Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=УУ40/2019/15/2<.>

Общее количество найденных документов : 10
Показаны документы с 1 по 10

Трахтенберг, І. М.
Промислова токсикологія: основні напрями, результати та перспективи наукової діяльності [] / І. М. Трахтенберг, Н. М. Дмитруха // Український журнал з проблем медицини праці. - 2019. - Т. 15, N 2. - С. 87-101
MeSH-главная:
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (методы)
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- OCCUPATIONAL MEDICINE (история, методы, организация и управление)
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE (вредные воздействия, история)
РТУТЬ -- MERCURY (вредные воздействия)
МЕТАЛЛЫ ТЯЖЕЛЫЕ -- METALS, HEAVY (вредные воздействия)
ВРЕДНОДЕЙСТВУЮЩИЕ ВЕЩЕСТВА -- NOXAE (вредные воздействия)
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ЗАГРЯЗНИТЕЛИ -- ENVIRONMENTAL POLLUTANTS (вредные воздействия)
НАНОСТРУКТУРЫ -- NANOSTRUCTURES (вредные воздействия)
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES
Аннотация: Вступ. Промислова токсикологія – важливий розділ профілактичної медицини, головним завданням якого є дослідження особливостей і механізмів токсичної дії різних забруднювачів виробничого та навколишнього середовищ, розробка ранніх критеріїв діагностики, пошук ефективних засобів профілактики та лікування професійних і виробничо зумовлених захворювань хімічного генезу. Мета дослідження – надання результатів досліджень, що виконувались у лабораторії промислової токсикології і гігієни праці при використанні хімічних речовин за роки її діяльності, їхнє теоретичне та практичне значення для збереження здоров’я працюючого населення. Матеріали та методи дослідження. Узагальнено результати науково-дослідницької діяльності лабораторії за основними науковими напрямами, проведено аналіз вагомих наукових публікацій співробітників, визначено їхнє теоретичне та практичне значення для профілактичної медицини, окреслено перспективи подальших досліджень. Результати. Найвагомішими науковими досягненнями лабораторії за 45 років її діяльності є: розробка класифікації, визначення принципів токсиколого-гігієнічної оцінки інгібіторів корозії металів, полімерних композицій мастильно-охолоджуючих рідин, лікарських препаратів; обґрунтування гігієнічних заходів; визначення критеріїв оцінки норми, адаптації, препатології та патології хімічного генезу; дослідження особливості токсичної дії важких металів, визначення критеріїв їхньої кардіо-вазотоксичної та імунотоксичної дії, оцінка вікових особливостей адаптаційно-пристосувальних реакцій; наукове обґрунтування та експериментальне й клінічне підтвердження ефективності застосування засобів профілактики металотоксикозів; впровадження альтернативних моделей і тест-систем у токсикологічні дослідження; розробка алгоритму оцінки та критеріїв характеристики рівня потенційної небезпеки наночастинок металів та інших наноматеріалів. За результатами досліджень опубліковано понад 600 праць, з яких 25 – монографії, посібники, підручники, захищено більше ніж 40 дисертаційних робіт. Висновки. За роки існування лабораторії виконані комплексні токсиколого-гігієнічні дослідження з оцінки безпеки різних хімічних сполук, одержані результати, які мають важливе значення для теорії й практики профілактичної медицини, гігієни та токсикології

