Національна наукова медична бібліотека України
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книг та авторефератів дисертацій (9)Колекцій (1)Зведеного каталогу періодичних видань (109)Предметні рубрики (3)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>S=ГРИБЫ<.>
Общее количество найденных документов : 126
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.


    Богомолов, А. Є.
    Можливості використання шкірного тестування з умовно-патогенними грибами для оцінки функціонального стану клітинної ланки імунної системи у хворих на туберкульоз [Текст] / А. Є. Богомолов, С. В. Зайков // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2012. - N 3. - С. 59-63. - Библиогр.: с. 63
Рубрики: ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ
   ГРИБЫ

   ИММУНИТЕТ



Доп.точки доступа:
Зайков, С.В.
Экз-ры:
Найти похожие

2.


    Суворова, З. С.
    Вивчення антифунгальної дії похідного арилаліфатичних аміноспиртів 1-[4-( 1,1,3,3-тетраметилбутил)фенокси]-3-(N-бензил-4-метилпіперидиній)-2-пропанолу хлориду [] / З. С. Суворова // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 2. - С. 73-83
MeSH-главная:
ГРИБЫ -- FUNGI (рост и развитие, ультраструктура)
КАНДИДЫ -- CANDIDA (рост и развитие, ультраструктура)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
Аннотация: Дослідити антифунгальну активність похідного арилаліфатичних аміноспиртів 1-[4-(1,1,3,3-тетраметилбутил)фенокси]-3-(N-бензил-4-метилпіперидиній)-2-пропанолу хлориду (шифр КВМ-204) відносно дріжджоподібних, міцеліальних грибів та дерматоміцетів. Методи. Чутливість грибів до дії сполуки КВМ-204 визначали методом серійних розведень у рідких поживних середовищах і оцінювали за значенням мінімальної інгібуючої концентрації (МІК). Визначення цитоморфологічних особливостей міцеліальних грибів за умови дії сполуки здійснювали за допомогою світлової мікроскопії. Вплив КВМ-204 на утворення ростових трубочок досліджували на грибах роду Candida за методом Larone. Результати. Сполука КВМ-204 проявляє широкий спектр антикандидозної активності і за ступенем вираженості інгібуючого ефекту не поступається флуконазолу та ітраконазолу (окрім Candida parapsilosis). Експериментально встановлено, що досліджуване похідне арилаліфатичних аміноспиртів виявляє активність щодо Trichophyton mentagrоphytes var. gypseum, за значенням МІК сполука не поступається активності флуконазолу. При культивуванні міцеліальних грибів зі сполукою у концентрації 1,0 МІК спостерігаються суттєві цитоморфологічні зміни у клітинах грибів. КВМ-204 у концентраціях 1,0 МІК та 5,0 МІК порушує утворення ростових трубочок Candida albicans, дія сполуки подібна до такої амфотерицину В. Висновки. Проведені дослідження показали, що похідне арилаліфатичних аміноспиртів КВМ-204 виявляє виразну антифунгальну дію щодо Candida spp. та міцеліальних грибів. Сполука порушує утворення грибами роду Candida ростових трубочок, фактора патогенності мікроорганізмів, та змінює морфологію клітин міцеліальних грибів.

Экз-ры:
Найти похожие

3.


    Корольова, О. В.
    Таксономічна різноманітність грибів класу Dothideomycetes у складі степових екосистем степової зони України [] / О. В. Корольова // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2020. - Т. 5, № 4(26). - С. 373-378. - Бібліогр.: с. 376-377
MeSH-главная:
ЭКОСИСТЕМА -- ECOSYSTEM
УКРАИНА -- UKRAINE
ГРИБЫ -- FUNGI (генетика, классификация, метаболизм, рост и развитие, ультраструктура)

Экз-ры:
Найти похожие

4.


    Демецька, О.
    У зоні особливої уваги: небезпечні мікози [] / О. Демецька // Фармацевт практик. - 2020. - № 7/9. - С. 34-36
Рубрики: Экзикстарт
MeSH-главная:
МИКОЗЫ -- MYCOSES (диагностика, лекарственная терапия, микробиология)
ГРИБЫ -- FUNGI (действие лекарственных препаратов, патогенность)
Аннотация: Світ грибів надзвичайно різноманітний — вони населяють ґрунт, воду та атмосферу, зустрічаються на коренях рослин, руйнують деревину й обшивку кораблів, вражають риб, птахів та ссавців. Через несприятливі зміни екологічних умов все частіше їх можна виявити в житлових приміщеннях з трубами, що підтікають, сирими стінами та стелею, у вентиляційних системах та кондиціонерах. Вони охоче оселяються на зерні та харчових продуктах. За певних умов гриби стають вельми агресивними та можуть спричинити захворювання людини

Экз-ры:
Найти похожие

5.


   
    Grapevine trunk diseases pathogenes identification on grapevine rootstocks in Ukraine [Text] / N. A. Muljukina [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 2. - P65-72
MeSH-главная:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
ВИНОГРАД -- VITIS (микробиология)
РОЗОЦВЕТНЫХ ПОРЯДОК -- ROSALES (микробиология)
ГРИБЫ -- FUNGI (патогенность)
СЕКВЕНИРОВАНИЕ ДНК -- SEQUENCE ANALYSIS, DNA (методы)
ОСНОВАНИЙ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЬ -- BASE SEQUENCE
Аннотация: Метою роботи було виділення грибів з виноградних штамбів, виділення ДНК та виявлення потенційних патогенів ески в Україні. Виділення та ідентифікацію грибних культур проведено на основі морфології та секвенування ДНК. Загальна ДНК грибних колоній була екстрагована набором NucleoSpin Tissue (Macherey-Nagel, Duren, Німеччина) згідно з інструкціями виробника. Для ампліфікації ITS-області використовували праймери ITS1 і ITS4. Продукти ПЛР, що відповідали розміру близько 550 bp, секвенували. Отримані нуклеотидні послідовності аналізували за допомогою CLC Main Workbench 5.0 (CLC bio, Aarhus, Denmark). Визначення видового складу потенційних збудників комплексу ески показало присутність видів, які пов’язані із хворобами багаторічної деревини винограду. При цьому було виявлено 3 ізоляти Cadophora luteoolivacea, яка відноситься до специфічних патогенів комплексу ески. Зразки, уражені ескою, показали також присутність виду Eutypa lata (збудник відмирання винограду – еутипозу – еutipa dieback) і Botryosphaeria dothidea (збудник відмирання – botrioshaeria dieback). Висновки. ДНК-ідентифікація грибних патогенів показала різницю у видовому складі між безсимптомними рослинами винограду та рослинами, ураженими ескою. Зразки із симптомами ески продемонстрували наявність видів Eutypa lata і Botryosphaeria dothidea, які були відсутні в безсимптомних рослинах.


Доп.точки доступа:
Muljukina, N. A.; Pecenka, J.; Geretskij, R. V.; Eichmeier, A.
Экз-ры:
Найти похожие

6.


