Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Найдено в других БД:

Зведеного каталогу періодичних видань (20)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=АУ40/2018/11/2<.>

Общее количество найденных документов : 20
Показаны документы с 1 по 20

Пругло, Є. С.
Синтез і будова деяких нових основ Шиффа, похідних 2-((4-((R-бензиліден)амінo)-5-(2-фторфеніл)-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)ацетогідразидів [] / Є. С. Пругло // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 2. - С. 132-136
MeSH-главная:
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (химия)
ШИФФОВЫ ОСНОВАНИЯ -- SCHIFF BASES (химия)
МАГНИТНО-РЕЗОНАНСНАЯ СПЕКТРОСКОПИЯ -- MAGNETIC RESONANCE SPECTROSCOPY (диагностическое применение)
Аннотация: Похідні 1,2,4-тріазолу представлені широким спектром фармакологічних засобів: протимікробними, знеболювальними, протизапальними, протисудомними, протипухлинними, протималярійними, противірусними, антипроліферативними, протираковими тощо. Актуальність вивчення похідних тріазолу зумовлена тим, що вони мають важливе значення в гетероциклічній хімії через його різні біологічні властивості. Мета роботи – синтез і встановлення фізико-хімічних параметрів нових похідних 2-((4-((R-бензиліден)амінo)-5-(2-фторфеніл)-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)ацетогідразидів. Матеріали та методи. Дослідження фізико-хімічних властивостей синтезованих сполук виконали згідно з методами Державної Фармакопеї України. На автоматичному приладі для визначення температури плавлення MPA100 встановили температуру плавлення синтезованих сполук. За допомогою елементного аналізатора Elementar Vario EL cube визначили елементний склад досліджуваних речовин. 1H ЯМР-спектри сполук записані за допомогою спектрометра Varian Mercury VX-200 (1Н, 200 MHz), розчинник – DMSO-d6, внутрішній стандарт – тетраметилсилан (TMS). Результати. Як вихідні речовини використали 2-((4-((R-бензиліден)амінo)-5-(2-фторфеніл)-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)ацетогідразиди (1a–c), які попередньо отримали взаємодією 1,5-мольного надлишку гідразин гідрату з відповідними естерами 2-((4-((4-R-бензиліден)аміно)-5-(2-фторфеніл)-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)ацетатної кислоти. Надалі до синтезованих продуктів 1а–c додавали відповідний R’-бензальдегід у суміші оцтова кислота – ізопропіловий спирт (2:1) та нагрівали протягом 30 хв, через 6–8 годин виділяли цільовий продукт реакції. Висновки. У результаті дослідження синтезували 18 нових сполук, 2-((4-((R-бензиліден)амінo)-5-(2-фторфеніл)-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)ацетогідразиди (1a–c) та їх R’-N-бензиліден похідні 2-((4-((4-R-бензиліден)аміно)-5-(2-фторфеніл)-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)ацетогідразиди (2a–e, 3a–h, 4a, 4b). Структуру речовин, що одержали, підтверджено даними елементного аналізу, 1Н ЯМР-спектроскопією.

Экз-ры:
Найти похожие

Сугак, О. А.
Синтез і дослідження властивостей біс((4-R-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)алканів [] / О. А. Сугак, O. I. Панасенко, Є. Г. Книш // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 2. - С. 137-141
MeSH-главная:
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (химия)
МАГНИТНО-РЕЗОНАНСНАЯ СПЕКТРОСКОПИЯ -- MAGNETIC RESONANCE SPECTROSCOPY (диагностическое применение)
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ ИНФРАКРАСНАЯ -- SPECTROPHOTOMETRY, INFRARED (использование)
Аннотация: Мета роботи – синтез і дослідження властивостей біс((4-R-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)алканів із використанням доступних реагентів. Матеріали та методи. Як проміжний інтермедіат використали 4-R-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-3-тіол, синтез котрого описано в попередніх роботах із використанням метил 2-(тіофен-2-іл)ацетату як вихідного реагенту. На етапі формування структури біс((4-R-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4тріазол-3-іл)тіо)алкану як другий реагент використовували дибромалкани (дибромметан, дибромпропан, дибромбутан). Реакцію проводили в середовищі пропан-2-олу. Утворення продуктів реакції підтверджено спектральними методами. Біс((4-R-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)алкани. До розчину 0,01 моль відповідного 3-(3-R-1,2,4-тріазол-5-тіометил)-1,2,4-тріазол-5-тіону в суміші, яка складається з 0,01 моль NaОН і 30 мл етанолу або пропан-1-олу, додають 0,01 моль відповідного алкілгалогеніду та кип’ятять до нейтральної реакції середовища (протягом 3 годин). Суміш фільтрують, розчинник упарюють. Білі кристалічні сполуки, важко розчинні у воді, розчинні в органічних розчинниках. Для аналізу використовували сполуки, очищені перекристалізацією з суміші диметилформамід – вода, 1:1. Результати. Індивідуальність сполук, що одержали, встановлена за допомогою хромато-мас-спектрометрії. 1H NMR спектри сполук характеризувались рядом сигналів. Протони алкілдисульфідного фрагмента резонують в області слабкого поля у вигляді мультиплетів в інтервалах 3.12–3.07 м.ч. та 2.25–2.10 м.ч. Протони метиленової групи, котрі зв’язують гетероароматичні фрагменти, резонують при 3.92–3.87 м.ч. у вигляді синглету. Ароматичні протони тіофенових фрагментів фіксують у вигляді мультиплетів при 6.95–6.78 м.ч. та 6.99–7.20 м.ч. Протони метиленового фрагмента N-алкільного замісника фіксують у вигляді мультиплету в області 4.21–3.98 м.ч.; протони метильного фрагменту резонують у вигляді триплету при 1.52–1.57 м.ч. ІЧ-спектри досліджуваних речовин показали наявність фрагмента C-S, який фіксують у вигляді смуги валентних коливань при 693 см-1. Валентні коливання С-H-фрагмента тіофенового кільця спостерігають при 715–693 см-1. -СН2-фрагмент фіксують у вигляді валентних коливань сильної інтенсивності (2935–2905 см-1 та 2865–2855 см-1) та деформаційних коливань середньої інтенсивності (1493–1460 см-1). Для поліметиленового фрагмента характерні деформаційні коливання при 730–720 см-1. Симетричні й асиметричні деформаційні коливання (1385–1380 см-1 та 1470–1465 см-1) характеризують наявність СН3-групи. Здійснили попередній скринінг параметрів гострої токсичності та біологічної активності. Висновки. Отримали 9 сполук і довели їхню структуру. Вивчили показники комп’ютерного оцінювання синтезованих сполук за допомогою онлайн-сервісу PASS. Визначили найбільш перспективні сполуки для тестування in vitro. Під час аналізу результатів встановили: сполуки, що одержали, можуть мати різні види біологічної активності. Серед найбільш імовірних видів активності, передбачених для всіх 9 сполук, домінує антимікробна.

Доп.точки доступа:
Панасенко, O. I.; Книш, Є. Г.
Экз-ры:
Найти похожие

Підбір оптимальних умов аналізу суміші L-триптофану та тіотриазоліну методом високоефективної рідинної хроматографії [] / Л. І. Кучеренко [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 2. - С. 142-147
MeSH-главная:
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (химия)
ТРИПТОФАН -- TRYPTOPHAN (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ЖИДКОСТНАЯ -- CHROMATOGRAPHY, LIQUID (использование)
Аннотация: Актуальним завданням сучасної медицини є розроблення засобів для лікування захворювань центральної нервової системи. Рішенням цієї проблеми стало створення нового ефективнішого нейропсихотропного препарату, який виявляє виражені антидепресивні, ноотропні, нейропротективні й антиоксидантні властивості на основі фіксованої комбінації L-триптофану з тіотриазоліном. Одним з етапів під час створення нового лікарського засобу є стандартизація діючих речовин. Велику увагу приділяють новим фізико-хімічним методам досліджень лікарських засобів, зокрема високоефективній рідинній хроматографії (ВЕРХ). Усе частіше для визначення діючих речовин органічної природи як у монопрепаратах, так і в комбінованих лікарських формах використовують метод ВЕРХ. Тому для визначення діючих речовин, виходячи з їхніх властивостей, у новому комбінованому лікарському засобі L-триптофану та тіотриазоліну запропонували методику ВЕРХ. Мета роботи – розробка методики одночасної стандартизації L-триптофану та тіотриазоліну у штучній суміші методом високоефективної рідинної хроматографії, зокрема підбір рухомої та нерухомої фаз. Матеріали та методи. На першому етапі роботи здійснили підбір фази та елюентів для модельної суміші L-триптофану та тіотриазоліну у співвідношенні 1:1. За основу взяли методику аналізу тіотриазоліну на оберненій фазі (С 18) із використанням елюентів, що являють собою водно-метанольні суміші. Результати. Протягом дослідження встановили, що зі збільшенням вмісту метанолу в суміші з фосфатним буфером об’єм утримування як триптофану, так і тіотриазоліну зменшився, а коефіцієнт розділення піків збільшився разом з числом теоретичних тарілок. Тому як на елюент звернули увагу на розчин 20 % метанолу з 80 % фосфатним буфером. У цих умовах об’єм утримування триптофану дорівнював 15,11 мл, тіотриазоліну – близько 6,05 мл, ефективність хроматографічної колонки, розрахована за піком триптофану, – майже 3300 теоретичних тарілок. Висновки. Розробили високочутливу методику одночасного визначення L-триптофану та тіотриазоліну в модельній суміші методом ВЕРХ, яку плануємо використовувати надалі. Розробили методику не тільки для стандартизації L-триптофану та тіотриазоліну в комбінованому лікарському засобі, але і для їх визначення в біологічних рідинах.

Доп.точки доступа:
Кучеренко, Л. І.; Борсук, С. О.; Мазур, I. A.; Черковська, Л. Г.; Скорина, Д. Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

Донченко, А. О.
Спектрофотометричне визначення ксилометазоліну в назальних краплях [] / А. О. Донченко, Н. О. Нагорна, C. O. Васюк // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 2. - С. 148-152
MeSH-главная:
РЕЦЕПТОРЫ АДРЕНЕРГИЧЕСКИЕ АЛЬФА -- RECEPTORS, ADRENERGIC, ALPHA
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (анализ, химия)
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ -- SPECTROPHOTOMETRY (использование)
КАЧЕСТВА КОНТРОЛЬ -- QUALITY CONTROL
Аннотация: Спектрофотометрія – один із найбільш широко застосовуваних методів у фармацевтичному аналізі як для ідентифікації, так і для кількісного визначення лікарських речовин. Основні переваги методу: відносна простота експерименту, висока чутливість, специфічність та економічність. Мета роботи – розробка спектрофотометричної методики кількісного визначення ксилометазоліну в лікарській формі та валідація розробленої методики за вимогами Державної Фармакопеї України (ДФУ). Матеріали та методи. Використовували робочий стандартний зразок ксилометазоліну, алізариновий червоний, етиловий спирт і зразок готової лікарської форми. Визначення оптичної густини продуктів реакції виконали із застосуванням спектрофотометра «Specord 200». Результати. У процесі дослідження дібрані оптимальні умови проведення спектрофотометричного аналізу, показана можливість використання методики для визначення готової лікарської форми. Експериментально встановили, що алізариновий червоний взаємодіє з ксилометазоліном з утворенням забарвленої сполуки з максимумом абсорбції при 526 нм. Виконали процедуру валідації розробленої методики згідно з вимогами ДФУ. Встановили основні валідаційні характеристики: лінійність, прецизійність, правильність, робасність і діапазон застосування. Підпорядкування закону Бера спостерігається в межах концентрацій 2,40–4,00 мг/100 мл, коефіцієнт кореляції становить 0,9978. Межа виявлення за таких умов становить 1,89 мкг/мл, що свідчить про високу чутливість реакції. Параметри лінійної залежності розрахували за допомогою регресійного аналізу методом найменших квадратів. Діапазон застосування методики становить 80–120 %. Також визначили коефіцієнти стехіометричних співвідношень методами молярних співвідношень та ізомолярних серій. Запропонована методика відповідає вимогам ДФУ, які ставлять до методик кількісного аналізу лікарських речовин. Висновки. Розроблено та валідовано спектрофотометричну методику кількісного визначення ксилометазоліну, яку успішно застосували для аналізу лікарської форми. Результати дослідження свідчать, що методика є точною, простою у виконанні, придатною для використання в лабораторіях контролю якості лікарських речовин.

Доп.точки доступа:
Нагорна, Н. О.; Васюк, C. O.
Экз-ры:
Найти похожие

Кількісне визначення метанолу і пропанолу-2 в настойках та екстрактах методом парофазної газової хроматографії порівняно з методом випаровування рідини в інжекторі [] / Т. В. Панасенко [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 2. - С. 153-157
MeSH-главная:
МЕТАНОЛ -- METHANOL (химия)
2-ПРОПАНОЛ -- 2-PROPANOL (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ -- CHROMATOGRAPHY, GAS
Аннотация: Мета роботи – порівняння чутливості методик визначення метанолу і пропанолу-2 в настойках та екстрактах. Матеріали та методи. Застосували два запропонованих ДФУ методи визначення цих речовин у рідких лікарських засобах: парофазну газову хроматографію (метод А) і звичайну газову хроматографію (метод Б) із класичним способом введення проби. Дослідження виконали на одних із найбільш популярних лікарських препаратах на основі етанольних екстрактів лікарської рослинної сировини: настойки ехінацеї (Tinctura Echinaceae), глоду (Tinctura Crataegi) і пустирника (Tinctura Leonuri). Усі препарати виготовлені на фармацевтичній фабриці «ВІОЛА» (м. Запоріжжя, Україна). Аналізи субстанцій здійснені на газовому хроматографі Agilent 7890B (США) разом з парофазним пробовідбірником DANI HSS 86.50 Plus (Італія). Речовини розділені на колонці J&W Agilent DB-624 (США). Протягом дослідження здійснили кількісне визначення метанолу і пропанолу-2 в настойках та екстрактах методами парофазної газової хроматографії та випаровуванням рідини в блоці введення проб (звичайна інжекція), порівняли чутливість обох методик за показниками сигнал-шум. Встановили статистичні параметри результатів (середнє значення, похибка, дисперсія). Результати. Встановили, що вміст метанолу і пропанолу-2 в настойках не перевищує допустимий рівень, який становить 0,05 %. Однак визначили, що метод звичайної газової хроматографії не може дати інформацію про вміст пропанолу-2 в препаратах через його дуже низьку кількість, а парофазна газова хроматографія дала змогу визначити концентрацію цього компонента. Порівняли значення сигнал – шум для обох методів. Встановили, що парофазна газова хроматографія має вищі значення сигнал – шум. Висновки. Метод парофазної газової хроматографії є чутливішим для визначення летких домішок у рідких лікарських засобах, ніж звичайна газова хроматографія з класичним способом введення проби.

Доп.точки доступа:
Панасенко, Т. В.; Омельянчик, Л. О.; Кандибей, Н. В.; Ярошенко, А. І.
Экз-ры:
Найти похожие

Хромато-мас-спектроскопія настоянки личинок великої воскової молі [] / Ю. І. Корнієвський [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 2. - С. 158-162
MeSH-главная:
ЛИЧИНКИ -- LARVA (химия)
МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- MASS SPECTROMETRY (использование)
ЭКДИЗОН -- ECDYSONE (химия)
Аннотация: Настоянка личинок великої воскової молі – народний засіб, відомий з середини XVII століття. Її застосовували для лікування туберкульозу, атеросклерозу, кардіосклерозу, стенокардії та вікових змін, хронічних бронхолегеневих захворювань (зокрема в педіатрії), коли використання антибіотиків або інших хіміотерапевтичних методів не дає позитивного результату. В акушерстві та гінекології застосовують для лікування клімактеричних розладів, безпліддя, невиношування вагітності та багатьох інших захворювань. Відоме використання як засобу, що затримує старіння. Мета роботи – за допомогою газової хроматографії визначити компонентний склад настоянки, виготовленої з личинок великої воскової молі. Матеріали та методи. Сировина (личинки воскової молі) заготовлена у вересні 2017 р. (смт Томаківка Дніпропетровської області). Настоянку готували з личинок воскової молі згідно з методикою виготовлення настоянок. Досліджували на газовому хроматографі Agilent 7890B із мас-спектрометричним детектором 5977B. Для ідентифікації компонентів використали бібліотеку мас-спектрів NIST14. Результати. За допомогою хромато-мас-спектрометричної ідентифікації в настоянці личинок воскової молі визначили 48 компонентів. Основні: гліцерин – 100 %; 1-бутанол,3-метил – 77,79 %; етилолеат – 49,01 %; етиловий етергексадеканової кислоти – 47,07 %; 1,3-бензотіазол-6-аміно, 2-метил-7-нітро – 18,69 %; фенілетиловий спирт – 11,41 %; N,N-диметиламіноетанол – 10,54 %; сілан, триметил (1-фенілетил) – 10,50 %; етиловий естер ліноленової кислоти – 9,26 %; бензенацетальдегід – 8,99 %. Висновки. За допомогою газорідинної хроматографії встановили в настоянці воскової молі 48 компонентів, 10 із них – основні. Необхідні поглиблені доклінічні дослідження для впровадження настоянки воскової молі в медичну практику.

Доп.точки доступа:
Корнієвський, Ю. І.; Панасенко, O. I.; Корнієвська, В. Г.; Богуславська, Н. Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

Залигіна, Є. В.
Хромато-мас-спектометричне визначення компонентів у густих екстрактах із незрілих плодів горіха волоського [] / Є. В. Залигіна, О. А. Подплетня, К. В. Соколова // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 2. - С. 163-171
MeSH-главная:
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (химия)
ОРЕХИ -- NUTS (химия)
МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- MASS SPECTROMETRY (использование)
Аннотация: Третину лікарських засобів отримують із лікарської рослинної сировини, і з кожним роком лікарські рослини викликають більший інтерес у лікарів. Фітопрепарати привертають увагу тим, що їх застосування супроводжується мінімальною кількістю побічних ефектів, вони не взаємодіють з іншими лікарськими засобами, сприяють відновленню й нормалізації життєво важливих процесів, забезпечують організм необхідними мінералами й вітамінами, на певному рівні підтримують обмін речовин та успішно застосовуються в лікуванні багатьох хронічних захворювань. Мета роботи – дослідження складу біологічно активних речовин у густих екстрактах із незрілих плодів горіха волоського та з’ясування їхньої ролі у відновленні й нормалізації життєво важливих процесів організму людини. Матеріали та методи. Екстракт густий водний та екстракти густі водно-спиртові з концентрацією екстрагенту – спирту етилового 30 %, 70 % та 96 % – одержали на базі НФаУ під керівництвом професора В. А. Георгіянц шляхом комплексного перероблення незрілих плодів молочно-воскової стиглості горіха волоського. Вміст біологічно активних речовин у досліджуваних густих екстрактах визначили методом хромато-мас-спектрометрії. Результати. Під час дослідження екстрактів методом хромато-мас-спектрометрії в водному екстракті виявили 23 речовини; у водно-спиртовому з концентрацією екстрагенту – спирту етилового 30 %, 70 % та 96 % – 16, 34 та 39 сполук відповідно. Висновки. Методом хромато-мас-спектрометрії у водному екстракті з незрілих плодів горіха волоського виявили 23 речовини, у водно-спиртових (30 %, 70 % та 96 %) – 16, 34 та 39 відповідно. Серед цих сполук звернули увагу на 1,4-нафтохінон, 1-окси-антрахінон, бузкову та лауринову кислоти, диетилоксалат, евгенол, сквален, юглон – речовини з різноманітною фармакологічною дією.

