Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Зведеного каталогу періодичних видань (59)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ВУ12/2022/2/2<.>

Общее количество найденных документов : 59
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-59

Microbiota of urine of children with anomalies of development of urinary tract [] = Мікробіота сечі дітей з аномаліями розвитку сечових шляхів / S. A. Latsynska [et al.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 2, № 2. - С. 6-11
MeSH-главная:
УРОЛОГИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- UROLOGIC DISEASES
ПОЧКИ -- KIDNEY (патология)
ДЕТИ -- CHILD
ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION (осложнения)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL
Аннотация: Вроджені вади розвитку сечовидільної системи (ВВР СВС), які включають дефекти нирок, збиральної системи, сечового міхура та уретри, вважаються однією з головних причин хронічної ниркової недостатності у дітей та суттєвим фактором ризику розвитку інфекцій сечовивідних шляхів (ІСШ). Проблема ІСШ набуває додаткових ускладнень через значне поширення антибіотикорезистентності серед збудників. Інфекційні стани та вади розвитку часто є комбінованими явищами в клінічній діяльності, а тому вивчення лабораторних, а саме бактеріологічних, особливостей збудників, у тому числі спектру їх чутливості до антибіотиків, у таких дітей є доцільним та актуальним. Метою дослідження було дослідити етіологічний спектр збудників ІСШ у дітей із ВВР СВС та рівень чутливості цих мікрооорганізмів до найбільш часто використовуваних та поширених антибактеріальних препаратів. Дослідження проводили на базі бактеріологічного відділення КНП «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва» ДОР». Досліджено 44 історії хвороби дітей (0-15 років). Критеріями відбору була наявність ВВР СВС (код Q60- Q64 за МКБ-10), з якого далі відбиралася частка пацієнтів з інфекцією сечовивідних шляхів (код N10-N16 за МКБ-10). Проведено мікробіологічні дослідження зразків сечі, отриманих від дітей обстеженого контингенту. Дослідження чутливості до антибіотиків проводили відповідно до рекомендацій CLSI. Дослідження частоти виявлення ІМП у дітей із ЦМУС показало, що серед загальної кількості обстежених у 31,8% (14) дітей мав місце інфекційний процес у сечовивідних шляхах. Вивчення етіологічної структури ІСШ показало, що серед 25 виділених штамів із проб сечі було 5 видів: K. pneumoniae – 48,0%, E. coli – 24,0%, E. faecium – 16,0%, S. haemolyticus – 8,0%, E. faecalis – 4,0%. У 9 випадках це була моноінфекція, у 5 випадках виділено два і більше збудників. Найвищий рівень чутливості до антибіотиків спостерігався до фосфоміцину як серед грамнегативних, так і до грампозитивних бактерій. Значно нижчі рівні чутливості спостерігалися до ?-лактамів, фуразолідону, ципрофлоксацину та гентаміцину. Мультирезистентна мікробіота була виявлена у 62,2% епізодів ІСШ, з яких у 12,5% виявляли комбінацію бактерій чутливих до антибіотиків та мультирезистентних форм. Згідно з отриманими даними, для ефективної стартової терапії у дітей із ВВР СВС з ознаками ІСШ бажано вибрати фосфоміцин.

Доп.точки доступа:
Latsynska, S. A.; Voronkova, Yu. S.; Ostanina, T. H.; Voronkova, O. S.; Vinnikov, A. I.; Shevchenko, T. M.
Экз-ры:
Найти похожие

Impact of polarized low-intense radiation and photosensitizers on growth of Staphylococcus aureus [] = Вплив поляризованого низькоінтенсивного випромінювання та фотосенсибілізаторів на ріст Staphylococcus aureus / V. V. Pantyo [et al.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 2, № 2. - С. 12-16
MeSH-главная:
ФОТОСЕНСИБИЛИЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- PHOTOSENSITIZING AGENTS
СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS
ФОТОХИМИОТЕРАПИЯ -- PHOTOCHEMOTHERAPY (использование)
ФОТОХИМИОТЕРАПИЯ -- PHOTOCHEMOTHERAPY (использование)
Аннотация: Виникнення та поширення резистентності до антибіотиків – глобальна та невирішена проблема в галузі охорони здоров’я, яка призводить до підвищення рівня важкості перебігу захворювань та смертності, часу госпіталізації та зумовлює значні фінансові збитки. Внаслідок цього актуальними є новітні шляхи боротьби з інфекційними агентами, зокрема використання немедикаментозних засобів, одним з яких є антимікробна фотодинамічна терапія. Остання полягає у використанні низькоінтенсивного випромінювання певної довжини хвилі та фотосенсибілізатора, внаслідок чого утворюються реактивні форми оксисену. Наслідком цього є неселективне знищення бактеріальних клітин шляхом окислювального вибуху. Особливістю методу є дія на численні структури бактеріальної клітини, внаслідок чого імовірність розвитку стійкості з боку мікроорганізмів є низькою. Мета роботи – дослідити комбінований вплив поляризованого некогерентного низькоінтенсивного випромінювання та фотосенсибілізаторів на інтенсивність росту Staphylococcus aureus. Окремими серіями вивчали вплив поляризованого випромінювання відповідних довжин хвиль при експозиції 10 хв та щільністю потужності 40 мВт/см2 (друга група), фотосенсибілізаторів: метиленовий синій, метиленовий зелений, діамантовий зелений, малахітовий зелений, азур, генціанвіолет, фуксин та хризоїдин (третя група) та комбінований ефект вказаних факторів (четверта група) на інтенсивність росту клінічного ізоляту Staphylococcus aureus та колекційного штаму Staphylococcus aureus АТСС 25923 на щільних поживних середовищах. Результати визначали шляхом підрахунку кількості бактеріальних колоній на чашках Петрі після 24-годинного інкубування у термостаті при 37о С та порівнювали з першою (контрольною) групою, на яку не впливали вищеперерахованими факторами. Спектри поглинання фотосенсибілізаторів визначали спектрофотометрично в діапазоні 200-1000 нм. Встановлено, що опромінення досліджуваних штамів поляризованим випромінюванням зумовлює незначне зниження інтенсивності їх росту. Фотосенсибілізатори знижували кількість бактеріальних колоній на чашках Петрі на 16-42,5 %, порівняно з контролем. Комплексний вплив фотосенсибілізаторів та поляризованого випромінювання зумовлював зниження інтенсивності росту мікроорганізмів на 22,4-62,5 %. При цьому найбільш виражений протимікробний ефект відзначали при використанні метиленового синього та випромінювання червоного спектру, а також генціанвіолету та випромінювання жовтого спектру. Слід відзначити, що комплексний вплив фотосенсибілізаторів та поляризованого випромінювання зумовлював в середньому на 10-45 % більш виражене зниження інтенсивності росту досліджуваних мікроорганізмів четвертої групи, порівняно з використанням лише фотосенсибілізаторів для мікроорганізмів третьої групи. Отримані результати можуть бути використані при лікуванні гнійно-запальних процесів, зумовлених Staphylococcus aureus, зокрема захворювань тканин пародонту.

