Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Найдено в других БД:

Зведеного каталогу періодичних видань (9)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ЕУ5/2021/26/3<.>

Общее количество найденных документов : 9
Показаны документы с 1 по 9

Цукровий діабет і COVID-19: сучасні погляди на патогенетичні питання клініки та терапії [] = Diabetes mellitus and COVID 19: modern views on pathogenetic issues of clinic and therapy / В. І. Цимбалюк [та ін.] // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 227-247. - Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (лекарственная терапия, патофизиология)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия, патофизиология, эпидемиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS (диагностическое применение, метаболизм)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (использование)
Аннотация: Пацієнти з цукровим діабетом (ЦД) знаходяться в центрі уваги з ранніх стадій пандемії COVID-19, оскільки епідеміологічні дані показують, що вони схильні до підвищеного ризику важких клінічних наслідків. Водночас як глобальна пандемія COVID-19 продовжує розвиватися, стає все більш очевидним, що зв’язок між COVID-19 і ЦД є складною патофізіологічною взаємодією. Наслідки COVID-19 важчі в пацієнтів із ЦД, який здатний прискорити виникнення гострих метаболічних ускладнень, таких як діабетичний кетоацидоз і гіперглікемія. Механізми, які лежать в основі цих зв’язків залишаються нез’ясованими, але вони, очевидно, включають рецептор ангіотензинперетворюючого ферменту 2 (АПФ2), сайт зв’язування для коронавірусу 2 важкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV-2), що експресується в ключових метаболічних органах, зокрема, у ?-клітинах підшлункової залози (ПШЗ). Потенційно тропізм SARS-CoV-2 до ?-клітин може призвести до пошкодження клітин і порушення секреції інсуліну, викликаючи гіперглікемію і кетоацидоз. Розуміння двонапрямної взаємодії між ЦД і COVID-19 буде мати вирішальне значення для профілактики та лікування пацієнтів із ЦД. Наявні епідеміологічні дані про COVID-19 не підтверджують гіпотезу про те, що пацієнти з ЦД схильні до підвищеного ризику інфікування порівняно із загальною популяцією. На сьогодні встановлено, що декомпенсований ЦД є незалежним чинником, який обтяжує перебіг коронавірусної інфекції та вірогідно підвищує ризики фатального наслідку захворювання. В огляді представлена квінтесенція еволюції поглядів патогенетичних і клінічних аспектів розуміння механізмів цього патологічного тандему, а також терапевтичних стратегій лікування пацієнтів із COVID-19 і ЦД. Оскільки захворюваність на ЦД продовжує зростати в усьому світі, наразі, більш ніж коли-небудь, профілактика ЦД та боротьба з ним повинні стати пріоритетом систем охорони здоров’я всіх країн світу
Patients with diabetes mellitus have been in the spotlight since the early stages of the pandemic, as growing epidemiological data suggest that they are at increased risk of severe clinical consequences of COVID-19. As the global COVID-19 pandemic continues to evolve, it is becoming increasingly clear that the link between COVID-19 and diabetes mellitus is a complex pathophysiological interaction. The effects of COVID-19 are more severe in patients with diabetes, which can accelerate the onset of acute metabolic complications such as diabetic ketoacidosis and hyperglycemia. The mechanisms underlying these linkages remain unclear, but they apparently include the angiotensin-converting enzyme 2 receptor, the binding site for severe acute respiratory syndrome (SARS-CoV-2) coronavirus 2 in key metabolic organs, in particular, in ?-cells of the pancreas. Potentially tropism of SARSCoV-2 to ?-cells can lead to cell damage and impaired insulin secretion, causing hyperglycemia and ketoacidosis. Understanding the two-way interaction between diabetes and COVID-19 will be critical to the prevention and treatment of diabetic patients. Currently available epidemiological data on COVID-19 do not support the hypothesis that diabetic patients are at increased risk of infection compared to the general population. To date, it has been established that decompensated diabetes is an independent factor that aggravates the course of coronavirus infection and significantly increases the risk of fatal disease. The review presents the quintessence of the evolution of views of pathogenetic and clinical aspects of understanding the mechanisms of this pathological tandem, as well as therapeutic strategies for the treatment of patients with COVID-19 and diabetes mellitus. As the incidence of diabetes mellitus continues to rise worldwide, it is now, more than ever, that diabetes prevention and control must become a priority in the health systems of all countries

