Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Найдено в других БД:

Зведеного каталогу періодичних видань (18)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ЗУ40/2022/24/4<.>

Общее количество найденных документов : 18
Показаны документы с 1 по 18

Якушев, А. В.
Порівняння традиційної радіочастотної абляції та методики High Power Short Duration у лікуванні передсердних тахіаритмій [] / А. В. Якушев, О. З. Парацій // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Т. 24, N 4. - С. 385-389
MeSH-главная:
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
ТАХИКАРДИЯ ПАРОКСИЗМАЛЬНАЯ -- TACHYCARDIA, PAROXYSMAL (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
КАТЕТЕРНАЯ АБЛЯЦИЯ -- CATHETER ABLATION (использование, методы)
Аннотация: Передсередні тахіаритмії стають у популяції все більш поширеними, а частота їхнього виявлення збільшується з віком. Часто ці аритмії призводять до інвалідизації пацієнтів і зменшення тривалості життя (опосередковано через інсульти). Медикаментозна терапія передесердних тахіаритмій зменшує симптоми, але повністю не розв’язує питання лікування цієї патології. Тому актуальнішим стає хірургічне лікування – катетерні абляції; однією з таких методик є абляція з використанням радіочастотної енергії. Ключові параметри радіочастотних катетерних абляцій – енергія, що доставляється до ендокарда, та час доставлення цієї енергії. За традиційною методикою, використовують енергію 30 Вт протягом 30 с в одній точці. Ця методика має недолік – за 30 с електрод може зміщуватися, й аплікацію енергії доводиться повторювати. У зв’язку з проблемою високої імовірності зміщення електрода запропонували нову стратегію – скорочення часу аплікації внаслідок збільшення енергії. Мета роботи – визначити ефективність протоколу High Power Short Duration. Матеріали та методи. Здійснили ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування фібриляції передсердь за допомогою радіочастотної катетерної абляції – ізоляції легеневих вен. Пацієнтів поділили на 2 групи залежно від параметрів використаної радіочастотної енергії. В групі 1 абляцію здійснили за допомогою зрошуваного абляційного електрода з енергією 30 Вт і тривалістю аплікації 30 с; у групі 2 – за допомогою зрошуваного електрода з енергією 70 Вт і тривалістю аплікації 5 с. Абляції здійснили під контролем рентгенографії та системи електроанатомічного картування. Критеріями ефективності вважали повну електричну ізоляцію чотирьох легеневих вен із підтвердженням блоку входу та виходу. Результати. Порівнюючи групи за показниками кількості необхідних циклів аплікації під час процедури, необхідної для досягнення клінічного ефекту, та терміну очікування рецидиву, виявили: в усіх позиціях електрода в групі 2 кількість аплікацій і термін очікування рецидиву були меншими. Скорочення тривалості ізоляції легеневих вен, кількості рецидивів і перезапуску контрольного часу, а також зменшення витрат часу на необхідність повторної побудови електроанатомічної карти сприяли істотному скороченню тривалості власне процедури радіочастотної абляції. Висновки. Використання нового протоколу є ефективнішим, дає змогу досягти критерії успішності швидше, ніж традиційна методика. Кількість ускладнень процедури порівняно з показником після застосування традиційної методики зіставна. У разі застосування протоколу абляції з вищою енергією зафіксували меншу частоту виникнення фібриляції передсердь.
Atrial tachyarrhythmias are becoming more common in the population. The prevalence increases with age. Often, these arrhythmias lead to disability and reduced life expectancy (indirectly through strokes). Drug therapy of atrial tachyarrhythmias reduces symptoms but does not completely resolve issue of treatment. In this regard, surgical treatment (catheter ablation) is preferable. One of the methods of catheter ablation is ablation using radio frequency energy. The key parameters of radiofrequency catheter ablation are the energy delivered to the endocardium and the time of this energy delivery. According to the traditional method, it is customary to use energy of 30 Watts for 30 s at one point. This technique has a disadvantage – in 30 s the electrode can be displaced, and the application of energy has to be repeated. A new strategy was proposed – reducing the application time by increasing the energy to respond to the challenge of high probability of electrode displacement. The aim of this work was to determine the effectiveness of the рhigh-power short-duration protocol. Materials and methods. To carry out this work, we analyzed the surgical treatment of atrial fibrillation with the help of radiofrequency catheter ablation – isolation of the pulmonary veins. In patient group 1, ablation was performed using an irrigated ablation electrode with an energy of 30 Watts and an application time of 30 s, in group 2 – using the irrigated electrode with the energy of 70 Watts and the application time of 5 s. Ablations were performed under the control of radiography and electroanatomical mapping system. Full electrical isolation of the four pulmonary veins with confirmation of the entrance and exit block were considered as the criteria of efficiency. Results. When comparing the groups by the number of required application cycles during the procedure needed to achieve the clinical effect and time to the first recurrence in all positions of the electrode, group 2 showed a lower number of applications and shorter time to the first recurrence. Reducing the time to pulmonary vein isolation, the number of relapses and restarting the control time, as well as shortening the time spent on the need to rebuild the electroanatomical map have resulted in a significant decrease in the duration of the radiofrequency ablation procedure. Conclusions. The work has shown that the use of the new protocol is more effective and allows to achieve the criteria of success faster than the traditional technique; the number of the procedure complications was not higher compared to traditional methods. When using the ablation protocol with higher energy, a lower incidence of atrial fibrillation recurrence was recorded.

Доп.точки доступа:
Парацій, О. З.
Экз-ры:
Найти похожие

Колесник, М. Ю.
Ефективність і безпечність терапії варфарином у хворих із фібриляцією передсердь під час визначення дози фармакогенетичним методом / М. Ю. Колесник, Я. М. Михайловський // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Т. 24, N 4. - С. 390-395
MeSH-главная:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (действие лекарственных препаратов)
ВАРФАРИН -- WARFARIN (терапевтическое применение)
ФАРМАКОГЕНЕТИКА -- PHARMACOGENETICS (методы)
Аннотация: Мета роботи - оцінити ефективність і безпечність терапії варфарином (ВФ) у хворих із фібриляцією передсердь (ФП) під час визначення дози фармакогенетичним методом в умовах антикоагулянтного кабінету за результатами однорічного проспективного спостереження. Матеріали та методи. Обстежили 110 хворих із ФП (середній вік - 68,72 ± 0,79 року; 57 чоловіків, 53 жінки). Методом стратифікованої рандомізації пацієнтів із ФП поділили на дві групи: основна – 50 хворих із ФП і визначенням дози ВФ фармакогенетичним методом; контрольна – 60 обстежених із ФП і традиційним призначенням дози ВФ. Через 1 рік спостереження вивчили віддалені кінцеві точки: епізоди надмірної гіпокоагуляції (МНВ › 4) та кровотечі. Досліджували поліморфізми генів CYP2C9, CYP4F2, VKORC1 шляхом полімеразної ланцюгової реакції; показники коагулограми з розрахунком МНВ щомісяця; обчислювали бали за шкалами CHA2DS2-VASC, HAS-BLED, SAMe-TT2R2; значення TTR – за методом Rosendaal et al. Результати. Розподіл частот генотипів CYP2C9, CYP4F2, VКORC1 у хворих із ФП основної та контрольної груп відповідав рівновазі Харді–Вайнберга. У пацієнтів із ФП і фармакогенетичним методом визначення дози ВФ вірогідно зменшувалася частота та ризик розвитку епізодів надмірної гіпокоагуляції (?2 = 5,11; p ‹ 0,05; RR = 0,50 (CI 0,27; 0,94)) і кровотеч (?2 = 9,57; p ‹ 0,05; RR = 0,41 (CI 0,22; 0,77)); групи не відрізнялися за показником TTR. Валідність фармакогенетичного визначення дози ВФ підтверджена зіставністю медіан і прямим кореляційним зв’язком між розрахованою та терапевтичною дозою ВФ (r = +0,57; p ‹ 0,05). Не виявили взаємозв’язок TTR, епізодів надмірної гіпокоагуляції та геморагічних ускладнень із клінічними, генетичними чинниками у разі фармакогенетичного встановлення дози ВФ. Висновки. У хворих із ФП використання фармакогенетичного підходу до визначення дози ВФ в умовах антикоагулянтного кабінету сприяє зменшенню частоти, ризику розвитку епізодів надмірної гіпокоагуляції та кровотеч, а також нівелює вплив ендо- й екзогенних чинників при персоніфікованому веденні пацієнтів.
The aim. To evaluate the efficacy and safety of warfarin (WF) therapy in patients with atrial fibrillation (AF) using pharmacogenetic dosing method at an anticoagulant monitoring office according to the results of a one-year prospective follow-up. Materials and methods. The study involved 110 patients with AF (mean age 68.72 ± 0.79; men – 57, women – 53). By the method of stratified randomization, the patients with AF were divided into two groups: the main group – 50 patients with AF and genotype-guided dosing method, the control group – 60 patients with AF and clinical dosing method. The outcomes were examined after the one-year follow-up: excessive hypocoagulation episodes (INR › 4) and bleeding. CYP2C9, CYP4F2, VKORC1 gene polymorphisms were determined using multiplex real time polymerase chain reaction; INR was controlled monthly; CHA2DS2-VASC, HAS-BLED, SAMe-TT2R2 scale scores were evaluated; TTR was calculated using the Rosendaal method. Results. The distribution of CYP2C9, CYP4F2, VKORC1 genotypes in the main and control groups were in accordance with the Hardy–Weinberg equilibrium. In patients with AF and genotype-guided dosing, the frequency and risk of excessive hypocoagulation episodes (?2 = 5.11; P ‹ 0.05; RR = 0.50 (CI 0.27; 0.94)) and bleeding (?2 = 9.57; P ‹ 0.05; RR = 0.41 (CI 0.22; 0.77)) were significantly lower. However, the groups did not differ in TTR. The validity of genetic-guided dosing was confirmed by the comparability of the medians and the direct correlation between the calculated and therapeutic WF doses (r = +0.57; P ‹ 0.05). There were no relationships between TTR, excessive hypocoagulation episodes, hemorrhagic complications and clinical and genetic factors in the main group. Conclusions. In patients with AF, the use of genotype-guided dosing method in the anticoagulant monitoring office helped to reduce the frequency and risk of excessive hypocoagulation episodes and bleeding as well as eliminate the influence of endogenous and exogenous factors in the personalized management of patients.

