Національна наукова медична бібліотека України
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книг та авторефератів дисертацій (6)Зведеного каталогу періодичних видань (75)Предметні рубрики (4)Інформаційні листи (1)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>S=ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА<.>
Общее количество найденных документов : 78
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-78 
1.


   
    CFD-моделирование воздушных потоков в верхнечелюстной пазухе [] / Д. А. Щербаков [и др.] // Вестник оториноларингологии. - 2017. - Т. 82, № 4. - С. 32-34. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
НОСА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NASAL SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
РИНОПЛАСТИКА -- RHINOPLASTY (использование, методы)
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS
НОСОВАЯ ПОЛОСТЬ -- NASAL CAVITY (патология, патофизиология, физиология)
НОСОВЫЕ ПРОВОКАЦИОННЫЕ ТЕСТЫ -- NASAL PROVOCATION TESTS
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION


Доп.точки доступа:
Щербаков, Д. А.; Крюков, А. И.; Красножен, В. Н.; Гарскова, Ю. А.; Саушин, И. И.
Экз-ры:
Найти похожие

2.


    Shkorbotun, Ya. V.
    Maxillary sinus cyst as a risk factor for osteomeatal complex block / Ya. V. Shkorbotun // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2021. - № 4. - P54-61
MeSH-главная:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS
КИСТЫ -- CYSTS (хирургия)
СИНУСИТ -- SINUSITIS (этиология)
Аннотация: В дослідженні уточнено показання до хірургічного лікування кіст верхньощелепного синусу, як фактору ризику порушення дренування пазухи при розвитку верхньощелепного синуситу. Для оцінки потенційної можливості блоку остіо-меатального комплексу кістою, що розміщена в альвеолярній бухті при гострому риносинуситі, має значення її вертикальний розмір за даними коронарних зрізів комп’ютерної томографії на рівні остіо-меатального комплексу, що відповідає ділянці розміщення 5-6 зубів верхньої щелепи. Показанням до видалення кісти альвеолярної бухти верхньощелепного синусу, як фактору що може погіршувати перебіг гострого риносинуситу за рахунок блоку співустя є перевищення її розміру 20 мм, а у пацієнтів, яким планується синусліфтинг 15 мм.
В исследовании уточнены показания к хирургическому лечению кист верхнечелюстного синуса, как фактора риска нарушения дренирования пазухи при развитии верхнечелюстного синусита. Для оценки потенциальной возможности блока остио-меатального комплекса кистой, размещенной в альвеолярной бухте при остром риносинусите, имеет значение ее вертикальный размер по данным коронарных срезов компьютерной томографии на уровне остио-меатального комплекса, соответствующий участку размещения 5-6 зубов верхней челюсти. Показанием к удалению кисты альвеолярной бухты верхнечелюстного синуса, как фактора ухудшающего течение острого риносинусита за счет блока соустья является превышение ее размера 20 мм, а у пациентов, которым планируется синуслифтинг 15 мм.

Экз-ры:
Найти похожие

3.


    Форесті, К.
    Osteo Safe®: проста техніка трансальвеолярного підняття дна гайморової пазухи [] = Osteo Safe®: an Elegant Transcrestal Sinus Floor Elevation Technique / К. Форесті // Імплантологія. Пародонтологія. Остеологія. - 2017. - № 2. - С. 78-83
MeSH-главная:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS (хирургия)
ЧЕЛЮСТИ ВЕРХНЕЙ ОСТЕОТОМИЯ -- MAXILLARY OSTEOTOMY (методы)
ОБОРУДОВАНИЕ, АППАРАТУРА, ИНСТРУМЕНТЫ -- EQUIPMENT AND SUPPLIES

Экз-ры:
Найти похожие

4.