Доп.точки доступа:
Цимбалюк, В. І.; Тронько, М. Д.; Антипкін, Ю. Г.; Попова, В. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Клінічні прояви синдрому пост-COVID-19 [] = Clinical manifestation of post-COVID 19 syndrome / М. Д. Тронько [та ін.] // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 248-262. - Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диагностика, осложнения, патофизиология, терапия, эпидемиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (тенденции)
Аннотация: На сьогодні пандемія COVID-19 триває вже близько двох років. Хоча знання фахівців значно покращились у питаннях профілактики та лікування важких форм захворювання, патогенез та лікування синдрому пост-COVID-19 залишаються актуальними питаннями в медичній та науковій спільнотах. Актуальність проблеми полягає в значному поширенні цього стану серед перехворілих, зниженні якості життя пацієнтів, нестачі знань про частоту, механізми перебігу та причини віддалених наслідків, нечітких уявленнях стосовно підходів до діагностики та лікування, а також відсутності нормативних документів щодо ведення таких пацієнтів. У серпні 2020 року британськими дослідниками вперше було запропоновано термін пост-COVID-19. Наявні дані свідчать про значні відмінності в епідеміологічних оцінках поширеності синдрому пост-COVID-19 через відмінності в методах відбору, періодах спостереження та розмірах вибірок. Частота синдрому пост-COVID-19 оцінюється в 10-35%, тоді як для госпіталізованих пацієнтів вона може досягати й 85%. Втомлюваність є найпоширенішим симптомом, про який повідомляється в 17,5-72,0% випадків після перенесеного COVID-19, потім услід за задишкою, частота якої становить 10-40%, виникають психічні проблеми, біль у грудях, нюхова і смакова дисфункція, що зустрічаються відповідно до 26, 22 та 11% реконвалесцентів. Більше однієї третини пацієнтів із синдромом пост-COVID-19 мають вже наявні супутні захворювання, найчастіше зустрічаються гіпертонія та цукровий діабет. Опубліковані на сьогодні дані свідчать про те, що більшість пацієнтів із синдромом пост-COVID-19 мають хороший прогноз без подальших ускладнень та летальних наслідків. Більшість досліджень досі зосереджувалися на симптомах, пов’язаних із синдромом пост-COVID-19, а не на дисфункції органів. В огляді представлено аналіз досліджень щодо визначення синдрому пост-COVID-19, вивчення впливу перенесеної інфекції на різні системи органів та надано основні потенційні механізми розвитку ускладнень. Особлива увага приділена наслідкам перенесеного COVID-19 з боку ендокринних органів. Запропоновані рекомендації щодо обстеження і ведення пацієнтів із синдромом пост-COVID-19
Nowadays, the COVID-19 pandemic has been going on for about two years. Although the knowledge of specialists hassignificantly improved in the prevention and treatment of severe forms of the disease, but the pathogenesis and treatment of post-COVID-19 syndrome remain relevant issues in the medical and scientific communities. The urgency of the problem is the significant spreading of this condition among patients, reduced quality of patients life, lack of knowledge about the frequency, mechanisms and causes of long-term COVID-19 consequences, unclear ideas about approaches to diagnosis and treatment, and lack of regulations for such patients. The term post-COVID-19 was firstly proposed in August 2020 by British researchers. The existing evidence suggests large variations in estimates of the prevalence and incidence of post-covid syndrome because of the differences in study populations, recruitment methods, follow-up periods, and sample sizes. The incidence of post-COVID syndrome is estimated at 10-35%, while for hospitalized patients it can reach 85%. Fatigue is the most common symptom reported in 17.5-72% of post-COVID cases, followed by residual dyspnea with an incidence ranging from 10-40%, followed by mental problems, chest pain, olfactory and taste dysfunction occurring in 26, 22 and 11% of reconvalescents, respectively. More than one third of patients with post-COVID syndrome have pre-existing comorbidities, hypertension and diabetes mellitus being the most common. Data published to date suggest that most patients with post-COVID-19 syndrome have a good prognosis without further complications and lethal consequences. Most studies so far have focused on symptoms associated with post-covid syndrome rather than organ dysfunction. The review presents an analysis of research to determine post-COVID-19 syndrome, the study of the impact of the infection consequences on different organ systems and the main potential mechanisms for the development of complications. Particular attention is paid to the effects of COVID-19 on endocrine organs. Recommendations for examination and management of patients with post-COVID-19 syndrome are offered

Доп.точки доступа:
Тронько, М. Д.; Орленко, В. Л.; Курінна, Ю. В.; Іваськіва, К. Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

