Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книг та авторефератів дисертацій (220)

Польських медичних книг (23)

Колекцій (1)

Зведеного каталогу періодичних видань (675)

Інформаційні листи (4)

Польські медичні книги (23)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>S=ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА<.>

Общее количество найденных документов : 865
Показаны документы с 1 по 30

1-30 31-60 61-90 91-120 121-150 151-180

Alexithymia in healthy people and its role in development of different disorders [] / A. M. Skrypnikov [et al.] // Проблеми екології та медицини. - 2019. - Т. 23, № 1/2. - С. 30-33
MeSH-главная:
НАСТРОЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOOD DISORDERS (осложнения)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (осложнения)
ПСИХИЧЕСКИХ РАССТРОЙСТВ СОМАТОТЕРАПИЯ -- PSYCHIATRIC SOMATIC THERAPIES
АЛКОГОЛИЗМ -- ALCOHOLISM (осложнения)
НАРКОМАНИЯ -- OPIOID-RELATED DISORDERS (осложнения)
Аннотация: Знижену здатність або ускладненість усно висловити, назвати власні емоційні стани або почуття інших людей, прийнято називати алекситимією. В даний час проводяться дослідження, в яких з'ясовують, чи є алекситимія специфічною властивістю особистості або ж вона може призводити до психосоматичних захворювань, будучи їх предиктором. Деякі дослідники вважають, що алекситимія сама по собі не є захворюванням і являє собою ряд характеристик, властивих певним індивідам. Алекситимія чітко виражена в складі особистості пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями і являє собою окремий фактор в цій структурі. В цілому дослідження показують, що пацієнти з алекситимією гіперчутливі як до внутрішніх соматичних неприємних відчуттів, так і до зовнішніх больових стимулів, проте описати відмінності різних видів болю у них не виходить. Алекситимію можна розглядати як один з преморбідних особистісних факторів, що знижують компенсаторні можливості психологічного захисту при люцидному алкоголізмі. Алекситимія виявлена у багатьох пацієнтів з наркоманіями. Замість того, щоб просто звільнитися від болісних, нестерпних або гнітючих почуттів, люди, які зловживають хімічними речовинами, можуть використовувати їх для управління афектами, особливо коли ці афекти виявляється важко вловити, розрізнити і дати їм назву. У той же час недостатньо вивчені відмінності в проявах алекситимії при алкогольних і наркотичних залежностях, в тому числі її вплив на розвиток залежної поведінки. Вивчення алекситимії є актуальним питанням сучасної психіатрії та наркології, оскільки дозволить застосовувати персоніфікований підхід до пацієнта та вдосконалити сучасні лікувально-реабілітаційні заходи.

Доп.точки доступа:
Skrypnikov, A. M.; Zhyvotovska, L. V.; Herasymenko, L. O.; Boiko, D. I.; Bodnar, L. A.
Экз-ры:
Найти похожие

Pidlubnyi, V. L.
Algorithms of diagnosis and therapy of a primary depressive episode [] / V. L. Pidlubnyi, V. S. Makoid // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2023. - Том 25, N 4. - С. 333-338
MeSH-главная:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, лекарственная терапия, патология, этиология)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, патология, этиология)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы)
Аннотация: Депресивні розлади належать до найпоширеніших форм психічної патології з суттєвими медико-соціальними наслідками, потребують адекватної та своєчасної медичної допомоги. Відомо, що саме алгоритми є ефективними методами оптимізації надання психіатричної допомоги для запобігання виникненню резистентних до терапії форм психічної патології та зниження витрат на їх лікування. Це особливо актуально для вперше діагностованих депресивних проявів. Мета роботи – розроблення алгоритмів швидкої діагностики та терапії первинного депресивного епізоду. Матеріали та методи. Протягом 2018–2021 рр. клінічно обстежили 131 хворого (49 чоловіків і 82 жінки) з первинним депресивним епізодом, які звернулися за амбулаторною психіатричною допомогою. Всім обстеженим здійснили тестування для визначення рівня депресивного розладу за уніфікованим клінічним протоколом високоспеціалізованої медичної допомоги, за госпітальною шкалою тривоги та депресії Гамільтона, шкалою загального клінічного враження (CGI-S). Клініко-етологічний опис передбачав три етапи: на першому під час первинного звернення здійснювали загальний опис у межах клініко-психопатологічного дослідження; на другому етапі вивчали клініко-етологічні характеристики невербальної поведінки; на третьому здійснювали перекодування невербальної поведінки в етологічні елементи згідно з глосарієм А. А. Коробова (1991). Статистичний аналіз здійснили, застосувавши ліцензійний пакет прикладних програм Statistica 10. Результати. Розроблено алгоритм діагностики первинного депресивного епізоду, що передбачає чотири етапи: перший – діагностика симптоматичного стану; другий – клініко-етологічний аналіз ознак депресивного феномену та нейрофізіологічне ЕЕГ-обстеження; третій – психоекспериментальне дослідження з використанням відповідного інструментарію; четвертий – структуризація діагностичних даних, верифікація діагнозу та розроблення тактики терапевтичного втручання. Розробили та запропонували терапевтичний алгоритм лікування первинного депресивного епізоду: на першому етапі – призначення антидепресантів із доведеною клінічною ефективністю; на другому – зміна препарату, якщо він не ефективний протягом 3–4 тижнів, на препарат з іншим механізмом дії; на третьому, – у разі неефективності попереднього етапу, треба призначати комбіновану терапію антидепресантами (поєднання препаратів різних груп); на четвертому – застосовувати схеми лікування, що включають діуретичні засоби, патогенетичну психотерапію та електросудомну терапію. Висновки. Запропоновані алгоритми діагностики та лікування доволі надійні під час визначення та терапії пацієнтів із первинним депресивним епізодом. Ефективність методу персоніфікованої комплексної діагностики та терапії цих станів ґрунтується на принципах етапності, комплексності, використанні інтегрованих підходів, поєднанні методів терапії, що спрямована на формування адекватного ставлення до хворобливого стану, пом’якшення інтенсивності негативних емоцій, відновлення внутрішніх і зовнішніх ресурсів пацієнта.

Доп.точки доступа:
Makoid, V. S.
Экз-ры:
Найти похожие

Солдаткин, В. А.
Anwesencheit, феномен воплощенного присутствия / В. А. Солдаткин, П.Б. Крысенко // Независимый психиатр. журнал. - 2016. - N 1. - С. 40-54
MeSH-главная:
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (патофизиология)

Доп.точки доступа:
Крысенко, П.Б.
Экз-ры:
Найти похожие

Podlubnyi, V.
Assessment of biopsychosocial potential in the mental ecology of personality using the psychovaleological index [] / V. Podlubnyi // Психиатрия, психотерапия и клиническая психология. - 2018. - Том 9, N 4. - С. 507-514
MeSH-главная:
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
ВАЛЕОЛОГИЯ -- VALEOLOGY
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (патофизиология, профилактика и контроль)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
Аннотация: В статье на концептуально-методологическом уровне обоснована эффективность синергической биопсихосоциальной концепции возникновения непсихотических психических расстройств (НППР) у работников промышленных предприятий. Разработана методика скрининговой оценки состояния психического здоровья, которая может быть реализована в условиях профилактических осмотров. Предложенный «Психовалеологический индекс» позволяет не только установить уровень психического здоровья в целом, но и выявить, нарушение какого из компонентов (психогенеза, социогенеза или биогенеза) преобладает у обследуемых лиц.

Экз-ры:
Найти похожие

Ratsyborynska-Polyakova, N. V.
Clinical characteristic of affective violations in disorders of adaptation from combatants [] = Клінічна характеристика афективних порушень при розладах адаптації у комбатантів / N. V. Ratsyborynska-Polyakova, S. V. Rymsha // Світ медицини та біології. - 2020. - № 1(71). - С. 104-109
MeSH-главная:
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (осложнения)
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL (психология)
Аннотация: Проведено комплексне клінікопсихопатологічне та патопсихологічне дослідження 186 комбатантів, з діагностованими стресовими реакціями та порушеннями адаптації, які проходили стаціонарне лікування у клінічних відділеннях Вінницького обласного клінічного госпіталю ветеранів війни. Дослідження включало соціально-демографічний (анкетування), клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний (клінічне інтерв’ю), психодіагностичний (патопсихологічні методики) та статистичний методи. В ході даного дослідження було встановлено ступінь вираженості афективних порушень у групі дослідження, визначено варіабельність даних та проведено статистично-математичний аналіз результатів обстеження. Результати запропонованого алгоритму психодіагностичного дослідження відбивають структуру змін афективної сфери та певні особистісні предиспозиції у хворих з афективними варіантами розладів адаптації. Виявлено, що когнітивний дефект може бути сформований пізніше через закріплення та прогресування органічних змін, а перехід розладу адаптації на поведінковий рівень буде пов'язаний з особистісними рисами та особливостями соціальної реадаптації респондентів. Визначення клінічних та психопатологічних особливостей переважаючих варіантів порушень адаптації у комбатантів є основою для розробки нових діагностичних алгоритмів та комплексних підходів до лікування цього контингенту.

Доп.точки доступа:
Rymsha, S. V.
Экз-ры:
Найти похожие

Pinchuk, I. Ya.
Community mental health teams for people with mental disorders: A pilot project in Ukraine / I. Ya. Pinchuk, Iu. V. Yachnik, A. K. Ladyk-Bryzgalova // Арх. психіатрії. - 2016. - Том 22, N 4. - P6-10
MeSH-главная:
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (методы)

Доп.точки доступа:
Yachnik, Iu. V.; Ladyk-Bryzgalova, A. K.
Экз-ры:
Найти похожие

COVID-19 и психические расстройства: анализ данных и перспективы / Т. А. Емельянцева [и др.] // Психиатрия, психотерапия и клиническая психология. - 2021. - Том 12, N 3. - С. 383-390
MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология, психология)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (этиология)

Доп.точки доступа:
Емельянцева, Т. А.; Смычек, В. Б.; Мартыненко, А. И.; Захаревич, О. Ю.; Лакутин, А. А.
Экз-ры:
Найти похожие

COVID-19 и психическое здоровье медиков : беседа с доктором мед. наук Е. Хаустовой / беседу вела Е. Труш // Приватний лікар. - 2020. - N 6. - С. 13-15
MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ КАДРЫ -- HEALTH MANPOWER
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (этиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS

Доп.точки доступа:
Труш, Елена \беседу вела.\
Экз-ры:
Найти похожие

Detection and assessment of disorders of the depressive spectrum in patients with acute myocardial infarction depending on the method of treatment [] = Виявлення та оцінка розладів депресивного спектру у хворих на гострий інфаркт міокарда залежно від методу лікування / I. P. Kudria [et al.] // Світ медицини та біології. - 2022. - № 4(82). - С. 107-111
MeSH-главная:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (лекарственная терапия, осложнения)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (осложнения)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (осложнения)
Аннотация: Нерідке поєднання психічних розладів депресивного спектру та серцево-судинних захворювань є однією з найбільш актуальних проблем сучасної медицини. Метою дослідження було виявлення та оцінка за допомогою різних психодіагностичних методів ступеня тяжкості депресивних розладів у хворих на гострий інфаркт міокарда залежно від методу лікування як передумова до оптимізації медикаментозної терапії. Досліджено 73 хворих з вищезгаданою патологією, які розподілені на дві групи: І група – 44 хворих, яким проводили ургентну коронарографію з подальшим стентуванням інфарктзалежної коронарної артерії; ІІ група – 29 хворих, які отримували тільки медикаментозну терапію. Обстеження хворих проводилось згідно стандартів України, зокрема опитування за шкалою Бека та Цунга. У хворих на гострий інфаркт міокарда після ургентної коронарографії із стентуванням інфарктзалежної артерії переважала легка та помірна депресія за шкалою Бека у порівнянні з хворими, яким проводилося лише консервативне медикаментозне лікування. Зворотна закономірність спостерігається для вираженої та важкої депресії. У 68,2 % хворих на гострий інфаркт міокарда після інтервенційного втручання та 62,1 % на фоні консервативного лікування за шкалою Цунга виявлено депресію різного ступеня тяжкості, переважно легку.

Доп.точки доступа:
Kudria, I. P.; Shevchenko, T. I.; Voroshilova, T. A.; Tretiak, N. H.; Kryvoruchko, I. H.; Pushko, O. О.; Shaposhnyk, О. А.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Early Diagnostics of Mental and Behavioral Disorders of Children and Adolescents who use Psychoactive Substances / S. Tabachnikov [et al.] // Психиатрия, психотерапия и клиническая психология. - 2021. - Том 12, N 1. - P64-76
MeSH-главная:
ПСИХОТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- PSYCHOTROPIC DRUGS (вредные воздействия)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (диагностика, этиология)
ПОВЕДЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CONDUCT DISORDER (диагностика, этиология)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT

Доп.точки доступа:
Tabachnikov, S.; Mishyiev, V.; Martsenkovskyy, I.; Osukhovskaya, E.; Chepurnaya, A.; Zdoryk, I.; Komplienko, I.; Salden, V.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Estimation of the compliance level of middle age patients with arterial hypertension [Text] / V. O. Shuper [et al.] // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2020. - Т. 5, № 5(27). - P192-196. - Bibliogr. at the and of the art.
MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, классификация, кровь, лекарственная терапия)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (анализ, диагностическое применение, классификация, метаболизм, прием и дозировка)
БОЛЬНОЙ, СЛЕДОВАНИЕ РЕКОМЕНДАЦИЯМ ВРАЧА -- PATIENT COMPLIANCE (психология, статистика, этнология)
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (психология, физиология)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (диагностика, классификация, лекарственная терапия, патология)

Доп.точки доступа:
Shuper, V. O.; Shuper, S. V.; Rykova, Yu. O.; Trefanenko, I. V.; Shumko, H. I.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Pshuk, N.
Family support resource and quality of life in family caregivers of patients with endogenous mental disorders [Text] / N. Pshuk, A. Kaminska // Психиатрия, психотерапия и клиническая психология. - 2018. - Том 9, N 1. - P60-66
MeSH-главная:
ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS
НАСТРОЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOOD DISORDERS
ПОМОЩЬ ОКАЗЫВАЮЩИЕ ЛИЦА -- CAREGIVERS (обучение, психология)
СЕМЬЯ -- FAMILY
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Аннотация: Исследованы конструкты качества жизни членов семьи, обеспечивающих поддержку пациентам с шизофренией и аффективными расстройствами, и ресурс семейной поддержки в контексте динамики развития болезни. Обследовано 243 референтных родственника пациентов с эндогенными психическими расстройствами. В результате исследования выявлено снижение качества жизни у референтных родственников, обеспечивающих поддержку пациентам с эндогенными психическими расстройствами, за счет как физических, так и психологических компонентов. В целом референтные родственники пациентов демонстрировали снижение ресурса семейной поддержки с увеличением продолжительности заболевания, что создает существенные препятствия для успешной социально-психологической адаптации как отдельных членов семьи, так и гармоничного функционирования семьи в целом. У референтных родственников пациентов с шизофренией наблюдалось более раннее истощение готовности оказывать помощь и поддержку заболевшемупсихическим расстройством родственнику в сравнении с родственниками пациентов с аффективными расстройствами. Установленные особенности необходимо учитывать при разработке соответствующих психообразовательных и психокоррекционных программ для членов семьи, где проживает пациент с психическими расстройствами.

Доп.точки доступа:
Kaminska, A.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Sereda, I. K.
Features of mental and behavior disorders among military personnel in peace time and special period and its medical and social importance [] = Особливості розладів психіки та поведінки у військовослужбовців в мирний час та особливий період та їх медико-соціальне значення / I. K. Sereda, E. B. Lopin, A. V. Shvets // Світ медицини та біології. - 2022. - № 3(81). - С. 158-163
MeSH-главная:
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЯ НЕВРОТИЧЕСКИЕ -- ANXIETY DISORDERS
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS
СТРЕСС ТРАВМАТИЧЕСКИЙ -- STRESS DISORDERS, TRAUMATIC
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ -- HEALTH STATUS INDICATORS
Аннотация: Було проведено ретроспективний аналіз статистичних даних рівня, структури, динаміки загальної, госпіталізованої захворюваності на психічні розлади у військовослужбовців ЗС України та звільнень за станом здоров’я за даними багаторічного спостереження (2008–2017 рр.) та порівняння показників періоду 2008–2013 рр. з 2014–2017 рр. за даними офіційної галузевої статистичної звітності. Виявили, що в структурі загальної захворюваності військовослужбовців ЗС України за V класом за період 2014–2017 рр. відбувся перерозподіл у всіх категорій військовослужбовців у порівнянні з 2008–2013 рр. (у офіцерів та військовослужбовців за контрактом загальна захворюваність достовірно зменшилась). Встановили, що починаючи з 2014 р. показники звільнень за станом здоров’я за V класом хвороб у офіцерів мала тенденцію до збільшення з максимальними показниками у 2015 р. (у порівнянні з 2013 р. у 7 разів) та військовослужбовців за контрактом у 2016 р. (у порівнянні з 2013 р. у 5,3 рази) з подальшим зниженням. Виявлені особливості порушень ментального здоров’я у військовослужбовців та їх наслідки за даними багаторічного спостереження є пріоритетними для розроблення та запровадження дієвої системи медико-психологічної допомоги в силах оборони, адаптованої до стандартів НАТО.

Доп.точки доступа:
Lopin, E. B.; Shvets, A. V.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Chrysostomou, G.
Integrated care platforms to support mental health patients [Text] / G. Chrysostomou // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - P187-192
MeSH-главная:
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (уход)
МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ИНТЕГРИРОВАННАЯ -- DELIVERY OF HEALTH CARE, INTEGRATED (организация и управление)
СОЦИАЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- SOCIAL SUPPORT

Экз-ры:
Найти похожие

15.

Piontkovska, O. V.
Integration of medical psychology in the system of care for patients with serious medical conditions is the modern strategies to optimize the treatment process [Text] / O. V. Piontkovska // Укр. вісн. психоневрології. - 2015. - Том 23, Вип. 3. - P158
MeSH-главная:
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE

Экз-ры:
Найти похожие

16.

Isakov, R. I.
Methodological approaches to the definition of pathology, disorders and disease in psychiatry [] = Методичні підходи до визначення патології, розладу та хвороби в психіатрії / R. I. Isakov // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 4. - С. 259-262
MeSH-главная:
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH (тенденции)
ПСИХИАТРИЯ -- PSYCHIATRY (методы, тенденции)
ПСИХИЧЕСКИ БОЛЬНЫЕ ЛИЦА -- MENTALLY ILL PERSONS (психология)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (осложнения)
Аннотация: Зараз медицина переходить до більш складної і сучасної точки зору, згідно якої задовільний стан здоров’я індивідуума і його життєве благополуччя є відображенням задоволення його потреб та адаптації в фізичній, психологічній та соціальній сферах. Наш час характеризується невпинним зростанням інформаційних навантажень, пов’язаних із участю у суспільних процесах. Така тенденція спостерігається у всьому світі і в Україні зокрема. В умовах впливу на особистість психічної травми є проста альтернатива: або людина лишається розумово і соматично здоровою по причині власної стійкості до стресу і наявності ефективного психологічного захисту, або ж виникає психогенна патологія. Проте, є переконливі докази того, що між нормальними і патологічними явищами можливі і насправді існують численні межові прояви. Більше того, у більшості випадків, при психогенних реакціях і реактивних станах діють ті ж самі механізми, що і в «нормальному» психічному житті. Загалом, поняття межі норми в поведінкових реакціях є дуже розмитим. Реакцію на безпосередній подразник можна вважати нормальною, якщо вона по силі відповіді адекватна інтенсивності стимулу, а її тривалість дорівнює тривалості дії психотравми. Нормальна реакція завжди мотивована і є чуттєво адекватною відповіддю на переживання. Категорії норми і патології, здоров’я і хвороби мають надважливе значення. Категорія норми використовується як базовий критерій порівняння поточного (актуального) і постійного (звичного) стану людини. Відхилення від норми розглядається як хвороба – стан, що не є «нормальним» і «звичайним». Однак змістовне, а не інтуїтивне визначення клінічної норми – важлива методологічна проблема. Питання визначення порушень психічної діяльності і ставлення до них, є надзвичайно дискутабельним і соціально конфронтаційним. Така актуальність вимагає від професіоналів формування і дотримання чітких канонів діяльності, тонкого розуміння диференційних аспектів. Особливо це стосується визначення понять патології, хвороби та розладу в психіатричний практиці. У статті наведено та обґрунтовано визначення патології, хвороби та розладу.

Экз-ры:
Найти похожие

17.

Serediuk, L. V.
Modern Problems of Stress and Mental Disorders - Anxiety and Depression / L. V. Serediuk // Галиц. лікар. вісник. - 2017. - Том 24, N 2. - P78-80
MeSH-главная:
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (патофизиология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (патофизиология)

Экз-ры:
Найти похожие

18.

Demchenko, A. V.
Neuropsychological and neurophysiological features of cognitive functions in patients with stage II Parkinson’s disease [] = Нейропсихологічні та нейрофізіологічні особливості когнітивних функцій у хворих на хворобу Паркінсона II стадії / A. V. Demchenko, Dj. N. Aravitskaya // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 1, № 2. - С. 158-163
MeSH-главная:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (осложнения)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (осложнения)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (осложнения)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (осложнения)
Аннотация: Метою було дослідження особливості психоемоційних та когнітивних функцій у пацієнтів з ХП ІІ стадії з використанням нейропсихологічного та нейрофізіологічного обстеження. Об’єкт і методи дослідження. У дослідження було включено 90 хворих віком від 49 до 75 років із ХП II стадії за Хен-Яром та 30 осіб без ознак екстрапірамідної патології. Вираженість ХП оцінювали за допомогою шкали MDS UPDRS. Психоемоційний стан оцінювали з використанням шкали депресії Бека, шкали тривоги Спілбергера-Ханіна та госпітальної шкали тривоги та депресії. Когнітивні функції оцінювали за короткою шкалою оцінки психічного стану MMSE. Когнітивний викликаний потенціал (КВП) Р300 за слуховим стимулом досліджували у моделі події Odd-ball paradigm із рахуванням пацієнтом значимого стимулу серед незначимих. Для аналізу показників КВП Р300 використовували відведення F3, F4, СЗ, С4, P3 та P4. Основними показниками для аналізу КВП Р300 були латентний період піків N 2, що пов’язаний з упізнанням стимулу у скроневій ділянці, та P300, що пов’язаний з етапом сприйняття стимулу, а також амплітуда піка N 2/P300. Результати. При нейропсихологічному обстеженні хворих когнітивні порушення були виявлені у 67,78 % хворих, а оцінка за шкалою MMSE у хворих на ХП ІІ стадії є достовірно меншою (р=0,02) порівняно з оцінкою пацієнтів групи контролю. Латентний період піків N 2 та Р300 КВП Р300 були достовірно (рменше0,001) довшим, а амплітуда піку N 2/P300 достовірно нижчою (рменше0,001) у пацієнтів із ХП ІІ стадії порівняно із особами групи контрою у лобових, центральних та тім’яних відведеннях білатерально. Виявлено, що у хворих на ХП без клінічних симптомів КП латентний період піків N 2 та Р300 КВП Р300 був також достовірно довшим, як і амплітуда піку N 2/P300 нижчою порівняно із аналогічними показниками контрольної групи. Виявлено негативний помірної сили кореляційний зв’язок між субшкалою «Концентрація уваги» шкали MMSE та латентним періодом піку N 2 і між субшкалою «Оперативна пам’ять» та латентним періодом піку Р300 в усіх досліджуваних відведеннях. Висновки. Оцінка за субшкалами «Концентрація уваги» та «Оперативна пам’ять» шкали MMSE є тим меншою, чим довше латентний період піків в N 2 та Р300 відповідно у фронтальних, центральних та парієтальних відведеннях КВП Р300. У пацієнтів із ХП ІІ стадії відзначається достовірне збільшення латентного періоду піків N 2 та Р300, зменшення амплітуди піку N 2/P300 та оцінки за шкалою MMSE порівняно із здоровими особами, що проявляється погіршенням здатності концентрувати увагу та зменшенням обсягу оперативної пам’яті.

Доп.точки доступа:
Aravitskaya, Dj. N.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

Semenenko, I. V.
Peculiarities of ginecological history and reproductive status of women with psycho-emotional disorders related to prenatal stress / I. V. Semenenko // Вісн. морфології. - 2021. - Том 27, N 3. - P42-48
MeSH-главная:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагностика, патофизиология, психология, терапия)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (патофизиология, психология)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (этиология)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (этиология)

Экз-ры:
Найти похожие

20.

Prevalence, clinical features, and prognosis of the psychosomatic pathology in children with psychophysical developmental disorders [] = Розповсюдженість, клінічні особливості та прогнозування перебігу психосоматичної патології у дітей з порушеннями психофізичного розвитку / G. V. Beketova [et al.] // Світ медицини та біології. - 2020. - № 1(71). - С. 7-13
MeSH-главная:
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (психология)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ ЯЗВА -- DUODENAL ULCER (психология)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (диагностика)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (осложнения)
Аннотация: У статті представлені результати клінічного та епідеміологічного дослідження щодо поширеності психосоматичної патології (ПСП) в Україні у дітей з порушеннями психофізичного розвитку (ППФР). Було встановлено, що поширеність ПСП у дітей з ППФР суттєво не відрізняється від долі пацієнтів без ППФР і оцінювались відповідно 89 та 86 дітей на 1000 дитячого населення. Переважаючими психосоматичними захворюваннями у дітей з та без ППФР були бронхіальна астма (БА) та виразка дванадцятипалої кишки (ВДК). У пацієнтів з ППФР спостерігалася найвища поширеність виразки дванадцятипалої кишки (56%) та бронхіальної астми (26%), тоді як, навпаки, у дітей без ППФР поширеність виразки дванадцятипалої кишки оцінювали 12%, а бронхіальної астми - 68%. У дітей із ПСП та ППФ виявлено раніше виникнення виразки дванадцятипалої кишки порівняно з дітьми без ППФР(10,5 ± 0,7 років та 14,2 ± 0,5 відповідно). Клінічними особливостями перебігу виразки дванадцятипалої кишки у дітей без ППФР були поширеність незначних та безсимптомних форм (29,0%) з виявленням перших клінічних ознак захворювання у вигляді ускладнень (шлунково-кишкова кровотеча, рубцево-виразкова деформація дванадцятипалої кишки) (8,1%). Така ж картина спостерігалася і у дітей з ППФР, проте частота ускладнень у них була значно вищою (14,7%) при більшій тривалості (73,0%) та тяжкості (53,8%) захворювання порівняно з 46,6% та 16,7% у пацієнтів без ППФР. Основними комплексними психологічними маркерами розвитку ПСП у дітей з та без ППФР були високий рівень особистісної та реактивної тривожності, емоційна лабільність та відхилення від аутогенної норми, низькі показники самооцінки та низька працездатність, що вимагало диференційованої медикопсихологічної підтримки.

Доп.точки доступа:
Beketova, G. V.; Mozgova, G. P.; Soldatova, O. V.; Nekhaienko, M. I.; Horiacheva, I. P.; Alekseienko, N. V.; Kvashnina, L. V.; Beketova, N. V.
Экз-ры:
Найти похожие

21.

Psycho-emotional state of patients with type 2 diabetes mellitus - based on the experiences of a representative survey in Hungary / O. Yu. Reho [et al.] // Проблеми клінічної педіатрії. - 2023. - N 2. - P29-35
MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения, психология)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (диагностика, этиология)
МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY HEALTH CARE (методы, организация и управление)
ВЕНГРИЯ -- HUNGARY

Доп.точки доступа:
Reho, O. Yu.; Székely, A. Jr.; Rohach, I. M.; Székely, A.; Susánszky, E.; Purebl, Gy.
Экз-ры:
Найти похожие

22.

Psychocorrection of psychic and psychopathological disorders in rheumatologic pathology [] / V. M. Kozidubova [et al.] // Запорож. мед. журн. - 2020. - Том 22, N 4. - С. 520-526
MeSH-главная:
РЕВМАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- RHEUMATIC DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, патология, этиология)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Аннотация: Ревматическая патология является одной из наиболее актуальных проблем современной медицины в связи с влиянием заболеваний данной группы на качество жизни пациентов, приводит к инвалидизации. Цель работы – разработать комплекс психокоррекции нарушений на основе системного анализа клинико-психопатологических и патопсихологических особенностей пациентов с ревматической патологией. Материалы и методы. Обследовали 124 пациента, средний возраст – 39,5 года; 99 пациентов с ревматической патологией были включены в основную группу в период рандомизации. Первая группа включала 48 пациентов с острой/хронической ревматической лихорадкой (R), вторая – 51 пациент с ревматоидным артритом (RA). У 25 пациентов с ревматической патологией не диагностировали психические расстройства, поэтому они не были рандомизированы. Клинико-психопатологический метод использовался для выявления разных уровней психопатологии согласно МКБ-10. Психодиагностические методы, применяемые для изучения патопсихологических характеристик пациентов: тест Люшера – для изучения и оценки индивидуального, эмоционального состояния пациентов (Собчик Л., 2002); цветовой тест отношений (ЦТО) – для выявления эмоциональных компонентов отношений пациента со значимыми людьми и самим собой (Бажин Е. Ф., Эткинд А. М., 1985); тест Кеттелла – для выявления характеристик личности (16 PF, форма A), шкала самооценки Т. Дембо и С. Дж. Рубинштейна (Bleyher В. М., Крук И. В., 1986) – для оценки критических навыков. Индивидуальные психокоррекционные комплексы включали методы мышечной релаксации Якобсона и аутогенные тренировки, техники саморегуляции, навыки эмоциональной релаксации, переключения внимания. Результаты. Установлены особенности клинико-психопатологических проявлений в зависимости от продолжительности болезненного процесса и возраста больных, выделены патологические состояния согласно следующим рубрикам МКБ-10: органическое астеническое расстройство, агорафобия, легкое когнитивное органическое расстройство, органическое расстройство личности, смешанное тревожное и депрессивное расстройство, расстройство адаптации, другие реакции на тяжелый стресс, соматоформное расстройство, неврастения, хронический болевой личностный синдром. Исследованы патопсихологические составляющие указанных расстройств: эмоционально-аффективные нарушения, в том числе эмоциональные компоненты отношения больных к значимому для них окружению, соматическому заболеванию, личностная структура, самооценка. На основе полученных клинико-психопатологических и патопсихологических особенностей разработана система психокоррекции выявленных нарушений у больных с ревматической патологией, которая была направлена на нормализацию эмоционально-аффективного состояния, когнитивных нарушений, поведенческих, личностных отклонений. Выводы. У пациентов с ревматической патологией установлены психические и патопсихологические изменения, имеющие различия, связанные с нозологией. Использование тренингов по психокоррекции с созданием адаптивных навыков дало возможность большинству пациентов уменьшить выраженность психических нарушений, преодолеть существующие психологические проблемы, облегчить соматическое состояние, улучшить качество жизни.

Доп.точки доступа:
Kozidubova, V. M.; Doluda, S. M.; Honcharov, V. Ye.; Barycheva, E. M.; Hurnyckyi, O. V.; Shcherban, V. O.
Экз-ры:
Найти похожие

23.

Bodnar, L. A.
Psychological predictors of dissatisfaction with the results of rhinoplasty [] / L. A. Bodnar // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2020. - № 3. - С. 304-307 : tabl. - Bibliogr.
MeSH-главная:
РИНОПЛАСТИКА -- RHINOPLASTY
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS
Аннотация: В статье проанализированы результаты обследования лиц, которые обращались к пластическому хирургу для проведения косметической ринопластики, а также удовлетворенность проведенной операцией. Все пациенты в зависимости от наличия или отсутствия косметических дефектов носа были разделены на две группы: первая (I) – 69 человек (мужчин – 30, женщин – 39, в возрасте от 19 до 50 лет) с заметными для окружающих дефектами и деформациями наружного носа, которые отклонялись от установленной эстетической нормы, принятой в косметологии, но не искажали внешность лица и не нарушали физиологических функций органа; вторая группа (II) – 30 человек (мужчин – 14, женщин – 16 в возрасте от 19 до 30 лет), косметических недостатков носа не имели, однако фиксировали на нем неоправданно большое внимание, были категорически им недовольны и настойчиво требовали изменить его форму. По результатам исследования установлено, что у подавляющего большинства обследованных лиц, которые обращаются к пластическим хирургам с целью проведения ринопластики, выявлены психические нарушения непсихотического регистра, которые отличались в зависимости от наличия или отсутствия дефектов и деформаций носа. На основании результатов исследования определены предикторы негативных психологических последствий ринопластики и неудовлетворённости ее результатами (дисморфофобия, ограничение социального функционирования, повторные ринопластики в анамнезе с нереалистичными ожиданиями результатов, высокий уровень депрессии и тревоги) и предложена скрининг-анкета для своевременного выявления пациентов, которые будут не удовлетворены удачно проведенным оперативным вмешательством.

Экз-ры:
Найти похожие

24.

Assonov, D. O.
Role of the hippocampus in memory functioning: modern view [] = Роль гіпокампа в роботі пам’яті: сучасний погляд / D. O. Assonov, B. S. Bozhuk // Запорож. мед. журн. - 2017. - Том 19, N 6. - С. 833-838
MeSH-главная:
ГИППОКАМП -- HIPPOCAMPUS (физиология)
ПАМЯТЬ -- MEMORY (физиология)
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ -- GLUCOCORTICOIDS (физиология)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (этиология)
Аннотация: The purpose of this review was to develop the comprehensive conception of the hippocampus role in the functioning of human memory, based on data obtained by analysis of the latest scientific literature on the topic and make recommendations for further ways of researches in this topic. The scientific literature of the last 5 years on the role of the hippocampus in memory functioning was analyzed. Based on the reviewed literature, we made the next conclusions: the hippocampus is an extremely important for memory structure with various connections for different types of memory; the hippocampus is affected by a variety of substances, most studied now are glucocorticosteroids, whose effect on memory differs depending on the start time of action; the hippocampus volume in mental disorders affecting memory is less than normal, which makes it an important diagnostic criterion; at the moment, various promising methods that can help in the therapy of PTSD, depression, phobias and other disorders associated with memory impairment and based on the knowledge of the hippocampus for the treatment of memory disorders are being developed. Based on these conclusions and data, which were analyzed, we offered the following recommendations: to implement the hippocampal function examination in the diagnostics of mental disorders, which are accompanied by a violation of its work; to use the size of the hippocampus as one of the prognostic factors for the severity of the memory-associated disorders and the therapy progress; to carefully investigate the difference in the effect of various psychotherapies and pharmacotherapies on the hippocampus to determine exactly which of the therapies is the most morphologically reasonable; to find out how significant the decrease in the hippocampal volume is for the memory functioning; to use pathogenetically and morphologically based methods to improve the function of the hippocampus in the treatment of disorders that are accompanied by memory problems.
Мета роботи – розробити всебічну концепцію ролі гіпокампа у функціонуванні пам’яті людини на основі даних, що отримані під час аналізу новітньої наукової літератури з цієї теми, а також виробити рекомендації для дальших досліджень у цій області. Аналізувалась наукова література останніх 5 років про роль гіпокампа у функціонуванні пам’яті. Висновки. Гіпокамп є дуже важливою структурою пам’яті зі зв’язками, які відрізняються для різних типів пам’яті. На гіпокамп впливають різні речовини, найбільш вивченими серед них нині є глюкокортикостероїди, дія яких на пам’ять відрізняється залежно від часу початку їхньої дії. Розмір гіпокампа при психічних розладах, що впливають на пам’ять, менше норми, що робить його важливим діагностичним критерієм. Зараз розробляються різні перспективні методи, що можуть допомогти в терапії посттравматичного стресового розладу, депресії, фобій та інших розладів, котрі пов’язані з погіршенням пам’яті та засновані на знанні гіпокампа для лікування розладів пам’яті. На підставі цих висновків і даних, що проаналізовані, запропонували рекомендації: ввести дослідження функції гіпокампа в тактики діагностики психічних розладів, що можуть супроводжуватись порушенням його роботи; використовувати розмір гіпокампа як один із прогностичних факторів важкості перебігу пов’язаних із пам’яттю розладів і ходу терапії; ретельно досліджувати різницю у впливі різних психо- та фармакотерапій на гіпокамп, щоб точно сказати, яка з терапій морфологічно доцільна; з’ясувати, наскільки значущим є зменшення обсягу гіпокампа для функціонування пам’яті; використовувати патогенетично та морфологічно обґрунтовані методи для поліпшення функції гіпокампа при лікуванні розладів, що супроводжуються проблемами пам’яті.

Доп.точки доступа:
Bozhuk, B. S.
Экз-ры:
Найти похожие

25.

Ost, Yelena
The impact of antipsychotics on weight-gain of patients with mental disorders [] = Вплив нейролептиків на збільшення маси тіла пацієнтів з психічними розладами / Yelena Ost, I. M. Yastremska // Медсестринство. - 2016. - N 2. - С. 63-67
MeSH-главная:
АНТИПСИХОТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTIPSYCHOTIC AGENTS
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS
ВЕСА ТЕЛА УВЕЛИЧЕНИЕ -- WEIGHT GAIN (действие лекарственных препаратов)

Доп.точки доступа:
Yastremska, I. M.
Экз-ры:
Найти похожие

26.

Boichuk, O. G.
The influence of neurovegetative and psychological characteristics of infertile patients with long-term COVID-19 on the effectiveness of assisted reproductive technologies / O. G. Boichuk, I. S. Golovchak, T. V. Kolomiichenko // Український журнал "Здоров'я жінки" = Ukrainian Journal "Health of Woman". - 2024. - № 1. - P12-18
MeSH-главная:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (психология, терапия, хирургия)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, психология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология, психология)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВЕГЕТАТИВНОЙ БОЛЕЗНИ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM DISEASES (этиология)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (этиология)

Доп.точки доступа:
Golovchak, I. S.; Kolomiichenko, T. V.
Экз-ры:
Найти похожие

27.

Pylypenko, N. G.
Theoretical foundations and practical; approaches to preventing and overcoming the negative mental consequences of crisis situations in the population during the war [Text] / N. G. Pylypenko // Клінічна та профілактична медицина. - 2022. - № 3. - P34-41
MeSH-главная:
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (патофизиология, терапия)

Экз-ры:
Найти похожие

28.

Kaushanska, Olena.
Therapy of patients with anxiety disorders and metabolic syndrome X / O. V. Kaushanska, O. V. Zaliavska, O. M. Nika // EUMJ = Східноукраїнський медичний журнал = Восточноукраинский медицинский журнал. - 2021. - Т. 9, № 3. - P262-267
MeSH-главная:
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (терапия)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (терапия)
ТРАНКВИЛИЗАТОРЫ -- TRANQUILIZING AGENTS (терапевтическое применение)

Доп.точки доступа:
Zaliavska, Olena; Nika, Olha
Экз-ры:
Найти похожие

29.

Kourkouta, L. I.
Treatment of dermatological diseases related to mental disorders [Text] / L. I. Kourkouta, Ch. K. Iliadis, I. V. Papathanasiou // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - P194-196
MeSH-главная:
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ -- SKIN DISEASES (этиология)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (патофизиология)

Доп.точки доступа:
Iliadis, Ch. K.; Papathanasiou, I. V.
Экз-ры:
Найти похожие

30.

Ільницька, Т.
«Розлади харчової поведінки – це не вибір особи, дієта чи стиль життя, а хвороба, що потребує кваліфікованої допомоги» [] / Т. Ільницька // НейроNEWS. - 2019. - № 4. - С. 6-8
MeSH-главная:
ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR (психология)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (патофизиология, психология)
Аннотация: Розлади харчової поведінки є психічним захворюванням, що характеризується хворобливим ставленням до їжі, форми тіла та власної ваги. Людина зі згаданими розладами має патологічне прагнення бути стрункою, заради чого вдається до заходів, які часто загрожують її життю. У світі 2 червня відзначають Міжнародний день боротьби з розладами харчової поведінки. Цього дня організації та активісти світу об’єднуються задля того, щоб розвінчати існуючі міфи про розлади харчової поведінки, підвищити суспільну обізнаність стосовно згаданої проблеми та стати на підтримку проведення відповідних реформ і налагодження допомоги особам, які потерпають від цього захворювання. На нагальні запитання, що стосуються розладів харчової поведінки, відповідає шеф-редактор журналу «НейроNEWS: психоневрологія і нейропсихіатрія», старший науковий співробітник Державної установи «Науково-дослідний інститут психіатрії МОЗ України», кандидат медичних наук, лікар-психіатр Тетяна Ільницька

Экз-ры:
Найти похожие

1-30 31-60 61-90 91-120 121-150 151-180

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)