Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ФУ18/2020/14/3<.>

Общее количество найденных документов : 7
Показаны документы с 1 по 7

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ярош О. К., Івчина Н. А., Ярош О. О.
Заглавие : Зниження гіперглікемії за цукрового діабету 2 типу малими дозами глюкози й підсолоджувачів
Место публикации : Фармакологія та лікарська токсикологія. - Київ, 2020. - Т. 14, № 3. - С. 198-205 (Шифр ФУ18/2020/14/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРГЛИКЕМИЯ -- HYPERGLYCEMIA
ГЛЮКОЗА -- GLUCOSE
ПОДСЛАЩИВАЮЩИЕ ВЕЩЕСТВА -- SWEETENING AGENTS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
Аннотация: Мета дослідження – визначити вплив малих доз глюкози та підсолоджувачів, рослинного – стевії солодкої та хімічного – аспартаму, на рівень глюкози в крові за гіперглікемії в пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу. Автори пропонують як один із перших можливих шляхів лікування цукрового діабету 2 типу – зниження гіперглікемії впливом солодощів на слизову ротової порожнини, зокрема, малими дозами глюкози та підсолоджувачами: рослинним (екстракт стевії солодкої) і хімічним (аспартам). Спостереженнями на хворих з діабетом 2 типу дослідники встановили ефект зниження гіперглікемії після застосування малих доз глюкози та підсолоджувачів. За рівнем зменшення гіперглікемії в пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу вивчені речовини можна розташувати наступним чином: глюкоза екстракт листя стевії солодкої аспартам. Автори роблять висновок, що малі дози глюкози, рослинний (екстракт листя стевії солодкої) та хімічний (аспартам) підсолоджувачі здатні знижувати гіперглікемію в пацієнтів з діабетом 2 типу.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Добреля Н. В., Хромов О. С., Бухтіарова Т. А.
Заглавие : Ліпін за гіпоксичних станів: від експерименту до клініки (огляд літератури)
Место публикации : Фармакологія та лікарська токсикологія. - Київ, 2020. - Т. 14, № 3. - С. 166-176 (Шифр ФУ18/2020/14/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: АНОКСИЯ -- ANOXIA
ФОСФОЛИПИДЫ -- PHOSPHOLIPIDS
Аннотация: Мета дослідження – узагальнення та систематизація експериментальних і клінічних даних щодо властивостей і застосування Ліпіну (фосфатидилхолінових ліпосом) у разі станів, що супроводжуються гіпоксією, у тому числі в аспекті обґрунтування доцільності використання Ліпіну в комплексній терапії хворих на COVID-19 із важким перебігом захворювання та дихальною недостатністю. Застосування Ліпіну як за умов гіпоксії, так і за станів, коли вона є одним з пошкоджуючих факторів, зумовлюється здатністю Ліпіну зберігати та відновлювати легеневий сурфактант, запобігати пошкодженню структури аерогематичного бар’єра та обмежувати процеси запалення в легенях, підвищувати дифузію кисню в кров і тканини, попереджувати розвиток ацидозу та нормалізовувати процеси тканинного дихання. Ліпін сприяє стабілізації мембран клітин і внутрішньоклітинних органел, що має суттєве значення для збереження структури та функцій мітохондрій. Крім того, Ліпін запобігає зниженню вмісту АТФ і сумарного енергетичного заряду клітини, що сприяє підтриманню балансу між наявними енергетичними ресурсами та діяльністю організму. Ефективність Ліпіну як антигіпоксичного засобу підтверджується за умов станів, коли основним пошкоджуючим фактором є гіпоксія, наприклад, за асфіксії новонароджених, плацентарної дисфункції, гострої ниркової недостатності, опікової хвороби, пневмоній різного генезу, скелетної політравми, синдрому тривалого роздавлювання, хронічних обструктивних захворювань легень тощо.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бондаренко Л. Б., Матвієнко А. В.
Заглавие : Непролиферативные и пролиферативные поражения женской репродуктивной системы крыс и мышей
Место публикации : Фармакологія та лікарська токсикологія. - Київ, 2020. - Т. 14, № 3. - С. 206-212 (Шифр ФУ18/2020/14/3)
MeSH-главная: РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ядловський О. Є., Суворова З. С., Науменко М. В.
