Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Найдено в других БД:

Зведеного каталогу періодичних видань (13)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=КУ26/2023/22/2<.>

Общее количество найденных документов : 13
Показаны документы с 1 по 13

Міоепітеліальні клітини: структура, функція і їх роль в нормі та неопластичній трансформації молочної залози [] / О. О. Адамович [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 2. - С. 5-12. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
МИОЭПИТЕЛИОМА -- MYOEPITHELIOMA (диагностика)
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (диагностика)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS
Аннотация: Міоепітеліальні клітини (МК) – характерні для екзокринних залоз, відповідають за синтез позаклітинного матриксу, в основному структур базальної мембрани. МК є епітеліальними за походженням і скоротливими за функцією, за рахунок чого в період лактації в молочній залозі (МЗ), скорочуючись, сприяють виведенню молока з протоки. Дані наукової літератури свідчать, що МК діють як супресори пухлин та є важливим діагностичним критерієм при патології МЗ, зокрема - для диференціації різних пухлинних процесів. Мета дослідження: з’ясування гістологічних особливостей та імуногістохімічна верифікація міоепітеліальних клітин в нормі і їх роль при неопластичній трансформації молочної залози. Матеріал і методи. Гістологічне дослідження МК МЗ проводилось на архівних препаратах кафедри гістології, цитології та ембріології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Гістологічні препарати, забарвлені гематоксиліном і еозином та імуногістохімічними маркерами р63 (Clone4А4, Masterdiagnostica) і cytokeratin 5/6Ab-2 (D5/16 B4, Thermoscienti?c) для підтвердження міоепітеліального походження клітин, аналізували під світлооптичним мікроскопом UlabXSP-137TLED при об’єктивах х10 і х40, окуляр х10, фотографували камерою XCAM 1080P. Результати дослідження. Структурними одиницями МЗ є протоково-часточкові утвори, кінцеві відділи яких мають альвеолярну форму і сформовані секреторними екзокриноцитами під якими на базальній мембрані залягають міоепітеліоцити – клітини кошикоподібної форми. Ідентифікація МК за допомогою загальногістологічної методики фарбування гематоксиліном та еозином не завжди дає чітке уявлення про їхню топографію. Усі міоепітеліоцити лежать на базальній мембрані і забезпечують синтез її складників (ламінін, ентактин та ін.). Міоепітеліальний клітинний шар, що завжди присутній в молочній залозі в нормі, може виглядати по-різному: нагадувати гладком’язові або епітеліоїдні клітини, мати зірчасту або веретеноподібну форму, або не візуалізуватися зовсім. Показано, що р63 є чутливим і специфічним ядерним міоепітеліальним маркером, який експресується в міоепітеліальних клітинах нормальної молочної залози, в резидуальних часточкових ацинусах, склерозуючому аденозі, карциномі in situ і не виявляється в інвазивних карциномах, та може бути включений в імуногістохімічні панелі, спрямовані на ідентифікацію МК у складних для діагностики у випадках патології МЗ. Висновки. Міоепітеліальні клітини молочних залоз відіграють ключову роль у їх функції, забезпечують процес молоковіддачі, але в окремих випадках відіграють важливу роль у розвитку неопластичних перетворень. Міжклітинні зв’язки між секреторними та міоепітеліальними клітинами свідчать про те, що останні можуть пригнічувати як прогресування карциноми in situ до інвазивного раку молочної залози, так і індукований карциномою ангіогенез. Використання імуногістохімічного маркера р63 є обов’язковим у панелі антитіл для ідентифікації міоепітеліальних клітин у молочній залозі і диференційній діагностиці доброякісних і злоякісних уражень.

Доп.точки доступа:
Адамович, О. О.; Пальтов, Є. В.; Челпанова, І. В.; Согуйко, Р. Р.; Поліянц, А. В.; Сопнєва, Н. Б.
Экз-ры:
Найти похожие

