Національна наукова медична бібліотека України
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книг та авторефератів дисертацій (2)Зведеного каталогу періодичних видань (40)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>S=ФИЛОГЕНЕЗ<.>
Общее количество найденных документов : 24
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-24 
1.


    Титов, В. Н.
    Филогенез, становление переноса и поглощения клетками жирных кислот, биологической функции локомоции и действия инсулина. Патогенез синдрома резистентности к инсулину [] / В. Н. Титов // Клин. лаб. диагностика. - 2010. - N 6. - С. 3-17
Рубрики: ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ
   ФИЛОГЕНЕЗ

   ИНСУЛИН

   ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ


Экз-ры:
Найти похожие

2.


    Титов, В. Н.
    Теория гуморальной патологии К.Рокитанского, целлюлярная патология Р.Вирхова и новая филогенетическая теория становления болезни. Этиология и патогенез "Метаболических пандемий" [] / В. Н. Титов // Клиническая медицина. - 2013. - Том 91, N 4. - С. 4-11. - Библиогр.: с. 10-11
Рубрики: ФИЛОГЕНЕЗ
   ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ

   ОБМЕН ВЕЩЕСТВ

   ГИПЕРТЕНЗИЯ

   АРТЕРИОСКЛЕРОЗ

   ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ

Кл.слова (ненормированные):
ЭНДОЭКОЛОГИЯ

Экз-ры:
Найти похожие

3.


    Титов, В. Н.
    Становление патогенеза атеросклероза в филогенезе [] / В. Н. Титов // Клиническая медицина. - 2014. - Том 92, N 10. - С. 5-14
Рубрики: АТЕРОСКЛЕРОЗ
   БЛЯШКА АТЕРОСКЛЕРОТИЧЕСКАЯ

   МОЗГА ГОЛОВНОГО АРТЕРИИ

   КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ОБОЛОЧКА ВНУТРЕННЯЯ

   ФИЛОГЕНЕЗ

   ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ

   ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ, ОМЕГА-3

   ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ, ОМЕГА-6

   ЭЙКОЗАНОИДЫ

   АРАХИДОНОВЫЕ КИСЛОТЫ

   ЛИПОПРОТЕИНЫ

   ПОЛИЕНЫ

   БИОЛОГИЧЕСКИЙ ТРАНСПОРТ

Аннотация: Первая пандемия атеросклероза развилась в филогенезе при выходе животных из океана на сушу, вторая — при мутации белка, переносящего эфиры холестерина-нулъ и третья, современная, при нарушении биологической функции трофологии, нефизиологично высоком содержании в пище насыщенных жырных кислот (ЖК), транс-форм ЖК, блокаде биодоступности для клеток полиеновых ЖК (ПНЖК). Образованный в крови пул безлигандных липопротеинов филогенетически ранние макрофаги подвергают в интиме артерий только частичной утилизации, формируя атероматоз. При блокаде активного поглощения ?-3 и ?-6 ПНЖК клетки компенсаторно синтезируют нефизиологические ?-9-эйкозаноиды: это есть основа патогенеза атеросклероза, нарушения аутокринной регуляции, паракринной гуморальной регуляции клеточных сообществ и заболевания. Если частота неинфекционного заболевания в популяции выше 5-7 %, это нарушение биологических функций и биологических реакций. Необходимо снизить нефизиологическое действие внешней среды путем нормализации функции трофологии, биологической реакции экзотрофии. Исход метаболических пандемий двоякий. Первый: эффективное сведение к минимуму неблагоприятного влияния внешней среды — нормализация функции питания, приведение ее в соответствие с возможностями липопротеинов и снижение заболеваемости и смертности от атеросклероза. Второй: развитие человека продолжается и, как это уже было в филогенезе Homo sapiens адаптируется к нефизиологическому питанию. Для этого потребуется 40—50 тыс. лет, в течение которых смертность от инфаркта миокарда и инсульта будет оставаться высокой. Увеличение в пище содержания ?-3 ПНЖК без уменьшения насыщенных ЖК при блокаде биодоступности только усилит атероматоз. Выход — физиологическая нормализация питания; рассчитывать на гиполипидемические препараты оснований нет. В противном случае нас ожидает второй исход

Экз-ры:
Найти похожие

4.


    Титов, В. Н.
    Основы первичной профилактики атеросклероза [] / В. Н. Титов // Клиническая медицина. - 2014. - Том 92, N 12. - С. 19-29
Рубрики: АТЕРОСКЛЕРОЗ
   КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ

   ГИПЕРЛИПОПРОТЕИНЕМИИ

   ГИПОЛИПИДЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА

   ГИДРОКСИМЕТИЛГЛУТАРИЛ-КОA-РЕДУКТАЗЫ ИНГИБИТОРЫ

   ФИБРОЕВЫЕ КИСЛОТЫ

   ПЕРОКСИСОМ ПРОЛИФЕРАЦИЮ АКТИВИРУЮЩИЕ РЕЦЕПТОРЫ

   ПРОБУКОЛ

   ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ НЕНАСЫЩЕННЫЕ

   ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ, ОМЕГА-3

   ЭЙКОЗАПЕНТАЕНОВАЯ КИСЛОТА

   ДОКОЗАГЕКСАЕНОВЫЕ КИСЛОТЫ

   ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ, ОМЕГА-6

   АРАХИДОНОВАЯ КИСЛОТА

   ИНСУЛИН

   ХОЛЕСТЕРИНА ЭФИРОВ ТРАНСПОРТНЫЕ БЕЛКИ

   НИАЦИН

   ЭЙКОЗАНОИДЫ

   ФИЛОГЕНЕЗ

   ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ

   ПАЛЬМИТИНОВАЯ КИСЛОТА

Аннотация: Гиполипидемические препараты, несмотря на различие механизмов, действуют по единому алгоритму. Все они нормализуют рецепторное поглощение клетками полиеновых жирных кислот (ПНЖК), восстанавливают их функциональное, регуляторное и структурное действие. Атеросклероз — патология in vivo каждой из клеток, лишенных возможности активно поглощать ПНЖК. Атеросклероз — синдром дефицита в клетках ?-3 и ?-6 ПНЖК. Компенсаторный синтез гуморальных медиаторов (эйкозаноидов) из эндогенной ? -9 C 20: 3 дигомо-?-линоленовой (мидовой) ненасыщенной ЖК наделяет их столь нефизиологическими свойствами, которые нарушают активность in vivo всех функциональных процессов, функцию клеток, формируя многоплановую клиническую картину патологии и атероматоз. Атеросклероз и атероматоз — это связанные, но разные процессы. Ни статины, ни иные гиполипидемические препараты плейотропнаго действия не оказывают. Они нормализуют активное поглощение клетками ПНЖК; вот они-то и проявляют плейотропную, присущую им in vivo активность. ?-З эйкозаноиды как пролифераторы пероксисом окисляют избыточное количество экзогенной пальмитиновой кислоты. Гиполипидемическое действие инсулина реализовано в превращении всей синтезированной in vivo из глюкозы пальмитиновой ЖК в олеиновую. Гиполипидемические препараты — это не средство первичной профилактики гиперлипопротеинемии и атеросклероза. Основой ее могут быть нормализация биологической функции трофологии, биологической реакции экзотрофии и приведение качественного и количественного состава пищи (индукции субстратам) в соответствии с реальными, довольно ограниченными, функциональными возможностями Homo sapiens. В первичной профилактике гиперлипопротеинемии и атеросклероза важная роль принадлежит также биологической функции интеллекта.

Экз-ры:
Найти похожие

5.


    Титов, В. Н.
    Функциональное различие висцеральных жировых клеток и подкожных адипоцитов [] / В. Н. Титов // Клиническая медицина. - 2015. - Том 93, N 2. - С. 14-23
Рубрики: ФИЛОГЕНЕЗ
   АДИПОЦИТЫ

   АДИПОНЕКТИН

   ЛЕПТИН

   ПОДКОЖНАЯ ЖИРОВАЯ КЛЕТЧАТКА

Аннотация: Становление висцеральных жировых клеток в филогенезе произошло на много миллионов лет раньше становления подкожных адипоцитов. Пул висцеральных жировых клеток с ранних ступеней филогенеза реализует биологические функции трофологии и гомеостаза, эндоэкологии и адаптации. Подкожные адипоциты реализуют филогенетически позднюю биологическую функцию локомоции. Висцеральные жировые клетки не имеют рецепторов к инсулину, все подкожные адипоциты — инсулинозависимые. Как висцеральные жировые клетки, так и подкожные адипоциты в биологической функции трофологии реализуют биологическую реакцию экзотрофии, биологическую реакцию депонирования и биологическую реакцию эндотрофии. Наиболее частой причиной ожирения, мы полагаем, является нарушение биологической реакции депонирования жирных кислот (ЖК) в форме триглицеридов (ТГ). Это, мы полагаем, основа того, что нарушение функции висцеральных жировых клеток (метаболический синдром) и инсулинозависимых адипоцитов (ожирение) столь часто принимает характер метаболических "пандемий". Жировые клетки поглощают ЖК в форме неполярных ТГ, депонируют их в липидных "каплях" и высвобождают ЖК в межклеточную среду в форме полярных неэтерифицированных ЖК. Висцеральные жировые клетки сформировались в паракринных сообществах энтероцитов; в них же микросомальный белок, переносящий ТГ, сформировал ранние хиломикроны. Висцеральнные жировые клетки и адипоциты — филогенетически, регуляторно, функционально и патофизиологически разные клетки; рассматривать их следует раздельно. Не только висцеральные жировые клетки и адипоциты, но все клетки рыхлой соединительной ткани на уровне сообществ клеток секретируют много разных гуморальных медиаторов паракринной регуляции; иных способов регуляции еще не было. Лептин — специфичный медиатор висцеральных жировых клеток, а адипонектин — подкожных адипоцитов.

Экз-ры:
Найти похожие

6.


   
    Шишкоподібна залоза і органи фоторецепції: філогенетичні і функціональні зв'язки у хребетних / В. П. Пішак [и др.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Том 14, N 2. - С. 82-87
MeSH-главная:
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND (физиология)
(физиология)
ФОТОПЕРИОД -- PHOTOPERIOD
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY


Доп.точки доступа:
Пішак, В.П.; Кривчанська, М.І.; Пішак, О.В.; Громик, О.О.
Экз-ры:
Найти похожие

7.


    Титов, В. Н.
    Гипогликемическая активность гиполипидемических препаратов [] / В. Н. Титов // Клиническая медицина. - 2014. - Том 92, N 5. - С. 18-28. - Библиогр.: с.26-28
Рубрики: ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА
   ИНСУЛИН

   ГЛЮКОЗА

   ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ

   ФИЛОГЕНЕЗ

   СУЛЬФОНИЛМОЧЕВИНЫ СОЕДИНЕНИЯ

   ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ


Экз-ры:
Найти похожие

8.


    Гудошников, В. И.
    Важный вклад перинатального питания и гормонального импринтинга/программирования в патогенез зависимых от возраста заболеваний (обзор литературы и собственных исследований) [] / В. И. Гудошников, Л. Ю. Прохоров // Проблемы старения и долголетия. - 2016. - Том 25, N 1. - С. 50-58
MeSH-главная:
НЕЙРОДЕГЕНЕРАТИВНЫЕ БОЛЕЗНИ -- NEURODEGENERATIVE DISEASES (эпидемиология)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- NERVOUS SYSTEM DISEASES (эпидемиология)
ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ -- METABOLIC DISEASES (эпидемиология)
ПРЕНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, ВРЕДНОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ ОТДАЛЕННЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ -- PRENATAL EXPOSURE DELAYED EFFECTS
ГЕНОМНЫЙ ИМПРИНТИНГ -- GENOMIC IMPRINTING (физиология)
ОНТОГЕНЕЗ
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ -- GLUCOCORTICOIDS (метаболизм)
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
МОДЕЛИ ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ -- MODELS, THEORETICAL
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Описаны эпидемиологические исследования и экспериментальные работы на моделях лабораторных животных для изучения влияния питания и физиологических механизмов импринтинга/программирования в перинатальном периоде онтогенеза, с отдаленными последствиями вплоть до взрослого состояния и до старости. Обсуждается необходимость разработки теоретических моделей онто- и филопатогенеза. Предлагается усилить внимание к взаимодействиям гормонов и других биорегуляторов в различных периодах пре- и постнатальной жизни.


Доп.точки доступа:
Прохоров, Л.Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

9.


    Кузняк, Н. Б.
    Особенности формирования внутрикостных каналов с эпителиальной выстилкой в полости носа и рта у человека в филогенезе [] / Н. Б. Кузняк, С. М. Шувалов // Клінічна та експериментальна патологія. - 2016. - Т. 15, № 1. - С. 67-69. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY
НОСОВАЯ ПОЛОСТЬ -- NASAL CAVITY
СКЕЛЕТ -- SKELETON
Аннотация: У статті представлені дані про формування каналів лицьового скелета. Приведено, що в процесі еволюції частина секреторних і судинно-нервових каналів з'єднувалися в первинній носовій порожнині наземних хребетних з оточуючим середовищем в зв'язку з тим їх стінки були покриті епітелієм. Канали, які відкриваються в м'які тканини мають сполучно-тканинну оболонку.


Доп.точки доступа:
Шувалов, С.М.
Экз-ры:
Найти похожие

10.


   
    Філогенетичний аналіз українського ізоляту вірусу некротичного пожовтіння жилок буряка [] / К. В. Гринчук [та ін.] // Мікробіол. журн. - 2016. - Том 78, N 2. - С. 111-117
MeSH-главная:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (вирусология)
СВЕКЛА ОБЫКНОВЕННАЯ -- BETA VULGARIS (вирусология)
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY
Аннотация: Наведено результати дослідження українського ізоляту вірусу некротичного пожовтіння жилок буряка. Проведено секвенування фрагменту РНК-2, що включає нуклеотидну послідовність, яка кодує ген білка оболонки вірусу. Проведено філогенетичний аналіз та показано, що український ізолят ВНПЖБ AG9 має 100 % гомологію до ізоляту, який походить із Швеції, номер доступу EU330452.1 (патотип А).


Доп.точки доступа:
Гринчук, К. В.; Антіпов, І. О.; Парій, М. Ф.; Кириченко, A. M.
Экз-ры:
Найти похожие

11.


   
    Phylogenetic analysis and autecology of spore-forming bacteria from hypersaline environments [] / G. V. Gladka [et al.] // Мікробіол. журн. - 2015. - Том 77, N 6. - С. 31-38
MeSH-главная:
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS
ЭКОСИСТЕМА -- ECOSYSTEM
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY


Доп.точки доступа:
Gladka, G. V.; Romanovskaya, V. A.; Tashyreva, H. O.; Tashyrev, O. B.
Экз-ры:
Найти похожие

12.


    Pastyria, A. S.
    Characterization of vaccine and field IBDV strains in Ukraine for proper vaccine selection for disease prevention / A. S. Pastyria, I. G. Budzanivska, V. P. Polischuk // Biopolymers & Cell. - 2018. - Том 34, N 1. - P24-31
MeSH-главная:
ЖИВОТНЫХ БОЛЕЗНИ (вирусология, генетика, диагностика)
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY


Доп.точки доступа:
Budzanivska, I. G.; Polischuk, V. P.
Экз-ры:
Найти похожие

13.


   
    Molecular characterization and phylogenetic analysis of Ukrainian isolates of Cucumber mosaik virus based on the partial sequences of three genes / T. P. Shevchenko [et al.] // Biopolymers & Cell. - 2018. - Том 34, N 1. - P32-40
MeSH-главная:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (вирусология, генетика)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
СЕКВЕНИРОВАНИЕ ДНК -- SEQUENCE ANALYSIS, DNA
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY


Доп.точки доступа:
Shevchenko, T. P.; Tymchyshyn, O. V.; Kosenko, I. A.; Budzanivska, I. G.; Shevchenko, O. V.; Polishchuk, V. P.
Экз-ры:
Найти похожие

14.


    Dudar, L. V.
    Genetic characterization of porcine circovirus type 2 (PCV2) from wild boars detected in different region of Ukraine / L. V. Dudar, I. G. Budzanivska, V. P. Polishchuk // Biopolymers & Cell. - 2018. - Том 34, N 1. - P41-48
MeSH-главная:
ЦИРКОВИРУС -- CIRCOVIRUS (патогенность)
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY
СВИНЬИ -- SWINE


Доп.точки доступа:
Budzanivska, I. G.; Polishchuk, V. P.
Экз-ры:
Найти похожие

15.


    Данкевич, Л. А.
    Філогенетичний аналіз фітопатогенних бактерій роду Erwinia - збудників хвороб яблуні в Україні [] / Л. А. Данкевич // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 3. - С. 44-55
MeSH-главная:
НУКЛЕОТИДНЫЕ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТИ, ВЫЗЫВАЮЩИЕ ГЕННЫЙ ОТВЕТ -- RESPONSE ELEMENTS (генетика)
ЭРВИНИИ -- ERWINIA (патогенность)
ERWINIA AMYLOVORA -- ERWINIA AMYLOVORA (патогенность)
ДНК -- DNA (диагностическое применение)
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- GENETIC PHENOMENA (генетика)
Аннотация: Мета. Встановити спорідненість нуклеотидних послідовностей гену 16SрРНК 10 ізольованих штамів Erwinia sp. та 9 колекційних штамів «Erwinia horticola» з типовими представниками роду Erwinia для їх коректної ідентифікації на рівні виду Матеріали і методи. Об’єкти — 10 ізольованих з уражених тканин яблуні штамів Erwinia sp. та 9 колекційних штамів «Erwinia horticola». ДНК-копію гену 16S рРНК ампліфікували з використанням універсальних праймерів рА та pH. Побудову зворотнього компліменту, редагування, вирівнювання і елаймент послідовностей здійснювали за допомогою програм Multalin і Sequence Manipulation Suite. Пошук гомологічних, задепонованих в GenBank, нуклеотидних послідовностей гену 16S рРНК проводили, використовуючи програму BLASTN. Дія побудови дендрограми філогенетичних зв’язків застосовували програму MEGA 5. Результати. Аналіз нуклеотидної послідовності гену 16SрРНК встановив високий рівень гомології (99-98 %) досліджуваних штамів з типовими штамами видів Е. amylovora, Е. pyrifoliae. Е. piriflorinigrans, Е. uzenensis, Е. billingiae, Е. persicina, Е. aphidicola. Висновки. Зважаючи на досліджений нами раніше комплекс ознак фенотипу та встановлену гомологію нуклеотидних послідовностей гену 16SрРНК, можна стверджувати, що найбільш вірогідною є спорідненість ізольованих нами штамів Erwinia sp. та колекційних штамів «Erwinia horticola» саме з типовими штамами видів Е. amylovora та Е. pyrifoliae. Оскільки, згідно даних літератури, ці види близькоспоріднені та погано диференціюються за гомологією нуклеотидних послідовностей гену 16S рРНК, для остаточної видової ідентифікації досліджуваних нами штамів роду Erwinia необхідно залучення інших генотипових ознак.

Экз-ры:
Найти похожие

16.


   
    ?-маннаназная активность дрожжей, выделенных в Антарктике [] / Н. В. Борзова [и др.] // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 2. - С. 28-43
MeSH-главная:
ДРОЖЖИ -- YEASTS (генетика, химия)
ОСНОВАНИЙ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЬ -- BASE SEQUENCE (генетика)
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY
КРИПТОКОККИ -- CRYPTOCOCCUS (химия)
Аннотация: Психрофільні та психротолерантні мікроорганізми Антарктики відомі як продуценти ензимів з унікальними властивостями, а саме стійкістю щодо екстремальних умов середовища. Метою работи було встановити видову приналежність трьох антарктичних дріжджових культур та дослідити їх глікозидазну активність. Методи. Для вивчення ензиматичної активності дріжджів були використані синтетичні і природні субстрати: n-нітрофеніл-глікозиди, галактоманан гуара, МК-целюлоза, розчинний крохмаль. Виділення геномної ДНК проводили із клітинних суспензій. Фрагмент гена 26S рРНК у штамів U5 і U8 був ПЛР-ампліфікований з використанням праймерів NL1 та NL4, у штама S181 фрагмент гена 18S рРНК ПЛР-ампліфікований з використанням праймерів NS3 і NS6. Отримані послідовності генів дріжджових ізолятів порівнювали з такими мікроорганізмів, що були депоновані в базі даних GenBank, використовуючи програмний пакет BLASTN. Філогенетичний аналіз проводили за допомогою програм ClustalX 2.1, Mega 6.06 (Neighbour-Joining). Результати. У супернатанті культуральної рідини всіх культур були виявлені екзо-?рамнозидазна і ендо-?-мананазна активності. Показано, що максимуми ?-мананазної активності і продуктивності двох психротолерантних штамів припадали на третю добу, а у одного — на другу добу культивування і корелювали з синтезом протеїну. Вирощування культур при 15°С забезпечувало більш високі показники позаклітинної ?-мананазной активності. Оптимальними джерелами азоту були хлорид і сульфат амонію, а вуглецю — галактоманан гуару і рамноза. В результаті філогенетичного аналізу нуклеотидних послідовностей генів 26S рРНК або 18S рРНК було встановлено, що досліджені штами відносяться до видів Cryptococcus victoriae і Cryptococcus terricola. Висновки. Вперше показана висока ?-мананазна активність антарктичних штамів C. victoriae і C. terricola і перспектива використання їх як продуцентів манандеградуючих ензимів.


Доп.точки доступа:
Борзова, Н.В.; Гладка, Г.В.; Варбанець, Л.Д.; Таширев, А.Б.
Экз-ры:
Найти похожие

17.


   
    Autecology and taxonomy of bacteria isolated from extreme environments [Text] / O. Tashyrev [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 1. - P100-113
MeSH-главная:
ЭКОСИСТЕМА -- ECOSYSTEM
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS (физиология)
БИОЛОГИЧЕСКОЕ МНОГООБРАЗИЕ -- BIODIVERSITY
МИКРОБНЫЕ АССОЦИАЦИИ -- MICROBIAL CONSORTIA
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY
МЕТАГЕНОМ -- METAGENOME
ЖЕЛЕЗА ТРЕХВАЛЕНТНОГО СОЕДИНЕНИЯ -- FERRIC COMPOUNDS (токсичность)
БАКТЕРИИ (классификация)
METHYLOCOCCACEAE -- METHYLOCOCCACEAE (химия)
Аннотация: Представлені підсумкові результати п’ятирічних досліджень (2011-2015) відділу біології екстремофільних мікроорганізмів. З фітоценозів і грунтів Західної Антарктики, субтропічних грунтів (Ізраїль), карстових печер і грунтів України та Болгарії, мулу гіперсолоних озер Криму (Україна) і узбережжя Мертвого моря (Ізраїль), високогірного масиву Анди (Еквадор) виділено екстремотолерантні мікроорганізми. Серед них до 10 % — мікроорганізми, стійкі до токсичних металів, n-нітрохлорбензолу, УФ радіації, високих концентрацій солей, а також до низьких і високих температур. Для створення природоохоронних біотехнологій розроблено метод термодинамічного прогнозу взаємодії мікроорганізмів з ксенобіотиками. Вперше на його основі експериментально визначено умови регуляції мікробного метаболізму, які забезпечують глибоку деструкцію синтетичних органічних сполук і харчових відходів з одночасним отриманням енергоносіїв (Н2, СН4, етанол, тверде паливо). Виділено мікроорганізми, стійкі до найбільш токсичних металів (Hg2+, Cu2+, Ni2+, Fe3+, Fe2+, CrO42-), а також показана можливість як мобілізації, так і іммобілізації металів. Стандартними мікробіологічними методами, а також за допомогою філогенетичного і метагеномного аналізу показано різноманіття мікроорганізмів у Західній Антарктиці. Піросиквенування ампліконів 16S рДНК мікробних угруповань у досліджених зразках виявило представників 20 бактеріальних філ. Мікробіологічними методами виявлено культивовані представники чотирьох філ (Actinobacteria, Firmicutes, Proteobacteria, Bacteroidetes), які включали 25 видів. Наведено результати по таксономії та/або біотехнології спеціалізованих груп екстремофілів: залізовідновлюючих, воденьсинтезуючих і облігатних метанокислюючих бактерій.


Доп.точки доступа:
Tashyrev, O.; Romanovskaya, V.; Rokitko, P.; Tashyreva, H.; Prytula, I.; Suslova, O.; Govorukha, V.; Prekrasna, Ie.; Gladka, G.
Экз-ры:
Найти похожие

18.


    Данкевич, Л. А.
    Генетичне профілювання фітопатогенних бактерій роду Pseudomonas — збудників мокрого водянистого гниття люпину [] / Л. А. Данкевич, В. П. Патика // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 3. - С. 53-65
MeSH-главная:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
ЛЮПИН -- LUPINUS (микробиология)
ПСЕВДОМОНАДЫ -- PSEUDOMONAS (генетика, патогенность)
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY
ГЕНЕТИЧЕСКАЯ ГЕТЕРОГЕННОСТЬ -- GENETIC HETEROGENEITY
Аннотация: Мета. Для коректної видової ідентифікації та оцінки групової гетерогенності було проведено фінгепринтування геномів ізольованих нами Pseudomonas sp., колекційних штамів "Pseudomonas xanthochlora", а також типових представників виду Pseudomonas marginalis та п’яти біоварів виду Pseudomonas fuorescens. Методи. В ході досліджень було використано мікробіологічні, молекулярно-генетичні (REP-ПЛР) методи та методи молекулярної філогенетики (UPGMA). Результати. Оцінена генетична гетерогенність ізольованих Pseudomonas sp. та колекційних "Pseudomonas xanthochlora" штамів. Встановлено значну спорідненість ізольованих Pseudomonas sp. і колекційних "Pseudomonas xanthochlora" штамів із типовим штамом Pseudomonas marginalis pv. marginalis 9175T за BOX, REP та ERIC-профілями. Висновки. BOX, ERIC і REP-профілювання геному збудника мокрого водянистого гниття люпину виявило незначну генетичну гетерогенність даної групи штамів (від 6 до 9 % гетерогенності) та близьку їх спорідненість з представниками виду Pseudomonas marginalis (94 ? 91 % гомології BOX, ERIC і REP-профілів). Подібність результатів BOX і ERIC-профілювання геному збудника мокрого водянистого гниття люпину може бути корисною для швидкої коректної діагностики даного збудника, особливо, у випадку масового ураження рослин.


Доп.точки доступа:
Патика, В. П.
Экз-ры:
Найти похожие

19.


    Іутинська, Г. О.
    Біорізноманітність і функціональні властивості ендофітних прокаріотів [] / Г. О. Іутинська // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 5. - С. 98-113
MeSH-главная:
РАСТЕНИЯ -- PLANTS (микробиология)
СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЕ КУЛЬТУРЫ -- CROPS, AGRICULTURAL (микробиология)
ЭНДОФИТЫ -- ENDOPHYTES
ХОЗЯИН-ПАРАЗИТ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ -- HOST-PARASITE INTERACTIONS
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY
РИЗОСФЕРА -- RHIZOSPHERE
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Вивчення ендофітних бактерій на сьогодні є актуальним напрямком в мікробіології, що розширює наші знання про еволюцію взаємовідносин мікроорганізмів з рослинами, про мікробіом всередині рослинних тканин і органів, а також відкриває нові перспективи практичного використання активних ендофітних штамів для підвищення продуктивності сільськогосподарських культур. В огляді наведено відомості про поширення та біорізноманітність ендофітних прокаріотів у різних рослинах, охарактеризовані типи і механізми взаємовідносин рослин з ендофітними бактеріями, висвітлена їхня роль в стимулюванні росту, поліпшенні мінерального живлення, підвищенні резистентності до дії біотичних і абіотичних факторів. Особливу увагу приділено можливостям практичного використання ендофітних бактерій. Наведено результати власних досліджень, які підтверджують ефективність застосування ендофітно-ризобіальної інокуляції насіння сої для підвищення продуктивності рослин і поліпшення якості отриманої продукції

Экз-ры:
Найти похожие

20.


   
    Polyphase taxonomy of Antarctic bacteria [Text] / G. V. Gladka [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 3. - P3-13
MeSH-главная:
БАКТЕРИИ (выделение и очистка, генетика, классификация)
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY
ОСНОВАНИЙ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЬ -- BASE SEQUENCE (генетика)
МОЛЕКУЛЯРНАЯ СТРУКТУРА -- MOLECULAR STRUCTURE
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ СТРУКТУРЫ -- GENETIC STRUCTURES (генетика)
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- MICROBIOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
АНТАРКТИЧЕСКИЕ РЕГИОНЫ -- ANTARCTIC REGIONS
Аннотация: Однією з проблем сучасної систематики бактерій є те, що філогенетична структура бактерій не завжди узгоджується з традиційною класифікаційною схемою, яка базується на фенотипових властивостях бактерій. Крім того, традиційні методи ідентифікації бактерій з використанням фенотипових властивостей мають ряд недоліків. В останні десятиліття досягнуто значних успіхів у вивченні світу мікробів, використовуючи саме молекулярно-генетичні методи, які дозволяють в короткі терміни провести ідентифікацію. Метою роботи було уточнити видовий статус чотирьох штамів бактерій, ізольованих з чорних лишайників кліфів острова Галіндез в Антарктиці, на основі фенотипових та молекулярно-генетичних властивостей. Методи. Морфологічні та культуральні властивості бактерій вивчали згідно із загальноприйнятими мікробіологічними методами; фізіологічні та біохімічні – використовуючи тестсистеми для ідентифікації бактерій API Coryne та API 20E bioMerieux SA (Франція) відповідно до інструкцій виробника. Філогенетичний аналіз проводили на основі нуклеотидних послідовностей гена 16S рРНК. Для визначення близькоспоріднених видів був проведений порівняльний аналіз нуклеотидних послідовностей генів 16S рРНК, використовуючи програмний пакет BLAST. Філогенетичне положення визначали побудовою дерев (дендрограм), які показують положення досліджуваних штамів серед близькоспоріднених і типових видів (програми ClustalX 2.1, Mega 6.06). Дерево будували за допомогою програми ClustalX 2.1 методом порівняння найближчих сусідів з бутстреп аналізом (bootstrap NJ tree) з використанням 1000 бутстреп випробувань (1000 альтернативних дерев). Далі філогенетичне дерево відкривали програмою Mega v. 6.00 і коректували. Висновки. Філогенетичний і фенотиповий аналізи дозволили визначити у аеробних хемоорганотрофних мікроорганізмів Антарктики видову приналежність трьох ізольованих культур та одну родову. Нуклеотидні послідовності генів 16S rRNA депоновано в Міжнародній базі даних GenBank під номерами HG518622, HG518623, HG518625, HG518626.


Доп.точки доступа:
Gladka, G. V.; Borzova, N. V.; Gudzenko, О. V.; Hovorukha, V. M.; Havryliuk, O. A.; Tashyrev, O. B.
Экз-ры:
Найти похожие

 1-20    21-24 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)