Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Найдено в других БД:

Зведеного каталогу періодичних видань (15)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=МУ14/2017/79/3<.>

Общее количество найденных документов : 15
Показаны документы с 1 по 15

Білявська, Л. О.
Біосинтез фітогормонів грунтовими грибами Cladosporium cladosporioides [] / Л. О. Білявська, О. В. Надкернична, О. Б. Копилова // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 3. - С. 3-13
MeSH-главная:
РАСТЕНИЙ РОСТА РЕГУЛЯТОРЫ -- PLANT GROWTH REGULATORS (биосинтез)
ИНДОЛИЛУКСУСНЫЕ КИСЛОТЫ -- INDOLEACETIC ACIDS
ЦИТОКИНИНЫ -- CYTOKININS (биосинтез)
ГИБЕРЕЛЛИНЫ -- GIBBERELLINS (биосинтез)
CLADOSPORIUM -- CLADOSPORIUM (метаболизм)
Аннотация: Мета. Дослідити ріст-регулюючі активності культуральних рідин грунтових грибів роду Сladosporium та біосинтез ними фітогормональних речовин. Методи. Визначення ріст-регулюючої активності культуральної рідини грибів С. cladopsporioides 525 та С. cladopsporioides 495 проводили методом специфічного біотестування, вміст фітогормонів (ауксинів, цитокінінів та абсцизової кислоти) у супернатанті культуральних рідин — методом кількісної спектроденситаметричної тонкошарової хроматографії. Результати. Показано, що грунтові гриби Сladosporium cladosporioides здатні до синтезу фітогормональних речовин стимулюючої дії: ауксинів, цитокінінів та гіберелінів. У результаті скринінгу відібрано два перспективних штами С.cladopsporioides 525 та С. cladopsporioides 495. Штам С. cladopsporioides 495 значно переважав С. cladopsporioides 525 як за сумарним рівнем синтезу ауксинів, так і за здатністю синтезувати фізіологічно активний для рослин ауксин — індол-3-оцтову кислоту. Серед цитокінінів, що синтезуються грибами, виявлено зеатин, зеатинрибозид, ізопентиніладенін та ізопентиніладенозин, загальний вміст яких майже не відрізнявся. Обидва штами грибів були здатні до утворення незначної кількості гіберелової кислоти. Висновок. Здатність досліджуваних штамів продукувати фітогормональні речовини ріст-стимулювальної дії дає змогу вважати їх перспективними для використання в сільськогосподарському виробництві.

Доп.точки доступа:
Надкернична, О.В.; Копилова, О.Б.
Экз-ры:
Найти похожие

Модификация активности пептида Bacillus thuringiensis var. israelensis ИМВ B-7465 гидразид/гидразонными комплексами ЗD-металлов [] / Л. Д. Варбанеи [и др.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 3. - С. 14-26
MeSH-главная:
ПЕПТИД-ГИДРОЛАЗЫ -- PEPTIDE HYDROLASES (метаболизм)
BACILLUS THURINGIENSIS -- BACILLUS THURINGIENSIS (метаболизм)
ПИРОВИНОГРАДНАЯ КИСЛОТА -- PYRUVIC ACID (метаболизм)
BACILLUS THURINGIENSIS -- BACILLUS THURINGIENSIS (выделение и очистка)
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (биосинтез)
СУБСТРАТНАЯ СПЕЦИФИЧНОСТЬ -- SUBSTRATE SPECIFICITY (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Цель. Изучить влияние на активность пептидазы 1 и пептидазы 2 Bacillus thuringiensis var. israelensis ИMB В-7465 15 биокомплексов ионов 3d-металлов (Со²⁺ , Ni²⁺ , Мn²⁺ , Cu²⁺ , Zn²⁺ ) с «гидазепамом» — 2-(7-бром-2-оксо-5-фент-2,3-дигидро-1Н-1,4-бенздиазепин-1-ил) ацетогидразидом (Hydr) и продуктами его конденсации с пировиноградной кислотой (HPv) и салициловым альдегидом (HSal). По типу их можно разделить на три группы: разнолигандные молекулярные, разнолигандные внутрикомлексные, однороднолигандные внутрикомплексные. Методы. Использовали методы определения эластазной, коллагеназной и фибринолитической активности. Результаты. Анализ полученных данных показал, что значительное число из исследуемых комплексов, независимо от используемой концентрации, практически не оказывают влияния на эластазную и коллагеназную активность пептидазы 1 В. thuringiensis var. israelensis ИМВ В-7465. Некоторые из них инертны по отношению к ферменту и субстрату, то есть не мешают им стерически приспосабливаться друг к другу, в то время как другие соединения незначительно ингибируют активность. И только два соединения, содержащие ионы меди, но различные лиганды — гидазепам (соединение 3) и продукт его конденсации с пировиноградной кислотой (соединение 7) — проявляли значительный стимулирующий эффект (почти в 3,5 раза). В случае пептидазы 2 общая картина и степень влияния исследуемых эффекторов на эластазнуют коллагеназную активность существенно отличаются: соединения 3 и 7 в значительно меньшей степени (в 1,3-1,4 раза) стимулируют их активность. Анализ данных по влиянию исследуемых координационных соединений на фибринолитическую активность пептидазы 2 В. thuringiensis var. israelensis ИМВ В-7465 показал, что при использовании комплексов 3 и 7 в концентрации 0,001% наблюдалось увеличение активности энзима до 145 % и 138 % соответственно. Выводы. Показано, что природа энзима вносит свой вклад в изменение механизма его взаимодействия с субстратам и эффектором.