    Savchuk, Ya. I.
    Physical-сhemical and еoxigenic сharacteristics of the new metabolites from Ulocladium consortiale 960 [Text] / Ya. I. Savchuk, K. S. Tsyganenko, О. V. Andrienko // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 1. - P84-93
MeSH-главная:
ГРИБЫ -- FUNGI (выделение и очистка)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ -- CHROMATOGRAPHY (методы)
КРИСТАЛЛИЗАЦИЯ -- CRYSTALLIZATION (методы)
Аннотация: Fungi as producers of biologically active metabolites were and remain of particular interest of the investigators. As the same time, despite the large number of different investigations and numerous scientific publications a major part of described species are not studied at that aspect. The data concerning biosynthetic potential of fungi of Ulocladium genus are practically absent in literature. However the screening carried out by us early showed that U. consortiale 960 possess the wide spectrum of antibiotic activity. Aim. This investigation became the follow-up of our previous studies and its main task was isolation, purification of U. consortiale 960 active metabolite(s) and obtaining of them in crystalline state for possible determination of structure. Methods. For obtaining the biologically active metabolites column chromatography and recrystallization were used; characterisation of obtained substances were made by physical-chemical and microbiological methods. Results. As a result of work done two compounds in crystalline form with different spectrum of antibiotic activity against indicator test cultures were obtained. Neither of obtained compounds showed dermatocidal and toxigenic activity in rabbit skin test. From the obtained spectral characteristics of substance UC960 it may be concluded that it belongs to aromatic compounds with benzene ring, has double linkage, methyl- and carboxyl groups. Conclusions. Obtained data showed that antibiotic nature of strain 960 is determined by the variety of biologically active metabolites with different biological and physical-chemical properties. The presented results and the analysis of literature data show that U. consortiale 960 possibly can produce the new for Ulocladium genus biologically active metabolites, which require further investigations


Доп.точки доступа:
Tsyganenko, K. S.; Andrienko, О. V.
Экз-ры:
Найти похожие

7.


   
    Epiphytic Bacteria Bacillus subtilis UzNU-18 from Jerusalem Artichoke (Helianthus tuberosus L.) – the Active Biocontrol Agent of Phytopathogenic Microorganisms [Text] / К. Davranov [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 3. - P27-37
MeSH-главная:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (микробиология)
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS (химия)
ГРИБЫ -- FUNGI (патогенность)
Кл.слова (ненормированные):
ИЕРАСУЛИМСКИЙ АРТИШОК -- ТОПИНАМБУР
Аннотация: We isolated a new strain of bacteria belonging to the genus Bacillus from the green leaves of Jerusalem artichoke also known as topinambour (Helianthus tuberosus L.). The aim of this work was to study physiological and biochemical features of the epiphytic strain Bacillus subtilis UzNU-18, its antagonistic activity, and conditions of formation of antimicrobial metabolites synthesized by this strain. Methods. Standard microbiological, molecular biological, biochemical, chromatographical and statistical methods was used. Results. The isolate UzNU-18 was isolated from the surface of green leaves of Jerusalem artichoke also known as topinambour (Helianthus tuberosus L). Upon screening, this isolate was selected as the best growth inhibitor of the tested phytopathogenic fungi species (Fusarium oxysporum, Fusarium culmorum, Fusarium solani, Rhizoctonia solani, Phytophtora capsici, Alteranria alternata) and bacteria species (Pseudomonas syringae, Erwinia carotovora, Xanthomonas beticola). The 16S rRNA sequence analysis showed that the isolate (GenBank accession # MH312004) belongs to Bacillus subtilis. Chromatography mass spectrometry analysis showed that Bacillus subtilis UzNU-18 produces antagonistic substance - 2.4-dimethylpentanone-3. Conclusions. Inoculation of soil with Bacillus subtilis UzNU-18 culture liquid reduced the infectious content in soil and contributed to better growth of wheat seedlings


Доп.точки доступа:
Davranov, К.; Shurigin, V.; Mammadiev, A.; Ruzimova, K.
Экз-ры:
Найти похожие

8.


    Герасимець, І. І.
    Вивчення гепатопротекторних властивостей сухого екстракту грибів рейши [] / І. І. Герасимець, Л. С. Фіра, І. І. Медвідь // Укр. біофармац. журнал. - 2019. - № 4. - С. 28-34
MeSH-главная:
ГЕПАТОПРОТЕКТОРЫ -- HEPATOPROTECTIVE AGENTS (фармакология)
ОРГАНИЗМОВ ФОРМЫ -- ORGANISM FORMS
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ -- PLANT PREPARATIONS



Доп.точки доступа:
Фіра, Л. С.; Медвідь, І. І.
Экз-ры:
Найти похожие

9.


