Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Найдено в других БД:

Зведеного каталогу періодичних видань (11)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ФУ18/2018/4/5<.>

Общее количество найденных документов : 11
Показаны документы с 1 по 11

Дейко, Р. Д.
Нейропептиди та їхнє місце в лікуванні захворювань нервової системи (частина І) [] / Р. Д. Дейко, С. Ю. Штриголь // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 4/5. - С. 3-17. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
НЕЙРОПЕПТИДЫ -- NEUROPEPTIDES (терапевтическое применение)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- NERVOUS SYSTEM DISEASES (лекарственная терапия)
Аннотация: Огляд (частина 1) репрезентує основні віхи фармакологічного вивчення нейропептидів – системи регулювальних біомолекул нервової системи. Висвітлено основні фізіологічні функції низки ендогенних біологічно активних сполук пептидної природи. Наведено головні відомі сьогодні види їхньої фармакологічної активності, виявлені за експериментальних і клінічних досліджень. Висвітлено нейротропні властивості, не пов’язані зі знеболювальною активністю, одних з перших встановлених регулювальних пептидів головного мозку – опіоїдів. Розглянуто основні фізіологічні функції та фармакологічні властивості таких пептидних гормонів, як адренокортикотропін, альфа-меланоцитостимулювальний гормон, окситоцин, вазопресин, соматостатин, тироліберин. На прикладі оригінальних експериментальних і клінічних досліджень продемонстровано їхню участь у реалізації вищої нервової діяльності людини, а також можливість використання як терапевтичних агентів для корекції розладів пам’яті різноманітного генезу, відновлення нейрональної тканини після дії патологічних чинників, удосконалення фармакотерапії судомних станів тощо. Значну увагу приділено висвітленню фармакологічних властивостей низки ендогенних пептидергічних агентів: вазоактивного інтестинального пептиду; пептиду, що активує аденілатциклазу гіпофіза; субстанції Y; пептидів сімейства орексинів; білка, транскрипція якого регулюється кокаїном і амфетаміном; activity-dependent neuroprotective peptide. Огляд служить меті привернення уваги наукової спільноти до тематики використання потенціалу нейропептидів для удосконалення фармакотерапії різноманітних патологічних станів. Частину 2 огляду буде присвячено порівняльному аналізу фармакологічних властивостей наявних і перспективних пептидергічних препаратів.

Доп.точки доступа:
Штриголь, С.Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

Степанюк, Н. Г.
Лікарські засоби як модулятори апоптозу в лікуванні серцево-судинної патології [] / Н. Г. Степанюк // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 4/5. - С. 18-24. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (лекарственная терапия)
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: В оглядовій статті розглянуті питання смерті кардіоміоцитів шляхом апоптозу за серцево-судинної патології та здатність певних лікарських засобів активувати або інгібувати цей процес, що може бути перспективним напрямом терапії захворювань серцево-судинної системи. Важливим питанням є встановлення прогностичного значення апоптотичного процесу – чи це одна з ранніх причин захворювання, чи він супроводжує її термінальну стадію. Уточнення стимулів та механізмів програмованої загибелі клітин за серцево-судинної патології може дозволити окреслити потенційні цілі для подальшого терапевтичного втручання. Наведені дані свідчать про доцільність подальшого вивчення та оцінки апоптомодулюючих властивостей лікарських засобів як однієї з провідних ланок їхнього механізму захисної дії на серцево-судинну систему, що сприятиме оптимізації фармакотерапії. Останніми дослідженнями було встановлено вплив деяких b-блокаторів, інгібіторів ангіотензин перетворюючого ферменту, антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ та препаратів з кардіопротективними властивостями, а саме кверцетину та селену на процес апоптозу кардіоміоцитів за різноманітної серцево-судинної патології.

Экз-ры:
Найти похожие

Синтез й аналгезуюча активність 6,7,8,9-тетрагідро-5Н-[1,2,4]триазоло[4,3-а]азепінів [] / C. А. Демченко [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 4/5. - С. 25-31. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
АЗЕПИНЫ -- AZEPINES (терапевтическое применение)
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (терапевтическое применение)
Аннотация: Біль і запалення складають одну з головних причин (11–40 %) звернення до лікаря в системі первинної медичної допомоги. Сучасна фармакотерапія больових синдромів і запалення є недостатньо ефективною та безпечною. Тому пошук нових ефективних знеболюючих і протизапальних лікарських засобів є важливим і актуальним. Мета дослідження – синтезувати та вивчити аналгетичну активність нових похідних 6,7,8,9-тетрагідро-5Н-[1,2,4]триазоло[4,3-а]азепіну порівняно з диклофенаком натрію на етапі первинного фармакологічного скринінгу. Синтезовано нові [3-] і [3,3']-заміщені 6,7,8,9-тетрагідро-5Н-[1,2,4]триазоло[4,3-а]азепіни. Синтез проведено шляхом взаємодії еквімолярних кількостей 2-метокси-3,4,5,6-тетрагідро-7H-азепіну з гідразидом монокарбонової кислоти. Нові похідні 6,7,8,9-тетрагідро-5Н-[1,2,4]триазоло[4,3-а]азепіну одержані за реакцією 2-метокси-3,4,5,6-тетрагідро-7Н-азепіну з відповідними дигідразидами дикарбонових кислот у середовищі етанолу з виходом 63–81 %. Будову та чистоту всіх отриманих речовин підтверджено даними ЯМР 1Н спектроскопії. Нові похідні 6,7,8,9-тетрагідро-5Н-[1,2,4]триазоло[4,3-а]азепіну виявили високу аналгетичну активність у тестах «гаряча платівка» і «корчів», викликаних оцтовою кислотою. Вивчені сполуки за аналгетичною активністю переважають/не поступаються референтному препарату диклофенаку натрію. Отримані дані обґрунтовують доцільність подальшого вивчення похідних 6,7,8,9-тетрагідро-5Н-[1,2,4]триазоло[4,3-а]азепінів як нових потенційних аналгетичних засобів.

Доп.точки доступа:
Демченко, C.А.; Чаленко, Н.М.; Бухтіарова, Т.А.; Серединська, Н.М.
Экз-ры:
Найти похожие

Вплив нової фітокомпозиції на спектр ліпідів крові на моделі гіперліпідемії в щурів [] / А. І. Дуб [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 4/5. - С. 32-37. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГИПЕРЛИПИДЕМИИ -- HYPERLIPIDEMIAS (лекарственная терапия)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM (действие лекарственных препаратов)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование)
Аннотация: Порушення обміну ліпідів і дисліпопротеїдемії відіграють провідну роль у патогенезі серцево-судинних захворювань, у тому числі атеросклеротичних ускладнень цукрового діабету (ЦД), у разі яких дисліпопротеїдемія поєднується з гіперглікемією. Наявність у деяких фітопрепаратів поряд з гіпоглікемічною активністю антиоксидантних властивостей і коригуючого впливу на ліпідний спектр крові дає значні переваги перед існуючими синтетичними препаратами для лікування ЦД та його ускладнень. З огляду на це, актуальним завданням фармакології та фармацевтичної науки є розробка препаратів гіполіпідемічної дії на основі рослинної сировини, які поєднували би зазначені види активності за мінімальних токсичних проявів. Мета дослідження – вивчити гіполіпідемічну активність нової фітокомпозиції (комбінація сухих екстрактів листя шовковиці білої Morus alba L., стулок квасолі звичайної Phaseolus vulgaris L., пагонів чорниці звичайної Vaccinium myrtillus L.) на моделі гіперліпідемії в щурів. Експеримент проводили на білих нелінійних щурах-самцях масою 280–320 г. Моделювання гіперліпідемії здійснювали одноразовим внутрішньоочеревинним введенням детергенту твін-80 у дозі 200 мг/100 г маси тіла тварини. З метою попередження розвитку гіперліпідемії тварини отримували внутрішньошлунково щодня протягом 10 днів новий фітозасіб або референтний препарат – кислоту нікотинову. Через 9 год після останнього введення досліджуваних засобів проводили забір крові для біохімічних досліджень. У сироватці крові визначали: загальні ліпіди, загальний холестерол, холестерол ліпопротеїнів високої щільності та триацилгліцероли. Також обраховували концентрацію холестеролу ліпопротеїнів низької та дуже низької щільності та коефіцієнт атерогенності. Проводили статистичну обробку отриманих результатів. У результаті було встановлено, що в тварин з групи модельної патології спостерігалося вірогідне підвищення рівня всіх оцінюваних показників порівняно з інтактним контролем. За умов введення фітозасобу досліджувані показники були достовірно нижчими, ніж у групі контрольної патології, коефіцієнт атерогенності знижувався на 29,27 %. Більшість показників не відрізнялися від таких за умов застосування референтного препарату, а за ступенем зниження вмісту ЗЛ, ХС ЛПДНЩ і ТГ перевершували його. Таким чином, встановлено, що нова фітокомпозиція за умов 10-разового внутрішньошлункового введення справляє позитивний вплив на ліпідний спектр крові в тварин з експериментальною гіперліпідемією. За гіполіпідемічною активністю новий фітозасіб не поступається препарату порівняння – кислоті нікотиновій, а за ступенем зниження вмісту ЗЛ, ХС ЛПДНЩ і ТГ перевершує її. Отримані результати вказують на перспективи подальших досліджень щодо можливості застосування нової фітокомпозиції для профілактики та лікування дисліпопротеїдемії, у тому числі за умов ЦД.

Доп.точки доступа:
Дуб, А.І.; Кліщ, І.М.; Вронська, Л.В.; Стечишин, І.П.
Экз-ры:
Найти похожие

Протипухлинна активність похідного хіназоліну - 2-(3-аліл-4-оксо-3,4-дигідро-хіназолін-2-ілсульфаніл)-N-(2,6-дихлорофеніл)-ацетаміду на гетеротрансплантатах недрібноклітинного раку легенів людини [] / В. В. Рогозін [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 4/5. - С. 38-41. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ХИНАЗОЛИНЫ -- QUINAZOLINES (терапевтическое применение)
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (лекарственная терапия)
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS (терапевтическое применение)
Аннотация: Уперше проведено дослідження таргетного (молекулярно спрямованого) похідного хіназоліну за методом A. E. Bogden, який раніше використовували для оцінки протипухлинної дії традиційних цитостатиків. Показано, що таргетна сполука 2-(3-аліл-4-оксо-3,4-дигідро-хіназолін-2-ілсульфаніл)-N-(2,6-дихлорофеніл)-ацетамід має протипухлинну дію в підкапсульному тесті (ксенографти недрібноклітинного раку легенів людини під капсулою нирки мишей лінії СВА). Ця активність була на рівні або вище критерію значущості (? 25 % гальмування пухлинного росту) відносно до пухлин трьох пацієнтів. Отримані дані свідчать про перспективу використання цього підходу для прогнозування активності сполуки в хворих на недрібнинноклітинний рак легенів.

Доп.точки доступа:
Рогозін, В.В.; Завертіленко, С.П.; Хавич, О.О.; Шарикіна, Н.І.
Экз-ры:
Найти похожие

Експериментальне дослідження фармакологічної активності назального спрею моментазону з оксиметазоліном [] / Л. О. Чайка [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 4/5. - С. 42-52. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ОКСИМЕТАЗОЛИН -- OXYMETAZOLINE (терапевтическое применение)
НАЗАЛЬНЫЕ СПРЕИ -- NASAL SPRAYS
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ -- RHINITIS, ALLERGIC (лекарственная терапия)
Аннотация: Алергічний риніт – запальний процес слизової носа – одне з найпоширеніших захворювань, яким страждають 20–30 % населення. Для його лікування застосовують місцеві глюкокортикоїди й a2-адреноміметики (деконгестанти) для більш значного зменшення набряку слизової носа завдяки синергізму вазоконстрикторного ефекту деконгестантів і глюкокортикоїдів, який у останніх опосередкований як через адренергічні механізми впливу на гладенькі м’язи, так і через вплив на вазоактивні медіатори запалення (простагландини, брадикинін). Мета дослідження – вивчення протизапальної та адреноміметичної активності комбінованого назального спрею мометазону з оксиметазоліном. Встановлено, що інтраназальне введення спрею мометазону з оксиметазоліном щурам з гострим формалін-індукованим ринітом і з хронічним декстран-індукованим ринітом з алергічним компонентом має виразний протизапальний ефект, попереджаючи запально-алергічне ушкодження гістоструктури слизової носа. Очна інстиляція кролям назального спрею мометазону з оксиметазоліном викликає характерний для a2-адреноміметиків мідріатичний ефект, що проявлявся через 0,25 год, зростав до 0,5 год, досягав максимуму через 3,0 год і дещо знижувався до 6,0 год після інстиляції. Протизапальний й адреноміметичний ефекти назального спрею мометазону з оксиметазоліном мають патогенетичну спрямованість, і їхнє комбіноване застосування в одній лікарській формі підвищить ефективність, зручність і комплаєнтність інтраназальної терапії алергічних ринітів.

