Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книг та авторефератів дисертацій (17)

Польських медичних книг (1)

Зведеного каталогу періодичних видань (158)

Предметні рубрики (3)

Польські медичні книги (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>S=АНГИОГРАФИЯ<.>

Общее количество найденных документов : 148
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Дзюбановський, І. Я.
КТ-ангіографічна анатомія черевного стовбура та варіації відходження лівої шлункової артерії / І. Я. Дзюбановський, А. М. Продан, Б. Я. Маслій // Шпит. хірургія. - 2023. - N 3. - С. 24-27
MeSH-главная:
АОРТА БРЮШНАЯ -- AORTA, ABDOMINAL (анатомия и гистология, рентгенография)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (использование, методы)
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY (использование, методы)
Аннотация: Мета роботи: повідомити про варіанти анатомії черевного стовбура та відходження лівої шлункової артерії. Всі пацієнти (n=175), яким проводили КТ черевної порожнини у відділеннях функціональної діагностики у 2020–2022 роках, були досліджені ретроспективно. Комп’ютерну томографію черевної порожнини проводили за допомогою 64-рядного сканера (Philips Brilliance). Під час дослідження приблизно 60–80 мл неіоногенного йодовмісного контрасту вводили пацієнтам у ліктьову вену. Сканування проводили за стандартним протоколом компʼютерної діагностики. Зображення отримували від рівня діафрагми до крила клубових кісток. Аналіз зображень проводили за допомогою відповідного програмного забезпечення. Трифуркація черевного стовбура на загальну печінкову артерію, ліву шлункову артерію та селезінкову артерію (tripus Halleri, тип І) був найбільш типовим варіантом будови (94,29 %) в нашому спостереженні. Решта варіантів зустрічалися з низькою частотою. Адекватна оцінка анатомо-топографічних варіацій будови черевного стовбура та відходження лівої шлункової артерії у передопераційному періоді значно полегшує виконання всіх етапів ендоваскулярного втручання та мінімізує число інтра- та післяопераційних ускладнень пов’язаних із помилковою емболізацією інших гілок черевного стовбура.

Доп.точки доступа:
Продан, А. М.; Маслій, Б. Я.
Экз-ры:
Найти похожие

Василюк, Н. В.
Патологія каротидного трикутника шиї як одна з екстрареспіраторних причин хронічного кашлю (клінічний випадок) / Н. В. Василюк, І. В. Дмитрів // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2023. - N 2. - С. 63-67
MeSH-главная:
КАШЕЛЬ -- COUGH (диагностика, этиология)
ШЕЯ -- NECK (кровоснабжение, патология)
ПАРАГАНГЛИОМА -- PARAGANGLIOMA (диагностика)
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY (методы)

Доп.точки доступа:
Дмитрів, І. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Історичні та сучасні аспекти методів ангіовізуалізації ішемічної хвороби серця (огляд літератури) [] / В. О. Губка [та ін.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2023. - Том 25, N 6. - С. 541-547
MeSH-главная:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (диагностика, этиология)
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS (диагностика)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (диагностика)
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY (использование)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Ішемічна хвороба серця (ІХС) – надзвичайно поширене клінічне серцево-судинне захворювання, що зумовлене атеросклерозом субепікардіальних вінцевих артерій (ВА) та може мати гострий і хронічний перебіг. Захворюваність на ІХС зростає з кожним роком, а пацієнти стають молодшими. ІХС має високий рівень не тільки захворюваності, але й смертності. В Україні ІХС є головною причиною смертності населення. Без своєчасної діагностики та ефективного лікування може виникнути інфаркт міокарда або настати раптова серцева смерть. Мета роботи – узагальнити та розширити знання про сучасні методи, що застосовують для візуалізації вінцевих артерій, їхню еволюцію, можливості, ефективність, показання до використання, безпечність для пацієнта, які ґрунтуються на принципах доказової медицини. Встановити етіологічну причину ішемії міокарда можна лише після візуалізації ВА. Лікар-практик має змогу візуалізувати ВА за допомогою рентгенконтрастної коронароангіографії або комп’ютерної томографії органів грудної клітки з контрастним підсиленням. Методи візуалізації ВА застосовують у клінічній практиці вже понад пів сторіччя. Постійно оновлюють апаратну частину та програмне забезпечення, удосконалюють і розширюють діагностичні можливості цих методів, оновлюють рекомендації щодо їх застосування у загальноклінічній практиці. Головне завдання для клініциста – підтвердити чи спростувати наявність атеросклеротичного ураження ВА, а також встановити його локалізацію, поширення, ступінь стенозування, значущість для коронарного кровотоку, наявність кальцинозу ВА, колатеральних шляхів, склад бляшки та її внутрішню структуру. Лише після визначення усіх анатомічних і фізіологічних аспектів атеросклеротичного процесу в ВА можна обрати правильну стратегію лікування пацієнта мультидисциплінарною серцевою командою: фармакологічну терапію, метод реваскуляризації серця та заходи щодо первинної чи вторинної профілактики. Висновки. ІХС поширена в усьому світі. Нині доступними є два методи ангіовізуалізації вінцевих судин – інвазивна коронароангіографія та неінвазивна КТ-коронарографія. Необхідні наступні дослідження щодо ефективності та безпеки різних методів візуалізації ВА при ІХС. Покращення результатів діагностичного пошуку залежить і від можливостей апаратної складової клініки, й від раціональної побудови лікарем оптимальної послідовності діагностичного процесу.
The aim of the work. To summarize and expand knowledge about current methods used for visualization of coronary arteries, their evolution, capabilities, effectiveness, indications for use, safety for patients, guided by the principles of evidence-based medicine. Coronary artery disease (CАD) is an extremely common clinical cardiovascular disease, which is caused by atherosclerosis of the subepicardial coronary arteries (CAs) and can have both acute and chronic course. The incidence of CАD is increasing every year and getting younger. CАD has not only a high morbidity rate, but also a high mortality rate. In Ukraine, mortality from CАD is the main cause of population mortality. Without timely diagnosis and effective treatment, myocardial infarction or sudden cardiac death may develop. It is possible to ascertain the etiological cause of myocardial ischemia only after visualization of the СAs. A practicing physician is able to visualize the СAs using X-ray contrast coronary angiography or contrast-enhanced computed tomography of the chest. СA visualization methods have been used in clinical practice for more than half a century. The hardware and software are constantly upgraded, the diagnostic options of these methods are improved and expanded, and recommendations regarding their use in general clinical practice are updated. The main task for clinicians is to confirm or rule out the presence of a СA atherosclerotic lesion, as well as to determine its localization, extent, degree of stenosis and its significance for coronary blood flow, the presence of СA calcification, collateral pathways, plaque composition and its internal structure. Only after identifying the anatomical and physiological aspects of the atherosclerotic process in СA, it is possible to choose the right strategy for the treatment of patients by a multidisciplinary heart team including pharmacological therapy, a method of cardiac revascularization, and measures for primary or secondary prevention. Conclusions. CАD is a common disease worldwide. Today, two methods of the CА visualization are available – invasive coronary angiography and non-invasive coronary CT angiography. Further research is needed on the efficacy and safety of different СA imaging methods in CAD. Better results of the diagnostic search depend on both the capabilities of the clinic hardware component and on the optimal sequence for diagnostic processes rationally constructed by physicians.

Доп.точки доступа:
Губка, В. О.; Вайло, Ю. М.; Матерухін, А. М.; Макаренков, А. Л.
Экз-ры:
Найти похожие

Якушев, А. В.
Застосування віртуальної навігації в хірургічному лікуванні передсердних макро-реентрі тахіаритмій [] / А. В. Якушев, М. С. Подлужний // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2023. - Том 25, N 6. - С. 501-505
MeSH-главная:
ТАХИКАРДИЯ -- TACHYCARDIA (диагностика, патофизиология, хирургия)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (диагностика, патофизиология, хирургия)
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY (использование)
Аннотация: Передсердним макро-реентрі тахіаритміям належать перші позиції в структурі тахіаритмій, і однією з найпоширеніших у цій групі є тріпотіння передсердь (ТП). Ці порушення ритму серця призводять до суттєвого зниження якості життя пацієнтів, а інколи – опосередковано через ускладнення – можуть спричиняти інвалідизацію та летальні наслідки. Медикаментозне лікування аритмій цієї групи має обмежену ефективність, і на перші позиції виходить хірургічний метод лікування – катетерні абляції. Абляцію ТП традиційно здійснюють, не використовуючи систему навігації під контролем рентгеноскопії, але це пов’язано з підвищеним променевим навантаженням на пацієнта та персонал. Досягнення в сучасній аритмології дають змогу створювати анатомічні моделі камер серця й активаційні моделі поширення електричного збудження анатомічними моделями. Це зменшує променеве навантаження і не потребує додаткового обладнання й умінь. Мета роботи – порівняти показники тривалості процедури та променевого навантаження під час радіочастотної катетерної абляції каво-трикуспідального перешийка з використанням 3D-навігації та при застосуванні традиційної методики. Матеріали та методи. В основу роботи покладено аналіз результатів лікування 84 пацієнтів, які перебували на лікуванні в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова» НАМН України в 2014–2021 рр. Залежно від способу візуалізації пацієнтів поділили на дві групи. У І групу залучили 31 хворого, яким радіочастотну абляцію каво-трикуспідального істмусу (КТІ) здійснили за традиційною методикою під рентгеноскопічним контролем без використання системи навігації. В ІІ групу залучили 27 пацієнтів, у яких створювали анатомічну модель правого передсердя. Результати. У пацієнтів усіх груп вдалося досягти критерії успішності процедури – створити лінії двоспрямованого блока по КТІ. У І групі період від першої аплікації до відновлення синусового ритму у середньому тривав 325 ± 25 с при середній кількості аплікацій 7,4 ± 0,6 (від 5 до 10). Середня тривалість процедури становила 43,0 ± 3,3 хв із середньою тривалістю рентгену 572 ± 44 с, середній добуток дози-площі (Dose Product Area – DAP) – 62,0 ± 5,0 Gy.cm2. У ІІ групі загальна тривалість першого етапу втручання становила 312 ± 26 с. Період до припинення тахікардії та відновлення синусового ритму в середньому становив 230 ± 19 с. Період від відновлення синусового ритму до підтвердження двоспрямованого блока по КТІ у середньому тривав 71 ± 6 с при середній кількості аплікацій 3,2 ± 3,0 на процедуру. Середня тривалість процедури – 41,5 ± 3,5 хв, середня тривалість рентгену – 120 ± 10 с, середній DAP – 15,0 ± 1,3 Gy.cm2. Висновки. Використання анатомічної моделі правого передсердя дає змогу зменшити променеве навантаження на 75,8 % порівняно з таким при використанні традиційної методики під час радіочастотної катетерної абляції каво-трикуспідального перешийка, а показники тривалості процедури зіставні. Отже, застосування анатомічної моделі може бути рекомендоване при абляціях каво-трикуспідального перешийка.
Macro-re-entrant atrial tachyarrhythmias occupy the leading positions in the structure of tachyarrhythmias, and one of the most common in this group is atrial flutter. These abnormal rhythms lead to a significant decrease in the quality of patients’ life, and sometimes, indirectly due to complications, can lead to disability and fatal consequences. Medical treatment for this group of arrhythmias has limited effectiveness, and the surgical method of treatment – catheter ablation – comes to the first place. Ablation of atrial flutter is traditionally performed under the guidance of fluoroscopy without the use of a navigation system, but this is associated with increased radiation exposure to patients and staff. Advances in modern arrhythmology make it possible to create anatomical models of heart chambers and activation models of the excitation spreading along anatomical models, reducing the radiation load, but requiring additional equipment and skills. Aim: to compare the procedure duration and radiation load during radiofrequency catheter ablation of the cavo-tricuspid isthmus using 3D navigation with traditional methods. Materials and methods. The work was based on the analysis of treatment results in 84 patients at National M. Amosov Institute of Cardiovascular Surgery affiliated to National Academy of Medical Sciences of Ukraine in the period from 2014 to 2021. Depending on the imaging method, patients were divided into 2 groups. Group I included 31 patients who underwent radiofrequency cavo-tricuspid isthmus (CTI) ablation according to the traditional method under fluoroscopic control without using a navigation system. Group II comprised 27 patients in whom an anatomical model of the right atrium was created. Results. Success criteria were achieved in all groups, bidirectional block line was created at the level of the CTI. In group I, the average time from the first application to the restoration of sinus rhythm was 325 ± 25 s with an average number of applications of 7.4 ± 0.6 (from 5 to 10). The average procedure time was 43.0 ± 3.3 min, with an average X-ray time of 572 ± 44 s and an average dose area product (DAP) was 62.0 ± 5.0 Gy.cm2. In group II, the total duration of the first stage of the intervention was 312 ± 26 s. The average time to stopping tachycardia and restoring sinus rhythm was 230 ± 19 s. The average time from sinus rhythm restoration to confirmation of bidirectional CTI block was 71 ± 6 s with an average number of applications of 3.2 ± 3.0 per the procedure. The average procedure time was 41.5 ± 3.5 min, the average X-ray time was 120 ± 10 s, the average DAP was 15.0 ± 1.3 Gy.cm2. Conclusions. The usage of the anatomical model of the right atrium reduces X-ray exposure by 75.8 %, in comparison to the traditional technique, during radiofrequency catheter ablation of the cavo-tricuspid isthmus with similar procedure time. The anatomical model can be recommended for ablation of the cavo-tricuspid isthmus.

Доп.точки доступа:
Подлужний, М. С.
Экз-ры:
Найти похожие

Луценко, Н. С.
Діагностичні можливості оптичної когерентної томографії та ангіографії у діагностиці первинної відкритокутової глаукоми / Н. С. Луценко, Т. В. Неділька // Сучасні медичні технології. - 2022. - N 1. - С. 14-21
MeSH-главная:
ГЛАУКОМА ОТКРЫТОУГОЛЬНАЯ -- GLAUCOMA, OPEN-ANGLE (диагностика)
ТОМОГРАФИЯ ОПТИЧЕСКАЯ КОГЕРЕНТНАЯ -- TOMOGRAPHY, OPTICAL COHERENCE (использование)
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY (методы)

Доп.точки доступа:
Неділька, Т. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Соломончук, А. В.
Ангіографічна характеристика пацієнтів з гострим інфарктом міокарда, що ускладнився гострою серцевою недостатністю високих градацій [] / А. В. Соломончук // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 37-43. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (рентгенография)
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY (использование)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- CARDIAC OUTPUT, LOW (осложнения)
Аннотация: Мета роботи. Оцінити особливості ангіографічної картини у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (ГІМ), що ускладнився гострою серцевою недостатністю (ГСН) високих градацій. Матеріал і методи. Дане дослідження є ретроспективним аналізом 828 історій хвороби пацієнтів, що лікувались з приводу STEMI у відділенні для хворих на інфаркт міокарда КНП «Вінницький регіональний центр серцево-судинної патології». Проведено аналіз двох груп пацієнтів: І група (n=699) пацієнти з ГІМ без ознак ГСН високих градацій та ІІ група (n=129) пацієнти з ГІМ, перебіг якого ускладнився ГСН високих градацій (Killip III та Killip IV). Результати. Ургентну коронароангіографію (КАГ) проведено 456 (55,1%) пацієнтам, ургентну реваскуляризацію проведено 435 (52,5%) пацієнтам, серед яких 403 (48,7%) пацієнтам проведено стентування коронарних артерій (КА), 18 (2,2%) – проведено тромбаспірацію, 2 (0,2%) проведено ангіопластику КА без імплантації стента. На догоспітальному етапі 24 (2,9%) пацієнтам проведено тромболізис, з яких 12 (1,4%) потребували подальшого стентування КА. Не потребували реваскуляризації, за результатами КАГ, 21 (2,6%) пацієнт. У загальній групі обстежених переважали пацієнти з односудинним ураженням КА – 241 (52,8%) (р=0,003). Виявлено, що у пацієнтів І групи достовірно частіше траплялось односудинне 218 (57,2%) та двосудинне 105 (27,6%) ураження КА (р=0,058), і рідше, у 58 (15,2%) - багатосудинне ураження КА. У ІІ групі відзначався рівномірний розподіл пацієнтів з односудинним – 23 (30,7%), двосудинним – (28 (37,3%) та багатосудинним – 24 (32,0%) ураженням КА. Висновки. У всіх вікових групах пацієнтів переважає ангіопластика коронарних артерій з подальшим їх стентуванням, як метод реваскуляризації, від 56,8% у групі 30-49 років до 47,1% у групі пацієнтів старше 70 років. Відзначається значне зростання частки жінок у структурі пацієнтів, яким проведена реваскуляризація, що може бути пов’язано з більшою тривалістю життя жінок. У групі гострого інфаркту міокарда, що ускладнився гострою серцевою недостатністю високих градацій (Killip III та Killip IV), відзначається рівномірний розподіл пацієнтів з односудинним - 23 (30,7%), двосудинним - 28 (37,3%) та багатосудинним - 24 (32,0%) ураженням коронарних артерій.

Экз-ры:
Найти похожие

Іванченко, А. Ю.
Зміни кровотоку сітківки за даними оптичної когерентної томографії – ангіографії у пацієнтів після регматогенного відшарування сітківки [] / А. Ю. Іванченко, І. М. Безкоровайна // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2022. - Т. 22, № 3/4. - С. 58-61
MeSH-главная:
СЕТЧАТКИ БОЛЕЗНИ -- RETINAL DISEASES
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY
Аннотация: Мета. Провести порівняльний аналіз мікроциркуляції сітківки за даними ОКТ-а у прооперованих хворих з приводу регматогенного відшарування сітківки без відшарування макулярної зони та з відшаруванням макулярної зони. Матеріали і методи дослідження. У це проспективне дослідження після розгляду критеріїв включення та виключення ми включили 116 пацієнтів: 65 пацієнтів після регматогенного відшарування сітківки без відшарування макулярної зони і 51 пацієнтів після регматогенного відшарування сітківки з відшаруванням макулярної зони. Ми проаналізували за допомогою даних OCT-а розмір зони фовеальної аваскулярної зони, щільність поверхневих судин і щільність глибоких судин, щільність хоріокапілярних судин в очах з РВС без відшарованої макули і з відшарованою макулою і оцінювали їх кореляцію з функціональними та анатомічними результатами через 1,3,6 та 12 місяців після оперативного лікування. Результати. У групі без відшарування макулярної зони найкраще корегована гострота зору збільшилася (у середньому від 1,02 ± 0.76 до 1.45 ± 0,57) logMAR порівняно з вихідним рівнем, мали нижчу щільність глибоких судин у парафовеальній області 58,51-61,35. У групі з відшаруванням макулярної зони найкраще корегована гострота зору становила (у середньому від 0,26 ± 0.28 до 0,33 ± 0.30) logMAR, мали нижчу середню щільність поверхневих судин у парафовеальній зоні 48,81-53,42, нижчу середню щільність глубоких судин у фовеальній 56,89-60,12 і парафовеальній зонах 59,98- 62,30. Висновки. При регматогенному відшаруванні сітківки без відшарування макулярної ділянки виявили, що остаточна найкраще корегована гострота зору була пов’язана з парафовеальною щільністю глубоких судин ( r = ? 0,340, p = 0,010). При регматогенному відшаруванні сітківки з відшаруванням макулярної ділянки виявили, що найкраще корегована гострота зору була пов’язана з фовеальною щільністю поверхневих судин ( r = ? 0,451, p = 0,005) і парафовеальною щільністю глибоких судин ( r = ? 0,418, p = 0,010). При порівнянні судин сітківки після успішного відновлення регматогенного відшарування сітківки без відшарування макули та з відшаруванням макули обидві досліджувані групи мали нижчу щільність судин порівняно з парними очима ( r = ? 0,402, p = 0,006).

Доп.точки доступа:
Безкоровайна, І. М.
Экз-ры:
Найти похожие

Підвальна, У. Є.
Морфометрія вічок вінцевих артерій у жінок: ангіографічне дослідження [] / У. Є. Підвальна // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 431-435
MeSH-главная:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ БОЛЕЗНИ -- VASCULAR DISEASES
АОРТА -- AORTA
АРТЕРИИ -- ARTERIES
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Аннотация: Основною причиною смерті у всьому світі залишаються серцево-судинні захворювання. Ішемічна хвороба серця є найпоширенішою формою серед жінок, спричиняючи ранню смертність, інвалідизацію та погіршення якості життя. Мета роботи. Провести морфометричний аналіз вічок вінцевих артерій у жінок в нормі та за умов ураження вінцевих артерій з оцінкою взаємозв’язку віково-антропометричних показників. Об’єкт і методи дослідження. Ангіографічні зображення вінцевих артерій жінок в нормі (24 особи) та з ішемічною хворобою серця (32 особи). Застостовані методи: коронарографія, математичні та статистичні розрахунки. Результати дослідження та їх обговорення. Висота вічка лівої вінцевої артерії (4,78±1,16 мм) є значно більша, ніж висота вічка правої вінцевої артерії (3,94±0,98 мм) у жінок з ураженням вінцевих артерій (р=0,003). За умов норми встановлено аналогічні відмінності: висота вічка лівої вінцевої артерії – 5,96±0,91 мм, правої вінцевої артерії 4,58±1,10 мм (р0,0001). Висота вічка лівої (р0,05). При вивченні комплексного впливу чинників на параметри досліджуваних судин встановлено поєднаний зв’язок віку та площі поверхні тіла на висоту вічка правої вінцевої артерії і віку та маси тіла на висоту вічка лівої вінцевої артерії. Хоча при аналізі парного кореляційного зв’язку не було встановлено суттєвого взаємозв’язку віку із антропологічними параметрами. У здорових жінок, як і при ураженні вінцевих артерій, доведено прямий середньої сили кореляційний зв’язок зросту з масою тіла (r=+0,49, р=0,014) та з показником площі поверхні тіла (r=+0,63, р=0,001). Висновки. Встановлено різні взаємозв’язки між висотою вічка правої, лівої вінцевих артерій та віком, зростом, масою, індексом маси тіла, площею поверхні тіла у жінок з та без ураження вінцевих артерій.

Экз-ры:
Найти похожие

Pidvalna, U. Yе.
Morphometry of the coronary ostia in women: an angiographic study [] / U. Yе. Pidvalna // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 426-431
MeSH-главная:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
АОРТА -- AORTA
АРТЕРИИ -- ARTERIES
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Аннотация: Cardiovascular diseases remain the main cause of death worldwide. Coronary heart disease is most common among women causing early mortality, disability, and reduced quality of life. Purpose. To conduct a morphometric analysis of the coronary ostia in healthy women and in female patients with coronary artery disease assessing the interrelationship of age-anthropometric indicators. Materials and methods. Angiographic images of coronary arteries of healthy women (24 people) and women with coronary heart disease (32 people). Methods used were coronary angiography, mathematical and statistical calculations. Results. The height of the left coronary artery ostium (4.78±1.16 mm) is significantly bigger than the height of the right coronary artery ostium (3.94±0.98 mm) in women with coronary artery disease (p=0.003). Under normal conditions, similar differences were established: the height of the left coronary artery ostium 5.96±0.91 mm, and the height of the right coronary artery ostium 4.58±1.10 mm (p0.0001). The height of the ostia of the left (p0.05). When studying the complex influence of factors on the parameters of the studied vessels, a combined relationship between age and body surface area which had impact on the height of the right coronary ostium, as well as age and body weight influence on the height of the left coronary ostium were established. However, the pairwise correlation analysis did not establish a significant relationship between age and anthropological parameters. In healthy women, as well as in those with coronary artery disease, a direct correlation of medium strength with body weight (r=+0.49, p=0.014) and with the body surface area indicator (r=+0.63, p =0.001) was proved. Conclusions. Various interrelationships between the height of the right and left coronary ostia and age, height, weight, body mass index, and body surface area in women with andwithout coronary artery disease were established.

Экз-ры:
Найти похожие

10.

Про затвердження медико-технічних вимог до стаціонарних ангіографічних рентгенівських систем цифрових, які є предметом закупівлі за кошти державного бюджету за програмою "Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я" [] : наказ Міністерства охорони здоров'я України № 1356 від 03.07.2021 р. // Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров'я. - 2021. - N 10. - С. 5-8
MeSH-главная:
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY (оборудование)
МЕДИЦИНСКИЕ ПРИБОРЫ, ЗАКОНЫ И НОРМАТИВНЫЕ АКТЫ -- MEDICAL DEVICE LEGISLATION
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ -- EMERGENCY MEDICAL SERVICES (законодательство и юриспруденция)
МЕДИЦИНСКОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION, MEDICAL
УКРАИНА -- UKRAINE

Экз-ры:
Найти похожие

11.

Прогресування атеросклеротичного ураження коронарних артерій у хворих, що перенесли інфаркт міокарда, протягом трьох років спостереження [] / В. О. Шумаков [та ін.] // Укр. кардіол. журнал. - 2021. - Том 28, N 2. - С. 11-21
MeSH-главная:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY

Доп.точки доступа:
Шумаков, В. О.; Малиновська, І. Е.; Терещенко, Н. М. ; Бабій, Л. М.; Волошина, О. В.; Погурельська, О. П.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Оцінка стану мікроциркуляторного русла сітківки від фовеа до периферії за допомогою оптичної когерентної томографії-ангіографії / Н. С. Луценко [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2021. - N 1. - С. 32-37
MeSH-главная:
СЕТЧАТКИ БОЛЕЗНИ -- RETINAL DISEASES (диагностика)
ТОМОГРАФИЯ ОПТИЧЕСКАЯ КОГЕРЕНТНАЯ -- TOMOGRAPHY, OPTICAL COHERENCE (использование, методы)
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY (использование, методы)
Аннотация: Розглядається підвищення ефективності діагностики змін мікроциркуляторного русла сітківки шляхом оцінки його стану у нормі від області фовеа до периферії за допомогою ОКТ-А. Розраховано щільність судин поверхневого та глибокого сплетінь для відстані 1-9 мм від центру фовеа. Визначено, що щільність поверхневого сплетіння зменшувалась на 38-46% - від 2 до 9 мм від центру фовеа, тоді як щільність глибокого - лише на 18-25% - від 3 до 8 мм від фовеа. Отримані дані щодо статистично значимого завищення показників щільності поверхневого сплетіння у верхньому та нижньому напрямках у зонах з наявністю судинних аркад, відсутність яких у скроневому напрямку робить більш доцільним використання ОКТ-А для обстеження саме цієї області. ОКТ-А є ефективним методом якісної та кількісної оцінки стану мікроциркуляторного русла сітківки від фовеа до дальньої периферії.
Рассматриватся повышение эффективностим диагностики изменений микроциркуляторного русла сетчатки путем оценки его состояния в норме от области фовеа к периферии с помощью ОКТ-А. Рассчитана плотность сосудов поверхностного и глубокого сплетений на расстоянии 1-9 мм от центра фовеа. Плотность поверхностного сплетения уменьшалась на 38-46% от 2 до 9 мм от центра фовеа, тогда как плотность глубокого - лишь на 18-25% от 3 до 8 мм от фовеа. Получены данные о статистически значимом завышении показателей плотности поверхностного сплетения в верхнем и нижнем направлениях в зонах с наличием сосудистых аркад, отсутствие которых в височном направлении делает более целесообразным использование для обследования именно этой области. ОКТ-А является эффективным методом качественной и количественной оценки состояния микроциркуляторного русла сетчатки от фовеа к дальней периферии.

Доп.точки доступа:
Луценко, Н. С.; Кирилова, Т. С.; Рудичева, О. А.; Ісакова, О. А.; Неділька, Т. В.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Про затвердження медико-технічних вимог до стаціонарних ангіографічних рентгенівських систем цифрових, які є предметом закупівлі за кошти державного бюджету за програмою "Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я" [] : наказ Міністерства охорони здоров'я України № 1356 від 03.07.2021 р. // Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров'я. - 2021. - N 8. - С. 64-66
MeSH-главная:
МЕДИЦИНСКИЕ ПРИБОРЫ, ЗАКОНЫ И НОРМАТИВНЫЕ АКТЫ -- MEDICAL DEVICE LEGISLATION
ОБОРУДОВАНИЕ, АППАРАТУРА, ИНСТРУМЕНТЫ -- EQUIPMENT AND SUPPLIES
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY (оборудование)
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ -- EMERGENCY MEDICAL SERVICES

Экз-ры:
Найти похожие

14.

Тугушев, А. С.
Оценка гемодинамических параметров печеночного и висцерального кровотока при декомпенсации цирроза печени [] / А. С. Тугушев, О. С. Черковская, Д. И. Михантьев // Запорож. мед. журн. - 2021. - Том 23, N 3. - С. 363-369
MeSH-главная:
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПЕЧЕНОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- HEPATIC ARTERY (ультрасонография)
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY (использование)
РАДИОНУКЛИДНОЕ ИЗОБРАЖЕНИЕ -- RADIONUCLIDE IMAGING (использование)
Аннотация: Цель работы – оценить гемодинамические параметры печеночного и висцерального кровотока у больных с компенсированным и декомпенсированным течением цирроза печени (ЦП). Материалы и методы. Обследовали 290 больных с циррозом печени: у 206 диагностировано желудочно-кишечное кровотечение, у 84 – диуретикорезистентный асцит. Проведено ультразвуковое сканирование, допплерография, фиброэзофагогастродуоденоскопия, ангиография, радиоизотопная сцинтиграфия. Оценивали кровоток в воротной, селезеночной и верхнебрыжеечной венах, печеночной, селезеночной и верхнебрыжеечной артериях. Результаты. Изменение печеночного кровотока на уровне микроциркуляторного русла при естественном течении ЦП характеризуется, по данным сцинтиграфии, снижением воротного и увеличением артериального кровотока, «артериализацией» печеночного кровотока. Декомпенсация заболевания связана с прогрессивной редукцией и воротного, и артериального печеночного кровотока, коррелирует со степенью тяжести функциональных нарушений печени и не зависит от характера осложнений. Воротный кровоток при естественном течении ЦП характеризуется увеличением объема висцеральной крови в 3,5–4,5 раза. Декомпенсация заболевания независимо от характера осложнений сопровождается снижением кровотока в портальной вене относительно селезеночной и верхней брыжеечной в 1,8–2,2 и 1,5–2,7 раза соответственно. Артериальный кровоток при естественном течении ЦП характеризуется относительным увеличением артериального притока к печени. Ультразвуковой критерий «артериализации» печеночного кровотока – повышение печеночно-селезеночного артериального индекса, который можно использовать как дифференциальный признак различных форм портальной гипертензии. Декомпенсация заболевания характеризуется снижением артериального кровотока в печеночной артерии относительно селезеночной в динамике в среднем на 8,2 %. Прогностически неблагоприятный признак – прогрессирование степени спленомегалии, увеличение в динамике диаметра воротной вены и снижение скорости в ней, характеризующие повышение индекса застоя (конгестивного индекса) в 2,4–2,6 раза, уменьшение в диаметре печеночной артерии и снижение скорости в ней. Выводы. Особенности печеночного и висцерального кровотока необходимо учитывать при выборе метода консервативного, хирургического или малоинвазивного лечения осложнений цирроза печени. Исходя из характеристик печеночной гемодинамики, основа портальной гипертензии при ЦП – несоответствие портальной перфузии (снижена) объему висцерального кровотока (увеличен). Соответственно, критерием эффективности лечения при декомпенсации цирроза должно быть улучшение портальной перфузии печени и/или уменьшение объема висцерального кровотока.

Доп.точки доступа:
Черковская, О. С.; Михантьев, Д. И.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

Гриценко, С. Й.
Роль ЗД-КТ ангіографії в передопераційному аналізі судинної анатомії селезінкового згину ободової кишки / С. Й. Гриценко // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 91-94
MeSH-главная:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (хирургия)
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE (методы)
Аннотация: Мета роботи: проаналізувати анатомічні варіанти кровопостачання селезінкового кута ободової кишки в пацієнтів із лівобічним раком ободової кишки, котрі, як правило, потрібно обговорити перед операцією мультидисциплінарною командою. Виділяють 4 типи кровопостачання селезінкового кута ободової кишки: 1 тип виявлено у 83 (80,6 %) пацієнтів, 2 тип – у 9 (8,7 %) пацієнтів, 3 тип – у 10 (9,7 %) пацієнтів та 4 тип у 1 (1 %) пацієнта. В артеріальній структурі селезінкового кута ободової кишки виділяють кілька аркад: крайова артерія Дрюмонда (виявлено у всіх 103 (100 %) пацієнтів), дуга Ріолана (виявлено у 47 (45,6 %) пацієнтів) і артерія Мошковіча (виявлено лише у 1 (1 %) пацієнта). Комп’ютерна томографія (КТ) з внутрішньовенним контрастуванням є золотим стандартом діагностики та стадіювання пацієнтів на рак ободової кишки та для оцінки судинної анатомії ободової кишки. Недоліком 3Д-КТ ангіографії є те, що калібр гілок ВБА та НБА є зазвичай малим і не завжди їх можна добре візуалізувати. У випадку поганої візуалізації таких структур, як крайова артерія Дрюмонда, дуга Ріолана та меншою мірою артерія Мошковіча вищезгаданих структур на 3Д-КТ ангіографії, аналіз повинен проводитись в звичайному 2D режимі.
The aim of the work: to analyze anatomical variants of blood supply to the splenic angle of the colon in patients with left colon cancer, which usually need to be discussed before surgery by a multi-disciplinary team. There are 4 types of blood supply to the splenic angle of the colon: type 1 was found in 83 (80.6 %) patients, type 2 – in 9 (8.7%) patients, type 3 – in 10 (9.7 %) patients and type 4 – in 1 (1 %) patient. There are several arcades in the arterial structure of the splenic angle of the colon: the marginal artery of Drummond (found in all 103 (100 %) patients), the arc of Riolan (found in 47 (45.6 %) patients) and the Moskowitz artery (found in only 1 (1) %) of the patient). Contrast-enhanced computed tomography (CT) is the gold standard for diagnosing and staging patients with colon cancer and for assessing vascular anatomy of the colon. The disadvantage of 3D-CT angiography is that the caliber of the branches of VBA and NBA is usually small and they can not always be well visualized. In case of poor visualization of such structures as the marginal artery of Drummond, the arc of Riolan and to a lesser extent Moskowitz artery of the above-mentioned structures on 3D-CT angiography, the analysis should be performed in normal 2D mode.
Цель работы : проанализировать анатомические варианты кровоснабжения селезеночного угла ободочной кишки у пациентов с левосторонним раком ободочной кишки, которые, как правило, нужно обсудить перед операцией, проводимой мультидисциплинарной командой. Выделяют 4 типа кровоснабжения селезеночного угла ободочной кишки : 1 тип выявлено у 83 (80,6%) пациентов, 2 тип - у 9 (8,7%) пациентов, 3 тип - в 10 (9,7%) пациентов и 4 тип у 1 (1%) пациента. В артериальной структуре селезеночного угла ободочной кишки выделяют несколько аркад: краевая артерия Дрюмонда (выявлено у всех 103 (100%) пациентов), дуга Риолана (выявлено у 47 (45,6%) пациентов) и артерию Мошковича (выявлено лишь у 1 (1%) пациента). Компьютерная томография (КТ) с внутривенным контрастированием является золотым стандартом диагностики и определение стадии заболевания пациентов раком ободочной кишки и для оценки сосудистой анатомии ободочной кишки. Недостатком 3Д-КТ ангиографии является то, что калибр веток ВБА и НБА является обычно малым и не всегда их можно хорошо визуализировать. В случае плохой визуализации таких структур, как краевая артерия Дрюмонда, дуга Риолана и меньшей мерой артерия Мошковича вышеупомянутых структур на 3Д-КТ ангиографии, анализ должен проводиться в обычном 2d режиме.

Экз-ры:
Найти похожие

16.

Іванченко, А. Ю.
Дослідження змін мікроциркуляції сітківки після регматогенного відшарування сітківки без відшарування макулярної зони та з відшаруванням макулярної зони за даними оптичної когерентної томографії - ангіографії: проспективне дослідження [] / А. Ю. Іванченко, І. М. Безкоровайна // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2021. - Т. 21, № 4. - С. 33-37
MeSH-главная:
СЕТЧАТКА -- RETINA
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY
Аннотация: Оцінювали зміни щільності судин та мікроциркуляції різних шарів сітківки ока після успішного оперативного лікування регматогенного відшарування сітківки без відшарування макулярної зони та з відшаруванням макулярної зони за допомогою оптичної когерентної томографії ангіографії та їх вплив на післяопераційні клінічні результати. Матеріали і методи дослідження. У це проспективне дослідження було включено загалом 33 ока: 15 пацієнтів після регматогенного відшарування сітківки без відшарування макулярної зони і 18 пацієнтів після регматогенного відшарування сітківки з відшаруванням макулярної зони. У всіх пацієнтів було діагностовано первинне регматогенне відшарування сітківки (тривалість відшарування сітківки менше 7 днів від появи симптомів) та проведено успішне оперативне лікування протягом 72 годин після встановлення діагнозу. Зміни поверхневого капілярного сплетіння, глибокого капілярного сплетіння і фовеальної аваскулярної зони оцінювали за допомогою оптичної когерентної томографії ангіографії, та корелювали з гостротою зору через 1 місяць після оперативного лікування Результати. У групі без відшарування макулярної зони передопераційна щільність судин всього поверхневого капілярного сплетіння сітківки на уражених очах була нижчою, ніж у здорових очах ( p 0,05). Щільність судин поверхневого капілярного сплетіння підвищилася під час спостереження ( p 0,05); крім того, чим вищі передопераційна щільність судин поверхневого капілярного сплетіння тим кращий вихідний рівень гостроти зору ( p 0,05). У групі з відшаруванням макулярної зони через 1 місяць після операції, чим більша фовеальна аваскулярна зона, тим нижча гострота зору ( p 0,05). Висновки. Отже, оптична когерентна томографія ангіографія, – це метод неінвазивного дослідження, який може швидко оцінити мікроциркуляцію сітківки у пацієнтів, які перенесли оперативне лікування с приводу регматогенного відшарування сітківки. Використання оптичної когерентної томографії ангіографії, пропонує потенційне пояснення неоптимального відновлення гостроти зору незважаючи на анатомічне відновлення макули. У групі без відшарування макулярної зони передопераційна щільність судин всього поверхневого капілярного сплетіння вплинула на передопераційну гостроту зору, і була нижчою, ніж у здорових очах, але з часом відновилася. У групі з відшаруванням макулярної зони більша площа фовеальної аваскулярної зони була пов'язана з гіршою гостротою зору.

Доп.точки доступа:
Безкоровайна, І. М.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Бучакчийская, Н. М.
Нарушение осмотического баланса в условиях нетравматического субарахноидального кровоизлияния [] / Н. М. Бучакчийская, К. Ю. Полковникова // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 83-89. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
СУБАРАХНОИДАЛЬНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ -- SUBARACHNOID HEMORRHAGE (диагностика, патофизиология)
НАТРИЙ -- SODIUM (анализ, кровь)
ШВАРЦА-БАРТЕРА СИНДРОМ -- INAPPROPRIATE ADH SYNDROME (диагностика, кровь, патофизиология)
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY (использование)
РЕГРЕССИОННЫЙ АНАЛИЗ -- REGRESSION ANALYSIS

Доп.точки доступа:
Полковникова, К. Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

18.

Павлюченко, О. В.
Оптическая когерентная томография - ангиография в ранней диагностике и выборе тактики лечения первичной открытоугольной глаукомы [] / О. В. Павлюченко, Г. Ф. Малиновский, Н. Н. Сиденко // Офтальмология. Восточная Европа. - 2020. - Том 10, № 2. - С. 230-239
MeSH-главная:
ТОМОГРАФИЯ ОПТИЧЕСКАЯ КОГЕРЕНТНАЯ -- TOMOGRAPHY, OPTICAL COHERENCE (использование, методы)
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY (использование, методы)
ГЛАУКОМА НЕОСОСУДИСТАЯ -- GLAUCOMA, NEOVASCULAR (диагностика, терапия)

Доп.точки доступа:
Малиновский, Г. Ф.; Сиденко, Н. Н.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

Структурно-функціональні зміни в передміхуровій залозі чоловіків зрілого віку після перенесеного епідидимоорхіту [] / Б. В. Грицуляк [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2020. - № 2. - С. 256-259
MeSH-главная:
ПРЕДСТАТЕЛЬНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PROSTATE
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY (методы)
МИКРОСКОПИЯ ЭЛЕКТРОННАЯ -- MICROSCOPY, ELECTRON (методы)
ЯИЧКИ -- TESTIS
ЯИЧКА ПРИДАТОК -- EPIDIDYMIS
Аннотация: Методами ультразвукового сканирования, цветной ультразвуковой ангиографии, гистологии, электронной микроскопии, морфометрии и статистики исследованы особенности гемодинамики и структурно-функционального состояния предстательной железы мужчин зрелого возраста после перенесенного эпидидимоорхита. Установили, что через 2–5 лет после перенесенного эпидидимоорхита объем предстательной железы составляет (26,2±1,5) см3, а ее масса – (27,3±1,4) г против (21,0±1,5) см3 и (22,2±1,5) г в контрольной группе. Площадь железистого компонента уменьшилась до 56,5% и до 43,5% увеличилась площадь волокнисто-мышечного компонента. Уменьшается до (6,8 ± 0,46) см/с пиковая скорость артериального и к (2,75±0,26) см/с – венозного кровотока против (18,8 ± 3,0) см/с и (5,7 ± 0,1) см/с у мужчин контрольной группы.

Доп.точки доступа:
Грицуляк, Б. В.; Грицуляк, В. Б.; Долинко, Н. П.; Глодан, О. Я.; Івасюк, І. Й.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

Перспективы использования эндоскопической ангиографии в хирургии околоносовых пазух [] / Г. Б. Бебчук [и др.] // Рос. ринология. - 2020. - Том 28, N 2. - С. 107-112
MeSH-главная:
НОСОВЫЕ ПРИДАТОЧНЫЕ ПОЛОСТИ -- PARANASAL SINUSES (хирургия)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование, методы)
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY (использование, методы)

Доп.точки доступа:
Бебчук, Г. Б.; Дайхес, Н. А.; Джафарова, М. З.; Авербух, В. М.
Экз-ры:
Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)