Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книг та авторефератів дисертацій (42)

Колекцій (4)

Зведеного каталогу періодичних видань (367)

Предметні рубрики (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>K=ОНТОГЕНЕЗ<.>

Общее количество найденных документов : 313
Показаны документы с 1 по 30

1-30 31-60 61-90 91-120 121-150 151-180

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Антонюк О. П., Слободян О. М., Цигикало О. В.
Заглавие : Реконструкція шлунка та суміжних структур у ранньому періоді онтогенезу людини
Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - Чернівці, 2023. - Т. 22, № 1. - С. 28-34 (Шифр КУ26/2023/22/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ОНТОГЕНЕЗ
ЖЕЛУДОК -- STOMACH
Аннотация: У статті описані періоди закладки: шлунка (зародки завдовжки 4,5-5,0 мм), колового шару м’язової оболонки; шлункові ямки (зародки завдовжки 14,7-15,0 мм); шлункові залози формуються у передплодів завдовжки 66,0-68,0 мм. На основі графічної та комп’ютерної реконструкції вивчається обертання шлунка навколо поздовжньої осі ембріона, взаємозв’язок шлунка з суміжніми структурами – печінкою, жовчним міхуром, дванадцятипалою кишкою та підшлунковою залозою. Шлунок зародка зазнає неоднорідного та багатофакторного обертання як наслідок збільшення росту стінки шлунка ліворуч та збільшення рухливості шлунка, спричиненого попереднім збільшенням брижі, і що напрямок обертання зумовлений силами надається на шлунок та брижі шлунка суміжніми органами. Форма шлунка зумовлена зміною дорзо-лівими відділами закладки, що веде до швидкого росту порівняно з вентро- правими. Краніальна частина шлунка більш широкою, ніж каудальна. Спостерігається нерівномірний ріст не тільки в поперечному, але ів краніальному напрямках. Краніальна частина шлунка більш широкою, ніж каудальна. Значна зміна шлунка відбувається упродовж 7,5-8,5 тижнів. Через випинання верхнього відділу великої кривини шлунка формується його дно. У зародка 4,5 тижнів просвіт петель проксимального відділу кишкової трубки має овальну форму і незначно перевершує таку каудального відділу травної тракту. Топографічно співвідношення шлунка з навколишніми органами значно змінюється упродовж пренатального періоду розвитку. У зародків 4,5-8,0 мм закладка шлунка розміщена глибоко позаду печінки, яка оточує його з трьох сторін. Дорсально до закладки шлунка прилягають закладка лівої надниркової залози, лівого мезонефросу, закладка селезінки. Краніально закладка шлунка стикається ліворуч з легенею. Наприкінці передплодового періоду визначені діаметри воротаря та воротарного каналу шлунка, цибулини дванадцятипалої кишки, довжина воротарного каналу вздовж малої кривини і воротарного каналу вздовж великої кривини та величина кута шлунка.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дундюк-Березіна С. І., Слободян О. М.
Заглавие : Метод макромікроскопічного препарування для встановлення фетальної анатомічної мінливості утворень виличної ділянки
Место публикации : Вісн. пробл. біол. і медицини. - Полтава, 2023. - № 1. - С. 265-269 (Шифр ВУ12/2023/1)
MeSH-главная: ОНТОГЕНЕЗ
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE
СКУЛОВАЯ КОСТЬ -- ZYGOMA
Аннотация: Розвиток сучасної перинатальної медицини вимагає від анатомів всебічних досліджень закономірностей будови та становлення топографії органів і структур різних ділянок у плодовому та ранньому періодах онтогенезу людини з метою розробки морфологічного підгрунтя для діагностичних та лікувальних прийомів з приводу вродженої патології. Для лікарів, передусім щелепно-лицевих і фетальних хірургів, мають важливе прикладне значення відомості про діапазон індивідуальної анатомічної мінливості форми і розмірів виличної кістки на різних стадіях онтогенезу людини, топографо-анатомічні особливості шарів і судинно-нервових утворень виличної і прилеглих лицевих ділянок. Мета дослідження. Визначити методику послідовності дій під час анатомічного препарування виличної і прилеглих з нею лицевих ділянок у плодів людини. Об’єкт і методи дослідження. Дослідження проведено на препаратах лицевих ділянок голови 57 плодів людини 160,0-500,0 мм тім’яно-п’яткової довжини (ТПД) за допомогою макромікроскопічного препарування, ін’єкції судин, морфометрії і статистичного аналізу. Результати дослідження. У плодів людини межі виличної ділянки відповідають межам тіла виличної кістки. Під час проведення дослідження визначали такі морфометричні параметри як висоту та ширину виличної кістки. Висота виличної кістки – від верхівки її лобового відростка до середини нижнього краю тіла виличної кістки, ширина – по горизонтальній лінії, яка проведена через середину тіла виличної кістки від вилично-верхньощелепного шва та вилично-скроневого шва. Препарування м’язів, судин і нервів виличної ділянки, і суміжних з нею лицевих ділянок, а також визначення морфометричної характеристики виличної кістки у плодів людини різного віку виконували по-етапно: спочатку відпрепаровували поверхневі, а потім глибокі утворення, і наприкінці здійснювали виміри розмірів виличної кістки. Висновки. Вважаємо, що використана послідовність дій під час препарування виличної і прилеглих з нею лицевих ділянок у плодів людини максимально зберігає натуральність вигляду та співвідношень між структурами об’єктів дослідження.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Dundiuk-Berezina S. I., Slobodian O. M.
Заглавие : Method of macro-microscopic preparation for determining fetal anatomical variability of formations of the zygomatic area
Место публикации : Вісн. пробл. біол. і медицини. - Полтава, 2023. - № 1. - С. 262-265 (Шифр ВУ12/2023/1)
MeSH-главная: ОНТОГЕНЕЗ
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE
СКУЛОВАЯ КОСТЬ -- ZYGOMA
Аннотация: Розвиток сучасної перинатальної медицини вимагає від анатомів всебічних досліджень закономірностей будови та становлення топографії органів і структур різних ділянок у плодовому та ранньому періодах онтогенезу людини з метою розробки морфологічного підгрунтя для діагностичних та лікувальних прийомів з приводу вродженої патології. Для лікарів, передусім щелепно-лицевих і фетальних хірургів, мають важливе прикладне значення відомості про діапазон індивідуальної анатомічної мінливості форми і розмірів виличної кістки на різних стадіях онтогенезу людини, топографо-анатомічні особливості шарів і судинно-нервових утворень виличної і прилеглих лицевих ділянок. Мета дослідження. Визначити методику послідовності дій під час анатомічного препарування виличної і прилеглих з нею лицевих ділянок у плодів людини. Об’єкт і методи дослідження. Дослідження проведено на препаратах лицевих ділянок голови 57 плодів людини 160,0-500,0 мм тім’яно-п’яткової довжини (ТПД) за допомогою макромікроскопічного препарування, ін’єкції судин, морфометрії і статистичного аналізу. Результати дослідження. У плодів людини межі виличної ділянки відповідають межам тіла виличної кістки. Під час проведення дослідження визначали такі морфометричні параметри як висоту та ширину виличної кістки. Висота виличної кістки – від верхівки її лобового відростка до середини нижнього краю тіла виличної кістки, ширина – по горизонтальній лінії, яка проведена через середину тіла виличної кістки від вилично-верхньощелепного шва та вилично-скроневого шва. Препарування м’язів, судин і нервів виличної ділянки, і суміжних з нею лицевих ділянок, а також визначення морфометричної характеристики виличної кістки у плодів людини різного віку виконували по-етапно: спочатку відпрепаровували поверхневі, а потім глибокі утворення, і наприкінці здійснювали виміри розмірів виличної кістки. Висновки. Вважаємо, що використана послідовність дій під час препарування виличної і прилеглих з нею лицевих ділянок у плодів людини максимально зберігає натуральність вигляду та співвідношень між структурами об’єктів дослідження.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Медведєв В. В., Косаковський А. Л.
Заглавие : Молекулярні механізми онтогенезу завитки: короткий огляд
Место публикации : Оториноларингологія. - Київ, 2023. - № 5. - С. 76-84 (Шифр ОУ25/2023/5)
MeSH-главная: УЛИТКА -- COCHLEA
ОНТОГЕНЕЗ
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Yasothkumar D., Ramalingam K., Ramani P.
Заглавие : Epigenetic alteration driving oncogenesis in head and neck squamous cell carcinoma
Место публикации : Experimental Oncology. - К., 2023. - Том 45, N 3. - С. 393-396 (Шифр ЕУ12/2023/45/3)
MeSH-главная: ГОЛОВЫ И ШЕИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- HEAD AND NECK NEOPLASMS
ОНТОГЕНЕЗ
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Заморський І. І., Хмара Т. В., Юзько Т. А., Ходан А. Г.
Заглавие : Актуальні завдання та морально-етичні проблеми перинатальної медицини
Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - Чернівці, 2023. - Т. 22, № 1. - С. 70-75 (Шифр КУ26/2023/22/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ОНТОГЕНЕЗ
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
Аннотация: У статті висвітлено дискусійні морально-етичні проблеми перинатальної медицини, пов’язані з уродженими вадами розвитку, які значною мірою визначають перинатальну смертність, захворюваність і смертність новонароджених та дітей старших вікових груп, а також інвалідність із дитинства. Проблема виникнення тяжкої уродженої патології має медико-соціальний характер для особистості людини. У формуванні особистості, що володіє сумою морально-етичних й інтелектуальних якостей, беруть участь багато складників, серед яких велика роль належить генетиці, вихованню, освіті, здоров’ю, навколишньому середовищу, що значною мірою формують характер, поведінкові реакції, світогляд, життєві цінності. Роль лікаря при наданні медичної допомоги жінці, у якої вагітність відноситься до категорії високого ризику, полягає не тільки у виборі терапевтичної тактики ведення вагітності, а й у наданні інформації про можливі ризики. Тому досконально поінформовані батьки повинні ухвалити самостійне рішення про збереження або переривання вагітності та надати письмову поінформовану згоду на подальші дії лікаря. Медична етика в перинатальній медицині формується на основі врахування прав плода та пацієнта, моральних обов’язках лікаря стосовно пацієнтів. Медична етика передбачає не тільки дотримання лімітуючих законів, а й врахування різних полемічних поглядів на релігію, наукову і нетрадиційну медицину, національних традицій в етиці й культурі сім’ї, включаючи освіту та досвід лікаря, значущості для лікаря смерті й необхідності захисту інтересів пацієнта. Лікар у своїй практичній діяльності повинен керуватися чіткими біоетичними принципами і правилами, що мають юридичну силу.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Zagoruyko G. E., Martsinovsky V. P., Husakovska T. M., Filatova V. L., Zagoruyko Yu. V.