Доп.точки доступа:
Чайка, Л.О.; Деєва, Т.В.; Нікітіна, Н.С.; Тимченко, О.В.
Экз-ры:
Найти похожие

Bondarenko, L. B.
Effects of two antituberculosis agents compositions on DNA fragmentation in Wistar albino male rats [Text] / L. B. Bondarenko, G. M. Shayakhmetova, V. M. Kovalenko // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 4/5. - P53-57. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПРОТИВОТУБЕРКУЛЕЗНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTITUBERCULAR AGENTS (вредные воздействия)
ДНК ФРАГМЕНТАЦИЯ -- DNA FRAGMENTATION (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Фармакотерапія туберкульозу різними комбінаціями антибіотиків завжди пов’язана з можливістю розвитку серйозних небажаних наслідків. Більше того, навіть знаючи про довготривалі наслідки використання кожного лікарського засобу, ми не можемо з упевненістю передбачити їхні наслідки в поєднанні з іншими протитуберкульозними агентами. З іншого боку, тяжкість цієї патології та тривалість лікування вимагають максимально можливої оптимізації вибору використовуваних засобів. Мета дослідження – порівняльна первинна оцінка можливих довготермінових наслідків щодо чоловічої репродуктивної функції двох комбінацій протитуберкульозних лікарських засобів. З цією метою оцінено рівні фрагментації ДНК у сім’яниках та епідидимісах щурів як маркери апоптозу. Тварин поділяли на 3 групи (по 8 щурів у кожній): група 1 – контроль – введення 1 % крохмалю; група 2 – одночасне застосування ізоніазиду, рифампіцину, піразинаміду та етамбутолу протягом 60 днів (комбінація 1); група 3 – одночасне застосування ізоніазиду, рифампіцину, піразинаміду та стрептоміцину протягом 60 днів (комбінація 2). У наших експериментах, очевидно, у сім’яниках та епідидимісах токсичні ефекти комбінацій протитуберкульозних засобів реалізовувалися незалежно від наявності стрептоміцину або етамбутолу, хоча були виявлені певні особливості їхніх наслідків. Комбінація з етамбутолом сильніше стимулювала процеси фрагментації ДНК в епідидимісах, тоді як застосування комбінації з стрептоміцином – у сім’яниках. Деякі відмінності в рівнях фрагментації ДНК між епідидимісами та сім’яниками можуть бути пов’язаними з різними наборами нуклеаз у даних тканинах. Порівняно високий рівень фрагментації ДНК у сім’яниках самців, що пройшли лікування протитуберкульозними засобами, є свідченням інтенсифікації в них апоптотичної загибелі статевих клітин.

Доп.точки доступа:
Shayakhmetova, G.M.; Kovalenko, V.M.
Экз-ры:
Найти похожие

Зайченко, Г. В.
Вивчення гострої токсичності крему з наночастинками церію діоксиду за різних шляхів введення [] / Г. В. Зайченко, О. А. Покотило, Н. С. Нікітіна // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 4/5. - С. 58-63. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЦЕРИЙ -- CERIUM (терапевтическое применение)
НАНОЧАСТИЦЫ -- NANOPARTICLES
Аннотация: Мета дослідження – вивчити гостру токсичність крему з наночастинками церію діоксиду (НЦД). Здійснювали одноразове нашкірне нанесення чи внутрішньошлункове введення крему з 0,25 % НЦД у дозі 5 г/кг щурам самкам лінії Wistar; оцінку токсичності проводили протягом 14 або 30 діб за клінічною картиною інтоксикації, виживаністю тварин, споживанням корму та води, динамікою зміни маси тіла, біохімічними показниками сироватки крові, макроскопічною структурою та коефіцієнтами маси внутрішніх органів. За умов одноразового нашкірного нанесення крему з НЦД у дозі 5 г/кг щурам протягом 30 діб не відмічали випадків загибелі, змін у загальному стані та поведінці тварин, споживанні корму та води, негативної динаміки зміни маси тіла, значних змін біохімічних показників сироватки крові, макроскопічної структури та коефіцієнтів маси внутрішніх органів. Безпеку крему з НЦД у дозі 5 г/кг за одноразового внутрішньошлункового введення щурам підтверджено відсутністю значних змін у зовнішньому вигляді й поведінці тварин, динаміці зміни маси тіла, біохімічних показниках сироватки крові, параметрах патоморфологічного дослідження. Таким чином, крем з 0,25 % НЦД за одноразового внутрішньошлункового введення та нашкірного нанесення білим щурам лінії Wistar у дозі 5 г/кг є безпечним, на що вказують результати аналізу таких параметрів, як виживаність тварин, споживання корму та води, динаміка зміни маси тіла, біохімічні показники сироватки крові, макроскопічна структура та коефіцієнти маси внутрішніх органів. Отримані результати відкривають перспективи проведення подальших доклінічних досліджень крему з НЦД як ефективного та безпечного фотопротектора.