Каліновська, І. В.
Рівень гормонів трофобласта при невиношуванні ранніх термінів гестації [] / І. В. Каліновська, К. М. Лісова, О. М. Козар // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 2. - С. 13-19. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ТРОФОБЛАСТЫ -- TROPHOBLASTS
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (кровь)
Аннотация: Гормони трофобласта хоріальних ворсин (ХВ) плаценти відіграють значну роль у процесах формування структур та функцій плоду. Розлади мікроциркуляції зумовлюють також порушення метаболізму і оксигенації, що викликає дистрес плода. Також розлади мікроциркуляції впливають і на гормон продукуючу функцію плацентарного комплексу. Розлади фетоплацентарного кровотоку на початку другого триместру призводять до падіння синтезу гормонів вдвічі порівняно з нормою і появи клінічних проявів дисфункції плаценти. Відзначається виражене падіння гормон-продукуючої функції плаценти у вагітних з невиношуванням і розладами в системі мати-плацента-плід в 30-32 тижнів, що підтверджує зрив компенсації плацентарної системи. Метою дослідження було кількісне встановлення концентрації хоріонічного гонадотропіну та плацентарного лактогену у трофобласті хоріальних ворсин плаценти в ранні терміни гестації у вагітних з невиношуванні в розумінні патогенезу плацентарної недостатності першого триместру вагітності. Матеріал і методи. Проведені імуногістохімічні кількісні дослідження гормонів трофобласта ХВ у ранні терміни гестації (5-12 тижнів). Досліджували матеріал довільних викиднів 5-12 тижнів гестації, (28 спостережень – основна група). Контролем слугував аналогічний за терміном вагітності матеріал абортів від практично здорових жінок за соціальними показаннями (16 випадків). Наукові дослідження пройшли комісію з біоетики, порушень не виявлено (протокол № 4 від 16.12.2021 р.). Для статистичної обробки отриманих даних використовували стандартні методи математичного аналізу з використанням критеріїв Стьюдента, Фішера, стандартних і спеціалізованих комп’ютерних програм. Для вивчення характеру й ступеня взаємозв’язку між різними параметрами використовувалися показники парної кореляції. Результати та їх обговорення. Встановлено, що значні коливання показника «оптична щільність» щодо вмісту хоріонічного гонадотропіна ХГТ у трофобласті ХВ в основній групі насправді зумовлені двома різновидами патології, одна з яких супроводжується зменшенням концентрації ХГТ (13 спостережень – основна група А), а інша – навпаки, її зростанням (15 спостережень – основна група Б). Встановлено, що в принципі може розвиватися два типи плацентарної (вільозної) недостатності, спільними рисами яких є зниження васкуляризації хоріальних ворсин. Перший тип характеризується зниженням концентрації ХГТ та плацентарного лактогену у трофобласті, морфологічними проявами гальмування розвитку ХВ з підсиленим утворенням цитотрофобласта ХВ. Другий тип проявляється зростанням концентрації вказаних гормонів у трофобласті та зниженням процесів утворення цитотрофобласта ХВ. Висновок. Обидва варіанти описаної патології щодо хоріонічного гонадотропіна та плацентарного лактогена (менша та більша їх концентрація у трофобласті хоріальних ворсин) поєднано з певною морфологічною картиною, на нашу думку, є молекулярно-структурною основою відповідно двох типів плацентарної (вільозної) недостатності у ранні терміни гестації.

Доп.точки доступа:
Лісова, К. М.; Козар, О. М.
Экз-ры:
Найти похожие

Significance of variability of anatomical and topographic features of the mandibular canal(s) in clinical dentistry [Text] / A. P. Oshurko [et al.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 2. - P20-27. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE (анатомия и гистология)
Аннотация: У даній роботі представлено аргументи застереження щодо можливого ятрогенного впливу під час проведення одонтологічних чи реконструктивних оперативних втручань на зубо-щелепній системі, а також урахування морфологічної варіантності та топографії каналу (каналів) нижньої щелепи, зі збереженням функціональності його (їх) морфологічних структур. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні необхідного розуміння особливостей морфологічних варіантів та прокладання каналу (каналів) нижньої щелепи, для збереження морфо-функціональних властивостей його (їх) структур, під час проведення стоматологічних консервативно-хірургічних втручань. Матеріал і методи. Проведений скринінг 1000 цифрових сегментарних записів рентгенологічних досліджень нижньої щелепи людини віком від 25-75 років та виявлено 58 із них, що відображають ятрогенний вплив на її позакореневі морфологічні структури. Результати досліджень та їх обговорення. Одонтологічна ятрогенність характеризується двоякими патоетіологічними ознаками впливу на периапікальні та прилеглі морфологічні утворення через її механічну й тривалу хімічну дії. Під час механічної дії, першочерговим патологічним проявом є ішемія, у даному випадку нервового-судинного пучка, з різним ступенем його ушкодження, що надалі відображатиметься на зворотному (власному) чи незворотному, або ж умовно зворотному (анастомозуючому) відновленні. У випадку хімічної дії – спостерігають прояви деструктивних змін із прогресуючим ступенем некрозу, залежно від походження та концентрації етіологічного чинника, що в більшості випадків набувають незворотній характер. Патологічні процеси та атрофія кісткової тканини нижньої щелепи, зумовлена втратою жувальної групи зубів, знижують діагностичну диференціацію анатомотопографічних особливостей каналу (каналів) нижньої щелепи. Висновки. Нерозуміння індивідуальних анатомічних варіантів та топографії каналу (каналів) нижньої щелепи, під час проведення рентгенологічних досліджень з метою планування стоматологічних оперативних втручань, призводить до пошкодження його морфологічних структур. Будь-яка травматизація нервово-судинного пучка, що прокладається у каналі (каналах) нижньої щелепи виражається пропріорецептивними розладами на ділянках його іннервації, першочергово, та запально-резорбційними процесами, через порушення їх живлення. Ступінь ятрогенності залежить від агресивності патоетіологічного чинника та сумації його дії у часі, а також від морфології канальної системи щелепи, яка може взяти на себе функцію «відносної компенсації».

Доп.точки доступа:
Oshurko, A. P.; Yaremchuk, N. I.; Oliinyk, I. Yu.; Makarchuk, I. S.; Sukhliak, V. V.; Kerimova, T. M.
Экз-ры:
Найти похожие

Морфометричний аналіз нейроцитів поля САЗ гіпокампа щурів після термічної травми за умов застосування субстрату ліофілізованої ксеношкіри [] / З. М. Небесна [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 2. - С. 28-36. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ГИППОКАМП -- HIPPOCAMPUS (повреждения)
ОЖОГИ -- BURNS (осложнения)
Аннотация: Гіпокамп має комплексну структуру, і його робота злагоджена робота з іншими частинами мозку, допомагає виконувати його основні фунції: пам’ять, поведінка, реакція на навколишній світ. Мета дослідження встановити динаміку морфометричних змін нейроцитів поля СА3 гіпокампа щурів після експериментальної термічної травми за умов застосування субстрату кріоліофілізованого ксенодермального субстрату. Експериментальні дослідження проведено на 56 статевозрілих білих лабораторних щурах - самцях. Термічну травму наносили під тіопентал-натрієвим наркозом мідними пластинами нагрітими у кип’яченій воді. Площа ураження становила 18-20 % поверхні їх тіла. Ранню некректомію пошкоджених ділянок шкіри проводили через 1-у добу після нанесення термічної травми. Закриття рани, що утворилась, здійснювали подрібненим субстратом ліофілізованої ксеношкіри. Тварин декапітували на 7, 14 і 21 добу. Забір матеріалу гіпокампу для мікроскопічних досліджень проводили згідно загальноприйнятої методики. На гістологічних препаратах гіпокампа визначали чисельну щільність нейроцитів СА3 полі гіпокампа, площу тіл та ядер різних типів нейроцитів та їх ядерно-цитоплазматичне співвідношення. Статистичну обробку цифрових даних здійснювали задопомогою програмного забезпечення «Exсel» та «STATISTICA 6.0» з використанням параметричних і непараметричних методів оцінки одержаних даних. Порівняльний аналіз чисельної щільності нейроцитів у СА3 полі гіпокампа тварин з термічною травмою і при корекції показав, що при застосуванні ліофілізованої ксеношкіри на 7-у добу кількість клітин, що загинули, менша, але ще недостовірно. На 14 добу в складі його СА3 поля різко гіпохромних нейроцитів з тотальним тигролізом в 1,7 раза, а пікноморфних, зморщених клітин відповідно в 3,5 раза, менше ніж у другій контрольній групі тварин. У полях гіпокампа зростає кількість нормохромних нейроцитів відносно показників тварин з опіками – у 1,4 раза. Вони характеризуються нормалізацією вмісту базофільної речовини та станом ядер. Гістологічні дослідження полів гіпокампа на 21 добу експерименту показали, що застосування ксеношкіри для закриття опікових ран помітно нормалізує їх структурні компоненти. Мікроскопічно у полях СА3 в цей термін є багато нормохромних нейроцитів, в 12,5 раза (р0,05) порівняно у тварин з опіками, відповідно менше різко гіпохромних клітин в 7,7 раза та менше різко гіперхромних клітин. Висновки. Морфометрично встановлено, що у ранні терміни після термічної травми за умов застосування ліофілізованого ксенодермального субстрату в СА3 полі гіпокампа популяція нормохромних нейроцитів збільшується у 1,43 раза, кількість різко гіпер- та гіпохромних форм зменшується у 1,95 та 2,11 раза у порівнні з тваринами другої групи, що вказує на початок відновних, регенераторних процесів у комплексі «нейроцит-гліоцит-гемокапіляр». За умов застосування коригуючого чинника у пізні терміни після термічного ураження (14, 21 доба) встановлено відновлення нейроцитів і нормалізацію їх морфометричних параметрів. Вміст нормохромних нейроцитів зростає 1,40 раза (14 доба) та в 2,94 раза (21 доба) полі СА3, у порівнянні параметрами групи тварин із термічною травмою без кореції, суттєво зменшується вміст різко гіпо- та гіперхромних клітин, покращуються їх ядерно- цитоплазматичні співвідношення, що свідчить про відновлення морфофункціонального стану нейроцитів СА3 поля гіпокампа.

Доп.точки доступа:
Небесна, З. М.; Литвинюк, Д. В.; Огінська, Н. В.; Литвинюк, С. О.
Экз-ры:
Найти похожие

Шмир, С. М.
Морфологічні зміни рогівки кролів у пізні терміни після моделювання механічної непроникаючої травми рогівки та за умов її корекції дицелюляризованою стромою ксенорогівки [] / С. М. Шмир, С. Б. Крамар // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 2. - С. 37-47. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КСЕНОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, HETEROLOGOUS (использование)
РОГОВИЦЫ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- CORNEAL INJURIES (терапия)
Аннотация: Глобальна частота випадків втрати зору оцінюється в 36 мільйонів на рік, а однією з п’яти головних причин цього є травмування чи захворювання, що вражають рогівку ока. Пошкодження рогівки в ряді випадків вимагають хірургічного втручання із застосуванням ксенотрансплантатів. Мета. Дослідити особливості морфологічних змін рогівки кролів у динаміці експериментальної механічної непроникаючої травми рогівки та при її корекції децелюляризованою стромою ксенорогівки. Матеріал і методи. Експерименти виконано на кролях виду Шиншила із дотриманням правил біоетики. Тварини були розподілені на три групи: І – тварини без змодельованої патології, ІІ – тварини, яким моделювали механічну непроникаючу травму рогівки, ІІІ – тварини з травмою рогівки, яким проводили хірургічну корекцію з використанням строми рогівки свині, отриманої методом децелюляризації. Виведення тварин з експерименту проводилося через 14 та 28 діб від початку моделювання патології. Кролям другої та третьої групи у верхній половині рогівки обох очей під місцевою анестезією наносили концентричну епітеліальну насічку, в межах якої одноразовим офтальмологічним скальпелем видаляли передній епітелій разом з верхнім шаром строми рогівки. Кролям третьої групи проводили корекцію травми рогівки шляхом закриття дефекту децелюляризованою стромою ксенорогівки свині. Для гістологічного дослідження шматочки рогівки обробляли згідно загальноприйнятої методики. Парафінові зрізи рогівки забарвлювали гематоксиліном та еозином. Морфометрично визначали товщину переднього епітелію рогівки у центральній та крайовій ділянках травмування, товщину строми та товщину рогівки загалом. Достовірність різниці між даними визначалася при нормальному розподілі за t-критерієм Стьюдента. Різниці вважалися достовірними при значенні р0,05. Результати. Морфометрично досліджено динамічне наростання товщини переднього епітелію у маргінальних зонах до 103,49±5,17 мкм на 14 добу досліду, що більше у 1,44 раза (p?0,001) порівняно з показником норми, а товщини рогівки, з максимальним значенням у цей же термін, до 759,42±27,12 мкм, що перевищувало інтактний показник у 2,39 раза (p?0,001). На 28 добу експерименту за умов моделювання механічної травми на мікроскопічному рівні виявлено закриття дефекту епітелієм середньою товщиною 60,27±2,01 мкм з нерівним рельєфом базальної поверхні та ділянками відшарування від власної речовини рогівки. У верхніх шарах строми мікроскопічно виявлені ознаки дозрівання молодої сполучної тканини з наявністю клітин фібробластичного та лейкоцитарного ряду, капілярів та невпорядкованою орієнтацією колагенових волокон. Морфометрично на 28 добу товщина власної речовини рогівки тварин другої групи достовірно (p?0,001) більша за показник норми, проте в 1,56 раза менша порівняно з 14 добою експерименту. Мікроскопічно та морфометрично встановлено, що за умов застосування децелюляризованої рогівки свині для корекції механічної травми рогівки гіперплазія епітелію крайових ділянок найбільш виражена на 14 добу 126,37±5,06 мкм, результатом чого було закриття дефекту добре структурованим епітеліальним регенератом 35,20±1,07 мкм без ділянок відшарувань. Дані морфометричні параметри достовірно (p?0,001) перевищували аналогічні у рогівці групи тварин без корекції. У цей же термін зафіксовано домінування у грануляційній тканині клітин фібробластичного ряду та відсутність морфологічних проявів запалення. Гістологічно досліджено, що застосування децелюляризованої рогівки свині через 28 діб після корекції забезпечує відновлення типової структури рогівки з наближенням морфометричних показників до групи інтактних тварин. На відміну від другої дослідної групи, де корекція не проводилася, оновлений передній епітелій центральної зони рогівки тварин третьої групи мав чітку диференціацію на шари, рівний рельєф базальної поверхні та контуровану мембрану Боумена, а його товщина 54,19±2,09 мкм недостовірно відрізнялася від показника норми. У цей термін досліду при застосуванні корекції у стромі гістологічно виявлено зрілу сполучну тканину та поодинокі капіляри в стані редукції, у той час як у рогівці тварин другої дослідної групи ще часто прослідковувались явища дозрівання сполучнотканинних компонентів. Мікроскопічно, у власній речовині пучки колагенових фібрил були орієнтовані паралельно, що є одним з факторів, які забезпечують прозорість рогівки. Висновки. Мікроскопічно та морфометрично встановлено, що застосування децелюляризованої рогівки свині для корекції механічної травми рогівки покращує динаміку регенерації, пришвидшує дозрівання грануляційної тканини, загоєння дефекту, сприяє структурованості та відновленню морфології рогівки з максимальною наближеністю до норми.

Доп.точки доступа:
Крамар, С. Б.
Экз-ры:
Найти похожие

Проєкційна фетальна анатомія судинно-нервових утворень передньої плечової ділянки [] / О. А. Коваль [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 2. - С. 48-55. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES (хирургия)
ПЛЕЧЕВОЕ СПЛЕТЕНИЕ -- BRACHIAL PLEXUS (анатомия и гистология)
Аннотация: При вогнепальних пораненнях верхніх кінцівок превалюють поліструктурні травми, для яких, передусім характерні ушкодження нервових стовбурів, судин, м’яких тканин і кісток. Одним із найбільш тяжких патологічних станів, що лежать в основі більшості ускладнень вогнепальних поранень кінцівок і передусім тих, що супроводжуються переломами кісток кінцівок, та можуть призводити до стійкої інвалідизації, є компартмент-синдром. Дотепер остаточно не з’ясовані закономірності фетальної топографії фасціально-м’язових утворень, клітковинних просторів і проєкційної анатомії судинно-нервових структур передньої плечової ділянки на різних стадіях онтогенезу людини і, зокрема, у плодів людини. Метою дослідження було встановлення проєкції судинно-нервових структур передньої плечової ділянки у плодів людини. Дослідження проведено на препаратах верхніх кінцівок 48 плодів людини віком від 4 до 10 місяців за допомогою макромікроскопічного препарування, ін’єкції судин і морфометрії. Встановлено, що у плодів людини проєкція основного судинно- нервового пучка плеча на шкіру відповідає лінії, яка поєднує точку між середньою і передньою третинами ширини пахвової ямки до середини ліктьової ямки. Серединний нерв у верхній третині плеча визначається біля присереднього краю двоголового м’яза плеча, як правило, латеральніше плечової артерії, у межах середини передньої плечової ділянки серединний нерв спереду перетинає плечову артерію, а в нижній третині плеча прямує присередньо від плечової артерії. Проєкція ліктьового нерва у межах верхньої третини передньої плечової ділянки відповідає проєкції основного судинно-нервового пучка, у межах середньої і нижньої третин – лінії, яка з’єднує середину присередньої двоголової борозни плеча з присереднім надвиростком плечової кістки. Анатомічним орієнтиром для визначення топографії основної вени, присереднього шкірного нерва передпліччя і серединного нерва є присередній край двоголового м’яза плеча, а бічний край цього м’яза є орієнтиром для виявлення головної вени. Отримані дані про фетальну та проєкційну анатомію структур передньої плечової ділянки у плодів людини різного віку мають важливе прикладне значення і дозволять знизити ризик ятрогенних ушкоджень та виключити ймовірність розвитку судинно-нервових ускладнень у післяопераційному періоді, обрати правильну тактику оперативних утручань у передній плечовій ділянці.

Доп.точки доступа:
Коваль, О. А.; Хмара, Т. В.; Заморський, І. І.; Іліка, В. В.; Гарвасюк, О. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Аналіз біоелектричних змін у нервово-мязовому комплексі за умов ударно-хвильового впливу [] / В. В. Кошарний [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 2. - С. 56-63. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
НЕРВНОМЫШЕЧНОЕ СОЕДИНЕНИЕ -- NEUROMUSCULAR JUNCTION (повреждения)
ВЗРЫВЫ -- EXPLOSIONS
Аннотация: Останнім часом у медичну практику широко впроваджують мультимодальний нейрофізіологічний моніторинг, завдяки чому забезпечуються потужна діагностична база, додаткові можливості інтенсивної терапії, хірургічного лікування та суттєве покрашення його результатів. У нашому експерименті, у результаті аналізу біоелектричних змін у нервово-м’язовому комплексі за умов ударно-хвильового впливу, спостерігались виразні зміни у функціонуванні нервово-м’язового комплексу, що проявлялись у збільшенні порогу збудження за умов як прямого, так і непрямого подразнення литкового м’яза, зменшенні латентного періоду та хронаксії при непрямій стимуляції та збільшення амплітуди потенціалу дії. Вибухова травма призводить до змін фаз рефрактерності, відбувається достовірне збільшення амплітуди потенціалу дії у відповідь на другий стимул. За умов моделювання дії ударної хвилі розвиваються достовірні зміни зумовленої біоелектричної активності литкового м’яза, що проявляється у підвищенні збудливості, зменшенні ступеня синхронізації відповіді досліджуваного м’яза та в уповільненні його відповіді на непряме подразнення. У день нанесення вибухової травми спостерігалось більш ніж двократне збільшення амплітуди викликаної відповіді литкового м’яза, через тиждень цей показник показав тенденцію до нормалізації і вже через два тижні існування моделі становив лише 140 % від середнього значення в контрольної групі. Прогресуючі зміни біоелектричної активності нервово-м’язового апарату досягають максимуму через один тиждень та не нівелюються повністю через два тижні після травми. Окрім того, первинні пошкодження, такі як мікросудинні пошкодження та нейрозапалення не грають головної ролі у виникненні нейрофізіологічних порушень, оскільки присутні лише на початкових строках після травми, але майже зникають через чотирнадцять діб.

Доп.точки доступа:
Кошарний, В. В.; Китова, І. В.; Абдул-Огли, Л. В.; Ткаченко, С. С.; Мархонь, Н. О.
Экз-ры:
Найти похожие

Іванчук, І. М.
Морфологічні зміни кори головного мозку щурів за умов ДМГ-індукованого експериментального канцерогенезу [] / І. М. Іванчук, Н. Є. Лісничук // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 2. - С. 64-73. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО КОРА -- CEREBRAL CORTEX (физиология)
КАНЦЕРОГЕНЕЗ -- CARCINOGENESIS
Аннотация: Розвиток будь-якої неоплазії супроводжується прогресуванням синдрому ендогенної інтоксикації. Вплив токсичних продуктів спричиняє значні порушення гомеостазу, що мають серйозний вплив на центральну нервову систему та кору великих півкуль зокрема. Саме тому метою нашого дослідження було встановити зміни морфологічної реорганізації кори великих півкуль щурів при ДМГ-індукованій аденокарциномі in situ. У дослідженні використано 85 статевозрілих білих щурів- самців. Усіх тварин було розподілено на 2 групи: І – 35 інтактних тварини, ІІ – 50 тварин із ДМГ-індукованою аденокарциномою. Гістологічні препарати виготовляли відповідно до загальноприйнятих методик. Препарати вивчали за допомогою світлового мікроскопу MICROmed SEO SСAN та фотодокументували за допомогою відеокамери Vision CCD Camera. Гістологічна організація кори півкуль великого мозку інтактних тварин мала типову гістоархітектоніку. На перших трьох етапах експерименту були виявлені помірні зміни морфологічної організації кори порівняно з контрольною групою. Четвертий етап моделювання ДМГ- індукованого канцерогенезу характеризувався маніфестацією морфологічних змін, вастановлено зменшення кількості нормохромних, збільшення гіпо- та гіперхромних нейроцитів, поява ознак альтерації клітин. Характерним для цього періоду було прогресування гемодинамічних порушень: венозне повнокров’я, наявність стазів та сладжів еритроцитів, збільшення периваскулярного та перицелюлярного набряку. На 5-6-му етапах виявилось порушення цитоархітектоніки кори. Деструктивні зміни в нейроцитах наростали. Клітини Беца були у стані тигролізу, подекуди повного. Порушення функціональної спроможності нейронів підтверджувалось зменшенням субстанції Ніссля в них. Підвищена проникність стінок капілярів призводила до вираженого перицилюлярного набряку нейроцитів. Також у більшості нейроцитів виявлявся інтрацелюлярний набряк. 7-й етап модельованого канцерогенезу характеризувався наявністю глибоких деструктивних змін у нейронах: збільшення кількості гіпо-, гіперхромних, різко гіпо- та різко гіперхромних нейроцитів, фрагментація нейроплазми нейроцитів, клітини Беца у значній мірі у стані тотального тигролізу, зменшення в них вмісту субстанції Ніссля, аж до повної її відсутності. Кровоносні капіляри мали деформовану стінку та значно збільшенні периваскулярні простори. Отже, проведене дослідження встановило розвиток та динаміку альтеративних змін нейроцитів кори великого мозку, спровокованих ДМГ-індукованим канцерогенезом. Дані порушення характеризувалися альтерацією нейроцитів та прогресуючими порушення мікроциркуляції. Усі виявлені морфологічні зміни уражених тварин головного мозку доводять їх залежність від тривалості впливу канцерогену.

Доп.точки доступа:
Лісничук, Н. Є.
Экз-ры:
Найти похожие

Мікроскопічні зміни ясен щурів за умов експериментального пародонтиту та застосування мезенхімальних стовбурових клітин [] / К. М. Дуда [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 2. - С. 74-85. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ МЕЗЕНХИМНЫЕ -- MESENCHYMAL STROMAL CELLS
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES (терапия)
ДЕСНЫ -- GINGIVA (повреждения)
Аннотация: За даними ВООЗ захворювання пародонта є важливою соціально-економічною проблемою, а пародонтит залишається основною причиною втрати зубів у дорослого населення. Стовбурові клітини мають унікальну здатність трансформуватися в усі типи тканин і клітин організму. Завдяки цьому вони відновлюють ушкоджені органи та їхні функції. Мета дослідження. З’ясувати особливості гістологічних змін ясен за умов експериментального пародонтиту та застосування мезенхімальних стовбурових клітин в якості корекції. Матеріал і методи. Експериментальне дослідження проводили на 30 статевозрілих білих щурах-самцях, яких було розподілено на три групи: І – інтактні тварини (10); ІІ – тварини з моделлю гострого запалення тканин пародонта (10), ІІІ – тварини з гострим запаленням тканин пародонта та за умов застосування мезенхімальних стовбурових клітин (10). Для моделювання запалення пародонтальних тканин в експериментальних тварин нами було використано ліпополісарид, тваринам цієї групи протягом 2-х тижнів через день вводили в тканини ясен по 40 мікролітрів (1мг/мл) ліпополісахариду (ЛПС) і внутрішньошлунково 1 % розчин крохмалю. Евтаназію щурів здійснювали шляхом кровопускання за умов тіопентал-натрієвого наркозу. Отримували мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) у вагітних самок орієнтовно на 21-24-ту добу вагітності. Стовбурові клітини вводили щурам в ділянку ясен разовою ін’єкцією з розрахунку 1 млн. клітин на 1 кг маси тіла. Для гістологічного дослідження шматочки ясен обробляли згідно загальноприйнятої методики. Результати. Результати проведених гістологічних досліджень показали, що епітеліальна пластинка в складі слизової оболонки маргінальної частини ясен інтактної групи тварин представлена багатошаровим зроговілим епітелієм, що є видовою ознакою тварин. Власна пластинка слизової оболонки ясен інтактних білих щурів представлена сосочковим та сітчастим шарами. Через 7 діб змодельованого пародонтиту спостерігається розвиток змін у структурних компонентах ясен, які мали ознаки запального характеру. У маргінальній частині ясен багатошаровий плоский зроговілий епітелій відзначається порушенням цілісності усіх шарів та появою у епітеліальному пласті поодиноких мігруючих, інтраепітеліальних лімфоцитів. Власна пластинка слизової оболонки ясен характеризувалася набряком, деструкцією колагенових волокон. Через 14 діб після експериментального пародонтиту встановлено прогресування запальних процесів та деструктивних змін. Багатошаровий плоский зроговілий епітелій слизової оболонки ясен характеризувався гіперкератинозом. Спостерігається потовщення пучків або значне стоншення пучків колагенових волокон, виявляється набряк аморфного компоненту сполучної тканини, відзначається збільшення осередків гістолейкоцитарної інфільтрації. Через 21 добу експерименту мікроскопічні дослідження показали розвиток деструктивно-дегенеративних змін усіх структурних компонентах пародонту, зокрема ясен. Оральний та сулькулярний епітелій ясен дистрофічно змінений. Шари не чіткі, на деяких ділянках спостерігається руйнування базальної мембрани та проникнення сполучної тканини у товщу епітелію. Результати дослідження пародонту групи тварин яким після експериментального пародонтиту здійснювали корекцію мезенхімальними стовбуровими клітинами вже на 7 добу експерименту встановили менший ступінь порушення його структурних компонентів, а також покращення функціональної активності деяких судин мікроциркуляторного русла, порівняно із групою тварин без корекції. У епітеліальній пластинці маргінальної частини ясен багатошаровий плоский зроговілий епітелій на окремих ділянках добре структурований, спостерігалася диференціація шарів клітин. Колагенові волокна були фрагментовані, пучки деяких з них стоншені або потовщені, між якими зустрічалися дегенеративні фібробласти та гістолейкоцитарна інфільтрація. Через 14 діб після змодельованого пародонтиту при застосуванні мезенхімальних стовбурових клітин мікроскопічно встановлено перебіг активних регенеративних процесів у яснах. Епітелій орального та сулькулярного відділу ясен характеризувався збереженістю пошарової архітектоніки епітеліоцитів. У власній пластинці слизової оболонки ясен спостерігається відновлення структури колагенових волокон, вони були непотовщені, без ознак лізису. У тканинах ясен за умов корекції змодельованого пародонтиту на 21 добу експерименту встановлено найменший ступінь деструктивних зміни порівняно з усіма експериментальними групами. У епітеліальній пластинці слизової оболонки усіх відділів ясен, не спостерігається поліморфноядерна клітинна інфільтрація. Диференціація шарів добре збережена, дистрофічно змінених клітин не відзначалося. У власній пластинці слизової оболонки ясен відзначається покращення гемодинаміки, незначний набряк аморфного компоненту сполучної тканини. У проміжках між колагеновими волокнами наявні чисельні фібробласти та поодинокі макрофаги та лімфоцити. Висновки. Проведені мікроскопічні дослідження показали, що через 7 діб після експериментального пародонтиту структурні компоненти ясен характеризувалися реактивними запальними процесами, які у пізні терміни набували хронічного характеру та проявлялися значними деструктивно-дегенеративними змінами. Застосування мезенхімальних стовбурових клітин в якості коригуючого чинника після змодельованого пародонтиту сприяє зниженню деструктивних змін у яснах, покращує гемодинаміку тканин, сприяє активним регенеративним процесам, що у результаті забезпечує закриття пародонтальної кишені та щільне зрощення ясен та тканин зуба.