Доп.точки доступа:
Варбанеи, Л.Д.; Нидялкова, Н.А.; Сейфуллина, И.И.; Пуля, А. В.; Скороход, Л. С.
Экз-ры:
Найти похожие

Регуляція антимікробної активності поверхнево-активних речовин, синтезованих Nocardia vaccinii IMB В-7405 [] / Т. П. Пирог [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 3. - С. 27-35
MeSH-главная:
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS
НОКАРДИИ -- NOCARDIA (метаболизм)
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (действие лекарственных препаратов)
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS (действие лекарственных препаратов)
МИКРОБНОЙ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ ТЕСТЫ -- MICROBIAL SENSITIVITY TESTS (методы)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Мета. Дослідження можливості посилення антимікробної активності поверхнево-активних речовин (ПАР), синтезованих Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 за внесення у середовище Escherichia coli ІЕМ-1 і Bacillus subtilis БТ-2. Методи. Живі та інактивовані клітини бактерій-індукторів (Е. coli ІЕМ-1 і В. subtilis БТ-2) вносили у середовище культивування продуцента ПАР на початку процесу і в експоненційній фазі росту: ПАР екстрагували з супернатанту культуральної рідини сумішшю хлороформу і метанолу (2:1). Антимікробні щодо бактерій та дріжджів властивості ПАР визначали за показником мінімальної інгібуючої концентрації (МІК). Результати. Встановлено,що внесенням середовище вирощування N. vaccinii 1МВ В-7405 як живих, так і інактивованих клітин Е. coli ІЕМ-1 і В. subtilis БТ-2. супроводжувалося синтезом ПАР з підвищеною антимікробною активністю. Так, мінімальна інгібуюча концентрація щодо бактерій (Е. coli ІЕМ-1. В. subtilis БТ-2, Pseudomonas sp. MI-2, Proteus vulgaris ПА-12) і дріжджів Candida albicans Д-6 поверхнево-активних речовин, синтезованих за наявності Е. соli ІЕМ-1 і В. subtilis БТ-2, становила 6-50 мкг/мл і була в 2,4-13 разів нижчою, ніж МІК ПАР, утворюваних на середовищі без бактерій-індукторів. Висновки. Наведені дані засвідчують можливість регуляції антимікробної активності поверхнево-активних речовин Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 внесенням у середовище культивування продуцента клітин інших бактерій, зокрема Е. соli і ІЕМ-1 і В. subtilis БТ-2.