Рівень аполіпопротеїну А1 у хворих на цукровий діабет і коморбідні захворювання на тлі COVID-19 [] = The level of apolipoprotein A1 in patients with diabetes mellitus and comorbid diseases on the background of COVID-19 / Л. К. Соколова [та ін.] // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 263-270. - Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная:
АПОЛИПОПРОТЕИН A-I -- APOLIPOPROTEIN A-I (действие лекарственных препаратов, дефицит, диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология, терапия, эпидемиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология, терапия)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS (терапевтическое применение)
Аннотация: Підвищений рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) та аполіпопротеїну А1 (ApoA1) у плазмі асоціюється зі зниженим ризиком розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ). Окрім потенційної кардіопротекторної функції, ЛПВЩ та ApoA1, основні аполіпопротеїни ЛПВЩ, також мають протидіабетичні властивості. Мета. Метою дослідження було визначити рівень ApoA1 у крові хворих на цукровий діабет (ЦД), коронавірусну інфекцію 2019 року (COronaVIrus Disease 2019, COVID-19) та інші супутні захворювання (n=81), а також вплив цукрознижувальних препаратів на рівень ApoA1. Матеріал і методи. ApoA1 визначали за допомогою наборів для імуноферментного аналізу («Elabscience», США); вимірювання проводили при оптичній довжині хвилі 450 нм. Результати. Рівень ApoA1 у крові хворих на ЦД і, особливо, на COVID-19 був значно нижчим, ніж у крові здорових людей. На рівень АроА1 впливають супутні захворювання. Хронічний автоімунний тиреоїдит (ХАТ), хронічна ниркова недостатність (ХНН) та артеріальна гіпертензія (АГ) призводять до вірогідного зниження рівня ApoA1 в крові. Лікування метформіном, або у вигляді монотерапії, або в поєднанні з іншими препаратами (переважно інсуліном), суттєво не впливає на рівень ApoA1 порівняно зі середнім показником для всієї групи. У хворих, які отримували сульфонілсечовину (СС), рівень ApoA1 значно нижчий від середнього рівня для групи та норми. Значний позитивний вплив на кількість ApoA1 у плазмі спостерігався у хворих, які отримували комбінацію препаратів з інгібіторами натрійзалежного котранспортера глюкози-2 (НЗКГ-2і, sodium/glucose cotransporter 2 inhibitors, iSGLT2) та, особливо, інгібіторами дипептидилпептидази-4 (ДПП-4і, dipeptidyl peptidase-4 inhibitors, DPP-4i). Обговорюються можливі механізми зниження рівня ApoA1 за умов захворювання на COVID-19 та ЦД. Висновок. Таким чином, рівень ApoA1 може бути одним із перспективних маркерів тяжкого перебігу COVID-19
Increased levels of high-density lipoprotein cholesterol (HDL-C) and apolipoprotein A1 (ApoA1) in plasma is associated with a reduced risk of developing cardiovascular diseases (CVD). In addition to its potential cardioprotective function, HDL and ApoA1, the main HDL apolipoprotein, also have antidiabetic properties. Aim. The aim of the study was to determine the level of ApoA1 in the blood of patients (n=81) with diabetes, COVID-19, other comorbidities, as well as the effect of hypoglycemic drugs on apolipoprotein levels. Material and methods. ApoA1 was determined using enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA) kits (Elabscience, USA). The measurements were performed at an optical wavelength of 450 nm. Results. The level of ApoA1 in the blood of patients with diabetes and especially with COVID-19 was significantly lower than in the blood of healthy people. The level of ApoA1 is affected by comorbidities. Chronic autoimmune thyroiditis, chronic renal failure and arterial hypertension lead to a probable decrease in blood lipoprotein levels. Treatment with metformin, either in combination with other drugs (mainly insulin) or as monotherapy, does not significantly affect the level of ApoA1 compared to the entire group average. In patients treated with sulfonylurea, the level of ApoA1 is significantly lower than the average level for the group and the norm. A significant positive effect on the amount of ApoA1 in plasma was observed in patients treated with a combination of drugs with sodium/glucose cotransporter 2 inhibitors and especially dipeptidyl peptidase-4 inhibitors. Possible mechanisms of apoA1 decrease in COVID-19 and diabetes are discussed. Conclusion. Thus, the level of ApoA1 may be one of the promising markers of severe COVID-19

Доп.точки доступа:
Соколова, Л. К.; Бельчіна, Ю. Б.; Черв’якова, С. А. ; Пушкарьов, В. В.; Фурманова, О. В.; Ковзун, О. І.; Пушкарьов, В. М.; Тронько, М. Д.
Экз-ры:
Найти похожие

