Національна наукова медична бібліотека України
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книг та авторефератів дисертацій (36)Польських медичних книг (7)Зведеного каталогу періодичних видань (525)Предметні рубрики (9)Інформаційні листи (7)Польські медичні книги (7)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>S=ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1<.>
Общее количество найденных документов : 606
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.


   
    Застосування аналога інсуліну деглюдек у базисно-болюсній терапії дітей і підлітків, хворих на цукровий діабет 1-го типу [] = Insulin degludec in the basal-bolus regimen in children and adolescents with type 1 diabetes / О. В. Большова [та ін.] // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 2. - С. 132-138. - Бібліогр.: в кінці ст.
Рубрики: Деглюдек
MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (кровь, лекарственная терапия, патофизиология)
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
ГЛИКЕМИИ ИНДЕКС -- GLYCEMIC INDEX (действие лекарственных препаратов)
ИНСУЛИН ДЛИТЕЛЬНО-ДЕЙСТВУЮЩИЙ -- INSULIN, LONG-ACTING (кровь, метаболизм, терапевтическое применение)
ГОРМОНЫ -- HORMONES (кровь, метаболизм, терапевтическое применение)
Аннотация: Мета — оцінка ефективності та безпечності використання інсуліну деглюдек як базального інсуліну в базисно-болюсній терапії дітей і підлітків із цукровим діабетом 1-го типу (ЦД1). Матеріал і методи. Обстежено 47 хворих на ЦД1 віком від 4 до 17 років із тривалістю захворювання від 1 місяця до 13 років. Інсулін деглюдек спочатку призначали пацієнтам (n=23) у тій самій дозі, що й інсулін гларгін. Пацієнтам, які отримували Human NPH (n=15), інсулін деглюдек призначали в дозі, меншій на 20%. Для пацієнтів із уперше виявленим ЦД1 (n=9) дозу інсуліну деглюдек розраховували як 1/3 або 1/2 добової дози інсуліну. Кожні 5 днів проводили корекцію дози інсуліну відповідно до профілю глікемії. У 23 хворих застосовували технологію безперервного моніторингу глюкози крові «FreeStyle Libre» (Abbott, США). Результати та обговорення. Через 6 місяців після початку застосування аналога інсуліну деглюдек вміст глікованого гемоглобіну знизився з 8,18±0,25% до 7,31±0,19% (р0,01). Глікемія натще становила 7,22±0,38 ммоль/л, постпрандіальна — 9,28±0,48 ммоль/л. Показники глікемії протягом ночі були сталими та нижчими, ніж на початку дослідження (8,14±0,18 ммоль/л, р0,05). Висновки. Зменшення коливань глікемії та частоти виникнення гіпоглікемічних станів пов’язано з безпіковим профілем дії аналога інсуліну ультратривалої дії деглюдек
Objective — to comfirm the efficacy and safety of a basal insulin degludec in the basal-bolus regimen in children and adolescents with type 1 diabetes. Material and methods. 47 patients with type 1 diabetes (from 4 to 17 years) with a duration of the disease from 1 month to 13 years were examined. Insulin degludec was initially administered to patients (n=23) at the same dose as insulin glargin. The dose was 20% less in patients who received Human NPH (n=15). For patients with a newly diagnosed type 1 diabetes (n=9), the dose of insulin degludec was calculated as 1/3 or 1/2 of the daily dose of insulin. A correction of the insulin dose was made according to the profile of the glycemia every 5 days. The continuous monitoring of blood glucose «FreeStyle Libre» (Abbott, USA) was used in 23 patients. Results. After six months the glycosylated hemoglobin level decreased from 8.18±0.25% to 7.31±0.19% (p0.01). The fasting glucose level was 7.22±0.38 mmol/l. The postprandial glycemia levels were 9.28±0.48 mmol/l. Nocturnal glucose level was constant and lower than at the beginning of the study (8.14±0.18 mmol/l, p0.05). Conclusions. The decrease of glycemia variability and the lower frequency of hypoglycemia is associated with the action of the ultra-long duration of insulin degludec


Доп.точки доступа:
Большова, О. В.; Самсон, О. Я.; Музь, Н. М.; Вишневська, О. А.; Малиновська, Т. М.; Лукашук, І. В.; Спринчук, Н. А.
Экз-ры:
Найти похожие

2.


