Національна наукова медична бібліотека України
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>II=ФУ18/2020/14/1<.>
Общее количество найденных документов : 8
Показаны документы с 1 по 8
1.


    Soloviev, A. I.
    How to measure myofilament calcium sensitivity? Theory and practical applications [Text] / A. I. Soloviev, S. M. Tishkin // Фармакологія та лікарська токсикологіяDКиїв. - 2020. - Т. 14, № 1. - P3-14. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
МЫШЦА ГЛАДКАЯ СОСУДОВ -- MUSCLE, SMOOTH, VASCULAR (действие лекарственных препаратов)
КАЛЬЦИЙ -- CALCIUM
Аннотация: У серці, а також в гладеньком'язових клітинах (ГМК) судин скорочення визначається головним чином концентрацією вільного кальцію [Ca2+]i. у міоплазмі. Зміни чутливості міофіламентів до кальцію можуть бути дуже важливими в регуляції скоротливості м'язів. Натепер велику увагу фармакологів привертає саме цей шлях впливу на скоротливі властивості серцевих і судинних м'язів. Дослідження природи кальцієвої чутливості можуть стати фундаментальною основою для розробки нового покоління лікарських засобів, які впливають на тонус судин або скоротливу здатність серця за допомогою прямого впливу на скорочувальний апарат або опосередковано шляхом впливу на сигнальні шляхи, які регулюють тонус судин. Залежність величини скорочення F від [Ca2+]i. з високим ступенем точності описується рівнянням Хілла F = Fmax * [Ca2+]i•n / (EC50n + [Ca2+]i.n), яке однозначно визначається трьома параметрами: максимальним скороченням Fmax, концентрацією половинного скорочення EC50 і коефіцієнтом Хілла n. Головною метою експериментів із визначення змін кальцієвої чутливості скоротливого апарату ГМК судин за будь-якого впливу або за проведення скринінгових досліджень потенційних лікарських препаратів такої спрямованості має бути побудова залежностей сили скорочення F від [Ca2+]i. до і після впливу. Щоб вірно оцінити зміни кальцієвої чутливості міофіламентів, необхідно визначити, принаймні, зміни трьох параметрів отриманих залежностей: узагальненої спорідненості міофіламентів до [Ca2+]i, що характеризується як EC50, чутливості міофіламентів до кальцію, або Fmax, і коефіцієнта Хілла. Оптимальний експериментальний дизайн для оцінки змін кальцієвої чутливості скорочувального апарату судин включає: реєстрацію скорочувальної активності інтактних гладеньких м'язів, реєстрацію скорочувальної активності хімічно скінованих судинних препаратів, а також одночасне вимірювання [Ca2+]i і сили скорочення з використанням флуоресцентних кальцієвих індикаторів. Комплекс цих експериментів дасть можливість покрокової оцінки здатності будь-якого впливу, у тому числі й фармакологічного, змінювати кальцієву чутливість скорочувального апарату ГМК і може служити інструментом для первинного скринінгу сполук, які претендують на роль кальцієвих сенситизаторів або десенситизаторів.


Доп.точки доступа:
Tishkin, S. M.
Экз-ры:
Найти похожие

2.