Роль вітамін D-авто-/паракринної системи в розвитку метаболічного запального процесу в тканині печінки за експериментального цукрового діабету 2-го типу [] = The role of vitamin D-auto-/paracrine system in the development of metabolic inflammation of liver tissue in experimental type 2 diabetes / І. О. Шиманський [та ін.] // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 271-280. - Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная:
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (метаболизм, терапевтическое применение)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS (лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (действие лекарственных препаратов, диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
ГЕПАТОПРОТЕКТОРЫ -- HEPATOPROTECTIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Кл.слова (ненормированные):
ГЕПАТОПАТИЯ
Аннотация: На сьогодні дефіцит вітаміну D3 (холекальциферолу) та порушення сигналювання через рецептор вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) вважають одними із факторів ризику розвитку гепатопатії на тлі цукрового діабету 2-го типу (ЦД2). Протизапальна і гепатопротекторна дія вітаміну D3 і в цілому наукове обґрунтування можливості його ефективного застосування в клініці ЦД2 активно висвітлюється в літературі, однак конкретні механізми залишаються недостатньо з’ясованими. Мета — дослідження впливу вітаміну D3 на рівень експресії мРНК ключових компонентів вітамін D-авто-/паракринної системи та цитокінового шляху фактора некрозу пухлини-альфа/транскрипційного фактора NF-?B (tumor necrosis factor alpha/nuclear factor kappa-light-chainenhancer of activated B cells, TNF-?/NF-?B) у тканині печінки за експериментального ЦД2. Матеріал і методи. У щурів-самців лінії Вістар викликали ЦД2 шляхом поєднання високожирової дієти та низької дози стрептозотоцину (25 мг/кг). Вимірювання вмісту триацилгліцеролів, холестеролу, вищих жирних кислот, загальних ліпідів та загального холестеролу в сироватці крові проводили стандартними біохімічними методами. Вміст 25(OH)D визначали методом імуноензимного аналізу. Аналіз експресії мРНК генів RelA, I?b, Tnf-?, Cyp27a1, Cyp2r1, Cyp27b1 та Vdr проводили методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у реальному часі. Результати. Експериментальний ЦД2 супроводжувався дефіцитом вітаміну D в організмі піддослідних тварин та розвитком діабетичної гепатопатії, свідченням чого є підвищення активності аланінамінотрансферази, а також акумулювання холестеролу, триацилгліцеролів і вищих жирних кислот у крові тварин. Показано зниження вмісту мРНК ключових компонентів вітамін D-авто-/паракринної системи в печінці діабетичних тварин, що призводило до порушення сигналювання через VDR та активування цитокінового шляху TNF-?/NF-?B. Введення вітаміну D3 в дозі 800 МО/кг протягом 30 діб тваринам із ЦД2 істотно нормалізувало експресію Vdr та ензимів метаболічного перетворення вітаміну D у тканині печінки та знижувало експресію прозапальних факторів — NF-?B та TNF-?. Висновки. Застосування вітаміну D3 в комплексній терапії ЦД2 потенційно може чинити гепатопротекторний ефект шляхом нормалізування функціонального стану вітамін D-авто-/паракринної системи печінки та модулювання прозапальних процесів, залежних від ядерного фактора ?В
Today, vitamin D3 deficiency (cholecalciferol) and impaired signaling through vitamin D receptors are considered one of the risk factors for hepatopathy development on the background of type 2 diabetes (T2D). The anti-inflammatory and hepatoprotective effects of vitamin D3 and in general, a scientific justification for the possibility of its effective use in the clinic of T2D are actively highlighted in the literature, but the specific mechanisms remain insufficiently clarified. The aim is to study the effect of vitamin D3 on the mRNA expression level of key components of the hepatocellular vitamin D-auto-/paracrine system and the cytokine pathway tumor necrosis factor alpha/nuclear factor kappa-light-chain-enhancer of activated B cells (TNF-?/NF-?B) in experimental T2D. Material and methods. T2D was induced in male Wistar rats by a combination of a high-fat diet and a low dose of streptozotocin (25 mg/kg). Measurements of triacylglycerols, cholesterol, higher fatty acids, total lipids and total serum cholesterol were performed by standard biochemical methods. The content of 25(OH)D was determined by enzyme-linked immunosorbent assay. Analysis of mRNA expression of RelA, I?b, Tnf-?, Cyp27a1, Cyp2r1, Cyp27b1 and Vdr genes was performed by real-time quantitative polymerase chain reaction. Results. Experimental T2D was accompanied by vitamin D deficiency in the organism of experimental animals and the development of diabetic hepatopathy, as evidenced by increased alanine aminotransferase activity and also by the accumulation of cholesterol, triacylglycerols and higher fatty acids in the blood of animals. A decrease in the mRNA content of key components of the vitamin D-auto-/paracrine system in the liver of diabetic animals led to disruption of signaling through vitamin D receptors and activation of the cytokine pathway

Доп.точки доступа:
Шиманський, І. О.; Мазанова, А. О.; Лісаковська, О. О.; Лабудзинський, Д. О.; Макарова, О. О.; Комісаренко, Ю. І.; Великий, М. М.
Экз-ры:
Найти похожие

