Йосипенко, В. Р.     Роль міфів у формуванні іміджу у політиків [] / В.Р. Йосипенко // Хист. - 2014. - Вып.16(продовження2). - С. 279 MeSH-головна: ПОЛИТИКА -- POLICY ПСИХОЛОГИЯ -- PSYCHOLOGY МИФОЛОГИЯ -- MYTHOLOGY Экз-ры:

Сидорова, Н. Н.     Мы - эстонцы (роль врачей в создании национального эстонского эпоса) (Часть 1) [] / Н. Н. Сидорова // Therapia. Український медичний вісник : науковий журнал. - 2015. - N 10. - С. 63-64 . - ISSN 1990-6617 Рубрики: ЭСТОНИЯ    ВРАЧИ    МИФОЛОГИЯ Дод.точки доступу: Фельман, Фридрих Роберт Экз-ры:

Зварич, І.     Міф як базовий фактор формування традицій [] / І. Зварич, Г. Кравченко // Актуальні питання суспільних наук та історії медицини = Актуальные вопросы общественных наук и истории медицины. - 2016. - № 1. - С. 79-84. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: МИФОЛОГИЯ -- MYTHOLOGY Анотація: В статье исследуется одно из главных положений теории информации, которое гласит: ни в одной из существующих информационных систем количество информации на выходе не может превышать информационной количества на входе. Диалог поколений в процессе становления традиции в условно и той же по объему и семантикой большой, единой для всех и навсегда истиной. Авторы заключают, что так или иначе в истории человечества все теории по различным направлениям, дисциплин, отраслей науки освещали один из аспектов, одно из возможных значений многозначной истины о человеке. Одним из самых высоких проявлений этой истины и реализации ее значений является искусство вообще и искусство слова в частности. Последнее - древняя форма реализации этой истины, потому что духовный человек взял свое начало со слова. Оно стало точкой отсчета человеческой истории, оно отделило человека от животного мира, было единственным средством накопления, хранения и передачи человеческого опыта, оно обеспечило человеку господствующее положение среди других существ на земле. "Вначале было слово..." И потом - всегда. Слово как средство общения и слово как форма познания человеком самого себя, и поэтому слово - как история бытия человеческого духа. История, в которой миф, фольклор и литература являются тремя ступенями на пути восхождения человека к самому себе и к Богу. Дод.точки доступу: Кравченко, Г. Экз-ры:

Bronskyh, S.     The Existential Robinsonnade of Frankenstein [Text] / S. Bronskyh // Актуальні питання суспільних наук та історії медицини = Актуальные вопросы общественных наук и истории медицины. - 2016. - № 1. - P85-88. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: МИФОЛОГИЯ -- MYTHOLOGY Анотація: У нашій спільній роботі з питань літературознавства ми спробували проаналізувати духовні стани приреченого на безсмертя і позбавленого шансу на порятунок душі індивідуума. Це безсмертний персонаж в романах типу "Франкенштейн". Міфологічні концепції романів типу "Франкенштейн" можна вважати предтечею наукової фантастики в літературі. Такого типу романи також містять в собі елементи готичного стилю, а також елементи романтизму. Мета статті полягає у аналізі індивідуальної та соціальної сепарації людини приреченої на безсмертя. Використовуючи традиційні літературні елементи ми знову відкриваємо питання генетичних літературних взаємозв'язків. Ці генетичні зв'язки засновані на використанні літературних універсальних матеріалів в контексті однієї національної літератури. Міфологічне використання роману Франкенштейн, або Сучасний Прометей (роман англійської письменниці Мері Шеллі, який можна назвати родоначальником науково-фантастичної художньої літератури. У романі також є елементи готичного роману і романтизму. Роман був написаний Мері Шеллі у 18 років, і був вперше виданий у 1818-му році в Лондоні, анонімно. Під своїм ім'ям Мері Шеллі опублікувала роман тільки в 1831-му році), стало для літератури ХХ століття невід'ємним атрибутом у змістовій моделі "антиномії - акту творіння та його результатів" у плані "людське-нелюдське" із зважанням на можливість виявлення вагомості духовної першості та моральної зрілості героя. Що означає людська духовна зрілість? У розповідях про Франкенштейна це означає духовне переродження, можливість сприйняти власну "людську сутність" та нестерпне сприйняття власного буття в умовах духовної та фізичної сепарації від усього живого. Історія про Франкештейна відходить власними корнями у минуле, яке передає читачеві історію про оживлення Христа та Лазаря. Багаточисленність форм та способів передачі методів рецепції та переосмислення традиційних сюжетів та образів світової літератури, також підводить нас до відомого мотиву робінзонади. Що ж поєднує історію про Франкенштейна та мотив робінзонади? Хіба ці два персонажі не були у тотальному відчаї та зневірі? Як і Лазар, Франкенштейн відродився, та немов немовля почав пізнавати світ. Роман розповідає про життя і праці Віктора Франкенштейна, який виявився здатним відродити життя в тілі людини, зібраної з частин померлих людей. Однак, побачивши, що його творіння виявилося потворним і жахливим, вчений відрікається від нього і покидає місто, в якому жив і працював. Безіменна істота, яку ненавидять люди за її зовнішній вигляд, незабаром починає переслідувати свого творця. Саме тут включається мотив робінзонади, який передбачає сепарацію персонажа від суспільства. Герой знаходиться у повному нерозумінні того, що відбувається. Подібна змістова переорієнтація відбувається у осмисленні ідейно-семантичних полів. Проблематика описання історичного та літературного завжди ставило риторичні питання перед нами. Тому, й розкрилось питання генетичних та контактних взаємозв'язків та сходжень між літературними явищами, які основані на сюжетно-образному матеріалі минулого, що у взаємодії у певному сенсі ідеальні, оскільки часто мають чисті види наслідування. Экз-ры:

Гавріл, А.     Своєрідність трансформації традиційного сюжетно-образного матеріалу в повісті Валерія Шевчука "Петро Утеклий" [] / А. Гавріл // Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. - 2017. - № 1. - С. 101-106. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: МИФОЛОГИЯ -- MYTHOLOGY БИБЛИЯ -- BIBLE Анотація: В статье проанализировано своеобразие трансформации библейско-христианских и античных сюжетов, мотивов и образовв повести Валерия Шевчука "Петро Утеклый". Рассмотрен вопрос о художественном дуализме произведения - совмещение античных и христианских эстетических систем, философско-психологический дуализм внутреннего мира человека как причины несовершенства и вынужденного страдания индивида. Экз-ры:

Примак, Р.     У багатьох іпостасях [] / Р. Примак // Фармацевт-практик. - 2019. - № 6. - С. 26-27 MeSH-головна: ВАСИЛЕК (действие лекарственных препаратов, химия) МЕДИЦИНА ТРАДИЦИОННАЯ -- MEDICINE, TRADITIONAL (использование) КОСМЕТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- COSMETICS (фармакология, химия) МИФОЛОГИЯ -- MYTHOLOGY Анотація: Незважаючи на те, що волошка синя є бур’яном й засмічує поля жита та пшениці, її люблять і шанують у багатьох країнах світу, зокрема в Україні, де волошку вважають не просто красивою квіткою, що милує око, але й символом душевної краси нашого народу. Не слід забувати, що вона належить до лікарських рослин, й донині не втратила свого значення як в офіційній, так і в народній медицині Экз-ры:

Примак, Р.     «Клондайк» для любознательных [] / Р. Примак // Фармацевт практик. - 2020. - № 5. - С. 36-37 MeSH-головна: РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL (химия) ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE ФАРМАЦИЯ -- PHARMACY (история) МИФОЛОГИЯ -- MYTHOLOGY (психология) РЕЛИГИЯ И МЕДИЦИНА -- RELIGION AND MEDICINE Анотація: В истории медицины и фармации существует много интересных, но малоизвестных фактов, порой серьезных, а порой и забавных. Прежде всего, это касается лекарственных растений, которым посвящено огромное количество литературы. Знакомство с ней может не только разнообразить досуг и развить кругозор, но и способствовать более эффективному и безопасному использованию этих даров природы для профилактики и лечения многих заболеваний Экз-ры:

Примак, Р.     Растения-хищники: правда и вымысел [] / Р. Примак // Фармацевт практик. - 2020. - № 10. - С. 38-39 MeSH-головна: РАСТЕНИЯ -- PLANTS (вредные воздействия, действие лекарственных препаратов, токсичность, химия) АЛКАЛОИДЫ -- ALKALOIDS (вредные воздействия, выделение и очистка, токсичность) МИФОЛОГИЯ -- MYTHOLOGY ЮЖНАЯ АМЕРИКА -- SOUTH AMERICA РОСЯНКА -- DROSERA (действие лекарственных препаратов, химия) Анотація: Долгое время пресса будоражила сообщениями о существовании растений-людоедов, правда, не в наших краях, а в Южной Америке. Находились даже «очевидцы» жутких сцен поглощения крупных животных громадными деревьями. Об этом же свидетельствовали и древние легенды народов разных стран. Конечно, подобные рассказы — это не что иное, как мифы, но среди бесчисленного множества растений, населяющих нашу планету, действительно встречаются хищные Экз-ры:

Губергріц, Н. Б.     Ранні уявлення про харчування, травлення, захворювання шлунково-кишкового тракту та їхнє лікування: від Гіппократа та Галена до Маймоніда [] = Early concepts of nutrition, digestion, diseases of the gastrointestinal tract and their treatment: from Hippocrates and Galen to Maimonides / Н. Б. Губергріц, Н. В. Бєляєва, К. Ю. Ліневська // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 5/6. - С. 70-76. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ИСТОРИЯ АНТИЧНАЯ -- HISTORY, ANCIENT ПИЩЕВАРЕНИЕ -- DIGESTION ПИТАНИЯ ФИЗИОЛОГИЯ -- NUTRITIONAL PHYSIOLOGICAL PHENOMENA РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL ЯДЫ -- POISONS (история) МИФОЛОГИЯ -- MYTHOLOGY (психология) Кл.слова (ненормовані): ГАРУСПИКИ Анотація: Протягом більше ніж тисячі років Гіппократ і Гален були альфою та омегою медичних знань. Незважаючи на значущість їхнього внеску в клінічну і теоретичну медицину, їм не вистачало справжнього розуміння анатомії та фізіології. Гіппократ запропонував доктрину «тканинних рідин», або гуморальної патології, детально описану в його книзі «Природа людини». Галена вважають «спадкоємцем» Гіппократа. Його було визнано одним з найвпливовіших лікарів усіх часів. Кількість його праць була величезною — понад сто книг, які мали широке поширення. Однією з головних заповідей Галена було правило гармонії: всі системи організму збалансовані, а захворювання є результатом порушення цього балансу. Однак деякі його уявлення були помилковими Аристотель розглядав підшлункову залозу, завдяки її розташуванню у черевній порожнині, як орган, основним завданням якого був захист прилеглих судин. В епоху, коли невідомі хвороби спричиняли хаос, концепція відомих причин захворювань призвела до захоплення вивченням харчових отрут та їхніх антидотів серед аристократів, які відчували себе особливо уразливими до погроз такого роду. Згідно з легендою, одним з найвідоміших знавців отрут був Мітридат VI. Педаній Діоскорид був греком, який служив у римській армії за часів імператора Нерона. Мандрівний спосіб життя став причиною того, що йому довелося вивчити велику кількість хвороб та лікарських препаратів. Його каталог лікарських трав і рослин став основою для вивчення та розуміння цілющих властивостей рослин Печінка у багатьох давніх культурах вважалася джерелом божественних пророцтв. Анатомія печінки була добре відома у стародавньому Вавилоні. Збереглася величезна кількість глиняних табличок і виробів, які свідчать про важливість «гепатоскопії» на Близькому Сході як форми пророкування. Ті, хто гадав по нутрощах тварин (наприклад, гаруспіки — божественні тлумачі майбутнього, які використовують печінку як інструмент пророкувань), можуть бути визнані як перші офіційні анатоми, оскільки від точних знань та інтерпретацій окремих компонентів печінки залежало розуміння майбутнього. Після перемоги ассирійського царя Саргона над силами Урарту і Зикірти у 718 р. до н. е. він хотів умиротворити богів, принісши в жертву тварин, при цьому він вивчав їхню печінку для пророкувань. Хоча уявлення про підшлункову залозу сягають давніх часів, про що свідчать коментарі гаруспіків і жерців, функції цього органа були невідомі аж до робіт данських фізіологів Франциска Сільвія та Реньє де Граафа. До їхніх досліджень панкреатичної секреції та з’ясування ролі підшлункової залози у травленні, описаної ван Гельмонтом і Альбрехтом фон Галлером, більшість вчених зосереджували увагу на анатомічному описі органа. Оскільки стародавні ассирійці та месопотамці вірили, що не печінка пророкує майбутнє, а підшлункова залоза, можливо, панкреатологія має набагато раніші витоки. Маймонід, єврейський ерудит і гуманіст, також мав вплив в інших галузях. Він відкрито засуджував астрологію та її спроби розрахувати час приходу Месії. У галузі медицини він приділяв увагу профілактиці, а також цікавився лікуванням захворювань шлунково-кишкового тракту. До початку нашої ери уявлення про травлення, хвороби шлунково-кишкового тракту та їхнє лікування були досить туманними. Попереду був довгий і складний шлях прогресу в цій царині For over a thousand years, Hippocrates and Galen have been the Alpha and Omega of medical knowledge. Despite the importance of their contributions to clinical and theoretical medicine, they lacked a true understanding of anatomy and physiology. Hippocrates is commonly associated with proposing the doctrine of «tissue fluids», or humoral pathology, and his book, «On the Nature of Man», promotes this point of view. Galen became inherited the knowledge of Hippocrates. Ultimately, he was recognized as one of the most influential physicians of all time. The number of his works was enormous: he wrote more than a hundred books, which were widely distributed. One of Galen’s main commandments was the rule of harmony: all body systems are balanced; disease is a result of an imbalance. As one might expect, some of his ideas, however, were erroneous. Aristotle considered the pancreas, due to its location in the abdominal cavity, as an organ which only task was to protect the adjacent vessels. In an era when unknown diseases wreaked havoc, the concept of known causes of diseases led to the fascination with the study of food poisons and their antidotes. This was common among aristocracy who felt particularly vulnerable to this kind of threats. According to legend, one of the most famous connoisseurs of poisons was Mithridates VI. Pedanius Dioscorides was a Greek who served in the Roman army during the reign of the emperor Nero. The wandering nature of life led him to study a large number of diseases and medicines. The catalogue of his medicinal herbs and plants became the basis for the study and understanding of the medicinal properties of plants. Liver was considered the source of divine prophecy in many ancient cultures. The anatomy of liver was well known in ancient Babylon: a huge number of clay tablets and objects were left, which testify to the importance of «hepatoscopy» in the Middle East as a form of prediction. Those who used the insides of animals for divination (e.g., haruspices — divine interpreters of the future, using the liver as a prediction tool), could be considered the first official anatomists, since the understanding of the future depended on accurate knowledge and interpretation of certain liver components. After the victory of the Assyrian king Sargon over the forces of Urartu and Zikirti in 718 BC, Sargon wanted to appease the gods by sacrificing animals; in doing so, he studied their livers for predictions. Although the concept of pancreas is rooted in ancient times, as evidenced by the comments of haruspices and priests, knowledge of the organ functions eluded humanity until the works by Danish physiologists Francis Sylvius and Regnier de Graaf. Prior to their studies of pancreatic secretion and the elucidation of the role of pancreas in digestion, described by van Helmont and Albrecht von Haller, most researchers focused on the anatomical description of the organ. If the ancient Assyrians and Mesopotamians did not believe that liver predicts the future, but believed that it was pancreas that did it, then pancreatology may have earlier origins. Maimonides, a Jewish scholar and humanist, was also influential in other fields: he condemned astrology and its attempts to calculate the time of the Messiah’s coming. In the field of medicine, he paid attention to prevention, and was interested in the treatment of diseases of the gastrointestinal tract By the beginning of our era, ideas about digestion, diseases of the digestive tract and their treatment remained very vague. There was a long and difficult way ahead in this area Дод.точки доступу: Бєляєва, Н. В.; Ліневська, К. Ю.; Гиппократ \про нього\; Гален \про нього\; Аристотель \про нього\; Маймонид \про нього\ Экз-ры:

Костик, В.     Студія Корнила Ластівки "Староукраїнський Пантеон князя Володимира" в контексті міфологієзнавства [] / В. Костик // Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. - 2022. - № 1. - С. 148-152. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ФОЛЬКЛОР -- FOLKLORE МИФОЛОГИЯ -- MYTHOLOGY Экз-ры: