Національна наукова медична бібліотека України
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
 Найдено в других БД:Зведеного каталогу періодичних видань (16)Предметні рубрики (1)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>S=ПАЛЬМИТИНОВАЯ КИСЛОТА<.>
Общее количество найденных документов : 13
Показаны документы с 1 по 13
1.


    Титов, В. Н.
    Профилактика атеросклероза. Избыток в пище пальмитиновой кислоты - причина гиперхолестеринемии, синдрома воспаления, резистентности миоцитов к инсулину и апоптоза [] / В. Н. Титов, В. В. Крылин, Ю. К. Ширяева // Клин. лаб. диагностика. - 2011. - N 2. - С. 4-15
Рубрики: АРТЕРИОСКЛЕРОЗ
   ГИПЕРХОЛЕСТЕРИНЕМИЯ

   АПОПТОЗ

   ПАЛЬМИТИНОВАЯ КИСЛОТА

   ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ

   МЫШЕЧНЫЕ КЛЕТКИ



Доп.точки доступа:
Крылин, В.В.; Ширяева, Ю.К.
Экз-ры:
Найти похожие

2.


    Титов, В. Н.
    Профилактика атеросклероза. Позиционная специфичность триглицеридов, липазы крови, особые липиды молока, модификация жирных кислот растительных масел и животных жиров [] / В. Н. Титов, В. В. Крылин, Ю. К. Ширяева // Клин. лаб. диагностика. - 2011. - N 3. - С. 3-13
Рубрики: АРТЕРИОСКЛЕРОЗ
   ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ

   ТРИГЛИЦЕРИДЫ

   ЛИПАЗА

   ПАЛЬМИТИНОВАЯ КИСЛОТА

   МОЛОКО

   ЛИПИДЫ



Доп.точки доступа:
Крылин, В.В.; Ширяева, Ю.К.
Экз-ры:
Найти похожие

3.


   
    Липопротеины низкой и очень низкой плотности: патогенетическое и клиническое значение [] / В. Н. Титов [и др.] // Клиническая медицина. - 2013. - Том 91, N 1. - С. 20-27. - Библиогр.: с. 26-27
Рубрики: АРТЕРИОСКЛЕРОЗ
   ЛИПОПРОТЕИНЫ ВЫСОКОЙ ПЛОТНОСТИ

   ЛИПОПРОТЕИНЫ НИЗКОЙ ПЛОТНОСТИ

   ПАЛЬМИТИНОВАЯ КИСЛОТА



Доп.точки доступа:
Титов, В.Н.; Востров, И.А.; Каба, С.И.; Амелюшкина, В.А.; Ширяева, Ю.К.
Экз-ры:
Найти похожие

4.


    Титов, В. Н.
    Основы первичной профилактики атеросклероза [] / В. Н. Титов // Клиническая медицина. - 2014. - Том 92, N 12. - С. 19-29
Рубрики: АТЕРОСКЛЕРОЗ
   КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ

   ГИПЕРЛИПОПРОТЕИНЕМИИ

   ГИПОЛИПИДЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА

   ГИДРОКСИМЕТИЛГЛУТАРИЛ-КОA-РЕДУКТАЗЫ ИНГИБИТОРЫ

   ФИБРОЕВЫЕ КИСЛОТЫ

   ПЕРОКСИСОМ ПРОЛИФЕРАЦИЮ АКТИВИРУЮЩИЕ РЕЦЕПТОРЫ

   ПРОБУКОЛ

   ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ НЕНАСЫЩЕННЫЕ

   ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ, ОМЕГА-3

   ЭЙКОЗАПЕНТАЕНОВАЯ КИСЛОТА

   ДОКОЗАГЕКСАЕНОВЫЕ КИСЛОТЫ

   ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ, ОМЕГА-6

   АРАХИДОНОВАЯ КИСЛОТА

   ИНСУЛИН

   ХОЛЕСТЕРИНА ЭФИРОВ ТРАНСПОРТНЫЕ БЕЛКИ

   НИАЦИН

   ЭЙКОЗАНОИДЫ

   ФИЛОГЕНЕЗ

   ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ

   ПАЛЬМИТИНОВАЯ КИСЛОТА

Аннотация: Гиполипидемические препараты, несмотря на различие механизмов, действуют по единому алгоритму. Все они нормализуют рецепторное поглощение клетками полиеновых жирных кислот (ПНЖК), восстанавливают их функциональное, регуляторное и структурное действие. Атеросклероз — патология in vivo каждой из клеток, лишенных возможности активно поглощать ПНЖК. Атеросклероз — синдром дефицита в клетках ?-3 и ?-6 ПНЖК. Компенсаторный синтез гуморальных медиаторов (эйкозаноидов) из эндогенной ? -9 C 20: 3 дигомо-?-линоленовой (мидовой) ненасыщенной ЖК наделяет их столь нефизиологическими свойствами, которые нарушают активность in vivo всех функциональных процессов, функцию клеток, формируя многоплановую клиническую картину патологии и атероматоз. Атеросклероз и атероматоз — это связанные, но разные процессы. Ни статины, ни иные гиполипидемические препараты плейотропнаго действия не оказывают. Они нормализуют активное поглощение клетками ПНЖК; вот они-то и проявляют плейотропную, присущую им in vivo активность. ?-З эйкозаноиды как пролифераторы пероксисом окисляют избыточное количество экзогенной пальмитиновой кислоты. Гиполипидемическое действие инсулина реализовано в превращении всей синтезированной in vivo из глюкозы пальмитиновой ЖК в олеиновую. Гиполипидемические препараты — это не средство первичной профилактики гиперлипопротеинемии и атеросклероза. Основой ее могут быть нормализация биологической функции трофологии, биологической реакции экзотрофии и приведение качественного и количественного состава пищи (индукции субстратам) в соответствии с реальными, довольно ограниченными, функциональными возможностями Homo sapiens. В первичной профилактике гиперлипопротеинемии и атеросклероза важная роль принадлежит также биологической функции интеллекта.

Экз-ры:
Найти похожие

5.


    Бєлоусова, О. Ю.
    Пальмітинова кислота: міфи і реальність, або ще раз про особливості жирового компонента замінників грудного молока [] / О. Ю. Бєлоусова // Здоровье ребенка. - 2015. - N 6. - С. 72-76
MeSH-главная:
МОЛОЧНЫЕ СМЕСИ ДЛЯ ВСКАРМЛИВАНИЯ МЛАДЕНЦА -- INFANT FORMULA
ПАЛЬМИТИНОВАЯ КИСЛОТА -- PALMITIC ACID
ИСКУССТВЕННОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BOTTLE FEEDING
МОЛОКО ЧЕЛОВЕЧЕСКОЕ -- MILK, HUMAN (химия)
ПАЛЬМИТАТЫ -- PALMITATES

Экз-ры:
Найти похожие

6.


   
    Вплив риб‘ячого жиру на використання [1-14С] пальмітинової кислоти в синтезі ліпідів у тканинах морських свинок з гіперхолестеринемією IN VITRO [] = Influence of fish oil on usage of [1-14С] palmitic acid in the synthesis of lipids in the tissues of guinea pigs under hypercholesterolemia IN VITRO / О. С. Покотило [и др.] // Медична та клінічна хімія. - 2016. - Том 18, № 1. - С. 66-69
MeSH-главная:

ХОЛЕСТЕРИН -- CHOLESTEROL
МОРСКИЕ СВИНКИ -- GUINEA PIGS
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
РЫБИЙ ЖИР -- FISH OILS
ПАЛЬМИТИНОВАЯ КИСЛОТА -- PALMITIC ACID
ГИПЕРХОЛЕСТЕРИНЕМИЯ -- HYPERCHOLESTEROLEMIA
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES


Доп.точки доступа:
Покотило, О. С.; Покотило, О. О.; Ярошенко, Т. Я.; Коваль, М. І.
Экз-ры:
Найти похожие

7.


    Tumanskiy, V. A.
    Cholesterol, stearic and palmitic acids in the liver in nonalcoholic seatohepatitis of different severity according to the data of highly effective liguid chromatography-mass spectrometry / V. A. Tumanskiy, S. V. Fen, B. O. Varynskyi // Патологія. - 2016. - N 3. - P35-42
MeSH-главная:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (патофизиология)
СТЕАРИНОВЫЕ КИСЛОТЫ -- STEARIC ACIDS (метаболизм)
ПАЛЬМИТИНОВАЯ КИСЛОТА -- PALMITIC ACID (метаболизм)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- GAS CHROMATOGRAPHY-MASS SPECTROMETRY (использование, методы)


Доп.точки доступа:
Fen, S.V.; Varynskyi, B.O.
Экз-ры:
Найти похожие

8.


   
    Развитие колита у крыс, получавших высокопальмитиновые пищевые жиры [] / А. П. Левицкий [и др.] // Вісн. морської медицини. - 2019. - N 2. - С. 84-91
MeSH-главная:
КОЛИТ -- COLITIS (этиология)
ЖИРЫ ПИЩЕВЫЕ -- DIETARY FATS (вредные воздействия)
ПАЛЬМИТИНОВАЯ КИСЛОТА -- PALMITIC ACID (вредные воздействия)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION


Доп.точки доступа:
Левицкий, А. П.; Бочаров, А. В.; Ходаков, И. В.; Марков, А. В.
Экз-ры:
Найти похожие

9.


    Мозуль, B. I.
    Дослідження хімічного складу волошки розлогої [] / B. I. Мозуль, І. І. Аксьонова, O. I. Панасенко // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 285-290
MeSH-главная:
ВАСИЛЕК (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ -- CHROMATOGRAPHY, GAS (использование)
ПАЛЬМИТИНОВАЯ КИСЛОТА -- PALMITIC ACID (анализ)
Аннотация: Мета роботи – дослідження якісного та кількісного складу біологічно активних речовин, що містяться в надземній частині волошки розлогої, для визначення перспектив її застосування в медичній і фармацевтичній практиці. Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – волошки розлогої (Centaurea diffusa Lam.) трава, що зібрана на території м. Запоріжжя наприкінці липня 2018 р. Для визначення якісного та кількісного складу використовували метод газової хроматографії на приладі Agilent 7890B GC System (Agilent, Santa Clara, CA, USA) з мас-спектрометричним детектором Agilent 5977 BGC /MSD (Agilent, Santa Clara, CA, USA). Результати. Дослідження свідчать про наявність у сировини волошки розлогої 55 речовин, що належать до різних груп біологічно активних сполук: 9 фенолів, 9 спиртів, 8 карбонових кислот (насичених і ненасичених), 7 естерів, 5 алканів, 4 гетероциклічні сполуки, 4 кетони, 3 терпени, 2 альдегіди, 1 алкен, 2 моносахариди, 1 гідразид. Але за процентним відношенням ці дані різняться з загальним вмістом сполук. Найбільші частки належать фенолам – 21,45 %, карбоновим кислотам – 19,71 %, спиртам та естерам – 17,63 % та 12,43 % відповідно. Серед усіх знайдених сполук основну частку становить ретусин (фенольні сполуки) – 15,53 %, 4-гексадеканова (пальмітинова) кислота – 12,25 %, 2-етил-2-(гідроксиметил)-1,3-пропандіол – 8,17 %, етиловий естер 2-гідрокси-1-(гідроксиметил)гексадеканової кислоти (пальмітин) – 4,3 %. Ґрунтуючись на цих даних, а також на відомостях фахової літератури, можна передбачати перспективи використання волошки розлогої в медичній і фармацевтичній практиці. Висновки. За допомогою газової хроматографії вперше встановили хімічний склад трави волошки розлогої. Визначили наявність 55 компонентів, які належать до різних груп біологічно активних речовин. Результати доводять перспективність та актуальність досліджень хімічного складу волошки розлогої для створення нових фітопрепаратів на її основі.


Доп.точки доступа:
Аксьонова, І. І.; Панасенко, O. I.
Экз-ры:
Найти похожие

10.


    Ганюк, В. М.
    Вивчення факторів впливу на обмін жирних кислот у хворих на проліферативну діабетичну ретинопатію із різною тривалістю цукрового діабету [] = Study of factors affecting the metabolism of fatty acids in patients with proliferative diabetic retinopathy with varying duration of diabetes mellitus / В. М. Ганюк, О. В. Петренко, Л. В. Натрус // Архів офтальмології України. - 2020. - Т. 8, № 1. - С. 29-36. - Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (иммунология, кровь, метаболизм)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
ВИТРЕОРЕТИНОПАТИЯ ПРОЛИФЕРАТИВНАЯ -- VITREORETINOPATHY, PROLIFERATIVE (метаболизм, осложнения, патофизиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
ПАЛЬМИТИНОВАЯ КИСЛОТА -- PALMITIC ACID (диагностическое применение, метаболизм)
ЛИНОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- LINOLEIC ACID (диагностическое применение, метаболизм)
ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY (использование)
Аннотация: Прогресування цукрового діабету 2-го типу (ЦД-2) здебільшого супроводжується розвитком проліферативної діабетичної ретинопатії (ПДР), що є серйозною причиною втрати зору й інвалідності. За умов ЦД-2 зміна складу жирних кислот (ЖК) мембран клітин: адипоцитів, гепатоцитів, клітин скелетних м’язів, еритроцитів — суттєво змінює їх функції — текучість мембрани, проникність іонів, зв’язування та спорідненість рецепторів інсуліну. Мета: вивчення впливу харчових звичок (приготування їжі та вживання олій) на жирнокислотний склад еритроцитарних мембран пацієнтів із ПДР і різною тривалістю ЦД-2 порівняно з рівнем регуляторного шаперону Liver-type Fatty Acid Binding Protein (L-FABP) у сироватці крові. Матеріали та методи. До обстеження було залучено 106 пацієнтів офтальмологічної клініки зі встановленим діагнозом ПДР, яких розподілили на дві групи за тривалістю ЦД-2. У пацієнтів 1-ї групі (n = 46) середній вік (Мe; Q1-Q3) становив 62 (57–66) роки, тривалість ЦД-2 визначалась до 20 років. У пацієнтів 2-ї групи (n = 60) із середнім віком 65 (60–68) років діабет тривав понад 20 років. До групи порівняння (контрольна група (КГ), n = 46) увійшли здорові добровольці. Дослідження ЖК проводили методом газово-рідинної хроматографії в еритроцитарних мембранах, шляхом узяття венозної крові пацієнта та виділення еритроцитів. Вивчення харчових звичок проводили за оцінкою результатів анкетування. Вміст L-FABP визначали в сироватці крові методом ELISA Human L-FABP (Hycult Biotech), розраховували медіану та квартилі (Мe; Q1-Q3). Порівнювали дані за критерієм Краскела — Уолліса у статистичній програмі SPSS 23. Результати. Вивчення спектра основних ЖК у мембранах еритроцитів пацієнтів із ПДР показало підвищення в 1,6 раза (Р 0,05) вмісту насиченої пальмітинової (С16:0) ЖК, зниження в 1,6 раза (Р 0,05) вмісту ненасиченої лінолевої (С18:2) і арахідонової (С20:4) ЖК відносно показників групи здорових осіб. Вказані зміни не корелювали з тривалістю ЦД-2. Вміст насиченої стеаринової (С18:0), ненасиченої олеїнової (С18:1) ЖК практично не відрізнявся порівняно з показниками здорових осіб і не змінювався у пацієнтів залежно від тривалості захворювання. Вживання в їжу олій та жирів — прямих джерел зазначених ЖК у пацієнтів відрізняється порівняно з особами контрольної групи. Підвищене в 2 рази вживання соняшникової олії, багатої на лінолеву ЖК, пацієнтами з ПДР супроводжувалося парадоксальним зниженням рівня лінолевої ЖК у складі мембран їх еритроцитів. Підвищене в 2 рази вживання джерела олеїнової ЖК — оливкової олії у пацієнтів КГ та маргарину у пацієнтів 2-ї групи не призводить до зміни вмісту вказаної ЖК у мембранах клітин. Концентрація L-FABP у сироватці крові пацієнтів із ПДР була вище, ніж у групі здорових осіб, і чітко корелювала з тривалістю захворювання на ЦД-2. У пацієнтів з тривалістю ЦД-2 понад 20 років експресія протеїну була практично в 2 рази (Р 0,05) вищою, ніж у групі здорових осіб. Висновки. Вказані особливості необхідно брати до уваги під час розробки ефективних схем корекції ліпідного метаболізму у хворих на ПДР, а також мати на увазі вплив гіперглікемії на властивості клітинних мембран, що визначаються значною мірою спектром жирних кислот. Стан мембрани клітини визначає міжклітинну взаємодію/кооперацію для внутрішньоклітинних сигналів, а стан мембрани еритроцитів є важливою умовою функціональної спроможності клітин і стану тканинного дихання
The progression of type 2 diabetes mellitus (T2D) in most cases is accompanied by the development of proliferative diabetic retinopathy (PDR), which is a serious cause of vision loss and disability. In T2D, there is a change in the composition of fatty acids (FA) of cell membranes: adipocytes, hepatocytes, ske­letal muscle cells, and erythrocytes that significantly change their functions — membrane fluidity, ion permeability, binding and affinity of insulin receptors. The purpose is to study the effect of food cooking and oil consumption habits on the fatty acid composition of the erythrocyte membranes of patients with PDR and different duration of T2D, in comparison with the level of regulatory serum liver fatty acid binding protein (L-FABP) chaperone. Materials and methods. The examination included 106 patients of an ophthalmological clinic with an established diagnosis of PDR, who were divided into 2 groups according to the duration of T2D. In patients of group 1 (n = 46), the average age (Me; Q1-Q3) was 62 (57–66) years, the duration of T2D was up to 20 years. In patients of group 2 (n = 60) with an average age of 65 (60–68) years, diabetes lasted more than 20 years. The comparison group (controls, n = 46) consisted of healthy volunteers. The study of FA was carried out using gas-liquid chromatography in erythrocyte membranes by taking venous blood of a patient with isolation of red blood cells. The study of food habits was carried out by evaluating the results of the questionnaire. The content of L-FABP in the blood serum was determined by enzyme-linked immunosorbent essay using Human L-FABP Hycult Biotech kit, the median and quartiles were calculated (Me; Q1-Q3). The data were compared according to the Kruskal-Wallis test in the statistical program SPSS 23. Results. The study of the main FA spectrum in the erythrocyte membranes of patients with PDR showed a 1.6-fold increase (P 0.05) in the content of saturated palmitic FA (C16:0), a 1.6-fold decrease (P 0.05) in the content of unsaturated linoleic (C18:2) and arachidonic (C20:4) FA relative to groups of healthy individuals. These changes did not correlate with the duration of T2DM. The content of saturated stearic (C14:0), unsaturated oleic (C18:1) FA practically did not differ in comparison with healthy individuals and did not change in patients with increasing duration of the disease. The consumption of oils and fats — direct sources of these FAs in patients is different compared to those of the control group. A 2-fold increase in the use of sunflower oil rich in linoleic FA by patients with PDR was accompanied by a paradoxical decrease in linoleic FA in the composition of their erythrocyte membranes. A 2-fold increase in the use of the source of oleic FA — olive oil in patients of the control group and margarine in patients of group 2 did not lead to a change in the content of this FA in the cell membranes. The concentration of L-FABP in the blood serum of patients with PDR was higher than in the group of healthy individuals and clearly correlated with the duration of diabetes. In patients with T2DM duration of more than 20 years, protein expression was almost 2 times (P 0.05) higher than in the group of healthy individuals. Conclusions. These features must be taken into account both for the development of effective schemes for the correction of lipid metabolism in patients with PDR, and evaluating the effect of hyperglycemia on the properties of cell membranes, which are largely determined by the spectrum of FAs. Since the state of the cell membrane provides intercellular interaction/cooperation for intracellular signals, and the state of the erythrocyte membrane is an important condition for the functional ability of cells and the state of tissue respiration


Доп.точки доступа:
Петренко, О. В.; Натрус, Л. В.
Экз-ры:
Найти похожие

11.


   
    Вивчення жирних кислот трави анісу звичайного [] / У. А. Умаров [та ін.] // Журн. орган. та фармац. хімії. - 2020. - Том 18, № 4. - С. 56-58
MeSH-главная:
(химия)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (анализ)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- GAS CHROMATOGRAPHY-MASS SPECTROMETRY (использование, методы)
ПАЛЬМИТИНОВАЯ КИСЛОТА -- PALMITIC ACID (анализ)


Доп.точки доступа:
Умаров, У. А.; Колісник, С. В.; Алтухов, О. О.; Фатхуллаєва, М.; Шабілалов, А. А.; Газієва, А. С.
Экз-ры:
Найти похожие

12.


    Антіпова, Р. В.
    Дисліпідемія та репродуктивні розлади у самців щурів внаслідок тривалого споживання гідрогенізованої пальмової олії [] / Р. В. Антіпова // Фізіологічний журнал. - 2020. - Том 66, N 4. - С. 46-54
MeSH-главная:
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS (патофизиология)
ПИТАНИЯ РАССТРОЙСТВА -- NUTRITION DISORDERS
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (вредные воздействия)
ПАЛЬМИТИНОВАЯ КИСЛОТА -- PALMITIC ACID (вредные воздействия)
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION (физиология)
ЯИЧКИ -- TESTIS (патология, ультраструктура)
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ -- GONADAL HORMONES (кровь)
ТРИГЛИЦЕРИДЫ -- TRIGLYCERIDES (кровь, метаболизм)
ХОЛЕСТЕРИН -- CHOLESTEROL (кровь, метаболизм)
СПЕРМОГРАММА -- SEMEN ANALYSIS (методы)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Показано наслідки споживання статевозрілими самцями щурів впродовж 75 діб гідрогенізованої пальмової олії (тверда форма) у дозі 3 г/кг, що перевищувало добову норму у 1,5 раза. Слід відмітити розвиток дисліпідемії у сироватці крові та печінці (гіпертригліцеридемія, гіперхолестеринемія), а також ознаки андрогенного дефіциту: вміст загального та вільного тестостерону у сироватці крові був значно менше від фізіологічної норми. Зафіксовано дефекти сперматогенезу: зниження загальної концентрації та морфологічно нормальних гамет, підвищення патологічних форм. Порушення андрогенсинтетичної та сперматогенної функцій у сім’яниках супроводжувалися гістологічними змінами. У тканинах сім’яників спостерігалися структурні перебудови певної кількості сім’яних канальців, які пов’язані, можливо, зі збільшенням неактивних форм клітин Лейдіга. Виявлено зменшення індексу сперматогенезу, що відображає кількість генерацій сперматогенних клітин у стінці сім’яних канальців, збільшення кількостей звивистих сім’яних канальців із злущеними гермінативними клітинами у просвіт. Причиною може бути втрата зв’язку між статевими та підтримуючими клітинами Сертолі. При втраті зв’язку між гермінативними та підтримуючими клітинами ефекти тестостерону унеможливлюються, що призводить до порушення сперматогенезу

Экз-ры:
Найти похожие

13.


   
    Fatty acid composition of Rhodococcus aetherivorans cells during phenol assimilation [Text] / T. M. Nogina [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 4. - P15-23
MeSH-главная:
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (химия)
ФЕНОЛ -- PHENOL (химия)
ПАЛЬМИТИНОВАЯ КИСЛОТА -- PALMITIC ACID (химия)
RHODOCOCCUS -- RHODOCOCCUS (рост и развитие)
Аннотация: Здатність мікроорганізмів виживати в несприятливих умовах і зберігати свою біодеструктивну активність, в основному, пов’язана зі змінами у складі їх клітинних ліпідів. Одним з факторів негативного впливу на клітини може бути їх взаємодія з нафтовими вуглеводнями, особливо з моноароматичними речовинами, які навіть в невеликих кількостях токсичні для мікроорганізмів. Мета. Дослідити зміни у жирнокислотному складі клітин штаму Rhodococcus aetherivorans UCM Ac-602 при деградації фенолу. Методи. Культивування штаму проводили в рідкому мінеральному середовищі з фенолом (0.75, 1.0 та 1.5 г/л) як єдиним джерелом вуглецю та енергії. Клітини, вирощені на середовищі з н-гексадеканом (7.5 г/л) та глюкозою (5.0 г/л), використовували як контролі. Метилові ефіри жирних кислот отримували гідролізом клітин в 5 % розчині ацетилхлориду в метанолі з наступною екстракцією сумішшю ефір-гексан. Ідентифікацію метилових ефірів проводили за допомогою хромато-мас-спектрометричної системи Agilent 6800N/5973 inert (Agilent Technologies, US). Вміст жирних кислот визначали за допомогою програмного забезпечення AgilentChemStation. Висновки. Значне збільшення співвідношення між нерозгалуженими насиченими та ненасиченими жирними кислотами в клітинах штаму R. aetherivorans УКМ Ас-602 при рості на фенолі і н-гексадекані порівняно з клітинами, вирощеними на глюкозі, а також збільшення кількості метилрозгалуженої (10-Me-C18:0) кислоти в клітинах, що виросли на фенолі, свідчить про можливу участь цих жирних кислот у адаптації штаму до засвоєння токсичних речовин.


Доп.точки доступа:
Nogina, T. M.; Khomenko, L. A.; Pidgorskyi, V. S.; Kharkhota, M. A.
Экз-ры:
Найти похожие

 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)