   
    The comparative characteristic of the using of classic maxillary sinusotomy according to caldwell-luc with low-invasive endoscopic sinusotomY [] / D. S. Avetikov [et al.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2019. - Т. 1, № 2. - С. 93-96. - Bibliogr.
MeSH-главная:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS
Аннотация: В данной работе приведены сравнительные аспекты использования классической радикальной гайморотомии по Колдуэлл-Люку в сравнении с методикой эндоскопической синусотомии. Проведен ретроспективный анализ историй болезней пациентов челюстно-лицевого отделения Полтавской областной клинической больницы им. М.В. Склифосовского. Среди пациентов, получивших хирургическое лечение по поводу хронического одонтогенного гайморита (23,7% от всех пациентов челюстно-лицевого отделения), подавляющее большинство составляли мужчины (67%), что соответствует литературным данным. Достоверного возрастного различия не наблюдалось. Также отмечено уменьшение количества койко-дней при использовании малоинвазивной методики, что в свою очередь сопровождалось уменьшением таких клинических признаков, как отек, боль. Это, в свою очередь, способствовало оптимизации репаративных процессов после хирургического лечения и ускорению реабилитационного периода данных пациентов.


Доп.точки доступа:
Avetikov, D. S.; Lokes, K. P.; Pronina, O. M.; Steblovskiy, D. V.
Экз-ры:
Найти похожие

5.


    Got’, I. M.
    The impact of acute post-extraction oroantral communications surgical treatment on patients’ quality of life in early post-operative period [] = Вплив хірургічного усунення гострих післяекстракційних ороантральних сполучень на якість життя пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді / I. M. Got’, I. S. Sorokivskyi, Yu. O. Medvid // Запорож. мед. журн. - 2017. - Том 19, N 6. - С. 804-808
MeSH-главная:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS (патология, повреждения, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Аннотация: The research objective is to study the impact of plastic surgery different methods of acute post-extraction oroantral communications treatment on patients’ quality of life in early post-operative period. Materials and methods. The study included 41 patient aged between 18 and 58 years receiving treatment of maxillary sinus perforation, which was caused by tooth extraction. The patients were divided into 3 groups – 14, 12 and 15 persons respectively. Plastic surgery of the oroantral communication in the first group was done in accordance with the methods suggested by the authors using collagen cone and membrane. The same surgery in the second group was done with PRF (Platelet-rich fibrin). In the third (control group), the communication was closed by the vestibular flap following the Rehrmann method. Results of patients’ quality of life evaluation after plastic surgery treatment of acute post-extraction oroantral communication show the decrease of its general indicator in early post-operative period in all groups of patients. The general quality of life indicator (well-being indicator) shows a tendency to increase over the first 24 hours after the surgery in both study and control groups. This may mean that a relatively small trauma in a maxillofacial area has a significant influence on patients’ perception of their condition and well-being. Absolute numbers of well-being indicator over the first 24 hours after the surgery in the third group were almost 1.5 times higher than those in the groups 1 and 2. In a comparative study of the groups 1 and 3 and then the groups 2 and 3, we observed a significant difference between well-being indicator levels (P 0.01). The control group demonstrated the return to the pre-operative life quality values on the 7-th day after the surgery. While at the same time, those values in the study groups were equal to the pre-operative ones already on the 4-th day. Conclusions. Operation trauma which was caused by the plastic surgery for closure of acute oroantral communication leads to the decrease of patients’ quality of life (oral-related conditions), which correlates with the volume of a surgery and its complexity. The use of less traumatic methods of oroantral communication plastics facilitate the statistically significant decrease of these plastics negative impact on patients’ quality of life in early post-operative period and enables the earlier recovery.
Мета роботи – встановлення впливу різних методик пластики гострих післяекстракційних ороантральних сполучень на якість життя пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді. Матеріали та методи. До дослідження залучили 41 пацієнта віком від 18 до 58 років, які перебували на амбулаторному лікуванні з приводу перфорацій верхньощелепного синуса, що виникли внаслідок операції видалення зуба. Пацієнтів поділили на 3 групи по 14, 12 та 15 осіб відповідно. У першій групі пластику ороантрального сполучення здійснили запропонованою авторами методикою із використанням колагенових конуса та мембрани. У другій групі пластику виконували із використанням збагаченого тромбоцитами фібрину (PRF). У третій групі, що слугувала групою порівняння, для закриття перфорацій верхньощелепного синуса використали метод Рехмана – трапецієподібним слизовоокісним клаптем. Результати. Оцінювання змін показників якості життя пацієнтів після пластики гострих післяекстракційних ороантральних сполучень засвідчують погіршення загального показника якості життя в ранньому післяопераційному періоді в усіх групах пацієнтів. Тенденція до збільшення загального показника якості життя в першу добу характерна як у дослідних, так і в контрольній групах. Це свідчить, що операційна травма порівняно невеликого об’єму в щелепно-лицевій ділянці супроводжуються вираженим впливом на суб’єктивне сприйняття свого стану пацієнтами. Абсолютні значення загального показника якості життя на першу добу у третій групі майже в 1,5 раза перевищували аналогічні у 1 та 2 групах. При попарному порівнянні першої із третьою та другої із третьою групами спостерігали значущу різницю між загальними показниками якості життя (р 0,01). У групі порівняння повернення загального показника якості життя до значень, що спостерігались у передопераційному періоді, відбулось на 7 добу після хірургічного втручання. Водночас у дослідних групах загальний показник якості життя не відрізнявся від доопераційного вже на четверту добу. Висновки. Операційна травма як наслідок пластичного закриття гострого ороантрального сполучення спричинює погіршення пов’язаної зі стоматологічним здоров’ям якості життя пацієнтів, що корелює з об’ємом хірургічного втручання та його складністю. Використання малотравматичних методик пластики ороантральних сполучень дає можливість статистично значуще зменшити негативний вплив хірургічного втручання на якість життя пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді та сприяє швидшому її відновленню.