Доп.точки доступа:
Pantyo, V. V.; Danko, E. M.; Fizer, M. M.; Koval, G. M.; Pantyo, V. I.
Экз-ры:
Найти похожие

Features of the dynamics of the microbiocenosis of the oral cavity of intacts rats [] = Особливості динаміки мікробіоценозу ротової порожнини інтактних щурів / V. B. Fik [et al.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 2, № 2. - С. 17-21
MeSH-главная:
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH (микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
КРЫСЫ -- RATS
ЛАКТОБАЦИЛЛЫ -- LACTOBACILLUS
Аннотация: Мікробіом ротової порожнини являє собою добре збалансовану динамічну екосистему та є важливою і складною бактеріальною спільнотою в організмі. Дослідження проведено на 20 статевозрілих безпородних білих щурах-самцях, масою тіла 160 г, віком 4,5 місяців. Перед проведенням експерименту проводили ретельний огляд тварин, візуально звертали увагу на колір і вологість слизової оболонки ротової порожнини. Забір матеріалу здійснювали на першу, чотирнадцяту і двадцять восьму доби. Матеріалом для досліджень була мікробіота різних ділянок ротової порожнини щурів, а саме, з мікробіотопів поверхні зубів у ділянці ясенного краю, слизової оболонки присінка рота та слизової оболонки власне ротової порожнини. При мікроскопічних дослідженнях матеріал наносили на предметне скло, фіксували над полум’ям пальника і фарбували за методом Грама. При бактеріологічних дослідженнях, у результаті підрахунку загальної кількості пророслих колоній одержали кількісний показник у колонієутворюючих одиницях на 1 мл (КУО / мл). Отримані дані, для подальшого статистичного аналізу, проходили перевірку на нормальність шляхом обрахування коефіцієнтів асиметрії та ексцесу, з використанням критерію Шапіро-Уілка (р0.05). Центральну тенденцію для всіх даних було представлено у вигляді М±SD (середнє значення ± стандартне відхилення). При мікроскопічних дослідженнях мазків з мікробіотопів ротової порожнини встановлено, що мікробіота була однотипною у всіх інтактних тварин. Проведені дослідження у різні терміни експерименту (1, 14 і 28 доби) вказували на домінування грампозитивних мікроорганізмів. У мазках виявляли продовгастої форми ниткоподібні бактерії – Leptotrix (роду Lactobacillus). Грампозитивну кокову мікробіоту візуалізували у вигляді окремих скупчень. При порівнянні кількісної характеристики стрептококової мікробіоти мікробіотопу поверхні зубів у ділянці ясенного краю упродовж двадцяти восьми діб відмічено, що кількість негемолітичних і ?-гемолітичних стрептококів в ході експерименту істотно не змінювалася, на відміну від показників у інших досліджуваних мікробіотопах ротової порожнини інтактних тварин. При цьому, при порівнянні з попереднім терміном (на 14 добу) експерименту кількість ?-гемолітичних стрептококів у мікробіотопі слизової оболонки присінку рота значно зростала стосовно кількісного складу цих мікроорганізмів у мікробіотопі слизової оболонки власне ротової порожнини. Кількісні показники інших видів виявлених мікроорганізмів (коагулазонегативні стафілококи, ентерококи, кишкова паличка, грампозитивні спорові та неспорові палички) істотно не відрізнялися у мікробіотопах ротової порожнини щурів, сформованих на двадцять восьму добу досліду. Це вказувало на стабілізацію мікробіоценозу ротової порожнини при карантинному утриманні інтактних тварин в умовах експерименту.

Доп.точки доступа:
Fik, V. B.; Dmytriv, G. M.; Fedechko, Y. M.; Paltov, Ye. V.
Экз-ры:
Найти похожие

Biguliak, Н. Т.
Changes in the structure of periodontal components in the modeling of acute periodontitis in rats and its correction by stem cells [] = Зміни структури компонентів пародонта при моделюванні гострого пародонтиту у щурів та його корекції стовбуровими клітинами / Н. Т. Biguliak, I. M. Klishch // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 2, № 2. - С. 22-26
MeSH-главная:
ПЕРИОДОНТИТ -- PERIODONTITIS
КРОВЕТВОРНЫЕ СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- HEMATOPOIETIC STEM CELLS
КРЫСЫ -- RATS
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION
Аннотация: Метою нашого дослідження було визначення особливостей морфологічних змін компонентів пародонту при змодельованому гострому періодонтиті та його корекція стовбуровими клітинами. Проаналізовано результати гістологічного дослідження тканин пародонту тварин з гострим експериментальним пародонтитом, який коригували за допомогою мезенхімальних стовбурових клітин людини. Залежно від лікування тварин поділили на 4 групи: 1 група – тварини без патології (інтактні); 2-й – тварини з змодельованим гострим пародонтитом; 3-й – тварини з пародонтитом, коригованим мезенхімальними стовбуровими клітинами. Матеріал для гістологічного дослідження отримували на 1-шу, 7-му, 14-ту та 21-шу доби після виведення тварин з експерименту. Матеріалом для морфологічних досліджень були тканин пародонта. Для цитологічного дослідження мазки відбитки фарбували за Романовським-Гімзою. Для фотодокументації зображення з гістологічних препаратів виводили на монітор комп’ютера за допомогою мікроскопа Nicon eclipse C та цифрової відеокамери (Digital Camera SCMOS) за допомогою програмного забезпечення ToupWiev. За результатами дослідження встановлено, що при експериментальному моделюванні гострого періодонтиту були присутні деструктивні зміни в епітелії та стромі сполучної тканини, порушення кровотоку, запальна реакція в тканині ясен. Корекція мезенхімальними стовбуровими клітинами позитивно впливає на перебіг змодельованого патологічного процесу. Морфологічні зміни, характерні для пародонтиту, поступово зменшувалися, тобто відновлювалося нормальне кровопостачання тканин, артерії були менш повнокровними, тонус їх стінок знижувався. Внаслідок цього набряк тканин поступово зменшувався, набуваючи початкових розмірів. Поля поліморфно-ядерної інфільтрації зменшувалися і поступово зникали. Остеобласти сприяли відновленню кісткової структури альвеолярного відростка щелепи. Розмір пародонтальної кишені зменшився, а на окремих ділянках він повністю закрився в результаті повного зчеплення слизової оболонки ясен із зубом, який піднімався його поверхнею догори.

Доп.точки доступа:
Klishch, I. M.
Экз-ры:
Найти похожие

Бігуляк, Г. Т.
Зміни структури компонентів пародонта при моделюванні гострого пародонтиту у щурів та його корекції стовбуровими клітинами [] / Г. Т. Бігуляк, І. М. Кліщ // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 2, № 2. - С. 27-31
MeSH-главная:
ПЕРИОДОНТИТ -- PERIODONTITIS
КРОВЕТВОРНЫЕ СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- HEMATOPOIETIC STEM CELLS
КРЫСЫ -- RATS
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION
Аннотация: Метою нашого дослідження було визначення особливостей морфологічних змін компонентів пародонту при змодельованому гострому періодонтиті та його корекція стовбуровими клітинами. Проаналізовано результати гістологічного дослідження тканин пародонту тварин з гострим експериментальним пародонтитом, який коригували за допомогою мезенхімальних стовбурових клітин людини. Залежно від лікування тварин поділили на 4 групи: 1 група – тварини без патології (інтактні); 2-й – тварини з змодельованим гострим пародонтитом; 3-й – тварини з пародонтитом, коригованим мезенхімальними стовбуровими клітинами. Матеріал для гістологічного дослідження отримували на 1-шу, 7-му, 14-ту та 21-шу доби після виведення тварин з експерименту. Матеріалом для морфологічних досліджень були тканин пародонта. Для цитологічного дослідження мазки відбитки фарбували за Романовським-Гімзою. Для фотодокументації зображення з гістологічних препаратів виводили на монітор комп’ютера за допомогою мікроскопа Nicon eclipse C та цифрової відеокамери (Digital Camera SCMOS) за допомогою програмного забезпечення ToupWiev. За результатами дослідження встановлено, що при експериментальному моделюванні гострого періодонтиту були присутні деструктивні зміни в епітелії та стромі сполучної тканини, порушення кровотоку, запальна реакція в тканині ясен. Корекція мезенхімальними стовбуровими клітинами позитивно впливає на перебіг змодельованого патологічного процесу. Морфологічні зміни, характерні для пародонтиту, поступово зменшувалися, тобто відновлювалося нормальне кровопостачання тканин, артерії були менш повнокровними, тонус їх стінок знижувався. Внаслідок цього набряк тканин поступово зменшувався, набуваючи початкових розмірів. Поля поліморфно-ядерної інфільтрації зменшувалися і поступово зникали. Остеобласти сприяли відновленню кісткової структури альвеолярного відростка щелепи. Розмір пародонтальної кишені зменшився, а на окремих ділянках він повністю закрився в результаті повного зчеплення слизової оболонки ясен із зубом, який піднімався його поверхнею догори.

