Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книг та авторефератів дисертацій (7)

Зведеного каталогу періодичних видань (602)

Предметні рубрики (4)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>S=ИММУНОГИСТОХИМИЯ<.>

Общее количество найденных документов : 593
Показаны документы с 1 по 30

1-30 31-60 61-90 91-120 121-150 151-180

    6-я Всероссийская школа-семинар по иммуногистохимической диагностике опухолей человека [] // Вопросы онкологии : Науч.-практ. журн. - 2009. - Том 55, N 3. - С. 389-391
Рубрики: РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ
   ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ, ПОВЫШЕНИЕ КВАЛИФИКАЦИИ
   ОНКОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ
   ИММУНОГИСТОХИМИЯ
   НОВООБРАЗОВАНИЯ

Экз-ры:
Найти похожие

A comprehensive study of dura mater biomineralization: morphological, crystallographic, and immunohistochemical aspects [] = Комплексне дослідження біомінералізації твердої мозкової оболони: морфологічні, кристалографічні та імуногістохімічні аспекти / A. P. Denysenko [et al.] // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 4. - С. 50-57. - Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная:
МОЗГОВАЯ ОБОЛОЧКА ТВЕРДАЯ -- DURA MATER (анатомия и гистология, ультраструктура)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (статистика, тенденции)
СПЕКТРАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- SPECTRUM ANALYSIS (использование, тенденции)
КАЛЬЦИФИКАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- CALCIFICATION, PHYSIOLOGIC (физиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Biomineralization is a process of formation of biominerals widespread among living organisms. This phenomenon occurs in the central nervous system in normal and pathological conditions. Typically, this can manifest age-related changes, and the prevalence of biominerals increases with age. At the same time, it can be a sign of pathology – tumour growth, dystrophy, metabolic disorders, etc. This work aims to study the morphological features of the dura mater with signs of biomineralization. In this work, we examined 30 samples of the dura mater with signs of biomineralization (group I) and 30 samples without these signs (group II) obtained during autopsies in the pathology department of the Sumy Regional Clinical Hospital. For the morphological characteristics of the dura mater, we used histological, histochemical and immunohistochemical methods, as well as scanning electron microscopy. Statistical processing of the results of the immunohistochemical study was carried out in the GraphPad Prism 8.0 statistical package using parametric and non-parametric research methods. To divide the samples into groups, we relied on the histological method – staining with hematoxylin-eosin. Histochemical methods (alizarin red staining, von Koss method) confirmed the presence of calcium compounds in the studied group. Van Gieson staining visualized the collagen fibres of the dura mater, and the PAS reaction did not reveal the presence of glycosaminoglycans in the mineral deposits. Immunohistochemical examination of the dura mater with antibodies against osteopontin revealed a significant difference between the study and control groups (p0.001), confirming the critical role of osteopontin in the biomineralization process in this tissue. With the help of scanning electron microscopy, it was found that biominerals in the dura mater are represented by tens to hundreds of formations of various shapes (rounded, oval and irregular), varying from tens of nanometers to 50 micrometres. Their composition was analyzed using maps and spectra of energy-dispersive X-ray spectroscopy and most probably corresponded to calcium hydroxyapatite. So, the dura mater is characterized by biomineralization, manifested by the formation of microscopic calcium hydroxyapatite composites
Біомінералізація – широко розповсюджений серед живих організмів процес утворення біомінералів. В центральній нервовій системі цей феномен зустрічається як в нормі, так і в патології. В нормі це може бути проявом вікових змін, причому поширеність біомінералів збільшується з віком. В той же час це може бути ознакою патології – пухлинного росту, дистрофії, порушень метаболізму та інше. Метою даною роботи є вивчення морфологічних особливостей твердої мозкової оболони з ознаками біомінералізації. В роботі досліджено 30 зразків твердої мозкової оболони з ознаками біомінералізації (група І) та 30 зразків без даних ознак (група ІІ) отриманих під час розтинів у патологоанатомічному відділенні Сумської обласної клінічної лікарні. Для морфологічної характеристики твердої мозкової оболони застосували гістологічний, гістохімічний та імуногістохімічний методи, а також сканувальну електронну мікроскопію. Статистичну обробку результатів імуногістохімічного дослідження проведено в статистичному пакеті GraphPad Prism 8.0 з використанням параметричних і непараметричних методів дослідження. Для розподілу зразків на групи опирались на гістологічний метод – забарвлення гематоксиліном-еозином. Гістохімічні методи (забарвлення алізариновим червоним, метод фон Косса) підтвердили наявність сполук кальцію в досліджуваній групі. Забарвлення за Ван Гізоном візуалізувало колагенові волокна твердої мозкової оболони, а PAS реакція не виявила наявність глікозаміногліканів в складі мінеральних депозитів. Імуногістохімічне дослідження тканини твердої мозкової оболони антитілами проти остеопонтину виявило значну різницю між досліджуваною та контрольною групою (р0,001), що підтверджує важливу роль остеопонтину в процесі біомінералізації в даній тканині. За допомогою сканувальної електронної мікроскопії було з’ясовано, що біомінерали в твердій мозковій оболоні представлені десятками-сотнями утворень різної форми (округлої, овальної та неправильної), розміри яких коливаються від десятків нанометрів до 50 мікрометрів. Їх склад був проаналізований за допомогою карт та спектрів енергодисперсійної рентгенівської спектроскопії та найбільш ймовірно відповідав гідроксиапатиту кальцію. Отже, для твердої мозкової оболони характерна біомінералізація, що проявляється утворенням мікроскопічних композитів з гідроксиапатиту кальцію

Доп.точки доступа:
Denysenko, A. P.; Piddubnyi, A. М.; Tkachenko, I. A.; Shubin, P. A.; Tarabarov, S. I.; Moskalenko, R. A.
Экз-ры:
Найти похожие

Alterations in S6K1 isoforms expression induce Epithelial to Mesenchymal Transition and Estrogen Receptor 1 Silencing in human breast adenocarcinoma MCF-7 cells / O. M. Garifulin [et al.] // Biopolymers & Cell. - 2023. - Том 39, N 3. - P189-200
MeSH-главная:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (генетика, диагностика, иммунология, химия)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (использование, методы)

Доп.точки доступа:
Garifulin, O. M.; Zaiets, I. V.; Kosach, V. R.; Horak, I. R.; Khoruzhenko, A. I.; Gotsulyak, N. B.; Kroupskaya, I. V.; Martsynyuk, M. Ye.; Drobot, L. B.; Filonenko, V. V.
Экз-ры:
Найти похожие

Shulyatnikova, T. V.
Ammonia level and Alzheimer type 2 astrocytes in the brain of deceased patients with liver cirrhosis of the varying degree [] / T. V. Shulyatnikova, V. O. Tumanskyi // Патологія. - 2023. - Том 20, N 1. - С. 36-44
MeSH-главная:
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
АЛЬЦГЕЙМЕРА БОЛЕЗНЬ -- ALZHEIMER DISEASE
ЭНЦЕФАЛОПАТИЯ ПЕЧЕНОЧНАЯ -- HEPATIC ENCEPHALOPATHY (диагностика, этиология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы)
Аннотация: Мета роботи – порівняльний аналіз рівня аміаку й астроцитів Альцгеймера 2 типу в тканині кори та білої речовини великих півкуль головного мозку, гіпокампу, таламусу, смугастого тіла та мозочка у померлих хворих на цироз печінки класу А, В та С за Чайлд–П’ю. Матеріали та методи. Дослідили головний мозок (ГМ) 90 померлих хворих (віком 65 ± 3 роки) на неалкогольний цироз печінки (ЦП) класу А, В і С за Чайлд–П’ю. Визначили 3 групи спостережень: «А» (n = 30), «В» (n = 30) та «С» (n = 30). У 59 (65,55 %) хворих груп «А», «В» і «С» виявили клінічну симптоматику печінкової енцефалопатії I–IV ступенів. У групі контролю дослідили ГМ 30 померлих (віком 59,0 ± 2,5 року) від гострої серцево-судинної недостатності, в яких не діагностували захворювання печінки або інтоксикацію. У кожному випадку виконали ретроспективний аналіз клінічних і лабораторних даних історій хвороб. Методом V. Gutierrez-de-Juan et al. (2017) з використанням реактиву Несслера здійснили гістохімічне (ГХ) визначення вмісту аміаку в парафінових зрізах тканини кори та білої речовини великих півкуль головного мозку (ВПГМ), гіпокампу, таламусу, смугастого тіла та мозочка. У цих відділах ГМ виконали порівняльний аналіз оптичної щільності ГХ експресії аміаку в п’яти стандартизованих полях зору (при збільшенні ?200) мікроскопа Scope A1 «Carl Zeiss» (Germany) з камерою Jenoptik Progres Gryphax 60N-C1 J; у кожному відділі ГМ у двадцяти стандартизованих полях зору зі збільшенням ?400 обрахували кількість астроцитів Альцгеймера 2 типу (АА2). Результати. Завдяки застосуванню ГХ методу виявлення аміаку в нервовій тканині з використанням реактиву Несслера за V. Gutierrez-de-Juan et al. (2017) визначили регіон-залежну дрібнозернисту експресію аміаку в нейропілі тканини ГМ померлих контрольної групи та померлих хворих на ЦП. У померлих контрольної групи виявили дуже низьку ГХ експресію аміаку з відносно вищими значеннями в мозочку, таламусі та смугастому тілі, яку за градацією, що застосували, визначили як негативну. Підвищену ГХ експресію аміаку (порівняно з групою контролю) встановили в померлих хворих на компенсований ЦП групи «А» в корі ВПГМ, таламусі, смугастому тілі та мозочку; в померлих пацієнтів із субкомпенсованим ЦП групи «В» – також у білій речовині ВПГМ і гіпокампі. У померлих хворих на декомпенсований ЦП групи «С» у мозочку, таламусі та смугастому тілі ГХ експресія аміаку підвищена максимально (у 6,18, 5,72 та 5,50 раза відповідно). Між посмертним степенем ГХ експресії аміаку в тканині ГМ та останніми прижиттєвими показниками рівня загального білірубіну, АсАт, АлАт, альбуміну, лейкоцитарного індексу інтоксикації в крові хворих виявили значущі кореляційні зв’язки. У померлих хворих на компенсований ЦП у таламусі, смугастому тілі та мозочку встановили підвищену (щодо контролю) кількість АА2, що відповідала І ступеню АА2-астроцитозу. У померлих хворих на субкомпенсований ЦП АА2-астроцитоз помірного II ступеня виявили в корі ВПГМ, таламусі та мозочку; АА2-астроцитоз І ступеня – в смугастому тілі. У померлих пацієнтів із декомпенсованим ЦП виражений АА2-астроцитоз III ступеня визначили в корі ВПГМ, таламусі, смугастому тілі та мозочку; АА2-астроцитоз помірного ІІ ступеня зафіксували в білій речовині ВПГМ, слабкий АА2-астроцитоз І ступеня – в гіпокампі. Кореляційний аналіз показав наявність середнього, сильного та дуже сильного позитивного зв’язку між середніми кількісними показниками АА2-астроцитозу та ГХ експресією аміаку в таламусі, смугастому тілі та мозочку. Висновки. У померлих хворих на ЦП груп «А», «В» і «С» ступінь ГХ експресії аміаку в нейропілі тканини мозочка, таламусу, смугастого тіла та кори ВПГМ прямо корелює зі ступенем тяжкості ЦП за Чайлд–П’ю, досягаючи максимуму при тяжкому ЦП класу С, має значущі кореляційні зв’язки з рівнем загального білірубіну, АсАт, АлАт, альбуміну, лейкоцитарного індексу інтоксикації в крові хворих. Із прогресуванням тяжкості ЦП спостерігали істотне підвищення ступеня АА2-астроцитозу в таламусі, мозочку, смугастому тілі та корі ВПГМ, що позитивно корелювало зі ступенем ГХ експресії аміаку в тканині цих відділів ГМ.

Доп.точки доступа:
Tumanskyi, V. O.
Экз-ры:
Найти похожие

Characterization of novel peptide-specific antibodies against the translation elongation factor eEF1A2 and their application for cancer research / V. F. Shalak [et al.] // Biopolymers & Cell : наук. журнал. - 2014. - Том 30, N 6. - P454-461 : цв. ил. - 30 ref. . - ISSN 0233-7657
MeSH-главная:

Кл.слова (ненормированные):
Иммуноблотинг

Доп.точки доступа:
Shalak, V.F.; Vislovukh, A.A.; Novosylna, O.V.; Khoruzhenko, A.I.; Kovalenko, M.I.; Kolesanova, E.F.; Egorova, E.A.; Mishin, A.A.; Krotevych, M.S.; Skoroda, L.V.; Negrutskii, B.S.
Экз-ры:
Найти похожие

Vlasova, K. V.
Circadian dynamics of optic density of melatonin receptors in the neurons of hypothalamic supraoptic nucleus in rats under altered photoperiod / K. V. Vlasova, R. Ye. Bulyk // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 3. - С. 117-120. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
СУПРАОПТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRAOPTIC NUCLEUS
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
РЕЦЕПТОРЫ МЕЛАТОНИНА -- RECEPTORS, MELATONIN
ЦИРКАДНЫХ РИТМОВ СИГНАЛЬНЫЕ ПЕПТИДЫ И БЕЛКИ -- CIRCADIAN RHYTHM SIGNALING PEPTIDES AND PROTEINS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Вступление. Секреция мелатонина резко подавляется светом, влияет на способность передавать информацию о суточном ритме от гипоталамуса к другим нейронным мишеням и тем самым изменяет экспрессию некоторых биологических ритмов. Гормон контролирует состояние гипоталамо-гипофизарной системы и деятельность эндокринных желез через рецепторы мелатонина (мембранные, цитозольные и ядерные). Кроме того, используя механизм обратной связи, гормон взаимодействует с супраоптическим ядром гипоталамуса и регулирует водно-солевой обмен, реагируя на стрессовую реакцию.Цель исследования. На основании имуногистохимической методики объединенной с компьютерной микроденситометрией предоставить количественную циркадианную характеристику плотности мелатониновых рецепторов в нейронах супраоптического ядра гипоталамуса крыс.Материал и методы. Эксперименты проводились на 60 зрелых самцах крыс массой 150-180 г. Животных разделили на 3 серии, по 2 группы. Животные поддавались условиям стандартного светового режима, гиперилюминизации и круглосуточного освещения с инъекциями экзогенного мелатонина в течение 7 дней. Для выполнения ммуногистохимического анализа использовали поликлональные антитела к рецептора м мелатонина 1А, производителя Abcam и стрептавидинбиотиновую систему визуализации LSAB2 (пероксидазная метка + диаминобензидин) производителя Chemicon International Inc. Дополнительное окрашивания ядер проводили гематоксилином айера.Выводы. Плотность мелатониновых рецепторов 1А в нейронах супраоптического ядра гипоталамуса крыс в норме характеризуется четким циркадианный ритмом. В среднем самая высокая плотность рецепторов отмечается в 02.00 ч суток, а 14.00 она существенно снижается (р = 0,002). Иммуногистохимическое исследование позволило выявить, что в условиях подавления активности шишковидной железы нарушается циркадианный ритм плотности мелатониновых рецепторов в нейронах супраоптических ядер гипоталамуса, характеризующаяся недостоверной разницей показателей в исследуемые периоды суток.

Доп.точки доступа:
Bulyk, R. Ye.
Экз-ры:
Найти похожие

Kryzhanivska, A. E.
Clinical and immunohistochemical features of primary breast cancer and metachronous ovarian and endometrial tumors / A. E. Kryzhanivska, I. B. Dyakiv, I. Kyshakevych // Experimental Oncology. - 2018. - Том 40, N 2. - P124-127
MeSH-главная:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (диагностика)
ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS (диагностика)
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (диагностика)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование)

Доп.точки доступа:
Dyakiv, I. B.; Kyshakevych, I.
Экз-ры:
Найти похожие

Danukalo, M. V.
Comparative characteristic of the brain natriuretic peptide and angiotensin II expression index in the structure of locus coeruleus of brain stem in rats with arterial hypertension of various origins [] / M. V. Danukalo, O. V. Hancheva, Ye. V. Kadzharian // Патологія. - 2019. - N 2. - С. 182-187
MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
СТВОЛ МОЗГА -- BRAIN STEM (патология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы)
НАТРИЙУРЕТИЧЕСКИЙ ПЕПТИД МОЗГОВОЙ -- NATRIURETIC PEPTIDE, BRAIN (анализ)
Аннотация: Мета роботи – встановити особливості показників експресії мозкового натрійуретичного пептиду (BNP) та ангіотензину ІІ (АТ ІІ) у структурі блакитної плями (БП) стовбура мозку щурів з експериментальними (генетично детермінованою есенціальною та вторинною ендокринно-сольовою) артеріальними гіпертензіями (АГ), дати порівняльну характеристику паттерна експресії цих пептидів при етіологічно різних видах артеріальної гіпертензії. Матеріали та методи. Дослідження виконали на 30 статевозрілих щурах-самцях, серед них – 20 тварин лінії Wistar, яких поділили на дві групи: 10 – контроль, 10 – зі змодельованою ендокринно-сольовою АГ (ЕСАГ); 10 щурів лінії SHR з есенціальною АГ (ЕАГ). Параметри експресії нейропептидів: вміст, концентрацію та відносну площу імунореактивного матеріалу – досліджували за допомогою імуногістохімічного методу. Результати. Встановили, що серед досліджуваних параметрів експресії BNP у структурі БП вірогідно в обох групах збільшилась тільки відносна площа; концентрація вірогідно не змінилася, а вміст імунореактивного матеріалу вірогідно виріс тільки у тварин з ЕСАГ. Водночас усі показники експресії ангіотензину II вірогідно збільшилися в обох експериментальних групах. Отже, в щурів з експериментальною артеріальною гіпертензією у структурі блакитної плями вираженіші зміни показників експресії були характерні для ангіотензину ІІ, ніж для BNP. Так, при сформованій артеріальній гіпертензії спостерігали невідповідність між рівнями експресії пресорного ангіотензину ІІ і депресорного BNP у бік збільшення експресії ангіотензину ІІ. Характер та особливості експресії досліджуваних нейропептидів у структурі блакитної плями залежать від ключової ланки патогенезу змодельованої артеріальної гіпертензії. Висновки. У щурів контрольної групи з нормальним артеріальним тиском у структурі блакитної плями значушо представленим є АТ ІІ, вміст і концентрація якого у 2,32 та 2,19 раза перевищує відповідні показники BNP. При сформованій артеріальній гіпертензії, незалежно від її етіології, переважання АТ ІІ у структурі блакитної плями стовбура мозку зберігається. Але патогенетичні механізми розвитку артеріальної гіпертензії зумовлюють свої особливості. Під час ЕАГ підвищення вмісту й концентрації АТ ІІ порівняно з BNP становить 4,58 і 3,59 раза; при ЕСАГ – у 2,16 і 2,83 раза. У патогенезі формування есенціальної артеріальної гіпертензії важливу роль відіграють зміни центрального контура регуляції артеріального тиску, характерне суттєве переважання пресорного компонента АТ ІІ у структурі блакитної плями стовбура мозку над депресорним BNP.