Янко, Р. В.
Морфологічні зміни щитоподібної залози щурів після введення триптофану [] = Morphological changes in the rat thyroid gland after tryptophan administration / Р. В. Янко // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 281-286. - Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (действие лекарственных препаратов, патология, повреждения)
КРЫСЫ -- RATS
ТРИПТОФАН -- TRYPTOPHAN (действие лекарственных препаратов, прием и дозировка, токсичность)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Аннотация: Попри добре вивчену роль триптофану в організмі, літературні дані відносно його впливу на морфофункціональний стан щитоподібної залози (ЩЗ) поодинокі й неоднозначні. Переважно досліджували концентрацію тиреоїдних гормонів у крові після введення триптофану. Водночас морфологічні зміни ЩЗ при його впливі залишаються мало дослідженими. Мета — дослідження морфологічних змін ЩЗ щурів після введення їм триптофану. Матеріал і методи. Дослідження проведено на 24 щурах-самцях лінії Wistar 3-місячного віку. Щури всіх груп перебували в уніфікованих умовах, на стандартному раціоні. Тварини дослідної групи щодня, протягом 28 діб, перорально отримували L-триптофан (Франція) в дозі 80 мг/кг. Підготовку тварин до експериментів та інвазивне втручання проводили згідно з принципами Гельсінської декларації. З центральних ділянок тканини ЩЗ виготовляли гістологічні препарати за стандартною методикою. З використанням цифрової камери мікропрепарати фотографували на мікроскопі «Nikon Eclipse E100» («Nikon Instruments Inc.», Японія). Морфометрію здійснювали за допомогою комп’ютерної програми «ImageJ». Статистичну обробку здійснювали методами варіаційної статистики. Результати. При гістологічному аналізі ЩЗ щурів, які отримували L-триптофан, виявлено, що залоза має незмінену фізіологічну структуру. Фолікули переважно овальної форми та різних розмірів. Колоїд у фолікулах помірної щільності та містить численні резорбційні вакуолі. Тиреоцити призматичної та кубічної форми. Виявлено зменшення площі фолікулів, колоїду, їх внутрішнього діаметра, зростання стереологічного індексу резорбції та фолікулярно-колоїдного індексу і зниження індексу накопичення колоїду. Також відмічено зниження відносної площі строми в залозі, стромально-паренхіматозного індексу, ширини прошарків міжчасткової, міжчасточкової та міжфолікулярної сполучної тканини. Висновки. Довготривале (протягом 28 діб) введення щурам L-триптофану в дозі 80 мг/кг призводить до появи морфологічних ознак активації ЩЗ
Despite the well-studied role of tryptophan in the body, the literature data of its effect on the morpho-functional state of the thyroid gland are single and ambiguous. Preferably, the concentration of thyroid hormones in the blood after the tryptophan administration was studied. At the same time, the morphological changes in the thyroid under its influence remain little studied. The aim of the study was to investigate the morphological changes in the rat thyroid gland after tryptophan administration. Material and methods. The study was carried out on 24 male Wistar rats aged 3 months. Rats of all groups were under uniform conditions and standard diet. Animals of the experimental group, daily for 28 days, orally received L-tryptophan (France) at a dose of 80 mg/kg. Preparation of animals for experiments and invasive intervention were carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. Histological preparations were made from the central areas of the thyroid tissue by the standard method. The micropreparations were photographed using a digital camera of Nikon Microscope ECLIPSE E100 («Nikon Instruments Inc.», Japan). Morphometry was performed using a computer program «Image J». Statistical processing was carried out by methods of variation statistics. Results. An unchanged physiological structure of the rat thyroid gland was revealed in animals taking L-tryptophan by histological analysis. The follicles had mostly the oval shape and various sizes. The follicular colloid was of moderate density with numerous resorption vacuoles. Thyrocytes had prismatic and cubic form. It was found a decrease of the follicular area, colloid, their inner diameter, and an increase in the stereological index of resorption and follicular-colloidal index and decrease of the colloid accumulation index. It noted also that there was the decrease of relative area of the stroma in the gland, the stromalparenchymal index, the width of the interlobar, interlobular and interfollicular connective tissue. Conclusions. Prolonged (28 days) administration of L-tryptophan (at a dose of 80 mg/kg) to rats leads to the appearance of morphological signs of thyroid activation

