Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Найдено в других БД:

Зведеного каталогу періодичних видань (30)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>S=САЛЬНИК<.>

Общее количество найденных документов : 26
Показаны документы с 1 по 26

    Особенности хирургического лечения псевдокист и абсцессов поджелудочной железы [] / И. А. Криворучко [и др.] // Харк. хірург. школа. - 2010. - N 3. - С. 14-16
Рубрики: ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ
   ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПСЕВДОКИСТА
   ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ СВИЩ
   ДРЕНАЖ
   САЛЬНИК

Доп.точки доступа:
Криворучко, И.А.; Балака, С.Н.; Красносельский, Н.В.; Шалдуга, В. Н.; Шалдуга, О. В.
Экз-ры:
Найти похожие

    Хирургическая тактика при остром вторичном оментите у детей [] / О. В. Карасева [и др.] // Дет. хирургия. - 2011. - N 3. - С. 8-12
Рубрики: БРЮШИНЫ БОЛЕЗНИ
   САЛЬНИК
   ДЕТИ
   ЛАПАРОСКОПИЯ
   ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ

Доп.точки доступа:
Карасева, О.В.; Некрутов, А.В.; Капустин, В.А.; Брянцев, А. В.
Экз-ры:
Найти похожие

    Хирургические аспекты трансплантации большого сальника на нижнюю конечность у больных облитерирующим тромбангиитом [] / А. Н. Вачев [и др.] // Хирургия. Журн.им. Н.И. Пирогова. - 2011. - N 12. - С. 19-22
Рубрики: КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ
   ТРОМБАНГИИТ ОБЛИТЕРИРУЮЩИЙ
   СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ
   САЛЬНИК

Доп.точки доступа:
Вачев, А.Н.; Михайлов, М.С.; Новожилов, А.В.; Черновалов, Д. А.
Экз-ры:
Найти похожие

    Контрольно-санационные лапароскопии сальниковой сумки в послеоперационном периоде в лечении панкреонекрозов, осложненных абдоминальным сепсисом [] / М. Н. Изимбергенов [и др.] // Клиническая медицина. - 2013. - Том 91, N 4. - С. 49-53. - Библиогр.: с. 53
Рубрики: ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ
   СЕПСИС
   ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД
   САЛЬНИК
   ЛАПАРОСКОПИЯ

Доп.точки доступа:
Изимбергенов, М.Н.; Койшибаев, А.С.; Изимбергенова, Г.Н.; Иманбаев, К.С.
Экз-ры:
Найти похожие

Морфологічні особливості жирової тканини сальника та підшкірної жирової клітковини в осіб із нормальним індексом маси тіла / К. М. Милиця [и др.] // Патологія. - 2015. - N 3. - С. 90-94
MeSH-главная:
САЛЬНИК -- OMENTUM (анатомия и гистология)
ПОДКОЖНАЯ ЖИРОВАЯ КЛЕТЧАТКА -- SUBCUTANEOUS FAT (анатомия и гистология)
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX

Доп.точки доступа:
Милиця , К.М.; Сорокіна, І.B.; Мирошниченко, М.С.; Плітень, О.М.
Экз-ры:
Найти похожие

    Идиопатический сегментарный инфаркт большого сальника у ребенка [] / Ю. В. Камынин [и др.] // Детская хирургия. - 2015. - Том 19, N 4. - С. 51-53
Рубрики: ИНФАРКТ
   БРЮШИНЫ БОЛЕЗНИ
   САЛЬНИК
   ЛАПАРОСКОПИЯ
   ДЕТИ

Доп.точки доступа:
Камынин, Ю. В.; Прощенко, Я. Н.; Файзуллаев, В. Х.; Зуев, М. Е.
Экз-ры:
Найти похожие