Доп.точки доступа:
Hancheva, O. V.; Kadzharian, Ye. V.
Экз-ры:
Найти похожие

Tumanskiy, V. A.
Comparative immunohistochemical characteristic of expression levels of Ki-67, p53, caspase 3 in non-invasive and invasive intestinal-type gastric adenocarcinoma / V. A. Tumanskiy, T. A. Khrystenko // Патологія. - 2016. - N 2. - P70-75
MeSH-главная:
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (хирургия)
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA (хирургия)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)

Доп.точки доступа:
Khrystenko, T.A.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Chytaieva, Halyna.
Correlation between expression of immunohistochemical markers and morphology in lung neuroendocrine neoplasms / H. Chytaieva, B. Shkurupii, L. Zakhartseva // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2022. - N 1. - P6-18
MeSH-главная:
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (генетика, диагностика, иммунология, химия)
НЕЙРОЭНДОКРИННЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEUROENDOCRINE TUMORS (генетика, диагностика, иммунология, химия)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы)

Доп.точки доступа:
Shkurupii, Bohdana; Zakhartseva, Liubov
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Stepanov, Yu. M.
Determination of intercellular contacts in patients with irritable bowel syndrome [] / Yu. M. Stepanov, I. Ya. Budzak, Yu. A. Gaidar // Гастроентерологія. - 2019. - Т. 53, № 2. - С. 63-66. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (иммунология, патофизиология)
ПРОНИЦАЕМОСТЬ -- PERMEABILITY
ОККЛЮДИН -- OCCLUDIN (биосинтез, физиология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы)

Доп.точки доступа:
Budzak, I. Ya.; Gaidar, Yu. A.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Diagnostic challenges with intraoral myeloid sarcoma : report of two cases & review of world literature / P. Kumar [et al.] // Experimental Oncology. - 2017. - Том 39, N 1. - P78-85 : цв. ил. - 64 ref.
MeSH-главная:
САРКОМА МИЕЛОИДНАЯ -- SARCOMA, MYELOID (диагностика)
ЛЕЙКОЗЫ -- LEUKEMIA
ГРАНУЛОЦИТЫ -- GRANULOCYTES
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)

Доп.точки доступа:
Kumar, P.; Singh, H.; Khurana, N.; Urs, A.B.; Augustine, J.; Tomar, R.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Differentiation mechanisms of regeneration blastema cells during bone fracture healing [Text] = Механизмы дифференциации клеток регенераторной бластемы во время заживления перелома / A. Popsuishapka [et al.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - P78-86. - Библиогр.: с. 85-86
MeSH-главная:
ПЕРЕЛОМА ЗАЖИВЛЕНИЕ -- FRACTURE HEALING
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION
КЛЕТКИ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- CELL DIFFERENTIATION
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (методы)

Доп.точки доступа:
Popsuishapka, A.; Lytvyshko, V.A.; Ashukina, N.A.; Hryhoriev, V. V.; Pidgaiska, O. A.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Dynamics of histochemical changes in the skin of rats within a month after the burning of ii-iii degrees on the background of the injection first 7 days haes-lx-5% solution [] / О. Ye. Маievskyi [et al.] // Світ медицини та біології. - 2018. - № 4(66). - С. 180-184 : il. - Bibliogr.
MeSH-главная:
ОЖОГИ -- BURNS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
Аннотация: Целью работы было изучить состояние эластичных, коллагеновых волокон, гликопротеинов и гликозаминогликанов в межклеточном веществе дермы крыс-самцов через 1, 3, 7, 14, 21 и 30 суток после ожога II-III степени на фоне введения первые 7 суток раствора HAES-LX-5%. Через 1 и 3 суток после термической травмы 2-3 степени в условиях применения раствора HAES-LX-5% реорганизация межклеточного вещества дермы проявляется меньшим повреждением волокнистых структур ее сосочкового и сетчатого слоев. Гистохимически аморфное вещество соединительной ткани богато на гликопротеины, содержание гликозаминогликанов еще невелико. 2. При введении HAES-LX-5% через 7 и 14 суток опыта при окраске по методу Ван Гизон-Вейгерта в соединительной ткани в краевых участках пораженной кожи наблюдается обновление коллагеновых волокон, они преимущественно расположены волнообразно, тонкими пучками. В поздние сроки опыта (через 21 и 30 суток) активный ход регенерации способствует значительной нормализации волокнистых структур дермы. В межклеточном веществе дермы нормализуется содержание соединений аморфного вещества, гистохимически установлено умеренное "Хейл"-положительное окрашивание, что свидетельствует об уменьшении количества сульфатированных глико- заминогликанов, снижается также содержание нейтральных гликозаминогликанов и гликопротеинов, их ШИК-положительные свойства умеренно выражены.

Доп.точки доступа:
Маievskyi, О. Ye.; Mironov, Ye. V.; Bobruk, S. V.; Gunas, I. V.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

Shcherbyna, R. О.
Histological study of potassium 2-((4-amino-5-(morpholinomethyl)-4H-1,2,4-triazole-3-yl)thio)acetate (PKR-173) corrective influence on the chickens liver state in the condition of tetracycline hepatitis [] / R. О. Shcherbyna, Ye. V. Vashchyk // Запорож. мед. журн. - 2018. - Том 20, N 3. - С. 404-412
MeSH-главная:
ГЕПАТИТ -- HEPATITIS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ТЕТРАЦИКЛИНЫ -- TETRACYCLINES (вредные воздействия)
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (терапевтическое применение)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование)
Аннотация: Despite great scientific progress in the sphere of hepatoprotectors development during recent years, the issues of hepatocytes protection and regeneration is relevant enough. In this aspect derivatives of heterocyclic systems are of great interest, in particular, of 1,2,4-triazole. The aim is histological study of the compound of potassium 2-((4-amino-5-(morpholinomethyl)-4H-1,2,4-triazol-3-yl)thio)acetate (PKR-173) corrective influence on the chickens liver under tetracycline hepatitis condition. Materials and methods. As an object of research potassium 2-((4-amino-5- (morpholinomethyl)-4H-1,2,4-triazol-3-yl)thio) acetate was used which is a water-soluble compound. Histological examination was carried out of the intact chickens liver (intact control); of the chickens after tetracycline administration (control pathology); of the chickens which before the administration of tetracycline were administrated PKR-173 compound or thiotriazoline. All chickens were administrated tetracycline per os in the doze of 500 mg/kg for 5 days. PKR-173 compound and thiotriazoline were administrated per os for 3 days before tetracycline in doze of 150 mg/kg and 50 mg/kg respectively. Results. It has been noted that preventive administration of PKR-173 compound for chickens aged 7–18 days visually prevented the development of nonspecific morphological changes which are characteristic of acute moderately severe drug-induced bird’s liver injury. Compound PKR-173 contributed the organ histostructure normalization, prevented dystrophy manifestations, significantly reduced necrosis of hepatocytes and inflammatory reaction in the perivenular zone of triad system. Comparative drug thiotriazoline prevented hepatocytes dystrophy manifestation, in the vast majority of chickens contributed to hepatic plates structure restoration and inflammatory response reduction. In order to confirm the visual data according to the task, a semi-quantitative assessment of the PKR-173 and thiotriazoline corrective effect on chickens liver parenchyma morphological state was carried out. Conclusions. Analysis of the pathological process quantitative characteristics, which developed in the chicken liver after tetracycline administration and corrective influence of the investigated drugs on it, has shown that the PKR-173 compound significantly reduced the manifestations of all the pathological features detected for testing compared to control pathology. The PKR-173 compound is probably not inferior to comparative drug thiotriazoline by normalizing effect on the organ histostructure restoration and antidystrophic action intensity. The PKR-173 compound significantly outperforms the comparative thiotriazoline for anti-necrotic and anti-inflammatory effects.

Доп.точки доступа:
Vashchyk, Ye. V.
Экз-ры:
Найти похожие

16.

Histopathological profile of gastrointestinal neuroendocrine tumors in a tertiary care hospital [Text] = Гістопатологічний профіль нейроендокринних пухлин шлунково-кишкового тракту в медичних закладах третинного рівня / F. Abbas [et al.] // International journal of medicine and medical research. - 2021. - Vol. 7, N 2. - P83-90
MeSH-главная:
НЕЙРОЭНДОКРИННЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEUROENDOCRINE TUMORS
КАРЦИНОИД -- CARCINOID TUMOR
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY

Доп.точки доступа:
Abbas, F.; Beigh, A.; Khuroo, M.; Farooq, S.; Khuroo, N.; Tazeen, S.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Shulyatnikova, T. V.
Immunohistochemical analysis of GFAP expression in the experimental sepsis-associated encephalopathy / T. V. Shulyatnikova, V. O. Tumaskyi // Патологія. - 2021. - N 3. - P295-302
MeSH-главная:
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (патология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы)
СЕПСИС -- SEPSIS (иммунология)
Аннотация: Патогенез сепсис-асоційованої енцефалопатії (САЕ) пов’язують із пошкодженням гематоенцефалічного бар’єра, нейрозапаленням і дисбалансом нейромедіаторів у мозковій тканині. Астроглія, найчисленніша популяція клітин у головному мозку, відіграє критичну роль у контролі всіх видів гомеостатичних процесів, регулюючи адаптивні реакції мозку у відповідь на різні фактори його пошкодження. Астроглія дуже неоднорідна в різних відділах мозку, тому фактори, що викликають пошкодження тканини, ініціюють гетерогенні клітинні реакції. Мета роботи – визначення імуногістохімічних особливостей експресії GFAP у різних відділах мозку за умов експериментальної моделі сепсису в щурів. Матеріали та методи. Дослідження здійснили на щурах лінії Вістар: контрольна група включала 5 хибнооперованих щурів; 20 тваринам виконали перев’язку та пункцію сліпої кишки (CLP). Здійснили імуногістохімічне дослідження експресії маркера GFAP у сенсомоторній корі, підкірковій білій речовині, гіпокампі, таламусі, хвостатому ядрі/лушпині в період з 20 до 48 години після CLP-процедури. Результати. Починаючи з 12 години після CLP-процедури, у тварин почали прогресувати ознаки періорбітальної ексудації, пілоерекція, гіпер-/гіпотермія, діарея, соціальна ізоляція, летаргія та респіраторні порушення. У період з 20 до 38 години 9 тварин на тлі суттєвого погіршення стану були евтаназовані (підгрупа CLP-B – загиблі щури), 11 особин вижили до кінця експерименту, 48 годин (підгрупа CLP-A – тварини, які вижили). У підгрупі CLP-B у строк із 20 до 38 години після процедури CLP у головному мозку спостерігали вірогідне (щодо контролю) регіонально-специфічне динамічне збільшення рівня експресії GFAP: у корі – на 465 %, підкірковій білій речовині – на 198 %, гіпокампі – на 250 %; з 23 години – на 18 % у хвостатому ядрі/лушпині. У таламусі не визначили вірогідну зміну рівня експресії GFAP. У корі та гіпокампі тварин, які вижили, через 48 годин після CLP встановили вищі значення експресії GFAP порівняно з групою загиблих щурів. Висновки. В умовах експериментальної САЕ спостерігали раннє динамічне підвищення реактивності астроглії в корі, гіпокампі, білій речовині і хвостатому ядрі/лушпині головного мозку з найбільшим підвищенням показників у корі та гіпокампі. Це потенційно вказує на відносно вразливіші для факторів пошкодження ділянки мозку, а також на місця найактивнішої міжклітинної взаємодії під час системного запалення. Вищі значення експресії GFAP у корі та гіпокампі тварин, які вижили до 48 години експерименту, щодо показників групи загиблих щурів указують на посилення астрогліальної реактивності в названих ділянках мозку в цей період на тлі відносно сприятливішого клінічного перебігу захворювання.

Доп.точки доступа:
Tumaskyi, V. O.
Экз-ры:
Найти похожие

18.

Shulyatnikova, T. V.
Immunohistochemical analysis of microglial changes in the experimental acute hepatic encephalopathy [] / T. V. Shulyatnikova // Патологія. - 2021. - N 1. - С. 33-38
MeSH-главная:
ЭНЦЕФАЛОПАТИЯ ПЕЧЕНОЧНАЯ -- HEPATIC ENCEPHALOPATHY (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПЕЧЕНОЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEPATIC INSUFFICIENCY (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
МИКРОГЛИЯ -- MICROGLIA (иммунология, ультраструктура)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование)
Аннотация: Печінкова енцефалопатія (ПЕ) – синдром порушення функції мозку в пацієнтів із вираженою печінковою недостатністю, що може маніфестувати як зміни психометричних тестів і поглиблюватися до зниження свідомості з розвитком коми. Сучасні уявлення про ПЕ зосереджені передусім на теорії нейротоксичності аміаку та нейрозапаленні. Мікроглія, що представляє резидентний пул клітин вродженого імунітету в мозку, після активації може викликати нейрозапальну відповідь. Мета роботи – імуногістохімічне визначення мікрогліальних змін у різних ділянках мозку в умовах експериментальної гострої ПЕ (ГПЕ). Матеріали та методи. Використали модель ацетамінофен-індукованої печінкової недостатності у щурів лінії Wistar. Чотири тварини (із десяти), які вижили в термін до 24 годин після ін’єкції ацетамінофену, – компенсована група; 6 тварин, які загинули протягом 24 годин, – декомпенсована група. Мікрогліальні реактивні зміни оцінювали шляхом аналізу відносної площі (S rel., %) експресії CD68+ у клітинах мозку, що не пов’язані з мозковими оболонками та судинами, а також за змінами форми та кількості таких клітин. Результати. Індукована ацетамінофеном ГПЕ у щурів характеризувалася регіональним і динамічним у часі зростанням рівня експресії CD68 у мозку: виявили вірогідне щодо контролю збільшення CD68+ S rel. у клітинах мозку та кількості таких клітин. Медіани CD68+ S rel. (%) і кількість CD68+-клітин у ділянках мозку зі значущими кількісними змінами у померлих щурів становили: підкіркова біла речовина – 0,24 (0,20; 0,26) та 11,00 (8,00; 13,00); таламус – 0,13 (0,90; 0,18) та 6,00 (3,00; 7,00); хвостате ядро/путамен – 0,13 (0,12; 0,18) та 7,00 (4,00; 11,00) відповідно. Усі показники, що наведені, статистично вірогідно більші порівняно з контрольними. У тварин, що вижили, показники становили: підкіркова біла речовина – 0,24 (0,16; 0,26) та 10,00 (8,00; 12,00); хвостате ядро/путамен – 0,12 (0,12; 0,15) та 6,00 (4,00; 10,00) відповідно; показники вірогідно більші щодо контролю. Висновки. Найвищі та вірогідні показники встановлені на 24 годині експерименту (порівняно з попередніми часовими періодами) в білій речовині, таламусі та хвостатому ядрі/путамені. Цей факт підтверджує регіон-залежне, динамічне в часі посилення реактивних змін мікроглії, що може вказувати на ділянки розвитку найактивнішої нейрозапальної відповіді в паренхімі мозку в умовах ГПЕ. Наявність серед CD68+-клітин невеликого відсотка клітин з амебоїдною трансформацією може означати їхню часткову функціональну недостатність через імовірний супресивний вплив аміаку або інших факторів, а також не виключає утворення в цих умовах незначної кількості тканинного матеріалу, що має зазнавати фагоцитозу.