Доп.точки доступа:
Подплетня, О. А.; Соколова, К. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Изучение влияния основ-носителей на биофармацевтические свойства пасты для терапии онихомикозов [] / В. В. Луць [и др.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 2. - С. 172-178
MeSH-главная:
СУЛЬФГИДРИЛЬНЫЕ СОЕДИНЕНИЯ -- SULFHYDRYL COMPOUNDS (химия)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ МЕСТНОЕ -- ADMINISTRATION, TOPICAL
ОНИХОМИКОЗ -- ONYCHOMYCOSIS (лекарственная терапия)
Аннотация: За даними європейських та американських авторів, поширеність оніхомікозів у світі становить від 8,0 % до 26,9 %. Місцеве лікування оніхомікозу здебільшого є єдиним прийнятним методом терапії, передусім через високу безпечність. Етіотропну топічну фармакотерапію цієї патології проводять дерматомікотичними лікарськими засобами: кремами, мазями, гелями, розчинами. До специфічних лікарських форм для терапії оніхомікозу належать лаки для нігтів. Але терапія антимікотичними лаками доволі ефективна тільки у разі лікування поверхневої білої та дистально-латеральної форм оніхомікозу, коли уражено менше ніж 1/3 нігтьової пластинки. Також їх широке використання обмежує тривалість застосування (від 6 місяців до 1 року) і висока вартість терапії. У зв’язку з цим вважаємо раціональним створення специфічної м’якої лікарської форми для терапії оніхомікозів без видалення нігтьової пластинки, що дає змогу поєднувати високу ефективність лікарських речовин навіть при ураженні нігтьового ложа, розумну тривалість лікування та його економічну доступність. Наявність цих ефектів можна досягти шляхом комбінування в м’якій лікарській формі для нанесення на нігтьові пластинки – пасті – речовин із кератолітичною та антимікотичною діями. Раціональнішим вважаємо використання як кератолітиків композицій кислот, що призводять до зниження рН у тканині нігтьової пластинки та інгібування росту грибів, а також забезпечують пенетрацію активно діючих компонентів пасти для терапії оніхомікозів. У зв’язку з цим науковий і практичний інтерес викликає створення м’якої лікарської форми для топічного лікування грибкових уражень нігтьових пластинок із біологічно активними субстанціями з групи неспецифічних протигрибкових речовин (2-меркаптобензтіазол, хінозол), що мають широкий спектр протигрибкової, антибактеріальної активності та є не шкідливими. Мета роботи – біофармацевтичне обґрунтування оптимальної основи-носія м’якої лікарської форми – пасти для етіотропної терапії оніхомікозів. Матеріали та методи. Як носії для фармакотерапевтичного засобу, що розробляється, вивчили гідрофобні й емульсійні основи-носії, стійкі до комбінування з доволі агресивними кератолітичними речовинами та описані у фаховій літературі. Як активні фармацевтичні інгредієнти для антимікотичної пасти використовували 2-меркаптобензтіазол і хінозол у концентраціях 10 % і 10 % відповідно, що забезпечують оптимальний рівень протигрибкової активності. Як кератолітичні засоби використовували речовини, що традиційно застосовують для оніхолізису: сечовину, суміші саліцилової та бензойної кислот у концентраціях, котрі наведені у фаховій літературі. Хінозол чинить кератолітичний ефект і для цього використовується в рецептурах хінозолово-саліцилового, хінозолово-димексидного, а також сечовинного пластиру для нігтів. Вміст сухих речовин і пластифікаторів у рецептури оніхолітичних паст вводили з урахуванням вимог ДФУ та нормативної документації на цю лікарську форму. Враховуючи доцільність високого ступеня дисперсності лікарських речовин у м’яких лікарських формах для зовнішнього застосування і фізико-хімічні властивості 2-меркаптобензтіазолу, останній вводили в емульсійні основи після попереднього розчинення в поліетиленоксиді 400 при нагріванні. Кератолітичні речовини вводили в усі основи за типом суспензії. Дослідження з наукового обґрунтування виду основи-носія пасти для терапії оніхомікозів виконали за планом однофакторного дисперсійного аналізу з повторними спостереженнями. Для усіх відібраних композицій встановлювали вивільнення активних фармацевтичних інгредієнтів (2-меркаптобензтіазолу та хінозолу) з мазевих композицій методом рівноважного діалізу за Крувчиньським при температурі 25,0 ± 0,5 °С (температура поверхні нігтів) через целофанову напівпроникну мембрану-плівку «Купрофан» у станції з дифузійними осередками Франца (виробник PermeGear, Inc., США). Як діалізне середовище, враховуючи розчинність 2-меркаптобензтіазолу, використовували розчин, що містить метанол і воду у співвідношенні 1:1, а вивільнення хінозолу проводили у воду очищену. Концентрації активних фармацевтичних інгредієнтів, що вивільнилися через дві години з експериментальних паст, встановлювали спектрофотометрично. Результати. Перевірка відмінностей середніх значень результатів вивільнення 2-меркаптобензтіазолу та хінозолу за допомогою множинного рангового критерію Дункана дала можливість скласти ряд переваги впливу основ паст на інтенсивність вивільнення активних фармацевтичних інгредієнтів. Результати вказують на чималу перевагу емульсійних мазевих основ, що забезпечують оптимальний рівень вивільнення 2-меркаптобензтіазолу і хінозолу з експериментальних композиційних м’яких лікарських форм для терапії оніхомікозів. Висновки. Вид основи-носія чинить значущий вплив на вивільнення 2-меркаптобензтіазолу та хінозолу з антимікотичних паст для терапії оніхомікозів. Дисперсійний аналіз результатів досліджень показав, що оптимальне вивільнення 2-меркаптобензтіазолу й хінозолу забезпечує емульсійний носій, який містить композицію кислототривких емульгаторів.

Доп.точки доступа:
Луць, В. В.; Гладышев, В. В.; Лисянская, А. П.; Дюдюн, А. Д.
Экз-ры:
Найти похожие

Стадниченко, А. В.
Разработка опытно-промышленной технологии получения липосом с иринотеканом [] / А. В. Стадниченко, Ю. М. Краснопольський, Т. Г. Ярных // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 2. - С. 179-184
MeSH-главная:
ЛИПОСОМЫ -- LIPOSOMES (химия)
ЦИТОСТАТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- CYTOSTATIC AGENTS (химия)
(химия)
Аннотация: Мета роботи – на основі експерименту запропонувати технологію одержання ліпосомальної форми іринотекану; проаналізувати напівпродукти, запропонувати контрольні точки. Матеріали та методи. Для виготовлення ліпосом використовували ліпіди виробництва Lipoid, ФРН. Холестерин, лимонну кислоту моногідрат, розчинники використовували виробництва фірми Sigma-Aldrich, США. Ліпідну плівку отримували на роторному випарнику Buchi 210 з вакуумним контролером при залишковому тиску 0,02 атм. рН контролювали на рН-метрі Seven Compact (Mettler Toledo, США). Для гомогенізації використовували метод екструзії при високому тиску, яку проводили на установці Microfluidiser M-110P (Microfluidics, США). Розмір ліпосом визначали при 20 °С на приладі Zetasizer Nano ZS (Malvern Instruments, Великобританія). Технологію «хімічного градієнта» проводили методом ультрафільтрації на дослідно-промисловій установці АСФ-018 (Владісарт, РФ). Рівень інкапсуляції іринотекану в ліпосоми, концентрацію іринотекану, вміст сторонніх домішок контролювали методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) на хроматографах Shimadzu LC-20 (Японія). Процес ліофілізації здійснювали на обладнанні Quarco (КНР). Результати. Технології отримання наноструктурованих препаратів потребують комплексного підходу до розробки. Наведено порядок виробництва ліпосомальної форми іринотекану, структуровано досвід, отриманий при фармацевтичній розробці та впровадженні препарату в дослідно-промислове виробництво. Проаналізовано ключові етапи виробництва, необхідні точки міжопераційного контролю і контролю якості готового лікарського засобу. Розглянуто відмінності лабораторної технології від технології, що реалізована в дослідно-промисловому масштабі. Реалізація наведеної технології закладена на етапі фармацевтичної розробки та науково-практично підтверджена низкою експериментів. У результаті отримали серії продукту зі стабільними показниками якості при відтворюваних і контрольованих параметрах технологічного процесу. Висновки. Запропонували оригінальну дослідно-промислову технологію отримання ліпосомальної форми іринотекану. Стадії технології проаналізували в аспекті промислової реалізації, запропонували контрольні точки.