Доп.точки доступа:
Пирог, Т.П.; Никитюк, Л.В.; Макієнко, В.О.; Шевчук, Т. А.; Іутинська, Г. О.
Экз-ры:
Найти похожие

Чуйко, Н. В.
Влияние высокодисперсного сапонита и диоксида кремния на хемотаксис Azotobacter vinelandii ИМВ В-7076 и Bacillus subtilis ИМВ В-7023 [] / Н. В. Чуйко, И. К. Курдиш // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 3. - С. 36-43
MeSH-главная:
ХЕМОТАКСИС -- CHEMOTAXIS (действие лекарственных препаратов)
КРЕМНИЯ ДИОКСИД -- SILICON DIOXIDE
АЗОТОБАКТЕР VINELANDII -- AZOTOBACTER VINELANDII (действие лекарственных препаратов)
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Цель. Изучение влияния наночастиц сапонита и диоксида кремния на подвижность и хемотаксис Azotobacter vinelandii ИМВ В-7076 u Bacillus subtilis И Ml В-7023 — компонентов комплексного бактериального препарата Азогран. Методы. В экспериментах применяли микробиологические, физико-химические, биохимические и статистические методы исследования. Хемотаксис бактерий оценивали модифицированным нами капиллярным методам. Результаты. Показано, что при внесении в фосфатный буфер 0,05-1,0 г/л наночастиц сапонита и диоксида кремния наблюдаюсь стимулирование подвижности азотобактера. Эти частицы, как правило, не оказывали влияния на его хемотаксис. Лишь при наличии в среде 0,05 г/л диоксида кремния значение хемотаксисного индекса увеличивалось на 27 %. Внесены в среду 0,05-0,5 г/л диоксида кремния ши 0,05-0,20 г/л сапонита стимулировала подвижность бацилл, в то время как их хемотаксис снижался. Выводы. Взаимодействие бактерий A. vinelandii ИМВ В-7076 и В. subtilis ИМВ В-7023 с наночастицами сапонита и диоксида кремния сопровождалось повышением подвижности клеток. Внесение в среду 0,05 г/л диоксида кремния стимулировало хемотаксис клеток азотобактера к глюкозе, тогда как сапонит не оказывал влияния на этот процесс. При содержании в суспензии В. subtilis ИМВ В-7023 наночастиц этих минералов хемотаксис бацилл существенно снижался.

Доп.точки доступа:
Курдиш, И.К.
Экз-ры:
Найти похожие

Данкевич, Л. А.
Філогенетичний аналіз фітопатогенних бактерій роду Erwinia - збудників хвороб яблуні в Україні [] / Л. А. Данкевич // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 3. - С. 44-55
MeSH-главная:
НУКЛЕОТИДНЫЕ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТИ, ВЫЗЫВАЮЩИЕ ГЕННЫЙ ОТВЕТ -- RESPONSE ELEMENTS (генетика)
ЭРВИНИИ -- ERWINIA (патогенность)
ERWINIA AMYLOVORA -- ERWINIA AMYLOVORA (патогенность)
ДНК -- DNA (диагностическое применение)
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- GENETIC PHENOMENA (генетика)
Аннотация: Мета. Встановити спорідненість нуклеотидних послідовностей гену 16SрРНК 10 ізольованих штамів Erwinia sp. та 9 колекційних штамів «Erwinia horticola» з типовими представниками роду Erwinia для їх коректної ідентифікації на рівні виду Матеріали і методи. Об’єкти — 10 ізольованих з уражених тканин яблуні штамів Erwinia sp. та 9 колекційних штамів «Erwinia horticola». ДНК-копію гену 16S рРНК ампліфікували з використанням універсальних праймерів рА та pH. Побудову зворотнього компліменту, редагування, вирівнювання і елаймент послідовностей здійснювали за допомогою програм Multalin і Sequence Manipulation Suite. Пошук гомологічних, задепонованих в GenBank, нуклеотидних послідовностей гену 16S рРНК проводили, використовуючи програму BLASTN. Дія побудови дендрограми філогенетичних зв’язків застосовували програму MEGA 5. Результати. Аналіз нуклеотидної послідовності гену 16SрРНК встановив високий рівень гомології (99-98 %) досліджуваних штамів з типовими штамами видів Е. amylovora, Е. pyrifoliae. Е. piriflorinigrans, Е. uzenensis, Е. billingiae, Е. persicina, Е. aphidicola. Висновки. Зважаючи на досліджений нами раніше комплекс ознак фенотипу та встановлену гомологію нуклеотидних послідовностей гену 16SрРНК, можна стверджувати, що найбільш вірогідною є спорідненість ізольованих нами штамів Erwinia sp. та колекційних штамів «Erwinia horticola» саме з типовими штамами видів Е. amylovora та Е. pyrifoliae. Оскільки, згідно даних літератури, ці види близькоспоріднені та погано диференціюються за гомологією нуклеотидних послідовностей гену 16S рРНК, для остаточної видової ідентифікації досліджуваних нами штамів роду Erwinia необхідно залучення інших генотипових ознак.

