Національна наукова медична бібліотека України
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книг та авторефератів дисертацій (1)Зведеного каталогу періодичних видань (89)Предметні рубрики (1)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>S=КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА<.>
Общее количество найденных документов : 103
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-103 
1.


    Ратчик, В. М.
    Вплив нестероїдних протизапальних препаратів на стан слизової оболонки езофагогастродуоденальної зони [] / В. М. Ратчик, Т. Г. Турицька, Г. В. Олійников // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2023. - № 1. - С. 214-218
MeSH-главная:
ЖЕЛУДОК -- STOMACH (патология)
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (действие лекарственных препаратов)
ПЕПСИН A -- PEPSIN A
ГЛИКОПРОТЕИНЫ -- GLYCOPROTEINS
ЭНДОСКОПИЯ ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНАЯ -- ENDOSCOPY, GASTROINTESTINAL (использование, методы)
ГАСТРИТ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- GASTRITIS, HYPERTROPHIC (диагностика)
Аннотация: Обстежено 82 пацієнта з патологією езофагогастродуоденальної зони (ЕГДЗ), обумовленою дією нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Середній вік становив 48,27±2,3 років з переважанням чоловіків (63,4%). В залежності від тривалості прийому НПЗП хворі розподілені на дві групи: I група – 42 хворих (менше 4 тижнів) і II група – 40 пацієнтів (більше 3 місяців). Для стандартизації результатів ендоскопічного дослідження використовували «Мінімальну стандартну термінологію в ендоскопії травної системи». У шлунковому вмісті визначали: pH, концентрацію пепсину, глікопротеїнів. Метою дослідження було оцінити якісні зміни шлункового соку та стан слизової оболонки (СО) езофагогастродуоденальної зони у пацієнтів в залежності від тривалості дії НПЗП. Встановлено, що у 68 (82,9%) хворих обох груп індукованих дією НПЗП переважала гіперацидна та ацидна секреція. Максимальне підвищення кислотоутворення спостерігалось у хворих II групи. Встановлено, що максимальне підвищення ферментативної активності спостерігалось у пацієнтів ІІ групи, у яких активність пепсину зростала у 2,3 рази порівняно з контролем (р менше 0,05). Концентрація глікопротеїнів у шлунковому соці достовірно (р менше 0,05) зменшувалась у 53 (64,6%) досліджених хворих. При цьому, якщо зменшення у I групі в 1,25 рази у порівнянні з контролем відмічено у 52,4% хворих, то у II групи зі значною тривалістю застосування НПЗП, воно поступово зменшувалось до (0,04±0,001) мг/мл в 2,5 рази у 77,5% хворих. При розгляді макроскопічних особливостей стану СО ЕГДЗ у хворих з дією НПЗП встановлено превалювання патологічних змін в антральному відділі шлунка, де відзначено більш виражене запалення у II групи хворих з більшою тривалістю дії препаратів. Таким чином дисбаланс агресивних та захисних механізмів шлункового соку в бік агресії і макроскопічна картина СО верхнього відділу ШКТ змінювалися під впливом НПЗП та залежали від тривалості дії препаратів.


Доп.точки доступа:
Турицька, Т. Г.; Олійников, Г. В.
Экз-ры:
Найти похожие

2.