Доп.точки доступа:
Краснопольський, Ю. М.; Ярных, Т. Г.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Вивчення впливу концентрації поверхнево-активних речовин на вивільнення клопідогрелю з ректальних супозиторіїв [] / Є. А. Редькіна [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 2. - С. 185-189
MeSH-главная:
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИИ ИНГИБИТОРЫ -- PLATELET AGGREGATION INHIBITORS
СУППОЗИТОРИИ -- SUPPOSITORIES (химия)
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (химия)
Аннотация: Упродовж останніх років провідне місце серед препаратів із механізмом тромбоцитарної антиагрегації належить клопідогрелю, який разом із потужним полівалентним антиагрегантним ефектом на тромбоцити знижує рівень тригліцеридів та оптимізує інші показники ліпідограми. На фармацевтичному ринку України клопідогрель наявний у формі пігулок, що покриті оболонкою, вітчизняного та імпортного походження. Альтернативою пероральному використанню клопідогрелю є ректальний шлях його введення, що дає змогу шляхом підвищення біодоступності лікарської речовини знизити дозу активного фармацевтичного інгредієнта й мінімізувати ризики виникнення небажаних побічних реакцій із боку організму пацієнта. На кафедрі технології ліків Запорізького державного медичного університету здійснюють дослідження з розроблення складу, технології ректальної лікарської форми клопідогрелю для запобігання атеротромботичних подій у пацієнтів з інфарктом міокарда, гострим коронарним синдромом, ішемічним інсультом, оклюзійною хворобою периферичних артерій. У результаті біофармацевтичних досліджень встановили, що оптимальне вивільнення клопідогрелю з ректальних супозиторіїв забезпечує комбінація допоміжних речовин основа-носій (суміш поліетиленоксидів із молекулярною масою 1500 і 400 у співвідношенні 9:1) + ПАВ (твін-80) Мета роботи – наукове обґрунтування концентрації ПАР (твіну-80) у ректальній лікарській формі клопідогрелю. Матеріали та методи. Супозиторії готували методом виливання з використанням форм від напівавтомата Франко–Креспі. Концентрація ПАР (твіну-80) – 0,5 %, 1,0 %, 2,0 %, 3,0 % і 5,0 % від маси лікарського засобу, вміст клопідогрелю –0,075 г у кожному супозиторії. Дослідження з наукового обґрунтування концентрації ПАР у супозиторіях виконали за планом однофакторного дисперсійного аналізу з повторними спостереженнями. Як параметр оптимізації використали вивільнення клопідогрелю з супозиторіїв – перший етап визначення біологічної доступності. Вивільнення клопідогрелю із супозиторіїв вивчали методом рівноважного діалізу за Крувчиньським при температурі 37,0 ± 0,5 °С через целофанову напівпроникну мембрану-плівку «Купрофан» у станції з дифузійними комірками Франца (виробник «Permegear, Inc.», США). Як діалізне середовище, враховуючи розчинність клопідогрелю, обрали спирт метиловий. Концентрацію клопідогрелю, що вивільнився через 30 хвилин, встановлювали спектрофотометрично на спектрофотометрі UV-2600 (виробник «Shimadzu Corp.», Японія). Результати. Дисперсійний аналіз результатів показав значущий вплив концентрації ПАР (твіну-80) на вивільнення клопідогрелю із супозиторних композицій. Перевірка розходження середніх значень результатів вивільнення клопідогрелю за допомогою множинного рангового критерію Дункана показала, що збільшення концентрації твіну-80 у супозиторіях ректальних із клопідогрелем понад 2 % не призводить до збільшення ступеня його вивільнення з лікарської форми. Висновки. У результаті біофармацевтичного вивчення супозиторіїв із клопідогрелем встановили, що концентрація ПАР (твіну-80) статистично значуще впливає на його вивільнення з цієї ректальної лікарської форми. Виявили, що 2 % концентрація твіну-80 забезпечує оптимальний рівень вивільнення клопідогрелю з ректальних супозиторіїв.

Доп.точки доступа:
Редькіна, Є. А.; Гладишев, В. В.; Бурлака, Б. С.; Кечин, І. Л.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Самура, Б. Б.
Варіабельність серцевого ритму в пацієнтів із регресією лімфопроліферативних захворювань [] / Б. Б. Самура // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 2. - С. 190-196
MeSH-главная:
АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ -- ARRHYTHMIAS, CARDIAC (диагностика, этиология)
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (физиология)
ЛИМФОПРОЛИФЕРАТИВНЫЕ НАРУШЕНИЯ -- LYMPHOPROLIFERATIVE DISORDERS (осложнения)
Аннотация: Мета роботи – визначення варіабельності серцевого ритму в пацієнтів із регресією лімфопроліферативних захворювань, оцінювання залежності варіабельності серцевого ритму від виникнення кардіоваскулярних подій у хворих протягом 3 років після регресії хронічної лімфоцитарної лейкемії. Матеріали та методи. У дослідження залучені 376 пацієнтів: 156 хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію (ХЛЛ), 82 хворих на неходжкінські лімфоми (НХЛ), 35 хворих на лімфому Ходжкіна (ЛХ), 89 хворих на множинну мієлому (ММ). Добовий моніторинг електрокардіограми виконали за допомогою портативної системи «Кардіосенс» (Україна) Під час аналізу варіабельності серцевого ритму застосовували часові та спектральні параметри. Результати. Середні значення SDNN у хворих на ХЛЛ, НХЛ, ММ як вдень (р 0,0001, р 0,0001, р

Экз-ры:
Найти похожие

12.

Бойцова, О. Н.
Энергоструктурный статус при периоперационной седоаналгезии [] / О. Н. Бойцова // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 2. - С. 197-203
MeSH-главная:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ, БОЛИ -- ABDOMINAL PAIN (лекарственная терапия)
АНЕСТЕЗИЯ МЕСТНАЯ -- ANESTHESIA, LOCAL (использование)
БЕЛКИ S100 -- S100 PROTEINS (физиология)
(физиология)
ЕНОЛАЗА -- PHOSPHOPYRUVATE HYDRATASE (физиология)
Аннотация: Застосування малоінвазивних хірургічних методик і седоаналгезії сприяє значному прогресу в зниженні периопераційних ускладнень, а також у зменшенні термінів перебування хворих у стаціонарі, однак проблема порушення енергоструктурних взаємодій в організмі пацієнта, які надалі призводять до порушення вищих коркових функцій, залишається актуальною. Енергоструктурний статус (ЕСС) організму та порушення життєдіяльності спеціалізованих клітин центральної нервової системи залишаються невивченими. Мета роботи – поліпшення результатів лікування пацієнтів із гострою черевнопорожнинною патологією шляхом надання седоаналгезії та периопераційного забезпечення енергопротективної здатності. Матеріали та методи. Роботу виконали за результатами периопераційного аудиту енергоструктурної активності (ЕСА), її резервів, властивостей, ефективності ауторегуляції 84 хворих із гострою черевнопорожнинною патологією. Відповідно до вихідного рівня енергоструктурної активності всіх пацієнтів поділили на 3 групи: з дисфункцією енергоструктурного статусу, пошкодженням і недостатністю. Кожну з цих груп поділили на основну групу та групу порівняння. Пацієнтам групи порівняння виконували стандартну седоаналгезію, а пацієнтам основної групи – седоаналгезію з застосуванням енергопротективних технологій. На всіх периопераційних етапах здійснили дослідження глибокої картини кисневого режиму, кислотно-лужного, водно-електролітного балансу, показників гемодинаміки та мікроциркуляції, непряме визначення основного обміну. Додатково у 10 пацієнтів визначили маркери ранніх ознак пошкодження нейронів: нейрогліальний білок S100 і нейронспецифічну енолазу NSE. Результати. Доведено тісний зв’язок між ранніми проявами структурних мікропошкоджень клітин головного мозку з енергоструктурними змінами в організмі хворих. Дослідження рівня нейроспецифічних білків і динаміки параметрів енергоструктурної активності підтверджує, що застосування енергопротективних технологій істотно підвищує периопераційну енергопротективну здатність седоаналгезії (p 0,05). Висновки. Доповнення стандартної седоаналгезії енергопротективними технологіями дає змогу надати анестезіологічному забезпеченню ургентних черевнопорожнинних операцій енергопротективну спрямованість, зумовлюючи необхідну енергоструктурну взаємодію, що дає можливість зменшити вираженість пошкоджень енергоструктурного статусу, сприяючи зменшенню вираженості внутрішньоклітинних ушкоджень нейронів і нейроглії.