Экз-ры:
Найти похожие

Жирнокислотний склад клітинних ліпідів Pseudomonas syringae, ізольованих з агрофітоценозу зернових культур [] / Л. М. Буценко [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 3. - С. 56-64
MeSH-главная:
PSEUDOMONAS SYRINGAE -- PSEUDOMONAS SYRINGAE (патогенность)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (анализ)
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (вредные воздействия, микробиология)
Аннотация: Ідентифікація фітопатогенних бактерій дає можливість не лише встановити причину хвороби рослин, а й визначити шляхи розповсюдження збудника, вивчити його біологічні особливості та організувати проведення заходів захисту рослин. Дослідження жирнокислотного складу клітинних ліпідів бактерій роду Pseudomonas, проведені багатьма авторами, показали важливість цієї ознаки для ідентифікації вказаної групи бактерій. Мета. Вивчити склад клітинних ліпідів штамів Pseudomonas syringae, які було ізольовано з уражених бактеріозами рослин жита і пшениці таз сегетальної рослинності пшеничного поля. Матеріали. Роботу виконано за використання класичних мікробіологічних та біохімічних методів. Для одержання метилових ефірів жирних кислот бактеріальні клітини, які виросли на КА (картопляний агар) суспендували в метанолі, що містив 1,5 % сірчаної кислоти. Аналіз складу жирних кислот здійснено за використання хромато-мас-спектрометричної системи Agilent 6890N/5973 inert. Результати. Досліджено жирнокислотні профілі 33 штамів фітопатогенних бактерій виду Р. syringae, які було ізольовано з рослин жита, пшениці і бур’янів, що росли в посівах пшениці. Встановлено, що всі штами бактерій мають схожі профілі жирних кислот. В якості домінантних виявлено жирні кислоти з парним числом вуглецевих атомів —- гексадеканова (С16:0), гексадеценова (С16:1) і октадеценова (С18:1). В якості мінорних компонентів виявляли додеканову, тетрадеканову, октадеканову кислоти. В усіх досліджених нами штамах ідентифікували гідроксизаміщ єн і жирні кислоти: 3-гідроксидеканову (3-ОН С10:0), 2-гідроксидодеканову (2-ОН С12:0), 3-гідроксидодеканову (3-ОН С12:0) кислоти. Висновки. Склад жирних кислот загальних клітинних ліпідів штамів Р. syringae, які було ізольовано з уражених бактеріозами рослин жита і пшениці та з сегетальної рослинності пшеничного поля, е подібним і відповідає складу жирних кислот виду Р. syringae. Встановлено, що відмінності в спектрі жирних кислот є особливістю кожного штаму і не корелюють з розділенням на патовари та серогрупуванням.

Доп.точки доступа:
Буценко, Л.М.; Савенко, О.А.; Пасічник, Л.А.; Патика, В. П.
Экз-ры:
Найти похожие

Цюк, О. А.
Біохімічна активність чорнозему типового за різних систем землеробства [] / О. А. Цюк, В. І. Кирилюк, Л. П. Ющенко // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 3. - С. 65-71
MeSH-главная:
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (методы)
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ПОЧВА -- SOIL
АЗОТ -- NITROGEN (метаболизм)
НИТРИФИКАЦИЯ -- NITRIFICATION
АЗОТА ЦИКЛ -- NITROGEN CYCLE
Аннотация: Мета. Дослідження біологічної активності грунту за показниками ферментативної активності, амоніфікаційної та нітрифікаційної здатності чорнозему типового у Лісостепу України. Методи. Протеазну, каталазну і фосфатазну активності досліджували за методикою Д. Г Звягінцева, амоніфікаційну та нітрифікаційну здатності грунту визначати за методиками Є. М. Мішустіна. Результати. Найбільшу активність ферментативного комплексу грунту та процесів трансформації азоту спостерігали на варіантах екологічної системи землеробства. Промислова система землеробства інгібує ферментативну активність, нітрифікаційну та амоніфікаційну здатності грунту. Висновки. Зростання ферментативної активності та висока інтенсивність біохімічних процесів трансформації азоту сприяють формуванню високого біологічного стану чорнозему типового за екологічної системи землеробства.

Доп.точки доступа:
Кирилюк, В.І.; Ющенко, Л.П.
Экз-ры:
Найти похожие

Оптимізація складу поживного середовища за методом Плакетта-Бермана для підвищення активності ферментів целюлозолітичного комплексу Fennellia SP. 2806 [] / C. O. Сирчін [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 3. - С. 72-83
MeSH-главная:
TRICHODERMA -- TRICHODERMA (генетика, метаболизм)
АСКОМИЦЕТЫ -- ASCOMYCOTA (рост и развитие)
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- MICROBIOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
МИКОЛОГИЯ -- MYCOLOGY (методы)
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (методы)
ГЕНЕТИКА МИКРОБИОЛОГИЧЕСКАЯ -- GENETICS, MICROBIAL (методы)
Аннотация: Мета. Оптимізація складу середовища культивування аскоміцета Fennellia sp. 2806 для підвищення синтезу ферментів целюлозного комплексу з використанням методу Плакетта-Бермана: вивчення можливості застосування даного методу для підвищення синтезу компонентів мультиферментного целюлозодеградуючого комплексу. Методи. У роботі використовували спеціалізовані методи математичної статистики та методи визначення екзо-, ендоглюканазної та ксиланазної активностей за редукуючими цукрами. Результати. Оптимізація складу поживного середовища дозволила підвищити активність ферментів целюлозного комплексу Fennellia sp. 2806: ендоглюканазної — у 1,2, екзоглюканазної — 2,2, ксиланазної — 2,4 рази порівняно з вихідним поживним середовищем. Встановлено фактори, що мали найбільший вплив на кожну з досліджених активностей: сечовина, КН₂РО₄ пшенична солома, КСІ, СоСІ₂. Висновки. Застосування методу Плакетта-Бермана є ефективним при оптимізації складу поживного середовища для синтезу мультиферментних целюлолітичних комплексів мікроскопічними грибами.

Доп.точки доступа:
Сирчін, C.O.; Павличенко, А.К.; Харкевич, О.С.; Наконечна, Л. Т.; Юр'єва, О. М.; Курченко, І. М.
Экз-ры:
Найти похожие

Видовий склад мікобіоти компонентів мортмаси Betida pendula Roth українського Полісся [] / М. А. Голяка [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 3. - С. 84-97
MeSH-главная:
ГРИБЫ -- FUNGI (рост и развитие)
АСКОМИЦЕТЫ -- ASCOMYCOTA (рост и развитие)
БАЗИДИОМИЦЕТЫ -- BASIDIOMYCOTA (рост и развитие)
БЕРЕЗА -- BETULA (микробиология)
МИКОЛОГИЯ -- MYCOLOGY (методы)
СТАТИСТИКА НЕПАРАМЕТРИЧЕСКАЯ -- STATISTICS, NONPARAMETRIC
Аннотация: Метою досліджень було вивчення видового складу і подібності мікобіоти мортмаси Betula pendula Roth, виявлення характерних груп мікроскопічних грибів для кожного її компоненту в лісах українського Полісся. Методи. Під час виконання досліджень використано мікологічні, таксаційні, математично-статистичні методи. Результати. За результатами мікологічного аналізу 1368 зразків мортмаси В. pendula ізольовано та ідентифіковано 95 видів грибів із 62 родів. Найбільша кількість грибів (79 видів) належала до відділу Ascomycota. Виявлено приуроченість окремих видів мікобіоти до компонентів і класів деструкції мортмаси В. pendula. Для березових лісів українського Полісся підтверджено закономірність подібності мікобіоти між сухостоєм, деревною ламанню і опадам гілок однакового класу деструкції, а також між мортмасою компонентів сусідніх класів деструкції. Кореляційний аналіз структури плеяд мікроскопічних грибів показав, що потужні й стійкі плеяди формуються в умовах з найвищим видовим різноманіттям: деревна ламань ІІІ і V класів деградації та сухостій ІІІ класу. Показано, що компоненти мортмаси відіграють інтегруючу роль у формуванні комплексів мікобіот, сувора детермінованість і чітка кореляційна структура яких дають підгрунтя для використання їх як індикаторів стану біогеоценозів і змін умов природного середовища за дії антропогенних та інших факторів. Встановлено, що для збереження загального біорізноманіття в березових біогеоценозах потрібно залишати фрагменти деревної ламані та опаду грубих гілок різних класів деструкції після рубок формування й оздоровлення лісів та головного користування.