Доп.точки доступа:
Дуда, К. М.; Кліщ, І. М.; Небесна, З. М.; Огінська, Н. В.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Токар, П. Ю.
Фактори ризику виникнення передчасних пологів [] / П. Ю. Токар, І. В. Каліновська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 2. - С. 86-90. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (этиология)
Аннотация: В статті наведені дані ретроспективного аналізу частоти і структури акушерських та перинатальних ускладнень за даними 100 історій передчасних пологів в КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» м. Чернівці за 2021 рік. Це ускладнення значно частіше виникає у старших за віком вагітних, що підтверджується даними інших авторів. Значна кількість вагітних з передчасними пологами в дитинстві перенесли інфекційні захворювання. Наведені дані свідчать про певний вплив гінекологічних захворювань у розвитку передчасних пологів. У вагітних з передчасними пологами часто маю місце різноманітні ускладнення перебігу теперішньої вагітності, спостерігається висока частота ускладнень вагітності і пологів. Це зумовлює високу частоту хірургічних втручань в пологах. Проведений ретроспективний аналіз свідчить, про надто несприятливий вплив проявів невиношування в ранні гестаційні періоди на перебіг вагітності та внутрішньоутробний стан плода та новонародженого.

Доп.точки доступа:
Каліновська, І. В.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Роль проблемних питань до змісту лекції та методу прес в поліпшенні викладання та засвоєння фундаментальних теоретичних та клінічних дисциплін [] / Ю. Є. Роговий [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 2. - С. 91-95. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (организация и управление)
ОБУЧЕНИЕ -- TEACHING (методы)
Аннотация: У статті зосереджено увагу на ролі проблемних питань до змісту лекції та методу ПРЕС в покращанні викладання фундаментальних теоретичних і клінічних дисциплін. Специфікою теми є аналітичний підхід до застосування методу дослідження – описового співставлення – для аналізу, синтезу і узагальнення ролі проблемних питань до змісту лекції та методу ПРЕС у можливості суттєвого покращання засвоєння провідних теоретичних і клінічних дисциплін. Наукова новизна. Вперше забезпечено впровадження в практику оригінального, новаторського, альтернативного підходу, який показує, що проблемні питання до змісту лекції та метод ПРЕС сприяють ефективному формуванню високопрофесійних компетенцій. Висновок. Впровадження в навчальний процес проблемних питань до змісту лекції та методу ПРЕС дає можливість досягти провідних інтересів фундаментальних теоретичних і клінічних дисциплін глибокого пізнання загальних законів розвитку хвороби, передхвороби, забезпечити їх провідну роль в формуванні в студентів основ клінічного мислення та підвищення якості навчального процесу.

Доп.точки доступа:
Роговий, Ю. Є.; Білоокий, В. В.; Каліновська, І. В.; Слободян, О. М.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Вивчення та удосконалення навичок ендоскопічної та лапароскопічної хірургії за умови дистанційного навчання [] / І. В. Шкварковський [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 2. - С. 96-99. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (обучение)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (обучение)
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE (организация и управление)
Аннотация: У статті висвітлено проблему підвищення ефективності оволодіння та засвоєння навчального матеріалу із використанням симуляційного навчання під час практичних занять із дисципліни «Хірургія» для студентів зі спеціальності «Медицина» з метою удосконалення рівня якості медичної освіти. Стаття також відображає основні проблеми, з якими зустрілися студенти під час дистанційного навчання та пропонує методику удосконалення теоретичної та практичної підготовки, навичок ендоскопічної та лапароскопічної хірургії майбутніх лікарів.

Доп.точки доступа:
Шкварковський, І. В.; Козловська, І. М.; Москалюк, О. П.; Кулачек, Я. В.; Русак, О. Б.; Якобчук, С. О.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Biological role of reactive oxygen species in mitochondria [Text] / M. V. Dikal [et al.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 2. - P100-106. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
МИТОХОНДРИИ -- MITOCHONDRIA
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
СВОБОДНЫЕ РАДИКАЛЫ -- FREE RADICALS
Аннотация: Стаття присвячена джерелам утворення вільних радикалів у мітохондріях та специфіці мітохондріальних антиоксидантних ензимів. Останні наукові дослідження підтверджують, що окислювальний стрес є причиною багатьох захворювань, зокрема, серцево-судинних, нейродегенеративних, захворювань нирок та печінки, запальних процесів, ракових новоутворень, розвитку цукрового діабету. Мітохондрії, як основні виробники АТФ, і водночас – генератори активних форм кисню (АФК), відіграють вирішальну роль у клітинному метаболізмі. Вони є важливою мішенню окисного пошкодження, яке може призвести до загибелі і мітохондрій, і клітини, оскільки пошкоджені мітохондрії продукуватимуть все більше АФК. Утворені вільні радикали можуть активовувати окислювально-відновні ензими, які беруть участь у захисних сигнальних шляхах, та безпосередньо впливати на життєздатність клітин. Проте мітохондріальна система містить антиоксидантні ензими і неферментативні компоненти з антиоксидантними властивостями, які допомагають контролювати баланс у оксидант-антиоксидантній системі організму. Окрім того, пошкодження мітохондрій і підвищений рівень вільних радикалів може бути одним із важливих біомаркерів для моніторингу прогресування різних захворювань.

Доп.точки доступа:
Dikal, M. V.; Ferenchuk, Ye. O.; Bilous, T. M.; Kopchuk, T. G.; Drachuk, V. M.; Bilous, V. V.
Экз-ры:
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)