Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ПУ40/2021/1<.>

Общее количество найденных документов : 17
Показаны документы с 1 по 17

Сиволап, В. В.
Залежність фільтраційної здатності нирок від фенотипу хронічної серцевої недостатності, показників систолічної та діастолічної функції серця [] / В. В. Сиволап, В. А. Лисенко // Патологія. - 2021. - N 1. - С. 4-11
MeSH-главная:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, этиология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VENTRICULAR REMODELING (физиология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, LEFT (физиология)
ПОЧЕЧНЫХ КЛУБОЧКОВ ФИЛЬТРАЦИИ СКОРОСТЬ -- GLOMERULAR FILTRATION RATE (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Недостатньо вивчено питання змін фільтраційної здатності нирок залежно від структурно-геометричної та функціональної перебудови серця при різних фенотипах хронічної серцевої недостатності (ХСН), порушень систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ). Мета роботи – дослідити взаємозв’язок змін фільтраційної здатності нирок у хворих на хронічну серцеву недостатність ішемічного ґенезу залежно від фенотипу, показників систолічної та діастолічної функції серця. Матеріали та методи. У дослідження залучили 87 (45 чоловіків, 42 жінки) хворих на ХСН ішемічного ґенезу із синусовим ритмом, II А–Б стадії, II–IV ФК за NYHA, яких поділили на 2 групи. У 1 групу включили хворих зі зниженою ( 45 %) фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (n

Доп.точки доступа:
Лисенко, В. А.
Экз-ры:
Найти похожие

Kondrat, I.-A. V.
Age-based immunomorphological analysis of rat testis in streptozotocin-induced diabetes mellitus [] / I.-A. V. Kondrat, I. S. Shponka, T. V. Shynkarenko // Патологія. - 2021. - N 1. - С. 12-18
MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL (иммунология)
ФЕРТИЛЬНОСТЬ -- FERTILITY (физиология)
ЯИЧКИ -- TESTIS (патология, физиология)
ГИПЕРГЛИКЕМИЯ -- HYPERGLYCEMIA (осложнения)
Аннотация: Цукровий діабет (ЦД) – суттєва проблема системи охорони здоров’я. Тривала гіперглікемія пов’язана з багатьма ускладненнями, включаючи порушення фертильності чоловіків. Мета роботи – оцінити вплив індукованого стрептозотоцином (STZ) цукрового діабету на імуноморфологію яєчок щурів у перипубертатному періоді та дорослому віці. Матеріали та методи. Перипубертатним самцям щурів уводили STZ у дозі 70 мг/кг, дорослі щури отримували 60 мг/кг. Імуногістохімічні реакції проводили для оцінювання проліферації клітин (Ki-67), апоптозу (caspase-3), експресії рецепторів андрогенів (AR), білка пухлини Вільмса (WT1). Також аналізували морфологію судин на основі CD34-імунореактивності. Враховуючи невеликі групи тварин, статистичний аналіз здійснили за допомогою тесту Манна–Вітні. Результати. В експериментальних тварин (р 0,05) обох вікових груп спостерігали менше рядків сперматогоній, що мітотично діляться. Дивно, але діабет призвів до зниження експресії каспази-3 (р 0,05), за винятком раннього періоду (2 тижні) у групі перипубертату, в якій цей тренд не зафіксований. Подібні закономірності виявлені для експресії рецепторів андрогенів. Гіперглікемія запобігла повноцінному розвитку незрілих яєчок, але потовщила стінки мікросудин (p 0,05). Також зареєстровано атрофію сперматогенного епітелію та клітин Сертолі в більшості канальців у всіх експериментальних групах. Висновки. Діабетичне пошкодження тканин яєчок – тривалий процес, що має характерні особливості в перипубертатному періоді, наприклад пізніший дефіцит AR. Крім того, високий рівень апоптозу характерний для незрілого яєчка, як і тенденція до збереження caspase3-імунореактивності.

Доп.точки доступа:
Shponka, I. S.; Shynkarenko, T. V.
Экз-ры:
Найти похожие

Козьолкін, О. А.
Прогностична цінність сироваткової концентрації білка S100B у пацієнтів у гострому періоді спонтанного супратенторіального внутрішньомозкового крововиливу [] / О. А. Козьолкін, А. А. Кузнєцов // Патологія. - 2021. - N 1. - С. 19-25
MeSH-главная:
ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ -- INTRACRANIAL HEMORRHAGES (диагностика, кровь, лекарственная терапия, этиология)
ТОМОГРАФИЯ ЭМИССИОННАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, EMISSION-COMPUTED (использование)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
Аннотация: Мета роботи – оцінити інформативність сироваткової концентрації білка S100B у визначенні короткострокового прогнозу в пацієнтів у гострому періоді спонтанного супратенторіального внутрішньомозкового крововиливу (ССВМК) на тлі консервативної терапії. Матеріали та методи. Здійснили проспективне, когортне дослідження з залученням 90 пацієнтів у гострому періоді ССВМК на тлі консервативної терапії. Рівень неврологічного дефіциту оцінювали за шкалою коми Full Outline of Unresponsiveness, шкалою коми Глазго та шкалою інсульту Національного інституту здоров’я США. За даними комп’ютерної томографії головного мозку визначали об’єм внутрішньомозкового крововиливу (ОВМК), об’єм вторинного внутрішньошлуночкового крововиливу (ОВВШК) і загальний об’єм інтракраніальної геморагії (ЗОІКГ). Лабораторні зразки крові брали протягом 24 годин від часу госпіталізації. Вміст білка S100B у сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу. Комбінованими клінічними кінцевими точками вважали несприятливі варіанти перебігу (клініко-неврологічне погіршення протягом 48 годин після госпіталізації) та наслідку гострого періоду ССВМК (значення 4–6 балів за модифікованою шкалою Ренкіна на 21 добу захворювання). Статистичне опрацювання результатів передбачало кореляційний аналіз, логістичний регресійний аналіз і ROC-аналіз. Результати. Клініко-неврологічне погіршення протягом 48 годин після госпіталізації зафіксували у 18 (20,0 %) пацієнтів, несприятливий наслідок гострого періоду ССВМК – у 49 (54,4 %). Встановили, що сироваткова концентрація білка S100B корелює з ОВМК (R = 0,34, p ? 0,01), ОВВШК (R = 0,39, p ? 0,01) та ЗОІКГ (R = 0,45, p ? 0,01), пацієнти з несприятливими варіантами перебігу та наслідку гострого періоду ССВМК уже в першу добу після госпіталізації вірогідно відрізнялися більшим вмістом білка S100B у сироватці крові (р ? 0,0001). Розробили високочутливу мультипредикторну логістичну регресійну модель, що інтегрує прогностичну цінність сироваткової концентрації білка S100B з інформативністю клініко-нейровізуалізаційних показників (сумарний бал за шкалою інсульту Національного інституту здоров’я США, ОВВШК) і дає змогу визначати індивідуальний ризик несприятливого наслідку гострого періоду ССВМК на тлі консервативної терапії з точністю 90,0 % (AUC ± SE (95 % ДІ) = 0,95 ± 0,02 (0,89–0,99), р ? 0,0001). Висновки. Концентрація білка S100B у сироватці крові пацієнтів із ССВМК у першу добу після госпіталізації – інформативний додатковий показник для верифікації короткострокового прогнозу на тлі консервативної терапії.