Экз-ры:
Найти похожие

Черська, М. С.
Оксидативний стрес у пацієнтів із високим серцево-судинним ризиком [] = Oxidative stress in patients with high cardiovascular risk / М. С. Черська, Х. М. Кухарчук, О. А. Гайова // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 287-297. - Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная:
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
БИОХИМИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- BIOCHEMICAL PROCESSES (действие лекарственных препаратов, иммунология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (иммунология, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (иммунология, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS (иммунология, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
Аннотация: За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, серцево-судинні захворювання (ССЗ) є однією з основних причин передчасної смерті та інвалідності населення, особливо серед осіб працездатного віку. Розвиток ССЗ залежить від факторів, що можуть бути модифіковані (рівень холестерину, маса тіла, куріння та артеріальний тиск) і таких, що не можуть бути модифіковані (вік, стать і спадковість). Провідну роль серед атеросклеротичних факторів ризику, таких як артеріальна гіпертензія (АГ), дисліпідемія, захворювання периферичних артерій, метаболічний синдром, цукровий діабет (ЦД) та ожиріння відіграє оксидативний стрес (ОС). ОС та імунозапальні зміни, які є ланками патогенезу серцево-судинної дисфункції, можуть провокувати один одного за принципом «порочного кола». ССЗ набагато частіше зустрічається в пацієнтів із ЦД, а ОС відіграє при цьому провідну роль. Популяційні дослідження продемонстрували, що 80% пацієнтів із ЦД помирають від ССЗ. На фоні гіперглікемії посилюється ОС, що призводить до ушкодження ?-клітин острівців Лангерганса та прискорює прогресування серцево-судинних ускладнень. Для запобігання та усунення захворювань, які виникають внаслідок ОС, показаними є антиоксиданти. Протягом останніх десятиліть при вивченні впливів на ОС низку досліджень було націлено на екзогенне інгібування утворення активних форм кисню (АФК) додаванням екзогенних антиоксидантів, що не завжди було ефективним. Відтак зміцнення ендогенної антиоксидантної здатності може бути більш ефективним методом корекції ОС. Позитивний вплив сучасних препаратів, що використовуються в кардіологічній практиці, може бути обумовлений не тільки їх прямою дією, а й антиоксидантними й протизапальними ефектами. У статті представлені сучасні дані про системи, що беруть участь у формуванні та детоксикації АФК, взаємозв’язок між ОС та ССЗ, що дозволить краще зрозуміти механізми розвитку та прогресування ССЗ, які виникають на фоні ОС, розробити нові стратегії щодо покращення ендогенного антиоксидантного захисту, запобігти розвитку та прогресуванню ускладнень і смертності від ССЗ, особливо в пацієнтів високого та дуже високого серцево-судинного ризику
According to the WHO, cardiovascular diseases (CVD) are one of the leading causes of premature death and disability, especially among people of working age. The development of CVD depends on factors that can be modified (cholesterol level, body weight, smoking and blood pressure) and those that cannot be modified (age, sex, and heredity). Oxidative stress (OS) plays a leading role among atherosclerotic risk factors such as arterial hypertension (AH), dyslipidemia, peripheral artery disease, metabolic syndrome, diabetes mellitus (DM), and obesity. OS and immunoinflammatory changes, which are part of the pathogenesis of cardiovascular dysfunction, can provoke each other by the principle of «vicious circle». CVD is much more common in patients with diabetes mellitus, and OS plays a leading role. Population studies have shown that 80% of patients with diabetes mellitus die from CVD. Against the background of hyperglycemia, OS is exacerbated, which leads to damage of ?-cells of the islets of Langerhans and accelerates the progression of cardiovascular complications. Antioxidants are indicated to prevent and eliminate diseases caused by OS. In recent decades, a number of studies have focused on the exogenous inhibition of reactive oxygen species (ROS) by the addition of exogenous antioxidants, which has not always been effective. Therefore, strengthening the endogenous antioxidant capacity may be a more effective method of OS correction. The positive effect of modern drugs used in cardiac practice may be due not only to their direct action, but also antioxidant and anti-inflammatory effects. The article presents current data on the systems involved in the formation and detoxification of ROS, the relationship between OS and CVD, which will better understand the mechanisms of development and progression of CVD that occur against OS, to develop new strategies for improving endogenous antioxidant protection, preventing the development, progression of complications and CVD mortality, especially in patients at high and very high risk of CVD

