факторами проведен логистический регрессионный анализ. Делеционный полиморфизм генов семейства глутатион-С-трансфераз не связан со статокинетическим и психоэмоциональным развитием детей с БЛД, а также с повышенной частотой в них острых инфекционных заболеваний органов дыхания втечение первых двух лет жизни. Не выявлено достоверного влияния генетических факторов на развитие недоношенных детей с БЛД и частоту острых инфекционных заболеваний органов дыхания. Требуются дальнейшие исследования на большем количестве пациентов для поиска клинико-генетических факторов, влияющих на негативные отдаленные последствия у детей с БЛД.

Доп.точки доступа:
Калюжка, О.О.; Козакевич, О.Б.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

    Сенаторова, Г. С.
    Аналіз стану респіраторної системи дітей з бронхолегеневою дисплазією за допомогою спіральної комп'ютерної томографії [] / Г. С. Сенаторова, О. Л. Логвінова, Н. В. Башкірова // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - N 1. - С. 81-83. - Библиогр.: с. 83
Рубрики: БРОНХОЛЕГОЧНАЯ ДИСПЛАЗИЯ
   ТОМОГРАФИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ СПИРАЛЬНАЯ
   ДЕТИ
Аннотация: Обстежено 206 дітей з бронхолегеневою дисплазією. Виявлено, що рентгенологічними маркерами бронхолегеневої дисплазії вважають наявність транспульмональних тяжів, деформації стінок бронхів та гіперпневматозу за даними рентгенографії органів грудної клітки. Дані показники корелювали з характерними особливостями бронхолегеневої дисплазії за даними високороздільної комп'ютерної томографії легень (зниження пневматизації в прикореневих зонах, сума передніх і задніх відділів ребер, більша 15, посилення легеневого малюнка за лінійним типом, деформація стінок бронхів).
Обследовано 206 детей с бронхолегочной дисплазией. Выявлено, что рентгенологическими маркерами бронхолегочной дисплазии считают наличие транспульмональных тяжей, деформации стенок бронхов и гиперпневматоза по данным рентгенографии органов грудной клетки. Данные показатели коррелировали с характерными особенностями бронхолегочной дисплазии по данным высокоразделительной компьютерной томографии легких (снижение пневматизации в прикорневых зонах, сумма передних и задних отделов ребер, больше 15, усиление легочного рисунка по линейному типу, деформация стенок бронхов).

Доп.точки доступа:
Логвінова, О.Л.; Башкірова, Н.В.
Экз-ры:
Найти похожие

1-20 21-40 41-55

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)