Доп.точки доступа:
Кузнєцов, А. А.
Экз-ры:
Найти похожие

Бєленічев, І. Ф.
Синергізм фармакологічного ефекту гліцину та тіотріазоліну [] / І. Ф. Бєленічев, А. А. Єгоров // Патологія. - 2021. - N 1. - С. 26-32
MeSH-главная:
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (действие лекарственных препаратов)
ГЛИЦИН -- GLYCINE (терапевтическое применение)
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (терапевтическое применение)
Аннотация: Мета роботи – встановити вплив комбінації гліцину з тіотріазоліном (4:1) на показники енергопродукції мітохондрій головного мозку щурів в умовах моделювання гострого порушення мозкового кровообігу. Матеріали та методи. Експериментальна частина виконана на 90 щурах-самцях лінії Вістар масою 180–200 г. Для моделювання гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК) за ішемічним типом використовували класичну модель, що полягає в одночасному перев’язуванні загальних сонних артерій. Усіх тварин поділили на 5 експериментальних груп: перша – інтактна (несправжньо прооперовані щури, яким під час наркозу відсепаровували загальні сонні артерії, не перев’язуючи їх); друга – щури з ГПМК (контроль); третя – щури з ГПМК, які кожного дня протягом 4 діб отримували внутрішньошлунково гліцин у дозі 200 мг/кг як таблеткову масу; четверта – щури з ГПМК, які щодня протягом 4 діб внутрішньошлунково отримували комбінацію гліцину з тіотріазоліном (4:1) як таблеткову масу; п’ята – щури з ГПМК, які щодня отримували пірацетам внутрішньошлунково в дозі 500 мг/кг як таблеткову масу. Біологічний матеріал (головний мозок) для досліджень брали на четверту добу експерименту за стандартною методикою. Методом диференціального центрифугування в рефрижераторній центрифузі виділяли мітохондріальну фракцію. Явища мітохондріальної дисфункції вивчали спектрофотометрично за ступенем відкриття мітохондріальної пори (МП) і мітохондріального трансмембранного потенціалу (?). Інтенсивність оксидативного стресу оцінювали спектрофотометрично маркерами окислювальної модифікації білка – альдегідфенілгідразон (АФГ) і кетондинітрофенілгідразон (КФГ). Стан енергетичного обміну визначали за рівнем найбільш значущих інтермедіатів: АТФ, лактату, сукцинату, малату, за активністю сукцинатдегідрогенази (СДГ) та НАД+-залежної малатдегідрогенази (НАД-МДГ) за стандартними методиками на спектрофотометрі. Результати. У групі тварин із моделюванням ГПМК виявили зниження рівня АТФ у мітохондріях в 1,55 раза, збільшення вмісту лактату в 1,1 раза, зниження активності СДГ у мітохондріях у 3,8 раза, зменшення концентрації сукцинату в 1,1 раза щодо показників інтактної групи. Введення піддослідним тваринам комбінації гліцину з тіотріазоліном на четверту добу моделювання ГПМК призводило до зменшення відкриття мітохондріальної пори в 1,9 раза, збільшення заряду внутрішньої мембрани мітохондрій у 1,2 раза, збільшення АТФ у мітохондріальній фракції в 1,1 раза, зростання активності СДГ утричі, активності НАД-МДГ у 3,7 раза на тлі зменшення рівня АФГ на 76,6 % і КФГ на 80,7 % щодо показників групи тварин із моделюванням ГПМК за ішемічним типом. Висновки. Моделювання ГПМК призводить до ініціювання оксидативного стресу та розвитку дисбалансу інтермедіатів енергетичного обміну в мітохондріях головного мозку експериментальних тварин. Введення комбінації гліцину з тіотріазоліном призводить до зниження оксидативного ушкодження мітохондрій, підвищує продукцію АТФ унаслідок активації компенсаторних мітохондріально-цитозольних шунтів, насамперед у малат-аспартатному та сукцинатоксидазному. За ступенем впливу на показники енергетичного обміну комбінація гліцину з тіотріазоліном вірогідно перевершує аналогічну дію і гліцину, і референс-препарату пірацетаму.

