Національна наукова медична бібліотека України
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книг та авторефератів дисертацій (10)Зведеного каталогу періодичних видань (54)Предметні рубрики (1)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>S=СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА<.>
Общее количество найденных документов : 80
Показаны документы с 1 по 30
 1-30    31-60   61-80 
1.


    Zhaboiedov, D. G.
    Morphofunctional changes of the retina after combined surgical treatment of rhegmatogenous retinal detachment in combination with cataract [] / D. G. Zhaboiedov, A. M. Zhuk // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 174-179
MeSH-главная:
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT
КАТАРАКТА -- CATARACT
ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ВИТРЭКТОМИЯ -- VITRECTOMY
ТОМОГРАФИЯ ОПТИЧЕСКАЯ КОГЕРЕНТНАЯ -- TOMOGRAPHY, OPTICAL COHERENCE
Аннотация: To date, despite improvements in technology and surgical methods of treating retinal detachment, the rate of vision loss remains at a high level. Literature data indicate that visual acuity reaches 20/40 in 42% of eyes operated on for retinal detachment, and only in 28% of eyes with macular detachment. The emergence of new highly informative diagnostic methods made it possible to study the structure of the retina, especially the macula, to a greater extent, and to determine the factors that determine the decline of visual functions. The presence of a cataract or a high risk of its development after vitrectomy was the reason for the development of a combined lens and vitreous removal procedure. A significant advantage of the combined operation is the possibility of full access to the front part of the vitreous body and the periphery of the retina. In the presence of a natural lens, it is impossible to completely remove the vitreous body. Residual vitreous often leads to the development of anterior proliferative vitreoretinopathy, the formation of peripheral tears and retinal detachment. 64 patients (64 eyes) with rhegmatogenous retinal detachment in combination with age-related cataracts were under observation, who were subjected to СSV with tamponade of the vitreous cavity with silicone oil, endolaser coagulation of the retina and Phaco with IOL implantation. Before surgical treatment and in the postoperative period, visual acuity, intraocular pressure, Humphrey perimetry, field of vision studies based on screening tests, optical coherence tomography of the retina, and sonography of the optic nerve were performed on patients. The observation period is 1 year. 1 year after surgery, OCT was performed in 60 patients (60 eyes). The average thickness of the neurosensory retina in the foveolar zone was 279.12±1.6 ?m, and the thickness of the choroid was 251.7±2.41 ?m. When examining the integrity of the pigment epithelium and choriocapillary complex, it was established that in 32 eyes (53.33%) there was a decrease in its optical density, an increase in optical density in 13 eyes (21.67%), in 15 eyes (25.0%) there were no changes fixed The IS/OS layer was preserved in 51 eyes (85.0%), its disorganization was noted in 9 eyes (15.0%).


Доп.точки доступа:
Zhuk, A. M.
Экз-ры:
Найти похожие

2.


    Жмурик, Д. В.
    Влияние двухнедельной тампонады жидких перфторуглеродов на биоэлектрическую активность и ультраструктуру сетчатки глаза кролика (экспериментальное исследование) / Д. В. Жмурик // Офтальмология. Восточная Европа. - 2016. - Том 6, N 1. - С. 76-90
MeSH-главная:
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT (хирургия)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION

Экз-ры:
Найти похожие

3.


    Пономарчук, В. С.
    Влияние кортексина на фотопическую световую чувствительность у больных с регматогенной отслойкой сетчатки [] / В.С. Пономарчук, Н.И. Храменко, Сахби Бен Мохамед Монсеф Гаффари // Офтальмол. журнал. - 2012. - N 1. - С. 18-21
Рубрики: СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА
   ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО

   ЗРИТЕЛЬНОЕ ВОСПРИЯТИЕ

   ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ

Аннотация: Проведенные исследования свидетельствуют, что применение кортексина приводит к повышению активности зрительного анализатора, а именно, основной его функции - световой чувствительности у пациентов с устойчивым прилеганием сетчатки после операции по поводу ее отслойки.
Проведені дослідження свідчать, що вживання кортексину приводить до підвищення активності зорового аналізатора, а саме, основної його функції - світлової чутливості у пацієнтів зі стійким приляганням сітківки після операції з приводу її відшарування.


Доп.точки доступа:
Храменко, Н.И.; Гаффари, Сахби Бен Мохамед Монсеф
Экз-ры:
Найти похожие

4.