    Ratchyk, V. M.
    The effect of nonsteroidal anti-inflammatory drugs on the condition of the mucous membrane of the esophagogastroduodenal zone [] / V. M. Ratchyk, T. G. Turitska, H. V. Oliinyckov // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2023. - № 1. - С. 212-214
MeSH-главная:
ЖЕЛУДОК -- STOMACH (патология)
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA
ПЕПСИН A -- PEPSIN A
ГЛИКОПРОТЕИНЫ -- GLYCOPROTEINS
ЭНДОСКОПИЯ ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНАЯ -- ENDOSCOPY, GASTROINTESTINAL (использование, методы)
ГАСТРИТ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- GASTRITIS, HYPERTROPHIC (диагностика)
Аннотация: Обстежено 82 пацієнта з патологією езофагогастродуоденальної зони (ЕГДЗ), обумовленою дією нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Середній вік становив 48,27±2,3 років з переважанням чоловіків (63,4%). В залежності від тривалості прийому НПЗП хворі розподілені на дві групи: I група – 42 хворих (менше 4 тижнів) і II група – 40 пацієнтів (більше 3 місяців). Для стандартизації результатів ендоскопічного дослідження використовували «Мінімальну стандартну термінологію в ендоскопії травної системи». У шлунковому вмісті визначали: pH, концентрацію пепсину, глікопротеїнів. Метою дослідження було оцінити якісні зміни шлункового соку та стан слизової оболонки (СО) езофагогастродуоденальної зони у пацієнтів в залежності від тривалості дії НПЗП. Встановлено, що у 68 (82,9%) хворих обох груп індукованих дією НПЗП переважала гіперацидна та ацидна секреція. Максимальне підвищення кислотоутворення спостерігалось у хворих II групи. Встановлено, що максимальне підвищення ферментативної активності спостерігалось у пацієнтів ІІ групи, у яких активність пепсину зростала у 2,3 рази порівняно з контролем (р менше 0,05). Концентрація глікопротеїнів у шлунковому соці достовірно (р менше 0,05) зменшувалась у 53 (64,6%) досліджених хворих. При цьому, якщо зменшення у I групі в 1,25 рази у порівнянні з контролем відмічено у 52,4% хворих, то у II групи зі значною тривалістю застосування НПЗП, воно поступово зменшувалось до (0,04±0,001) мг/мл в 2,5 рази у 77,5% хворих. При розгляді макроскопічних особливостей стану СО ЕГДЗ у хворих з дією НПЗП встановлено превалювання патологічних змін в антральному відділі шлунка, де відзначено більш виражене запалення у II групи хворих з більшою тривалістю дії препаратів. Таким чином дисбаланс агресивних та захисних механізмів шлункового соку в бік агресії і макроскопічна картина СО верхнього відділу ШКТ змінювалися під впливом НПЗП та залежали від тривалості дії препаратів.


Доп.точки доступа:
Turitska, T. G.; Oliinyckov, H. V.
Экз-ры:
Найти похожие

3.


    Кінаш, О. В.
    Морфометричні показники крипт слизової оболонки сліпої кишки щурів за дії комплексу харчових добавок [] / О. В. Кінаш, А. С. Григоренко, І. М. Донець // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2023. - Т. 23, № 2 (ч.2). - С. 26-29
MeSH-главная:
СЛЕПАЯ КИШКА -- CECUM
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA
ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ -- FOOD ADDITIVES (вредные воздействия)
НАТРИЯ ГЛУТАМАТ -- SODIUM GLUTAMATE
НАТРИЯ НИТРИТ -- SODIUM NITRITE
ПИЩЕВЫЕ КРАСИТЕЛИ -- FOOD COLORING AGENTS
Аннотация: У зв’язку з широким застосуванням різноманітних харчових добавок все частіше постає питання, наскільки дані речовини є шкідливими для організму людини і чи є безпечними загальноприйняті добові дози харчових добавок у продуктах харчування. Зокрема, дискутабельним є вплив харчових добавок на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Експериментально доведено, що за наявності запальних захворювань кишечнику споживання деяких харчових добавок у допустимих дозах зумовлює загострення запальних процесів та зумовлює канцерогенез. Для оцінки функцій кишкового травлення і всмоктування важливі такі критерії, як кількість крипт слизової оболонки кишечника, їх глибина, структура та ступінь клітинної інфільтрації. Попередніми дослідженнями встановлено, що саме тип харчування та наявність в раціоні тих чи інших речовин впливає на глибину крипт, проліферативну активність клітин крипт та кількість келихоподібних клітин у товстому кишечнику. Було проаналізовано динаміку змін метричних показників крипт слизової оболонки сліпої кишки щурів за дії комплексу харчових добавок глутамату натрію, нітриту натрію та понсо 4R протягом 16-ти тижнів. Щурам дослідної групи при вільному доступі до води вводили 0,6 мг/кг нітриту натрію E250, 20 мг/кг глутамату натрію E621 та 5 мг/кг понсо 4R E124 в 0,5 мл дистильованої води 1 раз на добу перорально. Щури контрольної групи (n=14) споживали питну воду та перорально отримували фізіологічний розчин. Відбір зразків для гістологічних досліджень проводили на 1-й, 4-й, 8-й, 12-й та 16-й тижні експерименту. При проведенні морфометрії визначали такі параметри, як кількість крипт в полі зору, їх глибину, зовнішній діаметр крипт та діаметр просвіту крипт, висоту епітеліоцитів. Морфометричні параметри крипт слизової оболонки сліпої кишки щурів змінювалися залежно від тривалості дії комплексу харчових добавок глутамату натрію, нітриту натрію та понсо 4R. На ранніх термінах експерименту зміни у параметрах структури крипт та їх кількості свідчили про виражену альтеративну дію комплексу харчових добавок на слизову оболонку сліпої кишки щурів. На пізніх термінах експерименту відбувалося неповне відновлення структур та кількості крипт сліпої кишки щурів, однак, на фоні деструктивних та запальних змін слизової оболонки.


Доп.точки доступа:
Григоренко, А. С.; Донець, І. М.
Экз-ры:
Найти похожие

4.


    Сірчак, Є. С.
    Ендоскопічні та морфологічні зміни слизової оболонки товстої кишки у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки після COVID-19 [] / Є. С. Сірчак, А. В. Стегура // Проблеми клінічної педіатрії. - 2023. - N 3. - С. 18-23
MeSH-главная:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (патофизиология)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (патофизиология, ультрасонография)
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (патофизиология, ультрасонография)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)


Доп.точки доступа:
Стегура, А. В.
Экз-ры:
Найти похожие

5.


    Губська, О. Ю.
    Номенклатура та діагностика серонегативної целіакії і хронічних ентеропатій, не пов'язаних із целіакією, у дорослих [] / О. Ю. Губська, О. Р. Денесюк // Гастроентерологія. - 2023. - Т. 57, № 1. - С. 55-61. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЦЕЛИАКИЯ -- CELIAC DISEASE (диагностика)
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (патология, патофизиология)
ДИЕТА БЕЗГЛЮТЕНОВАЯ -- DIET, GLUTEN-FREE


Доп.точки доступа:
Денесюк, О. Р.
Экз-ры:
Найти похожие

6.


   
    Хронічний пародонтит у хворих на хронічну виразкову хворобу дванадцятипалої кишки [] / О. В. Харченко [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2022. - № 1(79). - С. 232-236
MeSH-главная:
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ ЯЗВА -- DUODENAL ULCER
ГАСТРИТ АТРОФИЧЕСКИЙ -- GASTRITIS, ATROPHIC
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (патология)
Аннотация: Метою дослідження було вивчити патогенетичний механізм розвитку поєднання захворювань дуоденальної виразки та хронічного пародонтиту. У 90 % цих хворих хронічні гастрити були Helicobacter pylori-асоційовані. В слизових оболонок десневих сосочків і слизової оболонки шлунка можна відмітити як подібні запальні процеси так і процеси, що їх відрізняють. Такі відмінності є у розвитку дистрофічних процесів, порушенні регенераторних і розвитку дисрегенераторних процесів у вигляді дисплазії різних ступеней вираження в слизовій оболонці шлунка в порівнянні із слизовою оболонкою десневих сосочків. Є різниця і в проліферативній активності цих двох слизових оболонок. Частота Д різного ступеня має однонаправлений характер і залежить від ступеня вираження гастриту і має певний зв’язок із розвитком пародонтиту у цієї групи хворих. Таким чином, хронічний атрофічний гастрит у хворих на хронічну виразку дванадцятипалщї кишки, асоційований з Helicobacter pylori, є поширеним захворюванням, а ступінь вираження гастриту має певний зв’язок із розвитком і ступенем вираження пародонтиту у цієї групи хворих.


Доп.точки доступа:
Харченко, О. В.; Єлінська, А. М.; Шепітько, В. І.; Стецук, Е. В.
Экз-ры:
Найти похожие

7.


   
    Спосіб поглибленої оцінки гастро- та ентеротоксичного впливу як побічної дії ліків різних фармакологічних груп [] = Method for in-depth assessment of gastro- and enterotoxic side effect of drugs of different pharmacological groups / Н. М. Серединська [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини = Achievements of Clinical and Experimental Medicine. - 2022. - N 3. - С. 89-101
MeSH-главная:
ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ И НЕБЛАГОПРИЯТНЫЕ РЕАКЦИИ, СВЯЗАННЫЕ С ЛЕКАРСТВАМИ -- DRUG-RELATED SIDE EFFECTS AND ADVERSE REACTIONS
ЖЕЛУДКА СЛИЗИСТАЯ -- GASTRIC MUCOSA
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA
КРЫСЫ -- RATS


Доп.точки доступа:
Серединська, Н. М.; Марченко-Толста, К. С.; Суворова, О. С.; Бершова, Т. А.
Экз-ры:
Найти похожие

8.


    Дорофєєв, А. Е.
    Зміни слизового бар'єру у пацієнтів із синдромом подразненого кишечника [] = Changes in the mucosal barrier in patients with irritable bowel syndrome / А. Е. Дорофєєв, О. О. Дядик, В. М. Приходько // Медична інформатика та інженерія = Medical informatics and engineering. - 2022. - N 3. - С. 24-29
MeSH-главная:
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA
ОБОДОЧНОЙ КИШКИ БОЛЕЗНИ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ -- COLONIC DISEASES, FUNCTIONAL
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME


Доп.точки доступа:
Дядик, О. О.; Приходько, В. М.
Экз-ры:
Найти похожие

9.


    Кошурба, І. В.
    Порівняльна характеристика противиразкової активності кріоекстракту плаценти за різних режимів застосування в експерименті [] / І. В. Кошурба, Ф. В. Гладких, М. О. Чиж // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2022. - Т. 22, № 2. - С. 65-70
MeSH-главная:
ЖЕЛУДКА ЯЗВА -- STOMACH ULCER (терапия)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (патология, повреждения)
Аннотация: Вступ. Виразкова хвороба належить до найпоширеніших захворювань шлунково-кишкового тракту у всьому світі. Серед причин інвалідності у дорослого населення захворювання травного тракту посідають 5 місце, а близько 20,0–30,0 % серед них припадає на виразкову хворобу, яка призводить до стійкої втрати працездатності більш ніж у 50,0 %. На думку науковців, поширеність вказаної патології пов’язана з її поліетіологічністю, що зумовлює клінічну гетерогенність та рецидивуючий перебіг. У якості потенційного засобу з противиразковою активністю нашу увагу привернув кріо-консервований екстракт плаценти, якому за даними літератури притаманний широкий спектр фармакологічної активності. Мета – провести порівняльну оцінку виразності противиразкової активності кріоекстракту плаценти за профілактичного, лікувального та лікувально-профілактичного режимів застосування на моделі спиртово-преднізолонового ураження шлунка. Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведені на 84 нелінійних лабораторних щурах-самцях масою 200–220 г. Для моделювання пошкодження слизової оболонки шлунка щурам одноразово вводили спиртово-преднізолонову суміш: преднізолон (20 мг/кг), розчинений у 80,0 % етиловому спирті (0,6 мл/100 г маси тіла тварини). Через 24 год. після введення спиртово-преднізолонової суміші щурів виводили з експерименту. Препарат «Кріоцелл-кріоекстракт плаценти» згідно застосовували у трьох режимах застосування: профілактичний – 1 р/д впродовж 5 днів до введення спиртово-преднізолонової суміші; лікувальний – одноразово через 60 хв після введення спиртово-преднізолонової суміші; лікувально-профілактичний – 1 р/д впродовж 3 днів до введення спиртово-преднізолонової суміші та через 60 хв після введення спиртово-преднізолонової суміші. Вплив досліджуваних лікарських засобів на стан слизової оболонки шлунка оцінювали макроскопічно за бальною шкалою Яковлевої Л.В. Результати дослідження. Макроскопічна оцінка стану слизової оболонки шлунка показала, що через 24 год. після введення спиртово-преднізолонової суміші ступінь ураження становив в середньому 3,7±0,37бали з п’яти максимально можливих балів, а виразковий індекс становив відповідно 3,9 ум. од. Профілактичне п’ятиденне введення езомепразолу призвело до противиразкової активності на рівні 45,9%, що у 1,8 рази було нижче за показники щурів, яким вводили досліджуваний кріоекстракт. Ерозивно-виразкові ушкодження слизової оболонки шлунка на тлі лікувально-профілактичного режиму введення кріоекстракту плаценти відмічені лише у 28,6% щурів що відповідало значенню виразкового індексу (0,3 ум. од.), а противиразкова активність становила відповідно 92,3%. За вказаного режиму застосування противиразкова активність кріоекстракту практично співставлялась з виразністю вказаної активності езомепразолу (97,4%). Висновки. Введення кріоекстракту плаценти у лікувальному режимі (1 раз після спиртово-преднізолонової суміші) супроводжуються найнижчою противиразковою активністю, яка становила 22,2%, що у 4,1 рази поступалось за ефективність езомепразолу. Лікувально-профілактичне застосування кріоекстракту призвело до статистично вірогідного (p менше 0,05) ослаблення пошкоджуючого впливу спиртово-преднізолонової суміші, а противиразкова активність становила відповідно 92,3%.


Доп.точки доступа:
Гладких, Ф. В.; Чиж, М. О.
Экз-ры:
Найти похожие

10.


    Щербиніна, М. Б.
    Сучасні уявлення про стан епітеліального бар’єра стравоходу при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі та можливості корекції за допомогою альгінатів [] = Modern concepts on the state of esophagus epithelial barrier at gastroesophageal reflux disease and possibilities of correction with alginates / М. Б. Щербиніна, Н. Є. Соловйова, М. В. Патратій // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 4. - С. 13-20. - Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная:
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM (действие лекарственных препаратов, метаболизм)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
ПРОНИЦАЕМОСТЬ -- PERMEABILITY (действие лекарственных препаратов)
АЛЬГИНАТЫ -- ALGINATES (терапевтическое применение)
Аннотация: Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) залишається актуальною проблемою клінічної медицини. Пошук шляхів ефективного лікування зумовлює необхідність розставлення нових акцентів у мультифакторному патогенезі захворювання. Відповідно до сучасних тенденцій особливу увагу приділяють епітеліальному бар’єру стравоходу. В статті розглянуто структуру епітеліального шару слизової оболонки, особ­ливості транспортних шляхів і міжклітинних взаємодій епітелію стравоходу. Особливу увагу приділено феномену розширення міжклітинних просторів (РМП) і синдрому підвищеної епітеліальної проникності (СПЕП) при ГЕРХ. Дано трактування цих понять, розкрито їхню роль у реалізації запальних процесів і клінічних виявів захворювання, таких як печія та біль. Наведено дані про можливі механізми формування феномену РМП і СПЕП, методи їхньої діагностики та аспекти, які обговорюються в науковому світі


Доп.точки доступа:
Соловйова, Н. Є.; Патратій, М. В.
Экз-ры:
Найти похожие

11.


    Черныш, Ю. Р.
    Эндоскопическая и гистологическая характеристика гастроинтестинальной пищевой аллергии у детей [] / Ю. Р. Черныш, Е. Н. Охотникова, Е. А. Дядык // Педиатрия. Восточная Европа. - 2021. - Том 9, N 3. - С. 336-346. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагностика)
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (патология)
ЖЕЛУДКА СЛИЗИСТАЯ -- GASTRIC MUCOSA (патология)
ЭНДОСКОПИЯ ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНАЯ -- ENDOSCOPY, GASTROINTESTINAL (методы)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
ДЕТИ -- CHILD


Доп.точки доступа:
Охотникова, Е. Н.; Дядык, Е. А.
Экз-ры:
Найти похожие

12.


   
    Патоморфологічні особливості клінічних форм виразкового коліту в дітей [] / М. Ф. Денисова [та ін.] // Здоров'я дитини. - 2021. - Т. 16, № 1. - С. 6-12. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE (патофизиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (патология, патофизиология)
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (диагностика, патофизиология)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)


Доп.точки доступа:
Денисова, М. Ф.; Задорожна, Т. Д.; Букулова, Н. Ю.; Арчакова, Т. М.
Экз-ры:
Найти похожие

13.


    Бурлака, К. А.
    MMP8- і HSP70-опосередкована ульцерогенна дія нестероїдних протизапальних засобів за тривалого введення / К. А. Бурлака, С. В. Павлов // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2021. - Том 15, N 6. - С. 372-379
MeSH-главная:
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (анализ, кровь, фармакология)
ИНДОМЕТАЦИН -- INDIGO CARMINE (анализ, кровь, фармакология)
АСПИРИН -- ASPIRIN (анализ, кровь, фармакология)
ЖЕЛУДКА СЛИЗИСТАЯ -- GASTRIC MUCOSA (действие лекарственных препаратов, патология)
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (действие лекарственных препаратов, патология)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION


Доп.точки доступа:
Павлов, С. В.
Экз-ры:
Найти похожие

14.


   
    Стан епітеліального бар'єру товстої кишки в дітей з різними клінічними формами виразкового коліту [] / М. Ф. Денисова [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2021. - № 1. - С. 53-61. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE (патофизиология)
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (патология, патофизиология, повреждения)
МУЦИНЫ -- MUCINS (анализ)
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (патология, патофизиология)


Доп.точки доступа:
Денисова, М. Ф.; Задорожна, Т. Д.; Букулова, Н. Ю.; Арчакова, Т. М.
Экз-ры:
Найти похожие

15.


    Білаш, В. П.
    Ремоделювання структурних компонентів перивульнарної ділянки дванадцятипалої кишки при зшиванні ранового дефекту моноволокнистим шовним матеріалом модифікованим L-аргеніном [] / В. П. Білаш // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2020. - № 4. - С. 264-268 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПОДВЗДОШНАЯ КИШКА -- ILEUM
АРГИНИН -- ARGININE
ПАНЕТА КЛЕТКИ -- PANETH CELLS
КЛЕТКИ БОКАЛОВИДНЫЕ -- GOBLET CELLS
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA
МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION
Аннотация: В роботі досліджені морфологічні аспекти перебудови структурних компонентів дванадцятипалої кишки кролів при оперативному втручанні і зшиванні ранового дефекту синтетичною монофіламентною ниткою Десмосін модифікованої L-аргініном. Для визначення основних морфологічних показників біоптати дванадцятипалої кишки вилучались і ущільнювались у парафін та в епоксидну смолу за загальноприйнятими методиками. З парафінових блоків виготовлялись напівтонкі зрізи завтовшки 4-5 мкм, які потім фарбували гематоксиліном і еозином, за ван Гізоном з дофарбуванням по Харту. З епоксидних блоків виготовляли тонкі зрізи завтовшки 1-2 мкм і фарбували метиленовим синім та толуїдиновим синім. Морфометрично встановлювались середні розміри кишкової стінки, а саме: середня загальна товщина кишкової стінки; середня товщина слизової оболонки; середня товщина підслизової оболонки; середня товщина м’язової оболонки; середня товщина серозної оболонки. Визначали морфометричну характеристику елементів гемомікроциркуляторного русла. Вимірювали середню висоту ворсинок, середню апікальну ширину ворсинок, середню базальну ширину ворсинок, середній діаметр просвіту лімфатичної судини ворсинок, середню глибину крипт, середній діаметр крипт. Паралельно з цим підраховувалась середня кількість структурних елементів слизової оболонки дванадцятипалої кишки у ворсинках: середня кількість стовпчастих епітеліоцитів з облямівкою; середня кількість келихоподібних клітин; середня кількість ендокриноцитів; середня кількість інтраепітеліальних лімфоцитів; у криптах: середня кількість стовпчастих епітеліоцитів; середня кількість келихоподібних клітин; середня кількість клітин Панета; середня кількість ендокриноцитів. Визначено, що при використанні даної модифікованої нитки перебіг фаз запалення і формування сполучнотканинного рубця відбувається більш реактивно, що позитивно впливає на післяопераційний перебіг. Реакція кишкової стінки і її оболонок свідчать про проходження в ній запального процесу з залученням до нього усіх її оболонок і набряком сполучнотканинного компоненту в наслідок чого в підслизовій оболонці спостерігається скупчення лейкоцитарного інфільтрату. Судинна реакція у відповідь на імплантацію шовного матеріалу полягала у слизовій оболонці розширенням артеріол і венул у ранні терміни спостереження та звуженням капілярів; в підслизовій оболонці: розширенням артеріол в цей же період експерименту та звуженням капілярів і венул на ранніх етапах експерименту. Ворсинчастий компонент слизової оболонки клубової кишки перивульнарної зони на світлооптичному рівні візуалізувався з елементами набряку, про що свідчить збільшення на ранніх термінах спостереження середнього показника висоти ворсинок, середнього показника апікальної ширини ворсинок і середнього показника базальної ширини ворсинок. Визначено, що реакція лімфатичних капілярів ворсинок слизової оболонки клубової кишки носить змішаний характер і пов’язана з фазами протікання запального процесу і формування сполучнотканинного рубця.

Экз-ры:
Найти похожие

16.


    Savchuk, R. V.
    Dynamic changes in the cellular composition in the uropsammus of artifactual bladder [] = Динамічні зміни клітинного складу осаду сечі артифіційного сечового міхура / R. V. Savchuk, F. I. Kostyev, V. V. Vit // Світ медицини та біології. - 2020. - № 1(71). - С. 115-120
MeSH-главная:
МОЧЕВОЙ ПУЗЫРЬ -- URINARY BLADDER (хирургия)
ЭКСФОЛИАЦИЯ ХИМИЧЕСКАЯ -- CHEMEXFOLIATION (методы)
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA
Аннотация: Метою роботи було оцінити динамічні зміни клітинного складу осаду артифіційного сечового міхура. Виявлена динаміка структурних змін осаду сечі після оперативного втручання свідчить про те, що, при наявності позитивних клінічних результатів операції, завершуються процеси перебудови епітеліального вистилання пересадженого замість сечового міхура фрагмента кишечника, спрямовані на виконання інших функцій. На підставі отриманих даних можна припустити можливість використання в клініці цитологічного дослідження для встановлення динаміки процесу після оперативного лікування, виявлення ступеня ексфоліації епітелію пересадженого кишечника, а також корекції окремих ланок процесу адаптації в нових умовах функціонування пересадженого фрагмента кишечника, які принципово відрізняються.


Доп.точки доступа:
Kostyev, F. I.; Vit, V. V.
Экз-ры:
Найти похожие

17.


   
    Вплив еупатиліну на показники ендотеліальної дисфункції у хворих на НПЗЗ-гастропатії з супутньою ішемічною хворобою серця [] / І. М. Скрипник [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2020. - № 2. - С. 162-166
MeSH-главная:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (лекарственная терапия)
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (патология)
ЖЕЛУДКА ЯЗВА -- STOMACH ULCER (лекарственная терапия)
Аннотация: Резюме. Цель – изучить влияние эупатилина на показатели эндотелиальной дисфункции у больных НПВС-гастропатией с сопутствующей ишемической болезнью сердца (ИБС). Под наблюдением находилось 125 больных с диагностированной стабильной ИБС І-II функционального класса и НПВС-гастропатией. В зависимости от лечебных комплексов больные распределены на группы: I-А (n=44) – принимали ингибиторы протонной помпы (ИПП) в стандартных дозах и II-А группа (n=23) – антихеликобактерную терапию (АХБТ). Больным І-Б (n=38) и II-Б (n=20) групп дополнительно назначали эупатилин (Стилен) по 1 табл. 3 раза в сутки за 20-30 мин. до еды 28 дней. Состояние эдотелиальной дисфункции оценивали по концентрации пероксинитритов и активности NO-синтаз (iNOS, еNOS). Через 14 дней и 1,5 мес. наблюдения установлен положительное влияние эупатилина на показатели эндотелиальной дисфункции, что подтверждалось более низкими показателями активности іNOS в сыворотке крови, уменьшением концентрации пероксинитритов у больных І-Б группы в сравнении с І группой (р меньше 0,001). У больных II-Б группы по сравнению с пациентами II-А группы установлены достоверно ниже в 1,17 раза (р меньше 0,02) показатели активности iNOS на фоне высоких значений активности eNOS в 1,3 раза (р меньше 0,03) и снижение содержания пероксинитритов в 1,4 раза (р меньше 0,01) в сыворотке крови. Таким образом, назначение эупатилина на фоне базисной терапии способствовало улучшению показателей эндотелиальной дисфункции.


Доп.точки доступа:
Скрипник, І. М.; Пархоменко, В. В.; Гопко, О. Ф.; Акімов, О. Є.; Якимішина, Л. І.
Экз-ры:
Найти похожие

18.


    Журавльова, Л. В.
    Клінічний випадок вторинного остеопорозу у пацієнта з неспецифічним виразковим колітом [] / Л. В. Журавльова, Ю. К. Сікало, М. О. Олійник // Патологія. - 2020. - N 3. - С. 423-430
MeSH-главная:
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (действие лекарственных препаратов, микробиология, патология, ультраструктура)
ПЕРЕЛОМЫ ПРИ ОСТЕОПОРОЗЕ -- OSTEOPOROTIC FRACTURES (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
Аннотация: Захворюваність і поширеність хронічних запальних хвороб шлунково-кишкового тракту невпинно зростає в усіх регіонах світу. Целіакію, хворобу Крона та неспецифічний виразковий коліт діагностують у найпродуктивніший період життя, ці патології суттєво обмежують його якість, порушують психоемоційний стан і соціальний статус пацієнта. З-поміж позакишкових проявів хронічних захворювань тонкого та товстого кишківника найактуальнішим є остеопороз, який асоціюється з підвищеним ризиком переломів. Мета роботи – описати клінічний випадок вторинного остеопорозу на тлі тривалого перебігу неспецифічного виразкового коліту, висвітлити проблеми моніторингу, лікування та можливі шляхи їхнього вирішення. Результати. Описано клінічний випадок розвитку важкого вторинного остеопорозу у хворого на неспецифічний виразковий коліт. Визначальними у втраті кісткової маси в цих хворих є хронічне запалення слизової оболонки, порушення ентерального всмоктування та глюкокортикоїдна терапія. Актуальні засоби моніторингу розвитку остеопорозу у групах ризику – визначення індивідуального ризику переломів FRAX®, регулярний клініко-лабораторний контроль і денситометрія. Сучасне лікування вторинного остеопорозу має бути персоніфікованим, із належним контролем за перебігом основного захворювання. Висновки. Клінічний випадок підтвердив необхідність наступних популяційних проспективних досліджень для створення діагностичних і лікувальних алгоритмів, які б допомогли в наданні персоніфікованої терапії пацієнтам із хворобами шлунково-кишкового тракту, яким загрожує остеопороз і переломи в молодому віці.


Доп.точки доступа:
Сікало, Ю. К.; Олійник, М. О.
Экз-ры:
Найти похожие

19.


    Литвиненко, А. П.
    Сиртуїн 1 регулює аутофагію в клітинах кишечника [] / А. П. Литвиненко, Т. Ю. Вознесенська, Р. І. Янчій // Фізіологічний журнал. - 2020. - Том 66, N 6. - С. 97-103
MeSH-главная:
КЛЕТКИ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- CELL PHYSIOLOGICAL PROCESSES
АУТОФАГИЯ -- AUTOPHAGY (физиология)
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (метаболизм)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (физиология)
СИРТУИНЫ -- SIRTUINS (классификация, метаболизм)
СИРТУИН 1 -- SIRTUIN 1 (метаболизм)
Аннотация: Сиртуїн 1 (SIRT1) – НАД+-залежна деацетилаза, яка регулює такі життєвоважливі клітинні механізми: проліферацію та апоптоз, клітинний цикл, енергетичний баланс, мітохондріальну функцію та метаболізм. Крім того, SIRT1 широко експресується у всіх епітеліальних клітинах кишечника і відіграє важливу роль у процесах аутофагії/макроаутофагії. Макроаутофагія підтримує гомеостаз кишечника, а саме забезпечує антимікробний захист, цілісність епітеліального бар’єра та імунну відповідь слизової оболонки. Нині сиртуїнзалежні механізми макроаутофагії клітин кишечника залишаються і надалі не до кінця структурованими та вивченими. Тому актуальними стають дослідження, які спрямовані на встановлення можливих механізмів аутофагії в клітинах кишечника, та вивчення ролі окремих сиртуїнів. Метою нашої роботи став збір, аналіз і узагальнення даних літератури про роль SIRT1 у регуляції аутофагії в клітинах кишечника.


Доп.точки доступа:
Вознесенська, Т. Ю.; Янчій, Р. І.
Экз-ры:
Найти похожие

20.


   
    Цитопротекторний вплив NO, H2S та системи циклооксигеназа/простагландини в слизовій оболонці товстої кишки щурів при виразковому коліті [] / І. С. Фоменко [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2020. - Том 66, N 5. - С. 30-37
MeSH-главная:
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE (химически вызванный)
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (вредные воздействия)
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (действие лекарственных препаратов)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (действие лекарственных препаратов)
ПРОСТАГЛАНДИН-ЭНДОПЕРОКСИД СИНТАЗЫ -- PROSTAGLANDIN-ENDOPEROXIDE SYNTHASES (фармакология)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Досліджували роль газових медіаторів NO та Н2S, системи циклооксигеназа/простагландини в слизовій оболонці товстої кишки щурів за умов експериментального виразкового коліту, викликаного введенням ацетатної кислоти. При виразковому коліті порушувалися слизовий бар’єр товстої кишки, з’являлися виразкові дефекти. Введення на тлі коліту сполуки АТВ-346 суттєво зменшувало площу структурно-геморагічних уражень порівняно з впливом напроксену чи целекоксибу, що зумовлено дією H2S. Неселективне інгібування циклоксигенази напроксеном супроводжувалося зниженням вмісту H2S у сироватці крові та рівня експресії гена CBS у слизовій оболонці товстої кишки, тоді як за умов дії АТВ-346 ці показники наближалися до контрольних значень. Напроксен (так само, як і АТВ-346) знижував рівень експресії гена Nos 2 та активність індуцибельної NO-синтази (iNOS), що різко зростала за умов коліту. Таким чином, дія похідного напроксену – сполуки АТВ-346 зумовлена ефектами сірководню та переважним впливом на систему іNOS та в цілому чинить більш виражений цитопротективний вплив порівняно з самим напроксеном на тлі експериментального виразкового коліту.


Доп.точки доступа:
Фоменко, І. С.; Бондарчук, Т. І.; Юет, А. С.; Скляров, О. Я.
Экз-ры:
Найти похожие

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-103 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)