Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ПУ40/2021/3<.>

Общее количество найденных документов : 8
Показаны документы с 1 по 8

Zakhartseva, L. M.
Predictive value of morphological features and proliferative markers (mitotic index, Ki-67, PHH3) in bronchopulmonary neuroendocrine tumors / L. M. Zakhartseva, H. Ye. Chytaieva // Патологія. - 2021. - N 3. - P254-262
MeSH-главная:
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (диагностика, хирургия, этиология)
НЕЙРОЭНДОКРИННЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEUROENDOCRINE TUMORS (диагностика, хирургия, этиология)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (патология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы)
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Аннотация: Мета роботи – оцінювання зв’язку мітотичного індексу (MI), некрозу, імуногістохімічних (ІГХ) маркерів проліферації Ki-67, PHH3 та їхньої цінності як предикторів агресивності нейроендокринних пухлин (НЕП) легень. Матеріали та методи. Дослідження здійснили, використавши операційний і біопсійний матеріал, що отримали від 64 пацієнтів із НЕП легень до призначення їм хімієтерапії. Виконали морфологічне та ІГХ дослідження. MI, вираженість некрозу, експресію Ki-67 і PHH3, метастатичні ураження та виживаність хворих оцінювали за допомогою методів непараметричної статистики. Результати. Виявили статистично вірогідний зв’язок між вираженістю некрозу та виживаністю пацієнтів (р = 0,021). Це стосувалося порівняння груп хворих без вогнищ некрозу у тканині пухлини та з екстенсивними вогнищами некрозу (p = 0,023). MI достовірно пов’язаний із наявністю метастазів у лімфатичних вузлах (p = 0,003) і віддалених метастазів (p = 0,029). Визначили значущий прямий зв’язок між рівнем Ki-67 і MI (р 0,001), MI та експресією PHH3 (p 0,001). Але не виявили вірогідний зв’язок між рівнями Ki-67 і PHH3 (p

Доп.точки доступа:
Chytaieva, H. Ye.
Экз-ры:
Найти похожие

Konovalova, M. O.
The impact of concomitant anemic syndrome on the clinical course of coronary artery disease / M. O. Konovalova, N. S. Mykhailovska // Патологія. - 2021. - N 3. - P263-268
MeSH-главная:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (диагностика, кровь, лекарственная терапия, этиология)
АНЕМИЯ -- ANEMIA (диагностика, кровь, лекарственная терапия, этиология)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
Аннотация: Наявність коморбідної патології негативно впливає на прогноз пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС). Актуальним є уточнення особливостей перебігу ІХС на тлі супутньої анемії та визначення основних факторів ризику розвитку ускладнень для удосконалення тактики ведення таких хворих. Мета роботи – дослідити вплив супутнього анемічного синдрому на клінічний перебіг ІХС, частоту виникнення та особливості основних кардіоваскулярних подій. Матеріали та методи. У дослідження залучили 91 хворого на ІХС (42 чоловіки, 49 жінок віком 70 (49; 93) років), яких поділили на дві групи: основна (n = 46) – пацієнти з ІХС та супутньою залізодефіцитною анемією; група порівняння (n = 45) – ІХС без анемії. Вивчаючи основні кардіоваскулярні події, враховували повторні госпіталізації з приводу аритмічних порушень, прогресування серцевої недостатності (СН), дестабілізацію ІХС протягом року спостереження, а також летальні наслідки від серцево-судинних причин. Статистично результати опрацювали в ліцензованій програмі Statistica 13.0. Результати. Протягом року у хворих обох груп зафіксували 42 нефатальні кардіоваскулярні події: в основній – 30 (67 %), у групі порівняння – 12 (27 %) (?2 = 13,603; p 0,05). Наявність супутньої анемії у хворих на ІХС вірогідно підвищувала відносний ризик повторних госпіталізацій (ВР

Доп.точки доступа:
Mykhailovska, N. S.
Экз-ры:
Найти похожие

Clinical and pathomorphological analysis of deaths from COVID-19 in 2020 / O. V. Riabokon [et al.] // Патологія. - 2021. - N 3. - P269-277
MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (вирусология, диагностика, лекарственная терапия, смертность, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ПНЕВМОНИЯ ВИРУСНАЯ -- PNEUMONIA, VIRAL (вирусология, диагностика, лекарственная терапия, смертность, этиология)
Аннотация: Мета роботи - здійснити клініко-патоморфологічний аналіз летальних випадків від коронавірусної хвороби (COVID-19) у 2020 році. Матеріали та методи. Проаналізували 41 історію хвороби та результати патологоанатомічного дослідження пацієнтів, які померли внаслідок COVID-19 протягом 2020 року. Результати. Летальний наслідок від COVID-19 зафіксований на 22 (16; 27) добу захворювання із переважанням серед померлих чоловіків (73,2 %), пацієнтів похилого та старечого віку (75,6 %) із наявністю коморбідної патології (92,7 %). Раннє ураження легень при COVID-19 у померлих визначали як виразний інтерстиційний та інтерстиційно-альвеолярний набряк, наявність у легеневих мікросудинах стазу еритроцитів, мікрозгустків крові та гіпоперфузійних лейкоцитарних стазів, а також наявність в альвеолах еритроцитів, рідше – «гіалінових мембран». Двобічна полісегментарна субтотальна вірусна пневмонія в 90,2 % померлих хворих виявлялася як суттєвий набряк і потовщення стінок альвеол із помірною інфільтрацією лімфоцитами, вогнищевою перибронхіальною та периваскулярною запальною поліморфноклітинною інфільтрацією, множинними дрібними вогнищами ателектазів і дислектазів, наявністю в альвеолах скупчень еритроцитів, гемосидерофагів і макрофагів, злущеного альвеолярного епітелію (87,8 %), а також метаплазії нечисленних альвеолоцитів, що збереглися на люмінальній поверхні альвеол (82,9 %). У кожного десятого померлого від COVID-19 зафіксували ознаки приєднання вторинної бактеріальної мікрофлори. У 85,4 % померлих на 22–27 добу хвороби встановили великовогнищевий або сублобарний пневмофіброз. У померлих унаслідок COVID-19 поліорганна недостатність характеризувалася вогнищевим некрозом епітелію канальців нирок (73,2 %), вогнищевою лімфоцитарно-лейкоцитарною інфільтрацією (12,2 %), тромбозом мікросудин (17,1 %) нирок, вогнищевими центролобулярними некрозами (90,2 %) та вогнищевою лімфоцитарно-лейкоцитарною інфільтрацією часток (7,3 %) печінки. Тромботичні ускладнення патоморфологічно підтверджені у 22,0 % померлих: ішемічний інфаркт головного мозку, трансмуральний інфаркт міокарда, інфаркт міокарда, що ускладнився вогнищевою інфаркт-пневмонією через ТЕЛА дрібних гілок легеневої артерії, рецидивна ТЕЛА дрібних гілок легеневої артерії з формуванням множинних інфарктів легень різної давнини, тромбоз глибоких вен верхньої кінцівки. У більшості померлих унаслідок COVID-19 виявляли морфологічні ознаки хронічної серцево-судинної патології. Ішемічна хвороба серця та гіпертонічна хвороба в деяких випадках не були діагностовані за життя пацієнтів. Висновки. Раннє ураження легень при COVID-19 у померлих визначали за виразним інтерстиційно-альвеолярним набряком, мікрозгустками крові та лейкоцитарними стазами в мікросудинах, рідше – за наявністю «гіалінових мембран». У 90,2 % померлих виявлена двобічна полісегментарна субтотальна пневмонія з набряком і лімфоцитарною інфільтрацією легеневого інтерстицію, запальними перибронхіальними та периваскулярними вогнищевими поліморфноклітинними інфільтратами, вогнищами ателектазів і дислектазів, наявністю в альвеолах еритроцитів, гемосидерофагів, макрофагів, диспластично зміненого та злущеного альвеолярного епітелію. У 9,7 % хворих виникла двобічна субтотальна вірусно-бактерійна фібринозно-гнійна бронхопневмонія. У померлих на 22–27 добу хвороби реєстрували великовогнищевий пневмофіброз. Патоморфологічно тромботичні ускладнення підтверджені у 22,0 % померлих, які за життя вдалося діагностувати не в усіх пацієнтів. У більшості померлих унаслідок COVID-19 виявляли морфологічні ознаки хронічної серцево-судинної патології.

Доп.точки доступа:
Riabokon, O. V.; Tumanska, L. M.; Cherkaskyi, V. V.; Riabokon, Yu. Yu.
Экз-ры:
Найти похожие

Shulyatnikova, T. V.
Immunohistochemical analysis of GFAP expression in the experimental sepsis-associated encephalopathy / T. V. Shulyatnikova, V. O. Tumaskyi // Патологія. - 2021. - N 3. - P295-302
MeSH-главная:
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (патология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы)
СЕПСИС -- SEPSIS (иммунология)
Аннотация: Патогенез сепсис-асоційованої енцефалопатії (САЕ) пов’язують із пошкодженням гематоенцефалічного бар’єра, нейрозапаленням і дисбалансом нейромедіаторів у мозковій тканині. Астроглія, найчисленніша популяція клітин у головному мозку, відіграє критичну роль у контролі всіх видів гомеостатичних процесів, регулюючи адаптивні реакції мозку у відповідь на різні фактори його пошкодження. Астроглія дуже неоднорідна в різних відділах мозку, тому фактори, що викликають пошкодження тканини, ініціюють гетерогенні клітинні реакції. Мета роботи – визначення імуногістохімічних особливостей експресії GFAP у різних відділах мозку за умов експериментальної моделі сепсису в щурів. Матеріали та методи. Дослідження здійснили на щурах лінії Вістар: контрольна група включала 5 хибнооперованих щурів; 20 тваринам виконали перев’язку та пункцію сліпої кишки (CLP). Здійснили імуногістохімічне дослідження експресії маркера GFAP у сенсомоторній корі, підкірковій білій речовині, гіпокампі, таламусі, хвостатому ядрі/лушпині в період з 20 до 48 години після CLP-процедури. Результати. Починаючи з 12 години після CLP-процедури, у тварин почали прогресувати ознаки періорбітальної ексудації, пілоерекція, гіпер-/гіпотермія, діарея, соціальна ізоляція, летаргія та респіраторні порушення. У період з 20 до 38 години 9 тварин на тлі суттєвого погіршення стану були евтаназовані (підгрупа CLP-B – загиблі щури), 11 особин вижили до кінця експерименту, 48 годин (підгрупа CLP-A – тварини, які вижили). У підгрупі CLP-B у строк із 20 до 38 години після процедури CLP у головному мозку спостерігали вірогідне (щодо контролю) регіонально-специфічне динамічне збільшення рівня експресії GFAP: у корі – на 465 %, підкірковій білій речовині – на 198 %, гіпокампі – на 250 %; з 23 години – на 18 % у хвостатому ядрі/лушпині. У таламусі не визначили вірогідну зміну рівня експресії GFAP. У корі та гіпокампі тварин, які вижили, через 48 годин після CLP встановили вищі значення експресії GFAP порівняно з групою загиблих щурів. Висновки. В умовах експериментальної САЕ спостерігали раннє динамічне підвищення реактивності астроглії в корі, гіпокампі, білій речовині і хвостатому ядрі/лушпині головного мозку з найбільшим підвищенням показників у корі та гіпокампі. Це потенційно вказує на відносно вразливіші для факторів пошкодження ділянки мозку, а також на місця найактивнішої міжклітинної взаємодії під час системного запалення. Вищі значення експресії GFAP у корі та гіпокампі тварин, які вижили до 48 години експерименту, щодо показників групи загиблих щурів указують на посилення астрогліальної реактивності в названих ділянках мозку в цей період на тлі відносно сприятливішого клінічного перебігу захворювання.

Доп.точки доступа:
Tumaskyi, V. O.
Экз-ры:
Найти похожие

Danilevska, N. V.
COVID-19 pandemic and quarantine-related health disorders in combatants of Ukraine / N. V. Danilevska // Патологія. - 2021. - N 3. - P340-345
MeSH-главная:
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL (психология)
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
КАРАНТИННЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ -- QUARANTINE (использование)
Аннотация: У статті розширюємо наявні знання про розлади здоров’я, пов’язані з COVID-19-зумовленими пандемією та карантином. Показано, що пандемія COVID-19 і карантин здатні призводити до зниження боєздатності військовослужбовців, спричиняючи погіршення здоров’я, яке потребує екстреної госпіталізації. Мета роботи – дослідити вплив пандемії COVID-19 та карантину на здоров’я комбатантів України. Матеріали та методи. Дослідження здійснили в період із 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на кафедрі психіатрії, психотерапії, загальної та медичної психології, наркології та сексології Запорізького державного медичного університету та Запорізького військового госпіталю (Україна). В рамках дослідження обстежили всіх учасників бойових дій, яких госпіталізували в цей період. Здійснили клініко-анамнестичне, психопатологічне та психодіагностичне обстеження контингенту. Результати. У 56 % учасників бойових дій, які госпіталізовані в період найжорсткіших карантинних заходів у країні, в ґенезі причин порушень здоров’я лежали стресогенні переживання, асоційовані з пандемією COVID-19 і карантином. Ці стресогенні переживання – чинники розвитку гіпертонічного кризу (57 % vs 18 %), тривожного синдрому (29 %), дисоціативного [конверсійного] розладу (7 %), екзацербували прояви передпандемічних захворювань: гіпертонічної хвороби (43 % vs 27 %), соматоформної вегетативної дисфункції серцево-судинної системи (29 %), панічного розладу [епізодичної пароксизмальної тривоги] (7 %), розладу адаптації (7 %), післятравматичного стресового розладу (7 %). Висновки. Виявили зв’язок між пандемією COVID-19, карантином і погіршенням здоров’я військовослужбовців. Це вказує на необхідність розроблення та впровадження профілактичних заходів для учасників бойових дій, аби запобігти погіршенню їхнього здоров’я під впливом стресогенних переживань, що пов’язані з COVID-19-зумовленими пандемією та карантином.

Экз-ры:
Найти похожие

Demchenko, V.
Impact of neuroprotective therapy on cognition and oxidative stress in the early stages of Parkinson's disease / V. Demchenko, V. V. Biriuk // Патологія. - 2021. - N 3. - P352-355
MeSH-главная:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЦИТИДИНДИФОСФАТХОЛИН -- CYTIDINE DIPHOSPHATE CHOLINE (терапевтическое применение)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
Аннотация: Мета роботи – визначення клінічної та біохімічної ефективності цитиколіну в корекції когнітивних розладів і рівня глутатіонпероксидази (ГПО) плазми крові у пацієнтів на ранніх стадіях хвороби Паркінсона (ХП). Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 42 пацієнти з І–ІІ стадіями ХП за Хен–Яром і 20 здорових осіб групи контролю. Для оцінювання когнітивних функцій (КФ) використали Монреальську шкалу когнітивного оцінювання (MoCA) в пацієнтів із ХП до початку терапії цитиколіном, після завершення парентерального курсу та перорального приймання препарату, а також у здорових осіб групи контролю (один раз). Плазму крові брали для дослідження один раз у здорових осіб групи контролю та двічі (на перший та останній день спостереження) в пацієнтів із ХП. Цитиколін призначали 23 із 42 пацієнтів із ХП на додаток до базисної протипаркінсонічної терапії внутрішньовенно протягом 10 днів і в таблетках протягом наступних 30 днів. Решта 19 із 42 пацієнтів із ХП отримували тільки базисну протипаркінсонічну терапію (група порівняння). Результати. Спостерігали вірогідне покращення КФ за балами шкали МоСА в пацієнтів із ХП, які отримували цитиколін (ХП-Ц) кожного контрольного дня. Незважаючи на покращення КФ на 10 день спостереження у пацієнтів з ХП, яким призначили тільки базисну протипаркінсонічну терапію (ХП-Б), вони не змогли утримати позитивний результат до останнього дня дослідження (p 0,001). Після лікування рівень ГПО плазми в пацієнтів групи ХП-Ц суттєво вищий, ніж у хворих групи ХП-Б (p 0,001). Активність ГПО у плазмі після курсу цитиколіну вірогідно вища, ніж до призначення додаткової нейропротективної терапії; це не спостерігали в пацієнтів групи ХП-Б. Висновки. Когнітивні функції (відповідно до показників шкали МоСА) пацієнтів на ранніх стадіях ХП суттєво поліпшилися після терапії цитиколіном. Курс цитиколіну вірогідно вплинув на підвищення активності антиоксиданта ГПО в пацієнтів на ранніх стадіях ХП.

Доп.точки доступа:
Biriuk, V. V.
Экз-ры:
Найти похожие

Thoracic aortic aneurysm in pregnancy: morphological analysis of 6 cases / V. P. Zakharova [et al.] // Патологія. - 2021. - N 3. - P356-364
MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
АОРТЫ ГРУДНОЙ АНЕВРИЗМА -- AORTIC ANEURYSM, THORACIC (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
ЛИПИДОЗЫ -- LIPIDOSES (диагностика, метаболизм, этиология)
Аннотация: Розшарування аневризми аорти – рідкісне, але небезпечне для життя ускладнення вагітності, що призводить до чималих материнських і перинатальних утрат. У фаховій літературі обмаль даних про структурні зміни аортальних стінок під час вагітності, що ускладнена розшаруванням аорти. Мета роботи – вивчення патогістологічних особливостей стінки висхідної аорти (ВА) під час або безпосередньо після вагітності. Матеріали та методи. Дослідили матеріал після хірургічної корекції ВА в пацієнток під час вагітності та в ранньому післяпологовому періоді. З однієї частини зразка робили заморожені зрізи, забарвлювали гематоксиліном та еозином (H&E), а також суданом III–IV для виявлення ліпідів. Парафінові зрізи забарвлювали H&E та пікрофуксином (забарвлення за ван Гізоном) для диференціації колагенових і м’язових волокон, а також фукселіном (забарвлення за Вейгертом). Результати. У дослідження залучили шість пацієнток, яким виконали операцію на аорті під час вагітності (n = 1) або в ранньому післяпологовому періоді (n = 5): із важкою аортопатією, спричиненою синдромом Марфана (СМ) (n = 3), коарктацією аорти та двостулковим аортальним клапаном (n = 1), нирковою гіпертензією (n = 1), гіпертензією, що зумовлена вагітністю (n = 1). Патогістологічні дослідження показали: в усіх пацієнток, яких прооперували наприкінці ІІІ триместру гестації, в перші дні після розродження у стінках аорти реєстрували зміни колагену – набрякання та зниження тинкторіальних властивостей. У вагітної, яку прооперували превентивно на 19 тижні гестації, незважаючи на аортопатію, що спричинена СМ, такі зміни колагену не зафіксували; навпаки, у препаратах аорти цієї жінки були ділянки рубцевих змін. У всіх 6 пацієнток у стінках ВА спостерігали ознаки ліпоїдозу. Наведені відомості потребують продовження теоретичного вивчення, але перед клініцистами вже зараз стоїть питання про доцільність превентивних операцій у пацієнток із тяжкими аортопатіями на етапі преконцепції або під час вагітності. Висновки. Специфічний вплив вагітності на стінку ВА призводить до набрякання колагену та появи ліпоїдозу на пізніх термінах вагітності, що є важливим патоморфологічним субстратом для виникнення гострої патології аорти.

Доп.точки доступа:
Zakharova, V. P.; Siromakha, S. O.; Roos-Hesselink, J. W.; Kravchenko, V. I.; Davydova, Yu. V.; Lazoryshynets, V. V.
Экз-ры:
Найти похожие

Diagnosis difficulties in elderly patients with atrial fibrillation and complete atrioventricular block / V. Shop [et al.] // Патологія. - 2021. - N 3. - P365-370
MeSH-главная:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
АТРИОВЕНТРИКУЛЯРНАЯ БЛОКАДА -- ATRIOVENTRICULAR BLOCK (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
МОРГАНЬИ-АДАМСА-СТОКСА СИНДРОМ -- ADAMS-STOKES SYNDROME (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ИСКУССТВЕННЫЙ ВОДИТЕЛЬ РИТМА -- PACEMAKER, ARTIFICIAL (использование)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Аннотация: Зв’язок фібриляції передсердь із повною атріовентрикулярною блокадою – поширена клінічна особливість у пацієнтів старечого віку. Клінічна картина характеризується втратою специфічних симптомів фібриляції передсердь (серцебиття, перебої в роботі серця); поряд із цим на перше місце можуть вийти симптоми повної атріовентрикулярної блокади, як-от запаморочення, слабкість, напади Морганьї–Адамса–Стокса. Мета роботи – на прикладі клінічного випадку показати динамічні зміни у клінічному перебігу фібриляції передсердь, що виникають у зв’язку з розвитком повної атріовентрикулярної блокади, а також обговорити труднощі своєчасної діагностики та терапевтичної корекції в пацієнтів старечого віку з цією патологією. Клінічний випадок. У чоловіка віком 75 років діагностували тахісистолічну форму фібриляції передсердь. Виникнення повної атріовентрикулярної блокади спричинило перехід від тахісистолічної форми фібриляції передсердь до брадисистолічної, що спочатку супроводжувалася суб’єктивним поліпшенням стану. З прогресуванням захворювання стан хворого погіршився, що передусім пов’язано з виникненням нападів Морганьї–Адамса–Стокса. Хворі похилого віку з постійною формою фібриляції передсердь потребують постійного контролю серцевої діяльності в досвідченого спеціаліста, який має відповідну пильність у веденні пацієнтів з аритміями та обізнаність про можливі супутні порушення провідності. Це забезпечує комплексну й адекватну підтримку серцевої діяльності, включаючи своєчасну імплантацію кардіостимулятора, а отже більше можливостей для моніторингу симптомів фібриляції передсердь і контролю частоти серцевих скорочень, має позитивний вплив на медикаментозну терапію. Висновки. Зміни клінічної картини в пацієнтів похилого віку з фібриляцією передсердь після розвитку повної атріовентрикулярної блокади можуть призвести до її пізньої діагностики, неадекватної терапії та несвоєчасної імплантації кардіостимулятора, врешті до прогресування супутньої патології та розвитку ускладнень, що загрожують життю, як у наведеному клінічному випадку.

Доп.точки доступа:
Shop, V.; Holubkina, Ye. О.; Tykhonova, T. M.; Derienko, T. A.; Al-Trawneh, O. V.
Экз-ры:
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)