Доп.точки доступа:
Михайловський, Я. М.
Экз-ры:
Найти похожие

Рикало, Н. А.
Можливості реалізації антифібротичних і протизапальних ефектів метаболічної терапії гострого алкогольного ураження печінки в умовах експерименту [] / Н. А. Рикало, І. В. Романенко // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Т. 24, N 4. - С. 396-401
MeSH-главная:
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ АЛКОГОЛЬНЫЕ -- LIVER DISEASES, ALCOHOLIC (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
КЛЕТОЧНЫЙ ЦИКЛ -- CELL CYCLE (действие лекарственных препаратов)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
ПЕЧЕНИ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- LIVER REGENERATION (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Мета роботи – дослідити антифібротичні та протизапальні ефекти метаболічної терапії, а також механізми регенерації тканини печінки при гострому алкогольному ураженні печінки (ГАУП) у щурів в умовах експерименту. Матеріали та методи. В експеримент залучили 66 білих нелінійних щурів-самців масою 120–130 г, яких поділили на 5 груп: 1 (контроль) – інтактні тварини, яких утримували за стандартних умов віварію (n = 10); 2 – тварини з ГАУП (n = 20); 3 – тварини з ГАУП, яким внутрішньоочеревинно (в/о) вводили корвітин (n = 12); 4 – тварини з ГАУП, яким в/о вводили глутаргін (n = 12); 5 – тварини з ГАУП (n = 12), яким в/о вводили корвітин і глутаргін. Здійснили аналіз прозапальних цитокінів і фаз клітинного циклу. Результати. Рівень IGF-1 вірогідно вищий у 2 групі порівняно з контролем – на 24,1 %. У тварин 3 групи рівень IGF-1 знижувався на 20,2 % щодо 2 групи. Рівень IGF-1 достовірно знижувався у 5 групі тварин порівняно з 2 групою – на 9,7 %. Виявили збільшення рівня TGF-? у тварин 2 групи щодо показника контролю на 31,6 %. Рівень TGF-? знижувався в 3 групі порівняно показником 2 групи на 22,8 %. У 5 групі тварин показник на 12,0 % нижчий, ніж у 2 групі. Відсоток ядер клітин у пресинтетичній фазі в щурів 2 групи на 8,3 % вищий, ніж у контролі. У тварин 2 групи ядер клітин у фазі синтезу ДНК на 33,3 % більше, ніж в 1 групі. Показник фрагментації ДНК при ГАУП перевищує відповідний у контрольній групі на 27,5 %. Висновки. ГАУП супроводжується зростанням в сироватці крові тварин IGF-1 і TGF-?. У разі введення корвітину щурам із ГАУП знижувався рівень IGF-1, під час застосування глутаргіну переважно зменшувався рівень TGF-?. Одночасне застосування препаратів не мало суттєвої ефективності. При ГАУП активуються процеси компенсаторної регенерації, виявлена загибель клітин внаслідок апоптозу, що підтверджується збільшенням показників фрагментації ядерної ДНК.
The aim of the work was to study antifibrotic and anti-inflammatory effects of metabolic therapy and mechanisms of regeneration in acute alcoholic liver damage (AALD) in rats under experimental conditions. Materials and methods. The experiment involved 66 white non-linear male rats with a mass of 120–130 g, which were divided into 5 groups: 1 – intact animals (n = 10); 2 – animals with AALD (n = 20), 3 – animals (n = 12) with AALD and intraperitoneally injected with Corvitin, 4 – animals (n = 12) with AALD and injected with Glutargin, 5 – аnimals with AALD (n = 12) and injected with Corvitin and Glutargin. The pro-inflammatory cytokines and cell cycle phases were analyzed. Results. The level of IGF-1 was significantly 24.1 % higher in group 2 compared to the control. In animals of group 3, the level of IGF-1 was 20.2 % decreased compared with group 2. The level of IGF-1 was significantly 9.7 % decreased in group 5 animals compared with group 2. There was a 31.6% increase in the level of TGF-? in animals of group 2 in comparison with the control ones. The level of TGF-? was 22.8 % decreased in group 3 compared with group 2. In group 5 animals, the value was 12.0 % lower than in group 2. The percentage of cell nuclei in the presynthetic phase in group 2 rats was 8.3 % higher than in controls. In animals of group 2, the number of cell nuclei in the phase of DNA synthesis were 33.3 % larger than in group 1. The rate of DNA fragmentation in AALD exceeded the corresponding value in control group by 27.5 %. Conclusions. AALD was accompanied by an increase in the serum IGF-1 and TGF-? in animals. The administration of corvitin decreased the level of IGF-1 in rats with AALD, and the use of glutargine mainly decreased the level of TGF-?. Combined use of the drugs did not show significant effectiveness. Compensatory regeneration mechanisms were activated in AALD processes and apoptotic cell death was evidenced by the increased indicators of nuclear DNA fragmentation.

Доп.точки доступа:
Романенко, І. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Результати ендоскопічного та хірургічного методів гемостазу в осіб похилого та старечого віку з гострими шлунково-кишковими кровотечами виразкової етіології [] / С. М. Завгородній [та ін.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Т. 24, N 4. - С. 402-407
MeSH-главная:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
ЖЕЛУДКА ЯЗВА -- STOMACH ULCER (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, хирургия, этиология)
ЭНДОСКОПИЯ ОРГАНОВ ПИЩЕВАРЕНИЯ -- ENDOSCOPY, DIGESTIVE SYSTEM (использование)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Аннотация: Мета роботи – визначити частоту гострих шлунково-кишкових кровотеч виразкової етіології та проаналізувати результати ендоскопічного та хірургічного методів гемостазу в пацієнтів похилого та старечого віку. Матеріали та методи. За період 2019–2020 рр. пролікували 463 пацієнтів із гострою шлунково-кишковою кровотечею (ГШКК) виразкової етіології, з-поміж них 323 (69,8 %) особи були старші за 60 років. Активність кровотечі визначали за J. A. H. Forest (2006). Локальний гемостаз здійснили 68 (21,1 %) пацієнтам віком понад 60 років. Результати. У групу А (n = 32; 47,1 %) включили хворих, яким виконали ендоскопічний гемостаз діатермокоагуляцією та досягли локального гемостазу. Показання – активність кровотечі FIa у 4 (12,5 %) пацієнтів, FIb – у 14 (43,8 %), FIIa – в 1 (3,1 %), FIIb – у 6 (18,8 %), FIIc – у 7 (21,9 %). Стійкий гемостаз настав у 24 (75 %) хворих, їх виписали. Рецидив профузної ГШКК у термін від 2 до 6 діб діагностували у 8 (25 %) пацієнтів. Причини рецидиву кровотечі: гігантські виразки на задній стінці цибулини дванадцятипалої кишки, на малій кривизні та в кардіальному відділі шлунка, активна кровотеча на час гемостазу, догоспітальне приймання антикоагулянтів, декомпенсована супутня патологія. Екстрену лапаротомію з варіантами хірургічного гемостазу виконали 6 (75 %) хворим. Після операції померли 5 (83,3 %) пацієнтів (геморагічний шок – 2 особи, поліорганна недостатність – 2 випадки, тромбоемболія легеневої артерії – 1 хворий) Повторний ендоскопічний гемостаз здійснили 2 (25 %) пацієнтам із летальним наслідком. У групу В (n = 36; 52,9 %) включили пацієнтів зі стигматами F1а, яким не вдалося здійснити ендоскопічний гемостаз; їм виконали хірургічний гемостаз. Померли 16 (44,4 %) хворих (геморагічний шок – 8 випадків, поліорганна недостатність – 5, поліморбідний стан – 2, тромбоемболія легеневої артерії – 1 пацієнт). Висновки. Серед пацієнтів із ГШКК виразкової етіології особи віком понад 60 років становили 69,8 %. Серед цих пацієнтів локальний гемостаз здійснили 21,1 %, хірургічний гемостаз превалював над ендоскопічним – 52,9 % і 47,1 % відповідно. Варіанти хірургічного гемостазу травматичні, надійніші, але спричинили високу летальність – 44,4 %. Ендоскопічний гемостаз малотравматичний, стійкий у 75 % хворих, але нестійкий через рецидив профузної кровотечі (у 25 % випадків) із наступним хірургічним гемостазом, що призвів до високої летальності (83,3 %).
The aim of the study. To define the number of acute gastrointestinal bleeding cases due to ulcer and to analyze the results of endoscopic and surgical methods of hemostasis in elderly and senile patients. Materials and methods. In total, 463 patients with acute gastrointestinal bleeding (AGIB) due to ulcer were treated between 2019 and 2020. There were 323 persons over 60 years of age (69.8 %). A risk for bleeding was identify according to the Forrest Classification (2006). Local hemostasis was performed in 68 (21.1 %) patients over 60 years of age. Results. Group A (n = 32; 47.1 %) was represented by patients who underwent endoscopic hemostasis by diathermocoagulation, and local hemostasis was achieved. The indication was the bleeding activity: FIa in 4 (12.5 %) patients, FIb – in 14 (43.8 %), FIIa – in 1 (3.1 %), FIIb – in 6 (18.8 %) and FIIc – in 7 (21.9 %). Successful hemostasis was achieved in 24 (75 %) patients, and they were discharged. Recurrent massive AGIB was observed in 8 (25 %) patients for 2–6 days. We have identified the causes of recurrent bleeding: giant ulcers on the posterior wall of the duodenal bulb, lesser curvature and gastric cardia, active bleeding at the time of hemostasis, prehospital anticoagulants, decompensated concomitant pathology. Emergency laparotomy with variants of surgical hemostasis was performed in 6 (75 %) patients. After the operation, 5 (83.3 %) patients died (hemorrhagic shock – 2, multiple organ failure – 2, pulmonary embolism – 1). Repeated endoscopic hemostasis was performed for 2 (25 %) patients with a fatal outcome in both cases. Group B (n = 36; 52.9 %) was represented by patients with F1a stigma who failed to perform endoscopic hemostasis and underwent surgical hemostasis. 16 (44.4 %) patients died (hemorrhagic shock – 8, multiple organ failure – 5, polymorbid state – 2, pulmonary embolism – 1). Conclusions. Among patients with AGIB due to ulcer, persons over 60 years old accounted for 69.8 %, among whom local hemostasis was performed in 21.1 % with the prevalence of surgical hemostasis over endoscopic one, 52.9 % and 47.1 %, respectively. Surgical hemostasis options were traumatic, more reliable, but resulted in a high mortality rate – 44.4 %. Endoscopic hemostasis was low-traumatic, successful in 75 % of patients, non-effective in the form of massive rebleeding episodes – in 25 %, followed by surgical hemostasis, that led to the high mortality rate – 83.3 %.

