Національна наукова медична бібліотека України
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
 Найдено в других БД:Зведеного каталогу періодичних видань (13)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>II=БУ56/2013/6/1<.>
Общее количество найденных документов : 13
Показаны документы с 1 по 13
1.


   
    Карбоксилэстеразы в энантиоселективном синтезе органических соединений [] / Е. А. Шестеренко [и др.] // Biotechnologia Acta. - 2013. - Том 6, N 1. - С. 9-21
Рубрики: КАРБОКСИЛЭСТЕРАЗА--CARBOXYLESTERASE
   МИКРОСОМЫ ПЕЧЕНИ--MICROSOMES, LIVER

Аннотация: В обзоре приведены классификация, структура и механизм каталитического действия карбоксилэстераз различного происхождения. Показана перспективность использования карбоксилэстераз для изучения метаболизма и активации многих лекарственных веществ и пролекарств in vitro. Актуально также применение энзимов как биокатализаторов стереоселективного гидролиза и синтеза ряда сложных эфиров ациклических, карбоциклических и гетероциклических соединений. Установлено, что получаемые с помощью карбоксилэстеразы энантиомеры характеризуются высоким химическим выходом и оптической чистотой, а иммобилизация на различных носителях стабилизирует энзим и позволяет многократно использовать полученные биокатализаторы. Проведенные авторами исследования выявили особенности энзиматического гидролиза новых 3-ацилокси-1,4-бенздиазепин-2-онов - потенциальных анксиолитических и снотворных средств с помощью карбоксилэстеразы микросомальной фракции печени свиньи. С использованием свободной и иммобилизованной в гели филлофорина и альгината, стабилизированных Ca2+, микросомальной фракции впервые осуществлен энантиоселективный гидролиз 3-ацетокси-7-бром-1-метил-5-фенил-1,2-дигидро-3Н-1,4-бенздиазепин-2-она. Выделен S-энантиомер субстрата, что свидетельствует о большей специфичности карбоксилэстеразы микросомальной фракции печени свиньи к его R-энантиомеру.


Доп.точки доступа:
Шестеренко, Е. А.; Романовская, И. И.; Севастьянов, О. В.; Андронати, С. А.
Экз-ры:
Найти похожие

2.


   
    Застосування флуоресцентних протеїнів для дослідження активації лімфоцитів [] / Г. А. Любченко [та ін.] // Biotechnologia Acta. - 2013. - Том 6, N 1. - С. 22-33
Рубрики: ИММУНИТЕТ--IMMUNITY
   ПРОТЕИНКИНАЗЫ--PROTEIN KINASES

   КАЛЬЦИЙ--CALCIUM

Аннотация: Активація імунних клітин - ключова ланка процесу формування специфічного імунітету. Методи моніторингу руху й активності сигнальних месенджерів та рецепторних протеїнів лімфоцитів у живих клітинах і тканинах є методологічною основою для розуміння тонких механізмів активації лімфоцитів. Шляхи передачі сигналу в лімфоцитах функціонують як сітка фосфатаз, протеїнкіназ і сигнальної системи іонів кальцію. Сигнальні молекули, змінюючи свою структуру, утворюючи комплекси і переміщуючись з одного клітинного компартмента в інший, забезпечують процес активації. Особливості молекулярних механізмів активації лімфоцитів і сучасні генетично закодовані флуоресцентні протеїни уможливлюють створення нових імунологічних тест-систем. Флуоресцентні протеїни можуть бути використані як репортери, маркери локалізації та донорно-акцепторні пари для методу резонансної передачі енергії флуоресценції. Множинні генетично кодовані рекомбінантні флуоресцентні протеїни одночасно експресовані в одній клітині для дослідження сигнальних шляхів, на нашу думку, можуть набути широкого застосування для вивчення сигнальних шляхів лімфоцитів у фармацевтиці, молекулярній імунології, біотехнології та біомедицині.


Доп.точки доступа:
Любченко, Г. А.; Морєв, Р. М.; Холодна, Л. С.; Остапченко, Л. І.
Экз-ры:
Найти похожие

3.