   
    Итоги двадцатилетних исследований иммунитета в доклиническую стадию развития сахарного диабета 1-го типа у детей и подростков по Программе ИДСД: 2. Содержание различных видов цитокинов и хемокинов в крови [] = Results of twenty years studies on immunity at the preclinical phase of type 1 diabetes mellitus development in children according to the IPDM program: 2. Content of various types of cytokines and chemokines in the blood / В. В. Попова [и др.] // Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 2. - С. 109-121. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (диагностика, иммунология, метаболизм, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
ИММУНИТЕТ -- IMMUNITY
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (кровь, метаболизм)
ХЕМОКИНЫ -- CHEMOKINES (кровь, метаболизм)
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC RESEARCH
МОНИТОРИНГ ИММУНОЛОГИЧЕСКИЙ -- MONITORING, IMMUNOLOGIC (использование)
Аннотация: Цель — исследовать содержание различных видов цитокинов и хемокинов в крови нормоглике- мических детей с отягощенной наследственностью по сахарному диабету 1-го типа (СД1), находящихся в доклинической латентной стадии развития СД1, которая устанавливалась на основании определения вида и титра аутоантител к панкреатическим островкам Лангерганса (ОАА), а именно: к протеину тирозинфосфатазы (IA-2A), к декарбоксилазе глютаминовой кислоты (GADA) и инсулину (IAA). Методы. Обследован 561 ребенок из внесенных в Реестр отечественной программы ИДСД («Иммунитет в доклиническую стадию развития сахарного диабета»). Все обследованные были разделены на четыре подгруппы: 1) 104 здоровых ребенка, без генетической склонности к СД1 — контроль; 2) 161 ОАА-позитивный ребенок, у которых при двукратном определении был выявлен одновременно повышенный титр не менее двух видов ОАА, преимущественно аутоантител к IA-2A и антител к GADA; 3) 296 ОАА-негативных пациентов с нормальной гликемией и отсутствием при двукратном определении одновременно повышенного титра двух видов ОАА; 4) 86 детей с клиническим дебютом СД1 из группы ОАА-позитивных пациентов. С целью выявления наличия аутоиммунного процесса в поджелудочной железе использовали радиоиммунологический метод (PIA) определения ОАА. Количественное определение концентраций исследованных ОАА в сыворотке крови выполняли с использованием наборов «Immunotech» (Чехия) и «CIS Bio International» (Франція) на ?-счетчике Beckman Gamma 5500B (США). Нормальным считали уровень аутоантител — GADА и IA-2A 1 Ед/мл, ІАА — 5,5 Ед/мл в сыворотке крови. Определение лейкоцитарной формулы проводили традиционно и гематологическим анализатором, иммунофенотип лимфоцитов (CD3+T, CD4+T, CD8+T, CD20+, CD56+) определяли методом проточной цитометрии (FACS-анализ). Определение содержания цитокинов (ИЛ-??, ИЛ-1 ?, ИЛ-4, ИЛ-6, ИЛ-10, ИФНу, ФНОа) и хемокинов (ИЛ-8 и ИЛ-16) в сыворотке крови проводили иммуноферментным методом ELISA с использованием наборов реактивов фирм DIACLONE (Франция) и DRG (США). Результаты. У нормогликемических детей, позитивных по наличию аутоантител к не менее чем двум островковым аутоантигенам (GADA и IA-2A) в раннюю латентную доклиническую стадию эволюции СД1, предшествующую первым проявлениям дисгликемии, отмечается значительное повышение уровня провоспалительных цитокинов (ИЛ-1а, ИЛ-1 ?, ИЛ-6 и ФНОа) и хемокинов (ИЛ-8/СХ. и ИЛ-16) и снижение уровня иммунорегуляторных цитокинов, особенно ИЛ-4 и ИЛ-10. При развитии дисгликемии изменение уровня цитокинов прогрессирует. При манифестации клинического дебюта СД1 у ряда пациентов повышенный титр ОАА и уровень провоспалительных цитокинов могут сохраняться длительное время на достаточно высоком уровне, указывая, что у части пациентов инсулин-про- дуцирующие клетки остаются неповрежденными, несмотря на клинический дебют заболевания, что может являться ориентиром для потенциального выбора в ближайшем будущем дополнительного вида используемой терапии. Выводы. Одним из ключевых механизмов патогенеза СД1 является контррегуляционный дисбаланс между провоспалительными и регуляторными цитокинами


Доп.точки доступа:
Попова, В. В.; Зак, К. П.; Мельниченко, С. В.; Малиновская, Т. Н.; Тронько, Е. Н.; Саенко, Я. А.; Куликовская, А. В.; Гончар, И. В.
Экз-ры:
Найти похожие

3.