   
    Вплив 2-(3-аліл-4-оксо-3,4-дигідро-хіназолін-2-іл-сульфоніл)-N-(2,6-дихлорфеніл)-цераміду на складові хроматину та стан антиоксидантної системи в саркомі 45 і незмінених тканинах шкіри щурів [] / Л. Б. Бондаренко [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - Т. 14, № 1. - С. 15-23. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
САРКОМА -- SARCOMA (лекарственная терапия)
ХРОМАТИН -- CHROMATIN (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Стрімке поширення онкологічних захворювань у ХХІ столітті в усьому світі зумовлює інтенсифікацію хіміотерапевтичного лікування даної патології зі застосуванням усе нових і нових цитотоксичних і цитостатичних агентів. Однак це зумовлює зростання й числа побічних ефектів і небажаних наслідків використання даних препаратів. Неспецифічна дія щодо всього організму пацієнта та висока токсичність даної групи лікарських засобів, зокрема, їхня кардіо-, нефро- та нейротоксичність, а також відсутність достатньої інформації щодо віддалених наслідків введення протипухлинних засобів на стан прилеглих тканин, які не були захоплені інвазією пухлини, зумовлюють нагальну потребу в системному вивченні біохімічних змін не лише в пухлині, але й поза її межами. У попередніх експериментах нами було проведене вивчення впливу протипухлинного похідного хіназоліну на складові хроматину, процеси фрагментації ДНК, вміст небілкових і пов’язаних з білками SH-груп у карциномі Герена та незмінених тканинах матки й виявлено специфічність його впливу на низку показників виключно в тканині пухлини. У зв’язку з цим актуальним є з’ясування, чи є виявлена специфічність похідного хіназоліну характерною лише для тканини матки, чи вона поширюється й на інші тканини організму. Мета дослідження – вивчити вплив 2-(3-аліл-4-оксо-3,4-дигідро-хіназолін-2-іл-сульфоніл)-N-(2,6-дихлорфеніл)-цераміду (АХДЦ) на ДНК, РНК, білки хроматину, процеси фрагментації ДНК, вміст небілкових і пов’язаних з білками SH-груп у саркомі 45 і незмінених тканинах шкіри щурів. Тварини були розподілені на 3 групи по 6 тварин у кожній: 1 – інтактні щури; 2 – негативний контроль (саркома 45); 3 – саркома 45 + АХДЦ (29,93 мг/кг). Вивчення впливу АХДЦ на ДНК, РНК, білки хроматину, процеси фрагментації ДНК, вміст небілкових і пов’язаних з білками SH-груп у саркомі 45 і незмінених тканинах шкіри показало, що дана сполука вірогідно змінювала більшість досліджуваних показників як порівняно з інтактними тваринами, так і з саркомою 45 без лікування. Специфічність впливу АХДЦ на клітини пухлин була найвираженішою щодо ДНК-фрагментації та змін вмісту РНК, співвідношень РНК/ДНК і РНК/НК. Щодо впливу на вміст SH-груп у тканині саркоми 45 і неуражених пухлиною тканинах шкіри, то в даному випадку ефект АХДЦ був протилежним за напрямком стосовно змін вмісту небілкових і пов’язаних з білками SH-груп.


Доп.точки доступа:
Бондаренко, Л. Б.; Карацуба, Т. А.; Хавич, О. О.; Шаяхметова, Г. М.; Шарикіна, Н. І.; Коваленко, В. М.
Экз-ры:
Найти похожие

3.


   
    Синтез похідних бензенсульфонамідів і вивчення їхньої спорідненості до циклооксигенази-2 методом молекулярного докінгу [] / C. А. Демченко [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - Т. 14, № 1. - С. 24-35. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
БЕНЗОЛСУЛЬФОНАТЫ -- BENZENESULFONATES (химический синтез)
ЦИКЛООКСИГЕНАЗА 2 -- CYCLOOXYGENASE 2 (химический синтез)
МОЛЕКУЛЯРНОЙ СТЫКОВКИ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- MOLECULAR DOCKING SIMULATION (использование)
Аннотация: Відповідно до сучасних уявлень, інгібіцію циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) розглядають як один з важливих механізмів протизапальної активності нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Тому пошук нових НПЗП, селективних до ЦОГ-2, є дуже актуальним завданням. Мета дослідження – синтезувати й оцінити потенційну спорідненість до ЦОГ-2 похідних 4-аміно-N-(4,5,6,7-тетрагідро-3Н-азепін-2-їл)-бензенсульфонаміду порівняно з целекоксибом (ЦК) – відомим селективним інгібітором ЦОГ-2 на етапі первинного молекулярного докінгу. Кип’ятінням еквімолярних кількостей 2-метокси-3,4,5,6-тетрагідро-7H-азепіну та 4-амінобен-зенсульфонаміду в толуолі синтезовано 4-аміно-N-(4,5,6,7-тетрагідро-3Н-азепін-2-їл)-бензен-сульфонамід. Подальшим модифікуванням кінцевої аміногрупи синтезовані відповідні ацил-(4 а­с) і ароїл- похідні (5 d­h). Визначено, що всі сполуки показують хороші значення вільної енергії зв’язування з сайтами ЦОГ-2. Проте базова молекула 3 і сполуки 4 a­c займають положення в ніші, що є характерною для ЦК. Їхня мінімальна вільна енергія зв’язування знаходиться в межах від -8,6 ккал/моль до -9,3 ккал/моль, що дає підставу досліджувати ці сполуки як потенційні інгібітори ЦОГ-2. Експериментальну верифікацію прогнозу протизапальної та аналгезуючої активності похідних бензолсульфонаміду було проведено на прикладі найактивнішої сполуки 4 а з використанням білих мишей і щурів. Протизапальну активність сполуки 4 а досліджували на моделі карагенанового набряку, а антиноцицептивну дію на моделі вісцерального болю та больової реакції, індукованої карагенаном. Порівняльні дослідження сполуки 4 а з ЦК дозволяють передбачити, що один з механізмів протизапальної дії похідних 4-аміно-N-(4,5,6,7-тетрагідро-3Н-азепін-2-їл)-бензен сульфонамідів може бути реалізований шляхом взаємодії з ЦОГ-2. Отримані дані є свідченням перспективності пошуку активних сполук з властивостями інгібіторів ЦОГ-2 у зазначеному хімічному ряду.


Доп.точки доступа:
Демченко, C. А.; Баглай, О. Ю.; Серединська, Н. М.; Ядловський, О. Є.; Зелінська, А. Є.; Бухтіарова, Т. А.
Экз-ры:
Найти похожие

4.


    Носівець, Д. С.
    Зміни вмісту металопротеїназ сироватки крові щурів під впливом нестероїдних протизапальних засобів і парацетамолу на фоні експериментального остеоартрозу та гіпотиреозу [] / Д. С. Носівець, В. Й. Мамчур, В. І. Опришко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - Т. 14, № 1. - С. 36-42. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
МЕТАЛЛОПРОТЕАЗЫ -- METALLOPROTEASES (кровь)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN (терапевтическое применение)
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (лекарственная терапия)
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (лекарственная терапия)
Аннотация: Одна з проблем лікування коморбідних станів пов'язана з визначенням факторів, які могли б передбачити ефективність лікування остеоартрозу на фоні гіпотиреозу. Сьогодні відомо, що одним з таких факторів є визначення рівня матриксних металопротеїназ. Мета дослідження – вивчити зміни рівня матриксних металопротеїназ 3, 9 та 13 під впливом нестероїдних протизапальних засобів та парацетамолу на фоні експериментальних еквівалентів остеоартрозу та гіпотиреозу. Експерименти проведені на 75 білих нелінійних щурах обох статей, яким відтворений остеоартроз та гіпотиреоз. Кількісний рівень матриксних металопротеїназ сироватки крові визначали методом конкурентного імуноферментного аналізу на 42 та 47 добу експерименту. Аналіз отриманих результатів дозволив встановити, що зміни рівня матриксних металопротеїназ у сироватці крові щурів під впливом різних нестероїдних протизапальних засобів і парацетамолу відбуваються неоднаково. На підставі проведеного дослідження встановлено, що визначення рівня матриксних металопротеїназ дозволяє оцінити протизапальну активність нестероїдних протизапальних засобів на фоні коморбідної патології – експериментальних еквівалентів остеоартрозу та гіпотиреозу. За ступенем впливу на дегенеративно-дистрофічні процеси в кістковій і хрящовій тканині досліджені препарати можна розташувати наступним чином: диклофенак натрію ібупрофен німесулід = мелоксикам целекоксиб парацетамол.


Доп.точки доступа:
Мамчур, В. Й.; Опришко, В. І.
Экз-ры:
Найти похожие

5.


   
    Комплексный подход к разработке и созданию компьютерной программы виртуального скрининга антиоксидантной активности [] / В. П. Рыженко [и др.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - Т. 14, № 1. - С. 43-52. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS (химия)
ВЫСОКОТЕХНОЛОГИЧНЫЙ СКРИНИНГОВЫЙ АНАЛИЗ -- HIGH-THROUGHPUT SCREENING ASSAYS (использование)
Аннотация: Патогенез багатьох поширених захворювань людини (у тому числі патології серцево-судинної системи, дихальних шляхів, злоякісні новоутворення) має досить чітко окреслену вільнорадикальну фазу. Тому важливим завданням сучасної фармакології є пошук і створення високоефективних антиоксидантів. Для попередньої оцінки антиоксидантної активності (АОА) розробляються інформаційні технології та комп’ютерні програми віртуального скринінгу. Тому розробка підходів до створення комп’ютерних програм прогнозу АОА, а саме, скавенджерів NO, є перспективним і актуальним напрямом сучасної фундаментальної медицини. Мета дослідження – на підставі комплексного математико-теоретичного підходу та результатів фармакологічних досліджень в ряду похідних ксантину розробити високоселективну програму віртуального скринінгу АОА. Як об’єкт дослідження було відібрано 122 сполуки, похідні ксантиніл-7-ацетатних і ксантиніл-8-тіоацетатних кислот і 3-R-гідроксиметилксантинів. Для цих сполук були проведені квантово-хімічні розрахунки енергетичних дескрипторів молекулярних орбіталей, а також проведено дослідження АОА in vitro за інгібуванням NO в системі фотоіндукованого окиснення нітропрусиду натрію. Проведено розрахунок кореляційної залежності між квантово-хімічними параметрами сполук і АОА за інгібуванням NO. Показано використання електронно-топологічного підходу, який дозволяє здійснювати пошук молекулярних фрагментів – ознак активності. Були розраховані квантово хімічні параметри досліджуваних молекул за допомогою методу CNDO/2. Розраховані показники енергії граничних орбіталей (НВМО, ВЗМО), показники абсолютної жорсткості та абсолютної електричної негативності молекули. На підставі цих даних розраховані показники реактивного індексу. Розрахована залежність антиоксидантної дії (інгібування NO) речовин від їхніх квантово-хімічних дескрипторів і визначена функція їхньої залежності. Визначено кореляційну залежність АОА від квантово-хімічних показників. Для створення програмного забезпечення з метою скринінгу потенційних скавенджерів NO були обрані квантово-хімічні дескриптори. Причому, виходячи з хімічної природи та реакційної здатності активних форм азоту, особливу увагу слід приділити енергіям вищої зайнятої та нижчої вакантної молекулярних орбіталей, а також індексу реактивності Фукуї. Розроблена на основі комплексного підходу (сукупності теоретичних концепцій, математичних методів і правил, й алгоритмів, що їх реалізують), нова комп’ютерна програма прогнозу є високоефективним інструментом віртуального скринінгу скавенджерів NO в ряду нових синтезованих структурно-східних азагетероциклів, що доведено обчислювальним тестуванням і підтверджено експериментальними дослідженнями. Так, застосування нової комп’ютерної програми для прогнозу АОА дозволило виявити в знов синтезованої сполуки– гідразиду 8-бензиламінотеофілініл-7-оцтової кислоти (С-3) властивості скавенджера NO, що було підтверджено в дослідах in vitro.


Доп.точки доступа:
Рыженко, В. П.; Рыжов, А. А.; Беленичев, И. Ф.; Левич, С. В.
Экз-ры:
Найти похожие

6.


    Подольський, І. М.
    Дослідження гострої та підгострої токсичності перспективного антидепресанту атристаміну на щурах [] / І. М. Подольський, Д. В. Литкін, С. Ю. Штриголь // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - Т. 14, № 1. - С. 53-62. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS (токсичность)
Аннотация: Вирішальними факторами, які перешкоджають успішному лікуванню депресивних розладів, часто стають побічні ефекти антидепресантів, особливо за тривалого застосування. У процесі розробки та впровадження в медичну практику інноваційних лікарських засобів антидепресивної дії особливу увагу, з огляду на тривалість курсів застосування в клініці, необхідно звертати на параметри безпеки досліджуваних речовин. Мета дослідження – вивчення гострої та підгострої токсичності перспективного антидепресанту з оригінальним спектром додаткових нейротропних ефектів 2-метил-3-(феніламінометил)-1Н-хінолін-4-ону (атристаміну) на щурах. Параметри гострої токсичності атристаміну за одноразового внутрішньошлункового введення досліджували на білих аутбредних щурах-самцях за методом Прозоровського. Вивчення підгострої токсичності проводили на білих нелінійних щурах обох статей віком 3–4 місяці за повторного внутрішньошлункового введення атристаміну впродовж 28 днів в умовно терапевтичній дозі 100 мг/кг. Протягом експерименту визначали вплив тривалого введення атристаміну на динаміку маси тіла тварин, показники функціонального стану ЦНС, серця, сечовидільної та гепатобіліарної систем, загальні аналізи крові та сечі, масові коефіцієнти внутрішніх органів, їхній макроскопічний стан і гістоструктуру. За результатами вивчення гострої токсичності атристаміну розраховано показник LD50 за одноразового внутрішньошлункового введення щурам, який складає (4164 ± 309) мг/кг, що дозволяє віднести досліджувану сполуку за класифікацією Hodge та Sterner до ІV класу (малотоксичних) речовин. Результати дослідження підгострої токсичності свідчать, що щоденне внутрішньошлункове введення атристаміну в умовно терапевтичній дозі впродовж 28 діб щурам не викликало достовірних відмінностей динаміки маси тіла, показників функціонального стану ЦНС, серця, сечовидільної та гепатобіліарної систем, загальних аналізів крові та сечі. Також показано, що багаторазове введення атристаміну не впливало на масові коефіцієнти внутрішніх органів, не змінювало їхній макроскопічний стан і гістоструктуру. Таким чином, результати дослідження гострої та підгострої токсичності атристаміну на щурах дозволяють зробити висновок про низьку токсичність досліджуваної речовини та безпечність за її тривалого (28 діб) внутрішньошлункового введення в умовно терапевтичній дозі.


Доп.точки доступа:
Литкін, Д. В.; Штриголь, С. Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

7.


   
    Дослідження токсикологічних властивостей плівкоутворюючого аерозолю антимікробної й анестезуючої дії [] / В. О. Тарасенко [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - Т. 14, № 1. - С. 63-70. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
АЭРОЗОЛИ -- AEROSOLS (токсичность)
Аннотация: Одним з основних етапів розробки лікарських засобів є проведення доклінічних досліджень, який включає комплекс дослідницьких процедур та операцій з визначення нешкідливості та специфічної активності з метою одержання дозволу на клінічні випробування з подальшим упровадженням лікарських засобів у промислове виробництво та медичну практику. Тому актуальним і важливим є визначення впливу розробленого плівкоутворюючого аерозолю антимікробної й анестезуючої дії на основні системи організму тварин з метою оцінки його безпеки. Мета дослідження – експериментальне вивчення токсикологічних характеристик (гострої та субхронічної токсичності, місцевоподразнюючої та сенсибілізуючої дії) плівкоутворюючого аерозолю щодо встановлення ступеня його безпеки за різних шляхів надходження до організму. Токсикологічні характеристики плівкоутворюючого аерозолю антимікробної та анестезуючої дії вивчали в гострому дослідженні та за умови повторних введень на теплокровних тваринах – білих щурах лінії Вістар масою 200–220 г, мишах масою 20–25 г, мурчаках і кролях породи Шиншила. Для встановлення токсикологічних характеристик аерозолю проводили визначення ступеня безпеки за його надходження до організму як через шлунково-кишковий тракт (одноразово та багаторазово), так і через шкірні покрови. Визначали подразнюючу дію аерозолю на шкіру (одноразово та багаторазово) і за контакту зі слизовою оболонкою очей. Також вивчали наявність/відсутність сенсибілізуючої дії аерозолю. Результати досліджень гострої токсичності потенційного лікарського засобу за внутрішньошлункового введення та нанесення на шкіру дозволили віднести його за токсикологічними властивостями до малонебезпечних сполук (ЛД50 5000,0 мг/кг). Встановлено, що тривале, протягом 14 діб, щоденне надходження аерозолю в дозі 1/10 ЛД50 до шлунка щурів, а також нашкірні аплікації не викликали будь-яких проявів інтоксикації в піддослідних тварин і не призвели до їхньої загибелі. Симптоми інтоксикації були відсутні. Дослідні тварини за зовнішнім виглядом, поведінкою, динамікою маси тіла, морфологічним складом периферичної крові, результатами патоморфологічного дослідження внутрішніх органів не відрізнялися від контролю. Плівкоутворюючий аерозоль не виявляє сенсибілізуючих властивостей і подразнюючої дії на слизові оболонки очей, шкірні покрови. З позицій токсикології досліджений аерозоль є безпечним.


Доп.точки доступа:
Тарасенко, В. О.; Войтенко, Г. М.; Давтян, Л. Л.; Соломенний, A. M.
Экз-ры:
Найти похожие

8.


    Бондаренко, Л. Б.
    Непролиферативные и пролиферативные поражения женской репродуктивной системы крыс и мышей [] / Л. Б. Бондаренко, А. В. Матвієнко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - Т. 14, № 1. - С. 71-75
MeSH-главная:
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH


Доп.точки доступа:
Матвієнко, А. В.
Экз-ры:
Найти похожие

 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)