Заглавие : Особливості застосування методу "Гаряча пластина" у фармакологічних дослідженнях
Место публикации : Фармакологія та лікарська токсикологія. - Київ, 2020. - Т. 14, № 3. - С. 177-184 (Шифр ФУ18/2020/14/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT
Аннотация: Фармакологічні та скринінгові дослідження знеболюючих засобів потребують адекватної реєстрації, оцінки й інтерпретації експериментальних даних. Для цього потрібно враховувати особливості методології експерименту, досліджуваних речовин, впливу внутрішніх і зовнішніх факторів. Мета дослідження – узагальнення й аналіз факторів, що впливають на результати тестування знеболювальної активності за допомогою методу «Гаряча пластина». Наведено дані щодо фізіологічних реакцій на ноцицептивне подразнення лабораторних тварин на моделі «Гаряча пластина», особливостей реакції їхнього організму на введення лікарських засобів різних фармакологічних груп у рамках експерименту. Вказується, що найадекватніша тест-система для вивчення антиноцицептивної активності в рамках методу – миші та щури. Найбільша аналгетична активність опіоїдів в експерименті реєструється за температури 49,5–50,0 °C, але не стандартної – 53,0–55,0 °C. Активність антагоністів опіоїдних рецепторів більш виражена за температури 54,5 °C. Оптимальна температура для тестування ненаркотичних аналгетиків та НПЗЗ складає ? 53,0 °C. Критерії аналгезії розділені на три основні категорії: реакції обнюхування з пересуванням по пластині, відповідь на пошкоджуючу дію (облизування передньої/задньої лапи) та уникнення/втікання (вставання на задні лапи, стрибки). У разі вивчення ад’ювантних аналгетиків необхідно враховувати специфічні механізми дії. Для сполук бензодіазепінового ряду та ГАМК-ергічних речовин зміни кінцевих точок пов’язані з седативною та м’язово-релаксуючою дією, холінергічні засоби та антагоністи a2-адренорецепторів у більшому ступені впливають на поведінкові реакції. Таким чином, метод «Гаряча пластина» є одним з найадекватніших методів для вивчення центрального компонента знеболення. Точність та адекватність експериментальних даних залежить від особливостей постановки та регламенту експерименту, врахування специфічних об’єктивних критеріїв, а саме: робочої температури пластини, критеріїв оцінки (стрибки, облизування лап) та інших додаткових факторів.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Добреля Н. В., Бухтіарова Т. А.
Заглавие : Проблеми біоетики в контексті пандемії COVID-19
Место публикации : Фармакологія та лікарська токсикологія. - Київ, 2020. - Т. 14, № 3. - С. 159-165 (Шифр ФУ18/2020/14/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: БИОЭТИКА -- BIOETHICS
КОРОНАВИРУС -- CORONAVIRUS
Аннотация: Пандемія COVID-19 поставила перед людством низку питань, що потребують детального розгляду, обговорення та прийняття зважених рішень. Серед цих питань чи не найважчими для практичного розв’язання є питання біоетики: взаємодія лікаря й пацієнта в умовах відсутності визнаних методів і протоколів лікування, рекомендації та засоби безпеки для медичних працівників, етичність проведення протиепідемічних заходів, дослідження та публікації на тему COVID-19, розгляд клінічних випробовувань з точки зору етики та їхнє безпосереднє проведення, прийняття рішень в умовах обмежених ресурсів, лікування пацієнтів в інтенсивній терапії, надання паліативної допомоги, проблеми, що пов’язані з психічним здоров’ям населення, захист даних та обмін ними, прискорення розробки й оцінка ефективності вакцини для профілактики COVID-19. За таких умов ресурси системи охорони здоров’я багатьох країн виявились недостатніми для надання всім пацієнтам якісного медичного обслуговування, на яке вони мають право за міжнародними документами. Питання життя та смерті хворих постало так само гостро, як у ті часи, коли технології, що підтримують життя, тільки вводились у клінічну практику. Пандемія COVID-19 суттєво змінила біоетичний дискурс із репродуктивних технологій, штучного інтелекту та можливостей молекулярної генетики на утилітарну етику з підтриманням заходів охорони громадського здоров’я.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лук'янчук В. Д.
Заглавие : Фармакокінетичне дослідження процесів елімінації потенційного церебропротектора Цереброгерму в щурів з травмою головного мозку
Место публикации : Фармакологія та лікарська токсикологія. - Київ, 2020. - Т. 14, № 3. - С. 185-190 (Шифр ФУ18/2020/14/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
ГЕРМАНИЙ -- GERMANIUM
Аннотация: Роботу присвячено фармакокінетичному дослідженню процесів елімінації нової координаційної сполуки германію – Цереброгерму (ферум біс(цитрато)германат), який проявляє виразну церебро-протекторну активність на моделі закритої черепно мозкової травми (ЗЧМТ). Модель ЗЧМТ відтворювали в щурів шляхом нанесення дозованого за силою та орієнтованого за локалізацією удару вільно падаючим предметом масою 45 г на тім'яну ділянку черепа щурів у стані легкого ефірного наркозу. Форма ЗЧМТ, що моделюється, відповідає травмі головного мозку середнього ступеня. Досліджували низку параметрів, що характеризують процес елімінації: період напівелімінації (t1/2,el, год), константа швидкості елімінації (Кel, год-1), загальний кліренс (ClТ, мл/хв), середній час перебування в організмі (MRT, год) у щурів з ЗЧМТ порівняно зі здоровими тваринами (норма). Порівняльний аналіз отриманих фармакокінетичних параметрів Цереброгерму, що характеризують процес його елімінації в щурів у нормі та за умов ЗЧМТ, переконливо (р 0,050–0,001) свідчить про уповільнення процесів біотрансформації та екскреції потенційного церебропротектора в ранньому посттравматичному періоді. Найбільше за умов ЗЧМТ змінюються період напівелімінації, константа швидкості елімінації, загальний кліренс. У роботі обговорюються причини змін параметрів, що характеризують елімінацію потенційного церебропротектора на експериментальній моделі травматичної хвороби головного мозку. Отримані дані можуть бути експериментальним обґрунтуванням необхідності проведення додаткової фармакологічної підтримки метаболічно екскреційних органів (печінка, нирки), що буде сприяти підвищенню ефективності фармакотерапії наслідків ЗЧМТ у ранньому посттравматичному періоді.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мищенко О. Я., Юрченко Е. Ю., Калько Е. А., Лыткин Д. В.
Заглавие : Экспериментальное исследование анальгетической активности густого экстракта цветков пижмы обыкновенной (Tanacetum vulgare L.)
Место публикации : Фармакологія та лікарська токсикологія. - Київ, 2020. - Т. 14, № 3. - С. 191-197 (Шифр ФУ18/2020/14/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ПИЖМА -- TANACETUM
Аннотация: Больовий синдром є проявом багатьох патологічних процесів і причиною зниження якості життя пацієнта. Лікарські засоби з вираженою знеболюючою активністю широко застосовуються в клінічній практиці, однак мають ряд небезпечних для життя пацієнтів побічних ефектів. У зв’язку з цим пошук нових ефективних знеболюючих лікарських засобів є актуальним завданням фармакології. Перспективними в цьому плані є засоби рослинного походження, зокрема, екстракти пижма звичайного. Об'єктом даного дослідження був густий екстракт квіток пижма звичайного (ГЕЦПЗ), отриманий на кафедрі ботаніки Національного фармацевтичного університету і стандартизований за вмістом суми флавоноїдів (3,69 % у перерахунку на лютеолін) і суми гідроксикоричних кислот (16,88 % у перерахунку на хлорогеновую кислоту). Мета дослідження – експериментальне вивчення аналгетичної активності ГЕЦПЗ. Для вивчення аналгетичної активності ГЕЦПЗ були використані дві моделі: термічної стимуляції («Гаряча пластина»), відтвореної на білих лабораторних самцях щурів, і хімічного подразнення («Оцтовокислі корчі»), відтвореної на білих безпородних самцях мишей. Результати дослідження показали, що на моделі «Гаряча пластина» ГЕЦПЗ виявляє помірну, але стійку аналгетичну активність на рівні 26,1 %, 38,2 % і 38,7 % відповідно через 1 год, 2 год і 3 год після введення, при цьому достовірно (р 0,05) поступаючись препаратам порівняння диклофенаку натрію з аналгетичною активністю відповідно 40,0 %, 79,8 % й 54,3 % і метамізолу натрію з аналгетичною активністю 26,5 %, 74,0 %, 64,1 % відповідно. На моделі «Оцтовокислі корчі» ГЕЦПЗ виявляє помірну аналгетичну активність на рівні 58,4 %, дещо поступаючись (р 0,05) препарату порівняння диклофенаку натрію (97,5 %). Встановлено, що ГЕЦПЗ має помірну антиноцицептивну активність на експериментальних моделях як з периферичним, так і з центральним механізмом формування больової реакції. За силою аналгетичної дії ГЕЦПЗ поступається препаратам порівняння НПЗЗ диклофенаку натрію та аналгетику-антипіретику метамізолу натрію. Отримані дані є експериментальним обґрунтуванням подальшого вивчення ГЕЦПЗ як перспективного аналгетичного засобу.
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)