Доп.точки доступа:
Покотило, О.А.; Нікітіна, Н.С.
Экз-ры:
Найти похожие

Білай, І. М.
Фармакологічна безпека комбінації аторвастатину з триметазидином за умов експериментальної гіперліпідемії [] / І. М. Білай, О. В. Цис, Є. О. Михайлюк // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 4/5. - С. 64-68. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГИПЕРЛИПИДЕМИИ -- HYPERLIPIDEMIAS (лекарственная терапия)
ТРИМЕТАЗИДИН -- TRIMETAZIDINE (терапевтическое применение)
Аннотация: Велику зацікавленість викликають комбінації гіполіпідемічних препаратів, зокрема, засобів з групи статинів (аторвастатин – інгібітор редуктази ГМГ-КоА) з метаболітотропним препаратом триметазидином. Мета дослідження – оцінити вплив триметазидину на безпеку препарату (побічні прояви) аторвастатину в щурів з гіперліпідемією. Для вивчення гіполіпідемічної активності використовували білих лабораторних щурів-самців лінії Вістар масою 180–200 г. Було сформовано 4 групи по 7 лабораторних тварин: 1 група – інтактна (вводили фізіологічний розчин внутрішньошлунково), 2 група – контрольна патологія (експериментальна гіперліпідемія), 3 група – тваринам з гіперліпідемією вводили аторвастатин у дозі 17,2 мг/кг (в еквіваленті добової дози 20 мг для людини), 4 група – тваринам з гіперліпідемією вводили комбінацію аторвастатину 17,2 мг/кг з триметазидином. Для моделювання гіперліпідемії застосовували «вітамінну» модель (S. K. Y. Jousufzai, M. Siddiqi, 1976 р.). Як маркери безпеки аторвастатину в сироватці крові оцінювали рівень ферментів цитолізу (АЛТ, АСТ) за допомогою імуноферментного методу з використанням лабораторних наборів Кармей та визначали коефіцієнт Де Ритиса. Активність креатинфосфокінази (КФК) та лактатдегідрогенази (ЛДГ) (маркери кардіо- та міотоксичної дії) визначали за методикою H. U. Bergmeyer. Отримані результати свідчать про зменшення під впливом триметазидину проявів токсичності аторвастатину, що відображалося в зниженні активності АСТ АЛТ, у сироватці крові та їхнього співвідношення (коефіцієнт Де Ритиса) порівняно з контрольною групою та групою аторвастатину. Показники активності КФК і ЛДГ також знижувалися в разі застосування комбінації аторвастатину та триметазидину майже в 2 рази порівняно з контрольною групою, а також вигідно вирізнялись порівняно з групою аторвастатину. Сумісне застосування вищевказаних препаратів призводить у щурів до зменшення побічних проявів аторвастину завдяки цитопротекторним властивостям триметазидину.