Доп.точки доступа:
Завгородній, С. М.; Капшитар, О. В.; Котенко, О. І. ; Капшитар, О. О.; Данилюк, М. Б.
Экз-ры:
Найти похожие

Атаманюк, О. Ю.
Порівняльний аналіз ефективності термічних методів лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок / О. Ю. Атаманюк, В. Д. Скрипко, В. М. Атаманюк // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Т. 24, N 4. - С. 408-414
MeSH-главная:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES (использование)
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (использование)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Аннотация: Мета роботи - проаналізувати ефективність і безпечність термічних методів (ендовенозної лазерної коагуляції та радіочастотної абляції) для лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок (ВХНК), а також їхній вплив на якість життя пацієнтів. Матеріали та методи. Здійснили відкрите, проспективне дослідження порівняльної ефективності процедури ендовенозної лазерної коагуляції (124 хворих) та радіочастотної абляції (112 пацієнтів) для лікування ВХНК. Групи хворих порівнювали за віком, статтю, індексом маси тіла, клінічними проявами тяжкості венозної патології, оцінювали ризики потенційних ускладнень. Визначення критеріїв якості життя здійснили за допомогою опитувальника AVVQ. Результати. Середня кількість циклів, проведених для виконання процедури радіочастотної абляції (РЧА), становила 13,8 (7; 14), енергія - 60,1 (8; 80) Дж/см для ендовенозної лазерної коагуляції (ЕВЛК). Середнє значення показника VAS протягом перших 14 днів після лікування у групі ЕВЛК становило 2,2 (sd 1,9), РЧА - 0,8 (sd 0,9), p › 0,05. Більшість пацієнтів, яким виконали ЕВЛК, отримували знеболювальні препарати - 82 (66,1 %); у групі РЧА – 48 (42,9 %) осіб, р ‹ 0,001. Результати дуплексного моніторингу в перші 48 годин зафіксували 100 % оклюзію оброблених сегментів великої підшкірної вени в обох групах дослідження. Через 1 і 12 місяців – у 98,4 % та 96,0 % пацієнтів групи ЕВЛК, у 100,0 % та 98,2 % хворих після РЧА відповідно. Про одне чи більше небажаних явищ протягом перших 2 тижнів після лікування повідомляли 86 (69,4 %) пацієнтів із групи ЕВЛК та 52 (46,4 %) хворих із групи РЧА. Відмінності між групами ЕВЛК і РЧА статистично значущі (p ‹ 0,001). Значення показників VCSS та AVVQ вірогідно зменшилися через місяць після лікування, позитивну динаміку спостерігали до 12 місяців, але не виявили вірогідну різницю залежно від методу абляції (p › 0,05). Висновки. Ендовенозна лазерна коагуляція та радіочастотна абляція – безпечні й ефективні термічні методи лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок, що сприяють статистично значущому поліпшенню якості життя пацієнтів. Радіочастотна абляція має переваги, спричинені меншим ризиком розвитку загальних ускладнень.
The aim of the work is to analyze the effectiveness and safety of thermal methods (endovenous laser coagulation (EVLC) and radiofrequency ablation (RFA)) for the treatment of varicose veins of the lower extremities and the impact on the quality of patient life. Materials and methods. An open, prospective study of the comparative efficacy of EVLC (124 patients) and RFA (112 patients) for the treatment of patients with varicose vein disease was conducted. Both groups were compared by age, sex, body mass index, clinical manifestations of the venous pathology severity and assessed the risk of potential complications. Determination of quality of life criteria was performed using the AVVQ questionnaire. Results. The average number of cycles performed for the RFA procedure was 13.8 (7; 14), and the energy was 60.1 (8; 80) J/cm for EVLC. The average value of the VAS during the first 14 days after treatment in the EVLC group was 2.2 (sd 1.9), RFA – 0.8 (sd 0.9), P › 0.05. The majority of patients who underwent EVLC used painkillers – 82 (66.1 %), RFA – 48 (42.9 %), P ‹ 0.001. The results of duplex monitoring in the first 48 hours recorded 100 % occlusion of the treated segments of the great saphenous vein in both study groups; after 1 and 12 months – in 98.4 % (96.0 %) of patients after EVLC and in 100.0 % (98.2 %) – after RFA, respectively. One or more adverse events during the first 2 weeks after treatment were reported by 86 patients (69.4 %) in EVLC group, 52 (46.4 %) – in RFA group. The differences between EVLC and RFA were statistically significant (P ‹ 0.001). VCSS and AVVQ values were significantly decreased one month after treatment, continuing the positive trend for up to 12 months. However, no significant difference between ablation methods was observed (P › 0.05). Conclusions. Endovenous laser coagulation and radiofrequency ablation are safe and effective thermal treatments for varicose veins of the lower extremities, which lead to a statistically significant improvement in the quality of patient life. Radiofrequency ablation has the advantage of a lower risk of developing general complications.

Доп.точки доступа:
Скрипко, В. Д.; Атаманюк, В. М.
Экз-ры:
Найти похожие

Грубник, В. В.
Профілактика постпневмонектомічних бронхіальних нориць у торакальній онкохірургії [] / В. В. Грубник, М. Є. Душко // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Т. 24, N 4. - С. 415-419
MeSH-главная:
БРОНХИАЛЬНЫЙ СВИЩ -- BRONCHIAL FISTULA (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, хирургия, этиология)
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, хирургия, этиология)
ЛИМФАТИЧЕСКОГО УЗЛА УДАЛЕНИЕ -- LYMPH NODE EXCISION (вредные воздействия, использование)
Аннотация: Пневмонектомія – широко застосовуване оперативне втручання в торакальній онкохірургії. Одним із найскладніших ускладнень цієї операції є постпневмонектомічна бронхіальна нориця (ПЕБН), після «правобічних» операцій частота ПЕБН у 2,5–5,0 раза вища, ніж після «лівобічних». Єдиного підходу до профілактики цього ускладнення немає. Очевидна необхідність пошуку найефективнішої методики профілактики ПЕБН у торакальній онкохірургії, особливо після «правобічних» операцій. Мета роботи – вивчити ефективність діафрагмопластики кукси правого головного бронха після пневмонектомій, що виконані з приводу злоякісних новоутворень легені. Матеріали та методи. Здійснили ретроспективний аналіз лікування 38 пацієнтів, яким виконали оперативне втручання в обсязі правобічної пневмонектомії з лімфодисекцією до Д2–Д3а у 2014–2021 рр. Пацієнтів поділили на 2 групи: хворі, яким ушивання кукси правого головного бронха виконали з використанням методики Суїта, механічного шва апаратом УО-60, підкріпленого вузловими вікриловими швами (n = 28); пацієнти, котрим після аналогічного ушивання кукси головного бронха здійснили діафрагмопластику кукси за Д. А. Чичеватовим у нашій модифікації (n = 10). Результати. У першій групі частота ПЕБН становила 25 %, у другій – 0 %. Висновки. Виконання діафрагмопластики кукси правого головного бронха за Д. А. Чичеватовим у нашій модифікації після пневмонектомій, виконаних із лімфодисекцією до Д2–Д3а, знизило частоту виникнення ПЕБН на 25 %.
Pneumonectomy is a widely used surgical intervention in thoracic oncosurgery. One of the most severe complications of this operation is postpneumonectomy bronchial fistula (PBF), and the incidence of PBF after “right-sided” operations is 2.5–5.0 times higher than after “left-sided” ones. There is no single approach to the prevention of this complication. It is obvious that it is necessary to find the most effective methods of PBF prevention in thoracic oncosurgery, especially after “right-sided” operations. Aim. To study the efficiency of diaphragmoplasty of the right main bronchial stump after pneumonectomy performed with lymphadenectomy for malignant neoplasms of the lung. Materials and methods. A retrospective analysis of the treatment including 38 patients operated on in the volume of right-sided pneumonectomy with lymphadenectomy up to D2–D3a from 2014 to 2021 was carried out. Patients were divided into 2 groups: group 1 – patients for whom the stump of the right main bronchus was closed by the Sweet techniques using mechanical suturing devices followed by a reinforcing layer of interrupted Vicryl sutures (n = 28); group 2 – patients who underwent diaphragmoplasty for the stump of the right main bronchus according to D. A. Chichevatov with our modification (n = 10) after suturing by the same techniques. Results. In group 1, PBF occurred in 25 %, the rate of PBS was 0 % in group 2. Conclusions. Diaphragmoplasty for the stump of the right main bronchus according to D. A. Chichevatov with our modification after pneumonectomy performed with lymphadenectomy up to D2–D3a reduced the incidence of PBS by 25 %.