Доп.точки доступа:
Голяка, М.А.; Волощук, Н.М.; Білоус, A.M.; Голяка, Д. М.; Василишин, Р. Д.; Білоус, С. Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Characteristics of abortive infection in lysogenic system of Erwinia hordeola [] / M. A. Zlatohurska [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 3. - С. 98-105
MeSH-главная:
ЛИЗОГЕНИЯ -- LYSOGENY
БАКТЕРИОФАГИ -- BACTERIOPHAGES
ЭРВИНИИ -- ERWINIA (рост и развитие)
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
КАПСИДНЫЕ БЕЛКИ -- CAPSID PROTEINS
Аннотация: Показано абортивний характер протікання інфекції при репродукції ервініофага 49 на лізогенній культурі Еrwinia horticola 450(59). Мета роботи. Дослідити властивості абортивної інфекції в лізогенній системі Е. horticola під впливом бактеріофага 49. Методи. Для отримання ервініофага 49 використовували лізогенний штам Е. horticola 450(59). Для дослідження властивостей фагових часток застосовували центрифугування в градієнтах СsCl, електронну мікроскопію і SDS-ПААГ-електрофорез віріонних поліпептидів. Результати. Абортивний характер інфекції проявлявся в зниженні ефективності висіву віруса та зменшенні виходу життєздатного фагового потомства при препаративному отриманні фагових часток. За допомогою електронної мікроскопії встановлено, що лізати містять надлишок капсидних структур, не повністю сформовані віріони та поліхвости. Поліпептидний профіль капсидних структур співпадає з таким у нативних фагових часток. Висновки. Отримані результати свідчать про те, шо в дослідженій системі Аbi фенотип проявляється на рівні морфогенезу та морфопоезу фагового потомства.

Доп.точки доступа:
Zlatohurska, M.A.; Khlibiichuk, Y. Y.; Muchnyk, F.V.; Romanyuk, L. V.; Tovkach, F. I.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Вільноіснуючі амеби як представники еукаріото-прокаріотичного консорціуму бентонітових глин [] / В. П. Широбоков [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 3. - С. 106-114
MeSH-главная:
БЕНТОНИТ -- BENTONITE
АМЕБЫ -- AMOEBA (микробиология, патогенность, рост и развитие)
НУКЛЕИНОВОЙ КИСЛОТЫ АМПЛИФИКАЦИИ МЕТОДЫ -- NUCLEIC ACID AMPLIFICATION TECHNIQUES (методы)
ДНК -- DNA (генетика, диагностическое применение)
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (рост и развитие)
PSEUDOMONAS AERUGINOSA -- PSEUDOMONAS AERUGINOSA (рост и развитие)
МИКОБАКТЕРИИ -- MYCOBACTERIUM (рост и развитие)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (выделение и очистка)
Аннотация: Мета роботи: дослідження різноманіття прокаріото-еукаріотичних мікроконсорціумів бентонітових глин. Методи: в дослідженнях використано класичні мікробіологічні та протистологічні методи виділення та накопичення мікроорганізмів, мікроскопічні методи дослідження морфологічних особливостей, осмо- та термотолерантний тести для оцінки патогенного потенціалу вперше знайдених «бентонітових» амеб та сучасні молекулярно-біологічні методи (ПЛР, секвенування) для визначення систематичного положення ізольованих мікроорганізмів. Результати: виділено та охарактеризовано представників еукаріото-прокаріотичних консорціумів бентонітовіх глин. Проведено морфологічне та молекулярно-генетичне шинування ізольованих амеб та бактерій, що використовуються амебами як харчовий елемент — «годувальники». Встановлено, що «бентонітові» амеби відносяться до представників роду Аcanthamoeba. Визначено їх патогенний потенціал, та показано, що вони здатні до активної взаємодії із умовно-патогенними мікроорганізмами. Дана модель може бути використана для дослідження ролі вільноіснуючих амеб в процесах поширення та виживання патогенних мікроорганізмів в зовнішньому середовищі.