    Kuznetsova, O.
    Effect natural and synthetic phytohormones on growth and development of higher basidiomycetes / O. Kuznetsova, E. Vlasenko // Biotechnologia Acta. - 2020. - Том 13, N 5. - P19-31
MeSH-главная:
ГРИБЫ -- FUNGI (метаболизм)
РАСТЕНИЙ РОСТА РЕГУЛЯТОРЫ -- PLANT GROWTH REGULATORS (метаболизм)


Доп.точки доступа:
Vlasenko, E.
Экз-ры:
Найти похожие

10.


   
    Глікозидазна та протеолітична активність мікроміцетів, виділених з Чорнобильської зони відчуження [] / H. B. Борзова [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 2. - С. 51-59
MeSH-главная:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ГРИБЫ -- FUNGI (выделение и очистка)
CLADOSPORIUM -- CLADOSPORIUM (химия)
TRICHODERMA -- TRICHODERMA (химия)
EUROTIUM -- EUROTIUM (химия)
EUPENICILLIUM -- EUPENICILLIUM (химия)
АСПЕРГИЛЛЫ -- ASPERGILLUS (химия)
PENICILLIUM -- PENICILLIUM (химия)
Аннотация: Дослідження мікроміцетів екстремальних екосистем представляють інтерес як з точки зору вивчення механізмів адаптаційних процесів, так і у зв ’язку з їхнім високим біотехнологічним потенціалом. Мета. Дослідити ?-L-рамнозидазну, манан-деградувальну та протеолітичну активності культур мікроміцетів, виділених з грунтів Чорнобильської зони відчуження. Методи. Як субстрат для визначення ?-L-рамнозидазної активності використовували нарингін, для ?-галактозидазної - n-нітрофеніл-?-D-галактопіранозид, а для ?-мананазної - галактоманан гуару. Скринінг протеолітичних активностей проводили з використанням 10 % желатинового середовища та 1 % казеїнового агару. Результати. Показано, що 42 % досліджених штамів проявляли ?-L -рамнозидазну (0,01-1,1 од/мл), 75 % - ?-галактозидазну (0,05-3,0 од/мл), 50 % - ?-мананазну (0,5-45 од/мл) та 74 % – протеолітичну активності. Всі глікозидазні активності були відмічені у Eupenicillium pinetorum, Trichoderma viride, Eurotium herbariorum, Aspergillus flavipes, Aspergillus ochraceus, Aspergillus flavus, Penicillium adametzii, Penicillium decumbens, Penicillium restrictum, Penicillium variabile, Penicillium verrucosum. Висновки. Встановлена висока деградувальна активність штамів A. flavipes, Р. decumbens, Р. clavigerum, Р. restrictum, Р. roseopurpureum, Р. sacculum щодо субстратів, які містять термінальні залишки рамнози та галактози, продемонстрована здатність гідролізувати галактоманан, казеїн та желатину. Показано, що техногенно забруднені території можуть бути джерелом нових продуцентів біотехнологічно важливих ензимів.


Доп.точки доступа:
Борзова, H. B.; Гудзенко, О. В.; Варбанець, Л. Д.; Наконечна, Л. Т.; Тугай, Т. І.
Экз-ры:
Найти похожие

11.


   
    Мікроскопічні гриби у повітрі бібліотек наукових установ м. Києва [] / А. І. Чуєнко [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 4. - С. 63-70
MeSH-главная:
ВОЗДУХА МИКРОБИОЛОГИЯ -- AIR MICROBIOLOGY
ГРИБЫ -- FUNGI (выделение и очистка)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МОНИТОРИНГ -- ENVIRONMENTAL MONITORING
БИБЛИОТЕКИ -- LIBRARIES
Аннотация: Мета. Виявити особливості видового складу мікроскопічних грибів повітря бібліотечних приміщень м. Києва. Методи. Мікроскопічні гриби виділяли з повітря аспіраційним методом. Ідентифікацію грибів проводили за допомогою методу світлової мікроскопії за особливостями конідіогенезу та культурально-морфологічними ознаками. Розраховували частоту трапляння. Результати. За період 2016–2019 рр. проведено моніторинг мікобіоти повітря бібліотечних приміщень м. Києва. Загалом відібрано 152 проби повітря, виділено та ідентифіковано 80 видів мікроскопічних грибів, які належать до 25 родів відділів Zygomycota та Ascomycota. Серед виділених культур найбільше видове різноманіття виявлено у родів Penicillium (9–13 видів), Aspergillus (2–8 видів) та Cladosporium (3–7 видів). Поряд з цим було виділено цілий ряд поодиноких видів Arthrobotrys superba var. irregularis Matr., Aureobasidium pullulans (de Bary & Lowenthal) G. Arnaud, Chrysonilia sitophila (Mont.) Arx (Neurospora sitophila Shear & B.O. Dodge), Dendryphium cladosporioides E. & E., Exophiala moniliae de Hoog, Hormiscum punctiforme v. Hohnel, Mortierella isabellina Oudem. (Umbelopsis isabellina (Oudem.) W. Gams) та ін. Переважаюча кількість видів за частотою трапляння була віднесена до випадкових. Висновки. Видовий склад мікроскопічних грибів повітря бібліотечних приміщень можна представити двома групами. До першої групи віднесено типові види, що траплялися часто, або домінуючі види – A. tenuissima, C. cladosporioides, C. herbarum та C. sphaerospermum. Другу групу становлять всі інші види, присутність яких у повітрі є випадковою. Показано, що кількість мікроскопічних грибів у повітрі бібліотечних приміщень значною мірою залежала від пори року. Кількість колонієутворюючих одиниць в усіх досліджених приміщеннях не перевищувала норми 500 КУО/м3 та становила від 23 ± 2 до 76 ± 6 – взимку, та від 167 ± 12 до 256 ± 23 – влітку. Щодо особливо шкодочинних для здоров’я людини видів – A. flavus, A. fumigatus та S. chartarum, то вони траплялися випадково. Загалом мікологічний стан повітря досліджених приміщень слід визнати задовільним.


Доп.точки доступа:
Чуєнко, А. І.; Письменна, Ю. Б.; Савчук, Я. І.; Затока, Л. П.; Куява, Л. М.; Латіна, Н. О.
Экз-ры:
Найти похожие

12.


   
    Antagonistic activity of Azotobacter vinelandii IMV B-7076 against phytopathogenic microorganisms [Text] / N. V. Chuiko [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 5. - P21-29
MeSH-главная:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ГРИБЫ -- FUNGI (патогенность)
АЗОТОБАКТЕР VINELANDII -- AZOTOBACTER VINELANDII (выделение и очистка, химия)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
Аннотация: Бактерії роду Azotobacter відомі здатністю стимулювати ріст та розвиток рослин. Штам Azotobacter vinelandii ІМВ В-7076 виділено з ґрунту Житомирської області України. Він є одним із компонентів комплексного бактеріального препарату для рослинництва Азогран. Раніше було встановлено, що A. vinelandii ІМВ В-7076 синтезує біологічно активні речовини, які сприяють розвитку рослин. В той же час антагоністична активність A. vinelandii ІМВ В-7076 щодо фітопатогенів до цього часу була не вивченою, тому це стало метою даної роботи. Методи. Антагоністичну активність A. vinelandii ІМВ В-7076 визначали методами лунок та агарових блоків. Висновки. Досліджений нами штам А. vinelandii ІМВ В-7076 характеризується антагоніcтичною активністю щодо фітопатогенних мікроміцетів і не проявляє антибактеріальних властивостей до фітопатогенних бактерій. Антифунгальна активність A vinelandii ІМВ В-7076 як компонента Азограну буде корисною за застосування цього бактеріального препарату в рослинництві.


Доп.точки доступа:
Chuiko, N. V.; Chobotarov, A. Yu.; Savchuk, Ya. I.; Kurchenko, I. M.; Kurdish, I. K.
Экз-ры:
Найти похожие

13.