Доп.точки доступа:
Кухарчук, Х. М.; Гайова, О. А.
Экз-ры:
Найти похожие

Левчук, Н. І.
Експериментальне моделювання метаболічного синдрому, індукованого дієтою, у лабораторних тварин [] = Experimental modeling of diet-induced metabolic syndrome in laboratory animals / Н. І. Левчук, О. С. Лукашеня, О. І. Ковзун // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 298-310. - Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная:
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (метаболизм, патофизиология)
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE (иммунология)
ДИЕТА -- DIET (методы)
МОДЕЛИ СТРУКТУРНЫЕ -- MODELS, STRUCTURAL
Аннотация: Розуміння причин виникнення, діагностики, профілактики та лікування метаболічного синдрому (МС) залишається пріоритетним напрямком сучасної ендокринології. Це симптомокомплекс, який характеризується основними клінічними проявами — збільшенням маси тіла, порушенням толерантності до глюкози, дисліпідемією, артеріальною гіпертензією та інсулінорезистентністю (ІР). Наразі він є одним із найскладніших і найнебезпечніших захворювань, що передує виникненню цукрового діабету 2-го типу і розвитку серцево-судинних ускладнень, які є основними причинами смертності населення. Враховуючи стрімке зростання захворюваності впродовж останніх років у всіх країнах світу, виникає потреба в проведенні експериментів на тваринах із метою здобуття нових знань про механізми розвитку патологічного процесу та окремих її проявів, використання лікарських сполук для їх безпечного застосування та корекції цього стану. Для експериментального моделювання МС найчастіше надають перевагу дослідам на щурах або мишах. Цей огляд літератури присвячено порівняльному аналізу та короткому опису експериментального моделювання МС, індукованого дієтою, у гризунів. Розглянуто основні типи дієт (високожирова (ВЖД), високовуглеводна та висококалорійна комбінована (ВККД)) і висвітлено відмінності прояву патологічного стану за різних умов харчування у тварин залежно від їх виду, лінії, статі, віку, умов і тривалості експерименту. Було показано, що ступінь вираженості розвитку біохімічних і патоморфологічних змін, характерних для метаболічних порушень, залежить від типу та відсоткового вмісту компонентів дієти. Відтворення умов моделювання і неоднорідність прояву МС у тварин створює певні труднощі при обґрунтуванні отриманих наукових результатів відповідно до поставленої мети дослідження. Саме ці обставини привертають підвищений науково-практичний інтерес зі сторони дослідників
Understanding the causes of occurrence, diagnosis, prevention and treatment of metabolic syndrome (MS) remains a priority of modern endocrinology. This is a symptom complex characterized by the main clinical manifestations such as an increase in body weight, impaired glucose tolerance, dyslipidemia, arterial hypertension and insulin resistance (IR). It is currently one of the most complex and dangerous diseases, preceding the onset of type 2 diabetes and the development of cardiovascular complications, which are the main causes of mortality in the population. Considering the rapid increase in morbidity in recent years in all countries, it became necessary for experiments on animals to gain new knowledges about the mechanisms of the pathological process development and its some manifestations, the use of drug compounds for their safe use and correction of this condition. Rats and mice are most often preferred for experimental modeling of MS among laboratory animals. This literature review is devoted to a comparative analysis and brief description of experimental modeling of diet-induced MS in rodents. The main types of diets (high-fat, high-carbohydrate, high-calorie combined) are discussed the drug compounds and the differences in the manifestation of pathological state under various nutritional conditions in animals, depending on their species, line, sex, age, conditions and experiment duration are also highlighted in the article. It was shown that the severity of biochemical and pathomorphological changes characteristic of metabolic disorders depends on the type and percentage of diet components. The reproduction of modeling conditions and the heterogeneity of MS manifestation in animals creates certain difficulties in substantiating the obtained scientific results in accordance with the stated purpose of the study. It is these circumstances that attract increased scientific and practical interest on the part of researchers

Доп.точки доступа:
Лукашеня, О. С.; Ковзун, О. І.
Экз-ры:
Найти похожие

Ланюш, Ф. В.
Опитувальник для визначення синдрому нічного переїдання (NEQ) – валідація та адаптація для української популяції [] = Night-Eating Questionnaire (NEQ) – validation and adaptation for the Ukrainian population / Ф. В. Ланюш, А. М. Урбанович // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 311-318. - Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная:
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES (использование, стандарты)
ГИПЕРФАГИЯ -- HYPERPHAGIA (диагностика)
ЦИРКАДНЫЕ ЧАСЫ -- CIRCADIAN CLOCKS (физиология)
ВАЛИДАЦИЯ ИССЛЕДОВАНИЙ -- VALIDATION STUDIES
АДАПТАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PHYSIOLOGICAL
НАСЕЛЕНИЕ -- POPULATION
УКРАИНА -- UKRAINE (эпидемиология)
Аннотация: Синдром нічного переїдання (СНП, night-eating syndrome) належить до «Інших специфічних порушень харчової поведінки». СНП характеризується наявністю нічного вживання їжі, безсонням, ранковою анорексією та розладами настрою і сну. Цей вид порушення харчової поведінки (ПХП) притаманний пацієнтам з ожирінням або надлишковою масою тіла та цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2). Наявність СНП погіршує метаболічний контроль ЦД2 та ускладнює лікування цього захворювання. Наразі існує лише один метод, який дозволяє діагностувати цей синдром — опитувальник для визначення СНП (Night Eating Questionnaire, NEQ). На жаль, він не адаптований для використання в україномовній популяції. Мета: адаптувати та оцінити валідність української версії NEQ для застосування серед пацієнтів із ЦД2 та ожирінням або надлишковою масою тіла. Матеріал і методи. 105 осіб (37 чоловіків та 68 жінок, вік — 60,3±7,2 року, індекс маси тіла (ІМТ) — 31,9±3,7 кг/м2) із встановленим діагнозом ЦД2 та ожирінням або надлишковою масою тіла заповнили перекладену версію NEQ. Внутрішню узгодженість опитувальника оцінювали за допомогою показника ?-Кронбаха. Конвергентну валідність встановлювали за допомогою кореляції з «Опитувальником щодо розладів харчової поведінки» (Eating Disorder Examination Questionnaire, EDE-Q). Через 3 тижні 34 учасники пройшли ретестування. Результати. У 17 учасників (16,2%) було встановлено діагноз СНП. Середній загальний бал опитувальника становив 17,3±5,1. Загальна надійність шкали (?-Кронбаха) для всього тесту становила 0,76, міжкласова кореляція — 0,81. Була встановлена 4-факторна структура опитувальника, яка відповідала оригінальній версії. Загальний бал NEQ корелював із результатом EDE-Q (r=0,56). Надійність ретесту була висока (0,71). Показник ІМТ та HbA1c cтатистично не відрізнявся в пацієнтів із та без СНП. Середній загальний бал опитувальника не корелював з ІМТ (p0,05). Висновки. Поширеність СНП серед пацієнтів із ЦД2 становить 16,2%. Україномовна версія опитувальника є надійною та валідною для оцінки наявності СНП. Опитувальник може використовуватися в цієї категорії пацієнтів для встановлення діагнозу та вибору відповідного лікування. Необхідні подальші дослідження ефективності NEQ серед пацієнтів із ЦД2 та нормальною масою тіла, а також в осіб з ожирінням або надлишковою масою тіла, але без цукрового діабету
Night-eating syndrome (NES) belongs to «Other specified Feeding and Eating Disorder». NES is characterized by nocturnal food intake, insomnia, morning anorexia and depressed mood. This eating disorder (ED) is typical for patients with type 2 diabetes (T2D), obesity or overweight. NES worsens the metabolic control of T2D and complicates its management. Currently, there is only one assessment instrument which can help to diagnose this syndrome — night eating questionnaire (NEQ). Unfortunately, it is not yet adapted to use in the Ukrainian population. Aim: Evaluation of the validity of NEQ adaptations of the Ukrainian version for its use in patients with T2D, obesity or overweight. Material and methods. 105 individuals (37 men and 68 women, age — 60.3±7.2 years, body mass index (BMI) — 31.9±3.7 kg/m2) with T2D, obesity or overweight completed the translated version of NEQ. The internal consistency of the questionnaire was assessed using the Cronbach’s alpha coefficient. Convergent validity was assessed by correlation with the Eating Disorder Examination Questionnaire (EDE-Q). Testretest was performed in three weeks by 34 participants. Results. NES was diagnosed in 17 participants (16.2%). Mean NEQ total score was 17.3±5.1. Cronbach’s alpha coefficient for the total score was 0.76, interclass correlation — 0.81. A four-factor questionnaire structure was found similar to the original version. The total NEQ score correlated with the EDE-Q result (r=0.56). The reliability of the retest was high (0.71). BMI and HbA1c did not statistically differ in patients with and without NES. The mean NEQ total score did not correlate with BMI (p0.05). Conclusions. The prevalence of NES in patients with T2D is 16.2%. The Ukrainian version of the questionnaire is reliable and valid for assessing NES. NEQ can be used in this category of patients for making the diagnosis and choosing an appropriate treatment. Further studies on normal weight diabetic and non-diabetic obese and overweight individuals are needed. Further studies of the NEQ efficacy are needed in patients with T2D and normal body weight, as well as in obese or overweight people but without diabetes

Доп.точки доступа:
Урбанович, А. М.
Экз-ры:
Найти похожие

Пам’яті Володимира Гавриловича Науменка [] = In memory of Volodymyr Naumenko // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 319-320
MeSH-главная:
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (история, кадры)
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (история, этика)
ПРЕПОДАВАТЕЛЬСКИЙ СОСТАВ УЧЕБНОГО УЧРЕЖДЕНИЯ -- FACULTY (история)
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ КАДРЫ -- HEALTH MANPOWER (история, этика)
Аннотация: 15 серпня 2021 року на 73-му році життя після тривалої тяжкої хвороби пішов із життя талановитий лікар-ендокринолог, учений, кандидат медичних наук, доцент, завуч кафедри ендокринології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика Володимир Гаврилович Науменко

Доп.точки доступа:
Науменко, Володимир Гаврилович (1947-2021) \про нього\
Экз-ры:
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)