Доп.точки доступа:
Широбоков, В.П.; Понятовський, В.А.; Юришинеиъ, В.І.; Чоботар, А. П.; Саламатін, Р. В.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Typing of Plum pox virus isolates in the central Ukraine [] / A. Kyrychenko [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 3. - С. 115-124
MeSH-главная:
ОСПЫ СЛИВЫ ВИРУС -- PLUM POX VIRUS (генетика)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (генетика, микробиология)
РОЗОЦВЕТНЫХ СЕМЕЙСТВО -- ROSACEAE (микробиология)
РАСТЕНИЙ ВИРУСЫ -- PLANT VIRUSES (генетика)
ГЕНЫ РАСТЕНИЙ -- GENES, PLANT (генетика)
МОЗАИКИ ВИРУСЫ -- MOSAIC VIRUSES (генетика)
ДНК -- DNA (генетика, диагностическое применение)
ГЕНЕТИКА МИКРОБИОЛОГИЧЕСКАЯ -- GENETICS, MICROBIAL (методы)
Аннотация: Мета. Навесні 2016 р. в трьох регіонах Центральної України — Черкасах, Києві та Яготині, нами виявлені фруктові дерева сливи та груші з симптомами ураження, характерними для карантинного патогена — вірусу шарки сливи (Plum pox virus, PPV), а також дерева вишні з симптомами ураження вірусом мозаїки яблуні (Apple mosaic virus, ApMV), патогенним для більше, ніж 65 видів рослин родини Розоцвітих. Мета цієї роботи — провести діагностику, ідентифікацію та молекулярний аналіз вірусів, що викликають виявлені нами симптоми ураження фруктових дерев в центральній частині України. Методи. Тотальну РНК, екстраговану з листків інфікованих і здорових рослин, використовували для отримання кДНК за допомогою відомих ПЛР праймерів, а також власних праймерів, розроблених за програмою «РrimerЗ». Ампліфіковані фрагменти ДНК гена Ср українських ізолятів вірусу секвенували методом Sanger і порівнювали з аналогічними сиквенсами з генетичної бази GeneBank. Для порівняльного та молекулярного аналізу ізолятів вірусів використовували комп’ютерні програми BLAST, MultAline та MEGA 6, а також низку власних коротких програм (утиліт), вузько спеціалізованих для конкретних задач аналізу сиквенсів. Результати. Праймери, розроблені для типування PPV, виявились ефективними для виявлення і молекулярної діагностики цього вірусу в трьох регіонах Центральної України. За допомогою цих праймерів три ізоляти PPV-D (seq1, seq2, seq3) були виділені з груш у Черкасах (seq1), а також із слив в Яготині (seq2) та Києві (seq3). За порівнянням сиквенсів 181-нуклеотидних фрагментів гена Ср ізоляти seq2 і seq3 виявились ідентичними між собою і близько спорідненими й з ізолятом seq1. Виділені українські ізоляти мають високу ідентичність (95 - 99,4%) з усіма 33-ма ізолятами PPV-D з різних країн світу і різних рослин-хазяїв, протестованими нами. 181-нуклеотидні сиквенси 33-х ізолятів містять 30 замін нуклеотидів відносно сиквенсу seq1. Переважна більшість замін (27 з 30) є синонімічними і не викликають заміщень амінокислот у вірусних білках. Ізоляти PPV-D утворюють 6 груп представників з однаковими замінами нуклеотидів, що нагадує гомологічні серії спадкової мінливості морфологічних ознак, відкриті Н.І. Вавиловим. Висновки. Праймери, розроблені нами, виявились ефективними для детекції ізолятів PPV-D з рослин груш і слив у трьох регіонах Центральної України. Наявність PPV в Черкаській області вперше виявлено нами. Отримані дані є важливими для розуміння епідеміологічної ролі цього вірусу. Виявлені нами групи ізолятів PPV з однаковими замінами нуклеотидів нагадують серії однакових морфологічних ознак, відкриті Н.І. Вавиловим, і являють інтерес для з’ясування молекулярних основ детермінації гомологічних серій спадкової мінливості та паралельних мутацій.