Доп.точки доступа:
Єгоров, А. А.
Экз-ры:
Найти похожие

Shulyatnikova, T. V.
Immunohistochemical analysis of microglial changes in the experimental acute hepatic encephalopathy [] / T. V. Shulyatnikova // Патологія. - 2021. - N 1. - С. 33-38
MeSH-главная:
ЭНЦЕФАЛОПАТИЯ ПЕЧЕНОЧНАЯ -- HEPATIC ENCEPHALOPATHY (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПЕЧЕНОЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEPATIC INSUFFICIENCY (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
МИКРОГЛИЯ -- MICROGLIA (иммунология, ультраструктура)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование)
Аннотация: Печінкова енцефалопатія (ПЕ) – синдром порушення функції мозку в пацієнтів із вираженою печінковою недостатністю, що може маніфестувати як зміни психометричних тестів і поглиблюватися до зниження свідомості з розвитком коми. Сучасні уявлення про ПЕ зосереджені передусім на теорії нейротоксичності аміаку та нейрозапаленні. Мікроглія, що представляє резидентний пул клітин вродженого імунітету в мозку, після активації може викликати нейрозапальну відповідь. Мета роботи – імуногістохімічне визначення мікрогліальних змін у різних ділянках мозку в умовах експериментальної гострої ПЕ (ГПЕ). Матеріали та методи. Використали модель ацетамінофен-індукованої печінкової недостатності у щурів лінії Wistar. Чотири тварини (із десяти), які вижили в термін до 24 годин після ін’єкції ацетамінофену, – компенсована група; 6 тварин, які загинули протягом 24 годин, – декомпенсована група. Мікрогліальні реактивні зміни оцінювали шляхом аналізу відносної площі (S rel., %) експресії CD68+ у клітинах мозку, що не пов’язані з мозковими оболонками та судинами, а також за змінами форми та кількості таких клітин. Результати. Індукована ацетамінофеном ГПЕ у щурів характеризувалася регіональним і динамічним у часі зростанням рівня експресії CD68 у мозку: виявили вірогідне щодо контролю збільшення CD68+ S rel. у клітинах мозку та кількості таких клітин. Медіани CD68+ S rel. (%) і кількість CD68+-клітин у ділянках мозку зі значущими кількісними змінами у померлих щурів становили: підкіркова біла речовина – 0,24 (0,20; 0,26) та 11,00 (8,00; 13,00); таламус – 0,13 (0,90; 0,18) та 6,00 (3,00; 7,00); хвостате ядро/путамен – 0,13 (0,12; 0,18) та 7,00 (4,00; 11,00) відповідно. Усі показники, що наведені, статистично вірогідно більші порівняно з контрольними. У тварин, що вижили, показники становили: підкіркова біла речовина – 0,24 (0,16; 0,26) та 10,00 (8,00; 12,00); хвостате ядро/путамен – 0,12 (0,12; 0,15) та 6,00 (4,00; 10,00) відповідно; показники вірогідно більші щодо контролю. Висновки. Найвищі та вірогідні показники встановлені на 24 годині експерименту (порівняно з попередніми часовими періодами) в білій речовині, таламусі та хвостатому ядрі/путамені. Цей факт підтверджує регіон-залежне, динамічне в часі посилення реактивних змін мікроглії, що може вказувати на ділянки розвитку найактивнішої нейрозапальної відповіді в паренхімі мозку в умовах ГПЕ. Наявність серед CD68+-клітин невеликого відсотка клітин з амебоїдною трансформацією може означати їхню часткову функціональну недостатність через імовірний супресивний вплив аміаку або інших факторів, а також не виключає утворення в цих умовах незначної кількості тканинного матеріалу, що має зазнавати фагоцитозу.

Экз-ры:
Найти похожие

The role and diagnostic value of assessing the degree of coronary arteries calcification for predicting the severity of coronary heart disease / А. O. Nykonenko [et al.] // Патологія. - 2021. - N 1. - С. 39-43
MeSH-главная:
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
КОРОНАРНАЯ АНГИОГРАФИЯ -- CORONARY ANGIOGRAPHY (использование)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ КАЛЬЦИФИКАЦИЯ -- VASCULAR CALCIFICATION (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
Аннотация: Ішемічна хвороба серця (ІХС) - одна з провідних причин смертності. За останніми рекомендаціями, комп’ютерна томографічна коронарна ангіографія (КТКA) - один з основних неінвазивних методів діагностики ІХС, що дає змогу кількісно визначити ступінь тяжкості стенозу та схарактеризувати стенотичні ураження. Мета роботи – вивчити роль, діагностичне значення та залежність кальцифікації коронарних артерій від ступеня стенозуючого ураження коронарних артерій та антропометричних показників у пацієнтів з ІХС, яких обстежили за допомогою комп’ютерної томографії. Матеріали та методи. У дослідження залучили 46 пацієнтів: 32 (69,6 %) чоловіків і 14 (30,4 %) жінок. Середній вік пацієнтів становив 59,0 ± 9,8 року, зріст - 172 ± 9 см, вага - 85,6 ± 12,9 кг, індекс маси тіла (ІМТ) - 28,6 ± 4,13, площа поверхні тіла (ППТ) - 1,98 ± 0,17 м2. Демографічні та клінічні змінні аналізували за допомогою описової статистики. Незалежні t-тести виконали між двома групами пацієнтів (індекс Агатстона ?400 та ‹ 400), використовуючи p ‹ 0,05 як значущу величину. Коефіцієнт кореляції Пірсона використовували для визначення незалежних предикторів коронарного кальцію з використанням р ‹ 0,05 як вірогідного значення. Результати. За результатами вікового аналізу встановили істотні відмінності між групами пацієнтів (р = 0,02). Не виявили вірогідну кореляцію віку з індексом Агатстона (r = 0,22, p › 0,05). Визначили вірогідні відмінності за кількістю уражених коронарних артерій між групами 1 і 2 з індексом Агатстона ?400 та ‹400 (p ‹ 0,01). Під час кореляційного аналізу виявили суттєву помірну позитивну кореляцію рівня балів SYNTAX з індексом Агатстона (r = 0,69, p ‹ 0,01). Висновки. Ступінь кальцифікації коронарних артерій з оцінкою Агатстона ?400 є незалежним предиктором тяжкої ішемічної хвороби серця з багатосудинним ураженням коронарного русла. Ступінь кальцифікації коронарних артерій з оцінкою Агатстона ?400 частіше виявляли в чоловіків. Зріст, вага, ІМТ і ППТ не впливають на ступінь кальцифікації коронарних артерій, рівень балів Агатстона

Доп.точки доступа:
Nykonenko, А. O.; Makarenkov, A. L.; Pidluzhnyi, H. S.; Materukhin, A. M.
Экз-ры:
Найти похожие

Lezhenko, H. O.
Determining the probable role of ferroptosis in the course of inflammatory bacterial diseases of the respiratory organs in young children accompanied by the development of anemia of inflammation [] / H. O. Lezhenko, O. Ye. Abaturov, A. O. Pogribna // Патологія. - 2021. - N 1. - С. 44-49
MeSH-главная:
АНЕМИЯ -- ANEMIA (диагностика, кровь, этиология)
ФЕРРИТИНЫ -- FERRITINS (анализ, кровь)
БАКТЕРИАЛЬНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- BACTERIAL INFECTIONS (диагностика, кровь, лекарственная терапия, осложнения, этиология)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- CHILD HEALTH SERVICES
Аннотация: Мета роботи – визначити ймовірну роль фероптозу в перебігу запальних бактеріальних захворювань органів дихання в дітей раннього віку, що супроводжувалися розвитком анемії запалення. Матеріали та методи. У дослідження залучили 62 дитини (середній вік – 1,4 ± 0,4 року). В основну групу включили 42 хворих на гострі запальні бактеріальні захворювання органів дихання, що супроводжувалися анемією запалення: у 29 дітей діагностували бактеріальний бронхіт, у 13 – пневмонію. Тяжкість перебігу запальних захворювань визначали за шкалами Acute Bronchitis Severity Score та Pediatric Respiratory Severity Score. На момент участі в дослідженні в усіх пацієнтів, які перебували під спостереженням, в анамнезі не було ознак порушення обміну заліза, зокрема залізодефіцитної анемії. Контрольна група – 20 умовно здорових дітей. Методом ІФА визначали вміст каспази-7, каспази-9, феритину, нітротирозину, фосфоліпази А2 з використанням комерційних наборів. Результати. Припустили неефективність апоптозу в перебігу бактеріальних запальних процесів органів дихання в дітей раннього віку, що супроводжувалися розвитком анемії запалення, та вивчали ймовірність розвитку фероптозу в цих умовах. Результати свідчили про наявність активного оксидативного стресу в пацієнтів основної групи. Визначили сильний прямий кореляційний зв’язок між тяжкістю запального захворювання та інтенсивністю оксидативного стресу (r = 0,7, p 0,001). Спостерігали статистично значуще підвищення вмісту феритину в основній групі дослідження порівняно з групою контролю. Виявили сильний прямий зв’язок між рівнем феритину та тяжкістю перебігу бронхіту (r