    Tron’ko, M. D.
    An algorithm for preclinical diagnosis of type 1 diabetes as a basis for creating the Register of DAA-positive children and adolescents of Ukraine with predicted development of disease [] = Алгоритм доклинической диагностики сахарного диабета 1-го типа как основа для создания Реестра ДААт-позитивных детей и подростков Украины с прогнозированным развитием заболевания / M. D. Tron’ko, K. P. Zak, V. V. Popova // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 3. - P203-216. - Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (диагностика, эпидемиология, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ГЛИКЕМИИ ИНДЕКС -- GLYCEMIC INDEX (генетика, иммунология)
ПЕПТИД C -- C-PEPTIDE (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
АУТОАНТИТЕЛА -- AUTOANTIBODIES (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
АМИНОКИСЛОТ ОКСИДОРЕДУКТАЗЫ -- AMINO ACID OXIDOREDUCTASES (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
Аннотация: Aim — The establishment of mechanisms for T1D development at early and late preclinical stages of disease formation in children and adolescents. Material and methods. At the State Institution «V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of NAMS of Ukraine» mentioned the Program «Immunity in the preclinical period of T1D development» was initiated, on the basis of which the Register of marker-positive children with predictable development of type 1 diabetes was created, which includes 612 children aged from 7 to 15 years with burdened heredity, in which the titer of diabetes-associated autobodies (DAA), cytokines, levels of basal and postprandial glycemia and secretion of C-peptide at preclinical and clinical stages of T1D development in children and adolescents based on the performed clinical and immunological study. Results. The new data have been obtained at the State Institution «V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of NAMS of Ukraine», which allowed to substantially supplement the existing ideas about the type 1 diabetes (T1D) pathogenesis. As a result of the performed study, a group of marker-positive children with burdened heredity and a predicted risk of developing the disease was formed. It was found that an increased titer of DAA was observed in 162 (35.45%) of 457 children with burdened heredity with no less than two times determination of DAA presence in them, mainly GADA and IA?2A, the clinical debut was manifested in 86 (53.08%) of them from 6 months to 16 years (27.4±4.3 months). The formula of combined occurrence and values of simultaneously increased DAA titers to islet autoantigens, namely IA?2A + GADA, was determined, which is a predictor of both the duration of preclinical stage of T1D development and the debut rate. Impaired cytokine production (increase of the level of proinflammatory cytokines IL?1?, IL?6 and TNF?, IL?8 and IL?16 while reducing the concentration of IL?4 in the PB) as key factors of the T1D pathogenesis, which determine the rate of T1D debut, and the aggressiveness of its course were also established. It was found that the early preclinical period of T1D development in DAA+ children was characterized by the presence of dysglycemia in the form of increased glycemia in 2 hour after the glucose tolerance test and a slight decrease in secretion of stimulated C-peptide; in addition, dysglycemia in the form of impaired fasting glycemia was added in DAA+children in the late preclinical period, and a decrease in both basal and stimulated secretion of the C-peptide was determined, indicating that the potential of pancreatic beta cells was depleted
Мета — встановлення механізмів розвитку цукрового діабету 1-го типу (ЦД1) на ранній і пізній передклінічних стадіях формування захворювання в дітей і підлітків. Матеріал і методи. У ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» було ініційовано програму «Імунітет у передклінічний період розвитку ЦД1», на базі якої створено Реєстр маркерпозитивних дітей із прогнозованим розвитком ЦД1, що налічує 612 дітей віком від 7 до 15 років з обтяженою спадковістю, в яких визначено титр діабетасоційованих автоантитіл (ДААт), цитокінів, базальної та постпрандіальної глікемії й секреції С-пептиду на передклінічному та клінічних етапах розвитку ЦД1. Результати. Отримано нові дані, які дозволили суттєво доповнити існуючі уявлення про патогенез ЦД1. У результаті виконаного дослідження сформовано групу маркерпозитивних дітей з обтяженою спадковістю та прогнозованим ризиком розвитку захворювання. У 162 (35,45%) із 457 дітей з обтяженою спадковістю після щонайменше дворазового визначення ДААт виявлено їх підвищений титр, переважно GADA та IA-2A, у 86 (53,08%) із них у термін від 6 міс. до 16 років (27,4±4,3 міс.) маніфестував ЦД1. Визначено формулу поєднаної наявності та значень одночасно підвищених титрів ДААт до острівцевих автоантигенів, а саме IA-2A+GADA, що є предиктором як тривалості передклінічної стадії розвитку ЦД1, так і швидкості дебюту. Встановлено також порушення продукції цитокінів (підвищення рівня прозапальних цитокінів ІЛ-1 ?, ІЛ-6 і ЧНП ?, ІЛ-8 і ІЛ-16 з одночасним зниженням концентрації ІЛ-4 у крові) як ключових чинників патогенезу ЦД1, що зумовлюють як швидкість дебюту ЦД1, так і агресивність його перебігу. Встановлено, що ранній передклінічний період розвитку ЦД1 у ДААт+ дітей характеризувався наявністю дисглікемії у вигляді підвищеної глікемії через 2 год після виконання тесту толерантності до глюкози та нерізким зниженням секреції стимульованого С-пептиду; крім того, у пізній передклінічний період у ДААт+ дітей приєднувалася дисглікемія у вигляді порушеної глікемії натще, а також знижувалась як базальна, так і стимульована секреція С-пептиду, що свідчить про виснаження потенційних можливостей ?-клітин підшлункової залози. Висновки. На підставі виконаного клініко-імунологічного дослідження отримано нові дані про механізми розвитку ЦД1 на ранній і пізній передклінічних стадіях формування захворювання в дітей і підлітків, а саме: суттєві зміни вродженого та набутого імунітету, зсуви імунних, метаболічних і гормональних показників як на ранній, так і на пізніших передклінічних стадіях розвитку ЦД1. Ці зміни свідчать, що період хронологічно зростаючих послідовних поломок у різних ланках імунітету значно випереджає час клінічного дебюту ЦД1, і можуть бути використаними як предиктори розвитку захворювання. Створено Реєстр маркер-позитивних дітей із прогнозованим розвитком ЦД1


Доп.точки доступа:
Zak, K. P.; Popova, V. V.
Экз-ры:
Найти похожие

4.