Экз-ры:
Найти похожие

13.

Разнатовська, О. М.
Клінічно-рентгенологічні особливості перебігу вперше діагностованого туберкульозного спондиліту у дорослих та ефективність основного курсу антимікобактеріальної терапії [] / О. М. Разнатовська, В. В. Бездєнєжний, В. І. Мозолюк // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 2. - С. 204-209
MeSH-главная:
СПОНДИЛИТ ТУБЕРКУЛЕЗНЫЙ -- TUBERCULOSIS, SPINAL (лекарственная терапия, рентгенография)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES (патология, рентгенография)
Аннотация: Мета роботи – встановити частоту виявлення вперше діагностованого туберкульозного спондиліту, особливості клінічних і рентгенологічних його проявів та ефективність основного курсу антимікобактеріальної терапії. Матеріали та методи. Для встановлення частоти специфічного спондиліту у хворих у загальній кількості випадків кістково-суглобового туберкульозу виконали ретроспективний аналіз 197 історій хвороб пацієнтів за 2001–2015 рр. Вивчили 38 історій хвороб осіб, які перебували на лікуванні у відділенні позалегеневого туберкульозу КУ «Запорізький обласний протитуберкульозний клінічний диспансер» ЗОР. Середній вік пацієнтів – 50,3 ± 2,3 року. Жінок було 14 (36,8 %), чоловіків – 24 (63,2 %). Результати дослідження опрацювали сучасними методами аналізу на персональному комп’ютері з використанням статистичного пакета ліцензійної програми Statistica® for Windows 6.0 (StatSoft Inc., № AXXR712 D833214FAN5). Результати. Встановили, що за 2001–2015 рр. частота випадків вперше діагностованого туберкульозного спондиліту в загальній структурі кістково-суглобового туберкульозу становить 74,1 %. На основі вивчення клінічних і рентгенологічних проявів вперше діагностованого туберкульозного спондиліту встановили такі особливості його перебігу. У 84,2 % випадків туберкульозний спондиліт розвивається переважно як самостійне захворювання. У 100 % випадків фіксувався непомітний початок, повільне прогресування та наявність локального болю різного ступеня виразності в зоні ураження хребетного стовпа. Частіше реєструють ураження поперекового та грудного відділів хребетного стовпа. У 100 % випадків захворювання супроводжується деструктивним процесом кісткової тканини хребців, у 84,2 % – напливним абсцесом, у 86,9 % – одночасним ураженням двох суміжних хребців хребетного стовпа. У 39,4 % випадків супроводжується ускладненнями неврологічного характеру. Оцінюючи ефективність основного курсу антимікобактеріальної терапії за категорією 1 у хворих на вперше діагностований туберкульозний спондиліт, встановили: серед 22 пацієнтів, які отримали основний курс лікування у повному обсязі без оперативного втручання, він виявився ефективним у 86,3 %. Висновки. Частота вперше діагностованого туберкульозного спондиліту становить 74,1 %. Відомості щодо особливостей перебігу вперше діагностованого туберкульозного спондиліту свідчать про тяжкість процесу, який потребує тривалого лікування. Основний курс антимікобактеріальної терапії за категорією 1 у цих хворих є доволі ефективним, але, враховуючи тяжкість і тривалість загоєння специфічного процесу, він недостатньо тривалий. Визначається високий відсоток випадків відмови від стаціонарного лікування, що вказує на необхідність постійної роботи серед хворих щодо прихильності до лікування.

Доп.точки доступа:
Бездєнєжний, В. В.; Мозолюк, В. І.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Джигалюк, О. В.
Гемодинаміка при експериментальній гострій ішемії міокарда на тлі застосування субстанції ПК-66 у порівнянні з кордароном [] / О. В. Джигалюк, Г. І. Степанюк, Д. А. Лисенко // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 2. - С. 210-214
MeSH-главная:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (лекарственная терапия, патофизиология)
КОФЕИН -- CAFFEINE (вредные воздействия)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Аннотация: Мета роботи - вивчення впливу субстанцій ПК-66 на показники гемодинаміки за умов експериментальної гострої ішемії міокарда у порівнянні з кордароном. Матеріали та методи. Досліди виконали на 21 кролі породи шиншила. Гостру ішемію міокарда (ГІМ) моделювали шляхом в/в введення адреналіну дозою 0,2 мг/кг і кофеїну бензоату натрію дозою 25 мг/кг. У дослідженнях застосовували сполуки кордарону та тест-зразок ПК-66 – субстанція. Визначали максимальний тиск у лівому шлуночку (МТЛШ), середній артеріальний тиск (САТ), загальний периферичний опір судин (ЗПОС), хвилинний об’єм (ХО). Реєстрували вихідні значення, відразу після та через 30 хв після введення досліджуваної речовини, відразу після введення аналізаторів, а також через 15 хв і 30 хв після моделювання патології. Результати. Моделювання ГІМ у кролів супроводжувалося зниженням ХО, що викликається зменшенням скорочувальної активності міокарда, також спостерігали одночасне зниження САТ і суттєве збільшення ЗПСС, яке зумовлено раптовим зменшенням ХО та зниженням САТ. Введення кордарону знижує зміни, що визначили, моделюючи патології (6,33–10,36 %). Застосування ПК-66 нівелює зміни максимального тиску в лівому шлуночку, що спостерігаються відразу після моделювання ГІМ, зі зниженням цього параметра через 15 хв і нормалізацією через 30 хв. Профілактичне введення тест-зразка ПК-66 вірогідно не впливало після моделювання ГІМ. Субстанція ПК-66 і кордарон виявляли близьку односпрямовану дію при ГІМ, зменшуючи зміни САТ, ХО, МТЛШ і ЗПСС при патології. Висновки. Гостра ішемія міокарда у кролів характеризується збільшенням загального периферійного опору судин, зниженням хвилинного об’єму крові та систолічного артеріального тиску. Профілактичне введення ПК-66 призводить до нормалізації показників загальної гемодинаміки при ГІМ, не поступаючись за ефективністю препарату порівняння кордарону.