Доп.точки доступа:
Душко, М. Є.
Экз-ры:
Найти похожие

Чернявський, Д. Є.
Наш досвід передопераційного лікування антрациклінами хворих на місцевопоширений рак молочної залози люмінального типу В [] / Д. Є. Чернявський, О. П. Колеснік // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Т. 24, N 4. - С. 420-424
MeSH-главная:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
ДОКСОРУБИЦИН -- DOXORUBICIN (терапевтическое применение)
ЦИКЛОФОСФАМИД -- CYCLOPHOSPHAMIDE (терапевтическое применение)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Мета роботи – визначити ефективність передопераційного лікування місцевопоширеного раку молочної залози люмінального типу В у пацієнток за схемою хімієтерапії доксорубіцин + циклофосфамід. Матеріали та методи. Обстежили 30 пацієнтів із місцевопоширеним раком молочної залози, які отримували поліхімієтерапію за схемою доксорубіцин 60 мг/м2 + циклофосфамід (Ендоксан) 600 мг/м2 у медичному центрі ТОВ «ОНКОЛАЙФ» у 2019–2020 рр. Результат хімієтерапевтичного лікування визначали за допомогою КТ та системи оцінювання відповіді пухлини на лікування RECIST1.1. Після передопераційної хімієтерапії хворим призначали хірургічне втручання. Результат патоморфологічної відповіді пухлини на лікування оцінювали за допомогою системи Miller–Payne. Результати. Клінічно до оперативного втручання повну відповідь на хімієтерапевтичне лікування зафіксували у 9 (30,0 %) пацієнток, повну патоморфологічну відповідь пухлини на лікування досягли 7 (21,0 %) хворих із 30. Клінічно стабілізація захворювання визначена у 4 (13,4 %) жінок, патоморфологічно – у 9 (32,4 %). Висновки. Метод вибору схеми хімієтерапевтичного лікування на основі відомостей про фактори хімієрезистентності потенційно може покращити ефективність передопераційної терапії та наступну виживаність, потребує детальнішого вивчення.
Aim. To determine the effectiveness of preoperative treatment of luminal-type B locally advanced breast cancer in patients with the use of Doxorubicin + Cyclophosphamide chemotherapy regimen. Materials and methods. Thirty patients with luminal-type B locally advanced breast cancer who underwent chemotherapy with Doxorubicin 60 mg/m2 + Cyclophosphamide 600 mg/m2 regimen were examined at the medical center LLC “ONCOLIFE” from 2019 to 2020. Results of chemotherapy were assessed by CT scan examination and RECIST1.1 system with further surgical treatment of breast cancer. The results of pathomorphological response to treatment of tumor were assessed by the Miller–Payne system. Results. Before the surgery, clinical complete response to chemotherapy was achieved in 9 (30.0 %) patients, and complete pathomorphological response to the treatment of tumor was achieved in 7 (21.0 %) patients out of 30. Clinically, the minimal response to treatment (stabilization of the disease) was revealed in 4 (13.4 %) patients, minimal pathomorphological response – in 9 (32.4 %) patients. Conclusions. The method of selecting a chemotherapeutic regimen based on chemoresistance factor data could potentially improve the effectiveness of preoperative therapy and survival in the future that requires more detailed study.

Доп.точки доступа:
Колеснік, О. П.
Экз-ры:
Найти похожие

Immunohistochemical characteristics of inducible nitric oxide synthase and estrogen receptors alpha expression in patients with keratoderma climactericum [] / H. I. Makurina [et al.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Т. 24, N 4. - С. 425-430
MeSH-главная:
КЕРАТОДЕРМИЯ ЛАДОННО-ПОДОШВЕННАЯ -- DARIER DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
КЛИМАКТЕРИЧЕСКИЙ ПЕРИОД -- CLIMACTERIC (действие лекарственных препаратов, физиология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование)
РЕЦЕПТОР-АЛЬФА ЭСТРОГЕНОВ -- ESTROGEN RECEPTOR ALPHA (анализ)
Аннотация: Мета роботи – вивчити особливості імуногістохімічної експресії індуцибельної синтази оксиду азоту та рецепторів естрогену альфа в пацієнтів із клімактеричною кератодермією порівняно з жінками в постменопаузі з клінічно інтактною шкірою, виявити можливу кореляцію між рівнями експресії цих маркерів і патоморфогенезом менопаузальної кератодермії. Матеріали та методи. Патоморфологічний та імуногістохімічний аналіз здійснили на біопсійному матеріалі 22 пацієнток із клімактеричною кератодермією (група дослідження) та на аутопсійному матеріалі 32 жінок у постменопаузальному періоді без ознак клімактеричної кератодермії (контрольна група). Результати. Виявили значущу різницю за площею та інтенсивністю експресії індуцибельної синтази оксиду азоту між групою дослідження (з діагнозом клімактерична кератодермія) та контрольною групою (з неураженою шкірою) зі збільшенням параметрів експресії в пацієнтів із кератодермією. Суттєву різницю також визначили за площею та інтенсивністю експресії рецепторів естрогену альфа між групою дослідження та контрольною з підвищенням параметрів експресії в препаратах від обстежених без ознак клімактеричної кератодермії. Висновки. У пацієнтів із клімактеричною кератодермією виявили статистично вірогідно вищі рівні ядерної та цитоплазматичної експресії індуцибельної синтази оксиду азоту в епідермальних і дермальних клітинах, ніж в осіб контрольної групи. Це може вказувати на запалення як частину патогенезу клімактеричної кератодермії. Площа й інтенсивність експресії рецепторів естрогену альфа в шкірі пацієнток із менопаузальною кератодермією менші, ніж в осіб контрольної групи; це показує кореляцію між естроген-дефіцитним станом у постменопаузі та розвитком шкірних змін у жінок із клімактеричною кератодермією.
Aim. To examine the characteristics of immunohistochemical expression of inducible nitric oxide synthase and estrogen receptors alpha in patients with keratoderma climactericum compared to postmenopausal women with clinically intact skin, to reveal possible correlation between these markers’ expression levels and pathomorphogenesis of menopausal keratoderma. Materials and methods. The pathomorphological and immunohistochemical analysis was performed on the biopsy material of 22 patients with keratoderma climactericum, who constituted the study group, and on the autopsy material from 32 women in a postmenopausal period without any signs of climacteric keratoderma, who were considered as a control group. Results. A significant difference was found in the area and intensity of inducible nitric oxide synthase expression between the study group diagnosed with keratoderma climactericum and the control group with unaffected skin, with increasing expression parameters among patients with keratoderma. A significant difference was also observed in the area and intensity of estrogen receptors alpha expression between the study and the control group, this time with increasing expression parameters among the control group. Conclusions. Patients with keratoderma climactericum demonstrate statistically significantly higher levels of nuclear and cytoplasmatic expression of inducible nitric oxide synthase in epidermal and dermal cells than individuals from the control group, which may indicate acute inflammation as a part of climacteric keratoderma pathogenesis. The area and intensity of estrogen receptors alpha expression in material from patients diagnosed with menopausal keratoderma are lower than in the material from the control group, which demonstrates a correlation between estrogen-deficient state in postmenopausal period and the development of skin changes in women with keratoderma climactericum.

Доп.точки доступа:
Makurina, H. I.; Tertyshnyi, S. I.; Siusiuka, V. H.; Veretelnyk, O. V.; Synakh, O. K.
Экз-ры:
Найти похожие

Особливості впливу екзосом, виділених із плазми донорів та з кондиційного середовища мезенхімальних стромальних клітин плаценти, на паракринну секрецію мононуклеарних клітин периферичної крові людини [] / Л. В. Натрус [та ін.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Т. 24, N 4. - С. 431-439
MeSH-главная:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- CARDIAC OUTPUT, LOW (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ МЕЗЕНХИМНЫЕ -- MESENCHYMAL STROMAL CELLS (физиология)
ЭКЗОСОМЫ -- EXOSOMES (метаболизм)
Аннотация: Позаклітинні дрібнорозмірні везикули – екзосоми – привертають увагу дослідників як перспективний інструмент регулювання міжклітинної комунікації. Терапевтичні ефекти, досягнуті за допомогою використання мезенхімальних стовбурових клітин (MSC), традиційно в медицині визначають як перевірену часом, багатовекторну стратегію лікування різних патологій. Так, окрім застосування безпосередньо MSC, актуальним є дослідження продуктів їх секреції. Мета роботи – вивчити особливості впливу екзосом, виділених із плазми крові здорових донорів і з кондиційного середовища культивування MSC плаценти, на паракринну секрецію мононуклеарних клітин крові пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) in vitro. Матеріали та методи. Дослідження особливостей паракринної секреції мононуклеарних клітин крові пацієнтів із ХСН за вмістом протеїнів VEGF-А, МСР-1, ICAM-1 у середовищі їх культивації здійснили у двох напрямках експерименту: під дією екзосом, виділених із плазми крові здорових донорів, та екзосом, що виділені з середовища культивування MSC плаценти. Результати. Інкубація мононуклеарних клітин периферичної крові (peripheral blood mononuclear cell, РВМС) із плазматичними екзосомами сприяла підвищенню секреції VEGF-А у групі здорових донорів у 2,73 раза (р ? 0,05), у пацієнтів із ХСН – удвічі (р ? 0,05), а також мала різноспрямований ефект на вміст протеїну ICAM-1: в групі донорів він підвищувався в 1,8 раза (р ? 0,05), а в групі пацієнтів із ХСН зменшувався в 1,4 раза (р ? 0,05); секреція МСР-1 у групі донорів недостовірно знижувалася на 10 % та вірогідно не змінювалася у пацієнтів. Інкубація РВМС з екзосомами, що виділені з кондиційного середовища MSC, не викликала достовірних змін паракринної секреції РВМС: у групі здорових добровольців спостерігали зменшення секреції VEGF-А на 25 %, ICAM-1 – на 17 %, MCP-1 – на 22 %; у групі пацієнтів із ХСН секреція цих протеїнів зменшувалася на 19,7 %, 22,0 % та 25,0 % відповідно. Ефекти, що спостерігали при інкубації мононуклеарних клітин крові з екзосомами, виділеними з плазми крові здорових донорів і з кондиційного середовища культивування MSC плаценти, дають цінну інформацію щодо дизайну майбутніх досліджень у цьому напрямі клітинної біології. Висновки. Дослідження на моделі in vitro показали особливості впливу екзосом, що виділені з плазми донорів і кондиційного середовища, на функціональні властивості мононуклеарних клітин периферичної крові людини.
Extracellular small vesicles – exosomes, attract the attention of researchers as a promising tool for regulating intercellular communication. At the same time, the therapeutic effects achieved through the use of mesenchymal stem cells (MSCs) are traditionally considered by medicine as a time-tested, multi-vector strategy for the treatment of various pathologies. In particular, in addition to the application of MSCs directly, it is important to study the products of their secretion. Aim. To study characteristics of the influence of exosomes isolated from blood plasma of healthy donors and conditioned medium of placental mesenchymal stromal cell (MSC) culture on paracrine secretion of peripheral blood mononuclear cells (PBMCs) in patients with chronic heart failure (CHF) in vitro. Materials and methods. The characteristics of paracrine secretion of PBMCs in patients with CHF by the content of proteins VEGF-A, MCP-1, ICAM-1 in their culture medium were studied in two directions: under the influence of exosomes isolated from plasma of healthy donors and exosomes isolated from placental MSC culture medium. Results. Incubation of PBMCs with plasma exosomes increased VEGF-A secretion in the group of healthy donors by 2.73 times (P ? 0.05), in patients with CHF – by 2 times (P ? 0.05); but there were a multidirectional effect on the content of ICAM-1 protein: it was 1.8 times (P ? 0.05) increased in the group of donors and 1.4 times (P ? 0.05) decreased in the group of CHF patients; MCP-1 secretion was insignificantly 10 % reduced in the donor group and did not change significantly in patients. Incubation of РВМС with exosomes isolated from MSC conditioned medium did not cause significant changes in paracrine secretion of PBMCs: there was a decrease in secretion of VEGF-A by 25 %, ICAM-1 by 17 %, MCP-1 by 22 % in the group of healthy volunteers; secretion of these proteins was 19.7 %, 22.0 % and 25.0 % decreased, respectively, in the group of CHF patients. The effects observed in the incubation of PBMCs with exosomes isolated from blood plasma of healthy donors and conditioned medium of placental MSC culture have provided valuable information for the design of future studies in this area of cell biology. Conclusions. Our studies have demonstrated in vitro the effects of exosomes isolated from donor plasma and conditioned medium on the functional properties of human PBMCs.

Доп.точки доступа:
Натрус, Л. В.; Клись, Ю. Г.; Лабудзинський, Д. О.; Черновол, П. А.; Хайрнасов, Р. Н.; Музиченко, П. Ф.; Рижко, І. М.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Perception of operational environment conditions and situations as a prediction of adaptive potential in servicemen [] / V. V. Kalnysh [et al.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Т. 24, N 4. - С. 440-447
MeSH-главная:
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (физиология)
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL (психология)
АДАПТАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PHYSIOLOGICAL (физиология)
Аннотация: Мета роботи – встановити адаптаційний потенціал організму військовослужбовців-учасників бойових дій на основі формування їхніх вражень від умов операційного середовища та характеристик варіабельності серцевого ритму. Матеріали та методи. Обстежили 70 комбатантів, чоловіків віком 22–30 років. За спеціально розробленою анкетою, що передбачала запитання щодо бойових і побутових проблем, які виникли у військовослужбовців у зоні проведення бойових дій на початку збройного конфлікту на Сході України, оцінили їхні враження щодо дії факторів внутрішнього та зовнішнього середовища. За допомогою комп’ютерного ритмографа визначили параметри варіабельності серцевого ритму обстежених військовослужбовців за стандартними методами. Статистичний аналіз даних здійснили, застосувавши методи параметричної (t-критерій Стьюдента) та непараметричної статистики (t-критерій Вілкоксона), кластерного, покрокового множинного кореляційного та покрокового дискримінантного аналізу з допомогою пакету програм Statistica 13.3. Результати. Контингент обстежених поділили групи «гіперчутливих» і «гіпочутливих» військовослужбовців, ґрунтуючись на їхніх враженнях про дію факторів операційного середовища. Виявили, що в цьому разі група 1 має більші значення медіан профілів, ніж група 2. Поділ контингенту на групи умовно «гіперчутливих» і «гіпочутливих» до дії шкідливих факторів середовища більш виражений у разі застосування критеріїв побуту. Показники ВСР (LFnorm, HFnorm і LF/HF) вірогідно відрізнялися у групах дослідження. Встановлено, що величина множинного коефіцієнта кореляції для групи 1 становить R = 0,61 (p 0,007), а для групи 2 – R
The aim of the study is to define the adaptive potential of servicemen participating in warfare based on the formation of their perceptions related to operational environment conditions and characteristics of heart rate variability (HRV). Materials and methods. 70 combatants – men aged 22–30 years were examined. According to a specially designed questionnaire that reflected the issue of combat and deployment life factors among servicemen in the operational environment, an assessment of their perceptions related to the impact of internal and external factors was conducted. The HRV parameters of the studied servicemen were determined by standard methods using computer rhythmograph. Statistical analysis of the data was performed using the methods of parametric (Student’s t-test) and non-parametric statistics (Wilcoxon’s T-test), cluster, step-by-step multiple correlation and step-by-step discriminant analysis using software package Statistica 13.3. Results. The studied contingent was divided into two “hypersusceptible” and “hypоsusceptible” groups based on the use of their perceptions related to the operational environment factors. It has been noted that group 1 had greater values of median profiles than group 2. The differentiation of the studied contingent into groups of “hypersusceptible” and “hyposusceptible” to harmful operational environment factors was more noticeable when applying criteria of deployment life factors. HRV values (LFnorm, HFnorm and LF/HF) differed significantly in both examined groups. It has been found that the multiple correlation coefficient value for group 1 was R = 0.61 (P 0.007), and for group 2 – R

Доп.точки доступа:
Kalnysh, V. V.; Shvets, A. V.; Maltsev, O. V.; Sereda, I. K.; Kikh, A. Yu.; Marushchenko, K. Yu.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Алексєєв, О. Г.
Перспектива та сучасний стан впливу міжнародних стандартів на профілактику та лікування захворювань через призму створення якісних і безпечних лікарських засобів [] / О. Г. Алексєєв // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Т. 24, N 4. - С. 448-453
MeSH-главная:
ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION
ЛЕКАРСТВА ФАЛЬСИФИЦИРОВАННЫЕ -- COUNTERFEIT DRUGS (вредные воздействия)
ФАРМАЦИЕЙ УПРАВЛЕНИЕ -- PHARMACY ADMINISTRATION (законодательство и юриспруденция)
Аннотация: Мета роботи – дослідження міжнародного законодавства з питань юридичної відповідальності у фармацевтичній сфері; аналіз діяльності міжнародних організацій у сфері протидії розповсюдженню фальсифікованих лікарських препаратів. Матеріали та методи. Матеріал дослідження – міжнародні стандарти, спрямовані на забезпечення правової визначеності щодо того, що вважати фальсифікацією лікарських засобів і схожими злочинними діяннями, та встановлення кримінальної відповідальності за діяльність, пов’язану з фальсифікацією лікарських засобів. Протягом роботи використали методи інформаційного пошуку, аналізу, систематизації та узагальнення. Результати. Актуальною проблемою сучасної медицини є застосування для лікування та профілактики захворювань якісних і безпечних лікарських засобів. Відповідність стандартам, зокрема міжнародним, під час створення лікарських засобів – запорука не тільки ефективного лікування, але й здійснення наукових досліджень в аспекті фундаментальної клінічної медицини, а саме отримання нових наукових даних, удосконалення методів профілактики, діагностики та лікування. Трансформаційні процеси, пов’язані з європейською інтеграцією України, розвиток ринку фармацевтичної промисловості, встановлення додаткових вимог до якості та безпечності лікарських засобів зумовлюють необхідність реалізації державної політики, спрямованої на імплементацію правових норм Європейського Союзу (ЄC), які регламентують юридичну відповідальність за правопорушення, що вчиняються під час фармацевтичної діяльності. Окрему увагу приділяють питанням щодо гармонізації національного законодавства України та міжнародного законодавства регіонального рівня, що розроблене Радою Європи та ЄС для протидії фальсифікації лікарських засобів, зокрема встановленню кримінальної відповідальності. Висновки. Імплементація в вітчизняне законодавство норм актів міжнародного законодавства, що передбачають юридичну відповідальність за правопорушення у фармацевтичній діяльності, відіграє позитивну роль, оскільки усуваються недоліки відповідних українських законодавчих актів.
The aim of the work was to examine international legislation covering the legal responsibility in the pharmaceutical field; to analyze activities of international organizations in the area of combating counterfeit drug distribution. Materials and methods. The study was based on international legal instruments aimed at ensuring legal certainty concerning consideration of drug falsification and similar crimes and imposition of criminal liability for activities related to the falsification of medicines. During the work we used methods of information retrieval, analysis, systematization and generalization. Results. An urgent problem of modern medicine is the use of high-quality drugs for the treatment and prevention of diseases. Compliance with standards, in particular international ones, during the development of drugs is the key to both effective treatment and further research in the field of basic clinical medicine, including obtaining new scientific data, improving methods of prevention, diagnosis and treatment of internal diseases. Transformation processes related to Ukraine’s European integration, development of the pharmaceutical industry market, establishment of additional requirements for the quality and safety of medicines necessitate the implementation of state policy aimed at implementing European Union (EU) legal regulations governing legal liability for offenses. committed in pharmaceutical activities. Special attention is paid to the issues of harmonization of the Ukrainian national legislation with the international legislation on the regional level developed by the Council of Europe and the EU on combating the falsification of medicines, including the imposition of criminal liability. Conclusions. The implementation of the international legislation norms of providing legal liability for offenses in pharmaceutical activity into the national legislation plays a positive role, eliminating the shortcomings of the relevant Ukrainian legislative acts.

Экз-ры:
Найти похожие

12.

