Guyard, C.
    Инфекции Legionella и ассоциированный с путешествиями легионеллез [Текст] / C. Guyard, D. E. Low // Therapia. Український медичний вісник. - 2012. - N 6. - С. 15-22
Рубрики: ЛЕГИОНЕРОВ БОЛЕЗНЬ
   ЛЕГИОНЕЛЛЕЗ

   ЛАБОРАТОРНЫЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ

   БАКТЕРИАЛЬНОГО ТИПИРОВАНИЯ МЕТОДЫ

   ПУТЕШЕСТВИЯ



Доп.точки доступа:
Low, D.E.
Экз-ры:



   
    Штаммоспецифичность белкового профиля представителей рода bifidobacterium / О. В. Бухарин [и др.] // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2015. - N 2. - С. 3-9
MeSH-главная:
БИФИДОБАКТЕРИИ -- BIFIDOBACTERIUM (классификация)
ВИДОВАЯ СПЕЦИФИЧНОСТЬ -- SPECIES SPECIFICITY
БЕЛКИ БАКТЕРИАЛЬНЫЕ -- BACTERIAL PROTEINS (анализ)
БАКТЕРИАЛЬНОГО ТИПИРОВАНИЯ МЕТОДЫ -- BACTERIAL TYPING TECHNIQUES
МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- MASS SPECTROMETRY (методы)


Доп.точки доступа:
Бухарин, О.В.; Степанова, Т.Ф.; Перунова, Н.Б.; Иванова, Е.В.; Андрющенко, С.В.; Катаева, Л.В.
Экз-ры:



   
    Протеомный масс-спектрометрический анализ свежевыделенных штаммов эшерихий / М. Н. Гапон [и др.] // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2015. - N 3. - С. 83-88
MeSH-главная:
ЭШЕРИХИИ -- ESCHERICHIA
БАКТЕРИАЛЬНОГО ТИПИРОВАНИЯ МЕТОДЫ -- BACTERIAL TYPING TECHNIQUES


Доп.точки доступа:
Гапон, М.Н.; Телесманич, Н.Р.; Терновский, Л.Н.; Чайка, С.О.; Чайка, И.А.
Экз-ры:



   
    Изоляция и секвенирование полноразмерного генома штамма вируса бешенства, выделенного от бурого медведя (Ursus arctos), напавшего на человека в Приморском крае (ноябрь 2014 г.) / М. Ю. Щелканов [и др.] // Вопросы вирусологии. - 2016. - Том 61, N 4. - С. 180-186
MeSH-главная:
БЕШЕНСТВО -- RABIES (диагностика, эпидемиология)
БЕШЕНСТВА ВИРУС -- RABIES VIRUS (выделение и очистка)
БАКТЕРИАЛЬНОГО ТИПИРОВАНИЯ МЕТОДЫ -- BACTERIAL TYPING TECHNIQUES (методы)


Доп.точки доступа:
Щелканов, М.Ю.; Девяткин, А.А.; Ананьев, В.Ю.; Фролов, Е.В.; Домбровская, И.Э.
Экз-ры:



   
    Таксономічне положення штаму Bacillus sp. 10.1-ефективного альгінидного агента [] / Н. П. Рибальченко [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 6. - С. 95-104
MeSH-главная:
БАЦИЛЛЫ -- BACILLUS (генетика, классификация, физиология, химия)
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- GENETIC PHENOMENA (генетика)
ОСНОВАНИЙ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЬ -- BASE SEQUENCE (генетика)
БАКТЕРИАЛЬНОГО ТИПИРОВАНИЯ МЕТОДЫ -- BACTERIAL TYPING TECHNIQUES (методы)
Аннотация: Мета. Видова ідентифікація штаму Bacillus sp. 10.1 на основі ознак фенотипу та спорідненості нуклеотидної послідовності гена 16S рРНК. Методи. Вивчення культурально-морфологічних та фізіолого-біохімічних властивостей штаму Bacillus sp. 10.1 проводили згідно з методичними рекомендаціями щодо виділення та ідентифікації бактерій роду Bacillus. Жирнокислотний склад клітинних ліпідів вивчали методом храмато-мас-спектрометрії. Ампліфікування нуклеотидної послідовності гена 16S рРНК здійснювали, використовуючи праймери 27f і 1492r згідно з стандартним протоколом. Дендрограму філогенетичних відносин будували із застосуванням методу найближчого зв’язування (Neighbor Joining) та з використанням двухпараметричної моделі Кімури за 100 репліками бутстреп-аналізу. Результати. Проведено філогенетичний аналіз штаму Bacillus sp. 10.1, активного щодо мікроскопічних водоростей Anabaena hassalii, Microcystis aeruginosa, М. pulvereae. Встановлено, що за сукупністю культурально-морфологічних та фізіолого-біохімічних ознак досліджуваний штам відноситься до виду В. amyloliquefaciens. Для уточнення таксономічного положення штаму Bacillus sp. 10.1 вивчено жирнокислотний склад клітинної стінки та проведено аналіз нуклеотидної послідовності гена 16S рРНК. Висновки. На основі аналізу спорідненості нуклеотидної послідовності гена 16SpPHK з типовими представниками роду Bacillus досліджуваний штам Bacillus sp. 10.1 віднесено до виду В. velezensis. Нуклеотидну послідовність гена 16SpPHK штаму Bacillus sp. 10.1 внесено до бази даних GenBank та зареєстровано під номером КХ962173.


Доп.точки доступа:
Рибальченко, Н.П.; Хархота, М.А.; Зелена, Л.Б.; Авдєєва, Л.В.
Экз-ры:



    Броварська, О. С.
    Характеристика ліпополісахариду Pseudomonas putida [] / О. С. Броварська, Л. Д. Варбанецъ, А. Ф. Ліханов // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 1. - С. 33-42
MeSH-главная:
ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES (биосинтез, химия)
PSEUDOMONAS PUTIDA -- PSEUDOMONAS PUTIDA (выделение и очистка, патогенность)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
БАКТЕРИАЛЬНОГО ТИПИРОВАНИЯ МЕТОДЫ -- BACTERIAL TYPING TECHNIQUES (методы)
СЕРОТИПИРОВАНИЕ -- SEROTYPING (методы)
Аннотация: Pseudomonas putida, поряд з представниками інших видів, такими як Pseudomonas syringae та Pseudomonas fluorescens, викликають захворювання значної кількості дикорослих та культурних рослин. Одним із факторів патогенності грамнегативних бактерій є ліпополісахариди. В літературі є дані про те, що в залежності від середовища, на якому вирощують бактерії, одержані з них ліпополісахариди можуть різнитися своїм складом і біологічною активністю. Мета. Провести порівняльне вивчення складу та біологічної активності ліпополісахариду (ЛПС) Pseudomonas putida за вирощування на різних середовищах. Методи. У роботі використовували мікробіологічні, біохімічні та серологічні методи. ЛПС отримували з клітин водно-фенольною екстракцією, гетерогенність визначали SDS-PAAG електрофорезом, моносахаридний і жирнокислотний склад визначали хромато-мас-спектрометричним методом, серологічну активність – методом імунодифузії в агарі. Результати. ЛПС, виділені з клітин Pseudomonas putida, вирощених на м’ясо-пептонному агарі (ЛПС-МПА) або на картопляномі агарі (ЛПС-КА), різняться як якісним складом, так і кількісним вмістом моносахаридів. На відміну від ЛПС-КА в ЛПС-МПА були ідентифіковані рамноза (20,38%) та фукоза (13,33%), крім галактози, глюкози, манози і рибози.У складі досліджуваних препаратів ЛПС були ідентифіковані насичені і гідроксикислоти з довжиною вуглецевого ланцюга від С12 до С18. Домінуючою кислотою в препаратах ЛПС виявилася гексадеканова кислота (32,3 і 40,39% відповідно для ЛПС-МПА і ЛПС-КА). Також були виявлені 2-гідроксидодеканова (2-OH-C12:0) (8,47 і 18,79%), 3-гідроксидодеканова (3-OH-C12:0) (4,29 і 9,69%), додеканова (C12:0) (7,97 і 19,25%) кислоти (відповідно для ЛПС-МПА і ЛПС-КА). Встановлено, що LD50 ЛПС-МПА становила 29.73 мкг/мишу, в той час як ЛПС-КА був менш токсичним: його LD50 складало 84.09 мкг/мишу. Досліджувані препарати ЛПС виявилися апірогенними в порівнянні з «Пірогеналом». ЛПС-КА не проявляв антигенної активності. Висновки. ЛПС, одержані з вирощених на різних середовищах клітин P. putidа, різнились за моносахаридним, жирнокислотним складом, токсичністю та серологічною активністю.


Доп.точки доступа:
Варбанецъ, Л. Д.; Ліханов, А. Ф.
Экз-ры: