Тимофеев, А. А. Клиническое течение гнойно-воспалительных заболеваний челюстей и мягких тканей челюстно-лицевой области у больных, употребляющих наркотик "Винт" [] / А. А. Тимофеев, А. В. Дакал // Современная стоматология. - 2010. - N 1. - С. 96-102 Рубрики: НАРКОМАНИЯ НАРКОТИКИ ЧЕЛЮСТЕЙ БОЛЕЗНИ ПЕРИОСТИТ ПЕРИОДОНТИТ ОСТЕОМИЕЛИТ МЯГКИХ ТКАНЕЙ ИНФЕКЦИИ ЛИМФАДЕНИТ Дод.точки доступу: Дакал, А.В. Экз-ры: |
Диагностика острого лимфаденита и аденофлегмоны шеи у больных сахарным диабетом [] / Ю. В. Назарочкин, О. Е. Мазурин, Д. Р. Фернандо и др. // Вестн. оториноларингологии. - 2010. - N 2. - С. 14-16 Рубрики: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ФЛЕГМОНА ГОЛОВЫ И ШЕИ НОВООБРАЗОВАНИЯ ЛИМФАДЕНИТ ДИАГНОСТИКА Дод.точки доступу: Назарочкин, Ю.В.; Мазурин, О.Е.; Фернандо, Д.Р.; Проскурин, А.И. Экз-ры: |
Анализ методов догоспитального лечения гнойных заболеваний верхней конечности и молочных желез у беременных [] / Д. Г. Рутенбург [и др.] // Журн. акушерства и женс. болезней. - 2011. - Том 60, Вып. 1. - С. 119-123 Рубрики: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ МЯГКИХ ТКАНЕЙ ИНФЕКЦИИ МАСТИТ НАГНОЕНИЕ МЕДИЦИНСКИЕ ОШИБКИ АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКАЯ ПОМОЩЬ ФЛЕГМОНА ЛИМФАДЕНИТ Дод.точки доступу: Рутенбург, Д.Г.; Конычев, А.В.; Конычева, Е.А.; Иваненко, А. Б.; Буркова, Н. В. Экз-ры: |
Гриценко, М. І. Регіонарний специфічний лімфаденіт після щеплення БЦЖ у дітей [] / М. І. Гриценко, Є. М. Гриценко, Л. Ю. Ващук // Клініч. хірургія. - 2011. - N 11. - С. 15 Рубрики: ЛИМФАДЕНИТ ВАКЦИНА БЦЖ ТУБЕРКУЛЕЗ Дод.точки доступу: Гриценко, Є.М.; Ващук, Л.Ю. Экз-ры: |
Ксьонз, І. В. Ультразвукова характеристика гострих та хронічних неодонтогенних піднижньощелепних лімфаденітів у дітей [] / І. В. Ксьонз // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2015. - N 2/3. - С. 78-82 MeSH-головна: ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ БОЛЕЗНИ -- MANDIBULAR DISEASES (патофизиология) ЛИМФАДЕНИТ -- LYMPHADENITIS (диагностика, ультрасонография) ДЕТИ -- CHILD Экз-ры: |
Ксьонз, І. В. Аналіз ультразвукових характеристик при гострих та хронічних піднижньощелепних лімфаденітах у дітей / І. В. Ксьонз // Вісн. Вінниц. нац. мед. ун-ту ім. М. І. Пирогова. - 2015. - Т. 19, N 2. - С. 410-415 MeSH-головна: ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ БОЛЕЗНИ -- MANDIBULAR DISEASES (диагностика) ЛИМФАДЕНИТ -- LYMPHADENITIS (диагностика, патофизиология, ультрасонография) ДЕТИ -- CHILD Экз-ры: |
Особенности местного лечения одонтогенных гнойных лимфаденитов [] / А. А. Тимофеев [и др.] // Современная стоматология. - 2015. - N 5. - С. 48-55 MeSH-головна: ЛИМФАДЕНИТ -- LYMPHADENITIS (диагностика, терапия, хирургия, этиология) ЧЕЛЮСТЕЙ БОЛЕЗНИ -- JAW DISEASES (диагностика, терапия, хирургия, этиология) ШЕЯ -- NECK (патология, хирургия) ТИРОТРИЦИН -- TYROTHRICIN (прием и дозировка, терапевтическое применение) Кл.слова (ненормовані): тирозур Дод.точки доступу: Тимофеев, А.А.; Ушко, Н.А.; Максимча, С.В.; Ярифа, М. А. ; Гайдамака, Н. В. Экз-ры: |
Лікування гнійних лімфаденітів у дітей у післяопераційному періоді [] / О. А. Данилов [и др.] // Хірургія дитячого віку. - 2015. - N 3/4. - С. 47-53 MeSH-головна: ЛИМФАДЕНИТ -- LYMPHADENITIS (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, хирургия) ДЕТИ -- CHILD Дод.точки доступу: Данилов , О.А.; Рибальченко, В.Ф.; Талько, М.О.; Міхнушева, О.С. Экз-ры: |