    Старовойтова, С. А.
    Пробиотики на основе трансгенных микроорганизмов [] / С. А. Старовойтова, О. И. Скроцкая // Biotechnologia Acta. - 2013. - Том 6, N 1. - С. 34-45
Рубрики: ОРГАНИЗМЫ ГЕНЕТИЧЕСКИ МОДИФИЦИРОВАННЫЕ--ORGANISMS, GENETICALLY MODIFIED
   БИФИДОБАКТЕРИИ--BIFIDOBACTERIUM

   ЛАКТОКОККИ--LACTOCOCCUS

Аннотация: Рассмотрены современные тенденции создания рекомбинантных микроорганизмов для получения на их основе новых эффективных биопрепаратов (пробиотиков) с расширенным спектром биологических и терапевтических свойств. Уделено внимание основным родам бактерий, перспективных для создания рекомбинантных пробиотиков, а именно: Lactococcus, Bifidobacterium, Bacillus, Escherichia. Дана характеристика основных отечественных и зарубежных генно-модифицированных штаммов, которые уже сегодня широко используются для получения эффективных биопрепаратов. Освещены некоторые из основных направлений и методов создания генно-модифицированных штаммов, применяемых в производстве препаратов для лечения и профилактики заболеваний, при которых ранее эту группу фармацевтических средств не использовали. Обсуждаются вопросы безопасности применения пробиотиков на основе генно-модифицированных штаммов. Биопрепараты медицинского и ветеринарного назначения на основе рекомбинантных микроорганизмов с доказанной безопасностью можно направленно и эффективно применять для лечения и профилактики разнообразных заболеваний, начиная от дисбактериоза и заканчивая сердечно-сосудистыми. Эффективность лечения последних обусловлена способностью некоторых пробиотических микроорганизмов снижать уровень сывороточного холестерола в организме хозяина.


Доп.точки доступа:
Скроцкая, О. И.
Экз-ры:
Найти похожие

4.


    Сидоров, Ю. І.
    Сучасні біогазові технології [] / Ю. І. Сидоров // Biotechnologia Acta. - 2013. - Том 6, N 1. - С. 46-61
Рубрики: БИОТЕХНОЛОГИЯ--BIOTECHNOLOGY
   ЭНЕРГОРЕСУРСЫ--ENERGY-GENERATING RESOURCES

Аннотация: Розглянуто сучасний технічний рівень біогазових технологій, зокрема в Україні. Показано, що рівень впровадження цих технологій залишається незадовільним. Головною причиною такого стану є відсутність державної програми розвитку малорентабельної біогазової промисловості, яка, у свою чергу, залежить від наявності інвестиційних коштів, у тому числі державних. На прикладі даних компанії Zorg Biogas AG, яка в Україні домінує серед іноземних компаній, що пропонують свою продукцію, з використанням методики чистої поточної вартості - NPV - показано неспроможність функціонування прибуткових енергетичних біогазових підприємств. Зроблено висновок про необхідність орієнтації на власні розробки в галузі біогазових технологій, на державну підтримку та інтенсивні технології. Описано світовий рівень сучасних інтенсивних біогазових технологій, зокрема з використанням когенераційних установок.

Экз-ры:
Найти похожие

5.


    Тагиров, М. Т.
    Механизмы контроля и детерминации пола у птиц [] / М. Т. Тагиров // Biotechnologia Acta. - 2013. - Том 6, N 1. - С. 62-72
Рубрики: ХРОМОСОМЫ ПОЛОВЫЕ--SEX CHROMOSOMES
   ПОЛОВАЯ ИДЕНТИФИКАЦИЯ--GENDER IDENTITY

Аннотация: Рассмотрены современные представления о генетических основах детерминации пола у птиц. Подчиняясь генотипическому механизму определения пола, птицы реализуют сложную систему взаимодействий половых хромосом. Z-хромосома содержит дозозависимую детерминанту мужского пола - ген DMTR1, обеспечивающий развитие семенников при наличии двух копий в комбинации ZZ. Еще не идентифицированные факторы на W-хромосоме, с одной стороны, подавляют активность гена DMTR1, а с другой - активируют энзим ароматазу, что в комбинации ZW способствует развитию женского пола. Выдвинуто предположение, согласно которому по мере появления в ряду различных классов животных приспособлений, обеспечивающих стабильность зародышевого развития, снижается зависимость половой детерминации от внешних условий и внутренних сигналов на поздних стадиях эмбриогенеза. В то же время появляются закрепленные на генетическом уровне половые детерминанты, активные на самых ранних стадиях развития.

Экз-ры:
Найти похожие

6.


   
    Координаційні сполуки кобальту (II, III) з похідними дитіокарбамової кислоти - модифікатори активності ензимів гідролітичної дії [] / Л. Д. Варбанець [та ін.] // Biotechnologia Acta. - 2013. - Том 6, N 1. - С. 73-80
Рубрики: ФЕРМЕНТЫ--ENZYMES
   ФИБРИНОЛИТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА--FIBRINOLYTIC AGENTS

   АМИЛАЗЫ--AMYLASES

Аннотация: Хлоридні, бромідні та ізотіоціанатні комплекси кобальту (II) з N-заміщеними тіокарбамоїл-N?-пентаметиленсульфенамідами (1)-(12), а також комплекси кобальту (II, Ш) з похідними морфолін-4-карбодитіової кислоти (13)-(18) було використано як модифікатори активності ензимів гідролітичної дії - пептидаз Bacillus thuringiensis ІМВ В-7324, амілаз Bacillus subtilis 147 і Aspergillus flavus var. oryzae 80428, рамнозидаз Eupenicillium erubescens 248 та Cryptococcus albidus 1001. Встановлено, що сполуки кобальту (II, Ш) неоднаково впливають на активність досліджуваних ензимів, виявляючи як інгібуючу, так і стимулювальну дію. Це дає підстави припустити, що прояв активності комплексної молекули залежить від ліганду та наявності аніона - Cl-, Br- або NCS-. Висока активуюча дія комплексів кобальту (II) з N-заміщеними тіокарбамоїл-N?-пента метиленсульфенамідами (1)-(12) на еластазну і фібринолітичну активність пептидаз, порівняно з трис(4-морфолінкарбодитіоатом)кобальту (ІІІ) (14) та продуктами його взаємодії з галогенами (15)-(17), що спричинюють, навпаки, інгібування, найімовірніше, зумовлена наявністю в них слабкого зв’язку S-N, який легко піддається гомолітичному розриву. Досліджуючи вплив комплексів кобальту (II) на активність ?-L-рамнозидаз Cryptococcusаlbidus та Eupenicillium еrubescens, виявили, що більшість сполук інгібують їхню активність, причому інгібуюча дія більшою мірою виявляється щодо ензимного препарату C. аlbidus. Отже, можна констатувати, що характер впливу комплексів кобальту(II) з N-заміщеними тіокарбамоїл-N?-пентаметиленсульфенамідами, а також комплексів кобальту (II, Ш) з похідними морфолін-4-карбодитіової кислоти змінюється залежно як від штаму-продуцента, так і досліджуваного ензиму. Відмінність у впливі комплексів на різні ензими зумовлена характеристиками будови та функціональних груп активного центру, які також є від повідальними за зв’язування з модифікаторами.


Доп.точки доступа:
Варбанець, Л. Д.; Мацелюх, О. В.; Нідялкова, Н. А.; Авдіюк, К. В.; Гудзенко, О. В.; Сейфулліна, І. Й.; Масановець, Г. М.; Хитрич, М. В.
Экз-ры:
Найти похожие

7.


   
    Вплив високодисперсного кремнезему на активацію факторів системи зсідання крові [] / Т. М. Чернишенко [та ін.] // Biotechnologia Acta. - 2013. - Том 6, N 1. - С. 81-85
Рубрики: СВЕРТЫВАНИЕ КРОВИ--BLOOD COAGULATION
   ГЕМОСТАЗ--HEMOSTASIS