Доп.точки доступа:
Abaturov, O. Ye.; Pogribna, A. O.
Экз-ры:
Найти похожие

Пантєлєєв, П. Г.
Зміни матриксних металопротеїназ та їхніх інгібіторів у сльозах і сироватці крові хворих на герпетичний кератокон'юнктивіт під впливом антигерпетичних антитіл і німесуліду [] / П. Г. Пантєлєєв, І. С. Гайдаш // Патологія. - 2021. - N 1. - С. 50-57
MeSH-главная:
КЕРАТОКОНЪЮНКТИВИТ -- KERATOCONJUNCTIVITIS (иммунология, кровь, лекарственная терапия, этиология)
КЕРАТИТ ГЕРПЕТИЧЕСКИЙ -- KERATITIS, HERPETIC (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ГЕРПЕСВИРУС 1 ЧЕЛОВЕКА -- HERPESVIRUS 1, HUMAN (действие лекарственных препаратов, иммунология, патогенность)
МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗА 9 -- MATRIX METALLOPROTEINASE 9 (кровь)
СЛЕЗЫ -- TEARS (вирусология, действие лекарственных препаратов, иммунология)
Аннотация: Мета роботи – вивчити зміни матриксних металопротеїназ, їхніх тканинних інгібіторів у сльозах і сироватці крові хворих на герпетичний кератокон’юнктивіт під впливом антигерпетичних антитіл і німесуліду. Матеріали та методи. Обстежили 65 дорослих хворих на герпетичний кератокон’юнктивіт (ГКК), викликаний вірусом простого герпесу 1 типу (ВПГ-1). Етіологічний діагноз ГКК підтверджено полімеразною ланцюговою реакцією. Контрольна група – 32 пацієнти, які отримували базисне лікування ацикловіром та інтерфероном в уражене око. В основну групу залучили 33 хворих, які додатково до базисної терапії отримували антигерпетичний імуноглобулін і німесулід; імуноглобулін уводили внутрішньом’язово та інсталювали в уражене око, німесулід призначали внутрішньо. Група референтної норми – 38 практично здорових дорослих. У сльозовій рідині та сироватці крові хворих матриксні металопротеїнази ММР-1, ММР-8 і ММР-9 та їхні тканинні інгібітори ТІМР-1 і ТІМР-2 визначали твердофазним імуноферментним методом. Результати дослідження опрацювали за критерієм Стьюдента. Результати. У гострій фазі ГКК відбувається збільшення концентрацій ММР-1, ММР-8, ММР-9 у сльозовій рідині ураженого ока та сироватці крові хворих, зменшення у сльозовій рідині концентрацій ТІМР-1 і ТІМР-2 при незмінених рівнях цих сполук у сироватці крові, порушується баланс у відповідних системах ММР/ТІМР у бік ММР. У фазі реконвалесценції зміни концентрацій ММРs, TIMPs і баланс між ними суттєво зменшуються, але повна нормалізація не відбувається, що більш показово для сльозової рідини, ніж для сироватки крові реконвалесцентів. Комбінація антигерпетичного імуноглобуліну та німесуліду сприяє пригніченню надлишкової продукції ММР-1, ММР-8, ММР-9 у сльозовій рідині ураженого ока і в сироватці крові хворих, оптимізує рівень ТІМР-1, ТІМР-2 і баланс у відповідних системах ММРs/ТІМРs. Висновки. У гострій фазі ГКК переважає активність ММРs, у фазі реконвалесценції – активність ТІМРs. Комбінація антигерпетичного імуноглобуліну та німесуліду позитивно впливає на стан ММРs і ТІМРs у сльозовій рідині ураженого ока і в сироватці крові хворих.

Доп.точки доступа:
Гайдаш, І. С.
Экз-ры:
Найти похожие

Жеребятьєв, О. С.
Зміни експресії NLRP3 інфламасоми та IL-1? при розвитку індукованого оксазолоном коліту в щурів і на тлі введень симвастатину та антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1? [] / О. С. Жеребятьєв, Н. М. Поліщук // Патологія. - 2021. - N 1. - С. 58-65
MeSH-главная:
КОЛИТ -- COLITIS (иммунология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-1-БЕТА -- INTERLEUKIN-1BETA (антагонисты и ингибиторы)
ИНФЛАММАСОМЫ -- INFLAMMASOMES (генетика)
Аннотация: Мета роботи – вивчити експресію мРНК інфламасоми NLRP3 і прозапального цитокіну IL-1? у запаленій товстій кишці щурів з експериментальним оксазолоновим колітом і на тлі введень симвастатину й антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1. Матеріали та методи. Експерименти виконали на самцях щурів лінії Wistar віком 8 місяців (маса тіла – 120–150 г). Зразки тканин отримували від щурів з експериментальним індукованим оксазолоном колітом (n = 20), щурів з індукованим оксазолоном колітом, яким вводили симвастатин (n = 20), щурів з індукованим оксазолоном колітом, яким вводили антагоніст рецепторів інтерлейкіну-1 (n = 20), та контрольних тварин (n = 10). Клінічні ознаки коліту оцінювали за клінічним індексом активності захворювання за такими параметрами: втрата ваги, консистенція випорожнень, поведінка тварин. Для макроскопічного оцінювання розвитку коліту досліджували ділянки запалення та виразки у товстому кишечнику. Для гістологічного оцінювання уражень ділянки кишечника забарвлювали гематоксиліном та еозином, вивчали клітинні запальні інфільтрати, гіперплазію епітелію, виразки та втрату кишкових залоз. Експресію мРНК цитокіну IL-1? і NLRP3 аналізували за допомогою полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією в режимі реального часу. Результати. У тварин, яким уводили оксазолон, швидко розвинувся коліт, спостерігали втрату ваги та діарею, що досягла піку на другу добу після введення оксазолону та призвела до загибелі 40 % щурів на четверту добу. Гістологічне дослідження показало запальну інфільтрацію клітин, включаючи поліморфно-ядерні лейкоцити та множинні ерозивні ураження товстого кишечника. Встановили, що рівень експресії прозапального цитокіну IL-1? підвищений у зразках товстої кишки щурів з оксазолоновим колітом. Експресія IL-1? збільшується у 3,5 раза в запаленій товстій кишці порівняно з незапаленою тканиною. Введення симвастатину й антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 щурам із колітом призвело до зниження рівня експресії IL-1? у зразках товстої кишки на 30 % і вдвічі. Вивчили також експресію NLRP3 у цих тканинах. Аналіз полімеразної ланцюгової реакції показав 71-разове підвищення експресії мРНК NLRP3 у досліджених зразках товстої кишки. Введення симвастатину й антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 щурам із колітом спричинило зниження рівня експресії мРНК NLRP3 у зразках товстої кишки у 2,5 і 3,0 раза. Висновки. Рівні експресії мРНК IL-1? і NLRP3 інфламасоми підвищені в запаленому товстому кишечнику щурів з експериментальним оксазолоновим колітом. Введення симвастатину й антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 на тлі розвитку коліту викликало зменшення рівнів експресії мРНК IL-1? та NLRP3 у тканинах товстого кишечника. Виявлення аномальної експресії мРНК IL-1? та NLRP3 може дати розуміння патогенезу хвороби Крона, а також допомогти визначити майбутні потенційні мішені терапевтичних стратегій у людей із запальними захворюваннями кишечника.

Доп.точки доступа:
Поліщук, Н. М.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Цитокіновий профіль пацієнтів із коровою інфекцією різного ступіня тяжкості [] / К. А. Веклич [та ін.] // Патологія. - 2021. - N 1. - С. 66-71
MeSH-главная:
КОРЬ -- MEASLES (вирусология, диагностика, иммунология, лекарственная терапия, этиология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ)
ИНТЕРФЕРОНЫ -- INTERFERONS (терапевтическое применение)
Аннотация: Мета роботи – визначення характеру цитокінової реакції пацієнтів із кором різного ступеня тяжкості з ускладненнями та без них. Матеріали та методи. У дослідження залучили 65 пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні у КЗОЗ КНП ХОР ОКІЛ у 2017–2019 рр. Хворих поділили на 4 групи залежно від тяжкості перебігу захворювання та наявності ускладнень. Усім пацієнтам, яких залучили в дослідження, в день надходження та на 10 день перебування у стаціонарі визначили концентрацію про- і протизапальних цитокінів, інтерферонів альфа та гамма в сироватці крові. Дослідження виконали методом твердофазного імуноферментного аналізу за допомогою наборів реагентів АТ «Вектор-Бест» (РФ) згідно з інструкцією виробника. Статистичне опрацювання даних виконали за допомогою пакета програм IBM SPSS Statistics 22.0. Результати. Дослідження про- і протизапальних цитокінів у динаміці показало зниження їхніх рівнів на 10 день перебування у стаціонарі в пацієнтів, які не мали ускладнень, і підвищення у хворих, в яких захворювання супроводжувалося розвитком пневмонії. Рівні ІНФ? та ІНФ? в динаміці підвищились у пацієнтів усіх груп. Вірогідні зміни групи співвідношення про- і протизапальних цитокінів щодо контрольної в динаміці спостерігали тільки в осіб, які мали дисоціативний тип цитокінового реагування. У хворих цієї групи в 1 і 10 день перебування у стаціонарі індекс співвідношення ІЛ-6/ІЛ-10 зрушений у бік суттєвого переважання прозапальних цитокінів. Висновки. Дослідження показує у пацієнтів із кором різних ступенів тяжкості наявність трьох можливих варіантів цитокінового реагування: нормореактивного, дисоціативного, гіпореактивного. Кожний тип притаманний окремій групі пацієнтів і впливав на клінічний перебіг кору та розвиток ускладнень, що асоціюється з динамікою підвищення рівнів про- і протизапальних цитокінів, підвищення рівнів ІНФ? та ІНФ? в сироватці крові. Динаміка збільшення цих факторів при тяжкому перебігу захворювання нижча, ніж при середньому ступені. Беручи до уваги результати дослідження, можна припустити, що у процесі формування протиінфекційного імунітету у відповідь на корову інфекцію важливого значення набуває превалювання Th-1 імунної відповіді над Th-2 відповіддю.

Доп.точки доступа:
Веклич, К. А.; Попов, М. М.; Лядова, Т. І.; Мартиненко, О. В.; Сорокіна, О. Г.; Саркіс-Іванова, В. В.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Воробйова, Н. В.
Лабораторні ознаки мальабсорбції вуглеводів у дітей раннього віку з ротавірусною інфекцією [] / Н. В. Воробйова, О. В. Усачова // Патологія. - 2021. - N 1. - С. 72-79
MeSH-главная:
РОТАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- ROTAVIRUS INFECTIONS (вирусология, диагностика, лекарственная терапия, этиология)
МАЛЬАБСОРБЦИИ СИНДРОМЫ -- MALABSORPTION SYNDROMES (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- CHILD HEALTH SERVICES
Аннотация: Мета роботи – з’ясувати лабораторні прояви синдрому мальабсорбції вуглеводів у динаміці ротавірусної інфекції (РВІ) в дітей раннього віку та виявити фактори, що впливають на його виразність. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 60 дітей віком 1–24 місяці з ротавірусною інфекцією при грудному вигодовуванні, яким на 2–3, 5, 7, 10 добу хвороби виконали рН-метрію калу, напівкількісно визначили загальний рівень вуглеводів (методом Бенедикта), лактози (методом Мальфатті) та глюкози (тест-системами Глюкофан) у фекаліях. Результати. Синдром мальабсорбції вуглеводів виявили у 98,3 % пацієнтів. Рівень вуглеводів калу, підвищуючись уже на 2–3 добу до клінічно значущого 0,50 [0,20; 1,50] %, досягав максимальних показників у розпал хвороби – з 5 до 7 доби (0,75 [0,50; 1,65] % та 0,87 [0,40; 1,65] % відповідно) і знижувався в період реконвалесценції до 0,50 [0,20; 1,50] % (р 0,05 щодо 10 доби), але залишався підвищеним у 81,7 % хворих (р 0,05 щодо здорових). Протягом усього періоду РВІ спостерігали лактазну недостатність і мальабсорбцію глюкози (р 0,05 щодо здорових). На всіх етапах РВІ визначали сильний прямий кореляційний зв’язок між загальним рівнем вуглеводів і лактозою у фекаліях (на 2–3, 5, 7 та 10 добу r

Доп.точки доступа:
Усачова, О. В.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Relationships between HBeAg status of patients with chronic hepatitis B and changes in serum TNF-?, viral load and severity of morphological changes in the liver according to non-invasive tests / А. B. Khelemendyk [et al.] // Патологія. - 2021. - N 1. - С. 80-85
MeSH-главная:
ГЕПАТИТ B ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS B, CHRONIC (вирусология, диагностика, кровь, лекарственная терапия, этиология)
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ, кровь)
Аннотация: Мета роботи – дослідити взаємозв’язки HBeAg-статусу хворих на хронічний -гепатит В (ХГВ) із вмістом TNF-? в сироватці крові, рівнем вірусного навантаження та ступенем виразності морфологічних змін у печінці за даними неінвазивних тестів. Матеріали та методи. Обстежили 70 хворих на ХГВ. Під час визначення ступеня виразності морфологічних змін у печінці застосовували неінвазивні методи. Методом ПЛР визначили вміст HBV-DNA в крові, методом ІФА - HBeAg, anti-HBe, TNF-?. Статистичне опрацювання результатів виконали в програмі Statistica 13 for Windows (StatSoft Inc., No. JPZ804I382130ARCN10-J). Результати. Серед хворих на ХГВ переважають HBeAg-негативні пацієнти (78,6 %) з наявністю anti-HBe (89,1 %). Частота сероконверсії нижча у хворих зі стадіями F 2–4 порівняно з пацієнтами зі стадіями F 0-1 (85,7 % проти 100,0 %, р ‹ 0,05). Найвищий рівень HBV-DNA в крові встановлено у HBeAg-позитивних пацієнтів порівняно з HBeAg-негативними зі стадіями F 0–1 (р ‹ 0,05), серед яких 83,3 % пацієнтів мали HBV-DNA › 20000 IU/ml (83,3 % проти 17,7 %). Вірусне навантаження у HBeAg-позитивних хворих з активністю А 0–1 найбільше (р ‹ 0,05): в 4 рази частіше HBV-DNA було › 20000 IU/ml порівняно з HBeAg-негативними (р ‹ 0,05) А 0–1. Вміст TNF-? в сироватці крові хворих на ХГВ вищий, ніж у здорових (р ‹ 0,05). Найвищий вміст TNF-? в крові – у HBeAg-позитивних хворих із F 2–4 порівняно з HBeAg-негативними з F 2–4 (р ‹ 0,05). Ступінь виразності фіброзу печінки корелював із рівнем TNF-? (r = 0,31, р ‹ 0,05). Висновки. Серед хворих на ХГВ переважають HBeAg-негативні (78,6 %). Якщо у HBeAg-позитивних хворих наявне F 0–1, вірусне навантаження найвище (р ‹ 0,05). У HBeAg-негативних пацієнтів у 2,7 раза частіше (р ‹ 0,05) вірусне навантаження HBV-DNA › 20000 IU/ml у разі А 2–3, ніж при А 0-1. Найвищий вміст TNF-? в сироватці крові – у HBeAg-позитивних хворих з F 2-4 порівняно з HBeAg-негативними пацієнтами та відповідним фіброзом печінки (р ‹ 0,05).

Доп.точки доступа:
Khelemendyk, А. B.; Riabokon, O. V.; Riabokon, Yu. Yu.; Kalashnyk, K. V.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Талапова, П. С.
Морфофункціональний стан щитовидної залози плода на тлі материнсько-плодових інфекцій, спричинених Escherichia coli, Staphylococcus aureus та Klebsiella pneumoniae [] / П. С. Талапова, І. В. Сорокіна // Патологія. - 2021. - N 1. - С. 86-95
MeSH-главная:
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (патогенность)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (анатомия и гистология)
Аннотация: Мета роботи – експериментальним шляхом відтворити та визначити морфофункціональний стан щитовидної залози (ЩЗ) плода щура під впливом материнсько-плодових інфекцій, що спричинені Escherichia coli, Staphylococcus aureus і Klebsiella pneumoniae. Матеріали та методи. Виконали контрольоване експериментальне дослідження з блоковою рандомізацією на 85 самицях щурів популяції Wistar Albino Glaxo, яких залежно від групи (призначали випадково) до вагітності не інфікували чи інфікували E. coli, S. aureus і K. pneumoniae. Здійснили патоморфологічне дослідження 37 ЩЗ, що отримані від щурячих плодів, використовуючи комплекс методів: гістологічних (забарвлення гематоксиліном та еозином, за Маллорі), непрямої імунофлуоресценції з застосуванням МКА до Т4, колагену І і ІІІ типів, IL-6 та TNF, морфометрії (вимірювання морфофункціональних показників у програмі ImageJ). Статистичний аналіз виконали у програмному середовищі R із підключенням пакетів «ggplot», «dplyr», «pastecs», «graphics» для виконання тесту Шапіро–Вілка, застосування критерію Бартлетта та методу Бокса–Кокса, для дисперсійного аналізу (ANOVA) та побудови графіків. Нульову гіпотезу про відсутність відмінностей між групами відкидали, коли вірогідність помилки (p) не перевищувала помилку першого роду, встановлену як 0,001 (p 0,001). Результати. У щитовидних залозах плодів від матерів, що інфіковані E. coli, S. aureus і K. pneumoniae, порівняно з групою контролю визначали статистично вірогідне збільшення діаметра та площі фолікула, площі колоїду, висоти та площі тироциту, інтенсивності та площі світіння фолікулярних тироцитів і колоїду у препаратах, оброблених МКА до Т4, площі флуоресценції колагену І та ІІІ типів, а також зменшення площі ядра щодо площі цитоплазми, що позначилося зменшенням ядерно-цитоплазматичного відношення. Найбільші статистичні відмінності морфофункціональних показників від норми спостерігали у ЩЗ плодів від матерів, інфікованих S. aureus. Висновки. Зміни морфофункціональних параметрів щитовидної залози плодів щурів, що зазнали впливу материнсько-плодових інфекцій, спричинених E. coli, S. aureus і K. pneumoniae, є односпрямованими і статистично вірогідно відрізняються від тих, що реєструють при фізіологічному органогенезі. Вони відповідають підвищенню секреторної активності залози та свідчать про прискорення темпів визрівання органа.