Доп.точки доступа:
Степанюк, Г. І.; Лисенко, Д. А.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

Встановлення показників діуретичної дії (3-тіо-4-R-4-Н-1,2,4-тріазол-5-іл)(феніл)метанолів та їх похідних [] / А. М. Рудь [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 2. - С. 215-219
MeSH-главная:
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (химия, фармакология)
ДИУРЕТИКИ -- DIURETICS (терапевтическое применение, фармакология)
ОТЕК -- EDEMA (лекарственная терапия)
Аннотация: Затримку води та солей в організмі людини визначають усе частіше, і це може призвести до набряків і накопичення рідини в порожнинах тіла, що надалі може переходити в патологічні стани: хронічну серцеву недостатність, захворювання нирок, цироз печінки тощо. При виникненні різного виду набряків велике значення має збільшення іонів натрію (Na+), оскільки вони мають властивість затримувати воду в організмі. Діуретичними засобами є лікарські препарати, що впливають на виведення з організму надлишку води й електролітів, нормалізують внутрішнє середовище. Діуретики сприяють усуненню набряків завдяки зменшенню кількості рідини в організмі людини. Аналіз фахової літератури свідчить, що похідним 5-R-1,2,4-тріазолу притаманна діуретична активність. Чималою перевагою похідних 1,2,4-тріазолу є те, що ці сполуки мають низькі показники гострої та хронічної токсичності, проявляючи виражену фармакологічну дію та майже не викликаючи побічних ефектів. Тому актуальним є створення нових низькотоксичних речовин похідних (3-тіо-4-R-4-Н-1,2,4-тріазол-5-іл)(феніл)метанолів і вивчення їхніх діуретичних властивостей. Мета роботи – спрямований пошук нових малотоксичних і високоефективних діуретичних сполук серед похідних (3-тіо-4-R-4-Н-1,2,4-тріазол-5-іл)(феніл)метанолів. Матеріали та методи. Для встановлення впливу сполук, що синтезовані на кафедрі фізколоїдної хімії ЗДМУ, на екскреторну функцію нирок використовували метод Є. Б. Берхіна. Досліди діуретичної активності виконали на кафедрі клінічної фармації, фармакотерапії та УЕФ ФПО Запорізького державного медичного університету. Результати. Дослідили діуретичну активність похідних (3-тіо-4-R-4Н-1,2,4-тріазол-5-іл)(феніл)метанолів. Як препарат порівняння використали гіпотіазид для дослідження та аналізу експериментальних даних. Встановили закономірності «структура – активність». Результати досліджень свідчать, що (3-тіо-4-R-4Н-1,2,4-тріазол-5-іл)(феніл)метаноли не здатні перевищити діуретичну дію гіпотіазиду, але перевищити значення референс-препарату дала змогу сполука 4-(5-гідрокси(феніл)метил-4-феніл-4Н-1,2,4-тріазол-3-ілтіометил)бензонітрил. Висновки. За методом Є.Б. Берхіна дослідили діуретичну активність похідних (3-тіо-4-R-4Н-1,2,4-тріазол-5-іл)(феніл)метанолів. Похідні (3-тіо-4-R-4Н-1,2,4-тріазол-5-іл)(феніл)метанолів майже не здатні перевищити діуретичну дію гіпотіазиду. Встановили закономірності «структура – дія». Найбільш активною сполукою виявився 4-(5-гідрокси(феніл)метил-4-феніл-4Н-1,2,4-тріазол-3-ілтіометил)бензонітрил.

Доп.точки доступа:
Рудь, А. М.; Каплаушенко, А. Г.; Пругло, Є. С.; Фролова, Ю. С.
Экз-ры:
Найти похожие

16.

Шевченко, A. И.
Эпидемиология рака грудной железы в Запорожской области за период с 2011 по 2016 год [] / A. И. Шевченко, Е. Н. Левик, А. С. Алещенко // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 2. - С. 220-224
MeSH-главная:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (эпидемиология)
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
ПОПЕРЕЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- CROSS-SECTIONAL STUDIES
ВЫЖИВАЮЩИЕ -- SURVIVORS
Аннотация: Мета роботи – аналіз захворюваності, виживаності хворих на рак грудної залози (РГЗ) у Запорізькій області (з 2011 до 2016 р.), а також вивчення стану надання допомоги цим категоріям хворих. Матеріали та методи. В основу роботи покладено аналіз даних виживаності 4259 хворих на РГЗ I–IV стадій, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні патології молочної залози КУ «Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер» ЗОР із 2011 до 2016 р. Результати. У Запорізькій області у 2016 р. виявили 86,0 випадків захворюваності на РГЗ на 100 000 населення. Визначили поступове збільшення кількості пацієнток, яким діагноз встановлюють пізніших стадіях захворювання. Смертність жіночого населення від РГЗ у Запорізькій області посідає перше місце в загальній структурі смертності жіночої статі від злоякісних новоутворень і становить 33,9 на 100 000 населення в 2016 р. Максимальний показник виживаності хворих на РГЗ зареєстрували в 2016 р. – 54,9 на 100 000 населення. Висновки. Під час аналізу захворюваності на РГЗ у Запоріжжі та області за 2011–2016 рр. виявили збільшення захворюваності більш ніж на 11,3 на 100 000 населення. Зберігається високий показник виявлення занедбаних стадій РГЗ, що свідчить про необхідність удосконалення скринінгових програм із виявлення пухлин грудної залози.

Доп.точки доступа:
Левик, Е. Н.; Алещенко, А. С.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Аніщенко, М. А.
Принцип автономії пацієнта: проблеми правової регламентації в Україні [] / М. А. Аніщенко // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 2. - С. 225-229
MeSH-главная:
БОЛЬНЫЕ -- PATIENTS
ОТКАЗ ОТ ЛЕЧЕНИЯ -- TREATMENT REFUSAL
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ СТОИМОСТЬ -- HEALTH CARE COSTS
Аннотация: Мета роботи – дослідити зміст принципу автономії пацієнта, проблеми його правової регламентації згідно з законодавством України, окреслити шляхи їх вирішення. Матеріали та методи. Вивчили нормативно-правову базу України, застосувавши методи аналізу, синтезу, а також порівняльно-правовий метод. Результати. Нормативно-правовими актами України, зокрема Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», Цивільним кодексом України закріплено принцип автономії пацієнта. Однак низка норм є колізійними, тому вони потребують правового удосконалення. Висновки. Структура принципу автономії пацієнта включає концепцію інформованої згоди й такі базисні права пацієнта, як право вибору лікаря, методів лікування, закладу охорони здоров’я. Якісних змін потребує законодавство, що регулює питання надання згоди пацієнтів від 14 до 18 років, відмови від медичного втручання, надання повної інформації про стан здоров’я пацієнта, права вибору лікаря та закладу охорони здоров’я, більш чіткої регламентації потребує надання згоди батьків (чи одного з батьків) дитини на медичне втручання.

Экз-ры:
Найти похожие

18.