    Кустрин, Т. Б.
    Влияние морфометрических особенностей транссудативной отслойки пигментного эпителия сетчатки при возрастной дегенерации макулы на эффективность монотерапии триамцинолоном ацетонидом / Т. Б. Кустрин // Офтальмол. журнал. - 2017. - N 1. - С. 3-8
MeSH-главная:
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ЖЕЛТОГО ПЯТНА ДИСТРОФИЯ -- MACULAR DEGENERATION (осложнения)
ТРИАМЦИНОЛОНА АЦЕТОНИД -- TRIAMCINOLONE ACETONIDE (терапевтическое применение)
Аннотация: Більші транссудативні відшарування пігментного епітелію сітківки (ПЕС) є сприятливою прогностичною ознакою для монотерапії тріамцинолоном ацетонідом. Застосування тріамцинолону ацетоніду в 60% випадків призвело до повного прилягання відшарування ПЕС у пацієнтів з початково великими показниками висоти і протяжності транссудативного відшарування ПЕС. Анатомо-морфологічні параметри транссудативного відшарування пігментного епітелію сітківки не впливають на частоту розвитку субретинальної неоваскулярної мембрани.
Более крупные транссудативные отслойки пигментного эпителия сетчатки (ПЭС) являются благоприятным прогностическим признаком для монотерапии триамцинолоном ацетонидом. Применение триамцинолона ацетонида в 60 % случаев привело к полному прилеганию отслойки ПЭС у пациентов с исходно большими показателями высоты и протяженности транссудативной отслойки ПЭС. Анатомо-морфологические параметры транссудативной отслойки пигментного эпителия сетчатки не влияют на частоту развития субретинальной неоваскулярной мембраны.

Экз-ры:
Найти похожие

5.


    Безкоровайна, І. М.
    Вплив інтравітреального рівня ангіопоетину-2 при регматогенному відшаруванні сітківки на мікроциркуляторне русло ділянки макули / І. М. Безкоровайна, А. Іванченко // Офтальмол. журнал. - 2024. - N 1. - С. 32-36
MeSH-главная:
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT (терапия, хирургия)
ЖЕЛТОЕ ПЯТНО -- MACULA LUTEA (действие лекарственных препаратов)
МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION (действие лекарственных препаратов)
АНГИОПОЭТИН-2 -- ANGIOPOIETIN-2
Аннотация: Мета: оцінка концентрації ангіопоетину-2 у скловидному тілі пацієнтів із первинним регматогенним відшаруванням сітківки (РВС) та виявлення його кореляції зі змінами мікросудинного русла макулярної ділянки, за даними оптичної когерентної томографії ангіографії (ОКТ-А). У дослідженні взяли участь 87 пацієнтів із первинним РВС, які, залежно від стану макули, були розділені на 2 групи: без відшарування макулярної зони (macula-on) - І група, із відшаруванням макулярної зони (macula-off) - ІІ група. Всім пацієнтам була проведена задня субтотальна вітректомія з взяттям зразків скловидного тіла. Рівень ангіопоетину-2 у скловидному тілі пацієнтів з РВС статистично нижчий у групі з macula-on (129,7+-51,99 пг/мл) ніж з macula-off (693,8+-634,7 пг/мл) (p0,001). Сильний прямий кореляційний зв'язок (p0,05) між рівнем ангіопоетину-2 та показниками мікроциркуляторного русла сітківки (площа фовеальної аваскулярної зони (ФАЗ), фовеальною щільністю глибокого капілярного сплетіння, парафовеальною щільністю глибокого капілярного сплетіння (ФЩГКС, ПФЩГКС) в обох групах свідчить про вплив фактора дестабілізації судин на найкраще кориговану гостроту зору (НКГЗ).


Доп.точки доступа:
Іванченко, А.
Экз-ры:
Найти похожие

6.


    Завгородня, Н. Г.
    Вплив гемодинамічних зсувів на розвиток та перебіг регматогенних відшарувань сітківки [] / Н. Г. Завгородня, А. В. Дєдов, О. М. Івахненко // Архів офтальмології України. - 2016. - Том 4, N 2. - С. 38-43. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT (патофизиология, хирургия)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (физиология)
ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование)
МИОПИЯ -- MYOPIA (патофизиология, хирургия)


Доп.точки доступа:
Дєдов, А. В.; Івахненко, О. М.
Экз-ры:
Найти похожие

7.


   
    Выбор способа хирургического лечения регматогенной отслойки сетчатки с разрывами в постэкваториальной зоне / Г. Ф. Малиновский [и др.] // Офтальмология. Восточная Европа. - 2016. - Том 6, N 4. - С. 555-556
MeSH-главная:
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT (патофизиология, хирургия)


Доп.точки доступа:
Малиновский, Г.Ф.; Чернушевич, О.М.; Сиденко, Н.Н.; Ярута, Л.А.; Галай, Н.А.
Экз-ры:
Найти похожие

8.


    Завгородня, Н. Г.
    Гемодинамічний фон у пацієнтів із регматогенним відшаруванням сітківки [] / Н. Г. Завгородня, А. В. Дєдов, О. М. Івахненко // Запорож. мед. журн. - 2014. - N 5. - С. 66-69
Рубрики: СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА
   СЕТЧАТКИ СОСУДЫ

   МИОПИЯ



Доп.точки доступа:
Дєдов, А. В.; Івахненко, О. М.
Экз-ры:
Найти похожие

9.


    Суетов, А. А.
    Гиалоциты стекловидного тела и их значение в глазной патологии / А. А. Суетов, Э. В. Бойко // Вестн. офтальмологии. - 2018. - Том 134, N 6. - С. 94-101
MeSH-главная:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (этиология)
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT (патофизиология, этиология)
СТЕКЛОВИДНОЕ ТЕЛО -- VITREOUS BODY (патология, патофизиология)


Доп.точки доступа:
Бойко, Э. В.
Экз-ры:
Найти похожие

10.