Доп.точки доступа:
Кліщ, І. М.
Экз-ры:
Найти похожие

Morphological features of some pelvic organs of women in the early period of human ontogenesis [] = Морфологічні особливості деяких органів малого тазу жінки в ранньому періоді онтогенезу людини / R. Ye. Bulyk [et al.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 2, № 2. - С. 32-36
MeSH-главная:
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
МАЛЫЙ ТАЗ -- LESSER PELVIS
МАТКА -- UTERUS
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA
ПРЯМАЯ КИШКА -- RECTUM
Аннотация: Сучасними та класичними методами дослідження отримано нові, невідомі раніше дані щодо хронологічної послідовності топографо-анатомічних взаємозв’язків органів жіночого тазу між собою та суміжними органами та структурами в пренатальному період онтогенезу людини. Вперше визначено перинатальні нормативно-анатомічні стандарти органів жіночого тазу. На основі отриманих результатів визначено етапи формування певної структури органів жіночого тазу у динаміці їх розвитку, а також механізми виникнення їх структурних варіантів та можливих природжених вад розвитку. Це дозволить краще зрозуміти перебіг патологічних процесів, запобігти можливим ускладненням, створити анатомічну основу для розробки нових методів їх хірургічної корекції у плодів і новонароджених. Вперше визначено послідовність формування прямої кишки, сигмоподібної кишки, матки, яєчників, маткових труб і піхви у внутрішньоутробному та ранньому неонатальному періодах онтогенезу людини. На підставі проведеного морфометричного та статистичного аналізів визначено нормативні показники внутрішньоутробних органів жіночого тазу та періоди їх повільного та прискореного розвитку. Вперше обґрунтовано можливі варіанти будови та топографії прямої кишки, сигмоподібної кишки, яєчників, матки, піхви та маткових труб. Нові науково обґрунтовані дані значною мірою сприяють сучасним поглядам на закономірності онтогенетичної хронології перинатального розвитку органів жіночого тазу. При каудальному пересування яєчників їх морфометричні показники збільшуються відносно повільно (5-8-місячні плоди), про що свідчать визначені достовірні кореляції середньої сили між шириною яєчника та ТПД плода. Морфометричні показни-ки ширини правого яєчника у плодів на цьому періоді розвитку коливаються від 3,4±0,82 мм до 4,1±0,64 мм, а лівого – від 3,2±0,59 мм до 3,7±0,25 мм. У внутрішньоутробному періоді виявляються певні зміни в мікроскопічній організації паренхіми яєчника, що проявляється в поступовій міграції медулярної речовини і кортикальних канатів від центру з поступовим зникненням їх у портальній частині у 8-місячних плодів і одночасним заміщенням їх кровоносні судини. Виявлені відмінності в анатомічній будові яєчників у плодів різних термінів кардинально відрізняються від відмінностей у постнатальному періоді онтогенезу людини.

Доп.точки доступа:
Bulyk, R. Ye.; Proniaiev, D. V.; Popeliuk, O.-M. V.; Proniaiev, V. V.
Экз-ры:
Найти похожие

Морфологічні особливості деяких органів малого тазу жінки в ранньому періоді онтогенезу людини [] / Р. Є. Булик [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 2, № 2. - С. 37-41
MeSH-главная:
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
МАЛЫЙ ТАЗ -- LESSER PELVIS
МАТКА -- UTERUS
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA
ПРЯМАЯ КИШКА -- RECTUM
Аннотация: Сучасними та класичними методами дослідження отримано нові, невідомі раніше дані щодо хронологічної послідовності топографо-анатомічних взаємозв’язків органів жіночого тазу між собою та суміжними органами та структурами в пренатальному період онтогенезу людини. Вперше визначено перинатальні нормативно-анатомічні стандарти органів жіночого тазу. На основі отриманих результатів визначено етапи формування певної структури органів жіночого тазу у динаміці їх розвитку, а також механізми виникнення їх структурних варіантів та можливих природжених вад розвитку. Це дозволить краще зрозуміти перебіг патологічних процесів, запобігти можливим ускладненням, створити анатомічну основу для розробки нових методів їх хірургічної корекції у плодів і новонароджених. Вперше визначено послідовність формування прямої кишки, сигмоподібної кишки, матки, яєчників, маткових труб і піхви у внутрішньоутробному та ранньому неонатальному періодах онтогенезу людини. На підставі проведеного морфометричного та статистичного аналізів визначено нормативні показники внутрішньоутробних органів жіночого тазу та періоди їх повільного та прискореного розвитку. Вперше обґрунтовано можливі варіанти будови та топографії прямої кишки, сигмоподібної кишки, яєчників, матки, піхви та маткових труб. Нові науково обґрунтовані дані значною мірою сприяють сучасним поглядам на закономірності онтогенетичної хронології перинатального розвитку органів жіночого тазу. При каудальному пересування яєчників їх морфометричні показники збільшуються відносно повільно (5-8-місячні плоди), про що свідчать визначені достовірні кореляції середньої сили між шириною яєчника та ТПД плода. Морфометричні показни-ки ширини правого яєчника у плодів на цьому періоді розвитку коливаються від 3,4±0,82 мм до 4,1±0,64 мм, а лівого – від 3,2±0,59 мм до 3,7±0,25 мм. У внутрішньоутробному періоді виявляються певні зміни в мікроскопічній організації паренхіми яєчника, що проявляється в поступовій міграції медулярної речовини і кортикальних канатів від центру з поступовим зникненням їх у портальній частині у 8-місячних плодів і одночасним заміщенням їх кровоносні судини. Виявлені відмінності в анатомічній будові яєчників у плодів різних термінів кардинально відрізняються від відмінностей у постнатальному періоді онтогенезу людини.

Доп.точки доступа:
Булик, Р. Є.; Проняєв, Д. В.; Попелюк, О.-М. В.; Проняєв, В. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Quantitative morphological analysis of structural changes of chondrocytes of articular surfaces of the femur and tibia at experimental diabetic arthropathy of the knee joint [] = Кількісний морфологічний аналіз структурних змін хондроцитів суглобових поверхонь стегнової та великогомілкової кісток при експериментальній діабетичній артропатії колінного суглоба / M. S. Hnatjuk [et al.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 2, № 2. - С. 42-45
MeSH-главная:
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (патология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ХОНДРОЦИТЫ -- CHONDROCYTES
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR (повреждения)
БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA (патология, повреждения)
Аннотация: Діабетичні артропатії у хворих на цукровий діабет нерідко зустрічаються у клінічній практиці. Особливості структурних змін хондроцитів суглобових поверхонь стегнової та великогомілкової кісток і структура колінного суглоба при цукровому діабеті вивчені недостатньо. Мета дослідження – визначення особливостей структурних змін хондроцитів суглобових поверхонь стегнової та великогомілкової кісток при експериментальній діабетичній артропатії колінного суглоба. Об’єкт і методи дослідження. Комплексом морфологічних методів досліджено суглобові поверхні стегнової та великогомілкової кісток 60 лабораторних статевозрілих білих щурів-самців, які були розділені на 3-и групи. 1-а група включала 20 інтактних практично здорових тварин, 2-а – 20 щурів з місячною експериментальною діабетичною артропатією колінного суглоба, 3-я – 20 експериментальних тварин з двомісячною вказаною патологією. Цукровий діабет моделювали шляхом одноразового внутрішньоочеревинного введення стрептозотоцину фірми «Sigma» у дозі 50 мг/кг. Через місяць та два місяці від початку експерименту виконували евтаназію щурів кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу. На гістологічних мікропрепаратах у хрящових тканинах суглобових поверхонь стегнової та великогомілкової кісток визначали діаметри молодих і зрілих хондроцитів та їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих клітинах, відносний об’єм пошкоджених хондроцитів, міжклітинно-хондроцитарні відношення. Кількісні показники обробляли статистично. Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, что тривала гіперглікемія призводить до діабетичної артропатії колінного суглоба, яка характеризується атрофією хондроцитів і змінами в них ядерноцитоплазматичних відношень, що вказувало на порушення клітинного структурного гомеостазу. Виявлено, що ядерно-цитоплазматичні відношення в молодих хондроцитах суглобової поверхні стегнової кістки при місячній експериментальній гіперглікемії виявилися зміненими на 5,4% (рменше0,01), при двомісячній – на 11,2% (рменше0,001), у зрілих хондроцитах – на 4,7% (pменше0,01) та 10,6% (рменше0,001), у суглобовій поверхні великогомілкової кістки дані морфометричні параметри відповідно змінилися на 5,6%, 12,1% (рменше0,001) та 5,1% і 11,3% (рменше0,001). При діабетичній артропатії відмічалося виражене зростання відносного об’єму пошкоджених хондроцитів і об–єму міжклітинної речовини. Виявлені зміни кількісних морфологічних показників залежали від тривалості гіперглікемії і домінували в молодих хондроцитах та в хрящовій тканині суглобової поверхні великогомілкової кістки.

Доп.точки доступа:
Hnatjuk, M. S.; Monastyrska, N. Ja.; Tatarchuk, L. V.; Vadzyuk, N. S.
Экз-ры:
Найти похожие

Кількісний морфологічний аналіз структурних змін хондроцитів суглобових поверхонь стегнової та великогомілкової кісток при експериментальній діабетичній артропатії колінного суглоба [] / М. С. Гнатюк [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 2, № 2. - С. 46-49
MeSH-главная:
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (патология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ХОНДРОЦИТЫ -- CHONDROCYTES
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR (повреждения)
БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA (патология, повреждения)
Аннотация: Діабетичні артропатії у хворих на цукровий діабет нерідко зустрічаються у клінічній практиці. Особливості структурних змін хондроцитів суглобових поверхонь стегнової та великогомілкової кісток і структура колінного суглоба при цукровому діабеті вивчені недостатньо. Мета дослідження – визначення особливостей структурних змін хондроцитів суглобових поверхонь стегнової та великогомілкової кісток при експериментальній діабетичній артропатії колінного суглоба. Об’єкт і методи дослідження. Комплексом морфологічних методів досліджено суглобові поверхні стегнової та великогомілкової кісток 60 лабораторних статевозрілих білих щурів-самців, які були розділені на 3-и групи. 1-а група включала 20 інтактних практично здорових тварин, 2-а – 20 щурів з місячною експериментальною діабетичною артропатією колінного суглоба, 3-я – 20 експериментальних тварин з двомісячною вказаною патологією. Цукровий діабет моделювали шляхом одноразового внутрішньоочеревинного введення стрептозотоцину фірми «Sigma» у дозі 50 мг/кг. Через місяць та два місяці від початку експерименту виконували евтаназію щурів кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу. На гістологічних мікропрепаратах у хрящових тканинах суглобових поверхонь стегнової та великогомілкової кісток визначали діаметри молодих і зрілих хондроцитів та їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих клітинах, відносний об’єм пошкоджених хондроцитів, міжклітинно-хондроцитарні відношення. Кількісні показники обробляли статистично. Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, что тривала гіперглікемія призводить до діабетичної артропатії колінного суглоба, яка характеризується атрофією хондроцитів і змінами в них ядерноцитоплазматичних відношень, що вказувало на порушення клітинного структурного гомеостазу. Виявлено, що ядерно-цитоплазматичні відношення в молодих хондроцитах суглобової поверхні стегнової кістки при місячній експериментальній гіперглікемії виявилися зміненими на 5,4% (рменше0,01), при двомісячній – на 11,2% (рменше0,001), у зрілих хондроцитах – на 4,7% (pменше0,01) та 10,6% (рменше0,001), у суглобовій поверхні великогомілкової кістки дані морфометричні параметри відповідно змінилися на 5,6%, 12,1% (рменше0,001) та 5,1% і 11,3% (рменше0,001). При діабетичній артропатії відмічалося виражене зростання відносного об’єму пошкоджених хондроцитів і об–єму міжклітинної речовини. Виявлені зміни кількісних морфологічних показників залежали від тривалості гіперглікемії і домінували в молодих хондроцитах та в хрящовій тканині суглобової поверхні великогомілкової кістки.

Доп.точки доступа:
Гнатюк, М. С.; Монастирська, Н. Я.; Татарчук, Л. В.; Вадзюк, Н. С.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Dovhal, H. V.
Morphogenesis of rat kidney in early postnatal development under the influence of lead acetate [] = Морфогенез нирки щура в ранньому постнатальному розвитку під впливом ацетату свинцю / H. V. Dovhal, M. V. Savochkina, M. A. Dovhal // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 2, № 2. - С. 50-54
MeSH-главная:
ПОЧКИ -- KIDNEY
КРЫСЫ -- RATS
СВИНЕЦ -- LEAD
Аннотация: Мета дослідження – виявити зміни морфогенезу нирок щура у ранньому постнатальному розвитку в умовах токсичної дії ацетату свинцю протягом пренатального періоду, а також до настання вагітності. Об’єкт і методи дослідження. Експериментальні дослідження проводилися на щурах самках лінії Wistar вагою 200-220 г. Самки дослідної групи отримували 2,5% водний розчин ацетату свинцю з розрахунку 50 мг/ кг маси тіла один раз на добу протягом двох тижнів перед настанням вагітності та протягом усього терміну експерименту. На 1 та 7 добу постнатального розвитку досліджували гістологічну та ультраструктурну будову нирок. Результати. На 1 та 7 добу диференціація клубочків та тубуло-васкулярної системи не завершилася. У динаміці зменшується кількісна інтерстиція і збільшується щільність ниркових тілець і канальців. Встановлено порушення клубочкової перфузії та фільтрації, що полягало у стазі еритроцитів, виявлені ознаки дистрофічних змін ендотеліоцитів та подоцитів. Після впливу ацетату свинцю виявлено більшу кількість інтенстицію у мозковій речовині, різке кровонаповнення судин, особливо на межі з кірковою речовиною. Ультраструктурні зміни епітелію канальців полягали в набуханні мітохондрій, хоча цілісність епітеліального шару зберігалася. На люмінальній поверхні ендотеліоцитів виявлено збільшення інвагінацій і кавеол. Базальна мембрана неоднорідна за своєю структурою за рахунок чергування ділянок типової тришарової будови і розширених зон набряку. Зміни подоцитів мозаїчні: деякі мають електроннощільну цитоплазму, в інших порушувався патерн розвитку цитоподій, товщина фільтраційного бар’єру була нерівномірна. У складі канальцевого апарату зміни виражені помірно і пов’язані з набряком і деструкцією мітохондрій, внаслідок чого у клітинах реєструються різного діаметру атипові везикули. Висновки. Зроблено висновок про нефротоксичний вплив ацетату свинцю, дія якого полягає у пошкодженні мембранних органел, особливо мітохондрій, на тканинному рівні свинець викликає ушкодження ендотелію мікросудин.

Доп.точки доступа:
Savochkina, M. V.; Dovhal, M. A.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Довгаль, Г. В.
Морфогенез нирки щура в ранньому постнатальному розвитку під впливом ацетату свинцю [] / Г. В. Довгаль, М. А. Савочкіна, М. А. Довгаль // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 2, № 2. - С. 54-58
MeSH-главная:
ПОЧКИ -- KIDNEY
КРЫСЫ -- RATS
СВИНЕЦ -- LEAD
Аннотация: Мета дослідження – виявити зміни морфогенезу нирок щура у ранньому постнатальному розвитку в умовах токсичної дії ацетату свинцю протягом пренатального періоду, а також до настання вагітності. Об’єкт і методи дослідження. Експериментальні дослідження проводилися на щурах самках лінії Wistar вагою 200-220 г. Самки дослідної групи отримували 2,5% водний розчин ацетату свинцю з розрахунку 50 мг/ кг маси тіла один раз на добу протягом двох тижнів перед настанням вагітності та протягом усього терміну експерименту. На 1 та 7 добу постнатального розвитку досліджували гістологічну та ультраструктурну будову нирок. Результати. На 1 та 7 добу диференціація клубочків та тубуло-васкулярної системи не завершилася. У динаміці зменшується кількісна інтерстиція і збільшується щільність ниркових тілець і канальців. Встановлено порушення клубочкової перфузії та фільтрації, що полягало у стазі еритроцитів, виявлені ознаки дистрофічних змін ендотеліоцитів та подоцитів. Після впливу ацетату свинцю виявлено більшу кількість інтенстицію у мозковій речовині, різке кровонаповнення судин, особливо на межі з кірковою речовиною. Ультраструктурні зміни епітелію канальців полягали в набуханні мітохондрій, хоча цілісність епітеліального шару зберігалася. На люмінальній поверхні ендотеліоцитів виявлено збільшення інвагінацій і кавеол. Базальна мембрана неоднорідна за своєю структурою за рахунок чергування ділянок типової тришарової будови і розширених зон набряку. Зміни подоцитів мозаїчні: деякі мають електроннощільну цитоплазму, в інших порушувався патерн розвитку цитоподій, товщина фільтраційного бар’єру була нерівномірна. У складі канальцевого апарату зміни виражені помірно і пов’язані з набряком і деструкцією мітохондрій, внаслідок чого у клітинах реєструються різного діаметру атипові везикули. Висновки. Зроблено висновок про нефротоксичний вплив ацетату свинцю, дія якого полягає у пошкодженні мембранних органел, особливо мітохондрій, на тканинному рівні свинець викликає ушкодження ендотелію мікросудин.

Доп.точки доступа:
Савочкіна, М. А.; Довгаль, М. А.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Zykova, N. P.
Morphological and morphometric changes of the exocrine pancreas after experimental thermal injury of the skin [] = Морфологічні та морфометричні зміни екзокринної частини підшлункової залози після експериментальної термічної травми шкіри / N. P. Zykova, Z. M. Nebesna // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 2, № 2. - С. 59-64
MeSH-главная:
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS
ОЖОГИ -- BURNS
КОЖА -- SKIN (повреждения)
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Термічні опіки серед усіх екзогенних ушкоджень становлять 90-95%. Дослідження гістологічних змін та морфометричних показників підшлункової залози в нормі, а також при дії на організм різноманітних екзогенних чинників, зокрема термічного опіку, дають можливість більш об’єктивно вивчити морфологічний стан структурних компонентів органу. Мета роботи – вивчити динаміку морфологічних та морфометричних змін екзокринної частини підшлункової залози в динаміці після експериментальної термічної травми шкіри. Опік ІІб ступеня (20% поверхні тіла) наносили мідними пластинами при t – 97-100?С на епільовану поверхню шкіри спини 40 експериментальним статевозрілим білим щурам протягом 10 секунд під тіопентал натрієвим наркозом. Декапітацію тварин проводили на 1, 7, 14 та 21 доби експерименту. Виготовлення гістопрепаратів здійснювали за загальноприйнятою методикою. Гістологічні препарати вивчали та фотодокументували за допомогою світлооптичного мікроскопа MICROmed SEO SCAN та відеокамери Vision CCD Camera. Проведені гісто- та морфометричні дослідження після термічних опіків встановили, що в екзокринній частині підшлункової залози наявні значні зміни. Так, після нанесення опіку, в усі терміни досліду спостерігається збільшення площі стромального компоненту на 1 добу у 1,99 раза, на 7 добу – 3,28 раза, на 14 добу – 3,84 раза, на 21 добу – 4,65 раза та зменшенням паренхіматозного компоненту на 1 добу на 14%, 7 добу – 27,5%, 14 добу – 36%, 21 добу – 49%; зменшенням площі ацинусів на 1 добу – 11%, 7 добу – 20%, 14 добу – 25%, 21 добу – 34%; збільшення площі ядра на 1 добу на 25%, 7 добу – 52% та зменшення його площі на 14 добу – 15%, 21 добу – 41%; збільшення площі цитоплазми у ранні терміни на 7% та 9%, а у пізніх термінах зменшення її площі на 7% та 8%; зменшенням ядерно-цитоплазматичне відношення. Отже, тяжка термічна травма викликає перебудову всіх структурних компонентів підшлункової залози. У ранні терміни досліду розвиваються пристосувальнокомпенсаторні та початкові деструктивні процеси, а у пізні терміни – деструктивно-дегенеративні зміни.

Доп.точки доступа:
Nebesna, Z. M.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Зикова, Н. П.
Морфологічні та морфометричні зміни екзокринної частини підшлункової залози після експериментальної термічної травми шкіри [] / Н. П. Зикова, З. М. Небесна // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 2, № 2. - С. 64-69
MeSH-главная:
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS
ОЖОГИ -- BURNS
КОЖА -- SKIN (повреждения)
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Термічні опіки серед усіх екзогенних ушкоджень становлять 90-95%. Дослідження гістологічних змін та морфометричних показників підшлункової залози в нормі, а також при дії на організм різноманітних екзогенних чинників, зокрема термічного опіку, дають можливість більш об’єктивно вивчити морфологічний стан структурних компонентів органу. Мета роботи – вивчити динаміку морфологічних та морфометричних змін екзокринної частини підшлункової залози в динаміці після експериментальної термічної травми шкіри. Опік ІІб ступеня (20% поверхні тіла) наносили мідними пластинами при t – 97-100?С на епільовану поверхню шкіри спини 40 експериментальним статевозрілим білим щурам протягом 10 секунд під тіопентал натрієвим наркозом. Декапітацію тварин проводили на 1, 7, 14 та 21 доби експерименту. Виготовлення гістопрепаратів здійснювали за загальноприйнятою методикою. Гістологічні препарати вивчали та фотодокументували за допомогою світлооптичного мікроскопа MICROmed SEO SCAN та відеокамери Vision CCD Camera. Проведені гісто- та морфометричні дослідження після термічних опіків встановили, що в екзокринній частині підшлункової залози наявні значні зміни. Так, після нанесення опіку, в усі терміни досліду спостерігається збільшення площі стромального компоненту на 1 добу у 1,99 раза, на 7 добу – 3,28 раза, на 14 добу – 3,84 раза, на 21 добу – 4,65 раза та зменшенням паренхіматозного компоненту на 1 добу на 14%, 7 добу – 27,5%, 14 добу – 36%, 21 добу – 49%; зменшенням площі ацинусів на 1 добу – 11%, 7 добу – 20%, 14 добу – 25%, 21 добу – 34%; збільшення площі ядра на 1 добу на 25%, 7 добу – 52% та зменшення його площі на 14 добу – 15%, 21 добу – 41%; збільшення площі цитоплазми у ранні терміни на 7% та 9%, а у пізніх термінах зменшення її площі на 7% та 8%; зменшенням ядерно-цитоплазматичне відношення. Отже, тяжка термічна травма викликає перебудову всіх структурних компонентів підшлункової залози. У ранні терміни досліду розвиваються пристосувальнокомпенсаторні та початкові деструктивні процеси, а у пізні терміни – деструктивно-дегенеративні зміни.

Доп.точки доступа:
Небесна, З. М.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

The comparison of the parameters by chest circumference of students of higher education institutions of Bukovina depending on the sport [] = Порівняння параметрів окружності грудної клітки студентів закладів вищої освіти Буковини, залежно від виду спорту / S. Yu. Karatieieva [et al.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 2, № 2. - С. 70-75
MeSH-главная:
СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY (методы)
ГРУДНАЯ КЛЕТКА -- THORAX
СПОРТ -- SPORTS (физиология)
Аннотация: З метою встановлення окружності грудної клітки студентів закладів вищої освіти Буковини, залежно від виду спорту, проведено дослідження антропометричних параметрів на 129 студентах першого та другого курсів закладів вищої освіти м. Чернівці, віком від 17 до 21 року. З них 83 (64,4%) юнаків та 46 (35,6%) дівчат, основну групу склали – 89 (69%) студентів, контрольну групу – 40 (31%). Студенти основної групи, окрім фізичного навантаження, яке входило в програму їхньої спеціальності додатково займались такими видами спорту: футбол – 40 (44,9%) студентів, волейбол – 18 (20,3%), теніс – 10 (11,2%), фітнес – 9 (10,1%), баскетбол – 7 (7,9%), вільна боротьба – 5 (5,6%). Усім студентам було проведено антропометричне дослідження, за методикою В.В. Бунака у модифікації П.П. Шапаренка (визначення довжини і маси тіла) параметрів та парціальних (окружність грудної клітки при вдиху, видиху та в стані спокою). Статистичний аналіз отриманих даних проводили за допомогою ліцензованої програми RStudio. Отже, за порівнянням, найбільшу окружність грудної клітки (вдих, видих та в стані спокою) мають баскетболісти (93,14±3,0 см, 82,71±3,0 см, 89,00±3,0 см), та студенти, які займаються боротьбою (92,00±3,0 см, 82,00±3,0 см, 87,40±3,0 см), майже на однаковому рівні волейболісти (90,22±3,0 см, 81,61±3,0 см, 84,83±3,0 см), та тенісисти (89,70±3,0 см, 79,00±3,0 см, 85,00±3,0 см), далі футболісти (89,45±3,0 см, 81,07±3,0 см, 85,15±3,0 см), а найменшу ті, що займаються фітнесом (82,66±3,0 см, 75,77±3,0 см, 77,44±3,0 см). Також встановлено, що значимим фактором для окружності грудної клітки при вдиху є вага та зріст, при видоху та в стані спокою є вага. Виведено моделі для прогнозування окружності грудної клітки при вдиху: у=70,499+0,639 * х1 – 0,133*х2 , де у – окружність грудної клітки (вдих), х1 – вага, х2 – зріст (коефіцієнт детермінації становить 0,673); при видиху: у=44,756+0,562 * х, де у – окружність грудної клітки (видих), х – вага (коефіцієнт детермінації становить 0,573); в стані спокою у=47,034+0,575 * х, де у – окружність грудної клітки (затримка дихання), х – вага (коефіцієнт детермінації становить 0,628).

Доп.точки доступа:
Karatieieva, S. Yu.; Slobodian, O. M.; Peryzhniak, A. I.; Slobodian, K. V.; Protsak, T. D.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

Порівняння параметрів окружності грудної клітки студентів закладів вищої освіти Буковини, залежно від виду спорту [] / С. Ю. Каратєєва [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 2, № 2. - С. 75-80
MeSH-главная:
СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY (методы)
ГРУДНАЯ КЛЕТКА -- THORAX
СПОРТ -- SPORTS (физиология)
Аннотация: З метою встановлення окружності грудної клітки студентів закладів вищої освіти Буковини, залежно від виду спорту, проведено дослідження антропометричних параметрів на 129 студентах першого та другого курсів закладів вищої освіти м. Чернівці, віком від 17 до 21 року. З них 83 (64,4%) юнаків та 46 (35,6%) дівчат, основну групу склали – 89 (69%) студентів, контрольну групу – 40 (31%). Студенти основної групи, окрім фізичного навантаження, яке входило в програму їхньої спеціальності додатково займались такими видами спорту: футбол – 40 (44,9%) студентів, волейбол – 18 (20,3%), теніс – 10 (11,2%), фітнес – 9 (10,1%), баскетбол – 7 (7,9%), вільна боротьба – 5 (5,6%). Усім студентам було проведено антропометричне дослідження, за методикою В.В. Бунака у модифікації П.П. Шапаренка (визначення довжини і маси тіла) параметрів та парціальних (окружність грудної клітки при вдиху, видиху та в стані спокою). Статистичний аналіз отриманих даних проводили за допомогою ліцензованої програми RStudio. Отже, за порівнянням, найбільшу окружність грудної клітки (вдих, видих та в стані спокою) мають баскетболісти (93,14±3,0 см, 82,71±3,0 см, 89,00±3,0 см), та студенти, які займаються боротьбою (92,00±3,0 см, 82,00±3,0 см, 87,40±3,0 см), майже на однаковому рівні волейболісти (90,22±3,0 см, 81,61±3,0 см, 84,83±3,0 см), та тенісисти (89,70±3,0 см, 79,00±3,0 см, 85,00±3,0 см), далі футболісти (89,45±3,0 см, 81,07±3,0 см, 85,15±3,0 см), а найменшу ті, що займаються фітнесом (82,66±3,0 см, 75,77±3,0 см, 77,44±3,0 см). Також встановлено, що значимим фактором для окружності грудної клітки при вдиху є вага та зріст, при видоху та в стані спокою є вага. Виведено моделі для прогнозування окружності грудної клітки при вдиху: у=70,499+0,639 * х1 – 0,133*х2 , де у – окружність грудної клітки (вдих), х1 – вага, х2 – зріст (коефіцієнт детермінації становить 0,673); при видиху: у=44,756+0,562 * х, де у – окружність грудної клітки (видих), х – вага (коефіцієнт детермінації становить 0,573); в стані спокою у=47,034+0,575 * х, де у – окружність грудної клітки (затримка дихання), х – вага (коефіцієнт детермінації становить 0,628).

Доп.точки доступа:
Каратєєва, С. Ю.; Слободян, О. М.; Перижняк, А. І.; Слободян, К. В.; Процак, Т. В.
Экз-ры:
Найти похожие

16.

Kozlov, S. V.
Assessment of traumatic changes in the liver after exposure to air shock [] = Оцінка травматичних змін печінки після впливу повітряної ударної хвилі / S. V. Kozlov, M. A. Korzachenko // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 2, № 2. - С. 81-84
MeSH-главная:
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (повреждения)
КРЫСЫ -- RATS
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (осложнения)
Аннотация: Відсутність достовірних біомаркерів вибухоіндукованої травми печінки в посттравматичному періоді є причиною діагностичних помилок на госпітальному етапі лікування. Пошук специфічних та характерних змін в паренхімі печінці в умовах відтворення дії факторів вибуху є одним із рішень цієї нагальної проблеми. Метою нашого дослідження була оцінка реактивних змін печінки після впливу повітряної ударної хвилі. В якості матеріалу було використано 42 печінки статевозрілих білих щурів самців. Всі щурі були розділені рандомно на 3 групи (інтактна, контрольна та експериментальна). Моделювання впливу повітряної ударної хвилі відтворювали з використанням розробленого нами пристрою. Виведення тварин з експерименту проводили на 1, 7 та 14 добу спостереження. Оцінювали наявність, характер, локалізацію ушкоджень печінки та вилучали взірці для подальшого патогістологічного дослідження. Оцінку первинних ушкоджень печінки проводили в балах у відповідності до розробленої оціночної шкали. Біоелементний склад печінки щура (Fe,Cu,Zn) вивчали шляхом енергодисперсійного рентгенофлуоресцентного аналізу. Після отримання кількісних даних масових часток мікроелементів розраховували коефіцієнти відношення Cu/Zn, Cu/Fe та Zn/Fe. Виявлені гематоми та розриви органу були систематизовані у відповідності до шкали ушкоджень. При мікроскопічному дослідженні, ураження печінки після впливу ударної хвилі мало дифузний характер та представляло собою порушення балкової структури органу з ділянками деструкції різноманітної величини та розповсюдженим порушенням тканинної мікроциркуляції. Оцінка змін в мікроелементному складі печінки у щурів експериментальних груп показала достовірні відмінності у відносному вмісті заліза та цинку. Аналіз коефіцієнтів співвідношень показав достовірні відмінності в ранньому посттравматичному періоді у співвідношенні Zn/Fe.

Доп.точки доступа:
Korzachenko, M. A.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Козлов, С. В.
Оцінка травматичних змін печінки після впливу повітряної ударної хвилі [] / С. В. Козлов, М. А. Корзаченко // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 2, № 2. - С. 84-88
MeSH-главная:
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (повреждения)
КРЫСЫ -- RATS
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (осложнения)
Аннотация: Відсутність достовірних біомаркерів вибухоіндукованої травми печінки в посттравматичному періоді є причиною діагностичних помилок на госпітальному етапі лікування. Пошук специфічних та характерних змін в паренхімі печінці в умовах відтворення дії факторів вибуху є одним із рішень цієї нагальної проблеми. Метою нашого дослідження була оцінка реактивних змін печінки після впливу повітряної ударної хвилі. В якості матеріалу було використано 42 печінки статевозрілих білих щурів самців. Всі щурі були розділені рандомно на 3 групи (інтактна, контрольна та експериментальна). Моделювання впливу повітряної ударної хвилі відтворювали з використанням розробленого нами пристрою. Виведення тварин з експерименту проводили на 1, 7 та 14 добу спостереження. Оцінювали наявність, характер, локалізацію ушкоджень печінки та вилучали взірці для подальшого патогістологічного дослідження. Оцінку первинних ушкоджень печінки проводили в балах у відповідності до розробленої оціночної шкали. Біоелементний склад печінки щура (Fe,Cu,Zn) вивчали шляхом енергодисперсійного рентгенофлуоресцентного аналізу. Після отримання кількісних даних масових часток мікроелементів розраховували коефіцієнти відношення Cu/Zn, Cu/Fe та Zn/Fe. Виявлені гематоми та розриви органу були систематизовані у відповідності до шкали ушкоджень. При мікроскопічному дослідженні, ураження печінки після впливу ударної хвилі мало дифузний характер та представляло собою порушення балкової структури органу з ділянками деструкції різноманітної величини та розповсюдженим порушенням тканинної мікроциркуляції. Оцінка змін в мікроелементному складі печінки у щурів експериментальних груп показала достовірні відмінності у відносному вмісті заліза та цинку. Аналіз коефіцієнтів співвідношень показав достовірні відмінності в ранньому посттравматичному періоді у співвідношенні Zn/Fe.

Доп.точки доступа:
Корзаченко, М. А.
Экз-ры:
Найти похожие

18.

Kulbitska, V. V.
Microscopic and morphometric changes of the adrenal glands in dynamics after experimental thermal injury [] = Мікроскопічні та морфометричні зміни надниркових залоз в динаміці після експериментальної термічної травм / V. V. Kulbitska, Z. M. Nebesna // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 2, № 2. - С. 89-97
MeSH-главная:
ОЖОГИ -- BURNS (осложнения)
ОСНОВНОЙ ОБМЕН ВЕЩЕСТВ -- BASAL METABOLISM
НАДПОЧЕЧНИКИ -- ADRENAL GLANDS
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Аннотация: Опікова травма на сьогодні є однією з найбільш актуальних медико-соціальних проблем. Опіки ІІВ ступеня зумовлюють розвиток опікової хвороби, в патогенезі якої типовим є розвиток поліорганної недостатності та виражених дисциркуляторних розладів в органах. Тяжка опікова травма також призводить до порушень метаболізму та активації стрес-реалізуючих гормональних систем організму. Зокрема, надниркові залози відіграють ключову роль у регуляції запальних процесів та гомеостазу. Морфофункціональний стан цих залоз впливає на розвиток механізмів адаптації організму до будь-якого виду стресового фактора. Проте на сьогодні дані, що демонструють особливості гістологічної та морфометричної реорганізації надниркових залоз в динаміці після дії опікової травми вивчені недостатньо. Метою дослідження було визначити мікроскопічні та морфометричні зміни надниркових залоз після експериментальної термічної травми. Експериментальне дослідження проведено на 40 статевозрілих щурах-самцях масою 180-250 г. Опік ІІВ ступеня в тварин моделювали під тіопентал-натрієвим наркозом шляхом прикладання мідних пластин, нагрітих у воді на епільовану поверхню спини щурів. Після декапітації здійснювали забір надниркових залоз для морфологічного дослідження на 1, 7, 14 та 21 добу експерименту. Виготовлення гістологічних препаратів здійснювали за загальноприйнятими методиками. Морфологічні дослідження проводили із використанням мікроскопа MICROmed SEO SCAN та фотодокументували за допомогою відеокамери Vision CCD Camera. Морфометрично визначали середні значення площі кіркової та мозкової речовин надниркових залоз, ширину зон кори органу, площу клітин, їх ядер, цитоплазми та ядерно-цитоплазматичне співвідношення. Результати проведених мікроскопічних та морфометричних досліджень надниркових залоз показало поступове збільшення ширини усіх зон кіркової та площі мозкової речовини органу, що відбувалось в основному внаслідок інтрацелюлярного набряку і свідчить про наростання проявів деструктивних та дистрофічних змін. Так, в різні терміни досліду зростає ширина всіх зон кіркової речовини. На 1 добу товщина кори збільшується, на 2,73% відносно показників інтактної групи тварин, на 7 добу – на 12,47%, на 14 добу – 16,92% та на 21 добу – на 10,44% відповідно. Морфометричні показники дослідження площі мозкової речовини також свідчать про її збільшення, зокрема на 1 добу – площа збільшена в 1,14 рази відносно контролю, на 7 добу – в 1,87 рази, на 14 добу – в 2,53 рази та на 21 добу – в 2,96 разів відповідно. В ранні терміни експерименту встановлено пристосувально-компенсаторні зміни та ознаки початкових деструктивних змін в наднирковій залозі. В пізні терміни розвиваються глибокі деструктивно-дегенеративні зміни в органі, про що свідчить наявність ендокриноцитів з ознаками набряку цитоплазми, гіперхромними ядрами, різко розширені кровонаповнені мікросудини, ділянки некрозу, розростання сполучно-тканинних елементів. Вказані деструктивно-дегенеративні зміни також підверджуються метричними даними ядерно-цитоплазматичного відношення ендокриноцитів в різні терміни дослідження, а також змінами середніх площ ендокриноцитів, площі їх ядер та цитоплазми.

Доп.точки доступа:
Nebesna, Z. M.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

Morphological and topographic pecularities of the uterus of female white rat [] = Морфологічні та топографічні особливості матки самки білого щура / O. M. Mota [et al.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 2, № 2. - С. 98-101
MeSH-главная:
КРЫСЫ -- RATS (физиология)
МАТКА -- UTERUS (патология)
ПРЕЖДЕВРЕМЕННОЕ ДЕТОРОЖДЕНИЕ (ОКОЛО 37 НЕДЕЛЬ) -- PREMATURE BIRTH
ДИСМЕНОРЕЯ -- DYSMENORRHEA
АМЕНОРЕЯ -- AMENORRHEA
Аннотация: Зважаючи на невпинний ріст патології органів жіночої статевої системи та вроджених аномалій, порівняння морфологічних особливостей статевих органів людини та самок щурів є вкрай необхідним. Згідно даних літератури аномалії протоків Мюллера зустрічаються у 4,3-6,7% жінок. У структурі цих аномалій дворога матка займає вагоме місце. Відомо, що у пацієнток з дворогою маткою, більш високий шанс викиднів і передчасних пологів (36 і 23% відповідно). Дана аномалія може бути причиною й інших проблем, таких як дисменорея, аменорея, біль у животі та періодичні болі. В нормі матка білого щура належить до дворогих і питання про можливість використання її як моделі відповідної вади у людини з наступною розробкою нових методів лікування і успішного ведення вагітності та прийняття пологів у жінок з даною аномалією є досить актуальним. Вивчено макроанатомію та синтопію матки 8-ми самок білих щурів масою 200-230 г віком 4,5-5 місяців. Матка самки щура складається з двох відрогів, які з’єднуються, утворюючи спільну шийку матки, котра знаходиться в порожнині малого тазу, а відроги піднімаються у черевну порожнину і їхні верхівки разом з яєчниками та покрученими матковими трубами прилягають до нижніх полюсів нирок. Маса матки у середньому становить 0,88г, що складає 0,38% від загальної маси щура; в середньому у жінки, що не народжувала, матка важить 50 г, що складає 0,083% від маси тіла. Спостерігається асиметрія відрогів матки: правий відріг довший від лівого у середньому на 0,2 см, проте зовнішній діаметр лівого відрогу перевищує аналогічний розмір правого у середньому на 1мм. Довжина шийки матки складає 1,1см, а зовнішній діаметр – 5 мм. У шийці матки наявні дві щілиноподібні порожнини, кожна з яких сполучається з просвітом одного з відрогів. Отже, морфологічно матка самки щура має значну подібність до такої аномалії як дворога матка у людини. Наявні і певні розбіжності: відроги матки щура мають значну довжину і виходять за межі порожнини малого таза.

Доп.точки доступа:
Mota, O. M.; Podoliuk, M. W.; Rosenkow, S. O.; Mariiko, I. M.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

Muravskyi, D. V.
Structural characteristics of the small intestine in conditions of experimental chronic hyperglycaemia [] = Структурна характеристика тонкої кишки за умов експериментальної хронічної гіперглікемії / D. V. Muravskyi // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 2, № 2. - С. 102-105
MeSH-главная:
ГИПЕРГЛИКЕМИЯ -- HYPERGLYCEMIA
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL
СТРЕПТОЗОТОЦИН -- STREPTOZOCIN
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE
Аннотация: Вивчення структурної перебудови органів і тканин організму за умов впливу хронічної гіперглікемії є однієї із серйозних медико-соціальних проблем сьогодення та майбутнього в системі охорони здоров’я всіх країн світу. Метою нашого дослідження було вивчити морфологічну характеристику стінки тонкої кишки тварин при стрептозотоцин-індукованій хронічній гіперглікемії. Об’єкт і методи дослідження. Дослідження проводили на 20 білих лабораторних щурах-самцях зрілого віку. Хронічну гіперглікемію тваринам моделювали шляхом введення стрептозотоцину (40 мг/кг) та нікотинової кислоти (1 мг/кг). На 30 добу після відтворення експериментальної хронічної гіперглікемії тварин виводили з експерименту для подальшого дослідження порожньої та клубової кишки. З видалених зразків кишки готували гістологічні зрізи, які забарвлювали гематоксилін-еозином та досліджували з використанням світлового мікроскопа Olympus BH-2 (Японія). Результати. При гістологічному дослідженні препаратів виявлено значні морфологічні зміни стінки тонкої кишки. Було виявлено збільшення поверхні та різноманітність рельєфу слизової оболонки тонкої кишки: місцями ворсинки та крипти слизової оболонки були неоднакових розмірів, мали різну ширину. Спостерігалося збільшення кількості келихоподібних клітин. На поверхні ворсинок та у заглибинах крипт відмічався товстий шар слизу. В основі ворсинок локалізувалися різні за діаметром кровоносні судини. Виявлено ознаки запального процесу. У слизовій оболонці та підслизовому шарі спостерігалися ознаки набряку. Відмічалася інфільтрація нейтрофілами, лімфоцитами та еозинофілами. У підслизовому шарі спостерігалися значно розширені лімфатичні та кровоносні судини. Виявлено потовщення м’язового шару за рахунок гіпертрофії м’язових волокон. Висновки. Хронічна гіперглікемія призвела до структурних змін тонкої кишки, які полягали у зменшенні розмірів ворсинок, згладженості рельєфу слизової оболонки, повнокрів’ї судин, набряку сполучної тканини власної пластинки слизової оболонки та підслизової основи, гіпертрофії м’язового шара.

Экз-ры:
Найти похожие

1-20 21-40 41-59

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)