Доп.точки доступа:
Kyrychenko, A.; Shcherbatenko, І.; Antipov, І.; Hrynchuk, K.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Detection of Soybean mosaic virus in some left-bank forest-steppe regions of Ukraine [] / L. T. Mishchenko [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 3. - С. 125-136
MeSH-главная:
СОЯ -- SOYBEANS (вирусология, микробиология)
РАСТЕНИЙ ВИРУСЫ -- PLANT VIRUSES (генетика)
ГЕНЫ РАСТЕНИЙ -- GENES, PLANT (генетика)
Аннотация: Соя (Glycine max L.) є стратегічною зернобобовою культурою світового землеробства XXI століття, яка перебуває в центрі уваги світової аграрної науки і виробництва. Вірус мозаїки сої (BMC) є збудником однієї з основних та найбільш шкодочинних вірусних хвороб, яка поширена в агроценозах усіх соєсіючих регіонів світу. Інфікування рослин сої BMC призводить до значних втрат врожаю та спричиняє зниження якості насіння та життєздатності сходів. Дослідження вірусів сої в Україні були проведені виключно на Правобережній її частині. Однак, виявлення та можливого поширення і циркуляції цих вірусів в умовах Лівобережного Лісостепу дотепер не проводилося. Мета. Провести діагностику та ідентифікацію вірусів, які уражують сою на території Лівобережної України, та дослідити деякі з їх властивостей. Методи: візуальна діагностика, трансмісійна електронна мікроскопія, імуноферментний аналіз, виділення тотальної РНК із рослинного матеріалу, полімеразна ланцюгова реакція, сиквенування, філогенетичний аналіз. Результати. Досліджено 29 зразків рослин сої на території Лівобережного Лісостепу України (Полтавська. Сумська і Харківська області) на наявність вірусної інфекції. Методом ІФА встановлено, що 48 % зразків (13 зразків із Полтавської області та 1 — з Сумської) уражені вірусом мозаїки сої. Це перше повідомлення про ураження BMC сої, вирощеної в умовах Лівобережної України. Зважаючи на раніше представлені дані щодо циркуляції на території Правобережної частини країни змішаної інфекції цього вірусу із вірусом жовтої мозаїки квасолі (ВЖМК) та вірусом мозаїки люцерни (ВМЛ), досліджувані зразки були нами перевірені на наявність і цих збудників. Результати аналізу показали відсутність антигенів ВЖМК і ВМЛ. Встановлено, що досліджувані ізоляти BMC відрізняються за розмірами віріонів від виділених раніше в Україні ізолятів вказаного збудника. Філогенетичний аналіз нуклеотидних послідовностей ділянки гена капсидного білка вірусу мозаїки сої виявив 100 % рівень філогенетичної спорідненості між репрезентативним українським ізолятом та китайськими, іранськими ізолятами, а також американським ізолятом 452 і польським ізолятом М, що свідчить про їх спільне походження.

Доп.точки доступа:
Mishchenko, L.T.; Dunich, A.A.; Shevchenko, T. P.; Budzanivska, I. G.; Polischuk, V. P.; Andryichuk, O. M.; Molchanets, O. V.; Antipov, I. O.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Иутинская, Г. А.
Рецензия на монографию [] / Г. А. Иутинская // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 3. - С. 137-139
Рец. на монографию Гадзало Я. М. Агробиология ризосферы растений / Я. М. Гадзало, Н. В. Патыки, А. С. Заришняка. - Киев : Аграрна наука, 2015. - 386 с.

Экз-ры:
Найти похожие

15.

Вінніков Альберт Іванович [] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 3. - С. 140

Доп.точки доступа:
Вінніков, Альберт Іванович (доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України ; 5.02.1947-) \о нем\
Экз-ры:
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)