Доп.точки доступа:
Дмитруха, Н. М.
Экз-ры:
Найти похожие

Combined effect of lighting and high air temperature on human visual performance [Text] / V. I. Nazarenko [et al.] // Український журнал з проблем медицини праці. - 2019. - Т. 15, N 2. - P102-109
MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE (профилактика и контроль)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (методы)
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
ТРУДОСПОСОБНОСТИ ОЦЕНКА -- WORK CAPACITY EVALUATION
ВОЗДУХ -- AIR
НАГРЕВАНИЕ -- HEATING (вредные воздействия)
ТЕПЛО -- HOT TEMPERATURE (вредные воздействия)
ОКРУЖАЮЩАЯ СРЕДА, КОНТРОЛЬ -- ENVIRONMENT, CONTROLLED
Аннотация: Introduction. Preventing adverse effects of industrial factors at workplaces of office workers, engaged in intensive mental work, is one of important problems of modem occupational health. One of the factors that can positively affect a human body and promote a high level of work efficiency is comfortable levels of lighting. However unfavorable microclimatic conditions can cause a negative impact. Therefore, studying peculiarities of the combined influence of factors of the work environment on humans is important for development of preventive measures, especially concerning active introduction of energy saving LED light sources.The purpose of the research was to study peculiarities of the combined effect of lighting and high air temperature in a laboratory experiment and develop hygienic recommendations. Materials and methods of the research. The combined effect of the air temperature of 21 °С and 27 °С and lighting of 200 lx and 600 lx were studied in the laboratory experiment. In general lighting systems, LED light sources with the color temperature of4000 К were used. Four series of studies, involving healthy male volunteers (N = 8), aged 21—22, without any pathology in the organ of vision, were undertaken. The duration and frequency of experimental series were from 9-00 to 12-30 a.m., in a day. The integral parameters of the functional state of specific physiological body systems were evaluated: visual performance (according to the time of execution a complex visual task) and the average body temperature. Results. The experimental studies of the combined effect of the air temperature in the range of 21 °С—27 °С and lighting of 200—600 lx indicate that these factors actively influence the functional state of the visual analyzer and the thermal state of volunteers. On the basis of the results of the studies, the regression equations were calculated on the dependence of the visual performance and the human thermal state on lighting and the high air temperature. It has been established that the optimal air temperature (21 °С) and lighting (600 lx) within the exposure time of 3.5 hours contribute fo 53 % improvement of the visual performance as compared to its level at the beginning of the experiment, and the most unfavorable combination of factors (27 °С and 200 lx) results in its decline by 45 %. The positive effect of lighting with the level of 600 lx on the thermal state of volunteers was noted only at the background of the air temperature of 21 °С; at the elevated air temperature of 27 °С the effect was not recorded (p ‹ 0,05). Conclusion. Based on the analysis of the regression equations on the dependence of the visual performance and the human thermal state on the levels of factors used in the experiment, it can be concluded that the increase in the levels of lighting up to 600 lux cause a positive effect on the visual performance and the thermal state of volunteers, whereas the increase in the air temperature above the sanitary norms (25 °С and higher) leads to signs of accumulation of heat in the body and decrease in the level of visual performance when conducting precise visual works. The results of the research indicate the need of further scientific support in determining the effect of LED fighting on visual performance and the functional human state, taking into account the influence of other factors of the work environment for development of hygienic recommendations.

Доп.точки доступа:
Nazarenko, V. I.; Martirosova, V. G.; Cherednichenko, I. M.; Tikhonova, N. S.; Beseda, O. Y.
Экз-ры:
Найти похожие

Копач, К. Д.
Наукове обґрунтування уніфікованої програми профілактичних медичних оглядів працівників стоматологічної служби [] / К. Д. Копач, Д. В. Варивончик // Український журнал з проблем медицини праці. - 2019. - Т. 15, N 2. - С. 110-120
MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (диагностика)
СТОМАТОЛОГИЯ -- DENTISTRY (кадры)
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE (профилактика и контроль)
ПРОФИЛАКТИКА ВТОРИЧНАЯ -- SECONDARY PREVENTION (кадры, методы, организация и управление)
Аннотация: Стоматологічна служба є однією з найчисельніших за кількістю працюючих у галузі охорони здоров’я. На її працівників впливає комплекс шкідливих виробничих чинників, які формують високі ризики виникнення виробничо зумовленої та професійної патології. Існує потреба в уніфікації програми профілактичних медичних оглядів працівників, яка враховує фактори ризику та ґрунтується на сучасних доказових даних скринінгу та ранньої діагностики патології. Мета дослідження – уніфікувати програму вторинної профілактики виробничо зумовленої та професійної патології в працівників стоматологічної служби. Матеріали та методи дослідження. Проведено аналітичне дослідження, у якому здійснено інтеграцію та уніфікацію програм медичних оглядів працівників (за 47 факторами виробничого ризику виникнення 55 нозологій виробничо зумовленої та професійної патології). Результати. Науково обґрунтовано уніфіковану програму вторинної профілактики виробничо зумовленої та професійної патології шляхом проведення медичних оглядів працівників стоматологічної служби. Програма заснована на організаційному алгоритмі та сучасній доказовій базі з виявлення патологічних станів людини. Програма включає три етапи: 1) скринінг – визначення наявності специфічних скарг і клінічних ознак захворювань серед працівників без явних ознак патології; 2) рання діагностика – визначення наявності специфічних скарг і клінічних ознак захворювань у працівників з специфічними ознаки захворювань; 3) диференціальна діагностика – направлення працівників з виявленими під час медичного огляду клініко-лабораторними та морфофункціональними змінами до відповідних спеціалізованих відділень/центрів, до лікарів-спеціалістів. Висновки. Широке впровадження уніфікованої програми медичних профілактичних оглядів працівників стоматологічної служби дозволить підвищити ефективність заходів вторинної профілактики виробничо зумовленої та професійної патології в них

Доп.точки доступа:
Варивончик, Д. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Особенности формирования профессионального выгорания у преподавателей высшего учебного заведения [] / О. С. Лалыменко [и др.] // Український журнал з проблем медицини праці. - 2019. - Т. 15, N 2. - С. 121-130
MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (диагностика, патофизиология)
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE (анализ)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (патофизиология)
ПРЕПОДАВАТЕЛЬСКИЙ СОСТАВ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ -- FACULTY, MEDICAL
ПРЕПОДАВАТЕЛЬСКИЙ СОСТАВ УЧЕБНОГО УЧРЕЖДЕНИЯ -- FACULTY
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- OCCUPATIONAL MEDICINE (кадры)
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (диагностика, патофизиология, этиология)
Аннотация: Установлено, что высокий уровень эмоционального истощения проявлялся у 28,6 % и 10,5 % женщин до 36 лет клинического и гуманитарного профиля преподавания и был в равной степени выражен у мужчин и женщин 36—48 лет — преподавателей естественнонаучного направления. Наиболее высокие значения эмоционального истощения средней степени выявлены у 3 0,1 % мужчин—преподавателей клинического профиля. Деперсонализация в равной степени выражена у 21,4 % женщин и 20,0 % мужчин до 36 лет — преподавателей клинического профиля и у 12,5 % мужчин — преподавателей естественных наук 36—48 лет. Наиболее низкий уровень личных достижений зарегистрирован у мужчин: 25,0 % преподавателей 36—48 лет и 12,5 % преподавателей естественных наук старше 48,6 лет и у 20,0 % преподавателей клинических кафедр старше 48 лет. У большинства преподавателей медицинского университета выявлен риск развития профессионального выгорания средней степени выраженности: у 28,6 %, 15,7 % женщин до 36 лет — преподавателей кафедр клинического и гуманитарного направления соответственно; у преподавателей старше 48,6 лет: 25 % мужчин и 16,7 % женщин естественнонаучного профиля и 20,0 % мужчин и 14,2 % женщин клинического профиля. Высокий риск развития профессионального выгорания выявлен у 1 респондента. У преподавателей клинического и естественнонаучного профиля чаще выявляли повышенное эмоциональное истощение и деперсонализацию, чем у преподавателей гуманитарного профиля. Уровень по шкале «Личные достижения» был ниже у мужчин 36,6—48,6 лет — преподавателей клинического направления и естественнонаучного профиля по сравнению с аналогичным показателем у преподавателей гуманитарного профиля.

Доп.точки доступа:
Лалыменко, О. С.; Беккельманн, И.; Капустник, В. А.; Завгородний, И. В.; Забашта, В. Ф.; Третьякова, Е. А.; Тымбота, М. А.
Экз-ры:
Найти похожие