Доп.точки доступа:
Сорокіна, І. В.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Miedviedkova, S. O.
Dynamics of clinical-neurological indicators of patients with hemorrhagic hemispheric stroke in the recovering period of the disease [] / S. O. Miedviedkova, A. O. Dronova // Патологія. - 2021. - N 1. - С. 96-102
MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, лекарственная терапия, реабилитация, этиология)
ВОССТАНОВЛЕНИЕ ФУНКЦИЙ -- RECOVERY OF FUNCTION (действие лекарственных препаратов, физиология)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Аннотация: Мета роботи – виявлення динаміки клініко-неврологічних показників у хворих на геморагічний півкульовий інсульт (ГПІ) у відновному періоді шляхом комплексного неврологічного та медико-соціального дослідження. Матеріали та методи. Обстежили 90 хворих віком 38–70 років: 58 (64,4 %) чоловіків і 32 (35,6 %) жінки. Стан пацієнтів оцінили за NIHSS, mRS, ВІ та MSA на 30, 180, 360 добу ГПІ. Залежно від відновлення рівня самообслуговування пацієнтів поділили на дві групи: в першу ввійшли пацієнти, в яких на 360 добу визначили повне відновлення рівня самообслуговування (ВІ = 100), у другу групу – пацієнти, в яких на 360 добу ВІ ?95. Результати. Аналізуючи дані хворих під час реабілітації, не встановили вірогідної різниці перебігу відновного періоду ГПІ залежно від латералізації процесу. Так, наприклад, у пацієнтів з ураженням домінантної півкулі медіана сумарного бала за ВІ на 30 добу захворювання становила 70 балів, у пацієнтів з ураженням субдомінантної півкулі – 65, а на 360 добу в обох групах – 95 балів. Також не виявили вірогідної різниці в динаміці неврологічного дефіциту та відновлення функціональної активності залежно від статі хворих. На 30 добу захворювання у групі пацієнтів, які повністю відновили свою повсякденну активність на 360 добу ГПІ, визначили достовірно вищий бал за ВІ, ніж у групі з неповним відновленням (80 (70; 85) балів проти 55 (45; 65) (р ? 0,05)). Хоча встановили вірогідно більший регрес функціональних порушень у другій групі спостереження (р ? 0,05). Проаналізували вплив проявів спастичності на відновлення рівня самообслуговування; встановили вірогідний негативний вплив наявності підвищеного м’язового тонусу на відновлення рівня самообслуговування (р ? 0,05) і зниження вірогідності повного відновлення незалежності в повсякденному житті при зростанні ступеня проявів спастичності (р ? 0,05). Водночас не виявили вірогідні фактори (стать, вік, бік ураження тощо), які б впливали на розвиток спастичності в пацієнтів із ГПІ, крім рівня неврологічного дефіциту за NIHSS. Висновки. Встановили, що на 30 добу захворювання у 35,6 % пацієнтів сумарний бал за NIHSS дорівнював 2–6, за mRS 55,6 % пацієнтів мали 3 бали, в 48,9 % пацієнтів виявлена помірна залежність від сторонньої допомоги за ВІ. Визначили вірогідну позитивну динаміку відновлення показників за шкалами NIHSS, mRS, BI на 180 і 360 добу захворювання (р ? 0,05). Встановили залежність показників рівня самообслуговування на 360 добу ГПІ від тяжкості інсульту на 30 добу захворювання (р ? 0,01) і від наявності проявів підвищеного м’язового тонусу. Виявили, що хворі, які мали прояви спастичності на 360 добу захворювання, мали вірогідно вищий бал за NIHSS у дебюті, на 30 та 360 добу захворювання, ніж хворі без проявів підвищеного м’язового тонусу (р ? 0,05). Водночас не виявили взаємозв’язок між показниками рівня самообслуговування на 360 добу ГПІ і латералізації процесу, а також статтю пацієнтів.

Доп.точки доступа:
Dronova, A. O.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

Kanyhina, S. M.
Dependence of reactions of the external respiratory system in athletes on the orientation of the training process [] / S. M. Kanyhina, M. S. Potapenko, L. O. Kurilets // Патологія. - 2021. - N 1. - С. 103-111
MeSH-главная:
ДЫХАНИЕ -- RESPIRATION
СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES
СПИРОМЕТРИЯ -- SPIROMETRY (использование)
МЫШЕЧНАЯ СИЛА -- MUSCLE STRENGTH (физиология)
Аннотация: Питання підвищення функціональної підготовки (різної спрямованості тренувального процесу) спортсменів шляхом розвитку респіраторної системи, зокрема системи зовнішнього дихання, а також підвищення стійкості організму до гіпоксичного навантаження залишаються надзвичайно актуальними на сучасному етапі розвитку спорту. Мета роботи – вивчити особливості реакції системи зовнішнього дихання у спортсменів залежно від спрямованості тренувального процесу. Матеріали та методи. У дослідження залучили 104 спортсменів (84 чоловіки і 20 жінок): 63 атлети, які розвивали переважно якість витривалості, 31 – якість сили, 10 – якість швидкості. Середній вік обстежених становив 21,75 ± 3,32 року. Серед обстежених – 2 майстри спорту міжнародного класу (МСМК), 25 майстрів спорту (МС), 48 кандидатів у майстри спорту, 29 спортсменів 1 розряду. Комп’ютерне спірометричне дослідження виконали всім спортсменам на спірографічному комплексі «Спіроком» (ТОВ «ХАІ-Медіка», м. Харків) відповідно до рекомендацій. Результати. Аналіз показників комп’ютерної спірометрії встановив, що у спортсменів, які розвивали якість сили, на 18,2 % (р = 0,014) більша життєва ємність легень унаслідок переважання на 29,9 % (р = 0,017) дихального об’єму та на 42,1 % (р = 0,001) резервного об’єму вдиху, але менший на 22,4 % (р = 0,019) резервний об’єм видиху, ніж у спортсменів, які удосконалювали якість витривалості. Спортсмени, які розвивали якість витривалості, на відміну від спортсменів, які удосконалювали якість швидкості, мали більшу форсовану життєву ємність легень на 14,9 % (р = 0,031) через переважання резервного об’єму вдиху на 9,8 % (р = 0,049) та резервного об’єму видиху на 28,5 % (р = 0,044). Спортсмени, які удосконалювали якість швидкості, мали меншу життєву ємність легень на 26,1 % (р = 0,003), форсовану життєву ємність легень на 20,2 % (р = 0,016) унаслідок зниження на 34,2 % (р = 0,008) резервного об’єму вдиху, ніж атлети, які удосконалювали якість сили. Спортсмени, які розвивали якість швидкості, мали більший опір повітряному потоку у бронхах малого калібру у фазу видиху, про що свідчать менші на 21,1 % (р = 0,015) показник об’єму форсованого видиху1, на 30,2 % (р = 0,016) об’єму форсованого видиху до досягнення пікової об’ємної швидкості, на 22,9 % (р = 0,036) МОШ 75, на 22,8 % (р = 0,035) СОШ 75–85, ніж у спортсменів, які розвивали якість сили. Висновки. Спортсменам, які розвивали якість сили, притаманна більша життєва ємність легень через переважання дихального об’єму та резервного об’єму вдиху, але менший резервний об’єм видиху порівняно зі спортсменами, які удосконалювали якість витривалості. У спортсменів, які розвивали якість витривалості, на відміну від спортсменів, які удосконалювали якість швидкості, визначена більша форсована життєва ємність легень унаслідок переважання резервних об’ємів вдиху та видиху. Функція зовнішнього дихання спортсменів, які удосконалювали якість швидкості, характеризується меншою життєвою ємністю легень, форсованою життєвою ємністю легень через зниження резервного об’єму вдиху, більшим опором повітряному потоку у бронхах малого калібру у фазу видиху, ніж в атлетів, які розвивали якість сили.

Доп.точки доступа:
Potapenko, M. S.; Kurilets, L. O.
Экз-ры:
Найти похожие

16.

Ортопедичне лікування незнімними конструкціями, враховуючи розподіл і причини виникнення дефектів твердих тканин зубів [] / Ю. В. Клим'юк [та ін.] // Патологія. - 2021. - N 1. - С. 112-116
MeSH-главная:
ЗУБЫ ОПОРНЫЕ -- DENTAL ABUTMENTS (использование)
ЗУБНЫЕ ПРОТЕЗЫ (использование)
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PROSTHODONTICS (методы)
Аннотация: Мета роботи – аналіз причин ускладнень ортопедичного лікування дефектів зубних рядів металокерамічними коронками та мостоподібними протезами. Матеріали та методи. Під час роботи обстежили 140 пацієнтів віком від 34 до 49 років, для яких виготовили одиничні металокерамічні коронки та незнімні металокерамічні мостоподібні протези. Пацієнтів поділили на 2 групи (по 70 пацієнтів у кожній): у першу включені особи з вітальними опорними зубами, у другу – з депульпованими. Опорні зуби мали різний функціональний стан: пломбовані, мали клиноподібні дефекти або підвищену стертість. Результати. Аналіз результатів ортопедичного лікування показав, що виготовлення суцільнолитих металокерамічних коронок на вітальні зуби, що були пломбовані понад 1 рік тому, призвело до ускладнень у 18 з 35 пацієнтів цієї групи (51,4 %); це невірогідно (р ? 0,05) на 17,2 % менше, ніж при аналогічному протезуванні на депульпованих зубах. Щодо мостоподібних протезів, то тенденція до виникнення більшої кількості ускладнень при протезуванні на девітальних зубах зберігається, оскільки в першій групі було 20 (57,7 %) пацієнтів з ускладненнями, а у другій – 29 (82,9 %), вірогідність різниці – на рівні р 0,05. У разі протезування одиничними коронками вітальних зубів, дефекти твердих тканин яких заміщені пломбувальним матеріалом безпосередньо перед протезуванням, ускладнення виникли у 3 (8,6 %) пацієнтів; це недостовірно (р ? 0,05) менше на 5,6 %, ніж у другій групі, де ускладнення виявили в 5 (14,2 %) осіб. Аналіз результатів ортопедичного лікування пацієнтів із включеними дефектами зубних рядів металокерамічними мостоподібними протезами показав, що при використанні як опорних пломбованих зубів (пломбовані протягом 1 року перед протезуванням), коли вони були депульповані, ускладнення виникли в 9 (25,7 %) осіб цієї групи. Цей показник невірогідно (р ? 0,05) перевищує відповідний для першої групи (становить 14,3 %) на 11,4 %. Отже, визначена тенденція до зменшення опору зуба негативним зовнішнім і внутрішнім факторам, яка не набула статистичної значущості. Висновки. За результатами дослідження, частота ускладнень, що виникають після протезування незнімними конструкціями, залежить від стану пульпи зуба, оскільки життєздатна пульпа забезпечує обмін речовин, оновлення клітин зуба і реакцію на будь-які пошкодження. Доведена необхідність заміни пломб, які встановлені понад 1 рік тому, для зменшення ризику виникнення вторинного карієсу. Дефекти твердих тканин, як-от клиноподібний дефект і підвищена стертість, не збільшують частоту ускладнень при протезуванні незнімними конструкціями.

Доп.точки доступа:
Клим'юк, Ю. В.; Ожоган, З. Р.; Мізюк, Л. В.; Криванич, В. М.; Янішен, І. В.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Роль спекл-трекінг ехокардіографії в пацієнтів з інфарктом міокарда [] / А. В. Кобець [та ін.] // Патологія. - 2021. - N 1. - С. 117-124
MeSH-главная:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY (использование)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
Аннотация: У всьому світі у структурі захворюваності та смертності від неінфекційних захворювань найпоширенішими є серцево-судинні захворювання, серед них провідна роль належить інфаркту міокарда. Показники вдосконаленої сучасної перспективної ультразвукової методики – спекл-трекінг ехокардіографії – мають важливе значення для детекції та оцінювання серцево-судинних захворювань. Зміна значень маркерів може виявити ішемію, гіпертрофію, дистрофію та інфільтрацію міокарда, важкі системні захворювання, а також дає змогу оцінити кардіотоксичність дії препаратів тощо. Ця сучасна технологія візуалізації суттєво доповнює та покращує діагностичні можливості трансторакальної ехокардіографії, дає змогу визначити ефективність роботи міокарда в усіх трьох площинах (повздовжній, циркулярній і радіальній), в яких здійснюється рух міокарда, і загалом, і в кожному його сегменті протягом серцевого циклу, визначити обсяг ураження міокарда, диференціювати субендокардіальний і трансмуральний інфаркти міокарда, виявити його життєздатні та фіброзовані ділянки. За результатами досліджень, це підтверджується даними магнітної резонансної томографії. Крім того, цей метод допомагає виявити й оцінити механічну диссинхронію, а також прогнозувати ризик розвитку патологічного ремоделювання лівого шлуночка та загрозливих для життя несприятливих серцево-судинних подій (аритмій, появи чи декомпенсації серцевої недостатності, повторного інфаркту міокарда, розвитку інсульту, смерті тощо). Це дуже актуально та важливо в діагностиці гострого інфаркту міокарда для визначення хворих високого ризику. Найбільш вивченими показниками цієї методики є повздовжній, циркулярний і радіальний стрейн лівого шлуночка, механічна дисперсія та постсистолічне вкорочення. Показники цієї методики істотно доповнюють інші маркери трансторакальної ехокардіографії для стратифікації ризику розвитку серцево-судинних ускладнень, наприклад фракції викиду лівого шлуночка. Цінність маркерів спекл-трекінг ехокардіографії показана й ізольовано, й у разі комбінованого використання.

Доп.точки доступа:
Кобець, А. В.; Копиця, М.П.; Титаренко, Н. В.; Родіонова, Ю. В.
Экз-ры:
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)