   
    Вітамін D у генетичному аспекті та його роль за цукрового діабету 1-го типу [] = Vitamin D in the genetic aspect, the role in type 1 diabetes mellitus / Х. М. Щубелка [та ін.] // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 4. - С. 367-372. - Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная:
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (генетика, диагностика, иммунология, метаболизм)
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC RESEARCH
Аннотация: Вітамін D бере участь у різноманітних біологічних процесах, включаючи кістковий метаболізм, модуляцію імунної відповіді та регуляцію проліферації й диференціювання клітин. Дефіцит вітаміну D пов’язують із впливом на виникненням таких нескелетних захворювань, як цукровий діабет 1-го та 2-го типів, рак, серцево-судинні захворювання, що підтверджує плейотропний характер біологічної дії вітаміну D. Генетичні дослідження дають можливість вивчити генетично-молекулярні механізми впливу на циркулюючі рівні вітаміну D. Варіативні ділянки ДНК, які часто трапляються в популяції — однонуклеотидні поліморфізми (OHП, SNP) — можуть справляти вплив на метаболізм вітаміну D, а також модулювати дію вітаміну D у ході розвитку цукрового діабету 1-го типу. В огляді описано дані літератури щодо молекулярних механізмів дії вітаміну D, а також генів, які кодують ензими, відповідальні за його метаболізм, розглянуто генетичні дослідження різного типу в людських популяціях, метою яких було вивчення успадкування циркулюючих рівнів вітаміну D, вплив цих генетичних детермінант на розвиток цукрового діабету 1-го типу
Vitamin D is involved in a variety of biological processes, including bone metabolism, immune response regulation, it impacts cell proliferation and differentiation. Vitamin D deficiency is associated with such non-skeletal diseases as diabetes mellitus type 1 and type 2, cancer, cardiovascular diseases, which confirms the pleiotropic nature of the biological function of vitamin D. Genetic studies provide great opportunities to study the genetic and molecular which define circulating levels of vitamin D. Variable DNA regions that are common in the populations are called single-nucleotide polymorphisms (SNPs) and can have an effect on the metabolism of vitamin D, as well as modulate the action of vitamin D in the development of type 1 diabetes mellitus in humans. The article provides the literature overview on the molecular mechanisms of action of vitamin D, as well as the genes encoding enzymes responsible for the metabolism of vitamin D. Also it reviews the most extensive genetic studies in human, the purpose of which was to study the inheritance of circulating levels of vitamin D, the influence of these genetic determinants on the development of type 1 diabetes mellitus


Доп.точки доступа:
Щубелка, Х. М.; Олексик, О. Т.; Олексик, Т. Х.; Гасинець, Я. С.
Экз-ры:
Найти похожие

5.


   
    Стойкое снижение эндотелиальной десквамации у пациентов с сахарным диабетом [] = Persistent reduction of endothelial desquamation in patients with diabetes mellitus / А. С. Кузнецова [и др.] // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 3. - С. 217-222. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (диагностика, эпидемиология, этиология)
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOTHELIAL CELLS (иммунология, метаболизм, патология, секреция)
МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION (иммунология)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ АНГИОПАТИИ -- DIABETIC ANGIOPATHIES (диагностика, метаболизм, патофизиология)
Аннотация: В статье представлены результаты клинического исследования особенностей повреждения эндотелия у пациентов с сахарным диабетом. Цель работы — определить характер и степень изменения десквамации эндотелия в результате нормализации гликемии и коррекции сопутствующей патологии у пациентов с СД 1-го и 2-го типов. Материал и методы. В исследовании принимали участие 50 пациентов с СД1 и СД2. Интенсивность десквамации эндотелия определяли по модифицированному методу J. Hladovec. Результаты. Исходно уровень эндотелиоцитемии у пациентов с СД составил 2530±694 клеток/мл. Назначенная сахароснижающая терапия ассоциировалась с клинически значимым улучшением контроля гликемии — средний уровень НbА1с снизился с 8,42±0,2% до 7,36±0,3% (p0,001). Через 3 месяца от начала исследования уровень ЦЭК снизился на 32,57% со средним значением 1706±58,9 клеток/мл (p0,001). Статистически значимой разницы по уровню эндотелиальной десквамации между пациентами с СД1 и СД2 не было на всех этапах исследования
The results of a clinical study of endothelial damage in patients with type 1 and type 2 diabetes mellitus (DM) are presented in the article. Aim — is to determine the nature and changes in the endothelial desquamation due to normalization of glycemia and the correction of concomitant pathology in patients with type 1 and 2 diabetes. Material and methods. 50 patients with type 1 and type 2 DM were involved in the study. Endothelial desquamation intensity was determined by modified Hladovec J. method. Results. Initially, the level of was 2530±694 cells/ml endotheliocytemia in patients with diabetes. Prescribed hypoglycemic therapy was associated with a clinically significant improvement of glycemic control — the average HbA1c level decreased from 8.42±0.2% to 7.36±0.3% (p0.001). In three months from the beginning of the study, the level of circulating endothelial cells was established to be 32.57% lover with an average mean of 1706±58.9 cells/ml (p0.001). The statistically significant difference in the level of endothelial desquamation between patients with type 1 and type 2 DM was not detected at all stages of the study


Доп.точки доступа:
Кузнецова, А. С.; Тоженко, А. И.; Кузнецова, Е. С.; Бобрик, Л. М.; Кузнецов, С. Г.
Экз-ры:
Найти похожие

6.


    Перцева, Н. О.
    Аналіз показників добового профілю артеріального тиску в пацієнтів із цукровим діабетом 1-го типу залежно від перебігу захворювання [] = Analysis of indicators of daily blood pressure profile in patients with type 1 diabetes, depending on the course of the disease / Н. О. Перцева, К. І. Мошенець // Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 4. - С. 301-308. - Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (кровь, метаболизм, патофизиология)
КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ МОНИТОРИНГ АМБУЛАТОРНЫЙ -- BLOOD PRESSURE MONITORING, AMBULATORY (использование)
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM (иммунология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Аннотация: Мета — дослідити особливості добового профілю та циркадіанного ритму артеріального тиску (АТ) у групах хворих на цукровий діабет 1-го типу (ЦД1) залежно від глікемічного контролю. Матеріали та методи. Обстежено 63 пацієнти із ЦД1, віком 18-45 років, без артеріальної гіпертензії (АГ). Пацієнтів розподілили на 2 групи: група 1 — HbA1c?7,0% (n=21), група 2 — HbA1c7,0% (n=42). Групу контролю становили 10 практично здорових осіб. Результати. Пацієнти із ЦД1 мали вірогідно вищий показник пульсового артеріального тиску (ПАТ) за ніч, більшу варіативність систолічного артеріального тиску (САТ) протягом доби порівняно з показниками здорових осіб, а також значуще більші індекс площі САТ за добу (ІПСАТ доб.), індекс часу САТ за добу (ІЧСАТ доб.), індекс площі діастолічного артеріального тиску (ДАТ) за добу (ІПДАТ доб.), індекс часу ДАТ за добу (ІЧДАТ доб.). Індекси подвійного добутку (ІПД) удень і за добу були вищими за контрольні в пацієнтів із ЦД1 (р=0,002 і р=0,001 відповідно). У групі 1 за показником добового індексу САТ (ДІСАТ) у 28,57% випадків визначено профіль non-dipper, у 4,76% — over-dipper. У групі 2 профіль non-dipper виявлено в 33,33% випадків, night-pеaker — у 2,38%, over-dipper — у 11,90%. За показником ДІДАТ у групі 1 виявлено 33,33% випадків non-dipper, 9,53% — over-dipper. У групі 2 профіль non-dippers визначено в 19,04% випадків, night-pеaker — у 2,38%, over-dipper — у 38,10%. Показники HbA1с прямо корелювали з: ІПДАТ доб. (?=0,301; р=0,014), ІПДАТ за ніч (?=0,292; р=0,010), ІЧДАТ доб. (?=0,292; р=0,012), ІЧДАТ за ніч. (?=0,268; р=0,018). Висновки. Добовий профіль АТ у хворих на ЦД1 без АГ характеризується недостатнім зниженням АТ уночі, збільшенням середньодобових ДАТ, ПАТ, ІПДАТ доб., ІЧДАТ доб., ІПД доб. і варіативності середньодобового САТ. Недостатня компенсація порушень вуглеводного обміну призводить до збільшення гемодинамічного навантаження на серцево-судинну систему, що є чинником формування та подальшого розвитку кардіоваскулярних ускладнень у пацієнтів із ЦД1
The aim: to study the features of daily profile and circadian rhythm of blood pressure (BP) in groups of patients with type 1 diabetes mellitus (T1DM), depending on glycemic control. Materials and methods: 63 patients with T1DM, age: 18-45 years without hypertension were examined. Patients were divided into groups: Group 1 — HbA1c?7.0% (n=21), Group 2 — HbA1c7.0% (n=42). 10 sex- and agematched healthy controls were included. Results: Patients with T1DM had a significantly higher pulsatile blood pressure (PBP) per night, higher daily systolic blood pressure (SBP) variability, compared with healthy controls, and significantly higher daily SBP area index (SPAI24), daily SBP time index (SPTI24), daily diastolic blood pressure (DBP) area index (DPAI24), daily DBP time index (DPTI24). The double product (DP) was higher in patients with T1DM in the daytime and within 24 hours compared to control (p=0.002) and (p=0.001) respectively. Pathological profiles of daily blood pressure were found. In group 1, according to the dipping in SBP 28.57% of patients were non-dippers, 4.76% were extreme dippers. In group 2, the non-dipper profile had 33.33%, the reverse dipper had 2.38%, and extreme dipper had 11.90% of patients. According to the dipping in DBP: in group 1 33.33% were non-dippers, and 9.53% were extreme dippers. In group 2 non-dippers — 19.04%, extreme dippers — 2.38%, extreme dippers — 38.10%. HbA1c directly correlates with: (DPAI24) (?=0,301; р=0,014), DPAI night (?=0,292; р=0,010), DPTI24 (?=0.292; p=0.012), DPTI night (?=0.268; p=0.018). Conclusions. The daily blood pressure profile in patients with T1DM without arterial hypertension is characterized by insufficient decrease in BP at night, an increase in the average daily DBP, PBP, as well as DPAI24, DPTI24, DP and the variability of the average daily SBP. Poor glucose control led to led to an increase in hemodynamic load. It is the risk factor cardiovascular complications in patients with T1DM


Доп.точки доступа:
Мошенець, К. І.
Экз-ры:
Найти похожие

7.


   
    Клинические исследования по применению цельноорганной трансплантации поджелудочной железы для лечения сахарного диабета 1-го типа [] = Clinical trials of whole pancreas transplantation for the therapy of type 1 diabetes mellitus / И. П. Пастер [и др.] // Ендокринологія. - 2016. - Т. 21, № 3. - С. 247-267. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (терапия)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- PANCREAS TRANSPLANTATION (классификация, методы)
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Аннотация: Представлена информация о клинических исследованиях по применению цельноорганной трансплантации поджелудочной железы для лечения сахарного диабета 1-го типа


Доп.точки доступа:
Пастер, И. П.; Демченко, Н. П.; Коваленко, А. Е.; Гуда, Б. Б.; Люткевич, А. В.; Шелковой, Е. А.; Коллюх, О. Г.
Экз-ры:
Найти похожие

8.


   
    Участь ядерного чинника NF-?? у патогенезі діабету 1-го типу [] = Involvement of nuclear factor NF-kB in the pathogenesis of type 1 diabetes / В. М. Путарьов [и др.] // Ендокринологія. - 2016. - Т. 21, № 3. - С. 225-238. - Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (иммунология, метаболизм)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (иммунология, метаболизм)
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS (иммунология)
T-ЛИМФОЦИТЫ -- T-LYMPHOCYTES (иммунология, метаболизм)
КЛЕТКИ ЯДРО -- CELL NUCLEUS (иммунология, метаболизм)
Аннотация: В огляді аналізуються клітинні та молекулярні зв'язки між запаленням і таким метаболічним захворюванням, як діабет 1-го типу. Наведено дані про участь ядерного чинника NF-кВ в активації Т-реактивних лімфоцитів та в запальних процесах у ?-клітинах підшлункової залози, які призводять до їх дисфункції й апоптозу


Доп.точки доступа:
Путарьов, В. М.; Соколова, Л. К.; Ковзун, О. І.; Пушкарьов, В. В.; Тронько, М. Д.
Экз-ры:
Найти похожие

9.


   
    Итоги двадцатилетних исследований иммунитета в доклиническую бессимптомную фазу развития сахарного диабета 1-го типа у детей по Программе ИДСД: 1. Лейкоцитарный состав и иммунофенотип лимфоцитов крови [] = Results of twenty-year studies on immunity at preclinical asymptomatic phase of developing type 1 diabetes in children on the program IPDM: 1. Leukocyte composition and immune phenotype of blood lymphocytes / К. П. Зак [та ін.] // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 3. - С. 201-210. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ ПРОЦЕССЫ -- IMMUNE SYSTEM PROCESSES (генетика)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (генетика, диагностика, иммунология, кровь, метаболизм)
ДЕТИ -- CHILD
ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES (иммунология, метаболизм, секреция)
ГЕНЕТИЧЕСКИХ АССОЦИАЦИЙ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC ASSOCIATION STUDIES (методы)
Аннотация: Исследовать лейкоцитарный состав и иммунофенотип лимфоцитов крови у нормогликеми- ческих детей с отягощенной наследственностью, находящихся в асимптомной фазе развития сахарного диабета 1-го типа (СД1), которая устанавливалась на основании определения титра аутоантител к панкреатическим антигенам островков Лангерганса (ОАА). Методы. Обследованы 457 здоровых нормогликемических детей с отягощенной наследственностью по СД1, внесенных в Реестр отечественной программы ИДСД («Иммунитет в доклиническую стадию развития сахарного диабета»), родственники первой линии которых больны СД1. Детей разделили на четыре подгруппы: 1 — здоровые дети, без генетической склонности к СД1 — контроль; 2 — ОАА-позитивные дети, у которых при двукратном определении был выявлен одновременно повышенный титр не менее двух видов ОАА, преимущественно аутоантител к протеину тирозинфосфатазы, или (другое название этого вида аутоантител — аутоантитела к протеину-2 инсулиномы — IA-2A) антител к декарбоксилазе глютаминовой кислоты (GADA); 3 — ОАА-негативные пациенты с нормальной гликемией и с отсутствием при двукратном определении одновременно повышенного титра двух ООА; 4 — больные СД1


Доп.точки доступа:
Зак, К. П.; Попова, В. В.; Грузов, М. А.; Хоменко, Б. М.; Афанасьева, В. В.; Малиновская, Т. Н.; Тронько, Е. Н.; Саенко, Я. А.; Семионова, Т. А.; Куликовская, А. В.
Экз-ры:
Найти похожие

10.


    Пастер, И. П.
    Клинические исследования по применению инсулинового инфузионного дозатора («инсулиновой помпы») для лечения сахарного диабета 1-го типа [] = Clinical trials of insulin infusion dispenser («insulin pump») use for the therapy of type 1 diabetes mellitus / И. П. Пастер, Л. К. Соколова, Н. Д. Тронько // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 2. - С. 162-170. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (терапия)
ИНФУЗИОННЫЕ НАСОСЫ -- INFUSION PUMPS (использование)
ИНСУЛИН, ИНФУЗИИ СИСТЕМЫ -- INSULIN INFUSION SYSTEMS (использование)
Аннотация: В огляді описано біохімічні процеси, пов'язані з трансдукцією сигналу в клітинах кори надниркових залоз. Встановлено роль нових типів протеїнкіназ, ядерних чинників транскрипції в регуляції фундаментальних біологічних процесів. Ланки систем внутрішньоклітинної передачі сигналу можуть розглядатися як можливі ланки патогенезу низки захворювань і як мішені їх терапії


Доп.точки доступа:
Соколова, Л. К.; Тронько, Н. Д.
Экз-ры:
Найти похожие

11.


    Жердьова, Н. М.
    Стан когнітивних функцій у пацієнтів із цукровим діабетом 1-го типу [] = The state of cognitive function in patients with type 1 diabetes mellitus / Н. М. Жердьова, Б. М. Маньковський // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 4. - С. 326-330. - Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (патофизиология)
КОГНИТИВНЫЙ РЕЗЕРВ -- COGNITIVE RESERVE (действие лекарственных препаратов, физиология)
ПОЛОВЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ -- SEX CHARACTERISTICS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE (стандарты)
Аннотация: Ускладнення цукрового діабету (ЦД), такі як ретинопатія та нефропатія, як правило, розвиваються на тлі тривалого перебігу діабету, перш ніж стати клінічно вираженими, а когнітивні порушення з’являються вже на ранніх стадіях діабету 1-го типу. Ще в дослідженні DCCT було показано, що глікемія відіграє важливу роль у роботі когнітивної сфери. Вік, в якому виникає ЦД 1-го типу (ЦД), стать, рівень освіти також мають значення для формування когнітивної дисфункції. Мета — вивчення впливу статі, освіти, віку на момент початку розвитку діабету на стан когнітивної функції в молодих хворих на ЦД1. Матеріал і методи. Обстежено 33 пацієнти із ЦД1 — 17 жінок і 16 чоловіків. Оцінку порушення когнітивних проявів проводили зранку за допомогою таких методів: тест «5 слів», шкала оцінки психічного статусу, батарея тестів на лобну дисфункцію, тест малювання годинника. Результати. Виявлено негативний зв’язок між віком на початок захворювання та станом когнітивної функції за показниками шкали MMSE. Не помічено різниці у виконанні нейрофізіологічних тестів залежно від статі та освіти. За даними регресійного аналізу впливу статі, освіти та віку пацієнтів із ЦД1 на стан когнітивної функції взаємозв’язку не виявлено. Висновки. Існує негативний взаємозв’язок між віком на початок захворювання та показниками когніції за шкалою MMSE. У пацієнтів із ЦД1, яким на момент діагностики захворювання виповнилося 14 років і більше, показники когнітивної функції за даними БЛД, MMSE та тесту малювання годинника є вірогідно гіршими порівняно з такими у хворих, у яких ЦД1 розвинувся у віці до 14 років
Introduction. Complications of diabetes mellitus (DM), such as retinopathy and nephropathy, usually occur with prolonged course of diabetes before becoming clinically pronounced, and the cognitive impairments are manifested at the early stages of type 1 diabetes. In the DCCT study, it was shown that the level of glycemia plays an important role in the state of cognitive function. Age of onset of type 1 diabetes, sex, level of education can also contribute to the presence of cognitive dysfunction. The aim was to study the effect of sex, education, age on the state of cognitive function in patients with type 1 diabetes of young age at the time of diabetes onset. Materials and methods. We examined 33 patients with type 1 diabetes, 17 of them were women and 16 — men. An evaluation of cognitive disturbance was carried out in the morning using the following methods: a «5 words» test, a MMSE, a FAB on frontal dysfunction, an assessment of a clock drawing test. Results. A negative relationship was found before the onset of the disease between age and the state of cognitive function by the MMSE scale. There was no difference in the performance of neurophysiological tests between groups by sex and education. No correlation was found by the data of regression analysis when studying the effect of patient sex, education and age on the state of cognitive function in patients with diabetes mellitus. Conclusions. A negative relationship was found between the age before the onset of the disease and the cognition scores in the MMSE scale. In patients with type 1 diabetes, who at the time of the disease diagnosis was 14 years or more, the cognitive function indicators according to BPD, MMSE and the clock drawing test were significantly worse compared to patients who were under 14 years old.


Доп.точки доступа:
Маньковський, Б. М.
Экз-ры:
Найти похожие

12.


    Лукашук, І. В.
    Вдосконалення діагностики целіакії в дітей із цукровим діабетом 1-го типу [] = Improving the diagnosis of celiac disease in children with type 1 diabetes / І. В. Лукашук, О. В. Большова // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 1. - С. 83-84
MeSH-главная:
ЦЕЛИАКИЯ -- CELIAC DISEASE (диагностика)
ДЕТИ -- CHILD
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1


Доп.точки доступа:
Большова, О. В.
Экз-ры:
Найти похожие

13.


    Перцева, Н. О.
    Діагностика змін серцево-судинної діяльності під впливом гіпоглікемії в пацієнтів із цукровим діабетом 1-го типу [] = Diagnosticsof changes of cardiovascular activity under the influence of hypoglycemia in patients with type 1 diabetes / Н. О. Перцева, К. І. Мошенець // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 1. - С. 18-24. - Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная:
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (иммунология)
УДЛИНЕННОГО ИНТЕРВАЛА Q-T СИНДРОМ -- LONG QT SYNDROME (метаболизм, осложнения, этиология)
ГИПОГЛИКЕМИЯ -- HYPOGLYCEMIA (кровь, метаболизм)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (патофизиология)
Аннотация: Проведено огляд літератури за проблемою впливу гіпоглікемічних станів як досить частих і небезпечних ускладнень цукрового діабету 1-го типу на серцеву діяльність. Розглянуто переваги контролю стабільності глікемії за допомогою систем її тривалого моніторингу. Звернено увагу на можливість оцінки змін стану серцево-судинної системи за допомогою визначення довжини QT- інтервалу та обчислення часових і частотних параметрів варіативності ритму серця за даними холтерівського моніторингу. Розглянуті методики дозволяють виявити потенціальні групи ризику серед пацієнтів із цукровим діабетом, надто з частими гіпоглікеміями, дають можливість контролювати вегетативне забезпечення серцевої діяльності та запобігати виникненню фатальних аритмій на тлі гіпоглікемічних станів