Заглавие : Kinetics of the development of the microcirculatory tract of the myocardial complex (LV + IVS) in the process of early postnatal ontogenesis of rats wistar
Место публикации : Вісн. пробл. біол. і медицини. - Полтава, 2022. - № 3. - С. 104-109 (Шифр ВУ12/2022/3)
MeSH-главная: МИОКАРД -- MYOCARDIUM
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC DEVELOPMENT
ОНТОГЕНЕЗ
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: An electron-microscopic, optical and morphometric study of a series of negatives of the microvessels of the blood microcirculatory tract (MCT) of the myocardium of the complex «left ventricle + interventricular septum» (LV + IVS) of Wistar rats aged from birth to 45 days was carried out. In a series of electron microscopic images (50 negatives of (6.5 x 9) cm2 in size, obtained at a magnification of an electron microscope of 2000x ), the relative volumes (%), absolute volumes (?m3) and average daily growth rate (?m3/ day) of MCT, capillaries, complex of microvessels (venules + arterioles). The obtained digital morphometry data made it possible to determine the regularities of the development kinetics of MCT components in the myocardium of rats during their early postnatal development. It was established that in the time interval (birth to 45 days) of the postnatal development of Wistar rats, the structural and functional elements of the blood-flowing MCR of the myocardium gradually reach their final development. For 45 days after the birth of rats, the dominant component in the blood MCT of the myocardial complex (LV + IVS) is the capillary link. In the process of postnatal angiogenesis, the source of the formation of arterioles and venules in the blood MCT of the myocardium (LV + IVS) are the existing capillaries. Intensive development of the capillary link in the MCT of the myocardium occurs during the first 10 days after birth of rats. During this period of time, the average daily growth rate of the absolute volume of capillaries in the MCT of the myocardium increases (from 0.20 to a maximum of 0.915) x109 ?m3 / day. Gradual development of the microvascular complex (arterioles + venules) and increase in their absolute volume in the MCT of the myocardium occurs during the first 25 days after birth of rats. During this period of time, the average daily growth rate of the absolute volume of the microvascular complex (a + v) increases ? 52 times (from 0.006 to a maximum of 0.310) x 109 ?m3 / day. In the MCТ of the myocardium of newborn rats, the ratio of microvascular volume (a + v) / cap was 1:44.1. Within 45 days after the birth of rats, there is a significant increase of microvascular volume (a + v) / cap in the MCT to 1: 3.1.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Родинський О. Г., Войченко Я. С., Бібікова В. М., Гузь Л. В., Гніненко О. М.
Заглавие : Віковий аспект впливу гіпертироксинемії на поведінкову активність та на стан прооксидантної і антиоксидантної систем у структурах головного мозку
Место публикации : Вісн. пробл. біол. і медицини. - Полтава, 2022. - № 1. - С. 62-66 (Шифр ВУ12/2022/1)
MeSH-главная: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES
ГИПЕРТИРОКСИНЕМИЯ -- HYPERTHYROXINEMIA
КИНЕЗ -- KINESIS
АНТИОКСИДАНТНОЙ РЕАКЦИИ ЭЛЕМЕНТЫ -- ANTIOXIDANT RESPONSE ELEMENTS
ОНТОГЕНЕЗ
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: На сьогоднішній день тиреоїдна дисфункція є сучасною проблемою серед усієї сукупності ендокринологічних захворювань. У даній роботі проведено огляд літературних джерел щодо впливу гіпертироксинемії на поведінкову активність та на стан прооксидантної і антиоксидантної систем у структурах головного мозку піддослідних тварин, враховуючи віковий аспект. Вказано роль надлишку Т4 у онтогенезі щурів, що викликає значні суперечки у науковому товаристві, в основному, через відсутність ґрунтовних досліджень щодо механізму впливу на поведінкову активність та на стан прооксидантної і антиоксидантної систем. Представлена актуальна характеристика зв’язку гіпертироксинемії із окислювальним стресом у структурах головного мозку. Підкреслено функціональні особливості ферментативної складової та участь у реалізації складної нейрохімічної системи за умов дефіциту компонентів клітинного складу ЦНС.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цигикало О. В., Андрущак Л. А., Владиченко К. А., Галиш І. В.
Заглавие : Особливості джерел закладки та морфогенезу чашечко-мискової системи нирки у ранньому періоді пренатального онтогенезу людини
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2022. - Т. 21, № 3. - С. 26-32 (Шифр КУ27/2022/21/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПОЧЕЧНЫЕ ЧАШКИ -- KIDNEY CALICES
МОЧЕВАЯ СИСТЕМА -- URINARY TRACT
ОНТОГЕНЕЗ
Аннотация: Мета дослідження – визначити особливості джерел закладки та хронологічну послідовність топографо-анатомічних перетворень органів і структур сечовидільної системи людини. Матеріали і методи. Матеріалом для дослідження слугували 14 серій послідовних гістологічних зрізів препаратів ембріонів і передплодів людини (4,0-66,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД)) віком від 4-го до 11-го тижнів внутрішньоутробного розвитку (ВУР). Застосовано комплекс сучасних методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, мікроскопія, тривимірне комп’ютерне реконструювання, статистичний аналіз). Результати. Перші ознаки закладки похідних дивертикулу мезонефричної протоки визначаються у зародків людини 5-го тижня ВУР (ембріони 7,0-7,5 мм ТКД). Вона представлена ампулоподібним сліпим розширенням дивертикулу – первинною закладкою ниркової миски, яка оточена ущільненою мезенхімою, що є джерелом утворення ниркової паренхіми – нефрогенною бластемою. Починаючи із зародків середини 5-го тижня ВУР, завдяки тривимірному комп’ютерному реконструюванню, визначаються перші топографо-анатомічні особливості зачатка структур остаточної нирки. Зачатки ниркових мисок – парні ампулоподібні сліпі розширення дивертикулу мезонефричної протоки – занурені у метанефричну бластему, яка має форму краплі завдяки верхньому звуженому кінцю. Починаючи з кінця 6-го тижня ВУР, відбувається випинання стінки сліпого кінця дивертикулу (зачатка ниркової миски) у краніальному та каудальному напрямках, тобто з’являється закладка великих чашечок. Закладка малих чашечок формується шляхом випинання стінки великих чашечок та з’являється у передплодів на початку 7-го тижня ВУР. Простежені також вікові топографо-анатомічні зміни нирок. Висновки. 1. На препаратах ембріонів 4,7-5,5 мм ТКД (4-й тиждень ВУР) визначаються мезодермальні джерела закладок структур та органів сечостатевої системи, які походять із парного сечостатевого гребеня. На межі дорсальної та вентральної частин мезодерми, у проміжній мезодермі, здійснюється закладка сечових канальців, які формують нефрогенний тяж – єдине джерело закладки всіх трьох генерацій нирки. Наприкінці 4-го тижня ВУР із дорзальної стінки вивідної протоки мезонефросу в її каудальній частині виникає з обох сторін випинання, яке є зачатком епітеліальної вистилки сечоводу та ниркової миски. 2. Закладка ниркової миски вперше спостерігається на 5-му тижні ВУР (зародки 7,0-7,5 мм ТКД), великих чашечок – наприкінці 6-го тижня ВУР (зародки 12,0-13,5 мм ТКД), малих чашечок – на початку 7-го тижня ВУР (передплоди 14,0-15,0 мм ТКД). 3. Нирки у процесі внутрішньоутробного розвитку переміщуються з місця своєї первинної локалізації у тазу, де джерелом їх кровопостачання є спільна клубова артерія, краніально до зачатків надниркових залоз, віддаючи власні судини до аорти, які стають нирковими артеріями.
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Загоруйко Г. Є., Марциновський В. П., Гусаковська Т. М., Загоруйко Ю. В.
Заглавие : Кінетика розвитку мікроциркуляторного русла міокарда комплексу (ЛШ + МШП) у процесі раннього постнатального онтогенезу щурів Вістар
Место публикации : Вісн. пробл. біол. і медицини. - Полтава, 2022. - № 3. - С. 109-114 (Шифр ВУ12/2022/3)
MeSH-главная: МИОКАРД -- MYOCARDIUM
ОНТОГЕНЕЗ
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC DEVELOPMENT
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Проведено електронно-мікроскопічне, оптичне та морфометричне дослідження серії негативів мікросудин кровоносного мікроциркуляторного русла (МЦР) міокарда комплексу «лівий шлуночок + міжшлуночкова перетинка» (ЛШ+МШП) щурів Вістар у віці від народження до 45 діб. У серії електронно-мікроскопічних зображень (по 50 негативів розміром 6,5 х 9 см отриманих при збільшені електронного мікроскопу 2000х ) компонентів МЦР міокарда визначали відносні об’єми (%), абсолютні об’єми (мкм3 ) та середньодобову швидкість росту (мкм3 /доба) МЦР, капілярів, комплексу мікросудин (венули + артеріоли). Отримані цифрові дані морфометрії дозволили визначити закономірності кінетики розвитку компонентів МЦР у міокарді щурів на протязі їх раннього постнатального розвитку. Встановлено, що в інтервалі часу (н/р – 45 діб) постнатального розвитку щурів Вістар структурно-функціональні елементи кровоносного МЦР міокарда поступово досягають свого остаточного розвитку. Протягом 45 діб після народження щурів, домінуючим компонентом у кровоносному МЦР міокарда комплексу (ЛШ+МШП), є капілярна ланка. У процесі постнатального ангіогенезу, джерелом утворення артеріол і венул у кровоносному МЦР міокарда (ЛШ+МШП) є існуючі капіляри. Інтенсивний розвиток капілярної ланки у МЦР міокарда відбувається протягом перших 10 діб після народження щурів. За цей період часу середньодобова швидкість росту абсолютного об’єму капілярів у МЦР міокарда збільшується (від 0,20 до максимуму 0,915) х109 мкм3 /доба. Поступовий розвиток комплексу мікросудин (артеріоли + венули) та збільшення їх абсолютного об’єму у МЦР міокарда відбувається протягом перших 25 діб після народження щурів. За цей період часу середньодобова швидкість росту абсолютного об’єму комплексу мікросудин (а + в) збільшується у ? 52 рази (від 0,006 до максимуму 0,310) х 109 мкм3 /доба. У МЦР міокарда новонароджених щурів співвідношення об’ємів мікросудин (а+в)/кап дорівнювало 1 : 44. Протягом 45 діб після народження щурів відбувається суттєве збільшення співвідношення об’ємів мікросудин (а+в)/кап у МЦР до 1 : 3,1 у результаті роста абсолютного об’єму мікросудин (а + б).
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цуманець І. О., Слободян О. М.
Заглавие : Сучасні відомості про анатомічні особливості поверхневих м’язів шиї
Место публикации : Вісн. пробл. біол. і медицини. - Полтава ; Київ, 2021. - № 2. - С. 63-67 (Шифр ВУ12/2021/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ШЕИ МЫШЦЫ -- NECK MUSCLES