   
    Експериментальне вивчення фармакологічних властивостей настойки гриба веселки звичайної (Phallus impudicus) [] / Т. І. Єрмоленко [та ін.] // Клініч. фармація. - 2020. - Том 24, № 3. - С. 53-59
MeSH-главная:
ОРГАНИЗМОВ ФОРМЫ -- ORGANISM FORMS
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (фармакология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ СРЕДСТВА -- GASTROINTESTINAL AGENTS (фармакология)
Кл.слова (ненормированные):
Настойки


Доп.точки доступа:
Єрмоленко, Т. І.; Чорна, Н. С.; Кривошапка, О. В.; Власенко, О. В.
Экз-ры:
Найти похожие

14.


   
    Fungicidal and Bactericidal Activity of the Alkyl-Substituted Guanidine-Containing Oligomers [Text] / M. Ya. Vortman [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 6. - P54-63
MeSH-главная:
ГУАНИДИНЫ -- GUANIDINES (химический синтез)
ГРИБЫ -- FUNGI (рост и развитие)
БАКТЕРИИ (рост и развитие)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
Аннотация: Зі збільшенням довжини алкільного радикалу гуанідинійвмісних олігомерів суттєво підвищуються їх бактерицидні та фунгіцидні властивості. Алкілзамісні олігомери на основі гуанідину є перспективними до використання як дезінфектанти для обробки приміщень та як добавки в полімерні композиції для захисту їх від біопошкоджень.


Доп.точки доступа:
Vortman, M. Ya.; Pysmenna, Yu. B.; Chuenko, A. I.; Abdulina, D. R.; Kopteva, Zh. P.; Kopteva, A. E.; Rudenko, A. V.; Tretyak, V. V.; Lemeshko, V. N.; Shevchenko, V. V.
Экз-ры:
Найти похожие

15.


   
    Продукция липолитических ферментов ксилотрофными грибами отдела Basidiomycetes / Н. Р. Альмяшева [и др.] // Антибиотики и химиотерапия. - 2018. - Том 63, N 1/2. - С. 8-13
MeSH-главная:
ЛИПАЗА -- LIPASE (выделение и очистка, фармакология, химический синтез)
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (использование, методы)
ГРИБЫ -- FUNGI (выделение и очистка, химия)


Доп.точки доступа:
Альмяшева, Н. Р.; Голышкин, А. В.; Зиангирова, М. Ю.; Петрова, Д. А.; Краснопольская, Л. М.
Экз-ры:
Найти похожие

16.


    Герасимець, І. І.
    Активність процесів вільнорадикального окиснення у щурів із парацетамоловим гепатитом та корекцією густим екстрактом із грибів шиїтаке / І. І. Герасимець, Л. С. Фіра, І. І. Медвідь // Фармац. журн. - 2021. - Том 76, N 3. - С. 81-90
MeSH-главная:
ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DRUG-INDUCED LIVER INJURY (терапия)
ГРИБЫ -- FUNGI (цитология)


Доп.точки доступа:
Фіра, Л. С.; Медвідь, І. І.
Экз-ры:
Найти похожие

17.