Дослідження анатомічних діагностичних ознак сировини деяких видів роду Agastache як показників якості при стандартизації [] / І. О. Гуртовенко [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 2. - С. 230-237
MeSH-главная:
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL (анатомия и гистология)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (анатомия и гистология)
Кл.слова (ненормированные):
Многоколосник фенхельный -- Многоколосник крапиволистный
Аннотация: Основним етапом стандартизації лікарської рослинної сировини є визначення автентичності за зовнішніми та мікроскопічними характеристиками. Наявний широкий перелік рослин, що широко використовуються в народній медицині, але які до цього часу не увійшли до Державної Фармакопеї України. Особливий інтерес викликають представники роду Agastache J. Clayton ex Gronov, що широко застосовуються у східній медицині при застудних захворюваннях і запальних процесах ШКТ і сечовивідної системи; зовнішньо – при дерматитах грибкового походження, себореї; є перспективними для культивування в Україні. Мета роботи – мікроскопічний аналіз будови вегетативних і генеративних органів різновікових особин Agastache foeniculum та A. urticifolia, виділення комплексу анатомічних діагностичних ознак, які можуть використовуватися для встановлення тотожності та показників якості лікарської рослинної сировини під час стандартизації. Матеріали та методи. Дослідження анатомічних показників листків, черешків, стебел різновікових особин A. foeniculum та A. urticifolia ювенільної та генеративної стадій онтогенетичного розвитку з колекційного фонду Ботанічного саду імені академіка О. В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка виконали із застосуванням мікроскопа XSP-146TR. Мікропрепарати готували з поверхні свіжозібраної та фіксованої сировини. Зразки сировини зібрали на дослідних ділянках Ботанічного саду імені академіка О. В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка на початку травня, в червні 2016–2017 рр. Результати. Виконали порівняльний мікроскопічний аналіз будови вегетативних і генеративних органів різновікових особин A. foeniculum та A. urticifolia. Встановили кореляції у змінах анатомометричних показників різних органів відповідно до стадії онтогенетичного розвитку рослин. Виявили, що ці зміни передусім пов’язані зі збільшенням розмірів вегетативних органів і проявляються у зменшенні щільності їхнього опушення при переході особин до генеративного стану, зокрема кількість залозистих трихом менша в генеративній стадії в обох видів. Висновки. За результатами анатомічного дослідження можна стверджувати, що визначення типу опушення, його локалізації та рясності може бути надійним критерієм для діагностики досліджуваних видів, а також встановлення тотожності та показників якості лікарської рослинної сировини під час стандартизації.

Доп.точки доступа:
Гуртовенко, І. О.; Коновалова, О. Ю.; Щербакова, О. Ф.; Меньшова, В. О.; Гудзенко, О. І.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

Ткаченко, H. O.
Впровадження концепції соціальної відповідальності в діяльність фармацевтичних організацій [] / H. O. Ткаченко // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 2. - С. 238-244
MeSH-главная:

ФАРМАЦЕВТЫ -- PHARMACISTS
Аннотация: Оскільки соціальна відповідальність бізнесу є добровільним внеском підприємців у розвиток суспільства, то етичні питання, особисті мотиви й інші складові формування соціально відповідальної поведінки суб’єктів фармації потребують детального вивчення з урахуванням рівнів її формування: особистий – колективний – суспільний. Мета роботи – визначення рівня розуміння сутності поняття «соціальна відповідальність» фахівцями фармації, їхньої думки щодо наявних перешкод для розвитку соціальної відповідальності фармацевтичними організаціями в Україні та мотивів впровадження практик соціальної відповідальності у фармацевтичну діяльність. Матеріали та методи. Проаналізували результати соціологічного опитування фармацевтичних фахівців декількох областей України. Протягом роботи використали методи інформаційного пошуку, систематизації, порівняння, анкетування та узагальнення. Під час дослідження респондентам запропонували анкету з комбінованими запитаннями щодо розуміння представниками практичної фармації поняття «соціальна відповідальність фармацевтичної організації», перешкод для розвитку практик соціальної відповідальності та мотивів впровадження соціальної відповідальності у фармацевтичну діяльність. Висновки. Більшість фармацевтичних фахівців знайома з поняттям «соціальна відповідальність», але повнота його визначення доволі різниться. Сучасні фахівці практичної фармації не мають сформованої одностайної думки щодо прояву фармацевтичною організацією соціальної відповідальності. Виявлена розбіжність у вихідних дефініціях поняття зумовлює необхідність у роз’яснені та поширенні інформації щодо концептуальних основ соціальної відповідальності з акцентуванням на галузеві особливості її прояву. Необхідно розробити єдиний підхід (освітні стандарти) у викладанні окремих тем організаційно-управлінських дисциплін на до- і післядипломному рівнях. Основними перешкодами у розвитку соціально відповідальної поведінки фармацевтичних організацій фармацевтичні фахівці вбачають у неефективній підтримці держави та відсутності системи заохочення до такої поведінки фармацевтичних організацій, у відсутності фінансових можливостей для соціальних вкладень, а також у відсутності відповідної законодавчої бази з питань соціальної відповідальності. Більшість респондентів вважають «усвідомлення та прийняття зобов’язань перед суспільством» важливим стимулом для широкого впровадження практик соціальної відповідальності фармацевтичними організаціями. Результати, що одержали, свідчать про низький рівень особистої (персональної) відповідальності фахівців, несформовану соціальну компетенцію сучасних спеціалістів фармації та бажання перекласти відповідальність на інших (переважання зовнішнього локус-контролю).

Экз-ры:
Найти похожие

20.

Левицька, О. Р.
Перспективи використання тенектеплази при ішемічному інсульті з погляду доказовості [] / О. Р. Левицька, Б. П. Громовик, Г. М. Пришляк // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 2. - С. 245-250
MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE
ТРОМБОЛИТИЧЕСКАЯ ТЕРАПИЯ -- THROMBOLYTIC THERAPY (использование)
ПЛАЗМИНОГЕНА АКТИВАТОР ТКАНЕВОГО ТИПА -- TISSUE PLASMINOGEN ACTIVATOR (терапевтическое применение)
Аннотация: Одним із сучасних методів лікування хворих на ішемічний інсульт (II), який має найвищий рівень доказовості, є системна тромболітична терапія (ТЛТ). Це ключове втручання, яке може знизити інвалідність після II. Для системної ТЛТ дозволено використовувати єдиний лікарський засіб (ЛЗ) – альтеплазу (рекомбінантний тканинний активатор плазміногену (recombinant tissue plasminogen activator – rtPA). Проте цей ЛЗ має певні обмеження до застосування та низку серйозних ускладнень. Це зумовлює необхідність дослідження інших ЛЗ, які можна застосовувати для системної ТЛТ. Одним із таких ЛЗ може стати тенектеплаза (TNK-tPA). Мета роботи – пошук та узагальнення доказових даних щодо використання тенектеплази, а також оцінювання її переваг для тромболітичної терапії при II. Матеріали та методи. Матеріали: систематичні огляди, результати метааналізів і клінічних досліджень (КД). Застосували методи інформаційного пошуку, аналізу й синтезу та графічно-математичного оцінювання. Результати. З баз даних доказової медицини DORIS (дослідження щодо інсульту) і Medline Національної медичної бібліотеки США, а також бази даних КД виділили один систематичний огляд, два метааналізи, п’ять завершених КД, на підставі яких узагальнили доказову базу використання тенектеплази при II. Графічно-математичне оцінювання засвідчило: за такими показниками, як реканалізація через 24 год, функціональні результати через 3 місяці, співвідношення користь/ризик, спосіб введення, селективність до фібрину, період напіввиведення та стійкість до впливу інгібітора активатора плазміногену І типу тенектеплаза переважає, а за вартістю поступається альтеплазі. Коефіцієнт конкурентоспроможності в тенектеплази в 4,3 раза вищий, ніж в альтеплази. Висновки. Тенектеплаза за обраними критеріями порівняння має чималі переваги перед альтеплазою, тому може стати її альтернативою, враховуючи майже аналогічні профіль безпеки й ефективність, а також більшу зручність використання. Для підтвердження чи спростування цього необхідні наступні масштабні КД, позаяк інтереси хворих на II мають бути пріоритетом систем охорони здоров’я.

Доп.точки доступа:
Громовик, Б. П.; Пришляк, Г. М.
Экз-ры:
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)