Экз-ры:
Найти похожие

19.

Andreychyn, Yu. M.
Immunohistochemical changes of maxillary sinus mucosa with underlying adenomatous polyposis [Text] / Yu. M. Andreychyn, I. S. Kovalenko // Патологія. - 2017. - N 1. - P91-94
MeSH-главная:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS (осложнения)
АДЕНОМАТОЗНЫЕ ПОЛИПЫ -- ADENOMATOUS POLYPS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы)

Доп.точки доступа:
Kovalenko, I. S.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

Immunohistochemical characteristics of inducible nitric oxide synthase and estrogen receptors alpha expression in patients with keratoderma climactericum [] / H. I. Makurina [et al.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Т. 24, N 4. - С. 425-430
MeSH-главная:
КЕРАТОДЕРМИЯ ЛАДОННО-ПОДОШВЕННАЯ -- DARIER DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
КЛИМАКТЕРИЧЕСКИЙ ПЕРИОД -- CLIMACTERIC (действие лекарственных препаратов, физиология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование)
РЕЦЕПТОР-АЛЬФА ЭСТРОГЕНОВ -- ESTROGEN RECEPTOR ALPHA (анализ)
Аннотация: Мета роботи – вивчити особливості імуногістохімічної експресії індуцибельної синтази оксиду азоту та рецепторів естрогену альфа в пацієнтів із клімактеричною кератодермією порівняно з жінками в постменопаузі з клінічно інтактною шкірою, виявити можливу кореляцію між рівнями експресії цих маркерів і патоморфогенезом менопаузальної кератодермії. Матеріали та методи. Патоморфологічний та імуногістохімічний аналіз здійснили на біопсійному матеріалі 22 пацієнток із клімактеричною кератодермією (група дослідження) та на аутопсійному матеріалі 32 жінок у постменопаузальному періоді без ознак клімактеричної кератодермії (контрольна група). Результати. Виявили значущу різницю за площею та інтенсивністю експресії індуцибельної синтази оксиду азоту між групою дослідження (з діагнозом клімактерична кератодермія) та контрольною групою (з неураженою шкірою) зі збільшенням параметрів експресії в пацієнтів із кератодермією. Суттєву різницю також визначили за площею та інтенсивністю експресії рецепторів естрогену альфа між групою дослідження та контрольною з підвищенням параметрів експресії в препаратах від обстежених без ознак клімактеричної кератодермії. Висновки. У пацієнтів із клімактеричною кератодермією виявили статистично вірогідно вищі рівні ядерної та цитоплазматичної експресії індуцибельної синтази оксиду азоту в епідермальних і дермальних клітинах, ніж в осіб контрольної групи. Це може вказувати на запалення як частину патогенезу клімактеричної кератодермії. Площа й інтенсивність експресії рецепторів естрогену альфа в шкірі пацієнток із менопаузальною кератодермією менші, ніж в осіб контрольної групи; це показує кореляцію між естроген-дефіцитним станом у постменопаузі та розвитком шкірних змін у жінок із клімактеричною кератодермією.
Aim. To examine the characteristics of immunohistochemical expression of inducible nitric oxide synthase and estrogen receptors alpha in patients with keratoderma climactericum compared to postmenopausal women with clinically intact skin, to reveal possible correlation between these markers’ expression levels and pathomorphogenesis of menopausal keratoderma. Materials and methods. The pathomorphological and immunohistochemical analysis was performed on the biopsy material of 22 patients with keratoderma climactericum, who constituted the study group, and on the autopsy material from 32 women in a postmenopausal period without any signs of climacteric keratoderma, who were considered as a control group. Results. A significant difference was found in the area and intensity of inducible nitric oxide synthase expression between the study group diagnosed with keratoderma climactericum and the control group with unaffected skin, with increasing expression parameters among patients with keratoderma. A significant difference was also observed in the area and intensity of estrogen receptors alpha expression between the study and the control group, this time with increasing expression parameters among the control group. Conclusions. Patients with keratoderma climactericum demonstrate statistically significantly higher levels of nuclear and cytoplasmatic expression of inducible nitric oxide synthase in epidermal and dermal cells than individuals from the control group, which may indicate acute inflammation as a part of climacteric keratoderma pathogenesis. The area and intensity of estrogen receptors alpha expression in material from patients diagnosed with menopausal keratoderma are lower than in the material from the control group, which demonstrates a correlation between estrogen-deficient state in postmenopausal period and the development of skin changes in women with keratoderma climactericum.

Доп.точки доступа:
Makurina, H. I.; Tertyshnyi, S. I.; Siusiuka, V. H.; Veretelnyk, O. V.; Synakh, O. K.
Экз-ры:
Найти похожие

21.

Shulyatnikova, T. V.
Immunohistochemical expression of GFAP, GS, AQP4, Alzheimer-2astrocytosis and brain ammonia levels in deceased septic patients without liver failure and those with sepsis-associated liver injury [Text] / T. V. Shulyatnikova, V. O. Tumanskiy // Art of Medicine. - 2023. - № 2. - P138-145 . - ISSN 2521-1455
MeSH-главная:
СЕПСИС-АССОЦИИРОВАННАЯ ЭНЦЕФАЛОПАТИЯ -- SEPSIS-ASSOCIATED ENCEPHALOPATHY (диагностика, смертность, этиология)
ПЕЧЕНОЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEPATIC INSUFFICIENCY (осложнения)
АММИАК -- AMMONIA (метаболизм)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы)

Доп.точки доступа:
Tumanskiy, V. O.
Экз-ры:
Найти похожие

22.

