Національна наукова медична бібліотека України
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
 Найдено в других БД:Книг та авторефератів дисертацій (3)Зведеного каталогу періодичних видань (15)Предметні рубрики (1)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>S=ТОПОГРАФИЯ МЕДИЦИНСКАЯ<.>
Общее количество найденных документов : 11
Показаны документы с 1 по 11
1.


   
    Диагностика и терапия головных болей у детей и подростков с ортопедической патологией [] / А. А. Гайдук [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2013. - Том 113, N 12. - С. 26-32. - Библиогр.: с. 31-32
Рубрики: ОРТОПЕДИЯ
   ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ

   ТОПОГРАФИЯ МЕДИЦИНСКАЯ

   ДЕТИ



Доп.точки доступа:
Гайдук, А.А.; Коростовцев, Д.Д.; Гайдук, Ю.В.; Агеева, Л.Я.
Экз-ры:
Найти похожие

2.


    Постолаки, А.
    Анатомо-морфологические, топографические и биомеханические особенности межзубных контактных поверхностей постоянных зубов. Часть I [] / А. Постолаки // ДентАрт. - 2017. - № 1. - С. 59-66. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ЗУБНОЙ РЯД ПОСТОЯННЫЙ -- DENTITION, PERMANENT
МИКРОСКОПИЯ ЭЛЕКТРОННАЯ -- MICROSCOPY, ELECTRON (использование, методы)
ТОПОГРАФИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- TOPOGRAPHY, MEDICAL (методы, оборудование)

Экз-ры:
Найти похожие

3.


   
    Features of spatial topography of male's diaphragm in the sagittal plane [] / V. G. Dudenko, V. Yu. Vdovichenko, V. V. Kurinnyi // Вісник проблем біології і медицини. - 2017. - Т. 2, № 4. - С. 84-87 : табл. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ДИАФРАГМА -- DIAPHRAGM (анатомия и гистология)
МУЖЧИНЫ -- MEN
ТОПОГРАФИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- TOPOGRAPHY, MEDICAL


Доп.точки доступа:
Dudenko, V.G.; Vdovichenko, V.Yu.; Kurinnyi, V.V.
Экз-ры:
Найти похожие

4.


    Дуденко, В. Г.
    Пространственная топография диафрагмы в сагиттальной плоскости у женщин [] / В. Г. Дуденко, В. Ю. Вдовиченко, В. В. Куринной // Клінічна та експериментальна патологія. - 2017. - Т. 16, № 2 (ч.2). - С. 12-15. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ДИАФРАГМА -- DIAPHRAGM (патология)
ТОПОГРАФИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- TOPOGRAPHY, MEDICAL (методы)
Аннотация: Для проведення діагностичних і лікувальних маніпуляцій важливе значення має знання індивідуальної просторової топографії діафрагми пацієнта. Дослідження з метою встановити індивідуальні особливості просторової топографії діафрагми людини в сагітальній площині на основі даних СКТ-дослідження з урахуванням статі, віку та соматотипу. Матеріалом були дані 75 пацієнтів, обстежених стосовно захворювань різних органів черевної та грудної порожнин. Вимірювання кутів приєднання діафрагми проводилось у сагітальній площині по вертебральній, паравертебральній, лопатковій та задній аксілярній лініях із обох сторін (переднє та заднє значення). Статистична обробка отриманих вимірювань виявила незначну кореляційний залежність між віком і кутом прикріплення діафрагми у жінок. Інші показники не мали кореляції з досліджуваними значеннями (стать і тип будови тіла).


Доп.точки доступа:
Вдовиченко, В.Ю.; Куринной, В.В.
Экз-ры:
Найти похожие

5.


    Постолаки, А.
    Анатомо-морфологические, топографические и биомеханические особенности межзубных контактных поверхностей постоянных зубов. Часть IV [] / А. Постолаки // ДентАрт. - 2018. - № 1. - С. 66-73. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ЗУБНОЙ РЯД ПОСТОЯННЫЙ -- DENTITION, PERMANENT
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ТОПОГРАФИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- TOPOGRAPHY, MEDICAL (методы)

Экз-ры:
Найти похожие

6.


    Яким'юк, Д. І.
    Топографія структур ділянки кульшового суглоба у пренатальному періоді онтогенезу людини [] / Д. І. Яким'юк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2016. - Т. 15, № 4. - С. 22-26. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ОНТОГЕНЕЗ
ТОПОГРАФИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- TOPOGRAPHY, MEDICAL
ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ -- HIP JOINT (анатомия и гистология)
Аннотация: За допомогою морфологічних методів дослідження вивчено розвиток та топографію структур ділянки кульшового суглоба у 40 зародків та передплодів, 28 плодів та 9 новонароджених людини. Визначено топографію структур ділянки кульшового суглоба. Вперше комплексно вивчені хронологічні закономірності розвитку і формування кісткових та м’язових структур ділянки кульшового суглоба та їх топографоанатомічне становлення впродовж внутрішньоутробного розвитку людини. Визначена динаміка змін морфометричних показників м’язів, зв’язкового апарату та кісткових структур ділянки кульшового суглоба.

Экз-ры:
Найти похожие

7.


   
    Варіанти топогрфії судин селезінкових воріт у новонароджених [] / Б. І. Шумко [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2016. - Т. 15, № 4. - С. 67-69. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
СЕЛЕЗЕНКА -- SPLEEN (анатомия и гистология)
ТОПОГРАФИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- TOPOGRAPHY, MEDICAL (методы)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Аннотация: У статті наведені відомості про становлення топографії судин селезінкових воріт у новонароджених людини. Встановлено, що розміри, форма селезінкових воріт, їх протяжність і топографія судин індивідуально дуже варіабельні у новонароджених і залежать від варіантів розгалуження артерій та формування вен, а також від форми селезінки та конституції суб’єкта. Проведений статистичний і математичний аналіз отриманих морфометричних даних, що дозволило більш об’єктивно оцінити динаміку росту і зміни топографії кровоносних судин селезінки в процесі розвитку.


Доп.точки доступа:
Шумко, Б.І.; Слободян, І.О.; Малишевський, І.О.; Лаврів, Л.П.
Экз-ры:
Найти похожие

8.


   
    Статеві відмінності кровопостачання сечівника у плодів людини 6 місяців [] / Т. В. Хмара [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2018. - № 3. - С. 329-332 : рис. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
УРЕТРА -- URETHRA (кровоснабжение)
ТОПОГРАФИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- TOPOGRAPHY, MEDICAL
ПЛОД -- FETUS (кровоснабжение)


Доп.точки доступа:
Хмара, Т. В.; Заморський, І. І.; Бойчук, О. М.; Бамбуляк, А. В.; Гончаренко, В. А.
Экз-ры:
Найти похожие

9.


   
    Зависимость техники выполнения инфраорбитальной проводниковой анестезии внутриканальным способом от топографо-анатомических особенностей удвоенных подглазничных каналов [] / О. В. Дубровіна [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2018. - Т. 1, № 4. - С. 209-212 : ил. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ТОПОГРАФИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- TOPOGRAPHY, MEDICAL
ЧЕЛЮСТЬ ВЕРХНЯЯ -- MAXILLA (действие лекарственных препаратов)


Доп.точки доступа:
Дубровіна, О. В.; Шерстюк, О. О.; Проніна, О. М.; Тарасенко, Я. А.; Гринь, В. Г.; Горбаченко, О. Б.
Экз-ры:
Найти похожие

10.


   
    Становлення топографії кровоносних судин верхніх сечових шляхів у плодовому періоді онтогенезу людини [] / О. В. Цигикало [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 174-180. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ТОПОГРАФИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- TOPOGRAPHY, MEDICAL
УРЕТРА -- URETHRA (кровоснабжение, эмбриология)
Аннотация: Мета роботи — з’ясувати особливості кровопостачання верхніх сечових шляхів у плодовому періоді онтогенезу людини. Матеріал і методи. Дослідження виконано на 58 препаратах плодів людини 4–10 місяців 81,0–375,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) з використання комплексу методів морфологічного дослідження, який включав антропометрію, морфометрію, ін’єкцію судин з подальшою рентгенографією та препаруванням, мікроскопію, графічне реконструювання та статистичний аналіз. Результати. На початку плодового періоду внутрішньоутробного розвитку (ВУР) встановлюється дефінітивна топографія кровоносних судин верхніх сечових шляхів. Черевна частина сечовода кровопостачається сечовідними гілками яєчкової (яєчникової) артерії, сечовідними гілками від ниркових та капсульних артерій. У проксимальному відділі сечовода визначається їх анастомозування. Варіантами кровопостачання черевної частини сечовода є сечовідні гілки черевної частини аорти та внутрішніх клубових артерій. Наприкінці плодового періоду онтогенезу людини форма сечовідних артерій стає звивистою, що збігається з прискореними темпами зростання їх довжини та уповільненням збільшення довжини сечовода. У плодовому періоді ВУР чітко визначається присечовідна клітковина в оточенні пластинок заочеревинної фасції, причому вона більш виражена позаду черевної частини сечовода. Венозний відтік від черевної частини сечовода відбувається проксимально у ниркові, дистально — у сечовідні, капсульні, яєчкові (яєчникові) вени. На бічній поверхні мисково-сечовідного сегмента чітко визначається дугоподібна вена, яка ймовірно відіграє роль венозного циркулярного кола між різними шляхами відтоку крові від черевної частини сечовода. Висновки. 1. Кровопостачання черевної частини сечовода у плодів людини забезпечується сечовідними гілками яєчкових (яєчникових) артерій та капсульних артерій нирки. 2. Для примискового сегмента сечовода характерна наявність трьох внутрішньостінкових венозних сплетень, розміщених у підслизовому прошарку, м’язовій та зовнішній оболонках, які анастомозують між собою завдяки проникним венам. 3. Венозним колектором черевної частини сечовода є дугоподібна вена, яка знаходиться на його бічній стінці. Венозний відтік здійснюється у двох напрямках: краніально — в капсульні та ниркові вени, каудально — у капсульні, сечовідні та яєчкові (яєчникові) вени. 4. Критичними періодами розвитку черевної частини сечовода є 4–5-й місяці внутрішньоутробного періоду розвитку — час можливого виникнення варіантів їх синтопії з судинами та природжених вад.


Доп.точки доступа:
Цигикало, О. В.; Андрущак, Л. А.; Пентелейчук, Н. П.; Семенюк, Т. О.; Малик, Ю. Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

11.


   
    Сучасні відомості про розвиток і становлення топографії пупкової вени (огляд літератури) [] / О. М. Слободян [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 4. - С. 66-69. - Бібліогр.: с.
MeSH-главная:
ПУПОЧНЫЕ ВЕНЫ -- UMBILICAL VEINS
ПЕЧЕНОЧНЫЕ ВЕНЫ -- HEPATIC VEINS
ТОПОГРАФИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- TOPOGRAPHY, MEDICAL
ПЛОД -- FETUS
Аннотация: Успіх хірургічних втручань в значній мірі залежить від вичерпних відомостей про особливості топографії і варіанти будови внутрішньоорганних венозних судин печінки. Найбільшою приносною судиною печінки у плодів є пупкова вена (ПВ), яка проходить у щілині круглої зв’язки печінки і віддає від 2 до 5 гілок до лівої частки печінки та стільки ж до квадратної. На рівні лівого краю поперечної борозни ПВ поділяється на три кінцеві гілки: задню гілку до лівої частки, венозну (аранцієву) протоку та анастомотичну гілку, за допомогою якої ПВ з’єднується з ворітною печінковою веною (ВПВ). Проаналізувавши ряд наукової літератури можна сказати, що у плодів людини кожна частка печінки має самостійні джерела кровопостачання, а саме: ліва і квадратна частки живляться ПВ; хвостата – анастомотичною гілкою; права – анастомотичною гілкою та ВПВ. У всіх випадках, ділянка галуження ПВ значно перевищує ділянку галуження ВПВ. Особливість кровоносної системи печінки полягає в тому, що кров до неї проходить двома судинами – печінковою артерією і ВПВ, а виходять печінкові вени в нижню порожнисту вену. Цікаво, що 75% всієї крові що проходить в печінку несе ВПВ, а 25% – печінкова артерія. Деякі автори, вивчаючи взаємовідношення пупкової вени і ВПВ з паренхімою печінки у плодів та дітей до 10 років, описали чотири їх варіанти: 1) ПВ, яка добре простежується до місцявпадіння у ворітну систему; 2) між лівою та квадратною частками печінки є сполучнотканинна перетинка; 3) між лівою і квадратною частками печінки наявний місток паренхіми; 4) ПВ проходить в товщі лівої частки печінки. У сучасній літературі анатомія пупкової і тісно пов’язаних з нею припупкових вен висвітлюється мало, незважаючи на дослідження, які проводилися в цій галузі ще в XIX столітті. Кругла зв’язка печінки є волокнистим залишком облітерованої ПВ, проте невеличкий просвіт ПВ зберігається в дорослому житті. Грунтовне і детальне дослідження особливостей внутрішньоорганного взаємовідношення між венозними структурами печінки в пренатальному періоді онтогенезу в деякій мірі може служити підгрунтям для успішного проведення антенатальної профілактики, удосконалення існуючих і розробки нових оперативних прийомів при хірургічних втручаннях у дітей раннього віку та сприяти уточненню діагностики природжених вад і набутих після народження, захворювань печінки.


Доп.точки доступа:
Слободян, О. М.; Забродська, О. С.; Процак, Т. В.; Цуркан, І. М.
Экз-ры:
Найти похожие

 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)