    Сергиенко, В. В.
    Гидродинамика глаза у пациентов с отслойкой сетчатки в первый месяц силиконовой тампонады [] / В. В. Сергиенко // Вісник проблем біології і медицини. - 2017. - Т. 1, № 3. - С. 214-218 : ил. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ГЛАУКОМА НЕОСОСУДИСТАЯ -- GLAUCOMA, NEOVASCULAR
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT
СИЛИКОНОВЫЕ МАСЛА -- SILICONE OILS

Экз-ры:
Найти похожие

11.


   
    Гидроретинопексия с дозированным дренированием субретинальной жидкости в хирургическом лечении первичной регматогенной отслойки сетчатки / Л. И. Балашевич [и др.] // Офтальмохирургия. - 2014. - N 4. - С. 60-64
MeSH-главная:
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT (хирургия)
ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)


Доп.точки доступа:
Балашевич, Л.И.; Джусоев, Т.М.; Нигматов, Б.Ф.; Платов, Е.А.
Экз-ры:
Найти похожие

12.


    Алибет, Яссин
    Динамика изменения глубины передней камеры глаза у пациентов с регматогенной отслойкой сетчатки, осложненной отслойкой сосудистой оболочки, на разных этапах лечения [] / Яссин Алибет, Г. В. Левицкая // Офтальмология. Восточная Европа. - 2018. - Том 8, N 3. - С. 345-360
MeSH-главная:
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
СОСУДИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ГЛАЗА БОЛЕЗНИ -- CHOROID DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
РЕСНИЧНОЕ ТЕЛО -- CILIARY BODY (действие лекарственных препаратов, патофизиология)
ГЛАЗА ПЕРЕДНЯЯ КАМЕРА -- ANTERIOR CHAMBER (действие лекарственных препаратов, патофизиология)
ТРИАМЦИНОЛОНА АЦЕТОНИД -- TRIAMCINOLONE ACETONIDE (терапевтическое применение)
ФТОРУГЛЕРОДЫ -- FLUOROCARBONS (терапевтическое применение)
ВИТРЭКТОМИЯ -- VITRECTOMY
Аннотация: Введение. Регматогенная отслойка сетчатки (РОС) в 0,5-4,5 % случаев осложняется отслойкой сосудистой оболочки (ОСО), отслойкой и отеком цилиарного тела, гипотонией, развитием внутриглазного воспаления с цилиарной болезненностью, конъюнктивальной инъекцией, образованием задних синехий, появлением зеленоватого оттенка радужки, помутнением стекловидного тела. Помимо перечисленных симптомов у таких пациентов наблюдается углубление передней камеры, сопровождающееся иридо- и факодонезом. В литературе отсутствует подробное описание частоты и степени выраженности указанных клинических проявлений, их взаимосвязи между собой. Все перечисленное могло бы служить не только критериями оценки степени тяжести данной формы РОС, но и прогностическими факторами исходов лечения. Цель. Выявить возможность наличия связи глубины передней камеры глаз пациентов с регматогенной отслойкой сетчатки, осложненной отслойкой сосудистой оболочки, с клиническими характеристиками заболевания и характер ее изменений на разных этапах лечения. Материалы и методы. Клинические, офтальмологические, статистические методы, дооперационное противовоспалительное лечение путем интравитреального введения триамцинолона ацетонида (ТА) самостоятельно или в сочетании с перфторпропаном (С3F8), витрэктомия (ВЭ). Результаты. Выявлена значимая положительная корреляция исходной глубины передней камеры с высотой ОСО (r = 0,687), степенью отслойки стекловидного тела (r = 0,695), глубиной передней камеры парного глаза (r = 0,525), состоянием хрусталика (r = 0,378), степенью миопии (r = 0,336), возрастом (r = 0,388), помутнением стекловидного тела (r = 0,496) и наличием задних синехий (r = 0,388), обратная — с внутриглазным давлением (ВГД) (r = -0,663). Исходная глубина передней камеры на 23,8 % превышала соответствующее значение на парном глазу. После введения ТА или ТА + С3F8 глубина камеры значимо уменьшилась на 21,4 %, а через 3 и 6 месяцев после витрэктомии (ВЭ) составляла 79,2 и 80,5 % соответственно по сравнению с исходным значением, что не отличалось от значений парного глаза. В результате дооперационного противовоспалительного лечения ВГД значимо повысилось относительно исходных данных (6,8 ± 1,5 мм рт. ст.), достигая значений (12,9 ± 0,6 мм рт. ст.), а после проведения ВЭ ВГД достигло соответствующих значений на парном глазу, составляя 16,4 ± 1,7 мм рт. ст. Высота и протяженность ОСО после дооперационного лечения уменьшились более чем в 11 раз по сравнению с исходными значениями. Выводы. Увеличение глубины передней камеры глаза — важный признак, характеризующий степень тяжести РОС, осложненной отслойкой сосудистой оболочки, о чем свидетельствуют выявленные в ходе исследования положительные и обратные корреляции. Минимизация воспаления после предоперационного противовоспалительного лечения путем введения ТА или ТА + С3F8 — важный фактор восстановления глубины передней камеры, о чем свидетельствует значимое ее снижение относительно исходных данных (на 21,4%). Предоперационное введе- ние ТА + С3F8 способствует более выраженному уменьшению глубины передней камеры по сравнению с исходной (до 42,7 %) и на парном глазу (до 31,2 %), в т.ч., возможно, в результате смещения иридохрусталиковой диафрагмы к роговице газовым пузырем при горизонтальном положении пациента. Через 3 и 6 месяцев после витрэктомии глубина передней камеры прооперированного глаза восстановлена до уровня парного глаза (98,1 % и 99,7 %), что является дополнительным критерием положительного результата предоперационного противовоспалительного лечения и витрэктомии.