Сергета, І. В.
Заходи щодо підвищення рівня професійної придатності студентів закладів вищої медичної освіти: сучасні аспекти ефективного використання засобів професійно-прикладної фізичної підготовки та психогігієнічної корекції [] / І. В. Сергета, О. Ю. Панчук // Український журнал з проблем медицини праці. - 2019. - Т. 15, N 2. - С. 131-145
MeSH-главная:
ПРОГРАММЫ КОНТРОЛЯ УРОВНЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ СТУДЕНТОВ -- COMPETENCY-BASED EDUCATION (методы, организация и управление)
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
ПСИХОФИЗИОЛОГИЯ -- PSYCHOPHYSIOLOGY (методы)
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL (физиология)
АДАПТАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PHYSIOLOGICAL (физиология)
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (методы, организация и управление)
Аннотация: У структурі найважливіших проблем сучасної профілактичної медицини праці, що натепер потребують адекватного розв’язання, пріоритетне місце належить проблемам підвищення рівня професійної придатності молоді, яка здобуває певний фах, у тому числі й у галузі охорони здоров’я. Мета дослідження – наукове обґрунтування комплексу заходів щодо підвищення рівня професійної придатності студентів закладів вищої медичної освіти, що засвоюють стоматологічний фах, основою яких є використання засобів професійно-прикладної фізичної підготовки та психогігієнічної корекції. Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводилось на базі Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. У ході його виконання використовувався комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію професійного навчання, психогігієнічну корекцію перебігу процесів професійної адаптації та запобігання виникнення несприятливих змін у психофізіологічному стані організму майбутніх лікарів-стоматологів на етапі навчання в закладі вищої освіти, структура якого передбачала реалізацію наступних етапів: корекція основних режимних елементів діяльності студентів, запровадження вправ професійно-прикладної фізичної підготовки, оптимізація психофізіологічного стану та розвиток професійно-значущих психофізіологічних функцій, забезпечення активного формування професійно-значущих особливостей особистості. Студентів, яких досліджували, було розподілено на 2 групи порівняння: групу контролю (традиційний підхід до організації навчальної діяльності) і групу втручання (використання розробленого комплексу заходів). Результати. У ході визначення пріоритетних напрямів впливу заходів, спрямованих на оптимізацію професійного навчання майбутніх лікарів-стоматологів, а також індикаторних показників здійснення фізіолого-гігієнічної оцінки наслідків їхнього використання на підставі застосування процедур кореляційного та факторного аналізу встановлено, що рівень навчальної успішності й, передусім, за професійно-орієнтованими дисциплінами, відзначається наявністю тісних зв’язків з комплексом показників, які відзначають ступінь розвитку психофізіологічних функцій, а також провідних особливостей особистості. Встановлено, що застосування комплексу заходів щодо оптимізації професійного навчання, психогігієнічної корекції перебігу професійної адаптації та запобігання виникнення несприятливих змін у психофізіологічному стані організму майбутніх лікарів-стоматологів, який був розроблений, забезпечує суттєве покращання багатьох показників функціонального стану вищої нервової діяльності, таких як швидкість простої (р ‹ 0,05–0,01) і диференційованої (р ‹ 0,001) зорово-моторної реакції та врівноваженості нервових процесів (р ‹ 0,01-0,001), а також провідних характеристик зорової сенсорної системи (р ‹ 0,05–0,01) та координаційних здібностей дівчат і юнаків (р ‹ 0,05–0,01). В умовах використання запропонованого підходу реєстрували статистично-значущі зміни позитивного змісту з боку таких особливостей особистості, як ситуативна тривожність (р ‹ 0,05), рівень вираження астенічного (р ‹ 0,05–0,01) і депресивного (р ‹ 0,05) станів, сприятливі зрушення з боку більшості характеристик рівня суб’єктивного контролю, причому найвираженіші позитивні наслідки його дії і відповідно найбільш високі значення були властиві для його показників у галузі навчальних (професійно зумовлених) відносин та в галузі відношення до здоров’я та хвороби, а також таких особливостей особистості, як структурні властивості темпераменту та характеристики агресивних проявів особистості. Про суттєві позитивні наслідки впровадження комплексу заходів щодо оптимізації професійного навчання, психогігієнічної корекції перебігу професійної адаптації та запобігання виникнення несприятливих змін у психофізіологічному стані організму майбутніх лікарів-стоматологів свідчили й дані, отримані під час здійснення комплексної оцінки процесів формування психофізіологічних функцій і особливостей особистості студентів на підставі використання інтегральних показників та таблиць спряженості. Висновки. У ході проведеного дослідження науково обґрунтовані сучасні підходи до ефективного використання засобів професійно-прикладної фізичної підготовки та психогігієнічної корекції як основи комплексу заходів щодо підвищення професійної придатності студентів закладів вищої медичної освіти

Доп.точки доступа:
Панчук, О. Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

