Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Найдено в других БД:

Зведеного каталогу періодичних видань (19)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=КУ26/2018/17/2<.>

Общее количество найденных документов : 19
Показаны документы с 1 по 19

Вивчення ефективності реабілітаційних заходів у хворих після артроскопічного лікування з приводу початкових стадій коксартрозу [] / І. В. Рой [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 6-11. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (хирургия)
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY (реабилитация)
Аннотация: У рамках цього проспективного дослідження виконано артоскопічні оперативні втручання 105 хворим з початковими стадіями коксартрозу. Проведено дослідження ефективності програми реабілітації у реконвалесцентів після артроскопічного лікування з використанням візуально-аналогової шкали болю (ВАШ), індексу WOMAC, модифікованої шкали Харріса, цифрової оціночної шкали NRS. Виявлено, що програма реабілітаційних заходів, яка складається з активізації рухового режиму, фізичних вправ, нейро-м’язового контролю та самоконтролю пацієнта за допомогою спеціального щоденника є незалежним чинником позитивного впливу на перебіг післяопераційного періоду та якість життя пацієнтів після артроскопії кульшового суглоба.

Доп.точки доступа:
Рой, І.В.; Луцишин, В.Г.; Майко, О.В.; Очеретна, О.Л.; Майко, В.М.
Экз-ры:
Найти похожие

Рибалка, Я. В.
Динаміка цитологічної картини ранового процесу у пацієнтів з хронічними ранами при застосуванні PRР-терапії [] / Я. В. Рибалка, С. В. Малик // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 12-17. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (терапия)
ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA
Аннотация: Лікування ран є однією з найдавніших хірургічних проблем, яка не втратила своєї актуальності. При лікуванні ран часто хірурги мають справу з дефектами покривних тканин, для яких властиві ознаки хронічного запалення, висока бактеріальна контамінація, а також переважання дегенеративних процесів над регенеративними. Мета дослідження: було покращення регенераторних процесів хронічних ран, шляхом застосування в комлексі лікувальних заходів PRP-терапії. Матеріал і методи. В період з 2011 по 2017 р. на базі хірургічного відділення 1 МКЛ м. Полтава проведено комплексне обстеження і лікування за допомогою запропонованої та обґрунтованої методики 99 хворим з ХР. Дана група складала основну групу (І група), яка додатково до комплексного лікування ХР отримували місцеве лікування плазмою збагаченою тромбоцитами (PRP). Групу порівняння (ІІ групу) склали 101 пацієнт з ХР, що лікувалися за традиційними підходами. Хворим основної групи застосовували АПЗТ у вигляді щоденних підшкірних та внутрішньошкірних ін'єкцій та аплікацій. Утворену плазму набирали в два інсулінових шприца по 1 мл кожен і вводили по периферії рани (бл. 20 ін'єцій по 0,1 мл). Цитологічна картина ранового процесу визначалася з виділенням 6 типів цитологічної картини мазків-відбитків за Штейнбергом. Дослідження виконувалось на 4 та 10 добу після початку лікувальних заходів. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз показав, що на 4 добу IV тип цитограми превалював у пацієнтів І (основної) групи, а отже і відносна «готовність» до подальшого пластичного закриття ранового дефекту, виявлено всього у 3 (3,03%) пацієнтів. У ІІ групі 1 (0,99%) пацієнт. На 10-ту добу ранового процесу є статистично значуще зміщення цитологічної картини у підгрупах, що отримували PRP-терапію, в бік регенераторних типів. IV, V, VI тип цитограми, а отже і відносна “готовність” до подальшого пластичного закриття ранового дефекту, що підтверджує позитивний терапевтичний вплив PRP-терапії на перебіг ранового процесу у пацієнтів з ХР. Висновки: використання PRP-терапії в комплексі лікування хронічних ран є клінічно ефективним, що підтверджується даними динамічного цитологічного дослідження, метод дозволяє прискорити процеси репарації ран.

Доп.точки доступа:
Малик, С.В.
Экз-ры:
Найти похожие

Юр'єва, Л. М.
Клініко-морфологічні паралелі плацентарної дисфункції на тлі низької плацентації [] / Л. М. Юр'єва // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 18-22. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПЛАЦЕНТАЦИЯ -- PLACENTATION (физиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
Аннотация: Дані літератури засвідчують, що ускладнення вагітності, які обумовлюють високу перинатальну захворюваність і смертність, супроводжуються патологічними змінами в плаценті, а саме плацентарною дисфункцією. У 50,7% плацентарну дисфункцію діагностують у вагітних із низьким розташуванням плаценти. Мета дослідження: вивчити патоморфологічні параметри плацентарної дисфункції на тлі низької плацентації. Досліджували морфологічні та гістометричні особливості плацент від вагітних із плацентарною дисфункцією на тлі низького розташування плаценти. Проведені дослідження засвідчують про те, що формування плацентарної дисфункції у вагітних із низьким розташуванням плаценти обумовлене порушенням фізіологічних механізмів формування фето-плацентарної системи в першому і другому триместрах гестації, свідченням чого є: переважання плацент овальної та аномальних форм (плівчастої, поясної, з додатковими дольками); домінування ексцентричного типу прикріплення пуповини та магістрального і проміжного типів розгалуження судин. Проявом позитивного типу компенсаторно-пристосувальних реакцій на органному рівні були зменшення товщини плаценти у поєднанні із збільшенням площі її материнської поверхні. Негативним типом реакцій у жінок із плацентарною дисфункцією на тлі низької плацентації є зменшення об’єму плацент. На тканинному рівні в плацентах від жінок з плацентарною дисфункцією на тлі низької плацентації у 70% випадків діагностували високого рівня компенсаторно-пристосувальні реакції: зростання відсотка термінальних ворсинок (69,4%), кінцевих ворсинок із СКМ (62,3%) і синцитіальними вузликами (29,5%), посилення васкуляризації ворсин (29,5%). У 25% випадках вираженість компенсаторно-пристосувальних реакцій була достовірно нижчою, ніж у контролі. У вагітних із аномальною плацентацією профілактику розвитку плацентарної дисфункції доцільно проводити з ранніх термінів гестації.

Экз-ры:
Найти похожие

Stoliar, D. B.
Morphometric characteristics of temporomandibular joint in human during the second trimester of intrauterine development [Text] / D. B. Stoliar, L. P. Lavriv // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - P23-26. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОЙ СУСТАВ -- TEMPOROMANDIBULAR JOINT (анатомия и гистология, эмбриология)
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ВТОРОЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, SECOND (физиология)
Аннотация: В статті наведено дані щодо анатомічних особливостей скронево-нижньощелепного суглоба у другому триместрі внутрішньоутробного розвитку, визначених методами препарування, морфометрії та краніометрії. Встановлено, що у плодів 4-6 місяців суглобова ямка має пласку форму. Кісткова речовина суглобової ямки тонка. Спостерігається формування елементів синовіальної оболонки суглобової сумки. У нижньому та верхньому відділах суглобової порожнини визначаються складки та завороти сполучнотканинної пластинки, відбувається вростання капілярів у синовіальну оболонку. Місцями спостерігаються сполучнотканинні перетинки між поверхнями скроневої кістки та суглобового диска, суглобового диска та голівки нижньої щелепи. Макроскопічно суглобовий диск має щільну структуру, розташовується між суглобовими поверхнями, від задньої поверхні суглобового диска до внутрішньої поверхні суглобової сумки визначається сполучнотканинний тяж. Спереду суглобовий диск прикріплюється в ділянці майбутнього суглобового горбика. Правий і лівий скронево-нижньощелепні суглоби мають однакові розміри. У динаміці другого триместру внутрішньоутробного розвитку скронево-нижньощелепний суглоб характеризується наявністю пласкої суглобової ямки та відсутністю суглобового горбика. Спостерігається збільшення всіх краніометричних показників, що свідчить про нарощування загальної кісткової маси черепа та збільшення розмірів скронево-нижньощелепного суглоба.

