Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Найдено в других БД:

Зведеного каталогу періодичних видань (2)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>S=Гатифлоксацин<.>

Общее количество найденных документов : 3
Показаны документы с 1 по 3

Мавров, Г. И.
Новый антибиотик гатифлоксацин в лечении смешанных хламидийно-бактериальных инфекций [] / Г.И. Мавров, Г.П. Чинов // Дерматологія та венерологія : Наук.- практ. журн. - 2005. - N1. - С. 71-77. - Рез. англ. - Библиогр.: с. 76-77
Рубрики: Гатифлоксацин
MeSH-главная:
ХЛАМИДИОЗЫ -- CHLAMYDIACEAE INFECTIONS (лекарственная терапия)
БАКТЕРОИДНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- BACTEROIDES INFECTIONS (лекарственная терапия)
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES (лекарственная терапия)
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ МУЖСКОЙ БОЛЕЗНИ -- MALE UROGENITAL DISEASES (лекарственная терапия)
Аннотация: Было пролечено 29 больных хроническим урогенитальным хламидиозом с применением гатифлоксацина (тебриса). При лечении больных хламидиозом тебрис назначался на протяжении 10 суток по 400 мг внутривенно один раз в день. Ближайший и отдаленный клинический эффект лечения составил 93-97 %. Микробиологический эффект составил 97-100%. Гатифлоксацин является эффективным этиотропным средством для лечения урогенитального хламидиоза у мужчин и женщин.
Було проліковано 29 хворих на хронічний урогенітальний хламідіоз із застосуванням гатифлоксацину (тебрису). При лікуванні хворих на хламідіоз тебрис призначався протягом 10 днів по 400 мг внутрішньовенно один раз на день. Найближчий і віддалений клінічний ефект лікування склав 93-97 %. Мікробіологічний ефект склав 97-100 %. Гатифлоксацин (тебрис) є ефективним етіотропним засобом для лікування урогенітального хламідіозу в чоловіків і жінок.

Доп.точки доступа:
Чинов, Г.П.
Экз-ры:
Найти похожие

Особливості мікрофлори ран пацієнтів із травматичними пошкодженнями допоміжного апарату ока і здатність виділених штамів до утворення біоплівок [] = Features of wound microflora in patients with traumatic injuries of the ocular adnexa and the biofilm-forming ability of selected strains / О. В. Петренко [та ін.] // Архів офтальмології України. - 2019. - Т. 7, № 3. - С. 24-28. - Бібліогр.: в кінці ст.
Рубрики: Гатифлоксацин
MeSH-главная:
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS (действие лекарственных препаратов)
ГЛАЗА РАНЫ И ТРАВМЫ -- EYE INJURIES (лекарственная терапия, микробиология)
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (лекарственная терапия, микробиология, осложнения)
СЛЕЗНЫЙ АППАРАТ -- LACRIMAL APPARATUS (действие лекарственных препаратов, микробиология, повреждения)
Аннотация: Проблема гнійно-запальних ускладнень при травмах допоміжного аппарату ока залишається актуальною для клінічної офтальмохірургії, оскільки дані стани нерідко обумовлюють тяжкий перебіг перед- і післяопераційного періоду, що проявляється порушенням загальних і місцевих механізмів регулювання, генералізацією процесу та затримкою загоєння ран. Мета дослідження полягала у вивченні видового складу мікрофлори ран допоміжного апарату ока, визначенні чутливості виділених мікроорганізмів до найчастіше вживаних антибіотиків та їх здатності утворювати біоплівки. Матеріали та методи. У роботі дослідили видовий склад мікрофлори ран 53 пацієнтів із травматичними пошкодженнями допоміжного апарату ока впродовж 2018–2019 років. Здійснено обстеження мазків із ран із подальшим дослідженням видового складу й ідентифікацією мікроорганізмів, які проводили з використанням класичних бактеріологічних методик. Результати. Ідентифікували 67 штамів мікро-організмів. Домінуючим виявився Staphylococcus aureus, друге місце зайняв Acinetobacter spp., третє — Micrococcus spp. Частота виділення мікроорганізмів у монокультурі з ран становила 33 (66 %), у 17 (34 %) випадках — в асоціаціях. Досліджували чутливість виділених штамів до найчастіше вживаних антибіотиків, серед яких найбільш активним виявився гатифлоксацин. Провели оцінку формування біо-плівок штамами S. aureus, оскільки він є коменсалом і превалює в етіології ранової інфекції (31 %). Висновки. Встановлено, що у штамів S. aureus (n = 21), які виділили з ран пацієнтів, в 15 випадках (71 %) спостерігалась висока здатність до формування біоплівок, в 6 випадках (29 %) відмічалось помірне біоплівкоутворення
The purulent inflammatory complications associated with ocular adnexal injuries is a relevant problem for eye surgery. These conditions often cause severe course of pre- and post-operative period, which could lead to violation of general and local regulation mechanisms, generalization of the process and delayed wound healing. The purpose was to study the composition of the microflora of ocular adnexal wounds, to determine the sensitivity of isolated microorganisms to the most commonly used antibiotics and their biofilm-forming ability. Materials and methods. Composition of the wound microflora was studied in 53 patients with ocular adnexal injuries in 2018–2019. The examination of wound swabs was carried out using classical bacteriological techniques with the further investigation of species composition and identification of microorganisms. Results. Sixtyseven strains of microorganisms were identified. The dominant strain was Staphylococcus aureus, the second place belonged to Acinetobacter spp., the third — to Micrococcus spp. The frequency of isolating microorganisms in monoculture from wounds was 33 (66 %), in 17 (34 %) cases — in associations. The sensitivity of selected strains to the most commonly used antibiotics was studied, among them gatifloxacin was the most active one. The evaluation of the biofilm formation by S.aureus strains was carried out because it is a commensal and predominates in the etiology of wound infection (31 %). Conclusions. It is found that S.aureus strains (n = 21) isolated from the wounds of patients in 15 cases (71 %) are characterized by high biofilm-forming ability, in 6 cases (29 %) — by moderate one

Доп.точки доступа:
Петренко, О. В.; Дранко, М. М.; Голубнича, В. М.; Грицай, Л. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Антибіотикорезистентність та антифагоцитарна активність збудників гнійно-некротичних процесів м’яких тканин при синдромі стопи діабетика [] / В. П. Польовий [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 2. - С. 93-97
Рубрики: Гатифлоксацин
MeSH-главная:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (диагностика, микробиология)
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (диагностика, микробиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL
СТАФИЛОКОКК ЗОЛОТИСТЫЙ -- STAPHYLOCOCCUS AUREUS (действие лекарственных препаратов, патогенность)
АМПИЦИЛЛИН, РЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- AMPICILLIN RESISTANCE
ВАНКОМИЦИН, РЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- VANCOMYCIN RESISTANCE
КЛИНДАМИЦИН -- CLINDAMYCIN
ТЕТРАЦИКЛИН, РЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- TETRACYCLINE RESISTANCE
СУЛБАКТАМ -- SULBACTAM
СТРЕПТОМИЦИН -- STREPTOMYCIN
МЕТИЦИЛЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- METHICILLIN RESISTANCE
НЕОМИЦИН -- NEOMYCIN
ГЕНТАМИЦИНЫ -- GENTAMICINS
ЭРИТРОМИЦИН -- ERYTHROMYCIN
ЦИПРОФЛОКСАЦИН -- CIPROFLOXACIN
ЛЕВОФЛОКСАЦИН -- LEVOFLOXACIN
ОКСАЦИЛЛИН -- OXACILLIN
ЛИНКОМИЦИН -- LINCOMYCIN
ХЛОРАМФЕНИКОЛ -- CHLORAMPHENICOL
ФАГОЦИТОЗ -- PHAGOCYTOSIS
Аннотация: Метою дослідження є встановити чутливість до антибактеріальних препаратів основних збудників гнійно-некротичних процесів м’яких тканин при синдромі діабетичної стопи (СДС) та визначити їх вплив на фагоцитарну активність нейтрофільних гранулоцитів. Проведене мікробіологічне обстеження патологічного матеріалу взятого у 107 хворих на СДС, віднесених до 2-3 ступенів за класифікацією PEDIS, з легкою та помірною тяжкістю інфекції за IDSA. Визначали чутливість збудників до антибактеріальних препаратів та їх пригнічуючий вплив на параметри фагоцитозу. Більше половини виділених та ідентифікованих штамів S. aureus є резистентними стосовно ампіциліну, ванкоміцину, кліндаміцину, тетрацикліну, сульбактаму, стрептоміцину, метициліну, неоміцину. Більшість (? 50,0 %) клінічних штамів S. aureus зберігають чутливість стосовно гентаміцину, еритроміцину, ципрофлоксацину, гатифлоксацину, левофлоксацину, оксациліну, лінкоміцину і хлорамфеніколу. Збудники гнійно-некротичних процесів при СДС проявляють супресивну дію на систему фагоцитозу нейтрофільних гранулоцитів, пригнічуючи фагоцитарну активність, фагоцитарне число і фагоцитарну ємність периферійної крові хворих на СДС.

Доп.точки доступа:
Польовий, В. П.; Білел Кхоршані; Сидорчук, І. Й.; Кнут, Р. П.; Плегуца, І. М.; Сидорчук, Р. І.; Паляниця, А. С.; Кифяк, П. В.; Білик, І. І.
Экз-ры:
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)