Bartos, V.
Immunohistochemical Expression of IMP3 in Cutaneous Basal Cell Carcinoma / V. Bartos // Галиц. лікар. вісник. - 2022. - Том 29, N 3. - P4-8
MeSH-главная:
КОЖИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SKIN NEOPLASMS (диагностика)
КАРЦИНОМА БАЗАЛЬНО-КЛЕТОЧНАЯ -- CARCINOMA, BASAL CELL (диагностика)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы)

Экз-ры:
Найти похожие

23.

Fedosieieva, О. V.
Immunohistochemical features of expression and distribution of antibodies to thyroglobulin in the thyroid glands of newborn rats after prenatal exposure of dexamethasone / О. V. Fedosieieva, O. I. Pototska // Вісн. морфології. - 2021. - Том 27, N 1. - P66-71
MeSH-главная:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, патология)
ДЕКСАМЕТАЗОН -- DEXAMETHASONE
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
ЖИВОТНЫЕ НОВОРОЖДЕННЫЕ -- ANIMALS, NEWBORN

Доп.точки доступа:
Pototska, O. I.
Экз-ры:
Найти похожие

24.

Yakovtsova, I. I.
Immunohistochemical features of gastrointestinal stromal tumors and the role of expression of p16ink4A, Ki-67, VEGF and MMP-9 in their behavior [] / I. I. Yakovtsova, Ya. M. Miroshnychenko, T. M. Chertenko // Патологія. - 2021. - N 2. - С. 136-141
MeSH-главная:
НОВООБРАЗОВАНИЯ ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ СТРОМАЛЬНЫЕ -- GASTROINTESTINAL STROMAL TUMORS (генетика, иммунология, этиология)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (генетика, патология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
Аннотация: Мета роботи – з’ясувати прогностичне значення цитоплазматичної експресії p16ink4A та експресії таких маркерів, як VEGF, MMP-9 і Ki-67 при гастроінтестинальних стромальних пухлинах (ГІСП), виявити зв’язок різних рівнів експресії цих маркерів з агресивною поведінкою ГІСП. Матеріали та методи. Дослідження включало 36 випадків первинних ГІСП і 10 випадків метастазів ГІСП у печінку після первинної комбінованої терапії (хірургічне видалення пухлини та терапія іматинібом), що представлені матеріалом пухлин у парафінових блоках, із них робили зрізи для імуногістохімічного дослідження з маркерами p16ink4A, VEGF, MMP-9 і Ki-67. Результати. Виявили статистично значущий зв’язок між рівнем цитоплазматичної експресії p16ink4A в первинних ГІСП і такими маркерами агресивної поведінки, як Ki-67, MMP-9 і VEGF (p-значення за точним критерієм Фішера становило 0,000753, 0,000101 і 0,000048 відповідно). Між цитоплазматичною експресією p16ink4A і VEGF, а також між p16ink4A і MMP-9 встановили сильний прямий кореляційний зв’язок (??=?0,829, p??0,05 та rs?

Доп.точки доступа:
Miroshnychenko, Ya. M.; Chertenko, T. M.
Экз-ры:
Найти похожие

25.

Baudarbekova, M. M.
Immunohistochemical study of neoangiogenesis markers in squamous cell lung cancer [] / M. M. Baudarbekova // Патологія. - 2019. - N 2. - С. 164-169
MeSH-главная:
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (диагностика, иммунология, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование)
ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА, МЕТАСТАЗЫ -- LYMPHATIC METASTASIS (патология, ультраструктура)
КАРЦИНОМА БАЗАЛЬНО-ПЛОСКОКЛЕТОЧНАЯ -- CARCINOMA, BASOSQUAMOUS (генетика)
Аннотация: Мета роботи – вивчити особливості імуногістохімічної експресії VEGFR-2 і CD34 у плоскоклітинному раку легені (ПРЛ). Матеріали та методи. Здійснили патоморфологічне та імуногістохімічне дослідження операційного матеріалу 20 пацієнтів, які отримували лікування в ЗОКОД із приводу ПРЛ. I групу спостереження сформували 10 пацієнтів без метастазів у реґіонарних лімфатичних вузлах, II групу – 10 пацієнтів із метастазами в реґіонарних лімфатичних вузлах. Дослідили також 10 зразків реґіонарних лімфатичних вузлів із метастазами (III група). Імуногістохімічне дослідження виконали, використовуючи антитіла до VEGFR-2 и CD34. Результати. Плоскоклітинний рак легені характеризується високими показниками експресії VEGFR-2, що властиві I та II групам порівняння: 115,23 (97,35; 125,55) УООЩ, 60,28 (50,77; 67,19) % і 118,33 (110,03; 140,23) УООЩ, 56,56 (44,19; 67,49) % відповідно (р 0,05). Виявили статистично значущу різницю між показниками рівня та відносної площі експресії VEGFR-2 у первинній пухлині та в реґіонарних метастазах (останні відрізняються меншими показниками експресії маркера – 89,67 (67,25; 100,65) УООЩ, 50,99 (41,65; 60,10) %). Встановили тенденцію до збільшення кількості мікросудин у послідовності «неметастатичний плоскоклітинний рак легені – метастатичний плоскоклітинний рак легені – метастази в реґіонарні лімфатичні вузли»: 37,50 (25,00; 54,00) vs 64,50 (42,00; 102,00) vs 95,50 (76,50; 125,00), p ? 0,05. Визначили наявність кореляційних зв’язків між такими показниками: рівень, відносна площа експресії VEGFR-2 й кількість мікросудин у неметастатичному плоскоклітинному раку легені (r = 0,35 і r = -0,34 відповідно); рівень і відносна площа експресії VEGFR-2 (r = -0,45), відносна площа експресії VEGFR-2 й кількість мікросудин у метастатичному плоскоклітинному раку легені (r = 0,43); рівень і відносна площа експресії VEGFR-2 в реґіонарних метастазах (r = -0,44). Висновки. Показники експресії VEGFR-2 знижуються від I до III групи спостережень, а показник експресії CD34 підвищується в цій послідовності. Показники експресії досліджуваних маркерів корелюють у первинній пухлині та не корелюють у метастазах у реґіонарні лімфатичні вузли.

Экз-ры:
Найти похожие

26.

