Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Найдено в других БД:

Книг та авторефератів дисертацій (2)

Зведеного каталогу періодичних видань (5)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>S=МИКРОБИОЛОГИЯ ПРОМЫШЛЕННАЯ<.>

Общее количество найденных документов : 6
Показаны документы с 1 по 6

    Абдулнагимов, И. Г.
    Инвалидность детского населения, проживающего в районе расположения микробиологического производства [] / И. Г. Абдулнагимов // Медико-социальная экспертиза и реабилитация : Кварт. науч.-практ. журн. - 2009. - N 1. - С. 38-40
Рубрики: ИНВАЛИДЫ-ДЕТИ
   МИКРОБИОЛОГИЯ ПРОМЫШЛЕННАЯ
   БАШКИРИЯ
   ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ФАКТОРЫ ВОЗДЕЙСТВИЯ

Экз-ры:
Найти похожие

Про подальше реформування медичної та мікробіологічної промисловості [] : постанова Кабінету Міністрів України № 897 від 05.06.2000 р. // Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров'я. - 2018. - N 9. - С. 90-91
MeSH-главная:
МЕДИЦИНСКАЯ ПРОМЫШЛЕННОСТЬ -- MEDICAL INDUSTRY
МИКРОБИОЛОГИЯ ПРОМЫШЛЕННАЯ -- INDUSTRIAL MICROBIOLOGY (законодательство и юриспруденция)
МЕДИЦИНСКОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION, MEDICAL
УКРАИНА -- UKRAINE

Экз-ры:
Найти похожие

Пирог, Т. П.
Біоконверсія змішаних промислових відходів у поверхнево-активні речовини Nocardia vaccinia ІМВ-7405 [] / Т. П. Пирог, А. Ю. Герштман, T. A. Шевчук // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 1. - С. 34-48
MeSH-главная:
МИКРОБИОЛОГИЯ ПРОМЫШЛЕННАЯ -- INDUSTRIAL MICROBIOLOGY
ОТХОДЫ ПРОМЫШЛЕННЫЕ -- INDUSTRIAL WASTE
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
ГЛИЦЕРИН -- GLYCEROL (химия)
МАСЛА РАСТИТЕЛЬНЫЕ -- PLANT OILS (химия)
НОКАРДИИ -- NOCARDIA (химия)
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (химия)
Кл.слова (ненормированные):
Отработанное подсолнечное масло
Аннотация: Визначити умови культивування Nocardia vaccinii ІMВ В-7405 на суміші технічного гліцерину (відходи виробництва біодизелю) та відпрацьованої соняшникової олії, що забезпечують максимальні показники синтезу поверхнево-активних речовин (ПАР). Методи. Концентрацію поверхнево-активних речовин встановлювали ваговим методом після екстракції з супернатанту культуральної рідини модифікованою сумішшю Фолча (хлороформ?метанол?вода=4:3:2, рН 4,0?4,5 введенням 1н НСl). Оптимальне молярне співвідношення концентрацій рафінованої соняшникової олії та очищеного гліцерину у суміші розраховували теоретично згідно з концепцією «допоміжного субстрату» Бабеля. Результати. На основі теоретичних розрахунків енергетичних потреб синтезу поверхнево-активних трегалозоміколатів і біомаси N. vaccinii ІMВ В-7405 на енергетично дефіцитному субстраті (гліцерин) встановлено, що молярне співвідношення концентрацій рафінованої соняшникової олії та очищеного гліцерину у суміші, за якого досягається максимальний синтез ПАР, повинно становити 0,16:1. Експериментальні дослідження показали, що найвищі показники синтезу ПАР спостерігали за молярних співвідношень концентрацій цих субстратів 0,14:1?0,19:1, максимально наближених до теоретично розрахованого. Встановлено можливість заміни очищеного гліцерину та рафінованої олії у суміші на відходи виробництва біодизелю та відпрацьовану олію. За молярного співвідношення концентрацій відпрацьованої олії та технічного гліцерину 0,078:1 у суміші (з врахуванням 50% вмісту гліцерину у складі відходів виробництва біодизелю) та використання інокуляту, вирощеного на технічному гліцерині, кількість синтезованих ПАР становила 5,1?5,4 г/л, що в 1,6?2,3 раза вище порівняно з культивуванням N. vaccinii ІMВ В-7405 на відповідних моносубстратах. Висновки. Наведені результати підтверджують попередні дані про доцільність використання суміші енергетично нерівноцінних ростових субстратів для підвищення синтезу вторинних метаболітів і засвідчують, що висока ефективність таких змішаних субстратів може бути досягнута як при правильному виборі субстратів, так і коректному визначенні молярного співвідношення їх концентрацій. Використання відпрацьованої соняшникової олії та технічного гліцерину для одержання мікробних ПАР дасть змогу вирішити одночасно кілька важливих проблем: знизити собівартість цільового продукту, утилізувати токсичні промислові відходи та підвищити рентабельність виробництва біодизелю

Доп.точки доступа:
Герштман, А. Ю.; Шевчук, T. A.
Экз-ры:
Найти похожие

lanieva, O. D.
Halotolerant yeasts: biodiversity and potential application [Text] / O. D. lanieva // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 5. - P65-87
MeSH-главная:
МИКРОБИОЛОГИЯ ПРОМЫШЛЕННАЯ -- INDUSTRIAL MICROBIOLOGY
ВОДА МОРСКАЯ -- SEAWATER (микробиология)
ЗАСОЛЕННОСТЬ -- SALINITY
ДРОЖЖИ -- YEASTS (выделение и очистка)
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS
ОБЗОР -- REVIEW
Кл.слова (ненормированные):
Галотолерантные дрожжи
Аннотация: Галотолерантні дріжджі представляють гетерогенну группу одноклітинних грибів, здатних виживати та розмножуватися за умов високої солоності. У цьому огляді розглядається біорізноманіття галотолерантних дріжджів у різних джерелах з високим вмістом солі та потенційне практичне застосування цієї групи мікроорганізмів у промисловості та сільському господарстві. Галотолерантні дріжджі виділяють з різних джерел з підвищеним вмістом солі, включаючи морську воду, гіперсалінові водойми та соляники, солоні ґрунти та стічні води, харчові продукти з високим вмістом солі. Джерела з помірною солоністю, такі як морська вода, харчові продукти, стічні води ферментації оливок характеризуються доволі значним; біорізноманіттям дріжджів як аскоміцетів, так і базідіоміцетів. Гіперсалінові джерела переважно містять пігментовані та меланизовані дріжджі та дріжджоподібні гриби. Здатність до адаптації та стійкість галотолернатних дріжджів до стресу може бути застосована в різних біотехнологічних галузях, зокрема в харчовій та біоремедіаційній промисловості. Дріжджі, ізольовані з харчових продуктів з підвищеним вмістом солі, розглядають як потенційні стартові культури для ферментації відповідних продуктів через їх ферментативну та антимікробну активність та пробіотичні властивості. Морські дріжджі викликають інтерес завдяки продукуванню різноманітних гідролітичних ферментів, отриманню біопалив з використанням морської води, біоремедіації солоних стічних вод та пробіотичному потенціалу в аквакультурі. Галотолеранті дріжджі зі стічних вод з підвищеною солоністю можуть бути застосовані для очистки солоних стічних вод, що містять органічні сполуки. Однак подальші дослідження потрібні для дослідження можливості практичного застосування цієї групи мікроорганізмів.

Экз-ры:
Найти похожие

Вплив екзогенних чинників на поліферментну активність РуБісКО та АТФ-синтази хлоропластів з листя гороху [] / А. В. Семеніхіна [та ін.] // Журн. орган. та фармац. хімії. - 2021. - Том 19, № 3. - С. 21-27
MeSH-главная:
АДЕНОЗИНТРИФОСФАТАЗЫ -- ADENOSINE TRIPHOSPHATASES (выделение и очистка)
БИОПРЕПАРАТЫ -- BIOLOGICAL PRODUCTS (выделение и очистка)
МИКРОБИОЛОГИЯ ПРОМЫШЛЕННАЯ -- INDUSTRIAL MICROBIOLOGY (методы)
ФЕРМЕНТОВ АКТИВАТОРЫ -- ENZYME ACTIVATORS (выделение и очистка)
ДНК ХЛОРОПЛАСТОВ -- DNA, CHLOROPLAST (выделение и очистка)
(энзимология)

Доп.точки доступа:
Семеніхіна, А. В.; Суховєєв, В. В.; Патика, М. В. ; Лукач, В. С.
Экз-ры:
Найти похожие

Effect of different ligand and different ligand heterometal Xylaratohermanates on the activity of ?-L-Rhamnosidases of Eupenicillium erubescens, cryptococcus albidus and penicillium tardum [Text] / О. V. Gudzenko [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 3. - P35-45
MeSH-главная:
МИКРОБИОЛОГИЯ ПРОМЫШЛЕННАЯ -- INDUSTRIAL MICROBIOLOGY (методы)
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (биосинтез, метаболизм)
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (методы)
ГЕРМАНИЙ -- GERMANIUM (химия)
ТЕРМОГРАВИМЕТРИЯ -- THERMOGRAVIMETRY (методы)
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ ИНФРАКРАСНАЯ -- SPECTROPHOTOMETRY, INFRARED (методы)
Аннотация: ?-L-Рамнозидаза [КФ 3.2.1.40], фермент родини гідролаз, має широкий спектр застосування: у харчовій промисловості, наприклад, у виноробстві для покращення якості та аромату вин, у виробництві цитрусових соків та напоїв для видалення гірких компонентів (нарингін), що покращує якість та харчову цінність цих продуктів; у дослідженнях як аналітичний інструмент для вивчення структури складних вуглеводних біополімерів. Для успішного використання ?-L-рамнозидаз у різних біотехнологічних процесах важливим аспектом є розробка способів підвищення їх активності. Основними факторами, що впливають на ріст і метаболізм мікроорганізмів, включаючи синтез ферментів, є фізико-хімічні умови вирощування, склад живильного середовища, введення речовин, які підвищують вихід ферменту, що виявляється у збільшенні його активності. На сьогодні одним із пріоритетних напрямків сучасних досліджень є вивчення впливу різних ефекторних сполук, здатних модифікувати досліджувану ферментативну активність. У цій роботі, яка є продовженням попередніх досліджень, ряд різнолігандних та різнолігандно-гетерометальних германатів із ксиларовою кислотою (H5Xylar), 1,10-фенантроліном, 2,2- біпіридином та іонами 3d-металів (Fe²⁺, Ni²⁺, Cu²⁺, Zn²⁺) були обрані як ефектори. Метою роботи було дослідити вплив ряду різнолігандних та різнолігандно-різнометальних координаційних сполук германію з ксиларовою кислотою (H5Xylar), 1,10– фенантроліном (Phen), 2,2-біпіридином (bipy) та йонами 3d-металів (Fe²⁺, Ni²⁺, Cu²⁺, Zn²⁺) на активність ?-L-рамнозидаз Eupenicillium erubescens 248, Cryptococcus albidus 1001 та Penicillium tardum ІМВ F-100074. Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були ?-L-рамнозидази Eupenicillium erubescens 248, Cryptococcus albidus 1001 та Penicillium tardum IMB F-100074. Активність ?-L-рамнозидази визначали методом Девіса з використанням нарингіну в якості субстрату. Як модифікатори ферментативної активності були використані 12 координаційних сполук германію, склад і будова яких були встановлені за допомогою фізико-хімічних методів дослідження: елементарного аналізу, термогравіметрії, ІЧ-спектроскопії та рентгеноструктурного аналізу. Структури семи сполук зберігаються в Кембриджській кристалографічній базі даних. При вивченні впливу різних сполук на активність ферментів використовували концентрації 0,1 та 0,01 %, час експозиції становив 0,5 та 24 години. Досліджувані сполуки розчиняли в 0,1 % диметилсульфоксиду. УФ-спектри поглинання нативних та хімічно модифікованих препаратів ферментів вивчали на спектрофотометрі-флуориметрі DeNovix DS-11 в діапазоні 220–340 нм, концентрація ферментного препарату – 1,0 мг білка/мл. Висновки. Виявлено особливості впливу досліджених сполук на активність ?-L-рамнозидаз різних продуцентів. Так, встановлено, що сполука (7) ? трис (біпіридин) нікель (II) ?-дигідроксиксиларатогерманат (IV) є найефективнішим активатором ?-L-рамнозидаз усіх трьох штамів мікроміцетів, сполука (6) ? трис (фенантролін) нікель (II) ?-дигідроксиксиларатогерманат (IV) ? ?-L-рамнозидази E. erubescens та C. albidus, тоді як сполука (10) ? мідь (II) ?-дигідроксиксиларатогерманат (IV) купрат (II) ? лише ? -L-рамнозидази P. tardum.

Доп.точки доступа:
Gudzenko, О. V.; Borzova, N. V.; Varbanets, L. D.; Seifullina, I. I.; Chebanenko, O. A.; Martsinko, O. E.
Экз-ры:
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)