Аннотация: Використання сорбентів, створених на основі високодисперсного кремнезему, є якісно новим і перспективним засобом припинення кровотеч. Результати дослідження гемостатичної дії високодисперсного кремнезему при поверхневих ушкодженнях дали підстави для його практичного використання в хірургії. Механізми активації системи гемостазу під дією високодисперсного кремнезему ще не з’ясовано. Наші дослідження було присвячено визначенню його впливу на процес активації окремих факторів системи зсідання крові з метою з’ясування механізму зупинки кровотечі під дією сорбенту. Активацію окремих факторів зсідання крові визначали за допомогою хромогенних субстратів. Показано здатність високодисперсного кремнезему пришвидшувати активацію в плазмі крові факторів внутрішнього та зовнішнього шляхів зсідання крові під дією реагенту "Активований частковий тромбопластиновий час" та тромбопластину. З використанням специфічних активаторів з отрути змій визначено мішень його дії, якою є фактор Х системи зсідання крові. Пришвидшення активації останнього відбувається, імовірно, через залучення активованих на поверхні сорбенту факторів внутрішнього шляху зсідання крові. Отримані результати є важливими для з’ясування механізму дії високодисперсного кремнезему на пришвидшення процесу зсідання крові.


Доп.точки доступа:
Чернишенко, Т. М.; Грищук, В. І.; Галаган, Н. П.; Чернишенко, В. О.; Горницька, О. В.; Платонова, Т. М.; Луговськой, Е. В.
Экз-ры:
Найти похожие

8.


   
    Одержання і характеристика антитіл проти фрагмента К1-3 плазміногену людини [] / А. О. Тихомиров [та ін.] // Biotechnologia Acta. - 2013. - Том 6, N 1. - С. 86-96
Рубрики: ПЛАЗМИНОГЕН--PLASMINOGEN
   ФИБРИНОЛИЗ--FIBRINOLYSIS

Аннотация: Компоненти плазміноген/плазмінової системи відіграють ключову роль у процесах фібринолізу, а також залучаються до регуляції активності клітин у нормі та за різних патологічних станів. Зокрема, кринглвмісні протеолітичні фрагменти плазміногену, відомі як ангіостатини, беруть участь у процесах, пов’язаних з неоваскуляризацією, метастазуванням, пухлинним ростом, запальними реакціями. Ангіостатини розглядають як потенційні маркери низки захворювань, асоційованих з патологією судин, тому велику увагу приділяють розробленню специфічних та чутливих методів їх детекції. У роботі описано підходи до отримання фрагментів плазміногену шляхом його обмеженого протеолізу панкреатичною еластазою і подальшого очищення протеолітичних похідних за допомогою гель-фільтрації та афінної хроматографії на Lys-сефарозі. Одержано поліклональні антитіла проти фрагмента К1-3 та досліджено їхні основні імунохімічні властивості. Встановлено, що антитіла, очищені на імуноафінному сорбенті, виявляють різну афінність до плазміногену та його фрагментів, а саме: Glu-Pg › Lys-Pg › К1-3 › міні-Pg › К4. На основі отриманих даних обговорюються імунологічні особливості кринглових доменів плазміногену. Антитіла протии фрагмента плазміногену К1-3 можуть бути застосовані в імунохімічному аналізі, зокрема імуноблотингу, для детекції ангіостатинів як маркерів пухлинного росту, метастазування, серцево-судинних захворювань і запальних процесів, а також як молекулярний інструмент для дослідження функціонування плазміноген/плазмінової системи у нормі та за патології.


Доп.точки доступа:
Тихомиров, А. О.; Юсова, О. І.; Діордієва, С. І.; Корса, В. В.; Гриненко, Т. В.
Экз-ры:
Найти похожие

9.


    Тігунова, О. О.
    Нові штами-продуценти біобутанолу. I. Виділення та ідентифікація [] / О. О. Тігунова, С. М. Шульга // Biotechnologia Acta. - 2013. - Том 6, N 1. - С. 97-104
Рубрики: ФЕРМЕНТАЦИЯ--FERMENTATION
   БУТАНОЛЫ--BUTANOLS

Аннотация: Одержання нових продуктивних штамів мікроорганізмів, які продукують біобутанол, стає нагальною і актуальною проблемою. Вивчення морфофізіологічних властивостей виділених штамів, відпрацювання умов їх культивування, оптимізація синтезу біобутанолу - основні передумови для створення економічно доцільного технологічного процесу. Мета роботи полягала в пошукові та ідентифікації штамів-продуцентів біобутанолу і масляної кислоти (його попередника). Об’єктами дослідження були мікроорганізми, виділені з ґрунтів та мулів водойм міста Києва. За результатами скринінгу виділених культур отримано три перспективних штами, які ідентифіковано як Clostridium acetobutylicum, C. tyrobutylicum, C. butylicum. Модифіковано середовище з урахуванням потреб нових культур. З метою максимального накопичення цільових продуктів досліджено метаболічні особливості продуцентів.


Доп.точки доступа:
Шульга, С. М.
Экз-ры:
Найти похожие

10.


   
    Електрична провідність ембріонів мишей доімплантаційних стадій розвитку після гормональної стимуляції яєчників тварин [] / Є. І. Смольянінова [та ін.] // Biotechnologia Acta. - 2013. - Том 6, N 1. - С. 105-112
Рубрики: РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ--REPRODUCTIVE TECHNIQUES
   ЭЛЕКТРОТЕРАПИЯ--ELECTRIC STIMULATION THERAPY

   ОВОЦИТЫ--OOCYTES

Аннотация: Стимуляція яєчників ссавців із застосуванням гонадотропних гормонів є невід’ємним етапом допоміжних репродуктивних біотехнологій. Водночас відомо, що гормональна стимуляція призводить до овуляції гамет із різною здатністю до подальшого розвитку. Необхідність дослідження динаміки зміни у функціональному стані гамет та ембріонів зумовлює пошук додаткових клітинних параметрів та методичних підходів щодо їх визначення. Методом імпульсної кондуктометрії визначали питому електричну провідність одно-, дво- та восьмиклітинних ембріонів мишей, яких було отримано після гормональної стимуляції яєчників тварин. Показано, що після запліднення та наперших трьох стадіях розвитку ембріонів значення їхньої електричної провідності поступово змінюються, а характер розподілу цього параметра стає більш одно рід ним. Для зигот мишей діапазон значень електричної провідності становить (2,16±0,24?7,38±0,58) .10-3 См/м. Для двоклітинних та восьмиклітинних ембріонів діапазон значень питомої електричної провідності становить (1,54±0,11?6,12±0,34) .10-3 См/м та (1,21±0,15?5,55±0,26) .10-3 См/м, відповідно. Проведені дослідження свідчать про те, що електрична провідність є чутливим параметром, який дає змогу виявити приховані порушення функціонального стану ембріонів та дослідити динаміку його зміни. Методом Hoechst-фарбування досліджено стан ядерного матеріалу ембріонів з морфологічними порушеннями. Нa основі отриманих та літературних даних обговорюються можливі механізми розвитку апоптозу в ранніх ембріонах миші.


Доп.точки доступа:
Смольянінова, Є. І.; Стріха, О. А.; Шигимага, В. О.; Колеснікова, А. О.; Гордієнко, Є. О.
Экз-ры:
Найти похожие

11.


   
    Содержание свободного пролина в тканях подсолнечника при реализации морфогенетического потенциала in vitro [] / Л. Е. Сергеева [и др.] // Biotechnologia Acta. - 2013. - Том 6, N 1. - С. 113-118
Рубрики: БИОТЕХНОЛОГИЯ--BIOTECHNOLOGY
MeSH-не главная:
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION
Аннотация: Широкое распространение методов биотехнологии растений в значительной степени сдерживается низкой частотой регенерации тканей in vitro. До настоящего времени проблемными остаются вопросы, связанные с поиском эксплантатов с активной и стабильной индукцией побегообразования. Известно, что динамические изменения содержания свободного пролина могут быть связаны с процессами роста и развития in vivo и in vitro. In vitro проращивали зрелые семянки подсолнечника (H. annuиs L.) in vitro и измеряли содержание свободного пролина в соматических тканях, различающихся по регенерационной способности. Исследовали следующие типы эксплантатов: семядоли 1- и 4-суточных проростков; первичный эксплантат, сформированный для индукции побегообразования (сегмент 4-суточного проростка); первичные эксплантаты с началом и отсутствием органогенеза после 6 сут выращивания на среде для регенерации; регенерант и соответствующий ему эксплантат в момент отделения побега; эксплантат через 10 сут после отделения растения. Максимальный уровень пролина был отмечен только в эксплантатах, где происходил морфогенез. Высказывается предположение о возможном участии пролина в процессах органогенеза подсолнечника in vitro. Показатель содержания свободного пролина может быть использован для первичного скрининга тканей подсолнечника, потенциально способных к органогенезу in vitro.