Ковальчук, Т. А.
Ризик розвитку функціональних дисфоній і визначення адаптаційних можливостей до голосового навантаження у працівників голосомовних професій [] / Т. А. Ковальчук, І. В. Савушина // Український журнал з проблем медицини праці. - 2019. - Т. 15, N 2. - С. 146-151
MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE (вредные воздействия)
ДИСФОНИЯ -- DYSPHONIA (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль)
ГОЛОСА РАССТРОЙСТВА -- VOICE DISORDERS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль)
ГОЛОСОВЫЕ СВЯЗКИ -- VOCAL CORDS (патология, патофизиология)
ГОЛОСОВЫХ СВЯЗОК ДИСФУНКЦИЯ -- VOCAL CORD DYSFUNCTION (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (патофизиология, профилактика и контроль)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (патофизиология)
АДАПТАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PHYSIOLOGICAL (физиология)
Аннотация: Функціональні дисфонії відносяться до числа розповсюджених захворювань серед працівників голосомовних професій. Вегетативна дисфункція говорить про функціональну недостатність діенцефальної області, в результаті чого відбуваються зміни в тембрі та нормальному режимі вібрації голосових складок. Нестійкість вегетативного балансу розглядається як пусковий механізм, який сприяє розвиткові та формуванню порушень голосу. Мета дослідження – визначення ризику розвитку функціональних дисфоній та адаптаційних можливостей до голосового навантаження в працівників голосомовних професій. Матеріали та методи дослідження. Адаптаційні можливості оцінювались за індексом Баєвського (АП), коефіцієнтом стресу (S), універсальним кардіореспіраторним показником (УКРП), тривалістю індивідуальної хвилини (ІХ). Результати. Основним чинником змін кольору та тонусу голосових складок є голосове навантаження, коефіцієнт кореляції (r) таких зі стажем голосового навантаження достовірно високий (r = 0,82, р ‹ 0,05; коефіцієнт детермінації r² = 67,2 %). Найбільші шанси зміни тонусу складок при значенні АП 2,1–3,2 у. о., тобто коли є напруження адаптації (відношення шансів OR = 60,9 ± 0,4; ?2 = 345,8 р ‹ 0,001, сила зв’язку – середня). У випадку відсутності функціональних порушень голосових складок зв'язок АП з тонусом майже відсутній. Збільшення АП вище норми на 0,1 у. о. веде до збільшення ризику пошкодження голосових складок на 0,27 (27,0 %). Тривалість ІХ в середньому складає (33,2 ± 2,0) с, у (61,5 ± 3,5) % випадків відмічались зміни в голосових складках, а в тих, що мали ІХ тривалістю (61,4 ± 2,8) с – лише в (30,8 ± 2,8) %. Тобто, психоемоційний стрес, пов'язаний з професійною діяльністю, збільшує ризик виникнення порушень у голосових складках вдвічі. Етіологічна частка такого психоемоційного стресу дорівнює 49,8 %. Рівень стресу вищий ніж 1,12 у. о. збільшує кількість випадків порушення кровообігу в голосових складках на 50 % і тонусу на 24,8 %. Найбільші шанси зміни тонусу голосових складок при значенні УКПР 3,5–4,5 у. о., тобто коли є напруження адаптації і є субкомпенсація (відношення шансів OR = 1,72 ± 0,04; ?2 = 41,8, р ‹ 0,3; сила зв’язку – середня). Висновки. Адаптаційний потенціал суттєво впливає на якість кровообігу в голосових складках і має тенденцію до зростання залежно від стажу голосового навантаження. Психоемоційний стрес, пов’язаний з професійною діяльністю, збільшує ризик порушень у голосових складках вдвічі. Найбільші шанси зміни тонусу голосових складок при значенні універсального кардіореспіраторного показника 3,5–4,5 у. о