Милица, К. Н.
Оментэктомия как циторедуктивный этап лечения метаболического синдрома при симультанных операциях [] / К. Н. Милица, А. С. Лаврик, О. А. Лаврик // Хірургія України. - 2016. - N 4. - С. 49-54
MeSH-главная:
ЦИТОРЕДУКЦИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- CYTOREDUCTION SURGICAL PROCEDURES (методы)
САЛЬНИК -- OMENTUM (хирургия)
ОЖИРЕНИЕ АБДОМИНАЛЬНОЕ -- OBESITY, ABDOMINAL (хирургия)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (хирургия)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
Аннотация: Цель работы — обосновать возможность использования симультанной оментэктомии как циторедуктивного этапа лечения метаболического синдрома. Материалы и методы. Обследованы 50 пациентов хирургического стационара с метаболическим синдромом и ожирением. Пациентов распределили на две группы: в первую вошли 25 лиц, которым выполнили операцию на органах брюшной полости и/или малого таза, во вторую — 25 лиц, которым после аналогичного этапа выполнили симультанную стандартную оментэктомию. Кроме стандартных дооперационных обследований, в до- и послеоперационный период определяли уровень глюкозы и инсулина в плазме крови. О состоянии инсулинорезистентности (ИР) судили на основании индекса НОМА. Результаты и обсувдение. Проведено теоретическое патогенетическое обоснование эффективности симультанной оментэктомии у пациентов с абдоминальными хирургическими вмешательствами. Выявлено, что уровень глюкозы в крови не отражает нарушение углеводного обмена. При физиологических значениях глюкозы у 88 % пациентов и инсулина у 60 % состояние ИР зарегистрировано у 92%, при этом превышение показателя составляло в среднем 69,9 %. После выполнения симультанной циторедукции висцерального жира путем оментэктомии ИР зафиксирована у 64 % пациентов, выраженность состояния ИР у них уменьшилась в среднем на 44,91 %. Проведенные исследования продемонстрировали снижение тяжести проявлений гиперинсулинемии и ИР при выполнении дебалкинга большого сальника. Выводы. Метаболический дебалкинг в виде симультанной оментэктомии при метаболическом синдроме и ожирении должен стать рутинным этапом хирургического пособия. Однако симультанную оментэктомию следует расматривать как паллиативное лечение и отдавать предпочтение бариатрическим методам лечения. Критерием нарушений углеводного обмена является не уровень глюкозы в крови, а индекс ИР.

Доп.точки доступа:
Лаврик, А.С.; Лаврик, О.А.
Экз-ры:
Найти похожие

Хірургічне лікування гігантської первинної ліпосаркоми великого сальника з розповсюдженим перитонеальним обсіменінням / Л. С. Білянський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2017. - N 4. - С. 112-115
MeSH-главная:
САЛЬНИК -- OMENTUM (патофизиология)
ЛИПОСАРКОМА -- LIPOSARCOMA (диагностика, осложнения, патофизиология, хирургия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Представлено клінічний випадок хірургічного лікування гігантської первинної ліпосаркоми великого сальника з розповсюдженим перитонеальним саркоматозним обсіменінням (PCI = 22). Виконано видалення первинної пухлини, тотальну колектомію та перитонектомію в межах повної оптимальної циторедукції (СС-0), тобто з відсутністю видимих перитонеальних вогнищ, згідно з Сompleteness of cytoreduction Score (CC). Операція завершена формуванням апаратного ілео ректального латеро-термінального анастомозу з протективною ілеостомою за Торнболлом. Остання закрита через 6 місяців після первинної операції. Медіана спостереження склала 21 місяць.
Представлен клинический случай хирургического лечения гигантской первичной липосаркомы большого сальника с распространенным перитонеальным саркоматозным обсеменением (PCI = 22). Удалена первичная опухоль, выполнена тотальная колэктомия и перитонэктомия в объеме полной оптимальной циторедукции (CC-0), то есть с отсутствием видимых перитонеальных очагов, согласно Сompleteness of cytoreduction Score (CC). Операция закончена формированием аппаратного илео-ректального латеро-терминального анастомоза с протективной илеостомой по Торнболлу, закрытой через 6 месяцев. Медиана послеоперационного наблюдения составила 21 месяц.

Доп.точки доступа:
Білянський, Л. С.; Мірошниченко, Є. Ю.; Кальченко, А. Д.; Бутенко, Д. І.
Экз-ры:
Найти похожие

Перекрут и некроз сальниковых отростков ободочной кишки / М. Е. Тимофеев [и др.] // Хирургия. Журнал имени Н.И. Пирогова. - 2014. - N 2. - С. 25-32
MeSH-главная:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (патофизиология)
САЛЬНИК -- OMENTUM (патология)
ПЕРЕКРУТ -- TORSION ABNORMALITY (диагностика, патофизиология, хирургия, этиология)

Доп.точки доступа:
Тимофеев, М. Е.; Фёдоров, Е. Д.; Кречетова, А. П.; Шаповальянц, С. Г.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Мельниченко, М. Г.
Запалення великого сальника у дітей з апендикулярним перитонітом [] / М. Г. Мельниченко, В. О. Ситнікова, В. В. Антонюк // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 63-70. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
САЛЬНИК -- OMENTUM (патология)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (хирургия)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Вступ. Оментити у дітей становлять 30 – 35 % у загальному числі невідкладних лапаротомій. Дискутабельними і не до кінця вирішеними залишаються питання адекватного хірургічного лікування оментитів. Мета і завдання дослідження. Підвищити ефективність лікування дітей з оментитами при апендикулярному перитоніті шляхом покращення діагностики запальних змін великого сальника та визначення показань та обсягів його резекції, для чого провести сонографічну, макроскопічну та гістологічну його оцінку. Матеріал і методи. Під нашим спостереженням перебувало 186 дітей з апендикулярним перитонітом (АП). У всіх дітей під час операції проведено резекцію запально зміненого великого сальнику. Видалені тканини запального вогнища черевної порожнини підлягали макроскопічному й гістологічному дослідженню. Результати та їх обговорення. Параапендикулярні абсцеси інтраопераційно визначалися у дітей як при розповсюдженому (РП), так і при місцевому перитоніті (МП). Найчастіше зустрічалося утворення абсцесу ІІ – 53,8% при РП та 68,1% при МП, тоді як абсцес ІІІ при РП був тільки у кожної третьої дитини, а при МП – у кожної 6 дитини. Проведене сонографічне, макроскопічне та гістологічне дослідження дозволило визначити участь і роль великого сальнику у запальному процесі черевної порожнини у дітей з апендикулярним перитонітом. Висновок. Ультразвуковим обстеженням до операції можливо візуалізувати наявність параапендикулярних абсцесів І-ІІІ при АП для здійснення адекватного за обсягами хірургічного втручання. Макроскопічне інтраопераційно обстеження запальних змін великого сальнику при апендикулярному перитоніті є необхідним для визначення його адекватної резекції. Гістологічним дослідженням у 97,4 % випадках було виявлено гнійний та фібринозно-гнійний оментит, що підтверджує необхідність резекції запально зміненого великого сальнику при апендикулярному перитоніті.

Доп.точки доступа:
Ситнікова, В.О.; Антонюк, В.В.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Дифференцированный подход при лечении больных со стерномедиастинитом после кардиохирургических операций [] / А. Н. Вачев [и др.] // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2018. - Т. 177, № 2. - С. 60-63. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
СТЕРНОТОМИЯ -- STERNOTOMY (вредные воздействия)
МЕДИАСТИНИТ -- MEDIASTINITIS (микробиология, хирургия)
ГРУДНАЯ КЛЕТКА -- THORAX (патофизиология)
ГРУДИНА -- STERNUM (микробиология, патофизиология, хирургия)
ОСТЕОМИЕЛИТ -- OSTEOMYELITIS (хирургия, этиология)
ГРУДНОЙ КЛЕТКИ СТЕНКА -- THORACIC WALL (трансплантация, хирургия)
САЛЬНИК -- OMENTUM (трансплантация)
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC

Доп.точки доступа:
Вачев, А. Н.; Корытцев, В. К.; Адыширин-Заде, Э. Э.; Гладышев, В. В.; Калимуллин, Х. А.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Гострий апендагіт у дітей: клініка, діагностика, лікування (огляд літератури та власне спостереження) / В. C. Конопліцький [та ін.] // Хірургія дитячого віку. - 2019. - N 1. - С. 53-61
MeSH-главная:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (патология, патофизиология)
САЛЬНИК -- OMENTUM (патология, патофизиология)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, патофизиология, терапия)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ДЕТИ -- CHILD

Доп.точки доступа:
Конопліцький, В. C.; Погорілий, В. В.; Каніковський, О. Є.; Головащенко, О. С.; Коробко, Ю. Є.; Белясов, Д. В.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Торсійна патологія великого чепця у дітей: огляд літератури на власні клінічні спостереження / В. C. Конопліцький [та ін.] // Хірургія дитячого віку. - 2019. - N 2. - С. 84-91
MeSH-главная:
САЛЬНИК -- OMENTUM (патология, патофизиология)
ДЕТИ -- CHILD
ОБЗОР -- REVIEW

Доп.точки доступа:
Конопліцький, В. C.; Погорілий, В. В.; Фомін, О. О.; Ксьонз, І. В.; Якименко, О. Г.; Горбатюк, Л. В.; Сасюк, А. І.; Лукіянець, О. О.; Коробко, Ю. Є.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Заворот великого сальника [] / Т. В. Городова-Андрєєва [та ін.] // Хірургія України. - 2019. - N 4. - С. 73-77
MeSH-главная:
САЛЬНИК -- OMENTUM (патология, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE (методы)

Доп.точки доступа:
Городова-Андрєєва, Т. В.; Ляховський, В. І.; Кизименко, О. О.; Сидоренко, А. В.; Лях, В. М.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

Федорченко, І. Л.
Загальна характеристика основних морфометричних показників форми та ангіоархітектоніки великого чепця людини [] / І. Л. Федорченко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 148-153. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
САЛЬНИК -- OMENTUM
АРТЕРИЯ ЖЕЛУДОЧНО-САЛЬНИКОВАЯ -- GASTROEPIPLOIC ARTERY
БРЮШИНА -- PERITONEUM (анатомия и гистология, кровоснабжение, ультраструктура)
Аннотация: В огляді розглянуті вікові особливості великого чепця людини, його метричні та топографічні параметри. Виявлено, що за формою великі чепці можуть бути одно-, дво- та багатолопастними, що визначається вільною його частиною. Лінійні розміри великого чепця людини співставляють типу статури тіла та вікового періоду людини. Довжина вільної частини великого чепця коливається в широких межах і дорівнює від 20 до 43 см (в середньому 31,58 ± 0,8 см); площа поверхні великого чепця у дорослих людей в середньому досягає 0,81 м2, що складає майже половину всієї поверхні очеревини і дорівнює в середньому 0,40 м2. Діапазон індивідуальної мінливості величини великого чепця різний в різні вікові періоди розвитку дитини. Він особливо великий в кінці першого року життя. В наступні 2 – 4 роки життя діапазон мінливості великого чепця незначно звужується, найбільший ріст лінійних розмірів великого чепця спостерігається протягом першого року життя дитини і вони збільшуються в 2, а площа – в 3 рази. Асиметрія поздовжніх розмірів великого чепця справа і зліва також збільшується. Межами великого чепця є: печінка, селезінка; пристінкова очеревина передньої черевної стінки, тонка кишка, висхідна і низхідна частина ободової кишки. Виявлено, що основним джерелом кровопостачання великого чепця людини є черевна і верхня брижова артерії, передня дублікатура великого чепця людини отримує живлення від коротких і довгих чепцевих артерій, а у кровопостачанні верхньої лівої частини чепця беруть участь численні дрібні артеріальні судини, розташовані в товщі шлунково-селезінкової зв’язки. Зазвичай від правої шлунково-чепцевої артерії відгалужуються 5 – 13 гілок, а від лівої – одна. Ліва шлунково-чепцева артерія має довжину від 7 до 21 см, а права чепцево-шлункова артерія – від 10 до 38 см.

Экз-ры:
Найти похожие

16.

Заворот великого чепця: клініка, діагностика та лікування [] / В. С. Конопліцький [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2019. - Т. 1, № 2. - С. 41-46 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
САЛЬНИК -- OMENTUM
ОСТРЫЙ ЖИВОТ -- ABDOMEN, ACUTE
ОСТРАЯ БОЛЬ -- ACUTE PAIN
ПЕРЕКРУТ -- TORSION ABNORMALITY
Аннотация: Перекрут большого сальника является редкой причиной болей в животе у детей. В большинстве случаев у пациентов возникают острые боли в правом нижнем квадранте живота, которые обычно симулируют острый аппендицит. Перекрут большого сальника редко диагностируется до операции, обычно диагноз устанавливается только во время операции, которая выполняется по поводу подозрения на острый аппендицит или другую неотложную патологию органов брюшной полости. Причины перекрута большого сальника не установлены, однако возможно дифференцировать вторичный перекрут, возникающий при наличии органической причины заворота и первичный, когда такой причины не обнаруживается. Лечение только хирургическое.

Доп.точки доступа:
Конопліцький, В. С.; Погорілий, В. В.; Ксьонз, І. В.; Ольхомяк, О. О.; Сасюк, А. І.; Коробко, Ю. Є.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Федорченко, І. Л.
Морфологія великого чепця людини та клінічні аспекти [] / І. Л. Федорченко, А. П. Степанчук // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2019. - № 3. - С. 36-40. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
САЛЬНИК -- OMENTUM
АРТЕРИИ -- ARTERIES
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
Аннотация: В огляді розглянуті структурна організація і вікові особливості великого чепця людини, які визначають його унікальність і функціональне різноманіття в організмі людини. Обговорюються захисні властивості «молочних плям» великого чепця і його використання в реконструктивно-пластичній хірургії. Водночас проаналізовані методи дослідження та їх використання для виявлення рідких патологій чепця.

Доп.точки доступа:
Степанчук, А. П.
Экз-ры:
Найти похожие

18.

Vorovskyi, O. O.
Morphological changes of a great omentum at implantation of polypropylene and composite prostheses at allohernioplasty / O. O. Vorovskyi, V. O. Shaprynskyi, I. M. Sadyk // Вісн. морфології. - 2019. - Том 25, N 4. - P62-69
MeSH-главная:
САЛЬНИК -- OMENTUM (патология)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (вредные воздействия)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (вредные воздействия)
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (осложнения, хирургия)

Доп.точки доступа:
Shaprynskyi, V. O.; Sadyk, I. M.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

Степанчук, А. П.
Морфология жировой ткани человека [] / А. П. Степанчук // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2020. - Т. 20, № 2. - С. 171-175 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
САЛЬНИК -- OMENTUM
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
АДИПОЦИТЫ БУРЫЕ -- ADIPOCYTES, BROWN
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- STROMAL CELLS
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ БУРАЯ -- ADIPOSE TISSUE, BROWN
Аннотация: Риск развития метаболических осложнений при ожирении зависит от топографии избыточной жировой ткани. Жировая ткань является основным источником энергии и обладает эндокринной функцией, секретирует вещества, влияющие на чувствительность тканей к инсулину. Исследованы гистологические препараты жировой ткани большого сальника людей среднего возрастного периода, умерших без патологии пищеварительной системы, и подкожной жировой ткани межлопаточной области плода. В результате микроскопического исследования срезов жировой ткани большого сальника человека и подкожно жировой ткани межлопаточной области плода виявлено, что она состоит из долек и микрососудов. Дольки жировой ткани большого сальника человека состоят из многоугольной формы белых адипоцитов содержащих в цитоплазме одно ядро, смещенное на периферию и одну жировую каплю. Подкожная жировая ткань межлопаточной области плода состоит из бурых адипоцитов с центрально расположенным ядром в цитоплазме, которое окружено численными жировыми каплями. Бурые адипоциты, по сравнению с белыми, имеют меньшие размеры и округлую форму. Количественно бурая жировая ткань преобладает у женщин, нежели у мужчин. Бурая жировая ткань активна не постоянно, а только при низкой температуре окружающей среды. У женщин бурые адипоциты более насыщенны митохондриями чем у мужчин. Жировая ткань большого сальника человека может быть источником имплантации трансплантата для восстановления дефектов органов брюшной полости при обширных хирургических операциях

Экз-ры:
Найти похожие

20.

Федорченко, І. Л.
Зовнішня будова великого чепця людини у віковому аспекті [] / І. Л. Федорченко, А. П. Степанчук // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2020. - Т. 20, № 3. - С. 222-228 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
САЛЬНИК -- OMENTUM (анатомия и гистология)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
КИШЕЧНИК -- INTESTINES
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
Аннотация: На теперішній час великий чепець широко використовується хірургами як джерело трансплантата при реконструктивно-пластичних операціях. Досліджено великі чепці на трупах людей чоловічої і жіночої статі у другому зрілому, похилому і старечому вікових періодах при брахіоморфному, мезоморфному і доліхоморфному типах статури тіла. Застосовувалися соматоскопічний, морфометричний методи і метод анатомічного препарування. Установлено, що великий чепець має дві частини: закріплену і вільну. Закріплена частина чепця розташовується між великою кривиною шлунка і чепцевою стрічкою поперечної ободової кишки і має назву шлунково-ободовокишкової зв'язки. У другому зрілому, похилому і старечому вікових періодах форма і параметри великих чепців не залежали від типу статури тіла людей. У цих же вікових періодах у жінок і чоловіків наявні великі чепці чотирикутної, трикутної і неправильної форми. Найбільшу площу мають чепці чотирикутної форми, меншу трикутної і неправильної форми. Чотирикутна форма великого чепця більш сприятлива для отримання лоскуту з подовженням для трансплантації на органи з великим дефектом. У всіх вікових періодах ступінь розвитку жирової тканини у великому чепці людини залежала від вираження підшкірно-жирової клітковини і особливо в людей із зайвою масою тіла. За наявності жирової тканини виділили наступні форми чепця: 1)великий чепець з відсутністю жирової тканини, 2) великий чепець із помірно розвиненою жировою тканиною, 3) великий чепець із надмірно розвиненою жировою тканиною. Великі чепці з відсутністю жирової тканини пластичні, на них добре видно судини і їх розгалуження. Жирова тканина на таких чепцях розташовується вздовж судин, а інші ділянки, де вона відсутня, прозорі, як тонке мереживо. У великих чепцях з надмірно розвиненою жировою тканиною судини не верифікувалися через численні жирові часточки, які суцільним шаром покривали всю поверхню чепця. Великий чепець із надмірно розвиненою жировою тканиною стає товстим і втрачає свою пластичність. Пацієнту із зайвою масою тіла перед проведенням оментопластики доцільно в передопераційний період лапароскопічно обстежити великий чепець щодо його використання при трансплантації. Однією із причин защемлення кишки можуть бути наявні наскрізні отвори на вільній частині великого чепця.

Доп.точки доступа:
Степанчук, А. П.
Экз-ры:
Найти похожие

21.

Федорченко, І. Л.
Анатомія судин великого чепця людей другого зрілого віку в нормі [] / І. Л. Федорченко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2021. - Т. 21, № 2. - С. 169-175 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
АРТЕРИИ -- ARTERIES
ВЕНЫ -- VEINS
САЛЬНИК -- OMENTUM (анатомия и гистология, кровоснабжение)
Аннотация: Методами анатомічного препарування та морфометрії досліджена варіабельність топографії артерій і вен великих чепців від 20 трупів людей другого зрілого віку. Великий чепець кровопостачається правою і лівою шлунково-чепцевими артеріями. Ці артерії утворюють верхню артеріальну дугу в 80%, у 15% не з’єднуються і в 5% анастомозують через праву і ліву латеральні гілки, утворюючи середню артеріальну дугу великого чепця. Ліва шлунково-чепцева артерія в 10% розташовується в товщі задньої пластинки великого чепця. Від правої шлунково-чепцевої артерії відходять: центральна, праві медіальна, проміжна і латеральна артерії та в 10% ліва додаткова. Права шлунково-чепцева артерія і вена довші (16,95±5,5 см) у чоловіків, ніж у жінок (15,77±2,9 см). Зовнішній діаметр цих судин у жінок більший (0,24±0,03 см артерій і 0,27±0,03 см вен). Центральна артерія найдовша і найширша із усіх чепцевих гілок. Зона центральної артерії краща для формування трансплантата при чотирикутній і трикутній формах великого чепця. Гілки правої шлунково-чепцевої артерії кровопостачають праву половину великого чепця і доходять до нижнього краю вільної його частини. Ліва половина чепця живиться гілками лівої шлунково-чепцевої артерії, а саме лівими медіальною, проміжною і латеральною артеріями, які не доходять до нижнього краю вільної частини чепця. Верхня ліва ділянка чепця у 10% додатково кровопостачалася селезінково-чепцевою артерією. При такому варіанті наявності судин вона може слугувати джерелом для отримання клаптя. Одна вена супроводжує однойменну артерію. Усі вени чепця мають більший діаметр, ніж артерії. Великі чепці мали в 15% чотирикутну, в 25% трикутну і в 60% неправильну форми з двома і більше лопастями. При однолопастній формі чепця ліва і права половини мають однакове кровопостачання. При дволопастній формі в більш вигідних умовах по кровопостачанню знаходиться права половина, що дозволяє рекомендувати її використання в хірургії при трансплантації.

Экз-ры:
Найти похожие

22.

Гістоструктура великого чепця людини в нормі і перитоніті [] / А. П. Степанчук [та ін.] // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2021. - Т. 6, № 5(33). - С. 127-133. - Бібліогр.: с. 131-132
MeSH-главная:
САЛЬНИК -- OMENTUM (анатомия и гистология, аномалии, иннервация, кровоснабжение, патология)
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (диагностика, иммунология, классификация, хирургия)
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ МЕЗЕНХИМНЫЕ -- MESENCHYMAL STROMAL CELLS (действие лекарственных препаратов, иммунология, секреция, ультраструктура, химия)
МАКРОФАГИ -- MACROPHAGES (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, патология, секреция)
ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES (иммунология, метаболизм, патология, секреция, ультраструктура)
Кл.слова (ненормированные):
Пятна Ранвье

Доп.точки доступа:
Степанчук, А. П.; Федорченко, І. Л.; Тарасенко, Я. А.; Тихонова, О. О.; Филенко, Б. М.
Экз-ры:
Найти похожие

23.

Максименко, О. С.
Загальний план будови та принципи морфометричного аналізу великого чепця білих щурів [] / О. С. Максименко, В. Г. Гринь, Ю. П. Костиленко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2022. - Т. 22, № 1. - С. 105-110
MeSH-главная:
САЛЬНИК -- OMENTUM (анатомия и гистология)
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Великий чепець це орган, що відноситься до периферійного відділу імунної системи за рахунок наявності в ньому спеціалізованих лімфоїдних структур, відомих під назвою молочних плям. Встановлено, що дані утвори призначені здійснювати імунний контроль над антигенним складом перитонеальної рідини та брати активну участь у різних патологічних процесах органів черевної порожнини. За даними літератури, великий чепець білих щурів є за основними морфологічними рисами (у мініатюрі), гомологічним людському. Мета дослідження. Вивчити загальний план будови та принципи морфометричного аналізу великого чепця білих щурів.

Доп.точки доступа:
Гринь, В. Г.; Костиленко, Ю. П.
Экз-ры:
Найти похожие

24.

Защемлення печінкового кута товстої кишки і пасма чепця в трикутнику Бохдалека справа [] / А. Г. Шевчук [та ін.] // Art of Medicine. - 2018. - № 4. - С. 192-193 . - ISSN 2521-1455
MeSH-главная:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (патология)
САЛЬНИК -- OMENTUM (патология)
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ВРОЖДЕННАЯ -- HERNIAS, DIAPHRAGMATIC, CONGENITAL (хирургия)

Доп.точки доступа:
Шевчук, А. Г.; Василюк, С. М.; Голояд, Я. Б.; Кримець, С. А.; Попович, Я. О.
Экз-ры:
Найти похожие

25.

Молочні плями великого чепця [] / І. В. Ксьонз [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2023. - Т. 23, № 2 (ч.2). - С. 135-140
MeSH-главная:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
САЛЬНИК -- OMENTUM
Аннотация: В статті представлений огляд даних зарубіжної та вітчизняної літератури про різні аспекти морфофункціональної організації молочних плям великого чепця в нормі і патологічному процесі в черевній порожнині. Проаналізовані дані морфології клітинного складу молочної плями великого чепця в нормі і патологічних процесах в черевній порожнині. Молочні плями великого чепця не мають капсули, клітинний склад в нормі представлений в більшості макрофагами і лімфоцитами. При патологічних процесах в черевній порожнині в молочній плямі виявляються додаткові клітини: фібробласти, плазмоцити, дендритні (антигенпрезентуючі) і тучні клітини. В нормі в структурі молочної плями наявні жирові клітини (адипоцити), недиференційовані мезенхімальні клітини, еластичні, ретикулярні та нервові волокна. Аналіз даних літератури дозволив виявити подвійну роль молочних плям - як захисну, так і імунну. Перша характеризується екстреним виходом резидентних мак-рофагів з молочної плями в черевну порожнину при наявності в ній патогена. На початку запальної відповіді, мезотеліальні клітини після активації патогеном утворюють хемокіни, що посилюють запалення та генерують сигнали через створення градієнта хемотаксичних цитокінів для проникнення лейкоцитів із фенестрованих посткапілярних венул через стігмати в черевну порожнину. Друга роль характеризується секрецією цитокінів зрілими дендритними (антигенпрезентуючими) клітинами і їх взаємодією з Т-клітинами молочної плями для досягнення імунної відповіді. Макрофаги молочної плями секретують хемокінові ліганди, які сприяють міграції і колонізації великого чепця клітинами рака яєчників.

Доп.точки доступа:
Ксьонз, І. В.; Костиленко, Ю. П.; Ляховський, В. І.; Конопліцький, В. С.; Максимовський, В. Є.
Экз-ры:
Найти похожие

26.

Жайворонок, М. М.
Ультразвукова діагностика перекруту та некрозу сальникових відростків ободової кишки у дорослих [] / М. М. Жайворонок, О. В. Щербіна, Н. В. Дереш // Radiation Diagnostics, Radiation Therapy. - 2023. - № 1. - С. 34-44
MeSH-главная:
ОБОДОЧНОЙ КИШКИ БОЛЕЗНИ -- COLONIC DISEASES (диагностика)
САЛЬНИК -- OMENTUM (патология)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)

Доп.точки доступа:
Щербіна, О. В.; Дереш, Н. В.
Экз-ры:
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)