Динаміка поширеності метицилін-резистентних золотистих стафілококів у пацієнтів Чернівецької області [] / О. О. Бліндер [та ін.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Т. 24, N 4. - С. 454-458
MeSH-главная:
МЕТИЦИЛЛИН-РЕЗИСТЕНТНЫЙ СТАФИЛОКОКК ЗОЛОТИСТЫЙ -- METHICILLIN-RESISTANT STAPHYLOCOCCUS AUREUS (действие лекарственных препаратов, патогенность)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL (действие лекарственных препаратов)
ПОПЕРЕЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- CROSS-SECTIONAL STUDIES (использование)
Аннотация: Мета роботи – аналіз поширеності метицилін-резистентних Staphylococcus aureus (MRSA) yпродовж 2018–2020 рр. у пацієнтів із гнійно-запальними захворюваннями різної локалізації в Чернівецькій області. Матеріали та методи. Загалом дослідили 804 штами S. aureus. Ізоляти ідентифікували за морфологічними, тинкторіальними та фізіолого-біохімічними ознаками, вивчили їхню чутливість до антибіотиків. Постановку та оцінювання антибіотикограм виконали відповідно до рекомендацій Clinical & Laboratory Standards Institute (2017), як і контроль якості кожної партії дисків з антибіотиками (Oxoid, Велика Британія). Резистентність до метициліну визначали сурогатним тестом, використовуючи диск із 30 мкг цефокситину. Результати. Виявили різке зростання частоти виділення MRSA у 2020 році порівняно з попередніми роками – в 1,6–2,0 раза щодо показників 2018 і 2019 років. Різниця між 2019 і 2020 роками статистично вірогідна – t? = 2,49 (p 0,05). Схожу динаміку спостерігали для штамів, які виділені зі слизових оболонок рота, язика, піднебінних мигдаликів: порівняно з 2018 і 2019 роками у 2020 році частота виділення MRSA штамів зросла в 2,5–3,6 раза. Різниця між 2020 і 2019 роками статистично вірогідна – t?
The aim of this study was to analyze the prevalence of methicillin-resistant Staphylococcus aureus (MRSA) during 2018–2020 among patients with purulent-inflammatory diseases of different localization in the Chernivtsi region. Materials and methods. A total of 804 strains of S. aureus were studied. Isolates were identified by morphological, tinctorial, physiological and biochemical characteristics, and their sensitivity to antibiotics was tested. Preparation and the susceptibility testing were performed in accordance with the recommendations of the Clinical & Laboratory Standards Institute (2017), as well as quality control of each batch of antibiotic discs (Oxoid, UK). Determination of methicillin resistance was performed by a surrogate test using a disk of 30 ?g cefoxitin. Results. The significant increasing in the frequency of MRSA were found in 2020 as compared to previous years – a total of 1.6–2.0 times compared to 2018 and 2019. The difference between 2019 and 2020 was statistically significant: t? = 2.49 (P ? 0.05). There was also a clear upward tendency in the isolation frequency of poly-resistant strains during the observation period. Conclusions. Significant changes in the frequency of isolation of Staphylococcus aureus strains from foci of purulent-inflammatory processes of different localization were not detected over the years of observations. There was an increase in the isolation frequency of the MRSA strains from patients with purulent-inflammatory diseases in the Chernivtsi region in 2020 mainly due to isolation of such strains from the mucous membranes of the oral cavity and tonsils. The proportion of MRSA poly-resistant strains increased significantly (almost twice) during the observation period suggesting that their spread should be monitored.

Доп.точки доступа:
Бліндер, О. О.; Бліндер, О. В.; Ротар, Д. В.; Гуменна, А. В.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Lezhenko, H. O.
The role of nitric oxide synthase and cystatin C in the mechanisms of antimicrobial protection in children with urinary tract infections considering the etiological factor [] / H. O. Lezhenko, N. A. Zakharchenko // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Т. 24, N 4. - С. 459-463
MeSH-главная:
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ ИНФЕКЦИИ -- URINARY TRACT INFECTIONS (лекарственная терапия, этиология)
ЦИСТАТИН C -- CYSTATIN C (анализ)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование, методы)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- CHILD HEALTH SERVICES
Аннотация: Мета роботи – дослідити основні етіологічні чинники розвитку інфекцій сечовивідної системи у дітей, роль синтази оксиду азоту та цистатину С у механізмах антимікробного захисту в дітей, хворих на гострі та хронічні інфекції сечовивідної системи. Матеріали та методи. Група дослідження – 84 дитини (середній вік – 10,0 ± 1,3 року). Основну групу поділили на підгрупи: перша – 17 хворих на гострий пієлонефрит; друга – 21 пацієнт із хронічним пієлонефритом; третя – 16 дітей, хворих на гострий цистит; четверта – 10 осіб із неуточненими інфекціями сечовидільної системи. У контрольну групу включили 20 умовно здорових дітей. Дослідження вмісту індуцибельної NO-синтази (NOS2) та цистатину С здійснили методом імуноферментного аналізу. Етіологічний патоген визначили в сечі 200 хворих на інфекції сечовидільної системи. Результати. Патоген, що домінує, у 46,7 % хворих на цистит та 66,6 % пацієнтів із хронічним пієлонефритом – Escherichia coli. Наступний за частотою виявлення етіологічний збудник у дітей, хворих на гострий (27,3 % випадків), хронічний (25,6 %) пієлонефрит і неуточнену інфекцію сечової системи (32,2 %), – Enterococcus faecium. Proteus mirabilis виявили у 26,6 % хворих на цистит. Рівень NOS2 у всіх підгрупах дослідження достовірно вищий за показник контрольної групи (р 0,01). Визначили статистично значуще підвищення вмісту цистатину С в основній групі (р 0,05). Коефіцієнти співвідношення рівня цистатину С щодо NOS2 у групах спостереження нижчі в 1,5–2,0 раза порівняно з групою контролю (p 0,05). Висновки. Визначили зміну спектра патогенів, що обґрунтовує необхідність здійснення постійного бактеріологічного моніторингу. Розвиток первинного запального процесу в сечовивідних шляхах відбувається на тлі певної дисфункції імунної системи, що виявляється як недостатня кількісна реакція з боку цистатину С, а також на тлі високого вмісту індуцибельної NO синтази в сироватці крові хворих.
The aim of the study was to investigate the main etiological factors of urinary tract infections in children, the role of nitric oxide synthase and cystatin C in the mechanisms of antimicrobial protection in children with acute and chronic urinary tract infections. Materials and methods. The study groups consisted of 84 children (mean age – 10.0 ± 1.3 years). The main group was divided into subgroups: the first subgroup – 17 children with acute pyelonephritis, the second subgroup – 21 patients with chronic pyelonephritis, the third subgroup – 16 patients with acute cystitis, the fourth subgroup – 10 patients with unspecified urinary tract infections. The control group consisted of 20 relatively healthy children. The levels of inducible NO-synthase (NOS2) and cystatin C were measured by enzyme-linked immunosorbent assay. The etiological pathogen was identified in the urine of 200 patients with urinary tract infections. Results. Escherichia coli was identified as the dominant pathogen in 46.7 % of cystitis patients and in 66.6 % of chronic pyelonephritis patients. The next most frequently detected etiological agent in children with acute (27.3 % of cases) and chronic (25.6 %) pyelonephritis and unspecified urinary tract infection (32.2 %) was Enterococcus faecium. Proteus mirabilis was found in 26.6 % of patients with cystitis. The level of NOS2 in all the studied subgroups was significantly higher than that in the control group (P 0.01). A statistically significant increase in the level of cystatin C in the main group (P 0.05) was determined. The cystatin C-to-NOS2 ratios in the studied subgroups were 1.5–2.0 times lower than those in the control group (P 0.05). Conclusions. The change in the spectrum of pathogens has been determined, which was a premise of the need for constant bacteriological monitoring. The development of the primary inflammatory process in the urinary tract occurred amidst a certain dysfunction of the immune system, which was manifested in an insufficient quantitative response of cystatin C, as well as high serum levels of inducible NO-synthase in the patients.

Доп.точки доступа:
Zakharchenko, N. A.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Clinical-epidemiologic and serologic characteristics of Lyme disease in the Zaporizhzhia region (a retrospective analysis for 2015-2019 according to the Municipal Institution "Regional Infectious Hospital" of Zaporizhzhia Regional Council) [] / O. O. Furyk [et al.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Т. 24, N 4. - С. 464-469
MeSH-главная:
ЛАЙМА БОЛЕЗНЬ -- LYME DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, передача, эпидемиология, этиология)
СЕРОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- SEROLOGIC TESTS (использование)
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
Аннотация: Мета роботи – з’ясування клініко-лабораторних особливостей перебігу хвороби Лайма у Запорізькому регіоні на підставі ретроспективного клініко-епідеміологічного та серологічного аналізу випадків цього захворювання в області в період з 2015 до 2019 року. Матеріали та методи. Здійснили ретроспективний аналіз 62 медичних карт стаціонарних пацієнтів із хворобою Лайма за період 2015–2019 рр. Вік хворих – від 18 до 79 років, 38 чоловіків, 24 жінки. Усім хворим здійснили традиційне комплексне клініко-лабораторне обстеження, методом імуноферментного аналізу в крові визначили IgM та IgG до Borrelia burgdorferi. Результати. У результаті дослідження встановили: хвороба Лайма в Запорізькій області мала чітку сезонність із переважанням кількості хворих влітку (56,5 %) та навесні (25,8 %). У переважної більшості хворих (80,6 %) достеменно відомо про укус кліща. Захворювання здебільшого (90,3 %) мало гострий перебіг із превалюванням еритемної форми (94,6 %). За умов гострого перебігу хвороби пацієнти були серопозитивними у 75,0 % випадків з одночасним виявленням IgM та IgG до Borrelia burgdorferi, а також позитивними за IgM без виявлення IgG. Серонегативність 25,0 % хворих спричинила необхідність чітких клініко-епідеміологічних даних для підтвердження діагнозу. Якщо перебіг хвороби тривалий і хронічний, пацієнти мали позитивні IgG до Borrelia burgdorferi (100 %) та IgM (50,0 %). Визначили клініко-лабораторні особливості перебігу хвороби Лайма. Так, гострий перебіг характеризувався превалюванням еритемної форми (94,6 %), ознаки загальноінтоксикаційного синдрому виражені слабко чи взагалі не виявлені, патологічних змін у гемограмі у більшості пацієнтів (80,4 %) не було. У разі тривалого та хронічного перебігу не було даних анамнезу щодо наявності еритеми, клінічна симптоматика поліморфна, у половини пацієнтів визначили підвищення швидкості осідання еритроцитів без змін формули крові, слабко виражені цитолітичний синдром і гіпербілірубінемія. Висновки. Одержані під час ретроспективного аналізу випадків хвороби Лайма за 2015–2019 рр. результати дали змогу встановити закономірності епідеміологічних, клінічних і серологічних змін, що спричинені цією інфекцією, в пацієнтів у Запорізькій області: чітка сезонність хвороби; при гострому перебігу – превалювання еритемної форми та різні варіанти серологічного профілю хворих; при тривалому та хронічному – поліморфність клінічної симптоматики, серопозитивність у всіх випадках, випадки еритеми в анамнезі не зафіксовані.
The aim of the work is to clarify the clinical and laboratory features of Lyme disease in the Zaporizhzhia region on the basis of a retrospective clinical, epidemiological and serological analysis of this disease cases in the period from 2015 to 2019. Materials and methods. A retrospective analysis of 62 medical cards of stationary patients with Lyme disease for the period from 2015 to 2019 was carried out. The age of the patients ranged from 18 to 79 years. There were 38 men and 24 women. All the patients were given a traditional complex clinical-laboratory examination; ELISA was used to defined serum IgM and IgG to Borrelia burgdorferi. Results. According to the study results it was found that Lyme disease in the Zaporizhzhia region had a clear seasonal prevalence in summer (56.5 %) and spring (25.8 %). The vast majority of patients (80.6 %) clearly indicated the tick bite. The disease was mostly acute (90.3 %) with a predominance of erythema (94.6 %). In the acute course of the disease, patients were seropositive in 75.0 % of cases with simultaneous detection of both IgM and IgG to Borrelia burgdorferi, and positive IgM in the absence of IgG. Seronegative 25.0 % of patients required clear clinical and epidemiological data to confirm the diagnosis. Under prolonged and chronic conditions, patients had positive IgG to Borrelia burgdorferi (100 %) and IgM (50.0 %). Certain clinical and laboratory features at different course of Lyme disease were revealed. So, the acute course was characterized by the predominance of erythema (94.6 %), mild or no manifestations of general intoxication syndrome, lack of pathological changes in the hemogram in most patients (80.4 %). In the prolonged and chronic course, there was no history of erythema, clinical symptoms were polymorphic, half of the patients had increased erythrocyte sedimentation rate in the absence of changes in blood count, mild cytolytic syndrome and hyperbilirubinemia. Conclusions. As a result of the retrospective analysis of Lyme disease cases in the period from 2015 to 2019, certain patterns of epidemiological, clinical and serological changes in different courses of this infection in the Zaporizhzhia region were revealed, namely the clear seasonality of the disease, in the acute course – the predominance of erythema and different variants of serological profile in patients, and in prolonged and chronic course – polymorphism of all clinical symptoms and no history of erythema.

Доп.точки доступа:
Furyk, O. O.; Pak, K. A.; Riabokon, O. V.; Zadyraka, D. A.; Riabokon, Yu. Yu.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

Чугунов, В. В.
Сучасні наукові погляди на проблему патопластики психічних захворювань [] / В. В. Чугунов, М. Є. Хоміцький // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Т. 24, N 4. - С. 470-473
MeSH-главная:
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
Аннотация: Мета роботи – шляхом огляду й аналізу сучасних наукових літературних джерел дослідити світовий досвід і погляди на проблему патопластики психічних захворювань. У сучасній психіатричній клініці джерелом патопластичного впливу, що переважає, вважають екзогенно-інтоксикаційні й екзогенно-органічні впливи. Клінічне наповнення поняття патопластичних впливів окремі автори істотно розширюють, порушуючи межі таких клінічних феноменів, як коморбідність, тло, терапевтичний патоморфоз тощо. Внаслідок цього роблять помилкові висновки щодо наявності патопластичного впливу особистісних, клініко-анамнестичних, соціально-демографічних і культуральних особливостей на прояви більшості психічних і поведінкових розладів. Отже, відбувається недоцільне розширення кола факторів, що позначаються як фактори патопластичного впливу, але такими не є. Висновки. Проблема патопластики психічних захворювань – найменш досліджений аспект сучасної клініки, а неузгодженість або й недоречність застосування цього поняття не сприяє його точному оцінюванню. Зміни клінічних проявів психічних захворювань, що виникають внаслідок патопластичних впливів, утруднюють нозологічну діагностику, призводячи до терапевтичної резистентності, погіршення прогнозу та соціальної дезадаптації пацієнтів. Ці факти підкреслюють актуальність здійснення комплексного дослідження явища патопластики психічних захворювань/патологічних станів.
The aim of the work is to study the world experience and views on the problem of pathoplastycs of mental illnesses. In modern psychiatric clinics, the main source of pathoplastic impact are exogenous-intoxication and exogenous-organic effects. The clinical definition of the concept of pathoplastic impact is significantly expanding by some authors, breaking down the boundaries of such clinical phenomena as comorbidity, background, therapeutic pathomorphosis and others. As a result of this approach, erroneous conclusions are drawn about the presence of pathoplastic influence of personal, clinical and anamnestic, socio-demographic and cultural characteristics on the manifestations of most mental and behavioral disorders. Thus, it is impractical to expand the range of factors that referred to as factors of pathoplastic influence, when in fact they are not. Conclusions. The problem of pathoplastycs of mental illnesses is the least studied aspect of modern clinic. The inconsistency or inappropriateness of this concept application does not contribute to its accurate assessment. Changes in the clinical manifestations of mental illnesses resulting from pathoplastic influences complicate nosological diagnostics, leading to therapeutic resistance, worsening prognosis and social maladjustment of patients. These circumstances emphasize the relevance of a comprehensive study on the phenomenon of pathoplastycs of mental illnesses/pathological conditions.

Доп.точки доступа:
Хоміцький, М. Є.
Экз-ры:
Найти похожие

16.

The course of multidrug-resistant pulmonary tuberculosis in HIV-infected people with COVID-19 [] / О. М. Raznatovska [et al.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Т. 24, N 4. - С. 474-482
MeSH-главная:
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS (вирусология, диагностика, иммунология, лекарственная терапия, этиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (вирусология, диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ТУБЕРКУЛЕЗ, МНОЖЕСТВЕННАЯ ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ -- TUBERCULOSIS, MULTIDRUG-RESISTANT (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, этиология)
Аннотация: Мета роботи – на прикладі клінічних випадків проаналізувати перебіг мультирезистентного туберкульозу (МР ТБ) у ВІЛ-інфікованих осіб залежно від початку діагностики COVID-19. Матеріали та методи. Наведено 3 клінічні випадки власного спостереження перебігу МР ТБ у ВІЛ-інфікованих осіб залежно від початку діагностики COVID-19. Усі пацієнти перебували на лікуванні у відділенні легеневого туберкульозу № 2 клінічної бази кафедри фтизіатрії і пульмонології ЗДМУ Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» Запорізької обласної ради. Результати. У клінічному випадку 1 у ВІЛ-інфікованої пацієнтки МР ТБ виявили після перенесеного COVID-19. Після легкого та пролікованого COVID-19, навіть на тлі тяжкої імуносупресії, але при своєчасному призначенні антимікобактеріальної терапії (АМБТ) та антиретровірусної терапії (АРТ), у пацієнтки МР ТБ мав сприятливий перебіг із позитивною динамікою. У клінічному випадку 2 у ВІЛ-інфікованого пацієнта МР ТБ діагностували одночасно з COVID-19. На відміну від клінічного випадку 1, у пацієнта діагностували тяжчий процес, який потребував тривалішого лікування, яке, втім, було ефективним. У клінічному випадку 3 у ВІЛ-інфікованого пацієнта COVID-19 виявлено через 5 місяців лікування МР ТБ, на цьому тлі з’явилося бактерієвиділення. Після призначення відповідного лікування COVID-19 на тлі АМБТ та АРТ спостерігали позитивну динаміку з припиненням бактеріовиділення. Усі 3 пацієнти завершили курси антимікобактеріальної терапії МР ТБ, результат – одужання. Висновки. Незалежно від тривалості ВІЛ-інфекції на тлі тяжкої імуносупресії (200 клітин CD4-лімфоцитів) та від початку діагностики COVID-19 (до, під час або після діагностики МР ТБ) на тлі своєчасних терапій МР ТБ, ВІЛ-інфекції та COVID-19 можна досягти позитивних результатів зі збереженням життя пацієнтів.
Aim. To analyze the course of multidrug-resistant tuberculosis (MDR-TB) in HIV-infected people, depending on the time to COVID-19 diagnosis, using the example of clinical cases from our own observation. Materials and methods. The article presents 3 clinical cases of our own observation of MDR-TB in HIV-infected persons depending on the time to COVID-19 diagnosis in patients, who were treated in the Pulmonary Tuberculosis Department No. 2, clinical base of the Department of Tuberculosis and Pulmonology ZSMU – Municipal non-profit enterprise “Zaporizhzhia Regional Phthisiopulmonology Clinical Medical and Diagnostic Center” of Zaporizhzhia Regional Council. Results. In clinical case 1, in an HIV-infected patient, MDR TB was detected after COVID-19. This clinical case has shown that after mild and treated COVID-19, even on the background of severe immunosuppression, but with AMBT and ART timely prescribed, MDR-TB in the patient had a favorable course with positive dynamics. In clinical case 2, in an HIV-infected patient, MDR-TB was detected concomitantly with COVID-19. The clinical case indicated that the patient received all 3 therapies for MDR-TB, HIV and COVID-19 in full and on time. In contrast to clinical case 1, the patient was diagnosed with a more severe process that required a longer period of treatment, although it was effective. In clinical case 3, an HIV-infected patient with COVID-19 was diagnosed after 5 months of MDR-TB treatment. Against this background, there was culture positivity. But after prescription of appropriate COVID-19 treatment against the background of AMBT and ART, positive dynamics and culture negativity were determined. All 3 patients completed antimycobacterial therapy of MDR-TB with results – recovery. Conclusions. Regardless of the HIV infection duration with underlying severe immunosuppression (200 CD4 lymphocyte cells) and the time to COVID-19 diagnosis (before, during or after the diagnosis of MDR-TB) on the background of timely therapy of MDR-TB, HIV and COVID-19, positive results can be achieved while saving the lives of patients.