ОНТОГЕНЕЗ
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC DEVELOPMENT
ФАСЦИЯ -- FASCIA
Аннотация: Робота присвячена огляду сучасних даних про морфо- та гістогенез поверхневих м’язів шиї в пренатальному періоді онтогенезу людини. Значна частка аномалій шиї серед вродженої патології новонароджених спонукає науковців детальніше вивчати особливості закладки, синтопічних взаємовідношень та варіантів будови поверхневих м’язів шиї. Дані про онтогенетичну структурну організацію будови шиї та зокрема м’язів шиї, надані вченими анатомами, можуть використовуватись не лише у сучасній дитячій хірургії, але й у щелепно-лицевій хірургії та хірургічній стоматології. Першими серед груп м’язів шиї розвиваються підпід’язикові м’язи на 6-му тижні внутрішньоутробного розвитку, який вважається першим критичним періодом у якому можуть виникати варіанти будови та вади. Другим критичним періодом вважається 8-й тиждень внутрішньоутробного розвитку, коли відбувається закладка груднинно-ключично-соскоподібного м’яза. Грудинно-ключично-соскоподібний м’яз має найбільш варіантів будови при ключичному походженні, що може спричинити виникнення діагностичних помилок або хірургічних ускладнень. Утворення пластинок шийної фасції (поверхнева, передтрахейна і передхребтова) залежить від походження і морфологічного розвитку відповідних груп м’язів шийної ділянки. Щелепно-під’язиковий м’яз і переднє черевце двочеревцевого м’яза розвиваються з мезенхіми І-ої зябрової дуги, заднє черевце двочеревцевого м’яза і шило-під’язиковий м’яз – з ІІ-ої зябрової дуги, груднинно-ключично-соскоподібний і трапецієподібний м’язи – з мезенхіми ІІІ-V зябрових дуг. Наступні м’язи формуються з вентральних відділів міотомів: груднинно-під’язиковий, груднинно-щитоподібний, лопатково-під’язиковий і щито-під’язиковий м’язи; передній, середній і задній драбинчасті м’язи, довгий м’яз ший, довгий м’яз голови. За даними літератури маловивчені та несистематизовані дані про морфометричні параметри поверхневих м’язів шиї, про варіабельність етапів та динаміки його розвитку, що є підставою для дослідження вроджених вад шиї і зумовлює потребу в їх подальшому анатомічному дослідженні.
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Федосєєва О. В.
Заглавие : Імуноморфологічні аспекти морфогенезу щитоподібної залози після пренатальної дії тироїд-неспецифічного антигену в постнатальному періоді онтогенезу
Место публикации : Вісн. пробл. біол. і медицини. - Полтава ; Київ, 2021. - № 2. - С. 245-249: табл. (Шифр ВУ12/2021/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ОНТОГЕНЕЗ
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND
ИММУНИЗАЦИЯ -- IMMUNIZATION
КЛЕТКИ ПРОЛИФЕРАЦИЯ -- CELL PROLIFERATION
ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES
Аннотация: Проблема морфо-функціонального гомеостазу щитоподібної залози в онтогенезі під дією різноманітних факторів охоплює питання процесів морфогенезу органу, компенсаторно-пристосувальних механізмів, активності проліферативних процесів. Наслідком перенесених інфекцій вагітної, може бути ініціація морфологічних змін органів та забар’єрних структур плоду та дитини, тобто інфекції напряму не призводять до стійких морфо-функціональних змін, а тільки залишають імунологічний фон в органі та організмі в цілому, який при впливі різноманітних чинників може в подальшому ініціювати патологічні стани, включаючи автоімунні захворювання і т.д. Мета дослідження: експериментально встановити особливості морфологічних перетворень фолікулів і лімфоїдної тканини щитоподібної залози у постнатальному періоді онтогенезу за умов пренатальної дії тироїд-неспецифічного антигену – стафілококового анатоксину. Матеріалом є щитоподібна залоза щурів лінії Вістар у віці від 1 до 21 доби постнатального розвитку (108 тварин). Досліджено три групи тварин на 1, 3, 7, 11, 14, 21 добу: І гр. – інтактні тварини (норма); ІІ гр. – контрольна, тваринам якої вводили 0,9% розчин NaCl на 18 добу датованої вагітності; ІІІ – експериментальні тварини, яким вводили стафілококовий анатоксин рідкий очищений адсорбований (10-14 одиниць зв’язування у 1 мл, розведений у 10 разів) на 18 добу датованої вагітності оперативно під час лапаротомії, шляхом крізьматкової, крізьоболонкової підшкірної ін’єкції у міжлопаткову ділянку в дозі 0,05 мл кожному плоду. Гістологічні зрізи забарвлювали гематоксиліном і еозином, за методом Ван-Гізона, імуногістохімічно:використовували маркер проліферації ki-67 (Ki-67), СD3 (5В2) фірми Santa Cruz Biotechnology, Inc. На момент народження у експериментальних тварин більш розвинені та зрілі структурні елементи щитоподібної залози. З появою лімфоцитарної інфільтрації на 3 добу життята формуванням лімфоїдного вузлика на 14 добу підвищуються регенераторно-десквамаційні процеси, збільшується резорбція колоїду і активна продукція гормонів у кровоплин, про що свідчать фолікули з сильно вакуолізованим «піннім» колоїдом. Різноспрямований фолікулогенез шляхом поділу фолікулів та виникнення інтерфолікулярних проліферуючих скупчень, свідчить про компенсаторну реакцію у відповідь на появу фолікулів з ознаками гіпофункції та десквамаційні процеси. Активні морфогенетичні зміни в щитоподібній залозі експериментальних тварин обумовлені системним пренатальним антигенним навантаженням організму в цілому і є загальною реакцією імунної системи ще до народження, яка впливає на імунний статус і морфогенез органу у постнатальному періоді. Компенсаторно-пристосувальна трансформація щитоподібної залози у поліморфнопластичний варіант з формуванням лімфоїдного компартмента може бути морфологічним підгрунттям для розвитку автоімунних станів щитоподібної залози і потребує подальшого детального вивчення, що важливо для вирішення питань профілактичної та клінічної медицини.
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кочмарь М. Ю., Гецко О. І., Головацький А. С., Палапа В. Й., Голош Ю. В.
Заглавие : Розвиток та становлення топографії легеневих та нижньої порожнистої вен упродовж пятого місяця пренатального онтогенезу людини
Место публикации : Вісн. пробл. біол. і медицини. - Полтава ; Київ, 2021. - № 3. - С. 263-267: іл. (Шифр ВУ12/2021/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЛЕГОЧНЫЕ ВЕНЫ -- PULMONARY VEINS
ОНТОГЕНЕЗ
АНАТОМИЯ ТОПОГРАФИЧЕСКАЯ -- ANATOMY, REGIONAL
ПОЛАЯ ВЕНА, НИЖНЯЯ -- VENA CAVA, INFERIOR
Аннотация: Протягом усього плодового періоду пренатального онтогенезу відбувається формування органів грудної та черевної порожнини, що обумовлює становлення топографії легеневих і нижньої порожнистої вен. Дослідження проведено на 22 плодах людини, розміром 131,0-185,0 мм тім’яно-куприкової довжини, що відповідає п’ятому місяцю пренатального онтогенезу. За допомогою методів мікроскопії, морфометрії, виготовлення гістологічних зрізів, ін’єкції судин та виготовлення графічних реконструкцій отримали морфометричні параметри вен, які опрацьовані статистично. Встановлено топографічні особливості легеневих і нижньої порожнистої вен. У даній віковій групі формування нижньої порожнистої вени відбувається нижче від нижнього полюса правої нирки, на межі між ІV та V поперековими хребцями. Обидві загальні клубові вени зливаються під кутом і формують стовбур нижньої порожнистої вени. Топографічно, на рівні нижнього полюса правої нирки, вона справа прилягає до правого сечовода, а зліва – тісно контактує з аортою аж до рівня воріт нирки. Праваі ліва ниркові вени впадають в нижню порожнисту вену в межах висоти нирки. Нижня порожниста вена вище від воріт правої нирки відхиляється вправо та вперед і прилягає до нижньої третини передньо-медіальної поверхні правої надниркової залози. У верхню частину печінкового відділу нижньої порожнистої вени впадають три основні печінкові вени та венозна протока. Бокові та передні поверхні нижньої порожнистої вени прилягають до перикарда. У 9 плодів з 22 (40,9%) з кожної легені виходять по дві легеневі вени, але у одному випадку з 22 (4,5%) від правої легені кров відводили три легеневі вени. Кроткий стовбур правої верхньої легеневої вени впадає в ліве передсердя в області верхньолатерального кута і формується в результаті злиття верхівкової, задньої гілок та гілки середньої частки. У семи випадках з 22 (31,8%) права нижня легенева вена формується від злиття верхньої гілки та загальної основної вени, і в одному з 22 (4,5%) – при злитті верхньої гілки і двох вен нижньої частки. Верхньомедіальна і нижньолатеральна міжсегментні гілки зливаються під прямим кутом і формуюь праву середню легеневу вену. У 5 випадках з 22 (22,7%) ліва верхня легенева вена утворюється внаслідок злиття двох стовбурів, а в 3 з 22 (13,7%) – із трьох стовбурів. В системі вен грудної та черевної порожнини збільшується кількість дрібних притоків. Морфометричні показники діафрагмального та внутрішньоперикардіального відділів нижньої порожнистої вен збільшуються у порівнянні з іншими її відділами.
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Антонюк О. П., Цигикало О. В., Банул Б. Ю., Рябий С. І.
Заглавие : Реконструкція кровоносних судин позапечінкових жовчних проток у пренатальному періоді онтогенезу людини
Место публикации : Вісн. пробл. біол. і медицини. - Полтава ; Київ, 2021. - № 3. - С. 234-239: іл. (Шифр ВУ12/2021/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ОНТОГЕНЕЗ
КРОВЕНОСНЫЕ СОСУДЫ -- BLOOD VESSELS
ЖЕЛЧНЫЕ ПРОТОКИ ВНЕПЕЧЕНОЧНЫЕ -- BILE DUCTS, EXTRAHEPATIC
ПРЕНАТАЛЬНЫЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PRENATAL INJURIES
Аннотация: Закладка та динаміка утворення загальної жовчної протоки тісно пов’язані з утворенням структурних компонентів її стінки у зв’язку з розвитком регіонального кровотоку. У недоношених дітей джерелом кровопостачання кінцевої частини загальної жовчної протоки є гілки вздовж дванадцятипалої кишки артерії. Навколо позапечінкових жовчних проток існує артеріальна мережа у вигляді ланцюга поздовжніх судин. У нащадків 18,0-19,0 мм ТКД спостерігаються ознаки утворення внутрішньоорганічного кровотоку загальної жовчної протоки у вигляді окремих дрібних судин серед сусіднього шару клітин мезенхіми. Артеріальне русло загальної жовчної протоки утворюється внаслідок вростання гілок позаорганічних артерій у зовнішню оболонку її стінки. У 4-місячних плодів для судинної системи загальної жовчної протоки є ознаки, характерні для її певної топографії. Біліарна артерія має дві гілки, які проходять уздовж правого та лівого країв жовчного міхура. Ці гілки розгалужуються, анастомозуючи між собою, утворюючи густу артеріальну мережу органу. Встановлено, що судинне сплетення загальної жовчної протоки утворюється за рахунок дрібних артеріальних гілок діаметром до 0,5-0,8 мм, які покривають навколо стінки загальної жовчної протоки знаходження у зовнішній оболонці. Анастомозуючи між собою, вони утворюють вертикально розташовані петлі, які частково занурені в глибшу м’язову оболонку. В радіальному та спіральному напрямках розходяться гілочки меншого калібру, діаметром 0,2-0,3 мм, які утворюють внутрішньоорганне сплетення загальної жовчної протоки, що складається з міжм’язового та субепітеліального сплетень. Судинні гілки, що утворюють міжм’язове сплетення, розташовані переважно в горизонтальній площині по колу загальної жовчної протоки. Субепітеліальне сплетення складається з великої кількості дрібних судин діаметром 150-180 мкм, вздовж осі протоки. 3-4 внутрішні артеріальні судини діаметром 0,4-0,5 мм від задньої панкреатично-дванадцятипалої аркади потрапляють в інтрамуральну частину загальної жовчної протоки і великий сосочок дванадцятипалої кишки в косо-низхідному напрямку зліва направо. Наприкінці пренатального періоду онтогенезу анастомози судин зовнішнього та субепітеліального сплетень розташовані у вертикальному напрямку вздовж осі загальної жовчної протоки, а міжм’язове сплетення – в радіальному напрямку по його окружності; кров загальної жовчної протоки постачається сегментами: наддуоденальна – гілками власних печінкових та жовчних міхурів, ретродуоденальна – гілками дванадцятипалої кишки, підшлункова та інтрамуральна – гілками передньої та задньої підшлунково-дванадцятипалої кишки. Артеріальне русло загальної жовчної протоки складається із зовнішніх, міжм’язових та субепітеліальних судинних сплетень, які анастомозують між собою.
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Kovalchuk Y. P., Shiyntum H. N., Ushakova G. A.
Заглавие : Astrocyte specific proteins content in the different parts of the rat and Mongolian cerbil brain during ontogenesis
Место публикации : The Ukrainian biochemical journal. - Київ, 2021. - Vol. 93, № 3. - С. 13-23 (Шифр УУ60/2021/93/3)
MeSH-главная: МОЗГА ГОЛОВНОГО ХИМИЯ -- BRAIN CHEMISTRY
ОНТОГЕНЕЗ
АПОПРОТЕИНЫ -- APOPROTEINS
ЖИВОТНЫЕ
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Rashkivska I., Nedopytanska N., Zhminko P., Kornuta N., Kolyanchuk Ya.
Заглавие : Testing methods for the assessment of chemical neurotoxic effects on the developing organisms in pre- and postnatal period
Место публикации : One Health and Nutritions Problems of Ukraine. - Kyiv, 2021. - № 1. - С. 41-51 (Шифр ОУ26/2021/1)
MeSH-главная: ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE
ОНТОГЕНЕЗ
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цигикало О. В., Дмитренко Р. Р., Попова І. С., Банул Б. Ю.
Заглавие : Особливості становлення деяких кісток черепа на ранніх етапах онтогенезу людини
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2021. - Т. 25, № 3. - С. 144-147 (Шифр БУ5/2021/25/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЧЕРЕП -- SKULL
ОНТОГЕНЕЗ
Аннотация: Дослідження особливостей морфогенезу та становлення ембріотопографії кісток склепіння черепа має важливе значення не лише в розумінні нормального системогенезу зародка людини, але й дозволить удосконалити існуючі методи інвазивного лікування та візуалізації патологій центральної нервової системи у дітей. Мета – дослідити особливості морфогенезу та топографії деяких кісток черепа на ранніх етапах онтогенезу людини. Матеріал і методи. Досліджено 14 серій послідовних гістологічних зрізів препаратів зародків та передплодів людини віком від 6 до 11 тижнів внутрішньоутробного розвитку з використанням комплексу актуальних методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, виготовлення гістологічних зрізів, тривимірне комп’ютерне реконструювання). Результати. Досліджені нами лобова та тім’яна кістки з'являються наприкінці зародкового періоду у вигляді мезенхімальних зачатків, які поступово розширюються вгору відносно первинних точок скостеніння, починаючи від базально-бічних частин голови зародка людини. Протягом 8-го тижня розвитку виявляється зачаток ектоменінгеальної капсули у вигляді тонкої пластини, яка наближена до головного мозку. На початку передплодового періоду виявляються гістологічні ознаки перетинчастого скостеніння досліджуваних кісток черепа з парними центрами скостеніння, тобто лобова та тім’яна кістки розвиваються із парних зачатків, які поступово наближались, що супроводжувалось активним ангіогенезом. Висновки. Первинні центри скостеніння в лобовій та тім’яній кістках черепа зародків людини з’являються на початку передплодового періоду розвитку і відбувається за перетинчастим типом. У лобовій та тім’яній кістках з’являються два центри скостеніння, які поступово зливаються. На початку передплодового періоду виявляється зачаток малого крила клиноподібної кістки, клиноподібно-решітчастий хрящ та ознаки злиття обох центрів скостеніння в тім’яній кістці.
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Sarafyniuk P. V., Sarafyniuk L. A., Khapitska O. P., Kovalchuk O. V., Muzyka N. O.
Заглавие : Dynamics of anthropometric indicators in girls within the pubertal period of ontogenesis
Место публикации : Вісн. морфології. - Вінниця, 2021. - Том 27, N 2. - С. 5-10 (Шифр ВУ8/2021/27/2)
MeSH-главная: АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY
ОНТОГЕНЕЗ
ПОДРОСТКОВАЯ МЕДИЦИНА -- ADOLESCENT MEDICINE
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Слободян О. М., Забродська О. С.
Заглавие : Становлення топографії пупкової вени у передплодів
Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - Чернівці, 2021. - Т. 20, № 2. - С. 35-41 (Шифр КУ26/2021/20/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПУПОЧНЫЕ ВЕНЫ -- UMBILICAL VEINS
ОНТОГЕНЕЗ
Аннотация: Венозний кровотік у печінці є унікальним, тому що забезпечується двома ембріонально та функціонально різними системами: пупковою і ворітною печінковою чи жовточною системами. Найбільшою приносною судиною печінки в передплодів є пупкова вена (ПВ), яка проходить у щілині круглої зв’язки печінки і віддає від 2 до 5 гілок до лівої частки печінки й стільки ж до квадратної. На рівні лівого краю поперечної борозни ПВ поділяється на три кінцеві гілки: задню гілку до лівої частки, венозну (аранцієву) протоку та анастомотичну гілку, за допомогою якої ПВ з’єднується з ворітною печінковою веною (ВПВ). Метою дослідження є встановлення особливостей внутрішньопечінкової топографії пупкової вени в передплодовому періоді онтогенезу людини. У процесі дослідження використано 50 об’єктів передплодів. Для досягнення означеної мети використано комплекс морфологічних методів дослідження, який вміщує метод морфометрії, виготовлення і вивчення серій гістологічних зрізів, макро- та мікроскопію, звичайне й тонке препарування під контролем мікроскопа МБС-10, ін’єкцію судин з наступною рентгенографією. На початку передплодового періоду (7-й тиждень) печінка займає краніовентральний і середній відділи черевної порожнини. Її поперечний розмір дорівнює 4,8 мм (передплід 19,8 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД)) та 5,1 мм (передплід 20,0 мм ТКД). ПВ передплодів 7-го тижня розвитку (14,0-20,0 мм ТКД) вивчена на 16 серіях гістологічних зрізів. Вона вступає в печінку в ділянці переднього краю лівої сагітальної борозни і знизу прикрита тканиною печінки. По ходу вона віддає 2-3 ліві бічні гілки діаметром 40-50 мкм, які розгалужуються в лівій частці органа, та 1-2 праві, що вступають у квадратну частку. ПВ вступає в паренхіму печінки в ділянці переднього краю лівої сагітальної борозни і проходить в передньо-задньому напрямку в межах передньої її частини. Знизу вену покриває тканина печінки. Зовнішній діаметр ПВ біля краю печінки дорівнює 370 мкм (передплід 30,0 мм ТКД), довжина її досягає 940 мкм. По ходу ПВ віддає 2-3 ліві бічні гілки діаметром 98-102 мкм, які розгалужуються в лівій частці печінки, у межах майбутніх II, III та частково I і IV сегментів, та 1-2 праві, що вступають у квадратну частку, закінчуючись у майбутньому IV сегменті. Наприкінці передплодового періоду розвитку внутрішньопечінкова топографія приносних венозних судин (пупкової та ворітної печінкової вени) і їх гілок 1-2 порядків набуває окремих рис дефінітивної будови.
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Костюк В. О.
Заглавие : Особливості морфометричних параметрів над-, підочноямкового та підборідного отворів у перинатальному періоді онтогенезу
Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - Чернівці, 2021. - Т. 20, № 2. - С. 63-75 (Шифр КУ26/2021/20/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ОНТОГЕНЕЗ
ПЛОД -- FETUS
ПОДБОРОДОК -- CHIN
Аннотация: За допомогою сучасних анатомічних методів досліджено 57 препаратів плодів людини 4-10 місяців та 7 новонароджених з метою розташування над-, підочноямкового та підборідного отворів на лицевому відділі черепа у перинатальному періоді онтогенезу. Встановлено, що для досліджуваних морфометричних параметрів розташування над-, підочноямкового і підборідного отворів у плодів та новонароджених є характерно не синхронність збільшення відстані від надочноямкового отвору до bregma справа та зліва, відстані між над- та підочноямковими отворами, відстані між підочноямковими та підборідними отворами, відстані між над-, підочноямковими і підборідними отворами, крім параметрів відстані між підборідним отвором і нижнім краєм нижньої щелепи справа та зліва, для яких притаманне поступове їх збільшення. Для параметрів відстані від надочноямкового отвору до bregma справа та зліва у плодів та новонароджених притаманні два періоди прискореного та два періоди уповільненого розвитку, а саме 6-7-й місяці та 10 місяць – період новонародженості – періоди прискореного розвитку, 4-6-й та 7-10 місяці – періоди сповільненого розвитку; для відстані між над- і підочноямковими отворами справа та зліва – з 4-го по 7-й місяці розвитку та з 8-го місяця по період новонародженості – періоди прискореного розвитку, а з 7-го по 8-й місяці розвитку – період сповільненого розвитку; для відстані між підочноямковим та підборідними отворами справа та зліва періоди прискореного розвитку, це 6-7-й місяці і 8-9-й місяці розвитку, а 7-8-й місяці – період сповільненого розвитку; для відстані між над-, підочноямковими та підборідними отворами притаманні однакові періоди першого прискореного та сповільненого розвитку, це 5-7-й та 7-8-й місяці розвитку відповідно, а другий період прискореного розвитку дещо різний, а саме: для відстані між надочноямковими отворами з 9-го місяця до періоду новонародженості, для відстані між підочноямковими отворами з 9-го по 10 місяці розвитку, для відстані між підборідними отворами – 8-9-й місяці розвитку – другий період прискореного розвитку. Періоди 7-8 місяці та 10 місяць і період новонародженості є критичними періодами розвитку для всіх досліджуваних параметрів.
Найти похожие

21.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Oliinyk I. Yu., Tsyhykalo O. V., Koval O. A.
Заглавие : Features of blood supply to the bones of the lower leg in the ankle joint region
Место публикации : Український журнал медицини, біології та спорту. - Миколаїв, 2021. - Т. 6, № 6(34). - С. 74-79 (Шифр УУ61/2021/6/6(34))
Примечания : Bibliogr. Р. 77-78.
MeSH-главная: ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ -- ANKLE JOINT
НОГА -- LEG
ОНТОГЕНЕЗ
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS
Найти похожие

22.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Антонюк О. П., Вовк Ю. М., Марчук О. Ф., Марчук Ф. Д.
Заглавие : Графічна та пластична реконструції стравоходу в ранньому періоді онтогенезу людини
Место публикации : Вісн. пробл. біол. і медицини. - Полтава ; Київ, 2021. - № 1. - С. 193-197: іл. (Шифр ВУ12/2021/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ОНТОГЕНЕЗ
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
Аннотация: Протягом всього ембріонального періоду між зачатками стравоходу, трахеї, легенів та серця відбуваються інтенсивні процеси взаємного впливу. Зачаток стравоходу збільшується в розмірах, та структури органу утворюються як в передній, так і в сагітальній площинах. Починається процес формування слизової оболонки стравоходу, а також злиття зачатків діафрагми, встановлюються тісні топографоанатомічні взаємозв’язки з блукаючими нервами. Вивчення графічних і пластичних реконструкцій та гістологічних препаратів показало, що кровоносні судини вростають в підслизовий шар стравоходу протягом 7-го тижня розвитку; в середньому відділі зачатка стравоходу (на рівні роздвоєння трахеї) відзначається виражене звуження, що слід вважати початком формування бронхо-аортального звуження стравоходу. На виготовленій реконструкції стравоходу та суміжних з ним органів і структур передплода 29,0 мм ТКД чітко спостерігаються два його звуження: бронхо-аортальне розміщене каудальніше роздвоєння трахеї і діафрагмове. Початковий відділ стравоходу дещо зміщений ліворуч від серединної площини, внаслідок чого між трахеєю і стравоходом утворюється трахео-стравохідна борозна. В передплодовому періоді розвитку відбувається процес відмежування стравоходу від трахеї, що призводить до формування вираженого ущільнення клітин мезенхіми навколо зачатків слизової оболонки розділених органів; подальше відбувається активний процес трансформації епітелію слизової оболонки стравоходу – від двошарового циліндричного (передплоди 60,0-65,0 мм ТКД) до чотиришарового циліндричного (передплоди 70,0-75,0 мм ТКД) епітелію. Становлення топографоанатомічних взаємовідношень стравоходу на етапі внутрішньоутробного розвитку є достатньо динамічним і перебуває в тісному зв’язку з досить інтенсивним розвитком серця, великих судин середостіння та легень. За допомогою адекватних методів встановлені нові факти щодо морфогенезу і становлення будови стравоходу, формування його вигинів, анатомічних звужень, динаміки топографоанатомічних взаємовідношень. Доповнені дані літератури стосовно особливостей становлення слизової та м’язової оболонок стравоходу. Для дослідження розвитку і топографічних взаємовідношень органів і структур в ранньому періоді онтогенезу людини доцільно використовувати методи графічного, а також пластичного реконструювання. Модель забезпечує точність відображення архітектоніки поверхні мікропрепарату та візуалізацію об’єму стравоходу його суміжних органів та структур.
Найти похожие

23.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Загоруйко Г. Є., Марциновський В. П., Загоруйко Ю. В., Філатова В. Л., Шмуліч О. В.
Заглавие : Кінетика зростання лінійних розмірів, площі зрізів, питомої і загальної площі поверхні кардіоміоцитів у ранньому постнатальному онтогенезі щурів Вістар
Место публикации : Вісн. пробл. біол. і медицини. - Полтава ; Київ, 2021. - № 1. - С. 134-138: граф. (Шифр ВУ12/2021/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КРЫСЫ -- RATS
МИОЦИТЫ СЕРДЕЧНЫЕ -- MYOCYTES, CARDIAC
МЫШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ РАЗВИТИЕ -- MUSCLE DEVELOPMENT
САРКОЛЕММА -- SARCOLEMMA
ОНТОГЕНЕЗ
Аннотация: На протязі 45 діб після народження щурів в міокарді ЛШ відбуваються безперервні процеси зростання довжини і ширини 2я – КМЦ відповідно від 25 до 81±5 мкм та від 9,1 (н/р) до 15,3 ± 0,5 мкм. Площі повздовжнього і поперечного зрізів КМЦ зростають відповідно від 227 (н/р) до 1240 ±20 мкм2 та від 65 до 184±10 мкм2 . За цей період часу реальна площа поверхні КМЦ зростає від 1470 до 5170± 200 мкм2 . У процесі постнатального кардіоміогенезу складчаста форма поверхні 2я-КМЦ поступово набуває прямої форми. Най-більш активний процес випрямлення (згладжування) сарколеми і збільшення площі її поверхні, спостерігається на протязі перших 30 діб після народження щурят. Це зумовлено інтенсивним збільшенням лінійних розмірів 2я-КМЦ. До 30-ї доби закінчується формування вставних дисків і реальна форма більшості 2я-КМЦ наближається до форми кругового циліндру. Це дозволяє визначати реальну (р) площу поверхні 2я-КМЦ за допомогою емпірічної формули SКМЦ(р) ? SКМЦ х k. У цій формулі SКМЦ – загальна площа поверхні 2я-КМЦ апроксимованих круговим циліндром, у якого D і L, відповідно, ширина і довжина КМЦ. Критерієм наближення значень SКМЦ SКМЦ(р) є показник «k» – коефіцієнт апроксимації. Цифрові значення «k» визначають за формулою k = Sv КМЦ(р) / Sv КМЦ. У наведеній формулі Sv КМЦ – питома площа поверхні кругового циліндру. Цифрові значення показника Sv КМЦ(р) визначають при морфометрії напівтонких зрізів міокарду ЛШ методом «випадкових ліній в комбінації з точковим методом». Для цього потрібно використовувати квадратну решітку в окулярі світлового мікроскопа. В результаті проведених досліджень нами було встановлено, що при t ? 30 діб, апроксимація форми 2я-КМЦ круговим циліндром цілком виправдано і дозволяє з достатньою точністю визначати значення SКМЦ(р) за допомогою коефіцієнта апроксимації «k». Запропонований метод визначення цифрових значень SКМЦ(р) скоротливих КМЦ цілком об’єктивний, наочний і простий в процесі проведенння обчислювальних процедур.
Найти похожие

24.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Демченко О. М., Родинський О. Г., Кондратьєва О. Ю., Зайченко О. Ю.
Заглавие : Роль тиреоїдних гормонів у формуванні просторової пам’яті щурів у ранньому онтогенезі
Место публикации : Фізіологічний журнал. - К., 2021. - Том 67, N 2. - С. 22-30 (Шифр ФУ6/2021/67/2)
MeSH-главная: ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
ГИПЕРТИРЕОЗ -- HYPERTHYROIDISM
МЕРКАЗОЛИЛ -- METHIMAZOLE
ТИРОКСИН -- THYROXINE
ПОВЕДЕНИЕ ЖИВОТНЫХ -- BEHAVIOR, ANIMAL
ПРОСТРАНСТВЕННАЯ ПАМЯТЬ -- SPATIAL MEMORY
РЕАКЦИЯ БЕГСТВА -- ESCAPE REACTION
СЕРОТОНИН -- SEROTONIN
НЕЙРОТРАНСМИТТЕРНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROTRANSMITTER AGENTS
БИОХИМИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOCHEMICAL PHENOMENA
ХРОМАТОГРАФИЯ ТОНКОСЛОЙНАЯ -- CHROMATOGRAPHY, THIN LAYER
ОНТОГЕНЕЗ
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
Аннотация: Визначали зміни поведінкової і мнестичної активності, а також їх нейрохімічного забезпечення при тиреодисфункції в ювенільних щурів лінії Вістар. Поведінкову активність досліджували у піднесеному хрестоподібному лабіринті, просторову пам’ять вивчали методом вироблення захисної реакції уникнення у водному лабіринті Морріса, а також вироблення їжодобувних реакцій у 8-променевому лабіринті. Вміст вільних амінокислот нейромедіаторного спектра і серотоніну визначали методом тонкошарової хроматографії з наступним спектрофотометруванням. Установлено, що дисфункція щитоподібної залози (ЩЗ) у ранньому онтогенезі супроводжувалася суттєвими порушеннями емоційної й когнітивної активності залежно від тиреоїдного статусу щурів, виявлені також відмінності механізмів формування просторової пам’яті при негативному і позитивному підкріпленні. При цьому анксіолітичний тип поведінки і формування просторової пам’яті в ювенільних тварин з експериментальним гіпертиреозом, можливо, забезпечується підвищенням вмісту ГАМК у неокортексі на 40% та зменшенням вмісту серотоніну в гіпокампі на 32%. Експериментальний гіпотиреоз викликав анксіогенний ефект та порушення когнітивної функції, що супроводжувалось надмірним підвищенням вмісту серотоніну в неокортексі на 51%.
Найти похожие

25.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Марчук О. Ф., Антонюк О. П., Марчук Ю. Ф., Андрійчук Д. Р., Марчук В. Ф.
Заглавие : Реконструкція сечостатевого комплексу жіночої статі в передплодовому періоді онтогенезу
Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - Чернівці, 2021. - Т. 20, № 1. - С. 18-24 (Шифр КУ26/2021/20/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ АНОМАЛИИ -- UROGENITAL ABNORMALITIES
ОНТОГЕНЕЗ
МЮЛЛЕРОВЫ ПРОТОКИ -- MULLERIAN DUCTS
Аннотация: У статті викладені результати реконструкції сечостатевого комплексу жіночої статі у пренатальному періоді онтогенезу людини. Мета дослідження: дослідити розвиток парамезонефричних (мюллерових) проток жіночої статі у передплодовому періоді онтогенезу. Дослідження проведено на сечостатевих комплексах жіночої статі в 20 передплодів методами макромікропрепарування, виготовлення топографоанатомічних зрізів у трьох взаємноперпендикулярних площинах, морфометрії та графічного і пластичного реконструювання. Проведена графічна реконструкція сечостатевого комплексу: парамезонефричних проток; матково-піхвового каналу; мезонефричної протоки; мезонефроса (редукований); статевої залози. У передплодовому періоді онтогенезу спостерігається асинхронна редукція первинних нирок (мезонефросів) та морфометрична асиметрія парамезонефричних проток: довжина правої парамезонефричної протоки переважає над довжиною лівої, а зовнішній діаметр лівої переважає над діаметром правої.
Найти похожие

26.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цигикало О. В., Перебийніс П. П., Кузняк Н. Б., Яковець К. І.
Заглавие : Особливості розвитку надпід'язикових м'язів шиї у ранньому періоді онтогенезу людини
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 3. - С. 151-156 (Шифр БУ5/2020/24/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ШЕИ МЫШЦЫ -- NECK MUSCLES
ОНТОГЕНЕЗ
Аннотация: Мета роботи – уточнити джерела закладки та з’ясувати хронологічну послідовність морфогенезу м’язових структур надпід’язикових трикутників передньої шийної ділянки в зародковому та передплодовому періодах онтогенезу людини. Матеріал і методи. Методами антропометрії, морфометрії, мікроскопії, тривимірного комп’ютерного реконструювання і статистичного аналізу досліджено 25 серій послідовних гістологічних зрізів зародків і передплодів людини віком від 5 до 12 тижнів розвитку (6,0-80,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД )). Результати. Зачаток двочеревцевого м’яза вперше спостерігається у 7-тижневих передплодів людини (15,5-16,0 мм ТКД). Місцем прикріплення переднього черевця двочеревцевого м’яза є присередня поверхня хряща Меккеля. На 12-му тижні внутрішньоутробного розвитку двочеревцевий м’яз набуває свого дефінітивного прикріплення до внутрішньої поверхні тіла нижньої щелепи. Зачаток щелепно-під’язикового м’яза вперше виявлений у 6-тижневих зародків людини 10,0-12,0 мм ТКД. Місце прикріплення останнього починається поблизу підборідного симфізу, прикріплення м’яза до зачатка під’язикової кістки виявлено тільки наприкінці 7-го тижня внутрішньоутробного розвитку (передплоди 19,0-20,0 мм ТКД). Зачаток підборідно-під’язикового м’яза вперше визначається у 6-тижневих зародків людини. У передплодів 15,5-40,0 мм ТКД підборідно-під’язиковий м’яз починається на присередній поверхні хряща Меккеля, а з 12-го тижня внутрішньоутробного розвитку (передплоди 75,0-77,0 мм ТКД) прикріплення м’яза локалізується на внутрішній поверхні тіла нижньої щелепи. Підборідно-язиковий м’яз виявлений на внутрішній та каудальній поверхнях хряща Меккеля, але із середини 12-го тижня внутрішньоутробного розвитку місце його прикріплення переміщується на присередньо-каудальну поверхню тіла нижньої щелепи. Висновки. 1. Зачатки всіх м’язів, які визначають межі надпід’язикових трикутників шиї, виявляються на початку 7-го тижня внутрішньоутробного розвитку (передплоди 15,5-16,0 мм ТКД). 2. Надпід’язикові м’язи прикріплюються до присередньої поверхні хряща Меккеля, але впродовж 8-11-го тижнів внутрішньоутробного розвитку ділянки прикріплення поступово переміщуються на кісткові краї тіла нижньої щелепи, які охоплюють хрящ Меккеля. 3. У передплодовому періоді розвитку пучки щелепнопід’язикового м’яза залишають передню ділянку біля підборідного симфізу вільною. 4. У передплодів людини виявлено прикріплення до під’язикової кістки тільки підборідно-під’язикового та щелепнопід’язикового м’язів.
Найти похожие

27.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Lopushniak L. Ya., Khmara T. V., Palibroda N. M., Shostenko A. A., Boichuk O. M., Palamar A. O.
Заглавие : Fetal topography of branches of the cervical and thoracic divisions of the vagus nerves
Место публикации : Запорож. мед. журн. - Запорожье, 2020. - Том 22, N 4. - С. 495-501 (Шифр ЗУ1/2020/22/4)
MeSH-главная: БЛУЖДАЮЩИЙ НЕРВ -- VAGUS NERVE
ПЛОДА ИССЛЕДОВАНИЯ -- FETAL RESEARCH
ОНТОГЕНЕЗ
Аннотация: Цель работы – выяснить топографию ветвей шейного и грудного отделов блуждающих нервов у плодов человека 4–10 месяцев. Материалы и методы. Исследование проведено на 75 препаратах плодов человека 81,0–375,0 мм теменно-копчиковой длины с помощью методов макромикроскопического препарирования и морфометрии. Результаты. У плодов человека левый блуждающий нерв размещается спереди левой подключичной артерии, а затем латеральнее артериального Боталлова протока и дуги аорты. В области шеи от левого блуждающего нерва отходит верхняя сердечная ветвь, которая направляется к передней поверхности левой общей сонной артерии. В нижнем отделе левой общей сонной артерии верхняя сердечная ветвь отдает две ветви: медиальную, которая достигает стенки дуги аорты, и латеральную, которая проходит вдоль передней поверхности левой общей сонной артерии. На уровне нижнего края дуги аорты от левого блуждающего нерва отходит левый возвратный гортанный нерв. Правый блуждающий нерв проходит спереди от правой подключичной артерии и отдает возвратный гортанный нерв, который огибает подключичную артерию снизу и сзади. На уровне нижнего края щитовидной железы от правого блуждающего нерва ответвляется верхняя сердечная ветвь. От правого возвратного гортанного нерва отходит нижняя сердечная ветвь, которая направляется вниз и медиально и располагается на правой переднебоковой поверхности трахеи. Выводы. В течение плодного периода онтогенеза человека наблюдается возрастная и индивидуальная анатомическая изменчивость ветвей шейного и грудного отделов блуждающих нервов, которая характеризуется вариабельностью строения, асимметрией топографии возвратных гортанных нервов, бронхиальных, пищеводных и сердечных ветвей. От левого блуждающего нерва на уровне нижнего края дуги аорты отходит левый возвратный гортанный нерв. Правый возвратный гортанный нерв отходит от правого блуждающего нерва на уровне правой подключичной артерии. Пищеводные ветви блуждающих нервов образуют пищеводное нервное сплетение, из которого формируется преимущественно задний блуждающий ствол. Передний блуждающий ствол является непосредственным продолжением ветвей левого блуждающего нерва. В иннервации дуги аорты участвует общий сердечный ствол, который образован верхней сердечной ветвью и верхним сердечным нервом, а также имеет связи как с блуждающим, так и с возвратным гортанным нервами.
Найти похожие

28.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лопушняк Л. Я., Хмара Т. В., Марчук О. Ф., Бойчук О. М., Герасим Л. М., Галагдина А. А.
Заглавие : Особливості становлення топографії шийної фасції і клітковинних просторів передньої та бічних ділянок шиї у плодів людини
Место публикации : Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - Полтава, 2020. - Т. 20, № 2. - С. 150-156: іл. (Шифр АУ20/2020/20/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: МЫШЦЫ -- MUSCLES
ПЛОД -- FETUS
ОНТОГЕНЕЗ
Аннотация: З’ясування особливостей будови і топографо-анатомічних взаємовідношень фасцій, м’язів, судинно-нервових утворень, клітковинних просторів та органів різних ділянок тіла людини вимагає застосування відповідного комплексу методів морфологічного дослідження. Слід зазначити, що поверхнева, передтрахейна та передхребтова пластинки шийної фасції утворюються залежно від походження і морфогенезу відповідних груп м’язів шиї. Одержання даних щодо становлення будови і топографії шийної фасції та міжфасціальних клітковинних просторів передньої і бічних ділянок шиї упродовж плодового періоду онтогенезу людини є актуальним напрямком розвитку фетальної анатомії та хірургії і можуть бути використані для співставлення у віковому аспекті. Метою дослідження було з’ясування особливостей становлення топографії шийної фасцій та міжфасціальних клітковинних просторів передньої та бічних ділянок шиї у плодів людини 4-10 місяців. Дослі-дження проведено на 75 плодах людини 4-10 місяців 81,0-375,0 мм тім’яно-куприкової довжини без зовнішніх ознак анатомічних відхилень чи аномалій розвитку шийної ділянки за допомогою макромікроскопічного препарування органів і структур передньої та бічних ділянок шиї, виготовлення то-пографоанатомічних зрізів шиї на різних рівнях. Під час макромікроскопічного препарування шийної ділянки у плодів людини 4-7 місяців виділяються тонкі, напівпрозорі пластинки шийної фасції: поверхнева, середня (передтрахейна) та глибока (передхребтова). У плодів 8-10 місяців у передній ділянці шиї пластинки шийної фасції чітко виражені, блискучі та простежуються на всьому протязі. Підшкірна, або поверхнева, та внутрішньошийна фасції не є власними фасціями шиї і без чітких меж переходять у суміжні ділянки. У плодовому періоді онтогенезу людини відбувається формування міжфасціальних клітковинних просторів передньої та бічних ділянок шиї: надгруднинного, переднутрощевого, позаднутрощевого, передддрабинчастого, міждрабинчастого клітковинних просторів та піхви судинно-нервових пучків шиї. Упродовж плодового періоду онтогенезу людини спостерігається виражена варіація ступеня розвитку та розміщення пластинок шийної фасції.
Найти похожие

29.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цигикало О. В., Попова І. С.
Заглавие : Топографо-анатомічні особливості нервів підпід’язикової ділянки у передплодів та плодів людини
Место публикации : Вісн. пробл. біол. і медицини. - Полтава ; Київ, 2020. - № 1. - С. 313-316: іл. (Шифр ВУ12/2020/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЭМБРИОНАЛЬНЫЕ СТРУКТУРЫ -- EMBRYONIC STRUCTURES
ОНТОГЕНЕЗ
ШЕЯ -- NECK
ПОДЪЯЗЫЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- SUBLINGUAL GLAND
ПОДЪЯЗЫЧНОГО НЕРВА ПОВРЕЖДЕНИЯ -- HYPOGLOSSAL NERVE INJURIES
Аннотация: Структуры подподъязычных треугольников передней шейного участка имеют большое клиническое значение, так как компоненты иннервации, в частности составляющие шейной петли (ШП), которая топографически располагается в смежных участках и имеет тесные синтопические связи с магистральными сосудами и нервами, служит материалом при реконструкционных операционных вмешательств. Нами исследовано 17 препаратов предплодов и плодов человека (42,0-310,0 мм) теменно-копчиковой длины (ТКД)), которые охватывают поздний предплодовый и плодовый периоды (от 10-й недели до конца 8-го месяца) внутриутробного развития (ВУР) человека с помощью классических методов морфологического исследования. В плодовом и позднем предплодовом периодах ВУР человека ШП сформирована за счет анастомоза верхнего и нижнего корешков, которые граничат с магистральными сосудами – внутренней сонной артерией и внутренней яремной веной (ВЯВ). Верхний корешок ШП наблюдался в виде ветви подъязычного нерва, который за счет нисходящего хода достигал влагалища основного сосудисто-нервного пучка шеи впереди ВЯВ. Понимание топографии ветвей и анастомозов в составе ШП имеет большое значение при реконструктивных хирургических вмешательствах на шее, так как ее ветви и корни находятся в непосредственном контакте с магистральными сосудами.
Найти похожие

30.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рябий Ю. М., Нарсія В. І., Кривецький В. В.
Заглавие : Розвиток крижового та куприкового відділів хребта в пренатальному періоді онтогенезу людини
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 3. - С. 96-101 (Шифр БУ5/2020/24/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КРЕСТЦОВО-КОПЧИКОВАЯ ОБЛАСТЬ -- SACROCOCCYGEAL REGION
ОНТОГЕНЕЗ
ПОЗВОНОЧНИК -- SPINE
Аннотация: Мета роботи – з’ясувати особливості розвитку та формування крижового та куприкового відділів хребтового стовпа в зародковому, передплодовому, плодовому періодах та в новонароджених людини. Матеріал і методи. Матеріалом для дослідження були 75 серій зрізів людських зародків і передплодів від 5,0 до 90,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД), а також 70 препаратів плодів та новонароджених. Використані методи гістологічного дослідження із забарвленням препаратів гематоксилін-еозином, пікрофуксином за методом Ван Гізон, морфометрії, пластичного і графічного реконструювання, анатомічного препарування, ін’єкції артеріальних судин рентгенконтрастною речовиною (йоди-ксанол), рентгенографії, статистичної обробки даних. Результати. Вперше за допомогою адекватних морфологічних методів виконане дослідження морфогенезу і динаміки просторовочасових взаємовідношень структур ділянки крижового та куприкового відділів хребтового стовпа людини впродовж пренатального періоду розвитку із точки зору топографоанатомічного підходу до проблем ембріогенезу. Висновки. У роботі за допомогою сучасних методів анатомічного дослідження наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо становлення і топографо-анатомічних взаємовідношень структур крижового та куприкового відділів хребтового стовпа в пренатальному періоді онтогенезу людини, з’ясована динаміка просторово-часових перетворень частин крижового та куприкового відділів хребтового стовпа, синтопічна кореляція із суміжними структурами.
Найти похожие

1-30 31-60 61-90 91-120 121-150 151-180

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)