Доп.точки доступа:
Sorokivskyi, I. S.; Medvid, Yu. O.
Экз-ры:
Найти похожие

6.


   
    Імплантологічне лікування у бічних відділах верхньої щелепи [] = Treatment with Implants in the Lateral Segments of the Maxilla / М. Тутак, М. Клоніца, Т. Смектала [та ін.] // Імплантологія. Пародонтологія. Остеологія. - 2017. - № 4. - С. 59-66. - Бібліогр.: с. 65-66 (69 назв)
MeSH-главная:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS (патофизиология)
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ ПАЗУХИ ДНА ПОДНЯТИЕ -- SINUS FLOOR AUGMENTATION (методы)
ЗУБНЫХ ПРОТЕЗОВ ИМПЛАНТАТОМ ПОДДЕРЖКА -- DENTAL PROSTHESIS, IMPLANT-SUPPORTED (методы)
АЛЬВЕОЛЯРНОЙ ДУГИ НАРАЩЕНИЕ -- ALVEOLAR RIDGE AUGMENTATION


Доп.точки доступа:
Тутак, М.; Клоніца, М.; Смектала, Т.; Єнджеєвскі, М.; Спорняк-Тутак, К.; Заваринська, Оксана \пер. з пол.\
Экз-ры:
Найти похожие

7.


    Черкес, М. Б.
    Аналіз лінійних геометричних показників верхньощелепних пазух у осіб зрілого віку та їх статеві відмінності / М. Б. Черкес // Львів. мед. часопис = Acta Medica Leopoliensia. - 2020. - Том 26, N 4. - С. 21-28
MeSH-главная:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS (анатомия и гистология)
ПОЛОВЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ -- SEX CHARACTERISTICS
Аннотация: Група первинного огляду із 270 осіб жіночої статі та 230 осіб чоловічої статі. Після первинного огляду відібрано групу пацієнтів з варіантами норми верхньощелепних пазух, до якої увійшло 102 особи (55 жінок та 47 чоловіків) у віці 21-65 років із нормально розвиненими верхньощелепними пазухами, без патолоґії, яка б впливала на їх розмір. Основним методом дослідження була конусно-променева томоґрафія, виконана на апараті Point 3DCombi 500, який дозволив визначити два показники: максимальну висоту та ширину верхньощелепних пазух. Обстеження виконувались у двох площинах: горизонтальній та фронтальній. Аналіз даних, отриманих при комп'ютерно-томоґрафічному обстеженні пацієнтів, які увійшли до робочої групи дозволив всіх обстежених поділити за статтю - на чоловіків та жінок. Визначались геометричні показники верхньощелепних пазух у горизонтальній та фронтальній площинах на комп'ютерних томоґрамах. Аналізуючи КТ-скани у трьох проекціях ми вирахували середні геометричні значення ВЩП зліва та справа відповідно за гендерною особливістю. Використавши критерій Стьюдента та обчисливши для дослідження нам вдалося виявити, що стать однозначно впливає на геометричні розміри верхньощелепних пазух, а саме на ширину та глибину пазухи. На всіх проаналізованих комп'ютерних томоґрамах чітко бачимо, що у чоловіків як ширина, так і глибина верхньощелепної пазухи значно більша, ніж у жінок. Провівши дослідження, ми також визначили чи впливає сторона ("права"/"ліва") на геометричні розміри ВЩП. Встановлено геометричні ознаки, які є важливими для діаґностики стану верхньощелепних пазух. Гендерне порівняння індивідуальних лінійних геометричних показників верхньощелепних пазух дозволило виявити, що у всіх вікових групах показники як ширини, так і глибини у чоловіків значно вищі ніж у жінок. Встановлено, що на геометричні розміри сторони верхньощелепних пазух (ліва/права) не впливають. Лише прижиттєві методи дослідження дають нам можливість зробити ряд висновків щодо розмірів верхньощелепних пазух з урахування такої структури як слизова оболонка, чого не можливо зробити на трупному матеріалі.
Группа первичного осмотра из 270 лиц женского пола и 230 лиц мужского пола. После первичного осмотра отобрана группа пациентов с вариантами нормы верхнечелюстных пазух, в которую вошли 102 человека (55 женщин и 47 мужчин) в возрасте 21-65 лет с нормально развитыми верхнечелюстными пазухами, без патологии, которая влияла на их размер. Основным методом исследования была конусно-лучевая томография, выполненная на аппарате Point 3DCombi 500, который позволил определить два показателя: максимальную высоту и ширину верхнечелюстных пазух. Обследования выполнялись в двух плоскостях: горизонтальной и фронтальной. Анализ данных, полученных при компьютерно-томографическом обследовании пациентов, вошедших в рабочую группу позволил всех обследованных разделить по полу - на мужчин и женщин. Анализируя КТ-сканы в трех проекциях мы вычислили средние геометрические значения ВЩП слева и справа соответственно по гендерной особенности. Использовав критерий Стьюдента и вычислив для исследования нам удалось обнаружить, что пол однозначно влияет на геометрические размеры верхнечелюстных пазух, а именно на ширину и глубину пазухи. На всех проанализированных компьютерных томограмах четко видим, что у мужчин как ширина, так и глубина верхнечелюстной пазухи значительно больше, чем у женщин. Проведя исследования, мы также определили влияет ли сторона ( "правая" / "левая") на геометрические размеры ВЩП. Установлены геометрические признаки, которые являются важными для диагностики состояния верхнечелюстных пазух. Гендерное сравнение индивидуальных линейных геометрических показателей верхнечелюстных пазух позволило выявить, что во всех возрастных группах показатели как ширины, так и глубины у мужчин значительно выше, чем у женщин. Установлено, что на геометрические размеры стороны верхнечелюстных пазух (левая / правая) не влияют.Только прижизненные методы исследования дают нам возможность сделать ряд выводов относительно размеров верхнечелюстных пазух с учетом такой структуры как слизистая оболочка, чего невозможно сделать на трупном материале.

Экз-ры:
Найти похожие

8.


   
    Анатомические и морфологические особенности носа и околоносовых пазух кролика [] / С. З. Пискунов [и др.] // Рос. ринология. - 2015. - N 3. - С. 36-41
MeSH-главная:
НОСОВАЯ ПОЛОСТЬ -- NASAL CAVITY (анатомия и гистология)
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS (анатомия и гистология)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION


Доп.точки доступа:
Пискунов, С.З.; Пискунов, И.С.; Мезенцева, О.Ю.; Абраменко, М.А.; Левченко, А.С.; Пономарева, М.Н.
Экз-ры:
Найти похожие

9.


    Draenert, F. G.
    Аргументация и регенерация [] / F. G. Draenert // Новое в стоматологии. - 2017. - № 5. - С. 64-68 : цв. ил.
MeSH-главная:
БИОСОВМЕСТИМЫЕ МАТЕРИАЛЫ -- BIOCOMPATIBLE MATERIALS
КЕРАМИКА -- CERAMICS
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS

Экз-ры:
Найти похожие

10.


    Никулин, М. И.
    Ателектаз верхнечелюстного синуса. Клиническое наблюдение / М. И. Никулин, И. М. Никулин // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2017. - N 3с. - С. 80
MeSH-главная:
ЭНОФТАЛЬМ -- ENOPHTHALMOS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS (патофизиология, хирургия)


Доп.точки доступа:
Никулин, И. М.
Экз-ры:
Найти похожие

11.


    Зибовська, Є.
    Аугментація кістки одонтогенним матеріалом і система його приготування [] = Bone Augmentation with Odontogenic Material and the Method of Preparation / Є. Зибовська // Імплантологія. Пародонтологія. Остеологія. - 2019. - № 4. - С. 82-88. - Бібліогр.: с. 87-88 (40 назв)
MeSH-главная:
ЗУБНОЕ ПРОТЕЗИРОВАНИЕ -- DENTAL PROSTHESIS (методы)
КОСТИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- BONE TRANSPLANTATION (методы)
ТРАНСПЛАНТАТА ОТТОРЖЕНИЕ -- GRAFT REJECTION (патофизиология)
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS (патофизиология)
ДЕНТИНОГЕНЕЗ -- DENTINOGENESIS
АЛЬВЕОЛЯРНЫЙ ОТРОСТОК -- ALVEOLAR PROCESS
КОСТИ МОРФОГЕНЕТИЧЕСКИЕ БЕЛКИ -- BONE MORPHOGENETIC PROTEINS

Экз-ры:
Найти похожие

12.


    Пионтковская, М. Б.
    Бактериологические аспекты постимплантационного гайморита [] / М.Б. Пионтковская, А.А. Асмолова, А.Н. Осадчук // Вестн. оториноларингологии. - 2014. - N5. - С. 45-48
MeSH-главная:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология)
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS (этиология)
СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ ИМПЛАНТАЦИЯ ВНУТРИКОСТНАЯ ЭНДОДОНТАЛЬНАЯ -- DENTAL IMPLANTATION, ENDOSSEOUS, ENDODONTIC (вредные воздействия)


Доп.точки доступа:
Асмолова, А.А.; Осадчук, А.Н.
Экз-ры:
Найти похожие

13.


    Дегасюк, В. В.
    Варіанти вибору операційної тактики за наявності великих судин під час операції синус-ліфту [] / В. В. Дегасюк // Імплантологія. Пародонтологія. Остеологія. - 2016. - № 1. - С. 8-12. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ПЕРЕД ПРОТЕЗИРОВАНИЕМ -- ORAL SURGICAL PROCEDURES, PREPROSTHETIC
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS
КРОВЕНОСНЫЕ СОСУДЫ -- BLOOD VESSELS

Экз-ры:
Найти похожие

14.


   
    Варианты вскрытия верхнечелюстной пазухи при синдроме молчащего синуса [] / С. З. Пискунов [и др.] // Рос. ринология. - 2015. - N 3. - С. 30-35
MeSH-главная:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS (патофизиология, хирургия)
Кл.слова (ненормированные):
СИНДРОМ МОЛЧАЩЕГО СИНУСА


Доп.точки доступа:
Пискунов, С.З.; Абраменко, М.А.; Завьялов, Ф.Н.; Честникова, С.Э.
Экз-ры:
Найти похожие

15.


    Асмолова, А. А.
    Верхнечелюстной постимплантационный синдром: состояние сонных артерий / А. А. Асмолова // Лучевая диагностика, лучевая терапия. - 2016. - N 1. - С. 22-27
MeSH-главная:
СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ ИМПЛАНТАЦИЯ ВНУТРИКОСТНАЯ -- DENTAL IMPLANTATION, ENDOSSEOUS (вредные воздействия)
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ БОЛЕЗНИ -- MOUTH DISEASES (осложнения)
СОННОЙ АРТЕРИИ БОЛЕЗНИ -- CAROTID ARTERY DISEASES (патофизиология, этиология)
ЧЕЛЮСТЬ ВЕРХНЯЯ -- MAXILLA (патофизиология)
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS (патофизиология)

Экз-ры:
Найти похожие

16.


    Мазур, О. О.
    Видовий склад і популяційний рівень мікробіоти вмісту верхньощелепних пазух та ротової частини глотки у хворих на хронічний гнійний синуїт з цукровим діабетом І типу [] / О. О. Мазур // Ринологія. - 2014. - N 1. - С. 50-60
MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (осложнения)
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS (патофизиология)
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS (микробиология)
ГЛОТКА -- PHARYNX (микробиология)

Экз-ры:
Найти похожие

17.


    Начеса, Я. С.
    Визначення вмісту мікроелементів у слизовій оболонці носової порожнини при ураженні верхньощелепної пазухи міцетомою / Я. С. Начеса // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2020. - N 1 спецвип. - С. 43-44
MeSH-главная:
МИЦЕТОМА -- MYCETOMA (диагностика, патофизиология)
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS (патофизиология)
НОСА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- NASAL MUCOSA (микробиология)

Экз-ры:
Найти похожие

18.


   
    Возможности конусно-лучевой компьютерной томографии в дифференциальной диагностике заболеваний и травм верхнечелюстных пазух и зубочелюстной системы [] / В. В. Богданов [и др.] // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2016. - N 3с. - С. 17-18
MeSH-главная:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS (патофизиология, повреждения)
СТОМАТОГНАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- STOMATOGNATHIC DISEASES (диагностика)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL


Доп.точки доступа:
Богданов, В.В.; Калинкин, В.П.; Привалова, В.А.; Дробязго, М.Г.
Экз-ры:
Найти похожие

19.


    Черкес, М. Б.
    Вплив форми верхньощелепних пазух на контакти з коренями зубів за даними комп’ютерної томографії [] / М. Б. Черкес // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 3. - С. 31-50. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
СИНУСИТ -- SINUSITIS
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (использование)
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY (методы)

Экз-ры:
Найти похожие

20.


    Белоусова, А. О.
    Гістологічна структура поліпів верхньощелепних пазух / А. О. Белоусова // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2020. - № 5/6. - С. 80-84
MeSH-главная:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS (патофизиология, хирургия)
ПОЛИПЫ -- POLYPS (диагностика, хирургия)
Аннотация: Проведений аналіз багаторічних морфологічних досліджень патологічного матеріалу верхньощелепних пазух кількох сотень хворих свідчить, що структура досліджуваних утворень складалася з елементів, які характерні для судинних поліпів, а не кістозних утворень. Всі випадки з такими морфологічними ознаками клінічно характеризувались як “міцетома”, що не підтвердилось дослідженнями авторів. На їх погляд, клінічні поняття “міцетома“ та “кіста“ верхньощелепних пазух є проявом єдиного патологічного процесу формування судинних поліпів цієї локалізації з процесом вапнування крововиливів, характерних для таких поліпів.
Проведенный анализ многолетних морфологических исследований патологического материала верхнечелюстных пазух нескольких сотен больных свидетельствует, что структура изучаемых образований состояла из элементов, характерных для сосудистых полипов, а не кистозных образований. Все случаи с такими признаками клинически характеризовались как мицетома, что не подтвердилось исследованиями авторов. На их взгляд, клинические понятия "мицетома" и "киста" верхнечелюстных пазух являются проявлением единого патологического процесса формирования сосудистых полипов этой локализации с процессом известкования кровоизлияний, характерных для таких полипов.

Экз-ры:
Найти похожие

 1-20    21-40   41-60   61-78 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)