Доп.точки доступа:
Lavriv, L.P.
Экз-ры:
Найти похожие

Гошовська, А. В.
Ультразвукові параметри екстраембріональних структур в періоді формування плацентарного комплексу у жінок на тлі запальних захворювань жіночих статевих органів [] / А. В. Гошовська, В. М. Гошовський, А. А. Якубовська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 27-30. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE (осложнения)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
Аннотация: Одним з найважливіших пускових механізмів розвитку плацентарної дисфункції є дифузно-перфузійна недостатність матково-плацентарного, внутрішньо-плацентарного та плодово-плацентарного кровообігу. Водночас спостерігаються порушення транспортної, трофічної, ендокринної, метаболічної та антитоксичної функцій плаценти, що і призводить до патології плода та новонародженого. Найважливішу роль у виникненні плацентарної дисфункції відіграє своєчасна діагностика даної патології та прогнозування її розвитку. Тому дослідження екстраембріональних структур у жінок з інфекціями статевих шляхів є актуальним методом діагностики розвитку первинної плацентарної дисфункції. Для оцінки функціонального стану формування плацентарного кровообігу на етапі формування первинної плацентарної дисфункції на тлі запальних захворювань жіночих статевих органів нами застосовано визначення ехографічних параметрів ектраембріональних структур (об’єм жовточного мішка, жовтого тіла, хоріальної, амніотичної порожнини, локалізація хоріона ) у жінок основної та контрольної груп. Дослідження проводилось за допомогою трьохмірної програми VOCAL тримірної ехографії. Відповідно до поставленої мети було проведено ультразвукове дослідження 67 жінкам в 6-7 та 12-14 тижнів гестації. До основної групи входили 37 жінок з ознаками запальних захворювань жіночих статевих органів, до контрольної групи залучено 30 жінок практично здорових. Дослідження екстраембріональних структур у жінок з інфекціями статевих шляхів є актуальним методом діагностики розвитку первинної плацентарної дисфункції.

Доп.точки доступа:
Гошовський, В.М.; Якубовська, А.А.
Экз-ры:
Найти похожие

Операційний стрес та його вплив на системні зміни при поєднаній травмі органів черевної порожнини в експерименті [] / В. О. Крилюк [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 31-36. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ ТРАВМЫ -- ABDOMINAL INJURIES (хирургия)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
Аннотация: У роботі вивчено вплив операційного стресу на ферментативну ланку антиоксидантного захисту в тканині нирок, печінки, легень та м’язів при моделі поєднаної травми органів черевної порожнини, ускладненою масивною кровотечею та ішемічно-реперфузійним синдромом кінцівки. Вивчали зміни показників супероксиддесмутази та каталази. Внаслідок експериментального дослідження доведено, що застосування біологічних гемостатиків значно скорочувало час хірургічного втручання. Можна зробити висновок, що біологічні гемостатики потенційно можуть розглядатися як засоби тимчасової зупинки кровотечі з ран паренхіматозних органів черевної порожнини при застосуванні тактики Damage control.

Доп.точки доступа:
Крилюк, В.О.; Гродецький, В.К.; Сокольник, С.О.; Федосєєва, О.В.; Цимбалюк, Г.Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

Ротар, О. В.
Морфологічні та функціональні зміни слизової оболонки кишок за умов гострого некротичного панкреатиту [] / О. В. Ротар // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 37-41. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (микробиология)
Аннотация: Мета дослідження: дослідити морфологічні та функціональні зміни слизової оболонки кишок при гострому некротичному панкреатиті та їх вплив на транслокацію бактерій та ендотоксину. Матеріал і методи. У клініці в 74 пацієнтів та в експерименті на 60 білих щурах досліджували стан кишкового бар'єра при гострому некротичному панкреатиті. Досліджували морфологічні та гістологічні зміни слизової оболонки кишечнику, ферментативну активність у ній, стан мікрофлори та проникливість для ендотоксину. Результати дослідження та їх обговорення. У ранню фазу гострого некротичного панкреатиту бар’єрна функція кишечнику порушується за рахунок підвищення активності лізосомальних ферментів (?-галактозідази вдвічі та N-ацетил-?-глюкозамінідази втричі, р0,05), що змінює якісний та кількісний склад глікопротеїнів приепітеліального шару слизової оболонки. Порушення кишкового бар’єра супроводжувалися бактеріальною транслокацією у внутрішні органи в 57,4% пацієнтів, які оперовані у ранні терміни (до 4 тижнів) захворювання, і в 90% тварин після 72 год експерименту. Високі концентрації ендотоксину (більше 0,30ЕО/мл), які надходять із кишечнику, активують специфічний прозапальний каскад через мембранний рецептор моноцитів/макрофагів CD14, що супроводжується розвитком синдрому системної запальної відповіді і мультиорганною недостатністю. Висновки: при гострому некротичному панкреатиті порушується структура і захисна функція приепітеліального слизового шару, відбувається колонізація слизової оболонки кишечнику патогенною та умовно патогенною грамнегативною мікрофлорою, що створює умови для міграції бактерій і транспорту ендотоксину в системну циркуляцію крові.

Экз-ры:
Найти похожие

Конопліцький, В. С.
Структура перинатальної ділянки в дітей з аноректальними вадами розвитку [] / В. С. Конопліцький, О. О. Лукіянець, С. О. Сокольник // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 42-49. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПРЯМАЯ КИШКА -- RECTUM (аномалии)
ПРОМЕЖНОСТЬ -- PERINEUM (анатомия и гистология)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Мета дослідження: дослідити морфологічні чинники будови аборального відділу товстої кишки та промежини при аноректальних вадах розвитку в дітей. Матеріал і методи: У 10 пацієнтів (1 доба-2,5 роки) з аноректальними вадами розвитку проведено комплексне гістологічне дослідження міо- та нейроструктур аборальних фрагментів з прямої кишки, які видалені під час оперативного втручання, при виконанні проктопластик з метою корекції уродженої патології аноректальної ділянки. До групи дослідження увійшли 2 пацієнти з безнорицевими формами вади, 7 хворих з норицями в сечостатеву систему та одна дитина з норицею на промежину. Результати дослідження. Пошук дослідження був зосереджений на виявленні волоконець поперечно-посмугованого м’яза підшкірної частини зовнішнього анального сфінктера як одного з чинників його будови (наявності). Визначено, що структурні елементи будови перианальної ділянки та тазового дна в дітей з аноректальними вадами мають певні морфологічні особливості, а саме: шкіра та підшкірно-жирова клітковина в місці сталого розташування зовнішнього анального отвору в 80% випадків не містила м’язових елементів поверхневої частини зовнішнього анального сфінктера; стінка апікальної частини прямої кишки характеризувалась гіпоплазією слизової оболонки та в більшості випадків м’язового шару з повнокров’ям їх судин та наявністю вегетативних міжм’язових гангліїв. Висновок. Структурні елементи будови перианальної ділянки та тазового дна в дітей із аноректальними вадами мають певні морфологічні особливості, а саме: шкіра та підшкірно-жирова клітковина в місці сталого розташування зовнішнього анального отвору у 80% випадків не містила м’язових елементів поверхневої частини зовнішній анальний сфінктер; стінка апікальної частини прямої кишки характеризувалась гіпоплазією слизової оболонки та в більшості випадків м’язового шару з повнокров’ям їх судин та наявністю вегетативних міжм’язових гангліїв.

Доп.точки доступа:
Лукіянець, О.О.; Сокольник, С.О.
Экз-ры:
Найти похожие

Ембріогенез серця у зародковому та передплодовому періодах онтогенезу людини [] / Г. П. Ротар [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 50-54. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПЛОДА СЕРДЦЕ -- FETAL HEART (эмбриология)
ОНТОГЕНЕЗ
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT
Аннотация: У проведеному дослідженні вивченні особливості розвитку в зародковому та ранньому передплодовому періодах онтогенезу людини. Встановлено терміни закладки структур, із яких поступово формуються передсердя та шлуночки серця, міжпередсердна та міжшлуночкова перегородки органа. Прослідковано процес утворення клапанів серця. Відзначено, що у передплодів 7-го тижня внутрішньоутробного розвитку будова серця нагадує дефінітивну форму. У продовж 4-го тижня внутрішньоутробного розвитку на верхній стінці єдиного передсердя по серединній лінії з’являється заглибина, на нижній поверхні якої з’являється серпоподібної форми випин це зачаток первинної міжпередсердної перегородки. У 5-ти тижневих зародків вільний край первинної примітивної перегородки росте каудально в напрямку передсердно-шлуночкового канала, таким чином поступово розмежовуючи праве і ліве передсердя. У передплодів 7-8 тижнів внутрішньоутробного розвитку (передплоди 18,0-30,0 мм ТКД) серце займає положення від горизонтального до вертикального, що зумовлено інтенсивним та нерівномірним розвитком суміжних органів та структур, особливо печінки. У передплодів цієї вікової групи довжина серця коливається від 1,5±0,05 мм до 2,1±0,05 мм, а ширина на рівні основи серця становить 480,0±10,0 мкм – 590,0±5,0 мкм. Товщина стінки лівого шлуночка переважає товщину стінки правого шлуночка на 30,0±2,0 мкм, а товщина стінок правого і лівого передсердь майже однакова.

Доп.точки доступа:
Ротар, Г.П.; Кривецький, В.В.; Марчук, О.Ф.; Марчук, Ф.Д.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Гістоструктура слизової оболонки шлунка у хворих на морбідне ожиріння до та після виконання баріатричного лікування [] / Я. С. Березницький [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 55-59. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (использование)
ЖЕЛУДКА СЛИЗИСТАЯ -- GASTRIC MUCOSA (анатомия и гистология)
Аннотация: Дослідження виконане на 82 пацієнтах з морбідним ожирінням та супутнім метаболічним синдромом віком від 21 до 62 років (середній вік 40,6±1,09 років) які були прооперовані в клініці "Гарвіс", яка є клінічною базою кафедри хірургії № 1 ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України”, та 11 міській клінічній лікарні м. Дніпро. Пацієнти перебували під наглядом впродовж 3 та більше років після операції. Серед пацієнтів було 50 (61,0%) жінок та 32 (39,0%) чоловіків. Матеріал слизової оболонки тіла та антрального відділа шлунка брали з передньої стінки. Дослідження біопатів слизової оболонки шлунка хворих у віддаленому післяопераційному періоді показало, що у всіх хворих не спостерігалось ознак атрофії або кишкової метаплазії слизової оболонки шлунка. У всіх хворих виявлено нормальну гістологічну будову слизової оболонки тіла шлунка. Лише у 2 хворих спостерігались ознаки хронічного неатрофічного гастрита антрального відділа.

Доп.точки доступа:
Березницький, Я.С.; Дука, Р.В.; Кошарний, В.В.; Кушнарьова, К.А.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Fetal anatomy of the ileocecal segment [Text] / D. V. Proniaiev [et al.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - P60-64. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПОДВЗДОШНАЯ КИШКА -- ILEUM (анатомия и гистология)
СЛЕПАЯ КИШКА -- CECUM (анатомия и гистология)
Аннотация: Дослідженню анатомії клубово-сліпокишкового сегмента присвячена велика кількість публікацій на сторінках сучасних вітчизняних та зарубіжних наукових виданьях. Дані більшості авторів фрагментарні, та неповні і здебільшого присвячені або дослідженню анатомії дефінітивної форми клубово-сліпокишкового сегмента, або ембріонального формоутворення клубового сосочка. В літературі відсутня спільна думка стосовно динаміки становлення клубового сосочка, варіантів його анатомії, механізму його замикальної функції. Дослідження проведено на 125 трупах та органокомплексах плодів і новонароджених людини без явних макроскопічних ознак відхилень від нормальної будови шлунково-кишкового тракту. Морфогенез замикально-клапанного механізму клубово-сліпокишкового переходу відбувається за типом інвагінації, що супроводжується тимчасовим закриттям тонко-товстокишковогосполучення і, як наслідок, розширенням термінального відділу клубової кишки, діаметр якої на 7-му місяці (6,0±0,4 мм) переважає над діаметром проксимального сегмента товстої кишки (5,7±0,8 мм). На становлення дефінітивної будови компонентів клубово-сліпокишкового сегмента та варіантів їх будови виявляють синтопічний вплив права нирка, процеси фіксації ободової кишки до задньої черевної стінки та ступінь заповнення кишки меконієм.

Доп.точки доступа:
Proniaiev, D.V.; Biryuk, I.G.; Kozariichuk, N.Ya.; Halahdina, A.A.; Goncharenko, V.A.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Сучасні підходи до діагностики і хірургічного лікування синдрому Міріззі (власне клінічне спостереження з оглядом літератури) [] / І. О. Козак [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 65-70. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
МИРИЗЗИ СИНДРОМ -- MIRIZZI SYNDROME (диагностика, хирургия)
Аннотация: У статті наведені огляд літератури та власне клінічне спостереження щодо діагностики і хірургічного лікування синдрому Міріззі – рідкісного ускладнення жовчнокам’яної хвороби. Клінічна картина цього захворювання не має характерних симптомів. Основними клінічними ознаками СМ є періодична жовтяниця (84%), біль у правому підребер’ї (75%) і холангіт (56%), явища гострого холециститу і панкреатиту. Найбільш інформаційним методом передопераційної діагностики синдрому є магнітно–резонансна томографія, яка, на жаль, малодоступна для широкого використання. Діагностична чутливість МРТ при СМ становить 97,6%, інтраопераційної холангіографії – 94%, ЕРХПГ – 86%, ЧЧХГ– 5%, фіброхолангіоскопії – 77%, УЗД – 46%. Найбільш часто трапляється І тип СМ (10,5–51%), рідше II тип (15–41%), ще рідше типи ІІІ (3–44%), IV (7,4%) та V (2,9%). Провідна роль в лікуванні синдрому належить відкритим хірургічним втручанням. Лапароскопічна холецистектомія може бути показана тільки окремим пацієнтам з СМ І типу. Конверсія при цьому відбувається в 31–100 %, ускладнення – у 60 %, пошкодження гепатикохоледоха – у 22 %. Відкрита холецистектомія залишається стандартом. При ІІ і ІІІ типах СМ виконують холецистектомію, зберігаючи частину кишені Hartmann з подальшою пластикою СЖП на дренажі Кера. При СМ IV типу показана гепатикоєюностомія. Зміна послідовності етапів операції, у власному спостережені, із виконанням холангіографії перед холецистектомією дала можливість діагностувати та встановити тип синдрому Міріззі, визначити оптимальний обсяг хірургічного втручання, запобігти інтра– та післяопераційні ускладненням.

Доп.точки доступа:
Козак, І.О.; Микитюк, С.Р.; Мосійчук, В.П.; Козак, Л.І.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Татарчук, Л. В.
Особливості локальних імунних реакцій у клубовій кишці при пострезекційній портальній гіпертензії [] / Л. В. Татарчук, М. С. Гнатюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 71-75. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПОДВЗДОШНАЯ КИШКА -- ILEUM (иммунология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL (этиология)
Аннотация: В експерименті на лабораторних білих щурах-самцях досліджені локальні імунні реакції у клубовій кишці в умовах пострезекційної портальної гіпертензії, яка була змодельована видаленням 58,1% паренхіми печінки. Встановлено, що пострезекційна портальна гіпертензія призводить до виражених змін локальних імунних реакцій у клубовій кишці, які характеризуються зниженням рівня секреторного IgA на 29,6%, числа плазмоцитів з IgA на 1 мм? слизової оболонки на 32,5%, нерівномірним, диспропорційним зростанням кількості плазматичних клітин з IgМ. IgG, IgE відповідно на 77,0%, у 4,1 та 5,1 раза. Клітинна щільність інфільтрату в слизовій оболонці досліджуваного органа збільшилася на 37,0%, а число мастоцитів – на 35,8%. Отримані результати засвідчують, що пострезекційна портальна гіпертензія призводить до ослаблення, напруження та нестабільності локального імунного гомеостазу слизової оболонки клубової кишки і виражених структурних змін у стінці досліджуваного органа.

Доп.точки доступа:
Гнатюк, М.С.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

П’ятночка, В. І.
Порівняльна гістологічна характеристика впливу "легких" і "важких" поліпропіленових сіток на процеси регенерації тканин передньої черевної стінки [] / В. І. П’ятночка, І. Я. Дзюбановський, К. С. Волков // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 76-83. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION (действие лекарственных препаратов)
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (этиология)
Аннотация: Вивчено гістологічні зміни тканин м’язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки після імплантації в ретромускулярний простір «легких» і «важких» поліпропіленових сіток в експерименті. Константовано істотні відмінності тканинних реакцій в різні терміни проведення досліду на імплантований матеріал. Доведено присутність помірно вираженої запальної реакції тканин на 14-ту добу дослідження в ділянці імплантації «легкої» поліпропіленової сітки порівняно з «важкою», де запальна реакція вміщувала гострі прояви асептичного запалення із значною виразністю реакції тканин. На 28-му добу експерименту за умов імплантації «легкої» сітки спостерігали стабілізацію тканинної реакції на імплант із затуханням запальних змін, про що свідчила достовірно менша кількість ділянок лейкоцитарної інфільтрації, значне покращення васкулярізації та формування колагенових волокон навколо матеріалу сітки за участю фібробластів, чого не відмічено в місці імплантації «важкої» сітки. Проведені мікро- та ультраструктурні дослідження визначили пріорітетність використання «легких» сіток за умов вибору матеріалу за виконанням алогерніопластики.

Доп.точки доступа:
Дзюбановський, І.Я.; Волков, К.С.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

Кучук, О. П.
Клінічна анатомія очної ямки [] / О. П. Кучук, Д. В. Проняєв, Т. Б. Сикирицька // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 84-93. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГЛАЗНИЦА -- ORBIT (анатомия и гистология)
Аннотация: Огляд наукової літератури присвячено питанням особливостей клінічної анатомії очної ямки. Проаналізовано та структуровано, як загальновідомі дані щодо особливостей будови очної ямки так і наведені результати деяких сучасних досліджень, що стануть у нагоді, як студентам, та викладачам, так і практикуючим лікарям. Усі назви анатомічних структур наведені у відповідності до міжнародної анатомічної номенклатури українською мовою та дублюються латинською.

Доп.точки доступа:
Проняєв, Д.В.; Сикирицька, Т.Б.
Экз-ры:
Найти похожие

16.

Никифор, Л. В.
Клінічний випадок гранульозоклітинної пухлини яєчника [] / Л. В. Никифор, Л. М. Рак, О. Б. Геровська-Ковбасюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 94-99. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГРАНУЛЕЗОКЛЕТОЧНОЕ НОВООБРАЗОВАНИЕ -- GRANULOSA CELL TUMOR (диагностика)
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (диагностика)
Аннотация: Питання діагностики, лікування гранульозоклітинних пухлин яєчників (ГКПЯ), особливо гранульозоклітинних пухлин ювенільного типу (ГКПЮТ), показав недостатнє вивчення проблеми, а багато питань – досить суперечливі. Це пояснюється їх відносно рідкісним виявом, і, відповідно, малою кількістю проаналізованих спостережень, що не дає підстави зробити висновки щодо основних питань проблем із необхідним ступенем достовірності. У статті наведений клінічний випадок ГКПЯЮТ у дівчинки віком 17 років, який мав місце в практиці лікарів гінекологічного стаціонару. При наявності пухлинного утворення яєчників із солідним і кістозним компонентом слід підозрювати ГКПЯ. Пухлиноподібні утворення додатків з солідним компонентом потребують визначення антимюлерового гормону, як маркера ГКП. При підозрі на ГКПЯ корисним є доповнення діагностичного етапу визначенням рівня сироваткового інгібіну В як маркера захворювання. Онкомаркери СA-125 та НЕ-4 не є специфічними маркерами ГКП. У нижчеописаному випадку рівень онкомаркерів яєчників СА та НЕ4 виявились в межах норми. Водночас, більш показовим виявився рівень антимюлерового гормону, значення якого в 15 разів перевищувало максимальне референтне значення. Основне лікування ГКП –хірургічне. Операція дає змогу отримати максимум діагностичної інформації для планування подальшої тактики. Впровадження on-line зв’язку сумісно з онкологами, при підозрі на злоякісність процесу, покращує якість діагностики та надання хірургічної допомоги, оскільки ГКП доволі рідко трапляються в практиці оперуючих гінекологів і важливим є саме інтраопераційний вибір тактики. Ознайомлення фахівців з нижче описаним клінічним випадком гранульозоклітинної пухлини яєчника ювенільного типу, яка мала місце в нашій практиці, вважаємо, буде корисним для лікарів-гінекологів.

Доп.точки доступа:
Рак, Л.М.; Геровська-Ковбасюк, О.Б.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Біопсія пухлини парафарингеального простору, ускладнена масивною кровотечею, що потребувала термінової трахеостомії та перев'язки зовнішньої сонної артерії [] / О. Г. Плаксивий [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 100-102. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
РАБДОМИОМА -- RHABDOMYOMA (хирургия)
БИОПСИЯ -- BIOPSY (методы)
ТРАХЕОСТОМИЯ -- TRACHEOSTOMY (использование)
СОННАЯ АРТЕРИЯ НАРУЖНАЯ -- CAROTID ARTERY, EXTERNAL (хирургия)
Аннотация: У статті описано рідкісний випадок рабдоміоми парафарингеального простору. Особливістю клінічного випадку є виникнення після біопсії масивної глоткової кровотечі із затіканням у гортань, яка потребувала термінової трахеостомії та перев’язки зовнішньої сонної артерії. Пухлина видалена зовнішнім доступом через тиждень після ліквідації ускладнень. Результат гістологічного дослідження – рабдоміома. Пухлина парафарингеального простору трапляється періодично, однак рабдоміоми відносяться до рідкісних захворювань.

Доп.точки доступа:
Плаксивий, О.Г.; Калуцький, І.В.; Мазур, О.О.; Сорохан, М.М.
Экз-ры:
Найти похожие

18.

Лютик, М. Д.
Операція циркумцизії - за і проти [] / М. Д. Лютик // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 103-105. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ОБРЕЗАНИЕ МУЖСКОЕ -- CIRCUMCISION, MALE (методы)

Экз-ры:
Найти похожие

19.

Професор Медвецький Євгеній Болеславович (до 80-річчя від дня народження) [] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 106-107

Доп.точки доступа:
Медвецкий, Евгений Болеславович \о нем\
Экз-ры:
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)