Доп.точки доступа:
Мошенець, К. І.
Экз-ры:
Найти похожие

14.


    Пастер, И. П.
    Клинические исследования по применению инсулинового инфузионного дозатора («инсулиновой помпы») для лечения сахарного диабета 1-го типа [] = Clinical trials of insulin infusion dispenser («insulin pump») use for the therapy of type 1 diabetes mellitus / И. П. Пастер, Л. К. Соколова, Н. Д. Тронько // Ендокринологія. - 2016. - Т. 21, № 4. - С. 374-375. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (лекарственная терапия)
ИНГАЛЯЦИОННЫЕ ДОЗАТОРЫ -- METERED DOSE INHALERS (использование)
ИНФУЗИОННЫЕ НАСОСЫ -- INFUSION PUMPS (использование)
ИНСУЛИН -- INSULIN (терапевтическое применение)
ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ФОРМЫ -- DOSAGE FORMS
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL


Доп.точки доступа:
Соколова, Л. К.; Тронько, Н. Д.
Экз-ры:
Найти похожие

15.


   
    Таксономічний склад і мікроекологічні показники мікробіоти ротової порожнини дітей віком 11-13 років, хворих на хронічний катаральний гінгівіт за коморбідного стану / І. П. Бурденюк [та ін.] // Буков. мед. вісник. - 2017. - Том 21, N 2 ч.2. - С. 17-21
MeSH-главная:
ГИНГИВИТ -- GINGIVITIS (диагностика, метаболизм, патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (патофизиология)
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH (микробиология)
ДЕТИ -- CHILD


Доп.точки доступа:
Бурденюк, І. П.; Сидорчук, Л. І.; Сидорчук, І. Й.; Яковець, К. І.; Бірденюк, В. І.
Экз-ры:
Найти похожие

16.


    Ляшук, Р. П.
    Коморбідність цукрового діабету типу 1 і тиреоїдної патології / Р. П. Ляшук, І. В. Сходницький // Клініч. та експерим. патологія. - 2017. - Том 16, N 3 (ч.2). - С. 60
MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (патофизиология)
ТИРЕОИДИТ -- THYROIDITIS (патофизиология)
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY


Доп.точки доступа:
Сходницький, І. В.
Экз-ры:
Найти похожие

17.


   
    Особливості метаболізму нейтрофілів і лімфоцитів крові при хронічному тонзиліті у дітей, хворих на цукровий діабет 1-го типу [] / А. А. Лайко [та ін.] // Современная педиатрия. - 2018. - № 5. - С. 14-19. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ТОНЗИЛЛИТ -- TONSILLITIS (кровь, патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
НЕЙТРОФИЛЫ -- NEUTROPHILS (метаболизм)
ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES (метаболизм)
ГИСТОЦИТОХИМИЯ -- HISTOCYTOCHEMISTRY (использование)


Доп.точки доступа:
Лайко, А. А.; Гавриленко, Ю. В.; Карась, А. Ф.; Карась, Г. А.
Экз-ры:
Найти похожие

18.


    Тихонова, Т. М.
    Абсолютная инсулиновая недостаточность при различных вариантах сахарного диабета [] / Т. М. Тихонова, Н. Е. Барабаш // Міжнародний медичний журнал. - 2018. - Том 24, N 4. - С. 66-69. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (кровь)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (кровь)
ИНСУЛИН -- INSULIN (дефицит, секреция)
ПЕПТИД C -- C-PEPTIDE (кровь)


Доп.точки доступа:
Барабаш, Н. Е.
Экз-ры:
Найти похожие

19.


    Котельбан, А. В.
    Особливості ортодонтичного статусу дітей за умов цукрового діабету [] : матеріали конференції "Ортодонтія сьогодні. Шлях до здоров’я людини", 15 грудня 2017 року, м. Київ / А. В. Котельбан // Світ ортодонтії. - 2018. - № 1. - С. 41
MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1
ДЕТИ -- CHILD
ЗУБНОЙ ЭМАЛИ ГИПОПЛАЗИЯ -- DENTAL ENAMEL HYPOPLASIA

Экз-ры:
Найти похожие

20.


    Удод, О. А.
    Аналіз біофізичних властивостей ротової рідини у хворих на цукровий діабет 1 типу / О. А. Удод, А. С. Куліш // Укр. стоматол. альманах. - 2017. - N 4. - С. 45-49
MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (осложнения)
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ БОЛЕЗНИ -- MOUTH DISEASES (патофизиология)


Доп.точки доступа:
Куліш, А. С.
Экз-ры:
Найти похожие

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)