Доп.точки доступа:
Raznatovska, О. М.; Myronchuk, Yu. V.; Shalmin, O. S.; Fedorets, A. V.; Svitlytska, O. A.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Гострий гіперліпідемічний панкреатит у дитячому віці: особливості перебігу та опис клінічного випадку [] / І. С. Лембрик [та ін.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Т. 24, N 4. - С. 483-488
MeSH-главная:
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (использование, методы)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- CHILD HEALTH SERVICES
Аннотация: За результатами аналізу фахової літератури та опису клінічного випадку наведено відомості щодо частоти, особливостей клініки, діагностики та лікування гострого гіперліпідемічного панкреатиту в дітей. Мета роботи – встановити частоту, особливості перебігу гострого гіперліпідемічного панкреатиту в дитячому віці на підставі порівняльного аналізу відомостей наукової літератури та опису випадку гострого гіперліпідемічного панкреатиту. Матеріали та методи. Здійснили аналіз відомостей фахової літератури, що представлена в пошукових системах РubMed і Google Scholar, за останні 10 років. У процесі дослідження оцінили особливості клінічного перебігу гострого гіперліпідемічного панкреатиту в пацієнта О. С., 2007 р. н., протеїно- та ліпідограму, зміни на УЗД органів черевної порожнини, характерні для цього синдрому. Пацієнтові запропонували та здійснили лапароскопічне дренування сальникової сумки, черевної порожнини, а також призначили медикаментозне лікування. Результати. Діагностику захворювання здійснили, ґрунтуючись на результатах вивчення анамнестичних, клінічних, лабораторних та ультразвукових ознак. У ліпідограмі дитини визначили підвищення рівня холестерину та тригліцеридів, зниження рівня ліпопротеїдів високої щільності. На УЗД органів черевної порожнини виявили зміни з боку підшлункової залози: вона значно потовщена, структура неоднорідна, ехогенність паренхіми істотно підвищена внаслідок набряку, є незначна кількість випоту. Рекомендовано і виконано лапароскопічне дренування сальникової сумки та черевної порожнини. Запорукою вдалого лікування стало багаторазове тривале застосування дезінтоксикаційної та гіполіпідемічної терапії в комбінації з корекцією харчування (обмеження жирів). Висновки. Гострий гіперліпідемічний панкреатит – одна з найменш вивчених і рідкісних патологій у дітей. Це зумовлює необхідність пошуку та впровадження в клінічну практику алгоритмів діагностики, лікування цієї патології для своєчасної корекції та запобігання ускладненням.
The article presents data on the prevalence, clinical, diagnostic and treatment characteristics of acute hyperlipidemic pancreatitis in children, based on a literature review and a clinical case presentation. The aim of this work is to define the nature of hyperlipidemic pancreatitis in children based on the literature review, and the clinical case presentation. Material and methods. The analysis of the literature data of the last 10 years through the Google Scholar and PubMed databases was performed. The clinical course, blood tests assessing protein and lipid indicators, abdominal ultrasound findings typical for acute hyperlipidemic pancreatitis were examined in a patient O. S., born in 2007. Results. The disease was diagnosis based on the study of anamnestic, clinical, laboratory and ultrasound findings. Lipid profile test revealed an increase in the level of cholesterol and triglycerides, and a decrease in the level of high-density lipoproteins. Abdominal ultrasound showed changes in the pancreatic tissues: the pancreas was significantly enlarged with a heterogeneous structure of the parenchyma, the echogenicity was significantly increased due to edema, and there was a small amount of effusion. Laparoscopic drainage of the omentum and abdominal cavity was recommended and performed. The key to the successful treatment was repeated long-term use of detoxification and hypolipidemic therapy in combination with dietary corrections (a low-fat diet). Conclusions. As of today, acute hyperlipidemic pancreatitis continues to be one of the least studied and rare pathologies among the pediatric population. This necessitates the search for and implementation of both diagnostic and treatment algorithms into clinical practice to timely correct and prevent complications.

Доп.точки доступа:
Лембрик, І. С.; Цицюра, О. О.; Жиляк, О. В.; Дутчук, О. В.; Буяк, П. З.; Дутчак, Г. М.; Красівський, І. Й.
Экз-ры:
Найти похожие

18.

Various mechanisms of myocardial necrosis development due to combat injury as a reason for discussion: a case series [] / I. M. Lovkin [et al.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Т. 24, N 4. - С. 489-496
MeSH-главная:
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
МИОКАРД -- MYOCARDIUM (патология)
НЕКРОЗ -- NECROSIS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
МИОКАРДИАЛЬНЫЙ МОСТИК -- MYOCARDIAL BRIDGING (этиология)
ВОЙНА -- WAR
Аннотация: Реальна клінічна практика останніх 8 років в Україні свідчить про можливість розвитку в постраждалих із бойовою травмою уражень міокарда, що відповідають критеріям інфаркту міокарда (переважно 2 типу), але суттєво різняться за механізмом розвитку. Це призводить до низки труднощів для лікарів під час надання медичної допомоги (формулювання діагнозу, вибір тактики лікування). Чинні рекомендації Європейського товариства кардіологів щодо ведення хворих на гострий коронарний синдром після ухвалення Четвертого універсального визначення інфаркту міокарда не розглядають особливих підходів до лікування пацієнтів із некрозом міокарда, що асоційований із травмою. Мета роботи – на прикладі серії випадків показати актуальність проблеми термінології, діагностики та лікування інфаркту міокарда внаслідок бойової травми. У всіх наведених клінічних спостереженнях пацієнтам молодого та середнього віку встановили діагноз інфаркту міокарда відповідно до Четвертого універсального визначення. У всіх цих випадках атеросклеротичне ураження коронарних судин не виявили, діагностували інфаркт міокарда 2 типу у зв’язку з гострою ішемією міокарда внаслідок лігування травмованої коронарної артерії (випадок 1), порушень мікроциркуляції в зоні забиття міокарда (випадок 2), через особливості розвитку коронарної артерії з інтрамуральним розташуванням на фоні вираженої симпатикотонії з синусовою тахікардією (випадок 3). У зв’язку з наявністю в усіх пацієнтів травми грудної клітки та серця, що передує розвитку некрозу міокарда, виникає питання про кодування такої патології згідно з МКХ-10: радше як S00-T88 (ушкодження, отруєння та деякі інші наслідки зовнішнього впливу), а саме S26 (пошкодження серця), але не як І21 (гострий інфаркт міокарда) з розділу I00-I99 (захворювання системи кровообігу). Так патологія, що розвинулася в цих пацієнтів, буде чітко пов’язана з перенесеною бойовою травмою, а лікування не буде обмежене чинним в Україні Уніфікованим протоколом ведення пацієнтів із гострим коронарним синдромом з підйомом сегмента ST. Висновки. Наведені клінічні випадки обґрунтовують планування клінічних досліджень і розроблення рекомендацій щодо ведення пацієнтів із гострим ураженням міокарда (в тому числі з некрозом міокарда) у хворих із травмою серця та коронарних артерій залежно від механізму розвитку ушкодження.
The real clinical practice of the last 8 years in Ukraine indicates the possibility of myocardial injury developing in wounded with combat trauma, including those meeting the criteria for myocardial infarction (predominantly type 2), which differs significantly in the mechanism of development, resulting in numerous difficulties for doctors in providing medical care to such patients (formulation of the diagnosis, choice of treatment tactics). The current recommendations of the European Society of Cardiology for the management of patients with acute coronary syndromes after the adoption of the Fourth Universal Definition of Myocardial Infarction do not consider special approaches to the treatment of patients with myocardial necrosis associated with trauma. The aim of this publication was to demonstrate, using the example of a case series, the relevance of the problem of terminology, diagnosis, and treatment of myocardial infarction caused by a combat injury. In all three clinical cases presented, young and middle-aged patients were diagnosed with myocardial infarction in accordance with the Fourth Universal Definition. In all these cases, there were no atherosclerotic coronary artery lesions, and a type 2 myocardial infarction was assumed due to acute myocardial ischemia as a consequence of the injured coronary artery ligation (case 1); microcirculation disorders in the area of myocardial contusion (case 2); anatomical feature of the coronary artery in the form of its intramural course in the presence of severe sympathicotonia and sinus tachycardia (case 3). Because all three patients had myocardial necrosis associated with trauma of the chest and heart, the question arose of the preference for coding such pathology through ICD-10 as section S00-T88 (injury, poisoning and certain other consequences of external causes), namely S26 (injury of heart), but not as I21 (acute myocardial infarction) from the section I00-I99 (diseases of the circulatory system). Thus, the developed pathology in such patients will be clearly associated with the combat trauma, and their treatment will not be tied to the current Ukrainian Unified Protocol for the Management of Patients with ST-segment Elevation Acute Coronary Syndrome. Conclusions. The presented clinical cases substantiate the planning of clinical trials and the development of recommendations for the management of patients with acute myocardial injury (including myocardial necrosis) and trauma of the heart and coronary arteries, depending on the mechanism of damage development.

Доп.точки доступа:
Lovkin, I. M.; Sydorova, N. M.; Kazmirchuk, А. P.; Sydorova, L. L.; TabakarK., І.; Mandzii, М. І.
Экз-ры:
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)