Доп.точки доступа:
Левицкая, Г.В.
Экз-ры:
Найти похожие

13.


    Левицкая, Г. В.
    Динамика изменения цилиарного тела у больных регматогенной отслойкой сетчатки, осложненной цилиохориоидальной отслойкой, в результате предоперационного противовоспалительного лечения [] / Г. В. Левицкая, Яссин Алибет, Н. В. Пасечникова // Офтальмологічний журнал. - 2015. - N 6. - С. 23-28
MeSH-главная:
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT (диагностика, осложнения, хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
РЕСНИЧНОЕ ТЕЛО -- CILIARY BODY (действие лекарственных препаратов, ультрасонография)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Аннотация: Мета дослідження - оцінити анатомічне положення і товщину війчастого тіла при регматогенному відшаруванні сітківки, ускладненому циліохоріоїдальним відшаруванням, і його зміни в результаті протизапального лікування перед вітректомією. Проведене протизапальне лікування призвело до відновлення анатомічного положення війчастого тіла і достовірного зменшення його набряку у всіх пацієнтів.
Цель исследования - оценить анатомическое положение и толщину ресничного тела при регматогенной отслойке сетчатки, осложненной цилиохориоидальной отслойкой, и его изменения в результате противовоспалительного лечения перед витрэктомией. Проведенное противовоспалительное лечение привело к восстановлению анатомического положения ресничного тела и достоверного уменьшения его отека у всех пациентов.


Доп.точки доступа:
Яссин, Алибет; Пасечникова, Н.В.
Экз-ры:
Найти похожие

14.


   
    Динамика перфузионных и морфологических параметров макулярной зоны при силиконовой тампонаде витреальной полости [] / Р. Р. Файзрахманов [и др.] // Вестник офтальмологии. - 2020. - Т. 136, № 5 ч.1. - С. 46-51. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT
ПЕРФУЗИЯ -- PERFUSION
ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ВИТРЭКТОМИЯ -- VITRECTOMY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ЗРЕНИЯ ОСТРОТА -- VISUAL ACUITY
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL


Доп.точки доступа:
Файзрахманов, Р. Р.; Суханова, А. В.; Шишкин, М. М.; Крупина, Е. А.; Павловский, О. А.; Ларина, Е. А.; Карпов, Г. О.
Экз-ры:
Найти похожие

15.


    Балашевич, Л. И.
    Динамика развития патологических процессов в витреомакулярном интерфейсе по данным оптической когерентной томографии [] / Л. И. Балашевич, Р. Р. Валеева // Офтальмохирургия. - 2008. - N 2. - С. 55-59. - Библиогр.: с. 59 . - ISSN 0235-4160
Рубрики: СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА
   ТОМОГРАФИЯ ОПТИЧЕСКАЯ КОГЕРЕНТНАЯ

   ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ



Доп.точки доступа:
Валеева, Р.Р.
Экз-ры:
Найти похожие

16.


    Іванченко, А. Ю.
    Дослідження змін мікроциркуляції сітківки після регматогенного відшарування сітківки без відшарування макулярної зони та з відшаруванням макулярної зони за даними оптичної когерентної томографії - ангіографії: проспективне дослідження [] / А. Ю. Іванченко, І. М. Безкоровайна // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2021. - Т. 21, № 4. - С. 33-37
MeSH-главная:
СЕТЧАТКА -- RETINA
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY
Аннотация: Оцінювали зміни щільності судин та мікроциркуляції різних шарів сітківки ока після успішного оперативного лікування регматогенного відшарування сітківки без відшарування макулярної зони та з відшаруванням макулярної зони за допомогою оптичної когерентної томографії ангіографії та їх вплив на післяопераційні клінічні результати. Матеріали і методи дослідження. У це проспективне дослідження було включено загалом 33 ока: 15 пацієнтів після регматогенного відшарування сітківки без відшарування макулярної зони і 18 пацієнтів після регматогенного відшарування сітківки з відшаруванням макулярної зони. У всіх пацієнтів було діагностовано первинне регматогенне відшарування сітківки (тривалість відшарування сітківки менше 7 днів від появи симптомів) та проведено успішне оперативне лікування протягом 72 годин після встановлення діагнозу. Зміни поверхневого капілярного сплетіння, глибокого капілярного сплетіння і фовеальної аваскулярної зони оцінювали за допомогою оптичної когерентної томографії ангіографії, та корелювали з гостротою зору через 1 місяць після оперативного лікування Результати. У групі без відшарування макулярної зони передопераційна щільність судин всього поверхневого капілярного сплетіння сітківки на уражених очах була нижчою, ніж у здорових очах ( p 0,05). Щільність судин поверхневого капілярного сплетіння підвищилася під час спостереження ( p 0,05); крім того, чим вищі передопераційна щільність судин поверхневого капілярного сплетіння тим кращий вихідний рівень гостроти зору ( p 0,05). У групі з відшаруванням макулярної зони через 1 місяць після операції, чим більша фовеальна аваскулярна зона, тим нижча гострота зору ( p 0,05). Висновки. Отже, оптична когерентна томографія ангіографія, – це метод неінвазивного дослідження, який може швидко оцінити мікроциркуляцію сітківки у пацієнтів, які перенесли оперативне лікування с приводу регматогенного відшарування сітківки. Використання оптичної когерентної томографії ангіографії, пропонує потенційне пояснення неоптимального відновлення гостроти зору незважаючи на анатомічне відновлення макули. У групі без відшарування макулярної зони передопераційна щільність судин всього поверхневого капілярного сплетіння вплинула на передопераційну гостроту зору, і була нижчою, ніж у здорових очах, але з часом відновилася. У групі з відшаруванням макулярної зони більша площа фовеальної аваскулярної зони була пов'язана з гіршою гостротою зору.


Доп.точки доступа:
Безкоровайна, І. М.
Экз-ры:
Найти похожие

17.


    Жмурик, Д. В.
    Ефективність комплексного хірургічного лікування аніридії та афаксії у пацієнтів прооперованих з приводу травматичного відшарування сітківки [] / Д. В. Жмурик, Н. В. Лясковець // Офтальмол. журнал. - 2012. - N 3. - С. 25-30
Рубрики: ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
   ГЛАЗА РАНЫ И ТРАВМЫ

   СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА

   ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ

   АФАКИЯ

   АНИРИДИЯ

   КАТАРАКТА

   ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ



Доп.точки доступа:
Лясковець, Н.В.
Экз-ры:
Найти похожие

18.


    Жук, А. М.
    Ефективність сучасних методів комбінованого хірургічного лікування регматогенного відшарування сітківки і вікової катаракти / А. М. Жук // Архів офтальмології України. - 2022. - Том 10, N 2. - С. 32-40
MeSH-главная:
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT (хирургия)
КАТАРАКТЫ ЭКСТРАКЦИЯ -- CATARACT EXTRACTION (методы)
ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)

Экз-ры:
Найти похожие

19.


    Іванченко, А. Ю.
    Зміни кровотоку сітківки за даними оптичної когерентної томографії – ангіографії у пацієнтів після регматогенного відшарування сітківки [] / А. Ю. Іванченко, І. М. Безкоровайна // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2022. - Т. 22, № 3/4. - С. 58-61
MeSH-главная:
СЕТЧАТКИ БОЛЕЗНИ -- RETINAL DISEASES
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY
Аннотация: Мета. Провести порівняльний аналіз мікроциркуляції сітківки за даними ОКТ-а у прооперованих хворих з приводу регматогенного відшарування сітківки без відшарування макулярної зони та з відшаруванням макулярної зони. Матеріали і методи дослідження. У це проспективне дослідження після розгляду критеріїв включення та виключення ми включили 116 пацієнтів: 65 пацієнтів після регматогенного відшарування сітківки без відшарування макулярної зони і 51 пацієнтів після регматогенного відшарування сітківки з відшаруванням макулярної зони. Ми проаналізували за допомогою даних OCT-а розмір зони фовеальної аваскулярної зони, щільність поверхневих судин і щільність глибоких судин, щільність хоріокапілярних судин в очах з РВС без відшарованої макули і з відшарованою макулою і оцінювали їх кореляцію з функціональними та анатомічними результатами через 1,3,6 та 12 місяців після оперативного лікування. Результати. У групі без відшарування макулярної зони найкраще корегована гострота зору збільшилася (у середньому від 1,02 ± 0.76 до 1.45 ± 0,57) logMAR порівняно з вихідним рівнем, мали нижчу щільність глибоких судин у парафовеальній області 58,51-61,35. У групі з відшаруванням макулярної зони найкраще корегована гострота зору становила (у середньому від 0,26 ± 0.28 до 0,33 ± 0.30) logMAR, мали нижчу середню щільність поверхневих судин у парафовеальній зоні 48,81-53,42, нижчу середню щільність глубоких судин у фовеальній 56,89-60,12 і парафовеальній зонах 59,98- 62,30. Висновки. При регматогенному відшаруванні сітківки без відшарування макулярної ділянки виявили, що остаточна найкраще корегована гострота зору була пов’язана з парафовеальною щільністю глубоких судин ( r = ? 0,340, p = 0,010). При регматогенному відшаруванні сітківки з відшаруванням макулярної ділянки виявили, що найкраще корегована гострота зору була пов’язана з фовеальною щільністю поверхневих судин ( r = ? 0,451, p = 0,005) і парафовеальною щільністю глибоких судин ( r = ? 0,418, p = 0,010). При порівнянні судин сітківки після успішного відновлення регматогенного відшарування сітківки без відшарування макули та з відшаруванням макули обидві досліджувані групи мали нижчу щільність судин порівняно з парними очима ( r = ? 0,402, p = 0,006).


Доп.точки доступа:
Безкоровайна, І. М.
Экз-ры:
Найти похожие

20.


   
    Изменения физико-химических свойств силиконового масла во время тампонады сетчатки [] = Changes of physico-chemical properties of silicone oil associated with a retinal tamponade / С. А. Рыков [та ін.] // Архів офтальмології України. - 2017. - Т. 5, № 3. - С. 67-75. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT (хирургия)
ВИТРЕОРЕТИНАЛЬНАЯ ХИРУРГИЯ -- VITREORETINAL SURGERY (использование, методы)
СИЛИКОНОВЫЕ МАСЛА -- SILICONE OILS (терапевтическое применение, фармакология)
Аннотация: Изменения основных физико-химических свойств силиконового масла во время тампонады при проведении витреоретинальной хирургии изучены недостаточно. В статье представлено исследование 23 проб силиконового масла, аспирированных из витреальной полости глаз пациентов после завершения тампонады по поводу регматогенной и тракционной отслойки сетчатки. Средний срок нахождения силиконового масла в глазу составлял 3,5 месяца. Во всех случаях тампонады использовалось силиконовое масло Oxane (Baush&Lomb, Великобритания) с вязкостью 1300 сСт. Все пробы были стабилизированы, в результате чего получены коллоидные системы, состоящие из двух насыщенных друг другом жидких фаз - водной и масляной (прямая эмульсия). Плотность аспирированных из глаза пациентов проб определялась при температуре 20,00±0,05°С пикнометрическим методом с учетом поправки на потерю веса тел в воздухе (0,00129 г/см3). Методом вискозиметрии с использованием капиллярного вискозиметра Оствальда (при температуре 20,00±0,05°С) определяли относительную вязкость проб, трижды калибруя вискозиметр для водных фаз по дистиллированной воде (с проверкой результатов измерения вязкости по 96 % этиловому спирту и ацетону), а вискозиметр для масляных фаз - по 100 % диметилполисилоксану (с проверкой результатов измерения вязкости по глицерину)
The study revealed that the physicochemical properties, such as the density (growing and in some cases exceeding the density of distilled water) and the viscosity (significantly decreasing), were changing in most patients (with a different magnitude) in the process of tamponade and continuous presence of silicone oil in the vitreous cavity of the eye. The density of the oil phases of aspirated samples had an exponential relation to the viscosity. The number of postoperative complications such as development of proliferative vitreoretinopathy followed by formation of a recurred retinal detachment and an increase of the intraocular pressure above 21 mm Hg. depended on the density of a silicone bubble


Доп.точки доступа:
Рыков, С. А.; Сергиенко, А. Н.; Ткачук, К. К.; Сергиенко, В. В.
Экз-ры:
Найти похожие

21.


   
    Иммунокорригирующая роль перфторана в предоперационной подготовке больных с регматогенной отслойкой сетчатки [] / М. М. Бикбов [и др.] // Вестн. офтальмологии. - 2010. - Том 126, N 5. - С. 26-28
Рубрики: СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА
   ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО

   ЦИТОКИНЫ

   ФТОРУГЛЕРОДЫ



Доп.точки доступа:
Бикбов, М.М.; Суркова, В.К.; Шевчук, Н.Е.; Чайка, О.В.
Экз-ры:
Найти похожие

22.


   
    Интравитреальное введение Афлиберцепта при высоких отслойках ретинального пигментного эпителия / Л. Н. Борискина [и др.] // Вестн. офтальмологии. - 2018. - Том 134, N 5. - С. 92-98
MeSH-главная:
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT (лекарственная терапия)


Доп.точки доступа:
Борискина, Л. Н.; Хзарджан, Ю. Ю.; Зотов, А. С.; Балалин, А. С.; Кузнецова, Н. В.
Экз-ры:
Найти похожие

23.


   
    Клинический случай синдрома увеальной эффузии / Ю. А. Шустеров [и др.] // Офтальмология. Восточная Европа. - 2021. - Том 11, N 3. - С. 336-342
MeSH-главная:
УВЕАЛЬНОГО ТРАКТА БОЛЕЗНИ -- UVEAL DISEASES (хирургия, этиология)
ГИПЕРМЕТРОПИЯ -- HYPEROPIA (патофизиология)
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT (патофизиология)


Доп.точки доступа:
Шустеров, Ю. А.; Ахмадьярова, Б. С.; Портнова, М. Г.; Таржанов, А. Б.; Темирбаев, Д. К.
Экз-ры:
Найти похожие

24.


    Маркевич, В. Ю.
    Клинический случай: двусторонняя травматическая отслойка сетчатки у пациента с синдромом Туретта / В. Ю. Маркевич // Офтальмология. Восточная Европа. - 2016. - Том 6, N 4. - С. 559-560
MeSH-главная:
ТУРЕТТА СИНДРОМ -- TOURETTE SYNDROME (осложнения)
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT (диагностика, патофизиология, хирургия)

Экз-ры:
Найти похожие

25.


    Безкоровайна, І.
    Кореляційний зв'язок між даними оптичної когерентної томографії - ангіографії та післяопераційною гостротою зору у пацієнтів з регматогенним відшаруванням сітківки без та з відшаруванням в зоні макули / І. Безкоровайна, А. Іванченко // Офтальмол. журнал. - 2023. - N 3. - С. 42-48
MeSH-главная:
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT (хирургия)
ЗРЕНИЯ ОСТРОТА -- VISUAL ACUITY
ТОМОГРАФИЯ ОПТИЧЕСКАЯ КОГЕРЕНТНАЯ -- TOMOGRAPHY, OPTICAL COHERENCE (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Аннотация: Мета: порівняти, за даними оптичної когерентної томографії-ангіографії (ОКТ-а), характерні зміни мікроциркуляції сітківки в післяопераційному періоді у пацієнтів з регматогенним відшаруванням сітківки (РВС) без (macula-on) та з відшаруванням (macula-off) в зоні макули і встановити взаємозв'язок між даними ОКТ-а та найкраще когерованою гостротою зору (НКГЗ). Спостереження проводили за 116 пацієнтами: 65 пацієнтів після РВС macula-on і 51 пацієнтів після РВС macula-off. Чим гірші показники звивистості, щільності судин парафовеальної зони та їх діаметру, тим нижчі показники візометрії.


Доп.точки доступа:
Іванченко, А.
Экз-ры:
Найти похожие

26.


    Кронгауз, М. Ю.
    Лікування регматогенного відшарування сітківки: з минулого у майбутнє / М. Ю. Кронгауз, І. О. Насінник, Н. В. Пасєчнікова // Офтальмол. журнал. - 2020. - N 1. - С. 40-48
MeSH-главная:
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT (хирургия)
ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
Аннотация: Регматогенне відшарування сітківки (РВС) є важким захворюванням, яке потенційно може привести до сліпоти. Тракція, яка виникає при патологічній фіксації склоподібного тіла (СТ) до ділянок дегенерації сітківки і при відшаруванні задньої гіалоїдної мембрани, призводить до формування розривів сітківки і подальшому її відшаруванню. Підхід до лікування РВС змінювався з роками: від термокаутерізації (J. Gonin, 1920) до сучасної вітректоміі (R. Machemer, 1973). Удосконалення вітректоміі йде в трьох основних напрямках: розробці більш досконалих інструментів, пошуку нових оперативних методик і нових тампонуючих речовин. Всі тампонуючі речовини, які застосовують при вітректомії, мають свої переваги та недоліки. Тому в світі активно йде пошук нових рішень для мінімізації згубного впливу тампонуючих речовин на тканини ока, що зробить реабілітаційний період комфортніше для пацієнта. В останні десятиліття активно досліджується можливість застосування гідрогелю в якості замінника склоподібного тіла, яке було видалено при вітректомії (Widder, 1960, Balazs, 1972, Malson, 1985). Balazs розробив препарат «Healon» - перший комерційно доступний біомедичний продукт гіалуроната натрію, призначений для використання в офтальмохірургії. Препарат створювався як замінник СТ, але знайшов застосування в хірургії катаракти і став родоначальником віскоеластіків. Дослідження можливісті застосування гідрогелю з метою тампонади вітреальної порожнини тривають донині.
Регматогенная отслойка сетчатки (РОС) является тяжелым заболеванием, которое потенциально может привести к слепоте. Тракция, которая возникает при патологической фиксации стекловидного тела (СТ) к участкам дегенерации сетчатки и при отслойке задней гиалоидной мембраны, приводит к формированию разрывов сетчатки и дальнейшей ее отслойке. Подход к лечению РОС менялся с годами: от термокаутеризации (J. Gonin, 1920) до современной витрэктомии (R. Machemer, 1973). Совершенствование витрэктомии идет в трех основных направлениях: разработке более совершенных инструментов, поиска новых оперативных методик и новых тампонирующих веществ. Все тампонирующие вещества, которые применяю при витрэктомии, имеют свои преимущества и недостатки. Поэтому в мире активно идет поиск новых решений которые минимизируют пагубное влияние тампонирующих веществ на ткани глаза, и сделают реабилитационный период комфортнее для пациента. В последние десятилетия активно исследуется возможность применения гидрогеля в качестве заменителя стекловидного тела, удаляемого при витрэктомии, (Widder, 1960, Balazs, 1972, Malson, 1985). Последний разработал препарат «Healon» - первый биомедицинский продукт гиалуроната натрия, предназначенный для использования в хирургии глаза. Изначально он создавался в качестве заменителя СТ, но нашел применение в хирургии катаракты и стал родоначальником вискоэластиков. Исследования о возможности применения гидрогелей в целях тампонады витреальной полости продолжаются и по сей день.


Доп.точки доступа:
Насінник, І. О.; Пасєчнікова, Н. В.
Экз-ры:
Найти похожие

27.


    Жмурик, Д. В.
    Медична реабілітація пацієнтів, прооперованих з приводу травматичного відшарування сітківки / Д. В. Жмурик // Медична гідрологія та реабілітація. - 2015. - Том 13, N 4. - С. 72-73
MeSH-главная:
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT (реабилитация, хирургия, этиология)

Экз-ры:
Найти похожие

28.


   
    Мелфалан при лечении пролиферативной витреоретинопатии (экспериментальное исследование) [] / И. П. Хорошилова-Маслова [и др.] // Вестник офтальмологии. - 2020. - Т. 136, № 4. - С. 19-25. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ВИТРЕОРЕТИНОПАТИЯ ПРОЛИФЕРАТИВНАЯ -- VITREORETINOPATHY, PROLIFERATIVE (лекарственная терапия, патофизиология)
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT
САРКОЛИЗИН -- MELPHALAN (терапевтическое применение)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КРОЛИКИ -- RABBITS
НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ, ЭКСПЕРТНАЯ ОЦЕНКА ЗНАЧИМОСТИ -- PEER REVIEW, RESEARCH


Доп.точки доступа:
Хорошилова-Маслова, И. П.; Лепарская, Н. Л.; Алпеева, Е. В.; Воротеляк, Е. А.
Экз-ры:
Найти похожие

29.


    Хорошилова-Маслова, И. П.
    Морфогенез осложнений после длительного пребывания силиконового масла в полости глаза (клинико-гистопатологическое исследование) [] / И. П. Хорошилова-Маслова, М. К. Набиева, Н. Л. Лепарская // Вестн. офтальмологии. - 2012. - Том 128, N 4. - С. 57-61. - Библиогр.: с.61
Рубрики: СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА
   ГЛАЗА РАНЫ И ТРАВМЫ

   СИЛИКОНОВЫЕ МАСЛА

   МИКРОСКОПИЯ



Доп.точки доступа:
Набиева, М.К.; Лепарская, Н.Л.
Экз-ры:
Найти похожие

30.


    Жабоєдов, Д. Г.
    Морфофункціональні зміни сітківки після комбінованого хірургічного лікування регматогенного відшарування сітківки у поєднанні з катарактою [] / Д. Г. Жабоєдов, А. М. Жук // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 179-184
MeSH-главная:
ТОМОГРАФИЯ ОПТИЧЕСКАЯ КОГЕРЕНТНАЯ -- TOMOGRAPHY, OPTICAL COHERENCE
ВИТРЭКТОМИЯ -- VITRECTOMY
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT
ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
КАТАРАКТА -- CATARACT
Аннотация: На сьогоднішній день, незважаючи на вдосконалення технологій та хірургічних методів лікування відшарування сітківки, рівень втрати зору залишається на високому рівні. Літературні дані вказують на те, що у 42% випадків після вітреоретинальних втручань з приводу відшарування сітківки гострота зору досягає 20/40, і лише на 28% ? з відшаруванням макули. Поява нових високоінформативних методів діагностики дозволило більшою мірою вивчити структуру сітківки, особливо макули, та визначити фактори, що визначають зниження зорових функцій. Наявність катаракти або високий ризик її розвитку після вітректомії послужили приводом для розробки комбінованої процедури видалення кришталика і скловидного тіла. Значущим перевагою комбінованої операції є можливість повного доступу до передньої частини склоподібного тіла та периферії сітківки. При наявності природного кришталика неможливо повністю видалити склоподібне тіло. Залишкове скловидне тіло часто призводить до розвитку передньої проліферативної вітреоретінопатії, утворення периферичних розривів і відшарування сітківки. Під наглядом перебувало 64 пацієнта (64 ока) з регматогенним відшаруванням сітківки у поєднанні з віковою катарактою, яким виконнувалася ЗСВ з тампонадою вітреальної порожнини силіконовим маслом, ендолазеркоагуляцією сітківки та ФЕК з імплантацією ІОЛ. Пацієнтам до оперативного лікування та у післяопераційному періоді проводили дослідження гостроти зору, внутрішньоочного тиску, периметрію Humphrey, дослідження поля зору за скринінговими тестами, оптичну когерентну томографію сітківки та зорового нерву сонографію. Строк спостереження – 1 рік. Через 1 рік після оперативного втручання було проведено ОКТ 60 пацієнтам (60 очей). Товщина нейросенсорної сітківки у фовеолярній зоні в середньому складала 279,12±1,6 мкм, товщина судинної оболонки – 251,7±2,41 мкм. При досліджені цілісності пігментного епітелію та хоріокапілярного комплексу встановлено, що на 32 оці (53,33%) було зниження його оптичної щільності, підвищення оптичної щільності на 13 очах (21,67%), на 15 очах (25,0%) змін не зафіксовано. Шар IS/OS був збереженим на 51 оці (85,0%), на 9 очах (15,0%) відмічалася його дезорганізація.


Доп.точки доступа:
Жук, А. М.
Экз-ры:
Найти похожие

 1-30    31-60   61-80 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)