Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Найдено в других БД:

Зведеного каталогу періодичних видань (4)

Предметні рубрики (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>S=ЦИРКАДНЫХ РИТМОВ СИГНАЛЬНЫЕ ПЕПТИДЫ И БЕЛКИ<.>

Общее количество найденных документов : 4
Показаны документы с 1 по 4

Гуменюк, О. В.
Циркадіанний профіль рівнів галектину-3, інтерлейкіну-1? та хрящового олігомерного матриксного протеїну в крові у хворих на остеоартроз колінних суглобів [] / О. В. Гуменюк, М. А. Станіславчук, Н. В. Заічко // Український ревматологічний журнал. - 2018. - № 1. - С. 55-59. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (диагностика, кровь)
ИНТЕРЛЕЙКИН-1-БЕТА -- INTERLEUKIN-1BETA (диагностическое применение, кровь)
ЦИРКАДНЫХ РИТМОВ СИГНАЛЬНЫЕ ПЕПТИДЫ И БЕЛКИ -- CIRCADIAN RHYTHM SIGNALING PEPTIDES AND PROTEINS (кровь)
МАТРИКСНЫЕ БЕЛКИ ХРЯЩА -- MATRILIN PROTEINS (кровь)

Доп.точки доступа:
Станіславчук, М. А.; Заічко, Н. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Vlasova, K. V.
Circadian dynamics of optic density of melatonin receptors in the neurons of hypothalamic supraoptic nucleus in rats under altered photoperiod / K. V. Vlasova, R. Ye. Bulyk // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 3. - С. 117-120. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
СУПРАОПТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRAOPTIC NUCLEUS
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
РЕЦЕПТОРЫ МЕЛАТОНИНА -- RECEPTORS, MELATONIN
ЦИРКАДНЫХ РИТМОВ СИГНАЛЬНЫЕ ПЕПТИДЫ И БЕЛКИ -- CIRCADIAN RHYTHM SIGNALING PEPTIDES AND PROTEINS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Вступление. Секреция мелатонина резко подавляется светом, влияет на способность передавать информацию о суточном ритме от гипоталамуса к другим нейронным мишеням и тем самым изменяет экспрессию некоторых биологических ритмов. Гормон контролирует состояние гипоталамо-гипофизарной системы и деятельность эндокринных желез через рецепторы мелатонина (мембранные, цитозольные и ядерные). Кроме того, используя механизм обратной связи, гормон взаимодействует с супраоптическим ядром гипоталамуса и регулирует водно-солевой обмен, реагируя на стрессовую реакцию.Цель исследования. На основании имуногистохимической методики объединенной с компьютерной микроденситометрией предоставить количественную циркадианную характеристику плотности мелатониновых рецепторов в нейронах супраоптического ядра гипоталамуса крыс.Материал и методы. Эксперименты проводились на 60 зрелых самцах крыс массой 150-180 г. Животных разделили на 3 серии, по 2 группы. Животные поддавались условиям стандартного светового режима, гиперилюминизации и круглосуточного освещения с инъекциями экзогенного мелатонина в течение 7 дней. Для выполнения ммуногистохимического анализа использовали поликлональные антитела к рецептора м мелатонина 1А, производителя Abcam и стрептавидинбиотиновую систему визуализации LSAB2 (пероксидазная метка + диаминобензидин) производителя Chemicon International Inc. Дополнительное окрашивания ядер проводили гематоксилином айера.Выводы. Плотность мелатониновых рецепторов 1А в нейронах супраоптического ядра гипоталамуса крыс в норме характеризуется четким циркадианный ритмом. В среднем самая высокая плотность рецепторов отмечается в 02.00 ч суток, а 14.00 она существенно снижается (р = 0,002). Иммуногистохимическое исследование позволило выявить, что в условиях подавления активности шишковидной железы нарушается циркадианный ритм плотности мелатониновых рецепторов в нейронах супраоптических ядер гипоталамуса, характеризующаяся недостоверной разницей показателей в исследуемые периоды суток.

Доп.точки доступа:
Bulyk, R. Ye.
Экз-ры:
Найти похожие

Бабкіна, Ю. А.
Нове в епілептології [] / Ю. А. Бабкіна // НейроNEWS. - 2020. - № 6. - С. 9-11
MeSH-главная:
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
ЭПИЛЕПСИИ ФОКАЛЬНЫЕ -- EPILEPSIES, PARTIAL (генетика, патофизиология, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
НУКЛЕОТИДОВ ТРАНСПОРТНЫЕ БЕЛКИ -- NUCLEOTIDE TRANSPORT PROTEINS (анализ)
ЦИРКАДНЫХ РИТМОВ СИГНАЛЬНЫЕ ПЕПТИДЫ И БЕЛКИ -- CIRCADIAN RHYTHM SIGNALING PEPTIDES AND PROTEINS (анализ, физиология)
Аннотация: Циркадний ритм — це циклічні коливання інтенсивності різних біологічних процесів, зокрема поведінкової та фізіологічної активності, які пов’язані зі зміною дня і ночі. Період циркадних ритмів становить зазвичай 24 години (із незначними коливаннями). Добова ритмічність ссавців являє собою ієрархічно організовану мультиосциляторну систему, координовану центральним регулятором, який розташований у супрахіазматичному ядрі гіпоталамуса (Partch etal., 2014; Patke etal., 2020). Молекулярним механізмом, що лежить в основі циркадного ритму, є клітинно-автономні петлі зворотного зв’язку транскрипції-трансляції, які уміщують набір генів внутрішнього годинника: арилнуклеотидну транслоказу (білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людини на короткому плечі 11-ї хромосоми) BMAL1; регулятор внутрішнього годинника CLOCK (англ. clock circadian regulator) — білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людини на короткому плечі 4-ї хромосоми); білків PER1, PER2 і PER3 (кодуються однойменними генами, розташованими у людини на короткому плечі 1-ї хромосоми) і криптохромів (CRY1 і CRY2) (Takahashi etal., 2008)

Экз-ры:
Найти похожие

Васько, М. Ю.
Зв’язок показників пародонтального здоров’я із особливостями циркадної ритмічності у клітинах букального епітелію [] / М. Ю. Васько, І. М. Ткаченко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2022. - Т. 22, № 3/4. - С. 105-109
MeSH-главная:
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
ЦИРКАДНЫХ РИТМОВ СИГНАЛЬНЫЕ ПЕПТИДЫ И БЕЛКИ -- CIRCADIAN RHYTHM SIGNALING PEPTIDES AND PROTEINS
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS
ПЕРИОДОНТ -- PERIODONTIUM
Аннотация: Для координації фізіологічних функцій організму з ритмами навколишнього середовища існує складна система біологічних ритмів, провідне місце серед яких займає циркадіанний – добовий ритм з періодом близько 24 годин. Циркадна регуляція нормальних фізіологічних та метаболічних процесів здійснюється за рахунок коливань експресії генів (clock-controlled genes (CCGs)) та білків, що вони кодують, та відрізняються у кожному окремому органі чи тканині. Циркадний ритм експресії генів був виявлений в базальних клітинах епітелія порожнини рота, у клітинах амелобластів та однотобластів, клітинах пульпи зуба, зубної зв’язки пародонта, остеобластах та остеокластах альвеолярної кістки. Проте до сих пір мало, що відомо про залежність експресії генів циркадного годинника від хронотипу у клітинах букального епітелію. Метою дослідження є визначення рівня експресії генів циркадного годинника Per1, Cry1, Bmal1 та Clock у клітинах букального епітелію здорових людей з різним добовим типом працездатності. Матеріали та методи дослідження. Було обстежено 14 людей віком від 36 до 45 років зі здоровим пародонтом та відсутньою або компенсованою соматичною патологією. Досліджуваним визначали хронотип працездатності за допомогою теста Хорна-Остберга в модифікації С.І. Степанової та визначали рівень експресії мРНК генів Clock, Bmal1, Per1 та Cry1 в зразках букального епітелію о 07:00 год. та 19:00 год. одного дня у осінньо-зимовий період. Результати дослідження. Ген Per1 краще експресується рано вранці, ніж у вечірній час, незалежно від добового типу працездатності (р10,05). Рівень експресії гену Clock був вище ввечері як у групі «жайворонків», так і групі «сов» (р10,05). Різниця між показниками вечірньої експресії гену Clock у двох групах була статистично значимою (р20,05). Експресія гену Bmal1 була вищою ввечері, незалежно від хронотипу (р10,05). Ген Cry1 продемонстрував однакове вечірнє превалювання серед представників обох хронотипів, проте це не мало статистично значимої достовірності. Висновки. Ми прослідкували зв’язок між хронотипом та вечірньою експресією гену Clock, яка була вищою у людей з вечірнім типом працездатності. Приналежність до ранкового чи вечірнього хронотипу не виявила жодного ефекту на рівень експресії генів Per1, Bmal1 та Cry1.

Доп.точки доступа:
Ткаченко, І. М.
Экз-ры:
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)