Доп.точки доступа:
Савушина, І. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Зайцев, Д. В.
Особливості динаміки функціонального стану комбатантів з наслідками бойового стресу за показниками варіабельності серцевого ритму впродовж курсу комплексної реабілітації [] / Д. В. Зайцев // Український журнал з проблем медицини праці. - 2019. - Т. 15, N 2. - С. 152-161
MeSH-главная:
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (патофизиология, терапия)
СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC (патофизиология, терапия)
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH (кадры)
УКРАИНА -- UKRAINE
ВОЙНА -- WAR
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (физиология)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы, тенденции)
НЕРВНАЯ СИСТЕМА СИМПАТИЧЕСКАЯ -- SYMPATHETIC NERVOUS SYSTEM (патофизиология)
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ПАРАСИМПАТИЧЕСКАЯ -- PARASYMPATHETIC NERVOUS SYSTEM (патофизиология)
АДАПТАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PHYSIOLOGICAL (физиология)
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE
Аннотация: Вступ. Одним з запропонованих методів реабілітації учасників бойових дій є об’ємний пневмопресинг (ОП). Процедура ОП сприяє зростанню активності та зменшенню напруженості регуляторних систем (розвитку автономізації та підвищеного впливу парасимпатичних центрів регуляції), зменшенню серцевого навантаження, відновленню функціонального стану. Однак динаміка стану організму впродовж курсу ОП потребує подальшого вивчення. Мета дослідження – виявити особливості динаміки функціонального стану комбатантів упродовж курсу комплексної реабілітації, визначити за станом автономної нервової системи строк найбільшої терапевтичної успішності реабілітаційного курсу. Матеріали та методи дослідження. До дослідження за інформованою згодою залучали учасників бойових дій у зоні проведення АТО/ООС (41 чоловік віком 19–45 років), які отримували курс комплексної реабілітації, зокрема, процедури ОП на зоні голови та спини впродовж 20 хв, у зв’язку з діагностованими розладами адаптації. Запис варіабельності серцевого ритму (ВСР) проводили впродовж 5 хв: 1 раз перед процедурою, 4 рази під час і 1 раз після процедури. Заміри виконували 4 рази (1 доба реабілітаційного курсу, 3–4 доба, 6–7 доба та 10–11 доба). Статистичну обробку виконували методами варіаційної та непараметричної статистики. Результати. За даними ВСР, для комбатантів з розладами адаптації є характерним стан ваготонії. Упродовж курсу комплексної реабілітації відмічали коливання індексу напруження Баєвського, що характерно для активних адаптаційних процесів. Спостерігали статистично достовірне зміщення вегетативного балансу в бік симпатикотонії, яке можна оцінювати як нормалізацію (компенсацію) функціонального стану. Упродовж реабілітаційного курсу відмічено 44,8 % випадків нормалізації функціонального стану та 33,4 % випадків посилення відхилень від меж норми. Динаміка показників за типом нормалізації превалює (p ‹ 0,05). При оцінці реактивності організму комбатантів під дією процедури ОП виявлено, що найбільші короткочасні зміни функціонального стану (максимум адаптаційних реакцій) спостерігалися в період близько 4 доби від початку курсу реабілітації (p ‹ 0,05). Найбільші зміни значень показників ВСР порівняно з даними на початку курсу відмічені в період 6–7 доби. Висновки. У комбатантів на етапі реабілітації первинним є стан ваготонії. Упродовж комплексної реабілітації адаптаційні зміни є найбільшими в період 3–7 доби від початку курсу, спостерігаються фазні коливання вегетативного балансу (спочатку в бік симпатикотонії, а пізніше в бік компенсації стану). Тривалість курсу ОП у складі комплексної реабілітації при дезадаптозах має становити 7–10 діб

Экз-ры:
Найти похожие

Пашковський, С. М.
Характеристика впливу компонентів фактора напруженості праці на військових льотчиків [] / С. М. Пашковський // Український журнал з проблем медицини праці. - 2019. - Т. 15, N 2. - С. 162-173
MeSH-главная:
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE (статистика)
ПСИХОФИЗИОЛОГИЯ -- PSYCHOPHYSIOLOGY
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- OCCUPATIONAL MEDICINE
УКРАИНА -- UKRAINE
Аннотация: Вступ. Cьогодні, коли праця військових льотчиків набуває все більшої значущості в забезпеченні обороноздатності країни, актуальною є задача збереження та підвищення рівня працездатності та професійної придатності осіб льотного складу. Тому дослідження впливу факторів напруженості праці в цих аспектах є актуальним і важливим для підвищення боєздатності Повітряних сил Збройних сил України. Мета дослідження – отримати характеристики впливу різних компонентів фактора напруженості праці на льотчиків різного віку з урахуванням рівнів ефективності праці та типів літальних апаратів. Матеріали та методи дослідження. За допомогою спеціальної анкети, складеної на основі «Гігієнічної класифікації праці…» (2014 р.) було оцінено 17 параметрів, які характеризують напруженість праці за стандартною для даного опитування бальною шкалою в межах «дуже слабкі» – «дуже сильні» враження, крім параметра «одноманітність роботи», значення шкали якого протилежні. Було опитано 160 вертольотчиків і льотчиків різної кваліфікації та різного віку (до 40 років, льотчики віком понад 40 років), професійна діяльність яких здійснюється на різних типах літальних апаратів (вертольоти, дозвукові та надзвукові реактивні літаки) і оцінені їхні враження від дії різних факторів напруженості праці. Ефективність праці льотчиків оцінювалась за такими параметрами: клас льотчика, обсяг загального нальоту та обсяг нальоту за останній рік. Агрегацію цих даних проводили за допомогою факторного аналізу – обчислювались факторні значення для кожного льотчика, які комплексно віддзеркалювали ефективність його праці. За цим параметром усіх льотчиків умовно було поділено на дві групи, а саме: з «високою» (факторне значення менше ніж нуль) і «низькою» (факторні значення більше ніж нуль) ефективністю праці. Результати. Уперше в Україні проведені порівняння дії факторів напруженості праці для льотчиків з різною ефективністю праці, типом літальних апаратів, а також різного віку за параметрами суб’єктивного відчуття їхнього впливу на організм. Дослідження показали, що порівнювальні групи мало відрізняються за рівнем своїх відчуттів. Більшою мірою це стосується льотчиків віком до 40 років. Аналіз показав, що різниця в відчуттях часто формується за рахунок складності, інтенсивності, змінності та інших параметрів роботи, що надаються командуванням з урахуванням досвіду та ефективності праці льотчиків. Тому можливо вважати, що в загальному випадку (без урахування параметрів завдань) досліджувані перемінні (ефективність праці, вік льотчика та тип літака) значним чином не впливають на функціональний стан льотчиків. Це співпадає з загальною концепцією організації роботи військового льотчика: льотчик повинен бути здоровим і боєздатним в умовах виконання своїх службових обов’язків. Висновки. Уперше здійснено порівняння дії факторів напруженості праці пілотів з різним рівнем ефективності праці з урахуванням їхнього віку та типу літального апарата. Встановлено наявність певних невеликих розбіжностей оцінок дії цих факторів на пілотів, що обумовлено віком, рівнем ефективності праці пілота, а також адекватністю складності польотних завдань, які формуються командуванням частини. Наявність різноманіття відчуттів від впливу деяких факторів («змінність роботи», «одноманітність роботи» тощо) обумовлює важливість проведення ретельнішого відбору льотчиків і моніторингу їхніх психофізіологічних якостей для своєчасного виявлення осіб з ознаками дезадаптації, що може суттєво запобігти зниженню боєздатності льотних підрозділів

Экз-ры:
Найти похожие

Нагорная, А. М.
К 120-летию со дня рождения выдающегося физиолога труда - Николая Карловича Витте [] / А. М. Нагорная, Л. А. Витте // Український журнал з проблем медицини праці. - 2019. - Т. 15, N 2. - С. 174-176
MeSH-главная:
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
ФИЗИОЛОГИЯ -- PHYSIOLOGY (кадры, организация и управление)

Доп.точки доступа:
Витте, Л. А.; Витте, Николай Карлович (украинский физиолог, доктор медицинских наук, профессор ; 1899-1969) \о нем\
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Професор Володимир Коробчанський: 40-річний шлях у науці. До 60-річчя з дня народження [] // Український журнал з проблем медицини праці. - 2019. - Т. 15, N 2. - С. 177-178
MeSH-главная:
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
ВРАЧИ ГИГИЕНИСТЫ -- OCCUPATIONAL HEALTH PHYSICIANS
ГИГИЕНА -- HYGIENE

Доп.точки доступа:
Коробчанський, Володимир Олексійович (доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри гігієни та екології № 1, директор НДІ гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ ; 1959-) \о нем\
Экз-ры:
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)