Доп.точки доступа:
Цис, О.В.; Михайлюк, Є.О.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Залигіна, Є. В.
Визначення вмісту суми флавоноїдів у складі густих екстрактів з незрілих плодів горіха волоського [] / Є. В. Залигіна, О. А. Подплетня, К. В. Соколова // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 4/5. - С. 69-73. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ФЛАВОНОИДЫ -- FLAVONOIDS (терапевтическое применение)
ОРЕХИ -- NUTS
Аннотация: Флавоноїди – найчисельніша і найвивченіша група рослинних фенольних сполук, які містять у молекулі реакційноздатні фенольні радикали та карбонільну групу. Завдяки цьому вони беруть участь у різноманітних метаболічних процесах, що зумовлює їхню біологічну активність. Усі природні флавоноїди малотоксичні, вони виявляють широкий спектр дії на організм людини. Останнім часом ідентифікують нові флавоноїди, які можуть бути перспективним джерелом антиоксидантів для людини. Сьогодні найперспективнішим напрямом прикладних досліджень є вивчення антиоксидантних, антибактеріальних, цитотоксичних властивостей флавоноїдів з метою отримання безпечних препаратів природного походження для фармацевтичної промисловості. Пошук нових джерел флавоноїдів рослинного походження може бути ефективною, екологічно та економічно вигідною альтернативою їхнім синтетичним аналогам. Нашу увагу привернули густі екстракти з незрілих плодів горіха волоського, які виявляють протимікробну, гастропротекторну та протизапальну активність. Мета дослідження – визначити вміст суми флавоноїдів у складі густих екстрактів з незрілих плодів горіха волоського. Екстракт густий водний та екстракти густі водно-спиртові з концентрацією спирту етилового 30, 70 і 96 % були одержані на базі НФаУ під керівництвом професора В. А. Георгіянц шляхом комплексної переробки незрілих плодів молочно-воскової стиглості горіха волоського. Визначення суми флавоноїдів у перерахунку на рутин у густих екстрактах з незрілих плодів горіха волоського проводили методом УФ-спектрофотометрії. У дослідженні виявлено, що випробовувані розчини з екстракту густого водного та екстрактів густих водно-спиртових з концентрацією спирту етилового 30, 70 і 96 % характеризуються наявністю максимуму поглинання за довжини хвилі 412 нм, що є близьким до максимуму поглинання розчину стандартного зразка рутину, приготованого за таких самих умов. Уміст суми флавоноїдів у перерахунку на рутин для водного екстракту склав 0,43 %, а для водно-спиртових (30, 70, 96 %) – 0,37 %, 0,51 %, 0,40 % відповідно. Таким чином, методом УФ-спектрофотометрії було визначено суму флавоноїдів у складі всіх досліджуваних густих екстрактів з незрілих плодів горіха волоського. Найбільшу кількість флавоноїдів уміщує водно-спиртовий 70 % екстракт (0,51 %), найменшу – водно-спиртовий 30 % (0,37 %).

Доп.точки доступа:
Подплетня, О.А.; Соколова, К.В.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Современные аспекты нормирования и контроля профиля примесей в лекарственных препаратах [] / М. Г. Левин [и др.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 4/5. - С. 74-88. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
КАЧЕСТВА КОНТРОЛЬ -- QUALITY CONTROL
ЛЕКАРСТВЕННЫХ СРЕДСТВ ОЦЕНКА -- DRUG EVALUATION
Аннотация: В оглядовій роботі проведено історичний екскурс розвитку фізико-хімічних тестів забезпечення якості ліків з початку ХІХ століття до наших днів. Мета дослідження – розглянути історію та перспективи розвитку вимог до нормування та контролю профілю домішок у лікарських субстанціях і препаратах. Показано, що рівень аналітичних методів, що використовуються в контролі якості ліків, тісно пов'язаний з загальним рівнем розвитку аналітичної хімії, токсикології та фармакології. Потреби в оцінці відповідності якості ліків вимогам часу, в свою чергу, є одним з найважливіших стимулів розвитку аналітичної хімії. Розглянуто деякі специфічні вимоги керівництв ICH щодо обмеження супутніх домішок у лікарських субстанціях і препаратах, а саме споріднених сполук, залишкових розчинників, елементних і генотоксичних домішок. Зроблено припущення, що в найближчому майбутньому будуть підвищуватися вимоги до характеристик аналітичної якості методик контролю домішок як наслідок системи управління ризиками щодо всіх аспектів розробки, виробництва та тестування лікарських препаратів. Крім того, від виробників готових лікарських засобів, субстанцій і сировини буде вимагатися глибоке розуміння всіх аспектів, пов'язаних з виробництвом конкретного продукту й жорсткого аналітичного контролю тих стадій, які загрожують появою токсичних домішок. Тобто, розвиток і розумне посилення вимог належних практик, пов'язаних з лікарськими препаратами, обов'язково призведе до розвитку аналітичної хімії, зокрема, до рутинізації високоефективних гібридних методів аналізу, що поєднують передові досягнення хроматографії, мас-спектрометрії, ядерного магнітного резонансу, а також різних варіантів спектрометрії в спектральному діапазоні електромагнітного випромінювання від далекого інфрачервоного до вакуумного ультрафіолету.

Доп.точки доступа:
Левин, М.Г.; Брицун, В.Н.; Мелешко, Р.А.; Терещенко, О.Н.
Экз-ры:
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)