Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книг та авторефератів дисертацій (4)

Зведеного каталогу періодичних видань (275)

Предметні рубрики (7)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>S=ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ<.>

Общее количество найденных документов : 274
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Кечеджиєв, В. В.
Прогностичне значення рівня активіну А в пацієнтів із поширеним раком легень і саркопенією [] / В. В. Кечеджиєв // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2024. - Том 17, N 1. - С. 44-47
MeSH-главная:
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (диагностика, кровь, этиология)
АКТИВИНЫ -- ACTIVINS (анализ, кровь)
САРКОПЕНИЯ -- SARCOPENIA (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование, методы)
Аннотация: Мета роботи – оцінити прогностичну роль активіну А в пацієнтів із поширеним раком легень і саркопенією. Матеріали і методи. Обстежили 40 пацієнтів із поширеною аденокарциномою легень, які перебували на лікуванні в медичному центрі «ОНКОЛАЙФ» у 2020–2022 рр. За допомогою комп’ютерної томографії (КТ) виміряли скелетно-м’язовий індекс (СМІ) на рівні третього поперекового хребця, результат наведено у см2/м2. Критерій наявності саркопенії відповідно до СМІ, що визначений під час КТ, становив 55 см2/м2 для чоловіків і 39 см2/м2 для жінок. Визначення активіну А (DAC00B, RnD Systems) здійснили імуноферментним методом, що ґрунтується на використанні «сендвіч»-варіанта твердофазного імуноферментного аналізу. Результати. Загальна виживаність у пацієнтів із високим показником активіну А була гіршою, ніж у хворих із низьким рівнем: 22,7 % і 64,2 % відповідно, р

Экз-ры:
Найти похожие

Рідкісні форми ураження очей при хворобі Лайма в дітей / С. О. Никитюк [та ін.] // Сучасна педіатрія. Україна = Современная педиатрия. Украина = Modern pediatrics. Ukraine. - 2023. - № 7. - С. 145-150
MeSH-главная:
ЛАЙМА БОЛЕЗНЬ -- LYME DISEASE (осложнения)
ГЛАЗНЫЕ БОЛЕЗНИ -- EYE DISEASES (диагностика, иммунология, этиология)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
ДЕТИ -- CHILD

Доп.точки доступа:
Никитюк, С. О.; Гаріян, Т. В.; Левенець, C. C.; Сверстюк, А. С.
Экз-ры:
Найти похожие

Haidarzhi, Ye. I.
Vasoactive intestinal polypeptide level in gastroesophageal reflux disease before and after surgical treatment [] / Ye. I. Haidarzhi, M. H. Holovko, H. I. Okhrimenko // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2023. - Том 25, N 4. - С. 346-351
MeSH-главная:
ЭЗОФАГИТ ПЕПТИЧЕСКИЙ -- ESOPHAGITIS, PEPTIC (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
ВАЗОАКТИВНЫЙ КИШЕЧНЫЙ ПЕПТИД -- VASOACTIVE INTESTINAL PEPTIDE (анализ)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
Аннотация: Істотне поширення гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) з кожним роком привертає дедалі більше уваги фахівців у галузі діагностики та лікування цієї патології. Здійснюють ґрунтовні дослідження етіологічних і патогенетичних факторів виникнення ГЕРХ. Окремий інтерес викликає роль гуморальних факторів, один із них – вазоактивний інтестинальний пептид (ВІП). Відомостей про динаміку цього гормона при хірургічному лікуванні ГЕРХ нині недостатньо. Мета роботи – вивчити динаміку ВІП у сироватці крові при хірургічному лікуванні ГЕРХ та його вплив на функцію нижнього стравохідного сфінктера (НПС). Матеріали та методи. Хірургічне лікування в модифікації Nissen здійснили 35 пацієнтам із ГЕРХ: 26 (74,3 %) жінок, 9 (25,7 %) чоловіків (середній вік – 55,3 ± 11,3 року). Група порівняння – 20 практично здорових осіб: 14 (70,0 %) жінок, 6 (30,0 %) чоловіків (середній вік – 56,7 ± 10,6 року). Дослідження ВІП здійснили шляхом імуноферментного аналізу в плазмі венозної крові. Зразки крові в пацієнтів основної групи брали перед операцією та через 2–3 місяці після неї. ВІП (Vasoactive intestinal peptide ELISA, S-1201, BCM Diagnostics) визначали на імуноферментному комплексі ImmunoChem-2100 (США). Результати. В основній групі до операції рівень ВІП становив 3,1 ± 1,1 нг/мл, після втручання – 2,2 ± 1,0 нг/мл. У групі порівняння ВІП визначили на рівні 2,1 ± 1,1 нг/мл. При ГЕРХ до операції рівень ВІП статистично відрізнявся від показника у групі порівняння та від післяопераційних значень. Після хірургічного лікування значення ВІП знизилися до рівня практично здорових пацієнтів. Виявили позитивний кореляційний зв’язок між рівнем ВІП і часом кислотної експозиції в стравоході, загальною кількістю рефлюксів, кількістю рефлюксів тривалістю понад 5 хвилин, максимальною тривалістю рефлюксів і ступенем запалення стравоходу. Висновки. При хірургічному лікуванні ГЕРХ виявили статистично значуще зниження рівня ВІП до рівня практично здорових осіб. Помірний позитивний кореляційний зв’язок між рівнем ВІП, часом кислотної експозиції в стравоході, середньою кількістю рефлюксів, кількістю рефлюксів тривалістю понад 5 хвилин і максимальною тривалістю рефлюксів підтверджує інгібувальну дію ВІП на тонус нижнього стравохідного сфінктера. Взаємозв’язок ступеня запалення стравоходу та рівня ВІП підтверджує опосередкований (через дію ВІП) інгібувальний вплив ступеня тяжкості езофагіту на тонус нижнього стравохідного сфінктера. Підтверджено активну роль ВІП у патогенезі ГЕРХ і досягненні стійких результатів хірургічного лікування.

Доп.точки доступа:
Holovko, M. H.; Okhrimenko, H. I.
Экз-ры:
Найти похожие

Серік, С. А.
Рівні судинної молекули клітинної адгезії-1 у хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з цукровим діабетом 2 типу [] / С. А. Серік, Н. Р. Мавричева // Медичні перспективи. - 2023. - Т. 28, N 1. - С. 82-89. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование, методы, статистика, тенденции)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм)
СОСУДИСТЫХ КЛЕТОК АДГЕЗИИ МОЛЕКУЛА-1 -- VASCULAR CELL ADHESION MOLECULE-1 (анализ, биосинтез, диагностическое применение, кровь, метаболизм)

Доп.точки доступа:
Мавричева, Н. Р.
Экз-ры:
Найти похожие

Цитокіни, інсулінорезистентність і жорсткість артеріальної стінки в оцінюванні перебігу неалкогольної жирової хвороби печінки / Ю. М. Степанов [та ін.] // Патологія. - 2022. - Т. 19, N 1. - С. 5-11
MeSH-главная:
ПЕЧЕНИ ЖИРОВАЯ ДИСТРОФИЯ -- FATTY LIVER (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ -- VASCULAR STIFFNESS (действие лекарственных препаратов, физиология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (кровь)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
Аннотация: Прогресування неалкогольної жирової хвороби печінки асоціюється зі збільшенням поширеності серцево-судинних захворювань.Мета роботи – оцінити рівень цитокінів, інсулінорезистентності, жорсткість артеріальної стінки при прогресуванні стеатозу печінки в пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки. Матеріали та методи. Обстежили 87 пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки. Хворих поділили на групи: І – 14 осіб без стеатозу; ІІ – 32 пацієнти зі стеатозом 1 ступеня; ІІІ – 30 хворих зі стеатозом 2 ступеня; ІV – 11 осіб зі стеатозом 3 ступеня. Контрольна група – 30 практично здорових осіб. Стеатометрію з кількісним оцінюванням ступеня стеатозу печінки здійснили на ультразвуковому апараті Soneus P7. Вміст цитокінів (інтерлейкін-6, інтерлейкін-10, TNF-?) визначали за допомогою імуноферментного аналізу з використанням аналізатора Stat Fax 303 Plus. Рівень інсулінорезистентності визначали за допомогою індексу HOMA-IR. Результати. Вміст інтерлейкіну-6 у сироватці крові хворих ІV групи вірогідно підвищений щодо рівня в групі контролю (в 1,8 раза, р 0,05), хворих І (у 3,2 раза, р 0,05), ІІ (в 3,0 раза, р 0,05) та ІІІ (у 2,3 раза, р 0,05) груп. В обстежених рівень TNF-? збільшувався з прогресуванням структурних змін печінки, і при 4 ступені стеатозу його вміст підвищений у 6,4 раза (р 0,05) щодо показника групи контролю, у 8,0 раза (р 0,05) щодо І групи хворих, у 3,4 раза (р 0,05) – ІІ, в 1,8 раза (р 0,05) – ІІІ групи пацієнтів. Підвищення індексу HOMA-IR у 3,2 раза (р 0,05) визначили у хворих із помірним стеатозом, 3,9 раза (р 0,05) – у пацієнтів із вираженим стеатозом щодо показників контролю. Встановили кореляційний зв’язок між товщиною інтима-медіа лівої загальної сонної артерії та рівнем TNF-? (r

Доп.точки доступа:
Степанов, Ю. М.; Діденко, В. І.; Татарчук, О. М.; Коненко, І. С.; Петішко, О. П.
Экз-ры:
Найти похожие

Рикало, Н. А.
Можливості реалізації антифібротичних і протизапальних ефектів метаболічної терапії гострого алкогольного ураження печінки в умовах експерименту [] / Н. А. Рикало, І. В. Романенко // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Т. 24, N 4. - С. 396-401
MeSH-главная:
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ АЛКОГОЛЬНЫЕ -- LIVER DISEASES, ALCOHOLIC (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
КЛЕТОЧНЫЙ ЦИКЛ -- CELL CYCLE (действие лекарственных препаратов)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
ПЕЧЕНИ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- LIVER REGENERATION (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Мета роботи – дослідити антифібротичні та протизапальні ефекти метаболічної терапії, а також механізми регенерації тканини печінки при гострому алкогольному ураженні печінки (ГАУП) у щурів в умовах експерименту. Матеріали та методи. В експеримент залучили 66 білих нелінійних щурів-самців масою 120–130 г, яких поділили на 5 груп: 1 (контроль) – інтактні тварини, яких утримували за стандартних умов віварію (n = 10); 2 – тварини з ГАУП (n = 20); 3 – тварини з ГАУП, яким внутрішньоочеревинно (в/о) вводили корвітин (n = 12); 4 – тварини з ГАУП, яким в/о вводили глутаргін (n = 12); 5 – тварини з ГАУП (n = 12), яким в/о вводили корвітин і глутаргін. Здійснили аналіз прозапальних цитокінів і фаз клітинного циклу. Результати. Рівень IGF-1 вірогідно вищий у 2 групі порівняно з контролем – на 24,1 %. У тварин 3 групи рівень IGF-1 знижувався на 20,2 % щодо 2 групи. Рівень IGF-1 достовірно знижувався у 5 групі тварин порівняно з 2 групою – на 9,7 %. Виявили збільшення рівня TGF-? у тварин 2 групи щодо показника контролю на 31,6 %. Рівень TGF-? знижувався в 3 групі порівняно показником 2 групи на 22,8 %. У 5 групі тварин показник на 12,0 % нижчий, ніж у 2 групі. Відсоток ядер клітин у пресинтетичній фазі в щурів 2 групи на 8,3 % вищий, ніж у контролі. У тварин 2 групи ядер клітин у фазі синтезу ДНК на 33,3 % більше, ніж в 1 групі. Показник фрагментації ДНК при ГАУП перевищує відповідний у контрольній групі на 27,5 %. Висновки. ГАУП супроводжується зростанням в сироватці крові тварин IGF-1 і TGF-?. У разі введення корвітину щурам із ГАУП знижувався рівень IGF-1, під час застосування глутаргіну переважно зменшувався рівень TGF-?. Одночасне застосування препаратів не мало суттєвої ефективності. При ГАУП активуються процеси компенсаторної регенерації, виявлена загибель клітин внаслідок апоптозу, що підтверджується збільшенням показників фрагментації ядерної ДНК.
The aim of the work was to study antifibrotic and anti-inflammatory effects of metabolic therapy and mechanisms of regeneration in acute alcoholic liver damage (AALD) in rats under experimental conditions. Materials and methods. The experiment involved 66 white non-linear male rats with a mass of 120–130 g, which were divided into 5 groups: 1 – intact animals (n = 10); 2 – animals with AALD (n = 20), 3 – animals (n = 12) with AALD and intraperitoneally injected with Corvitin, 4 – animals (n = 12) with AALD and injected with Glutargin, 5 – аnimals with AALD (n = 12) and injected with Corvitin and Glutargin. The pro-inflammatory cytokines and cell cycle phases were analyzed. Results. The level of IGF-1 was significantly 24.1 % higher in group 2 compared to the control. In animals of group 3, the level of IGF-1 was 20.2 % decreased compared with group 2. The level of IGF-1 was significantly 9.7 % decreased in group 5 animals compared with group 2. There was a 31.6% increase in the level of TGF-? in animals of group 2 in comparison with the control ones. The level of TGF-? was 22.8 % decreased in group 3 compared with group 2. In group 5 animals, the value was 12.0 % lower than in group 2. The percentage of cell nuclei in the presynthetic phase in group 2 rats was 8.3 % higher than in controls. In animals of group 2, the number of cell nuclei in the phase of DNA synthesis were 33.3 % larger than in group 1. The rate of DNA fragmentation in AALD exceeded the corresponding value in control group by 27.5 %. Conclusions. AALD was accompanied by an increase in the serum IGF-1 and TGF-? in animals. The administration of corvitin decreased the level of IGF-1 in rats with AALD, and the use of glutargine mainly decreased the level of TGF-?. Combined use of the drugs did not show significant effectiveness. Compensatory regeneration mechanisms were activated in AALD processes and apoptotic cell death was evidenced by the increased indicators of nuclear DNA fragmentation.

Доп.точки доступа:
Романенко, І. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Тащук, В. К.
Вплив еплеренону на рівень альдостерону та фактора Віллебранда у хворих на інфаркт міокарда з хронічною хворобою нирок / В. К. Тащук, О. С. Полянська, О. І. Гулага // Запорізьк. мед. журнал. - 2022. - Т. 24, N 1. - С. 13-16
MeSH-главная:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
MeSH-не главная:
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ВИЛЛЕБРАНДА ФАКТОР -- VON WILLEBRAND FACTOR (действие лекарственных препаратов)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
Аннотация: Мета роботи – дослідження рівнів альдостерону та фактора Віллебранда у хворих на гострий інфаркт міокарда (ГІМ) на тлі хронічної хвороби нирок (ХХН) під час використання антагоністів альдостерону.Матеріали та методи. Група дослідження – 106 пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу гострого Q-ГІМ та мали ниркову дисфункцію. В усіх хворих імуноферментним методом визначили рівні нейрогуморальних показників: концентрації альдостерону та фактора Віллебранда (ФВб). Результати. У пацієнтів з інфарктом міокарда та ХХН ІІ ст. виявили зниження рівня альдостерону з 245,08 ± 17,38 пмоль/л до 195,15 ± 13,82 пмоль/л (p 0,05) у разі використання спіронолактону, з 275,59 ± 23,43 пмоль/л до 169,37 ± 24,46 пмоль/л (p 0,001) на тлі застосування еплеренону. В пацієнтів із ХХН І ст. визначили тенденцію до зменшення рівня альдостерону при використанні спіронолактону (з 238,04 ± 20,37 пмоль/л до 200,78 ± 9,15 пмоль/л) і вірогідне зниження альдостерону в разі приймання еплеренону (з 229,77 ± 13,76 пмоль/л до 156,76 ± 5,76 пмоль/л; p 0,05). Концентрація ФВб у плазмі крові хворих на ХХН ІІ ст. при використанні спіронолактону змінювалася невірогідно (з 0,99 ± 0,13 мг/л до 1,13 ± 0,06 мг/л), а під час приймання еплеренону вірогідно знижувалася (з 1,29 ± 0,19 мг/л до 0,71 ± 0,14 мг/л; р 0,05). У пацієнтів із ХХН І ст. концентрація ФВб у разі використання спіронолактону знижувалася невірогідно (з 1,22 ± 0,13 мг/л до 1,03 ± 0,06 мг/л), а на тлі приймання еплеренону визначили вірогідне зниження (з 1,14 ± 0,09 мг/л до 0,79 ± 0,08 мг/л; р 0,05). Результати свідчать, що в разі застосування еплеренону в комплексному лікуванні ймовірність зниження й альдостерону (t

Доп.точки доступа:
Полянська, О. С.; Гулага, О. І.
Экз-ры:
Найти похожие

Завгородня, Н. Ю.
Клініко-патогенетична роль lncRNA MEG3 і miRNA-421 при неалкогольній жировій хворобі печінки в дітей з ожирінням / Н. Ю. Завгородня // Запорізьк. мед. журнал. - 2022. - Т. 24, N 3. - С. 293-300
MeSH-главная:
ПЕЧЕНИ ЖИРОВАЯ ДИСТРОФИЯ -- FATTY LIVER (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология, этиология)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- CHILD HEALTH SERVICES
Аннотация: Небезпечність "тихої епідемії" неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) у дітей полягає в зростанні кількості хворих із незворотними формами уражень печінки, коморбідними станами, високою швидкістю прогресування захворювання порівняно з дорослими, тому пошук біомаркерів ранніх стадій НАЖХП стає визначальним для ефективного лікування. Мета роботи – дослідити відмінності рівнів циркулюючих lncRNA MEG3 і miR-421 у дітей із НАЖХП та ожирінням порівняно з дітьми з нормальною вагою та ожирінням без НАЖХП, вивчити зв’язок транскриптомних маркерів із клініко-лабораторними й інструментальними параметрами. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 66 пацієнтів віком від 8 до 17 років. Середній вік обстежених – 12,40 ± 2,46 року. Наявність стеатозу печінки визначали за допомогою вимірювання контрольованого параметра атенуації ультразвуку (controlled attenuation parameter – CAP) апаратом FibroScan®502 touch (Echosens, Франція). За наявністю стеатозу печінки (за показником САР) та ожиріння (за індексом маси тіла) обстежених поділили на 3 групи: 1 – 29 хворих на НАЖХП та ожиріння; 2 – 30 пацієнтів з ожирінням без стеатозу печінки; 3 (група контролю) – 7 осіб із нормальною масою тіла без стеатозу печінки. Вивчили біохімічну гепатограму, показники вуглеводного обміну, ліпідного обміну, цитокератину-18, цитокіновий профіль імуноферментним методом. Рівні циркулюючих miR-421, lncRNA MEG3 визначали шляхом кількісної полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі. Результати. Порівняльний аналіз вмісту lncRNA MEG3 і miR-421 у сироватці крові показав наявність вірогідного підвищення lncRNA MEG3 і miR-421 у дітей з ожирінням порівняно з групою контролю (р ? 0,05), а також у хворих на НАЖХП порівняно з показниками дітей 2 групи (р ? 0,05). Встановили позитивну асоціацію середньої сили вмісту lncRNA MEG3 і miR-421 з показниками, що характеризують розподіл жирової тканини, ступенем ожиріння, параметрами еластичності паренхіми печінки, ступенем стеатозу підшлункової залози. Вміст miR-421 позитивно корелював із рівнем TNF?, співвідношенням прозапальних і протизапальних цитокінів, негативно – із вмістом ЛПВЩ. Концентрація циркулюючих lncRNA MEG3 і miR-421 мала тенденцію до позитивного кореляційного зв’язку з HOMA-IR.Висновки. У дітей із НАЖХП та ожирінням спостерігали значуще підвищення вмісту lncRNA MEG3 і miR-421 у сироватці крові, що асоціюється з надлишком і характером розподілу жирової тканини, ступенем жирової інфільтрації печінки та підшлункової залози, інсулінорезистентністю, дисліпідемією, активністю запалення. Це можна використати для ранньої діагностики НАЖХП у педіатричній клінічній практиці.

Экз-ры:
Найти похожие

Lezhenko, H. O.
The role of nitric oxide synthase and cystatin C in the mechanisms of antimicrobial protection in children with urinary tract infections considering the etiological factor [] / H. O. Lezhenko, N. A. Zakharchenko // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Т. 24, N 4. - С. 459-463
MeSH-главная:
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ ИНФЕКЦИИ -- URINARY TRACT INFECTIONS (лекарственная терапия, этиология)
ЦИСТАТИН C -- CYSTATIN C (анализ)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование, методы)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- CHILD HEALTH SERVICES
Аннотация: Мета роботи – дослідити основні етіологічні чинники розвитку інфекцій сечовивідної системи у дітей, роль синтази оксиду азоту та цистатину С у механізмах антимікробного захисту в дітей, хворих на гострі та хронічні інфекції сечовивідної системи. Матеріали та методи. Група дослідження – 84 дитини (середній вік – 10,0 ± 1,3 року). Основну групу поділили на підгрупи: перша – 17 хворих на гострий пієлонефрит; друга – 21 пацієнт із хронічним пієлонефритом; третя – 16 дітей, хворих на гострий цистит; четверта – 10 осіб із неуточненими інфекціями сечовидільної системи. У контрольну групу включили 20 умовно здорових дітей. Дослідження вмісту індуцибельної NO-синтази (NOS2) та цистатину С здійснили методом імуноферментного аналізу. Етіологічний патоген визначили в сечі 200 хворих на інфекції сечовидільної системи. Результати. Патоген, що домінує, у 46,7 % хворих на цистит та 66,6 % пацієнтів із хронічним пієлонефритом – Escherichia coli. Наступний за частотою виявлення етіологічний збудник у дітей, хворих на гострий (27,3 % випадків), хронічний (25,6 %) пієлонефрит і неуточнену інфекцію сечової системи (32,2 %), – Enterococcus faecium. Proteus mirabilis виявили у 26,6 % хворих на цистит. Рівень NOS2 у всіх підгрупах дослідження достовірно вищий за показник контрольної групи (р 0,01). Визначили статистично значуще підвищення вмісту цистатину С в основній групі (р 0,05). Коефіцієнти співвідношення рівня цистатину С щодо NOS2 у групах спостереження нижчі в 1,5–2,0 раза порівняно з групою контролю (p 0,05). Висновки. Визначили зміну спектра патогенів, що обґрунтовує необхідність здійснення постійного бактеріологічного моніторингу. Розвиток первинного запального процесу в сечовивідних шляхах відбувається на тлі певної дисфункції імунної системи, що виявляється як недостатня кількісна реакція з боку цистатину С, а також на тлі високого вмісту індуцибельної NO синтази в сироватці крові хворих.
The aim of the study was to investigate the main etiological factors of urinary tract infections in children, the role of nitric oxide synthase and cystatin C in the mechanisms of antimicrobial protection in children with acute and chronic urinary tract infections. Materials and methods. The study groups consisted of 84 children (mean age – 10.0 ± 1.3 years). The main group was divided into subgroups: the first subgroup – 17 children with acute pyelonephritis, the second subgroup – 21 patients with chronic pyelonephritis, the third subgroup – 16 patients with acute cystitis, the fourth subgroup – 10 patients with unspecified urinary tract infections. The control group consisted of 20 relatively healthy children. The levels of inducible NO-synthase (NOS2) and cystatin C were measured by enzyme-linked immunosorbent assay. The etiological pathogen was identified in the urine of 200 patients with urinary tract infections. Results. Escherichia coli was identified as the dominant pathogen in 46.7 % of cystitis patients and in 66.6 % of chronic pyelonephritis patients. The next most frequently detected etiological agent in children with acute (27.3 % of cases) and chronic (25.6 %) pyelonephritis and unspecified urinary tract infection (32.2 %) was Enterococcus faecium. Proteus mirabilis was found in 26.6 % of patients with cystitis. The level of NOS2 in all the studied subgroups was significantly higher than that in the control group (P 0.01). A statistically significant increase in the level of cystatin C in the main group (P 0.05) was determined. The cystatin C-to-NOS2 ratios in the studied subgroups were 1.5–2.0 times lower than those in the control group (P 0.05). Conclusions. The change in the spectrum of pathogens has been determined, which was a premise of the need for constant bacteriological monitoring. The development of the primary inflammatory process in the urinary tract occurred amidst a certain dysfunction of the immune system, which was manifested in an insufficient quantitative response of cystatin C, as well as high serum levels of inducible NO-synthase in the patients.

Доп.точки доступа:
Zakharchenko, N. A.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

    Вміст VEGF, ЦОГ-2 та ПГЕ-2 у сироватці крові хворих на недрібноклітинний рак легені при різних схемах конформної променевої терапії у динаміці лікування [] / Н. А. Мітряєва [та ін.] // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2022. - Т. 30, № 3. - С. 33-40. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Ранселекс
   Целекоксиб
MeSH-главная:
КАРЦИНОМА НЕМЕЛКОКЛЕТОЧНАЯ ЛЕГКОГО -- CARCINOMA, NON-SMALL-CELL LUNG (кровь, терапия)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЭНДОТЕЛИАЛЬНОГО ФАКТОРА РОСТА РЕЦЕПТОР-2 -- VASCULAR ENDOTHELIAL GROWTH FACTOR RECEPTOR-2 (анализ, кровь)
ЦИКЛООКСИГЕНАЗА 2 -- CYCLOOXYGENASE 2 (анализ, кровь)
ПРОСТАГЛАНДИНЫ E -- PROSTAGLANDINS E (анализ, кровь)
ЦИСПЛАТИН -- CISPLATIN (терапевтическое применение)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)

Доп.точки доступа:
Мітряєва, Н. А.; Гребіник, Л. В.; Білозор, Н. В.; Старенький, В. П.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Moroz, P. V.
New approaches to the treatment of acute peritonitis / P. V. Moroz, A. V. Kotelban // Експерим. і клініч. медицина. - 2022. - N 2. - P38-43
MeSH-главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, хирургия)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- GENETIC TECHNIQUES (использование)
ИНДИВИДУАЛИЗИРОВАННАЯ МЕДИЦИНА -- INDIVIDUALIZED MEDICINE (методы)
Аннотация: The paper presents data on the diagnosis and treatment of acuteperitonitis in patients who, in addition to standard clinical, biochemical, immunoenzymatic and genetic studies, were conducted to determine the role of proinflammatory cytokines in the pathogenesis of the inflammatory process and the development of its complications. The dependence of the manifestations of inflammation and it’s spread on the concentration of IL1β in the blood and variants of the IL1β gene (‒511C/T), which regulates its secretion, is shown. The processes of peroxidic oxidation, antioxidant protection, unlimited proteolysis, fibrinolytic activity in the implementation of systemic reactions in peritonitis were studied, and their individual variability was shown. On the basis of the conducted research, the stages of surgical inter-ventions, drug treatment schemes and proposed methods of prevention of various complications have been improved. This approach to diagnosis, forecasting the course of acute peritonitis, and the choice of treatment tactics is personalized and provides an opportunity to significantly im-prove the results of treatment of such patients and reduce mortality.
У роботі наведені дані про діагностику та лікування гострого перитоніту у хворих, яким окрім стандартних клінічних, біохімічних методів проведені імуноферментні та генетичні до-слідження для визначення ролі прозапальних цитокінів у патогенезі запального процесу та розвитку його ускладнень. Показана залежність проявів запалення, його розповсюдження від концентрації в крові IL1β та варіантами гену IL1β (‒511С/Т), що регулює його секрецію. Досліджені процеси пероксидного окиснення, антиоксидантного захисту, необмеженого протеолізу, фібринолітичної активності у реалізації системних реакцій при перитоніті, показана їх індивідуальна варіабельність. На основі проведених досліджень вдосконалено етапи оперативних втручань, схеми медикаментозного лікування та запропоновані методи профілактики різних ускладнень. Такий підхід до діагностики, прогнозування перебігу гострого перитоніту, вибору лікувальної тактики носить персоналізований характер і дає можливість значно покращити результати лікування таких хворих, знизити летальність.

Доп.точки доступа:
Kotelban, A. V.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Dynamics of TNF-? and IFN-? in adult patients with measles depending on the development of complications [] / S. O. Bilokobyla [et al.] // Запорож. мед. журн. - 2021. - Том 23, N 6. - С. 834-838
MeSH-главная:
КОРЬ -- MEASLES (вирусология, диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (иммунология, кровь)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Аннотация: Цель работы – определить динамику содержания TNF-? и IFN-? в сыворотке крови взрослых больных корью в зависимости от развития осложнений. Материалы и методы. В результате обследования 175 взрослых больных корью установили спектр осложнений и динамику содержания TNF-? и IFN-? в сыворотке крови в зависимости от развития осложнений. Содержание TNF-? (Invitrogen, Austria) и IFN-? (Invitrogen, Austria) в сыворотке крови пациентов и 30 здоровых лиц определяли методом иммуноферментного анализа на базе Учебного медико-лабораторного центра Запорожского государственного медицинского университета. Результаты. У подавляющего большинства госпитализированных пациентов отмечено развитие осложнений (70,6 %), чаще всего со стороны дыхательной системы (61,7 %) и желудочно-кишечного тракта (44,0 %). В период сыпи кори (на 4,8 ± 0,2 дня болезни) при наличии осложнений содержание TNF-? в сыворотке крови в 11 раз превышает соответствующий показатель здоровых лиц (р 0,05) и больных корью без осложнений (р 0,05); при отсутствии осложнений – не отличался от показателя здоровых лиц (р 0,05). Развитие осложнений кори у взрослых ассоциируется с более высоким уровнем TNF-? в сыворотке крови при поступлении (р

Доп.точки доступа:
Bilokobyla, S. O.; Riabokon, O. V.; Riabokon, Yu. Yu.; Onishchenko, N. V.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Abaturov, А. E.
Association of leptin receptor gene polymorphisms and meta-inflammation markers with metabolically unhealthy obesity in children [] / А. E. Abaturov, A. O. Nikulina // Запорож. мед. журн. - 2021. - Том 23, N 5. - С. 696-702
MeSH-главная:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (генетика, диагностика, метаболизм, патофизиология, этиология)
РЕЦЕПТОРЫ ЛЕПТИНА -- RECEPTORS, LEPTIN (генетика)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6 (кровь)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- CHILD HEALTH SERVICES
Аннотация: Цель работы – изучить вклад однонуклеотидных полиморфизмов гена лептинового рецептора и маркеров метавоспаления в формирование метаболически нездорового ожирения у детей. Материалы и методы. Oбследовали 109 детей в возрасте 6–18 лет с ожирением. Согласно рекомедациям National Heart, Lung, and Blood Institute (NHLBI), сформировали 2 группы наблюдения: основная (n = 56) – пациенты с метаболически нездоровым ожирением; контрольная (n = 53) – дети с метаболически здоровым ожирением. Уровни интерлейкина-1? (IL-1?) в сыворотке измеряли с помощью метода хемилюминесцентного иммуноанализа (CLIA), IL-6, лептин, адипонектин исследовали методом иммуноферментного анализа (ELISA), а уровень С-реактивного белка в сыворотке определяли количественно с помощью латексного турбидиметрического метода (Synevo, Украина). Для выявления однонуклеотидных полиморфизмов гена лептинового рецептора применяли метод геномного секвенирования нового поколения, NGS (CeXGat, ФРГ). Использовали статистические методы: вариационный анализ, корреляционный анализ Спирмена и множественный дискриминантный анализ. Результаты. У детей в возрасте 6–18 лет с ожирением отмечено повышение провоспалительных адипокинов IL-6, лептина и снижение противовоспалительного адипонектина. Статистически значимые изменения этих показателей более выражены в основной группе: IL-6 – 7,4 ± 0,5 пг/мл (? = 0,65; р ? 0,001); адипонектин – 3,9 ± 0,8 мкг/мл (? = -0,27; р = 0,007) у всех обследованных, лептин у девочек – 47,8 ± 4,4 нг/мл (? = -0,28; р = 0,003). Результаты пациентов контрольной группы: IL-6 – 4,3 ± 0,3 пг/мл, адипонектин – 7,7 ± 2,4 мкг/мл, лептин у девочек – 32,5 ± 4,3 мкг/мл, р ? 0,05. Наибольшее значение в развитии метаболически нездорового ожирения имеют такие однонуклеотидные полиморфизмы гена лептинового рецептора: rs3790435 (CiMUO=0,939), rs2186248 (CiMUO = 0,862), р 0,05. Установлена сильная корреляционная связь между метаболически нездоровым ожирением и уровнем сывороточного IL-6 (?

Доп.точки доступа:
Nikulina, A. O.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Серопревалентність анти-SARS-CoV-2 імуноглобулінів серед працівників медичного закладу м. Харків [] = Seroprevalence of anti-SARS-CоV-2 immunoglobulins among workers of a medical institution in Kharkiv / І. І. Юдін [та ін.] // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2021. - N 5. - С. 29-32. - Бібліогр.: в кінці ст.
Рубрики:
MeSH-главная:
СЕРОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- SEROLOGIC TESTS (использование, методы)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (использование, методы)
ИММУНОГЛОБУЛИНЫ -- IMMUNOGLOBULINS (диагностическое применение, иммунология)
АНТИТЕЛА -- ANTIBODIES (диагностическое применение, иммунология)
МЕДИКО-САНИТАРНЫЙ ПЕРСОНАЛ -- HEALTH PERSONNEL
ИММУНИТЕТ ПОПУЛЯЦИОННЫЙ -- IMMUNITY, HERD (действие лекарственных препаратов, иммунология)Харків
Аннотация: Пандемія важкого гострого респіраторного синдрому коронавірусної хвороби-2 (SARS-CoV-2) охопила мільйони людей у всьому світі, вплинувши на різні соціальні інститути, зокрема систему охорони здоров’я. Загалом на 1 березня 2021 р. було зареєстровано близько 116 млн підтверджених випадків COVID-19, у тому числі 2,6 млн смертельних. Основне репродуктивне число (R0) SARS-CoV-2 визначено як 2-3, а за більш пізніми даними – 2,5-3,5. Тут R0 – середня кількість вторинних випадків, що спричинюють заразні суб’єкти в повністю сприйнятливій популяції. R0 визначає мінімальний відсоток популяції Y (поріг колективного імунітету), що повинні мати імунітет для досягнення імунітету для всього населення (Y = (R0-1)/R0 ? 100%). Отже, для R0 = 2-3 майже від 50 до 66,66% популяції повинні бути імунними проти COVID-19 для захисту сприйнятливих осіб у цій популяції. Золотим стандартом діагностики активної SARS-CoV-2-інфекції є виявлення вірусної РНК в мазках слизової інфікованих осіб за допомогою полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією (RT-PCR). У більшості випадків вірусна РНК майже не виявляється через 14 днів після початку симптомів, хоча іноді зберігається й довше
В работе представлены результаты девятимесячного исследования серопревалентности анти-SARS-CoV-2 иммуноглобулинов среди работников медицинского учреждения г. Харьков. Антитела различных классов против SARS-CoV-2 ежемесячно выявляли в образцах сывороток с помощью иммуноферментного анализа с июля 2020 г. по март 2021 г. Наблюдалось в целом повышение коллективного иммунитета, что проявилось ростом уровней анти-SARS-CoV-2 IgG от 3,3 % в июле 2020 г. до 50,6 % в марте 2021 г. Около 94% человек из тех, кто имел антитела класса IgG, показали их сохранение за период наблюдения. Тем не менее, достижение чуть более 50% иммунной прослойки в данном случае не может гарантировать порогового уровня коллективного иммунитета к SARS-CoV-2
The paper presents the results of a nine-month study of seroprevalence of anti-SARS-CoV-2 immunoglobulins among employees of a medical institution in Kharkiv. Antibodies of various classes against SARS-CoV-2 were detected monthly in serum samples using enzyme-linked immunosorbent assay from July 2020 to March 2021. There was an overall increase in herd immunity, which was manifested by an increase in anti-SARS-CoV-2 IgG levels from 3.3% in July 2020 to 50.6% in March 2021. About 94% of people, of those who had IgG antibodies, showed their retention during the observation period. Nevertheless, reaching a little more than 50% of the immune layer in this case cannot guarantee the threshold level of herd immunity to SARS-CoV-2

Доп.точки доступа:
Юдін, І. І.; Давидова, Т. В.; Дорош, О. Г.; Волянський, А. Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

Features of the immunoreactivity T and B lymphocytes subpopulations and cytokine imbalance in patients with hepatosplenomegaly of different etiology [] / O. M. Klіmova [et al.] // Патологія. - 2021. - N 2. - С. 174-182
MeSH-главная:
СПЛЕНОМЕГАЛИЯ -- SPLENOMEGALY (диагностика, иммунология, этиология)
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (диагностика, осложнения, этиология)
ГЕПАТИТ -- HEPATITIS (вирусология, диагностика, иммунология, этиология)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
Аннотация: Мета роботи – вивчення механізмів імунологічної дисрегуляції продукції цитокінів, імуноглобулінів та зміни експресії кластерів диференціювання CD субпопуляцій Т- і В-лімфоцитів у хворих на гепатоспленомегалію різної етіології. Матеріали та методи. Матеріал для дослідження – лімфоцити та сироватка крові 73 пацієнтів із гепатоспленомегалією на тлі цирозу печінки, що ускладнений портальною гіпертензією та кровотечами з флебектазій. Хворих поділили на 3 групи залежно від етіології: I?– інфіковані вірусами гепатиту HBV/HCV; II – інфіковані вірусами герпесу СMV/VEB; III?– зі спадковими ферментопатіями. Використовували методи імуноферментного аналізу, імунофлуоресценції, проточної цитофлуориметрії. Результати. У пацієнтів із різними етіологічними факторами гепатоспленомегалії виявили підвищення концентрації IgA та IgМ на тлі нормальної кількості CD22+-В-лімфоцитів при інфікуванні вірусами HBV/HCV (група I), високий рівень IgM та їхніх продуцентів, В-лімфоцитів, при інфікуванні вірусами СMV/VEB (група II), III (зі спадковими ферментопатіями) концентрація всіх класів імуноглобулінів відповідала нормі при підвищеному вмісті В-лімфоцитів. Виявили різноспрямовані зміни вмісту цитокінів: у групі I домінував синтез протизапальних цитокінів ІЛ-4, ІЛ-10, у групі II – прозапальних ІЛ-1?, ІНФ-?, ФНП-?; у групі III максимально підвищена концентрація ІЛ-6 і фактора росту судин?– VEGF. Кількість активованих CD3+CD4+CD25+ Т-клітин знижена в пацієнтів І та ІІ груп у 2,3 і 2,0 раза відповідно, а у групі ІІІ збільшена в 1,2 раза. Кількість регуляторних T-лімфоцитів CD3+CD4+CD25+CD127neg знижена вдвічі в I і II групах. Експресія костимулювальних молекул CD3+CD4+CD28+ низька в усіх групах обстежених, максимальне зниження виявили у ІІІ групі. У пацієнтів на тлі вірусів HCV/HBV визначили збільшення експресії маркера пізньої активації лімфоцитів CD3+HLA-DR+ в середньому на 63?%. Висновки. Імунні порушення при гепатоспленомегалії різної етіології характеризуються різноспрямованими змінами. Підходи до лікування пацієнтів з гепатоспленомегалією повинні бути комплексними, враховувати тригерні фактори, які викликають дисрегуляцію імунних реакцій, що надалі призводить до деструкції, і спрямовані на ремоделювання органів-мішеней.

Доп.точки доступа:
Klіmova, O. M.; Kordon, T. I.; Sushkov, S. V.; Drozdova, L. A.; Lavinska, O. V.; Merezhko, O. S.; Bychenko, K. O.
Экз-ры:
Найти похожие

16.

Демченко, А. В.
Активність маркерів оксидативного та нітрозативного стресів у плазмі крові пацієнтів із хворобою Паркінсона на ранніх стадіях [] / А. В. Демченко, В. В. Бірюк, А. В. Абрамов // Патологія. - 2021. - N 2. - С. 183-188
MeSH-главная:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (диагностика, кровь, лекарственная терапия, этиология)
ПЛАЗМА -- PLASMA (физиология)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (физиология)
Аннотация: Мета роботи – дослідити активність маркерів оксидативного та нітрозативного стресів у плазмі крові пацієнтів із хворобою Паркінсона (ХП) на І–ІІ стадіях і визначити зв’язок між їхньою концентрацією та вираженістю немоторних симптомів захворювання. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 67 пацієнтів із І–ІІ стадіями ХП і 20 осіб групи контролю. Стан когнітивних функцій визначали за Монреальською шкалою когнітивного оцінювання (МоСА). Для встановлення вираженості психоемоційних порушень застосували анкету оцінювання нічного сну (О. М. Вейн), тест Zung для самооцінювання тривоги, шкалу апатії Starkstein, бостонський тест на стресостійкість, шкалу депресії Бека (BDI-II). Виконали імуноферментний аналіз (ELISA) для визначення активності глутатіонпероксидази (ГПО), глутатіон-S-трансферази (ГТ) і вмісту 3-нітротирозину (3-НТ) у плазмі крові учасників дослідження (набори Elabscience®). Результати. Середній вік пацієнтів із ХП й осіб групи контролю?– 64,35?±?1,22 і 66,40?±?0,70 року відповідно. Активність ГПО в пацієнтів із І–ІІ стадіями ХП вірогідно нижча, ніж в осіб групи контролю (р??0,001), вірогідно вища на І стадії захворювання порівняно з показниками хворих із ІІ стадією (р?

Доп.точки доступа:
Бірюк, В. В.; Абрамов, А. В.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Comparative analysis of the analytical sensitivity of ELISA test system DIA®-SARS-CoV-2-Ag-R with rapid tests for viral antigen SARS-CoV-2 detection [Text] / A. Y. Horlov [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 3. - P66-71
MeSH-главная:
ТЯЖЕЛЫЙ ОСТРЫЙ РЕСПИРАТОРНЫЙ СИНДРОМ -- SEVERE ACUTE RESPIRATORY SYNDROME
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
КОРОНАВИРУС -- CORONAVIRUS
SARS ВИРУС -- SARS VIRUS
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (методы)
СЕРОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- SEROLOGIC TESTS (методы)
АНТИГЕНЫ ВИРУСНЫЕ -- ANTIGENS, VIRAL (анализ)
БЕЛКИ НУКЛЕОКАПСИДНЫЕ -- NUCLEOCAPSID PROTEINS (анализ)
Аннотация: У грудні 2019 року новий штам коронавірусу з важким гострим респіраторним синдромом (SARS-CoV-2) спричинив спалах вірусної пневмонії в Ухані, Китай. Даний вірус викликає коронавірусну хворобу (COVID-19), яка переросла у пандемію. SARS-CoV-2 було визначено як бетакоронавірус. Нуклеокапсидний протеїн (NP) є еволюційно високо гомологічним та стабільним білком для виявлення SARS-CoV-2 на відміну від інших білків, які є ненадійними для визначення в якості вірусних антигенів за різних методів діагностики. Одним із ефективних та точних методологічних підходів до скринінгу патогенних мікроорганізмів є серологічні дослідження. Імуноферментний аналіз (ІФА) використовується для виявлення специфічних антитіл. Але ступінь і часова кінетика гуморальної реакції під час персистенції SARS-CoV-2 в організмі до кінця невідомі. Це означає, що існує ризик пропустити ранні стадії інфікування – перших 1–10 днів хвороби. Відповідно до вищезазначеного, доцільно використовувати ІФА для виявлення вірусного анти гену. Мета. Оцінка та порівняння чутливості розробленої DIA®-SARS-CoV-2-Ag-R тест-системи на основі ІФА та комерційних швидких тестів, які виявляють вірусний антиген SARS-CoV-2. Методи. Ми провели порівняння DIA®-SARS-CoV-2- Ag-R та існуючих комерційних тест-систем, які використовуються для виявлення антигену вірусу SARS-CoV-2. Нами досліджено вісім експрес-тестів для визначення антигену у носоглоткових змивах. Експрес-тести призначені для мазків носоглотки, але ми запропонували в якості калібратора білок власного виробництва – рекомбінантний NP. Межа виявлення була відкалібрована за стандартом CFAR # 100982 NIBSC, Великобританія. Нами були визначені рівні NP (1400, 900, 750, 640 та 280 пг/мл), які використовували як зразок для швидких тестів. COVID-19 Ag Rapid Test проводили згідно з інструкціями виробників при кімнатній температурі. Висновки. Дослідження показало високу аналітичну чутливість DIA®-SARS-CoV-2-Ag-R порівняно з комерційними швидкими тестами на виявлення вірусного антигена. Таким чином, створена тест-система ІФА може бути рекомендована для широкого використання для виявлення та підтвердження гострої стадії інфекції SARS-CoV-2.

Доп.точки доступа:
Horlov, A. Y.; Serdiuk, V. H.; Kiselova, O. K.; Shevchuk, A. O.; Melnykova, O. I.; Chumak, O. M.; Horlov, Y. I.; Shevchuk, O. A.; Spivak, M. Ya.
Экз-ры:
Найти похожие

18.

Слєпченко, М. Ю.
Вплив цитомегаловірусу на клініко-параклінічні та імунні параметри дітей, які хворі на ротавірусну інфекцію [] / М. Ю. Слєпченко, С. В. Кузнєцов // Патологія. - 2021. - N 2. - С. 211-217
MeSH-главная:
ЦИТОМЕГАЛОВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CYTOMEGALOVIRUS INFECTIONS (вирусология, диагностика, лекарственная терапия, этиология)
РОТАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- ROTAVIRUS INFECTIONS (вирусология, диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- CHILD HEALTH SERVICES
Аннотация: Мета роботи – оцінити вплив цитомегаловірусу на клініко-параклінічні та імунологічні параметри в дітей, які хворі на ротавірусну інфекцію (РВІ). Матеріали та методи. Обстежили 50 дітей віком 1–3 роки, які хворі на середньої тяжкості та тяжкі форми кишкової інфекції ротавірусної етіології. Всіх дітей обстежили на наявність інфікування вірусами герпесу 1, 2, 4, 5, 6 типів. Методом імуноферментного аналізу (ІФА) визначали рівень специфічних Ig G і Ig M до вірусів герпесу 1, 2, 4, 5, 6 типів. У разі позитивного результату тесту методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) визначали наявність ДНК (якісно) названих герпесвірусів. У 1 групу (моно-РВІ), яку визначили як референсну, залучили 33 дитини, в котрих не виявили інфікування жодним із наведених вірусів групи герпес. У 2 групу ввійшли 17 пацієнтів із РВІ на тлі інфікування цитомегаловірусом (ЦМВ), інфікування іншими вірусами групи герпес виключене. Аналізували показники імунної відповіді (CD 3+, CD 4+, CD 8+, CD 16+, CD 22+, Ig A, Ig M, Ig G, ІЛ 1?, 4, ФНП-?) у гострий період захворювання та в період реконвалесценції. Якісні показники наведені як абсолютне та відносне (%) значення. Вірогідність відмінностей визначали за допомогою тесту ?2 Пірсона (Pearson’s Chi-squared test). Кількісні показники наведені як медіана (Ме) та нижній (LQ) і верхній (UQ) квартилі. Вірогідність відмінностей кількісних показників у двох непов’язаних групах визначали за допомогою U-тесту Манна–Вітні (Mann–Whitney U-test). Порогове значення рівня вірогідності?– 0,05. Результати. Аналіз результатів дослідження показав: у гострому періоді РВІ інфікування дітей ЦМВ призводить до нижчих показників температурної реакції, меншої кратності блювоти, подовження терміну госпіталізації, зменшення вмісту лейкоцитів, CD 16+ (%) клітин і показника імунорегуляторного індексу (CD 4+/CD 8+) на тлі збільшення рівнів моноцитів, CD 8+ (%) Т-лімфоцитів, концентрації IЛ-4 та ФНП-?. У період реконвалесценції наявність ЦМВ асоціюється зі збільшенням тривалості лихоманки та діареї, вмісту моноцитів, CD 8+ (%) Т-клітин, концентрації IЛ-4, ФНП-? та нижчими показниками імунорегуляторного індексу, вмісту СD 16+ (%), CD 22+ (%) Т-клітин і Ig M. Висновки. Латентна цитомегаловірусна інфекція в дітей, які хворі на ротавірусний гастроентерит, вірогідно впливає на низку клініко-параклінічних та імунних показників, що призводить до зменшення інтенсивності клінічних проявів у гострий період захворювання та пролонгації окремих симптомів у період реконвалесценції.

Доп.точки доступа:
Кузнєцов, С. В.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

Кириченко, А. М.
Віруси дикої флори та сучасні метагеномні методи їх дослідження / А. М. Кириченко, І. С. Щербатенко, О. Г. Коваленко // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2021. - Т. 55, № 3. - С. 48-57
MeSH-главная:
РАСТЕНИЙ ПАТОЛОГИЯ -- PLANT PATHOLOGY
РАСТЕНИЙ ВИРУСЫ -- PLANT VIRUSES (генетика, патогенность, рост и развитие)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (использование, методы)
МЕТАГЕНОМИКА -- METAGENOMICS (методы)

Доп.точки доступа:
Щербатенко, І. С.; Коваленко, О. Г.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

Анисько, Л. А.
Особенности иммуноферментной диагностики коронавирусной инфекции / Л. А. Анисько, Т. А. Рогачева, И. А. Карпов // Клиническая инфектология и паразитология. - 2021. - Том 10, N 2. - С. 173-178
MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диагностика)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование, методы)

Доп.точки доступа:
Рогачева, Т. А.; Карпов, И. А.
Экз-ры:
Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)