Shulyatnikova, T. V.
Immunohistochemical study of the brain aquaporin-4 in the rat acute liver failure model [Text] / T. V. Shulyatnikova, V. O. Tumanskiy // Art of Medicine. - 2022. - № 1. - P103-108 . - ISSN 2521-1455
MeSH-главная:
ПЕЧЕНОЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEPATIC INSUFFICIENCY (патофизиология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование)
ЖИВОТНЫЕ

Доп.точки доступа:
Tumanskiy, V. O.
Экз-ры:
Найти похожие

27.

Shulyatnikova, T. V.
Immunohistochemical study of the brain glutamine synthetase expression in the rat septic model / T. V. Shulyatnikova, V. O. Tumanskyi // Патологія. - 2022. - Т. 19, N 1. - P47-52
MeSH-главная:
СЕПСИС -- SEPSIS (иммунология, этиология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы)
ПЕЧЕНОЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ОСТРАЯ -- LIVER FAILURE, ACUTE (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (метаболизм, патология)
Аннотация: Тяжкий перебіг сепсису супроводжується синдромом поліорганної недостатності, в якому гостра печінкова недостатність (ГПН) відіграє одну з найважливіших ролей. Головна ознака гострої печінкової енцефалопатії, що супроводжує ГПН, – набряк астроцитів, індукований аміаком. У разі розвитку ГПН під час сепсису можна також припустити підвищення рівнів системного та мозкового аміаку. Астроцити – ключові клітини для метаболізму аміаку в мозку, оскільки є основним джерелом глутамінсинтетази (GS). Попередні дослідження показали: ГПН призводить до підвищення рівнів астрогліальної GS, що корелює з погіршенням стану експериментальних тварин. Мета роботи – визначення рівня експресії глутамінсинтетази в різних відділах мозку щурів в умовах експериментального сепсису. Матеріали та методи. Дослідження здійснили на щурах лінії Вістар: 5 хибнооперованих (контрольних) і 20 тварин із септичною моделлю перев’язки та пункції сліпої кишки (CLP). Імуногістохімічне дослідження експресії GS виконали в корі, білій речовині, гіпокампі, таламусі, хвостатому ядрі/лушпині в період між 20 і 48 год після CLP. Результати. Починаючи з 12 години після CLP, у прооперованих тварин спостерігали погіршення стану, що прогресувало. У 9 тварин між 20 і 38 год клінічний перебіг завершився розвитком летаргії та важких респіраторних порушень; вони були евтаназовані – група "тварин,які загинули", CLP-B. В 11 щурів спостерігали менш виражені порушення стану до 48 год – група "тих, які вижили", CLP-A. Через 23 год у щурів групи CLP-B, а також через 48 год у тварин групи CLP-A у тканині печінки виявили морфологічні ознаки вогнищевого незворотного пошкодження, що мало тенденцію до прогресування з часом після CLP-процедури. У CLP-A і CLP-B щурів спостерігали поступове підвищення рівня GS у всіх ділянках мозку, що дослідили. Від 24 до 38 год після CLP у групі CLP-B визначили вірогідне регіон-специфічне динамічне збільшення експресії GS: у корі – на 69,35 %, гіпокампі – на 53,6 %, таламусі – на 50,0 %; найістотніше підвищення – в корі, збільшення в 1,69 раза порівняно з контролем. Висновки. У моделі CLP через 24 години після операції спостерігали вірогідне динамічне підвищення рівня GS у корковій, гіпокампальній і таламічній ділянках мозку щура, найсуттєвіше підвищення – в корі. Гетерогенне підвищення рівнів GS вказує на регіони мозку, що більше чи менше вразливі до системних нейротоксичних чинників, а також підтверджує регіональну специфічність реактивності мозкової тканини, в тому числі місцевої астроглії, до системних впливів в умовах сепсису. Морфологічні ознаки сепсис-асоційованого пошкодження печінки, що на 1 годину передують вірогідному збільшенню GS в мозку, можуть вказувати на приєднання печінкової недостатності до перебігу сепсису з підвищенням рівня гепатогенних токсинів (імовірно, включаючи аміак) у крові та мозковій тканині через 23 години після CLP. Отже, можна припустити активну участь гепатогенних шкідливих молекул у патофізіології сепсису, а також це свідчить про залучення реактивно підвищених рівнів мозкової GS у комплексних механізмах сепсис-асоційованої енцефалопатії.

Доп.точки доступа:
Tumanskyi, V. O.
Экз-ры:
Найти похожие

28.

Immunohistological chemichal research of the apoptosis and endometrium APUD-system state interreaction in normal and pathological conditions [Text] / V. O. Benyuk [et al.] = Иммуногистохимическое исследование взаимоотношений процессов апоптоза и состояния APUD-системы эндометрия в норме и при патологии / В.А. Бенюк, О.В. Каленская, В.Н. Гончаренко, А.Н. Строкань, Р.В. Бубнов // Здоровье женщины. - 2016. - N 1. - P63-66
MeSH-главная:
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (диагностика)
ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS (диагностика)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS
BCL-АССОЦИИРОВАННЫЙ С АПОПТОЗОМ БЕЛОК -- BCL-ASSOCIATED DEATH PROTEIN
АПУД-КЛЕТКИ -- APUD CELLS

Доп.точки доступа:
Benyuk, V.O.; Kalenskaya, O.V.; Goncharenko, V.M.; Strokan, A. M. ; Bubnov, R. V.
Экз-ры:
Найти похожие

29.

Involvement of proinflammatory S100A9/A8 in the atherocalcinosis of aortic valves [Text] / R. A. Moskalenko [и др.] // Патологія. - 2017. - N 1. - P49-56
MeSH-главная:
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS (патофизиология)
КАЛЬЦИНОЗ -- CALCINOSIS (патофизиология)
АОРТАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- AORTIC VALVE (метаболизм, патология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы)

Доп.точки доступа:
Moskalenko, R. A.; Romaniuk, A. M.; Iashchishyn, I. O.; Zakorko, I. -M. S.; Piddubnyi, A. M.; Chernjv, Ye. O.; Morozova-Roche, L. O.
Экз-ры:
Найти похожие

30.

Iмунокомпетентні клітини та локальний імунорегуляторний індекс ураженої тканини при туберкульомі легень з ознаками активності специфічного процесу [] = Immunocompetent cells and local Immunoregulatory index in tissue lesions at pulmonary tuberculoma with activity of a specific process / С. Д. Кузовкова [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 92-99
MeSH-главная:
ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ -- TUBERCULOSIS, PULMONARY
ТУБЕРКУЛЕМА -- TUBERCULOMA
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY

Доп.точки доступа:
Кузовкова, С. Д.; Ліскіна, І. В.; Хмель, О. В.; Загаба, Л. М.
Экз-ры:
Найти похожие

1-30 31-60 61-90 91-120 121-150 151-180

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)