Особенности хирургического лечения псевдокист и абсцессов поджелудочной железы [] / И. А. Криворучко [и др.] // Харк. хірург. школа. - 2010. - N 3. - С. 14-16 Рубрики: ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПСЕВДОКИСТА ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ СВИЩ ДРЕНАЖ САЛЬНИК Дод.точки доступу: Криворучко, И.А.; Балака, С.Н.; Красносельский, Н.В.; Шалдуга, В. Н.; Шалдуга, О. В. Экз-ры: |
Хирургическая тактика при остром вторичном оментите у детей [] / О. В. Карасева [и др.] // Дет. хирургия. - 2011. - N 3. - С. 8-12 Рубрики: БРЮШИНЫ БОЛЕЗНИ САЛЬНИК ДЕТИ ЛАПАРОСКОПИЯ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ Дод.точки доступу: Карасева, О.В.; Некрутов, А.В.; Капустин, В.А.; Брянцев, А. В. Экз-ры: |
Хирургические аспекты трансплантации большого сальника на нижнюю конечность у больных облитерирующим тромбангиитом [] / А. Н. Вачев [и др.] // Хирургия. Журн.им. Н.И. Пирогова. - 2011. - N 12. - С. 19-22 Рубрики: КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ ТРОМБАНГИИТ ОБЛИТЕРИРУЮЩИЙ СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ САЛЬНИК Дод.точки доступу: Вачев, А.Н.; Михайлов, М.С.; Новожилов, А.В.; Черновалов, Д. А. Экз-ры: |
Контрольно-санационные лапароскопии сальниковой сумки в послеоперационном периоде в лечении панкреонекрозов, осложненных абдоминальным сепсисом [] / М. Н. Изимбергенов [и др.] // Клиническая медицина. - 2013. - Том 91, N 4. - С. 49-53. - Библиогр.: с. 53 Рубрики: ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ СЕПСИС ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД САЛЬНИК ЛАПАРОСКОПИЯ Дод.точки доступу: Изимбергенов, М.Н.; Койшибаев, А.С.; Изимбергенова, Г.Н.; Иманбаев, К.С. Экз-ры: |
Идиопатический сегментарный инфаркт большого сальника у ребенка [] / Ю. В. Камынин [и др.] // Детская хирургия. - 2015. - Том 19, N 4. - С. 51-53 Рубрики: ИНФАРКТ БРЮШИНЫ БОЛЕЗНИ САЛЬНИК ЛАПАРОСКОПИЯ ДЕТИ Дод.точки доступу: Камынин, Ю. В.; Прощенко, Я. Н.; Файзуллаев, В. Х.; Зуев, М. Е. Экз-ры: |
Милица, К. Н. Оментэктомия как циторедуктивный этап лечения метаболического синдрома при симультанных операциях [] / К. Н. Милица, А. С. Лаврик, О. А. Лаврик // Хірургія України. - 2016. - N 4. - С. 49-54 MeSH-головна: ЦИТОРЕДУКЦИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- CYTOREDUCTION SURGICAL PROCEDURES (методы) САЛЬНИК -- OMENTUM (хирургия) ОЖИРЕНИЕ АБДОМИНАЛЬНОЕ -- OBESITY, ABDOMINAL (хирургия) МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (хирургия) ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE Анотація: Цель работы — обосновать возможность использования симультанной оментэктомии как циторедуктивного этапа лечения метаболического синдрома. Материалы и методы. Обследованы 50 пациентов хирургического стационара с метаболическим синдромом и ожирением. Пациентов распределили на две группы: в первую вошли 25 лиц, которым выполнили операцию на органах брюшной полости и/или малого таза, во вторую — 25 лиц, которым после аналогичного этапа выполнили симультанную стандартную оментэктомию. Кроме стандартных дооперационных обследований, в до- и послеоперационный период определяли уровень глюкозы и инсулина в плазме крови. О состоянии инсулинорезистентности (ИР) судили на основании индекса НОМА. Результаты и обсувдение. Проведено теоретическое патогенетическое обоснование эффективности симультанной оментэктомии у пациентов с абдоминальными хирургическими вмешательствами. Выявлено, что уровень глюкозы в крови не отражает нарушение углеводного обмена. При физиологических значениях глюкозы у 88 % пациентов и инсулина у 60 % состояние ИР зарегистрировано у 92%, при этом превышение показателя составляло в среднем 69,9 %. После выполнения симультанной циторедукции висцерального жира путем оментэктомии ИР зафиксирована у 64 % пациентов, выраженность состояния ИР у них уменьшилась в среднем на 44,91 %. Проведенные исследования продемонстрировали снижение тяжести проявлений гиперинсулинемии и ИР при выполнении дебалкинга большого сальника. Выводы. Метаболический дебалкинг в виде симультанной оментэктомии при метаболическом синдроме и ожирении должен стать рутинным этапом хирургического пособия. Однако симультанную оментэктомию следует расматривать как паллиативное лечение и отдавать предпочтение бариатрическим методам лечения. Критерием нарушений углеводного обмена является не уровень глюкозы в крови, а индекс ИР. Дод.точки доступу: Лаврик, А.С.; Лаврик, О.А. Экз-ры: |
Хірургічне лікування гігантської первинної ліпосаркоми великого сальника з розповсюдженим перитонеальним обсіменінням / Л. С. Білянський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2017. - N 4. - С. 112-115 MeSH-головна: САЛЬНИК -- OMENTUM (патофизиология) ЛИПОСАРКОМА -- LIPOSARCOMA (диагностика, осложнения, патофизиология, хирургия) ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS Анотація: Представлено клінічний випадок хірургічного лікування гігантської первинної ліпосаркоми великого сальника з розповсюдженим перитонеальним саркоматозним обсіменінням (PCI = 22). Виконано видалення первинної пухлини, тотальну колектомію та перитонектомію в межах повної оптимальної циторедукції (СС-0), тобто з відсутністю видимих перитонеальних вогнищ, згідно з Сompleteness of cytoreduction Score (CC). Операція завершена формуванням апаратного ілео ректального латеро-термінального анастомозу з протективною ілеостомою за Торнболлом. Остання закрита через 6 місяців після первинної операції. Медіана спостереження склала 21 місяць. Представлен клинический случай хирургического лечения гигантской первичной липосаркомы большого сальника с распространенным перитонеальным саркоматозным обсеменением (PCI = 22). Удалена первичная опухоль, выполнена тотальная колэктомия и перитонэктомия в объеме полной оптимальной циторедукции (CC-0), то есть с отсутствием видимых перитонеальных очагов, согласно Сompleteness of cytoreduction Score (CC). Операция закончена формированием аппаратного илео-ректального латеро-терминального анастомоза с протективной илеостомой по Торнболлу, закрытой через 6 месяцев. Медиана послеоперационного наблюдения составила 21 месяц. Дод.точки доступу: Білянський, Л. С.; Мірошниченко, Є. Ю.; Кальченко, А. Д.; Бутенко, Д. І. Экз-ры: |
Перекрут и некроз сальниковых отростков ободочной кишки / М. Е. Тимофеев [и др.] // Хирургия. Журнал имени Н.И. Пирогова. - 2014. - N 2. - С. 25-32 MeSH-головна: ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (патофизиология) САЛЬНИК -- OMENTUM (патология) ПЕРЕКРУТ -- TORSION ABNORMALITY (диагностика, патофизиология, хирургия, этиология) Дод.точки доступу: Тимофеев, М. Е.; Фёдоров, Е. Д.; Кречетова, А. П.; Шаповальянц, С. Г. Экз-ры: |
Мельниченко, М. Г. Запалення великого сальника у дітей з апендикулярним перитонітом [] / М. Г. Мельниченко, В. О. Ситнікова, В. В. Антонюк // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 63-70. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: САЛЬНИК -- OMENTUM (патология) ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (хирургия) ДЕТИ -- CHILD Анотація: Вступ. Оментити у дітей становлять 30 – 35 % у загальному числі невідкладних лапаротомій. Дискутабельними і не до кінця вирішеними залишаються питання адекватного хірургічного лікування оментитів. Мета і завдання дослідження. Підвищити ефективність лікування дітей з оментитами при апендикулярному перитоніті шляхом покращення діагностики запальних змін великого сальника та визначення показань та обсягів його резекції, для чого провести сонографічну, макроскопічну та гістологічну його оцінку. Матеріал і методи. Під нашим спостереженням перебувало 186 дітей з апендикулярним перитонітом (АП). У всіх дітей під час операції проведено резекцію запально зміненого великого сальнику. Видалені тканини запального вогнища черевної порожнини підлягали макроскопічному й гістологічному дослідженню. Результати та їх обговорення. Параапендикулярні абсцеси інтраопераційно визначалися у дітей як при розповсюдженому (РП), так і при місцевому перитоніті (МП). Найчастіше зустрічалося утворення абсцесу ІІ – 53,8% при РП та 68,1% при МП, тоді як абсцес ІІІ при РП був тільки у кожної третьої дитини, а при МП – у кожної 6 дитини. Проведене сонографічне, макроскопічне та гістологічне дослідження дозволило визначити участь і роль великого сальнику у запальному процесі черевної порожнини у дітей з апендикулярним перитонітом. Висновок. Ультразвуковим обстеженням до операції можливо візуалізувати наявність параапендикулярних абсцесів І-ІІІ при АП для здійснення адекватного за обсягами хірургічного втручання. Макроскопічне інтраопераційно обстеження запальних змін великого сальнику при апендикулярному перитоніті є необхідним для визначення його адекватної резекції. Гістологічним дослідженням у 97,4 % випадках було виявлено гнійний та фібринозно-гнійний оментит, що підтверджує необхідність резекції запально зміненого великого сальнику при апендикулярному перитоніті. Дод.точки доступу: Ситнікова, В.О.; Антонюк, В.В. Экз-ры: |
Дифференцированный подход при лечении больных со стерномедиастинитом после кардиохирургических операций [] / А. Н. Вачев [и др.] // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2018. - Т. 177, № 2. - С. 60-63. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: СТЕРНОТОМИЯ -- STERNOTOMY (вредные воздействия) МЕДИАСТИНИТ -- MEDIASTINITIS (микробиология, хирургия) ГРУДНАЯ КЛЕТКА -- THORAX (патофизиология) ГРУДИНА -- STERNUM (микробиология, патофизиология, хирургия) ОСТЕОМИЕЛИТ -- OSTEOMYELITIS (хирургия, этиология) ГРУДНОЙ КЛЕТКИ СТЕНКА -- THORACIC WALL (трансплантация, хирургия) САЛЬНИК -- OMENTUM (трансплантация) ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC Дод.точки доступу: Вачев, А. Н.; Корытцев, В. К.; Адыширин-Заде, Э. Э.; Гладышев, В. В.; Калимуллин, Х. А. Экз-ры: |
Гострий апендагіт у дітей: клініка, діагностика, лікування (огляд літератури та власне спостереження) / В. C. Конопліцький [та ін.] // Хірургія дитячого віку. - 2019. - N 1. - С. 53-61 MeSH-головна: ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (патология, патофизиология) САЛЬНИК -- OMENTUM (патология, патофизиология) АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, патофизиология, терапия) ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL ДЕТИ -- CHILD Дод.точки доступу: Конопліцький, В. C.; Погорілий, В. В.; Каніковський, О. Є.; Головащенко, О. С.; Коробко, Ю. Є.; Белясов, Д. В. Экз-ры: |
Торсійна патологія великого чепця у дітей: огляд літератури на власні клінічні спостереження / В. C. Конопліцький [та ін.] // Хірургія дитячого віку. - 2019. - N 2. - С. 84-91 MeSH-головна: САЛЬНИК -- OMENTUM (патология, патофизиология) ДЕТИ -- CHILD ОБЗОР -- REVIEW Дод.точки доступу: Конопліцький, В. C.; Погорілий, В. В.; Фомін, О. О.; Ксьонз, І. В.; Якименко, О. Г.; Горбатюк, Л. В.; Сасюк, А. І.; Лукіянець, О. О.; Коробко, Ю. Є. Экз-ры: |
Заворот великого сальника [] / Т. В. Городова-Андрєєва [та ін.] // Хірургія України. - 2019. - N 4. - С. 73-77 MeSH-головна: САЛЬНИК -- OMENTUM (патология, хирургия) ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE (методы) Дод.точки доступу: Городова-Андрєєва, Т. В.; Ляховський, В. І.; Кизименко, О. О.; Сидоренко, А. В.; Лях, В. М. Экз-ры: |
Федорченко, І. Л. Загальна характеристика основних морфометричних показників форми та ангіоархітектоніки великого чепця людини [] / І. Л. Федорченко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 148-153. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: САЛЬНИК -- OMENTUM АРТЕРИЯ ЖЕЛУДОЧНО-САЛЬНИКОВАЯ -- GASTROEPIPLOIC ARTERY БРЮШИНА -- PERITONEUM (анатомия и гистология, кровоснабжение, ультраструктура) Анотація: В огляді розглянуті вікові особливості великого чепця людини, його метричні та топографічні параметри. Виявлено, що за формою великі чепці можуть бути одно-, дво- та багатолопастними, що визначається вільною його частиною. Лінійні розміри великого чепця людини співставляють типу статури тіла та вікового періоду людини. Довжина вільної частини великого чепця коливається в широких межах і дорівнює від 20 до 43 см (в середньому 31,58 ± 0,8 см); площа поверхні великого чепця у дорослих людей в середньому досягає 0,81 м2, що складає майже половину всієї поверхні очеревини і дорівнює в середньому 0,40 м2. Діапазон індивідуальної мінливості величини великого чепця різний в різні вікові періоди розвитку дитини. Він особливо великий в кінці першого року життя. В наступні 2 – 4 роки життя діапазон мінливості великого чепця незначно звужується, найбільший ріст лінійних розмірів великого чепця спостерігається протягом першого року життя дитини і вони збільшуються в 2, а площа – в 3 рази. Асиметрія поздовжніх розмірів великого чепця справа і зліва також збільшується. Межами великого чепця є: печінка, селезінка; пристінкова очеревина передньої черевної стінки, тонка кишка, висхідна і низхідна частина ободової кишки. Виявлено, що основним джерелом кровопостачання великого чепця людини є черевна і верхня брижова артерії, передня дублікатура великого чепця людини отримує живлення від коротких і довгих чепцевих артерій, а у кровопостачанні верхньої лівої частини чепця беруть участь численні дрібні артеріальні судини, розташовані в товщі шлунково-селезінкової зв’язки. Зазвичай від правої шлунково-чепцевої артерії відгалужуються 5 – 13 гілок, а від лівої – одна. Ліва шлунково-чепцева артерія має довжину від 7 до 21 см, а права чепцево-шлункова артерія – від 10 до 38 см. Экз-ры: |
Заворот великого чепця: клініка, діагностика та лікування [] / В. С. Конопліцький [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2019. - Т. 1, № 2. - С. 41-46 : іл. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: САЛЬНИК -- OMENTUM ОСТРЫЙ ЖИВОТ -- ABDOMEN, ACUTE ОСТРАЯ БОЛЬ -- ACUTE PAIN ПЕРЕКРУТ -- TORSION ABNORMALITY Анотація: Перекрут большого сальника является редкой причиной болей в животе у детей. В большинстве случаев у пациентов возникают острые боли в правом нижнем квадранте живота, которые обычно симулируют острый аппендицит. Перекрут большого сальника редко диагностируется до операции, обычно диагноз устанавливается только во время операции, которая выполняется по поводу подозрения на острый аппендицит или другую неотложную патологию органов брюшной полости. Причины перекрута большого сальника не установлены, однако возможно дифференцировать вторичный перекрут, возникающий при наличии органической причины заворота и первичный, когда такой причины не обнаруживается. Лечение только хирургическое. Дод.точки доступу: Конопліцький, В. С.; Погорілий, В. В.; Ксьонз, І. В.; Ольхомяк, О. О.; Сасюк, А. І.; Коробко, Ю. Є. Экз-ры: |
Федорченко, І. Л. Морфологія великого чепця людини та клінічні аспекти [] / І. Л. Федорченко, А. П. Степанчук // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2019. - № 3. - С. 36-40. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: САЛЬНИК -- OMENTUM АРТЕРИИ -- ARTERIES ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES Анотація: В огляді розглянуті структурна організація і вікові особливості великого чепця людини, які визначають його унікальність і функціональне різноманіття в організмі людини. Обговорюються захисні властивості «молочних плям» великого чепця і його використання в реконструктивно-пластичній хірургії. Водночас проаналізовані методи дослідження та їх використання для виявлення рідких патологій чепця. Дод.точки доступу: Степанчук, А. П. Экз-ры: |
Vorovskyi, O. O. Morphological changes of a great omentum at implantation of polypropylene and composite prostheses at allohernioplasty / O. O. Vorovskyi, V. O. Shaprynskyi, I. M. Sadyk // Вісн. морфології. - 2019. - Том 25, N 4. - P62-69 MeSH-головна: САЛЬНИК -- OMENTUM (патология) ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (вредные воздействия) ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (вредные воздействия) ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (осложнения, хирургия) Дод.точки доступу: Shaprynskyi, V. O.; Sadyk, I. M. Экз-ры: |
Степанчук, А. П. Морфология жировой ткани человека [] / А. П. Степанчук // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2020. - Т. 20, № 2. - С. 171-175 : іл. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: САЛЬНИК -- OMENTUM ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY АДИПОЦИТЫ БУРЫЕ -- ADIPOCYTES, BROWN СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- STROMAL CELLS ЖИРОВАЯ ТКАНЬ БУРАЯ -- ADIPOSE TISSUE, BROWN Анотація: Риск развития метаболических осложнений при ожирении зависит от топографии избыточной жировой ткани. Жировая ткань является основным источником энергии и обладает эндокринной функцией, секретирует вещества, влияющие на чувствительность тканей к инсулину. Исследованы гистологические препараты жировой ткани большого сальника людей среднего возрастного периода, умерших без патологии пищеварительной системы, и подкожной жировой ткани межлопаточной области плода. В результате микроскопического исследования срезов жировой ткани большого сальника человека и подкожно жировой ткани межлопаточной области плода виявлено, что она состоит из долек и микрососудов. Дольки жировой ткани большого сальника человека состоят из многоугольной формы белых адипоцитов содержащих в цитоплазме одно ядро, смещенное на периферию и одну жировую каплю. Подкожная жировая ткань межлопаточной области плода состоит из бурых адипоцитов с центрально расположенным ядром в цитоплазме, которое окружено численными жировыми каплями. Бурые адипоциты, по сравнению с белыми, имеют меньшие размеры и округлую форму. Количественно бурая жировая ткань преобладает у женщин, нежели у мужчин. Бурая жировая ткань активна не постоянно, а только при низкой температуре окружающей среды. У женщин бурые адипоциты более насыщенны митохондриями чем у мужчин. Жировая ткань большого сальника человека может быть источником имплантации трансплантата для восстановления дефектов органов брюшной полости при обширных хирургических операциях Экз-ры: |
Федорченко, І. Л. Зовнішня будова великого чепця людини у віковому аспекті [] / І. Л. Федорченко, А. П. Степанчук // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2020. - Т. 20, № 3. - С. 222-228 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: САЛЬНИК -- OMENTUM (анатомия и гистология) ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS КИШЕЧНИК -- INTESTINES ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY Анотація: На теперішній час великий чепець широко використовується хірургами як джерело трансплантата при реконструктивно-пластичних операціях. Досліджено великі чепці на трупах людей чоловічої і жіночої статі у другому зрілому, похилому і старечому вікових періодах при брахіоморфному, мезоморфному і доліхоморфному типах статури тіла. Застосовувалися соматоскопічний, морфометричний методи і метод анатомічного препарування. Установлено, що великий чепець має дві частини: закріплену і вільну. Закріплена частина чепця розташовується між великою кривиною шлунка і чепцевою стрічкою поперечної ободової кишки і має назву шлунково-ободовокишкової зв'язки. У другому зрілому, похилому і старечому вікових періодах форма і параметри великих чепців не залежали від типу статури тіла людей. У цих же вікових періодах у жінок і чоловіків наявні великі чепці чотирикутної, трикутної і неправильної форми. Найбільшу площу мають чепці чотирикутної форми, меншу трикутної і неправильної форми. Чотирикутна форма великого чепця більш сприятлива для отримання лоскуту з подовженням для трансплантації на органи з великим дефектом. У всіх вікових періодах ступінь розвитку жирової тканини у великому чепці людини залежала від вираження підшкірно-жирової клітковини і особливо в людей із зайвою масою тіла. За наявності жирової тканини виділили наступні форми чепця: 1)великий чепець з відсутністю жирової тканини, 2) великий чепець із помірно розвиненою жировою тканиною, 3) великий чепець із надмірно розвиненою жировою тканиною. Великі чепці з відсутністю жирової тканини пластичні, на них добре видно судини і їх розгалуження. Жирова тканина на таких чепцях розташовується вздовж судин, а інші ділянки, де вона відсутня, прозорі, як тонке мереживо. У великих чепцях з надмірно розвиненою жировою тканиною судини не верифікувалися через численні жирові часточки, які суцільним шаром покривали всю поверхню чепця. Великий чепець із надмірно розвиненою жировою тканиною стає товстим і втрачає свою пластичність. Пацієнту із зайвою масою тіла перед проведенням оментопластики доцільно в передопераційний період лапароскопічно обстежити великий чепець щодо його використання при трансплантації. Однією із причин защемлення кишки можуть бути наявні наскрізні отвори на вільній частині великого чепця. Дод.точки доступу: Степанчук, А. П. Экз-ры: |