   
    ?-маннаназная и ?-галактозидазная активность микромицетов [] / Н. В. Борзова [и др.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 1. - С. 72-83
MeSH-главная:
ГРИБЫ -- FUNGI (патогенность, рост и развитие)
КЛЕТКИ КУЛЬТИВИРУЕМЫЕ -- CELLS, CULTURED (микробиология)
БЕТА-МАННОЗИДАЗА -- BETA-MANNOSIDASE (выделение и очистка)
АЛЬФА-ГАЛАКТОЗИДАЗА -- ALPHA-GALACTOSIDASE (выделение и очистка)
Аннотация: Идентификацию культур проводили по комплексу культуральных и морфологических признаков. ?-маннаназную активность определяли дин итр о салициловым методом, для определения других гликозидазных активностей использовали синтетические нитрофенильные субстраты. Результаты. Из растительных субстратов и тел пчел были выделены 9 штаммов микромицетов. В результате идентификации культуры были отнесены к видам Rhizopus oiyzae Went & Prins. Geerl (3 штамма), Penicillium cyclopium Westling (2 штамма), Aspergillus sp. (1 штамм), Penicillium expansum Lk (3 штамма). Впервые показана ?-маннаназная и ?-галактозидазная активность у представителей видов R. oryzae, Р. cyclopium, Р. expansum. Установлено, что галактоманнан гуара (0,5 %) обеспечивает высокие показатели ?-маннаназной (1,5 - 8,5 ед./мл) и ?-галактозидазной (1,1 -2,4 ед./мл) активности в культуральной жидкости изученных микромицетов. Наилучшими источниками азота для роста культур и синтеза энзимов были пептон, дрожжевой автолизат и сульфат аммония (в концентрации 5,0; 1,0 и 1,0 г/л соответственно). Максимальная маннан-деградирующая активность микромицетов наблюдалась при 25 °С на 5 сутки культивирования. Выводы. Выделены новые штаммы с высокой ?-маннаназной и ?-галактозидазной активностью, перспективные для использования в биотехнологических процессах деградации растительного сырья с высохни содержанием маннанов.


Доп.точки доступа:
Борзова, Н. В.; Броварская, О. С.; Варбанец, Л. Д.; Наконечная, Л. Т.; Курченко, И. Н.
Экз-ры:
Найти похожие

18.


    Chuienko, A. I.
    Ability of microscopic fungi, recommended for the estimation of funginrtness of technical materials, to from hydrolases [Text] / A. I. Chuienko, Yu. B. Pysmenna // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 3. - P66-76
MeSH-главная:
СТРОИТЕЛЬНЫЕ МАТЕРИАЛЫ -- CONSTRUCTION MATERIALS (микробиология, токсичность)
ГРИБЫ -- FUNGI (патогенность, рост и развитие)
ФУНГИЦИДЫ ПРОМЫШЛЕННЫЕ -- FUNGICIDES, INDUSTRIAL
Аннотация: Мета.Оцінити активність гідролітичних ферментів тест-культур мікроскопічних грибів, що застосовують для випробувань з грибостійкості технічних виробів і матеріалів. Методи. Ферментативні активності (комплексів целюлаз, амілаз, ліпаз та протеаз) визначали відповідно до методів, заснованих на реакції між барвником, що вносять у середовище або на колонію, та продуктом розкладу субстрату, та розраховували ензиматичний індекс. Результати. Виявлено, що всі досліджені ізоляти характеризувалися наявністю принаймні однієї ферментативної активності (целюлазної, амілазної, ліпазної або протеазної). Висновки. Встановлено, що ензиматичні активності ізолятів, за винятком C. globosum F-16714, не залежали від терміну їх зберігання та джерела виділення. Виявлено, що A. versicolor F-41469 мав найбільші значення целюлазної та амілазної активності, A. pullulans F-159 та C. cladosporioides F-41230 – целюлазної та ліпазної, P. aurantiogriseum F-1644, P. chrysogenum F-16719 та P. funiculosum – амілазної та ліпазної, H. resinae F-16724, P. variotii F-16724 – амілазної, C. sphaerosphermum (F-41232 та F-2442) та P. ochrochloron F-16715 – ліпазної. Встановлено, що переважна більшість штамів, виділених з гіпсокартону, є потенційними деструкторами його основних компонентів.


Доп.точки доступа:
Pysmenna, Yu. B.
Экз-ры:
Найти похожие

19.


    Ключевич, М. М.
    Мікобіота зерна Рanicum miliaceum L. в Поліссі та Лісостепу України [] / М. М. Ключевич, С. Г. Столяр // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 4. - С. 69-77
MeSH-главная:
ПРОСО -- PANICUM (микробиология)
ГРИБЫ -- FUNGI (классификация, патогенность)
Аннотация: Мета. Визначення патогенної мікобіоти та встановлення її видового складу в результаті проведення фітопатологічної експертизи зерна проса посівного. Методи. Зразки для дослідження були відібрані впродовж 2013–2015 рр. у науково-дослідних установах (дослідні поля Житомирського національного агроекологічного університету та Інституту сільського господарства Полісся НААН) і сільськогосподарських підприємствах різних форм власності Житомирської, Рівненської, Вінницької, Хмельницької та Чернігівської областей. Для виявлення епіфітної та ендофітної мікобіоти зерна застосовували загальноприйняті мікологічні та фітопатологічні методи досліджень (накопичувальної культури та прямої інокуляції зразків на поживне середовище). Результати. Встановлено, що зерно проса посівного щорічно уражалося патогенами грибної етіології в межах від 11 до 45 % у Поліссі та від 5 до 20 % у Лісостепу, які представлені видами Sphacelotheca destruens (Schltdl.) J.A. Stev. & Aar. G. Johnson, Bipolaris panici-miliacei (Y. Nisik.) Shoemaker, Fusarium culmorum (W.G. Sm.) Sacc., F. verticillioides (Sacc.) Nirenberg, F. sporotrichioides Sherb., Magnaporthe grisea (T.T. Hebert) M.E. Barr, Alternaria alternata (Fr.) Keissl., Ascochyta sp. Виявлено сапрофітну мікобіоту: Rhizopus nigricans Ehrenb. та Mucor mucedo Fresen. Визначено просторову частоту трапляння видів мікроміцетів насіння проса посівного. Домінуючим видом у Поліссі був B. panici-miliacei (Y. Nisik.) Shoemaker (66,7 %). До видів, що трапляються часто, віднесено A. alternata (57,1 %) у Поліссі та B. panici-miliacei (31,9 %) у Лісостепу. Решта збудників належать до видів, частота трапляння яких не перевищувала 27,8 %. Висновки. Встановлено, що насіннєвий матеріал був більш інфікований патогенними мікроорганізмами в Поліссі, ніж у Лісостепу, що залежало від погодних умов, які склалися у період вегетації проса посівного. Встановлено, що найпоширенішими патогенами насіння є B. panici-miliacei і A. alternata як у Поліссі, так і в Лісостепу України.


Доп.точки доступа:
Столяр, С. Г.
Экз-ры:
Найти похожие

20.


   
    Biochemical properties of microscopic fungi cultures isolated from injured keroid formations of skin [] / S. M. Kulynych [et al.] // Світ медицини та біології. - 2018. - № 2(64). - С. 204-208 : il. - Bibliogr.
MeSH-главная:
ГРИБЫ -- FUNGI
КИНЕЗ -- KINESIS
Аннотация: С 2007 по 2016 год в 9 хозяйствах Полтавской и Кировоградской областей изучалось 3694 животных, в том числе 3307 коров, 300 овец и 87 лошадей. Всего 112 образцов поврежденного рога копыта, взятых от 83 животных, были подвергнуты микологическому исследованию: 63 коровы в возрасте 3-5 лет, 10 лошадей в возрасте 5-9 лет и 10 овец 4-7 лет. Больных животных разделили на группы по их видовой принадлежности. Согласно результатам исследований было выделено 20 грибковых видов из 14 родов. Из микроскопических грибов, выделенных из разрушенных кератинизированных роговых капсульных структур, наибольшая активность кератиназы, гемолитической фосфолипазы и лецитиназы была обнаружена у видов гриба S. brevicaulis (p 0,001). Вышеизложенное убедительно доказывает необходимость дальнейших углубленных исследований, направленных на выявление факторов, вызывающих разрушение кератинизированных структур микроскопическими грибами.


Доп.точки доступа:
Kulynych, S. M.; Kabluchka, A. P. ; Petrenko, M. O.; Kravchenko, S. O.; Kanivets, N. S.
Экз-ры:
Найти похожие

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)