Доп.точки доступа:
Сергеева, Л. Е.; Комисаренко, А. Г.; Бронникова, Л. И.; Михальская, С. И.; Тищенко, Е. Н.
Экз-ры:
Найти похожие

12.


   
    Процеси адгезії та проліферації клітин лінії спев за дії наночастинок оксиду європію [] / О. В. Павлович [та ін.] // Biotechnologia Acta. - 2013. - Том 6, N 1. - С. 119-124
Рубрики: КЛЕТКИ ПРОЛИФЕРАЦИЯ--CELL PROLIFERATION
   НАНОЧАСТИЦЫ--NANOPARTICLES

Аннотация: У результаті вивчення процесів адгезії та проліферації клітин лінії СПЕВ за впливу наночастинок оксиду європію встановлено, що здатність клітин до адгезії перебуває у зворотній залежності від концентрації інкорпорованих наночастинок. Показано, що проліферативна властивості клітин також знижується. Наночастинки оксиду європію в активнысть 6,8 мкг/мл не справляють істотного впливу на процеси адгезії та кількість клітин лінії СПЕВ. За низької концентрації наночастинок (17 і 34 мкг/мл) процес адгезії уповільнюється, наночастинки у високій концентрації (340 мкг/мл) необоротно впливають на процеси адгезії та проліферації і призводять до загибелі клітин. Вплив наночастинок оксиду європію в діапазоні концентрації 17-340 мкг/мл на клітини лінії СПЕВ зумовлює зниження кількості клітин. Дані, що їх отримано за допомогою методу проточної цитофлуориметрії, не дають підстави зробити висновок про включення процесів апоптозу як причини клітинної загибелі під дією досліджуваного агента.


Доп.точки доступа:
Павлович, О. В.; Волкова, Н. О.; Степанюк, Л. В.; Гончарук, О. І.
Экз-ры:
Найти похожие

13.


    Bayraktar, V. N.
    Magnetic field effect on yeast saccharomyces cerevisiae activity at grape must fermentation [Text] / V. N. Bayraktar // Biotechnologia Acta. - 2013. - Том 6, N 1. - P125-137
Рубрики: ДРОЖЖИ--YEASTS
   МАГНЕТИЗМ И МАГНИТНЫЕ ПОЛЯ--MAGNETICS

   ВИНО--WINE

Аннотация: Treatment of yeast cultures using magnetic fields enables us to gain a better understanding of the magnetic fields’ action on enzyme activity and the fluctuation of macro- and micro-element concentrations within yeast cultures. For this purpose, the two following groups of yeast were studied: laboratory yeast cultures isolated from regional grape must and commercial yeast cultures that are commonly used in the wine industry. Both yeast groups were biochemically tested with and without magnetic field treatment exposure. We used the following parameters of magnetic field frequency: 160 Hz with an intensity of 5 mT and an exposure time of 30 minutes. Based on our laboratory tests, the yeast cultures that were not exposed to magnetic field treatment had a high correlation between the activities of alcohol dehydrogenase and cocarboxylase. The groups of yeast that underwent magnetic field treatment had a high correlation between the activities of alcohol dehydrogenase, alanine aminotransferase, amylase and phosphatase.Study of the morphology of Saccharomyces cerevisiae yeast followed by magnetic field treatment illustrated that between 30 and 70% of the magnetic field treated yeast died. The surviving yeast cultures in the grape must (confirmed by Gram staining) revealed increased enzymatic activity and a high correlation between levels of potassium and calcium, as well as between levels of potassium and magnesium.

Экз-ры:
Найти похожие

 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)