Синєпупова, Н. А. Диференціальна діагностика гострого лімфаденіту щелепно-лицевої ділянки у дітей за допомогою еластографії зсувної хвилі / Н. А. Синєпупова, М. О. Талько, Д. М. Синєпупов // Хірургія дитячого віку. - 2017. - N 1. - С. 39-44 MeSH-головна: ЛИМФАДЕНИТ -- LYMPHADENITIS (диагностика, осложнения, патофизиология) ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL ЭЛАСТИЧНОСТИ ТКАНИ ВИЗУАЛИЗАЦИИ МЕТОДЫ -- ELASTICITY IMAGING TECHNIQUES (использование) ДЕТИ -- CHILD Дод.точки доступу: Талько, М. О.; Синєпупов, Д. М. Экз-ры: |
Використання дренуючих сорбентів при лікуванні гнійних лімфаденітів у дітей / М. О. Талько [та ін.] // Хірургія дитячого віку. - 2017. - N 3. - С. 147-148 MeSH-головна: ЛИМФАДЕНИТ -- LYMPHADENITIS (осложнения, терапия) НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (патофизиология, хирургия) ПОВЯЗКИ -- BANDAGES (использование) АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение) ДЕТИ -- CHILD Дод.точки доступу: Талько, М. О.; Данилов, О. А.; Горбатюк, О. М.; Рибальченко, В. Ф. Экз-ры: |
Талько, М. О. Застосування лімфотропної протимікробної терапії у лікуванні гострих лімфаденітів у дітей [] / М. О. Талько // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 2. - С. 36-43. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение) ЛИМФАДЕНИТ -- LYMPHADENITIS (лекарственная терапия) ДЕТИ -- CHILD Анотація: Мета дослідження – вивчити ефективність застосування лімфотропної протимікробної терапії гострих лімфаденітів у дітей. Матеріали та методи. Для вирішення поставленої задачі на базі хірургічного відділення №2 ДМКЛ№1 було відібрано 60 пацієнтів віком від 3 років з гострими ЛА інфекційної етіології різної локалізації. За методом терапії останніх розділено на дві групи по 30 чол.: в першій (порівняльна) застосовувався лімфотропний, а в другій (контрольна)—внутрішьовенний шляхи введення препарату. В кожній із них виділено по дві підгрупи в залежності від стадії запального процесу: ексудативно-інфільтраційних змін та абсцедування. Розподіл пацієнтів в даних групах згідно віку, локалізації процесу був однаковий. Регіонарне лімфотропне введення антибіотика здійснювалося підшкірно на глибину 1,5-2см. у проміжок між І-шим і ІІ-гим пальцями руки, ноги або ділянку сосковидного відростку, по загальновідомій методиці із використанням 0,25% новокаїну. Лімфотропно застосовували гентаміцин із розрахунку 1мг/кг/добу з інтервалом 24 год. в перші дві доби, надалі через добу, внутрішьовенно - гентаміцин у дозі 2 мг/кг/добу із 8 год. проміжком. Місцеве лікування при серозному лімфаденіті здійснювалося шляхом накладання повязок із 25% розчином димексиду та УВЧ терапією, при абсцедуванні – оперативне втручання. Для оцінки результатів використовували динаміку температурної реакції, лабораторних показників (рівень лейкоцитів та лейкоцитарна формула; ШОЕ), УЗ картини та локальні прояви. Критерієм відміни протимікробної терапії були нормалізація температури тіла, позитивна динаміка локальних та УЗ проявів, нормалізація лабораторних показників. Результати дослідження. При проведенні даного дослідження отримано слідуючі показники. На момент госпіталізації порушення загального стану відмічалося у 53% дітей переважно молодшого віку із ЛА шийно-щелепно-лицевої ділянки. Підвищення температури тіла відмічалося у 86.6% (52), однак гектичних значень вона досягала лише у 13,3% (8). При гнійних ЛА після оперативного втручання її нормалізація протягом першої доби в групі порівняння відмічалася у 61,1% дітей (11), та до кінця другої доби - у 94,4% (17), на відміну від контрольної, в якій тільки на третю добу у 88,8% (16) пацієнтів даний показник був у межах норми. При серозних ЛА на фоні лімфотропної терапії на третю добу нормальна температурна реакція відмічалася у 83,3% (10), в контрольній же групі становила у 66,7% (8). На момент госпіталізації лабораторні дані в обох групах вказували на наявність запального процесу: лейкоцитоз із сувом лейкоцитарної формули вліво у 80% (48), зростання ШОЕ у 60% (36). При застосуванні лімфотропної антибактеріальної терапії (порівняльна група) відмічалася прискорена нормалізація лабораторних показників: вже на третю добу вміст лейкоцитів та лейкоцитарна формула були в межах вікової норми у 93,3% пацієнтів, на відміну від контрольної групи, де даний результат спостерігався лише на пяту добу. Рівень ШОЕ був помірно підвищеним в обох групах та характеризувався більш сповільненими темпами відновлення. Протікання ранньового процесу та загоєння післяопераційної рани в обох групах відбувалося симультанно, на відміну від гострих серозних ЛА, де в групі порівняння спостерігалися прискорені темпи нормалізації, насамперед, зменшення ЛВ та локальної болючості. Середня кількькість ін’єкцій при лімфотропному введенні АБ склала 4, а при внутрішньовенному шляху – 15. Середній ліжко день у групі порівняння при гострих гнійних ЛА склав 7,0, а при серозних – 8,3, тоді як у контрольній – 9,5 відповідно. Висновки. 1. Застосування лімфотропної терапії при гострих лімфаденітах у дітей є патогенетично обгрунтованим. 2. При застосуванні антибактеріальної ЛТ у лікуванні бактеріальних лімфаденітів, як в стадії серозного запалення так і абсцедування, відмічалися прискорені нормалізація температурної реакції організму, лабораторних показників та локальних проявів. 3. Використання ЛТ у двох дітей на початковій стадії деструкції ЛВ (за даними УЗД) дозволило уникнути нагноєння та досягти одужання консервативним шляхом. 4. Застосування лімфотропного регіонарного введення АБ при даній патології дає можливості вводити препарат 1раз кожні 24-48 год. і скоротити, таким чином, як загальну дозу препарату в 2-3рази, так і кількість ін’єкцій. Це істотно не тільки з економічних позицій, а й з огляду на зниження алергізації і токсичного впливу антибіотикотерапії. Экз-ры: |
Тимофеев, А. А. Местное лечение одонтогенных абсцессов мазями на основе лекарственных растений [] / А. А. Тимофеев, Н. А. Ушко // Современная стоматология. - 2017. - N 5. - С. 44-47. - Библиогр.: с. 47 Рубрики: Илон MeSH-головна: ИНФЕКЦИЯ ОДОНТОГЕННАЯ -- FOCAL INFECTION, DENTAL (лекарственная терапия) АБСЦЕСС -- ABSCESS (лекарственная терапия, этиология) ЛИМФАДЕНИТ -- LYMPHADENITIS (лекарственная терапия, этиология) РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ -- PLANT PREPARATIONS (терапевтическое применение) РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов) Дод.точки доступу: Ушко, Н.А. Экз-ры: |
The role of microbial component in the progression of the acute suppurative inflammation of tissues of maxillofacial area in children [Text] / P. I. Tkachenko [et al.] // Світ медицини та біології. - 2018. - № 1(63). - P83-86. - Bibliogr. MeSH-головна: ЛИМФАДЕНИТ -- LYMPHADENITIS ОСТЕОМИЕЛИТ -- OSTEOMYELITIS ХИРУРГИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ -- SURGERY, ORAL Дод.точки доступу: Tkachenko, P. I.; Dobroskok, V. O.; Korotich, N. M.; Kolisnyk, I. A.; Trufanova, V. P. Экз-ры: |
Талько, М. О. Характеристика видового складу збудників при гнійних лімфаденітах у дітей та вибір антибактеріальної терапії [] / М. О. Талько, Г. В. Філоненко // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 2. - С. 42-44. - Бібліогр.: с. 44 MeSH-головна: ЛИМФАДЕНИТ -- LYMPHADENITIS (лекарственная терапия, микробиология, осложнения, хирургия, этиология) НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE БАКТЕРИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- BACTERIOLOGICAL TECHNIQUES (методы) МИКРОБНОЙ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ ТЕСТЫ -- MICROBIAL SENSITIVITY TESTS (методы) АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение) ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL ДЕТИ -- CHILD Дод.точки доступу: Філоненко, Г.В. Экз-ры: |
Талько, М. О. Взаємозв'язок ультразвукових та патоморфологічних змін при бактеріальних лімфаденітах у дітей [] / М. О. Талько // Современная педиатрия. - 2018. - N 3. - С. 48-53. - Бібліогр.: с. 53 MeSH-головна: ЛИМФАДЕНИТ -- LYMPHADENITIS (диагностика, ультрасонография, этиология) БАКТЕРИАЛЬНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- BACTERIAL INFECTIONS (осложнения, этиология) УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (методы) БИОПСИЯ -- BIOPSY ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES ДЕТИ -- CHILD Экз-ры: |
Доброскок, В. О. Порівняльна характеристика стоматологічного статусу у дітей з гострими запальними процесами щелепно-лицевої ділянки [] / В. О. Доброскок // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2018. - Т. 18, № 2. - С. 189-192 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ЧЕЛЮСТЕЙ БОЛЕЗНИ -- JAW DISEASES ЛИМФАДЕНИТ -- LYMPHADENITIS ОСТЕОМИЕЛИТ -- OSTEOMYELITIS Экз-ры: |
Особливості різних нозологічних форм лімфаденітів щелепно-лицевої ділянки у дітей [] / П. І. Ткаченко [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2018. - Т. 18, № 2. - С. 277-281. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ЛИМФАДЕНИТ -- LYMPHADENITIS ШЕЯ -- NECK Дод.точки доступу: Ткаченко, П. І.; Білоконь, С. О.; Доленко, О. Б.; Лохматова, Н. М.; Попело, Ю. В. Экз-ры: |
Дифференциальная диагностика лимфаденопатий челюстно-лицевой области [] / С. И. Миранович [и др.] // Современная стоматология. - 2018. - N 1. - С. 9-14 MeSH-головна: ЛИМФАТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- LYMPHATIC DISEASES (диагностика, классификация, химически вызванный, этиология) ЛИМФАДЕНИТ -- LYMPHADENITIS (диагностика, классификация, химически вызванный, этиология) ЛИМФАТИЧЕСКИЕ УЗЛЫ -- LYMPH NODES (анатомия и гистология, патология) ГОЛОВА -- HEAD ШЕЯ -- NECK Анотація: Лимфаденопатии — группа заболеваний, у которых изменения в лимфатических узлах свидетельствуют об активности и состоянии ответа на патологический агент. Причину проявления лимфаденита выявить сложно, так как увеличение лимфоузлов отмечается при заболеваниях крови, злокачественных опухолях, хронических специфических воспалительных процессах. В зависимости от распространенности различают: локальную, регионарную, генерализованную лимфаденопатии. Генерализованное увеличение лимфатических узлов может наблюдаться при инфекционном мононуклеозе, цитомегаловирусной инфекции, токсоплазмозе, бруцеллезе, туберкулезе, ВИЧ-инфекции и т.д. В статье описана клиническая картина и методы диагностики различных видов лимфаденопатий, акцентировано внимание на инфекционные заболевания, часто протекающие с вовлечением лимфоидной ткани: бактериальные, микробные, грибковые, хламидийные, паразитарные, вирусные. Отмечен перечень лекарственных препаратов, вызывающих синдром лимфаденопатии с описанием диагностических и клинических критериев. Описаны особенности течения данной патологии у детей. Представлены диагностические критерии болезней, проявляющихся синдромом лимфаденопатии: неспецифический лимфаденит, инфекционный мононуклеоз, туберкулез периферических лимфатических узлов, ВИЧ-инфекция, лимфома Ходжкина, неходжкинские лимфомы, хронический вирусный гепатит, болезни Стилла, Гоше, макроглобулинемия Вальденстрема, саркоидоз, туляремия, болезнь Лайма, стрептококковое поражение кожи, болезнь кошачьих царапин. Дана характеристика лимфаденопатий неясного генеза: болезни Бенье — Бека — Шаумана, синдромов Брилла — Симмерса, Созари, Симмерза, Кастлемена, Казала, Франклина, Прасада — Каоузы, Потрие — Ворингера, Пирингера. Дод.точки доступу: Миранович, С.И.; Черченко, Н.Н.; Глинник, А.В.; Самсонов, С.В. Экз-ры: |
Особливості змін лімфоїдної субстанції при різних формах лімфаденітів щелепно-лицевої ділянки у дітей [] / П. І. Ткаченко [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 1. - С. 119-123. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ЛИМФАДЕНИТ -- LYMPHADENITIS ХИРУРГИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ -- SURGERY, ORAL ДЕТИ -- CHILD Анотація: Представлен обзор литературы о роли иммунокомпетентности лимфоидной субстанции и слизистой оболочки полости рта при различных клинических формах лимфаденитов челюстно-лицевой области у детей. Целью работы стало проведение аналитического осмысления важности именно их защитных реакций в реализации возникновения воспалительного процесса в региональных лимфатических узлах. По современным представлениям о морфофункциональном значении лимфатической системы, ее рассматривают, прежде всего, как одну из составляющих защитной системы организма, что в анатомическом плане тесно связано с сосудистой системой, которая включает капилляры, лимфатические сосуды, лимфатические узлы, стволы и протоки, по которым лимфа от органов и систем течет к месту слияния внутренней яремной и подключичной вен. В ответ на попадание в организм инородных тел, несущих на себе признаки чужеродности, в органах лимфатической системы образуются лимфоциты и соответствующие антитела, которые по лимфатическим путям переносятся к месту повреждения, где и происходит реализация иммунного ответа. Наличие значительного количества нозологических форм заболеваний, факториальных причин, участвующих в возникновении острого или хронического воспалительного процесса в лимфатических узлах лица и шеи обусловлено многогранностью функций возложенных на них и несовершенным уровнем развития структурных элементов иммунной системы у детей на общем и местном уровне. Учитывая тот факт, что слизистая оболочка полости рта является пограничной анатомической субстанцией, через которую непосредственно осуществляется антигенная нагрузка, то именно ее иммунокомпетентность может в значительной степени влиять на высокую вероятность формирования воспалительных процессов одонтогенного и неодонтогенного происхождения. Отсутствие углубленных базисных знаний о многофакторности механизмов этиологии и патогенеза лимфаденитов челюстно-лицевой области различного генеза у детей обусловливает определенные трудности их понимания, особенно у детей с признаками нарушений развития в перинатальном и раннем постнатальном периодах, что отражается на онтогенезе, влияя тем самым на силу иммунного ответа организма на общем и местном уровнях. Поэтому изучение морфологической и иммуногистохимичной архитектоники отдельных участков слизистой оболочки полости рта и региональных лимфатических образований, с определением уровня их неспецифической и специфической защиты, является важным фактором для обоснования целесообразности привлечения в состав комплексной терапии иммунокоррегирующих препаратов различной фармакологической направленности. Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация) Дод.точки доступу: Ткаченко, П. І.; Білоконь, С. О.; Лохматова, Н. М.; Коротич, Н. М.; Лобач, Ю. Б. Экз-ры: |