Щепелев, П. А. Андропауза - актуальная проблема современной андрологии [] / П. А. Щепелев, Н. Н. Гарин // Міжнародний ендокринологічний журнал : спеціалізованний науково-практичний журнал. - 2008. - N 4. - С. 93-96. MeSH-главная: ГИПОГОНАДИЗМ -- HYPOGONADISM (история, кровь, лекарственная терапия, эпидемиология) МУЖЧИНЫ -- MEN ГОРМОНОЗАМЕЩАЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- HORMONE REPLACEMENT THERAPY (методы) ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (прием и дозировка, терапевтическое применение) Доп.точки доступа: Гарин, Н.Н. Экз-ры: |
Тесаков, Д. К. Возрастные особенности клинического проявления и динамики развития деформации позвоночника при идиопатическом сколиозе [] / Д. К. Тесаков // Вестн. травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2010. - N 2. - С. 61-65 Рубрики: ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ СКОЛИОЗ Экз-ры: |
Протонное стереотаксическое облучение артериовенозных мальформаций головного мозга у пациентов с началом заболевания в детском возрасте [] / С. В. Герасимов [и др.] // Вопросы онкологии. - 2011. - Том 57, N 2. - С. 236-240 Рубрики: НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ СОСУДИСТЫЕ МАЛЬФОРМАЦИИ ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ Доп.точки доступа: Герасимов, С.В.; Виноградов, В.М.; Гармашов, Ю.А.; Шалек, Р. А. Экз-ры: |
Бомов, П. О. Психопатоподобный дефект личности у больных шизофренией с дебютом в позднем возрасте [] / П. О. Бомов, В. Г. Будза, С. В. Данилова // Рос. психиатр. журнал. - 2011. - N 6. - С. 55-60 Рубрики: ШИЗОФРЕНИЯ ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ ЛИЧНОСТИ РАССТРОЙСТВА Доп.точки доступа: Будза, В.Г.; Данилова, С.В. Экз-ры: |
Михайлова, С. В. Болезнь Ниммана-Пика Тип С [] / С.В. Михайлова, Е.Ю. Захарова // Клінічна генетика і перинатальна діагностика. - 2013. - N1. - С. 182-200 Рубрики: ГЕНЕТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ ВРОЖДЕННЫЕ ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ БОЛЕЗНИ РЕДКИЕ МУТАЦИЯ ХОЛЕСТЕРИН ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ ДЕТИ ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ ЦИКЛОДЕКСТРИНЫ ДИЕТОТЕРАПИЯ ИНВАЛИДНОСТИ СТЕПЕНИ ОЦЕНКА ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ Кл.слова (ненормированные): БОЛЕЗНЬ НИММАНА-ПИКА ТИП С (генетика, диагностика, история, лекарственная терапия, патофизиология, эпидемиология, этиология) -- МИГЛУСТАТ (прием и дозировка, терапевтическое применение) Аннотация: Болезнь Ниманна—Пика тип С (НПС) — редкое прогрессирующее наследственное аутосомно-рецессивное заболевание из группы лизосомных болезней накопления (ЛБН), обусловленное мутациями в гене NPC1 или NPC2. Основная функция белков NPC1 и NPC2 до конца не выяснена. По последним данным, болезнь Ниманна—Пика тип С относят к заболеваниям, при которых происходит нарушение метаболизма холестерина, что приводит к накоплению липидов. НПС — мультисистемное заболевание, при нем наблюдается поражение преимущественно нервной системы, реже — печени, селезенки и легких. При манифестации болезни на первом году жизни ведущими клиническими симптомами являются задержка психомоторного развития, мышечная гипотония, гепатолиенальный синдром, в детском и подростковом возрасте — нарушение походки, приступы катаплексии, вертикальный супрануклеарный офтальмопарез, задержка психоречевого развития, у взрослых — различные психиатрические расстройства, сочетающиеся с мозжечковой атаксией и экстрапирамидными нарушениями. На сегодняшний день основными методами подтверждения диагноза являются молекулярно-генетические тесты и нагрузочный тест с филипином в культуре клеток кожных фибробластов, который позволяет определить степень накопления неэстерифицированного холестерина в лизосомах. В настоящее время для терапии НПС зарегистрирован препарат миглустат, основное действие которого направлено на блокирование начального этапа синтеза большинства гликосфинголипидов. Эффективность терапии зависит от возраста появления неврологических нарушений и времени установления диагноза Доп.точки доступа: Захарова, Е.Ю. Экз-ры: |
Сепиханова, М. М. Анализ возможных факторов риска дебюта рассеянного склероза и особенностей иммунологического профиля у пациентов разного возраста [] / М. М. Сепиханова, Л. И. Соколова // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2014. - N 3. - С. 88-92 MeSH-главная: СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (иммунология, этиология) ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET Доп.точки доступа: Соколова, Л.И. Экз-ры: |
Модель первичной открытоугольной глаукомы: манифестирование и исходы [] / Р. В. Авдеев [и др.] // Клиническая медицина. - 2014. - Том 92, N 12. - С. 64-72 Рубрики: ГЛАУКОМА ОТКРЫТОУГОЛЬНАЯ ГЛАЗНЫЕ БОЛЕЗНИ ЭКСФОЛИАЦИИ СИНДРОМ ВНУТРИГЛАЗНОЕ ДАВЛЕНИЕ ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ Аннотация: Цель — определить предполагаемую продолжительность течения заболевания и возраст пациентов с разными стадиями первичной открытоуголыюй глаукомы, осложненной псевдоэксфолиативным синдромом (ПЭС) и/или больных с псевдоэксфолиативной глаукомой (ПЭГ). Средний предполагаемый возраст пациентов на момент наступления слепоты составил 75,1 года, а период, когда такие изменения наступят, был ограничен сроком в 6,1 года. Возраст пациента при вероятном возникновении глаукомы составил 59,58 (56,14; 64,36) года, а само заболевание могло начаться за 3,24 (-5,38; -1,2) года до момента установления диагноза. Профилактические осмотры населения с целью выявления глаукомы должны быть в первую очередь ориентированы на возрастную группу от 55 до 60 лет. Степень понижения внутриглазного давления у пациентов со II и III стадиями заболевания не соответствует рекомендациям Российского глаукомного общества для этих категорий пациентов, что определяет дальнейшее прогрессирование заболевания. Доп.точки доступа: Авдеев, Р.В.; Александров, А.С.; Бакунина, Н.А.; Басинский, А. С.; Блюм, Е. А.; Брежнев, А. Ю.; Волков, Е. Н.; Газизова, И. Р.; Галимова, А. Б.; Гапонько, О. В.; Гарькавенко, В. В.; Гетманова, А. М.; Городничий, В. В.; Горшкова, М. С.; Гусаревич, А. А.; Диордийчук, С. В.; Дорофеев, Д. А.; Жаворонков, С. А.; Завадский, П. Ч.; Зверева, О. Г.; Каримов, У. Р.; Кулик, А. В.; Куроедов, А. В.; Ланин, С. Н.; Ловпаче, Дж. Н.; Лоскутов, И. А.; Молчанова, Е. В.; Огородникова, В. Ю.; Онуфрийчук, О. Н.; Петров, С. Ю.; Рожко, Ю. И.; Сиденко, Т. А. Экз-ры: |
Ротштейн, В. Г. Шизофрения: возраст больных к периоду начала заболевания [] / В. Г. Ротштейн // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2014. - Том 114, N 12. - С. 23-30. - Библиогр.: с.30 Рубрики: ШИЗОФРЕНИЯ ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ Экз-ры: |
Реактивность перинейрональных астроцитов в префронтальной коре при шизофрении (ультраструктурно-морфометрическое исследование) [] / Н. А. Уранова [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2014. - Том 114, N 12. - С. 65-72. - Библиогр.: с.70-72 Рубрики: ШИЗОФРЕНИЯ АСТРОЦИТЫ МОЗГА ГОЛОВНОГО КОРА ПРЕФРОНТАЛЬНАЯ ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ Доп.точки доступа: Уранова, Н.А.; Вихрева, О.В.; Рахманова, В.И.; Орловская, Д.Д. Экз-ры: |
Большова, О. В. Рівень C-реактивного білка в плазмі крові молодих дорослих із соматотропною недостатністю, що виникла в дитинстві [] / О. В. Большова, Т. О. Ткачова, О. А. Вишневська // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2016. - N 4. - С. 9-12. - Бібліогр.: с. 11-12 MeSH-главная: НАНИЗМ ГИПОФИЗАРНЫЙ -- DWARFISM, PITUITARY (кровь, лекарственная терапия, осложнения) ИНСУЛИНОПОДОБНЫЙ ФАКТОР РОСТА I -- INSULIN-LIKE GROWTH FACTOR I (анализ) C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN (анализ) МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET Доп.точки доступа: Ткачова, Т.О.; Вишневська, О.А. Экз-ры: |
Рівні аполіпопротеїнів A1 і B у сироватці крові та їх співвідношення у молодих дорослих із соматотропною недостатністю в динаміці терапії рекомбінантним гормоном росту [] / О. В. Большова [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2016. - N 5. - С. 39-42. - Бібліогр.: с. 41-42 MeSH-главная: НАНИЗМ ГИПОФИЗАРНЫЙ -- DWARFISM, PITUITARY (кровь, лекарственная терапия) РОСТА ГОРМОН -- GROWTH HORMONE (прием и дозировка, терапевтическое применение) АПОЛИПОПРОТЕИН A-I -- APOLIPOPROTEIN A-I (кровь) АПОЛИПОПРОТЕИНЫ B -- APOLIPOPROTEINS B (кровь) ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET Доп.точки доступа: Большова, О.В.; Ткачова, Т.О.; Вишневська, О.А.; Малиновська, Т. М. Экз-ры: |
Амосова, К. М. Застосування уніфікованого алгоритму антигіпертензивної терапії для зниження ризику інсульту у хворих віком понад 55 років з імовірно резистентною артеріальною гіпертензією [] / К. М. Амосова, Ю. В. Руденко // Український неврологічний журнал. - 2016. - N 2. - С. 27-35 MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (осложнения, терапия) АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение) ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET ИНСУЛЬТ -- STROKE (профилактика и контроль) АМЛОДИПИН -- AMLODIPINE (прием и дозировка, терапевтическое применение) ПЕРИНДОПРИЛ -- PERINDOPRIL (прием и дозировка, терапевтическое применение) ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (действие лекарственных препаратов) СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (действие лекарственных препаратов) ПРЕДРАСПОЛОЖЕННОСТЬ БОЛЬНОГО К ЛЕЧЕНИЮ, ОЦЕНКА -- PROPENSITY SCORE ГИПЕРТЕНЗИЯ "БЕЛОГО ХАЛАТА" -- WHITE COAT HYPERTENSION Аннотация: Мета — визначити ефективність спрощеного покрокового алгоритму антигіпертензивного лікування щодо досягнення цільового офісного і «нормального» (‹ 135/85 мм рт. ст.) домашнього артеріального тиску (AT), зниження ризику розвитку інсульту і підвищення прихильності до лікування хворих віком понад 55 років з імовірно резистентною до лікування артеріальною гіпертензією (АГ) порівняно із пацієнтами з неконтрольованим AT, попри призначення 1—2 антигіпертензивних засобів, у загальній амбулаторній практиці лікаря-кардіолога. Матеріали і методи. Кількість осіб віком понад 55 років із 407 пацієнтів, залучених у дослідження, становила 284 (69,8%). Пацієнтів розподілили на дві групи. У 1-шу залучено 84 (29,6%) особи з імовірно резистентною до лікування АГ, тобто таких, у кого офісний AT перевищував цільовий рівень попри призначення 3 препаратів та більше, у 2-гу — 200 (70,4%) хворих, в яких він не був досягнутий при лікуванні 1—2 антигіпертензивними засобами. Підчас 1-го візиту хворим призначали фіксовану комбінацію периндоприлу та амлодипіну в дозі 5/5, 5/10, 10/5 або 10/10 мг за вибором лікаря (1-й крок). Офісний та домашній AT визначали за допомогою осцилометричних автоматичних приладів. Перед кожним наступним візитом (через 7 днів, 1, 2, 3, та 6 міс) хворий 7 днів двічі на добу самостійно вимірював AT. У разі недосягнення цільового офісного AT під час подальших візитів підвищували дозу фіксованої комбінації периндоприлу та амлодипіну до максимально переносної (2-й крок) і послідовно призначали індапамід-ретард у дозі 1,5 мг 1 раз на добу (3-й крок), спіронолактон у дозі 50 мг/добу (4-й крок), моксонідин у дозі 0,2—0,6 мг/добу або доксазозин у дозі 4—8 мг/добу (5-й крок). На початковому та завершальному етапі дослідження визначали ризик розвитку інсульту упродовж наступних 10 років за Фремінгемською шкалою. Результати. Через 6 міс середній офісний систолічний AT знизився у 1-й та 2-й групах з (166,7 ± 15,1) та (166,7 ± 415,2) до (132,8 ± 9,4) та (131,2 ± 9,7) мм рт.ст., діастолічний — з (97,0 ± 11,3) та (94,9 ± 10,2) до (79,3 ± 7,3) та (79,8 ± 7,0) мм рт. ст. (усі р ‹ 0,0001). Офісного AT ‹ 140/90 мм рт.ст. досягнуто у 74,7 та 82,5% хворих відповідно, що супроводжувалося нормалізацією домашнього AT — в 68 та 69,4% випадків відповідно (усі р › 0,05). Призначення З препаратів та більше потребували 46,7 та 29,5%, максимальної дози фіксованої комбінації периндоприлу та амлодипіну — 57,4 та 39,3% хворих відповідно (р0,01). Десятирічний ризик розвитку інсульту зменшився з 34,3 ± 17,6 до 20,9 ± 12,2 (р ‹ 0,01) та з 26,9 ± 16,1 до 16,7 ± 11,3 (р ‹ 0,001). Висновки. Застосування покрокового алгоритму лікування у хворих з неускладненою неконтрольованою АГ віком понад 55 років дало змогу досягти через 6 міс цільового офісного AT у 74,7% пацієнтів з імовірно резистентною АГ та 82,5% пацієнтів з порівнянним вихідним рівнем AT, антигіпертензивна терапія в яких до початку алгоритмізованого лікування передбачала застосування 1—2 медикаментозних засобів, та знизити середній 10-річний ризик розвитку інсульту за Фремінгемською шкалою на 39,1 та 37,9% відповідно, а частку хворих з високим рівнем ризику — на 32,5 і 32,6%. Через 6 міс уніфікованого покрокового алгоритмізованого лікування пацієнтів віком понад 55 років ймовірно резистентна до лікування АГ асоціювалася з вищим на 18,7% ризиком розвитку інсульту впродовж наступних 10 років за Фремінгемською шкалою порівняно з пацієнтами, котрим початково було призначено 1—2 антигіпертензивних засоби. Доп.точки доступа: Руденко, Ю.В. Экз-ры: |
Тріщинська, М. А. Оптимізація первинної профілактики хронічної ішемії мозку шляхом вивчення механізмів її розвитку [] / М. А. Тріщинська // Український неврологічний журнал. - 2016. - N 2. - С. 36-42 MeSH-не главная: МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA (кровь, патофизиология, профилактика и контроль) ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE (профилактика и контроль) АУТОАНТИТЕЛА -- AUTOANTIBODIES (кровь) АНТИГЕНЫ -- ANTIGENS (кровь) АНТИТЕЛА АНТИНЕЙТРОФИЛЬНЫЕ ЦИТОПЛАЗМАТИЧЕСКИЕ -- ANTIBODIES, ANTINEUTROPHIL CYTOPLASMIC (кровь) МЕТАЛЛОЭНДОПЕПТИДАЗЫ -- METALLOENDOPEPTIDASES (кровь) АНГИОСТАТИНЫ -- ANGIOSTATINS (кровь) АДРЕНЕРГИЧЕСКИХ БЕТА-1 РЕЦЕПТОРОВ АГОНИСТЫ -- ADRENERGIC BETA-1 RECEPTOR AGONISTS (кровь) МИОКАРДА МИОЗИНЫ -- CARDIAC MYOSINS (кровь) РЕВМАТОИДНЫЙ ФАКТОР -- RHEUMATOID FACTOR (кровь) Аннотация: Мета — вивчити та оцінити значення показників структурного ураження (опосередковано через вміст автоантитіл (автоАТ) до компонентів клітин крові, міокарда та судин) у пацієнтів з початковими виявами хронічної ішемії мозку (ХІМ). Матеріали і методи. Обстежено 55 осіб (17 (30,9%) чоловіків та 38 (69,1 %) жінок, середній вік — (51,3 ± 7,0) року) з початковими виявами ХІМ та 15 здорових добровольців (контрольна група). Осіб із судинними чинниками ризику та відповідними клінічними виявами без ознак ураження головного мозку судинного генезу за даними нейровізуалізації розподілено у групу 1, пацієнтів з наявністю на магнітно-резонансній томограмі головного мозку дрібних вогнищ, ймовірно, судинного генезу нетяжкого ступеня без ознак церебральної атрофії — у групу 2А, хворих з ознаками нетяжкої церебральної атрофії — у групу 2Б. Усім пацієнтам проводили загальноклінічне, клініко-неврологічне, клініко-інструментальне та клініко-лабораторне обстеження. Рівень автоАТ до антигенів тромбоцитів, кардіоміоцитів і ендотелію судин у сироватці крові визначали за методикою О. Б. Полетаева. Результати. Установлено, що з віком пацієнтів корелювала низка показників автоімунореактивності: середній індивідуальний рівень імунореактивності (СІРІ) (r[[d]]s[[/d]] = -0,413; р = 0,002), рівень автоАТ до де-ДНК (маркера активації процесу апоптозу) (r[[d]]s[[/d]] = -0,338; p = 0,012), антигена мембран міокарда (СоМ-02) (r[[d]]s[[/d]]= +0,414; p = 0,002), кардіоміозину (r[[d]]s[[/d]] = +0,357; р = 0,008), антигена мембран ендотелію (c-ANCA) (r[[d]]s[[/d]] = +0,371; р = 0,005), плазміногену/ангіостатину (r[[d]]s[[/d]] = -0,404; p = 0,002), білка РАРР-А (r[[d]]s[[/d]] = -0,338; p = 0,012). Пацієнти з початковими виявами ХІМ статистично значущо відрізнялися від осіб контрольної групи за СІРІ, рівнем автоАТ до c-ANCA, СоМ-02, колагену, ?[[d]]1[[/d]]-адренорецепторів, ревматоїдного фактора (?[[d]]2[[/d]]-GР) та де-ДНК. Ступінь структурного ураження головного мозку, ймовірно, судинного генезу при початкових виявах ХІМ значуще асоціювався з відхиленням показника СІРІ (?[[p]]2[[/p]][[d]]3[[/d]] = 22,7; V[[d]]Крамера[[/d]] = 0,591; р = 0,000), рівнем автоАТ до ДНК (?[[p]]2[[/p]][[d]]3[[/d]] = 9,0; V[[d]]Крамера[[/d]] = 0,37; р = 0,029), СоМ-02 (?[[p]]2[[/p]][[d]]3[[/d]] = 13,6; V[[d]]Крамера[[/d]] = 0,454; р = 0,004), ?[[d]]1[[/d]]-адренорецепторів (?[[p]]2[[/p]][[d]]3[[/d]] = 12,4; V = 0,433; р = 0,006). Висновки. У пацієнтів з початковими виявами ХІМ у міру прогресування структурного ураження головного мозку спостерігали зміни антигенної специфічності окремих структурних компонентів серцево-судинної системи, тенденцію до зниження регуляторних симпатичних впливів на міокард, імовірно, в межах компенсаторно-захисних реакцій, як і зміни активності апоптозу та кардіодистрофічних процесів. Экз-ры: |
Гичка, К. М. Характеристика коморбідних захворювань у пацієнтів із розсіяним склерозом залежно від його дебюту [] / К. М. Гичка // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 2. - С. 63-68. - Бібліогр.: с. 67 MeSH-главная: СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (осложнения) КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET Экз-ры: |
Геморрагический васкулит Шенляйна-Геноха, начавшийся в детском и взрослом возрасте [] / О. В. Синяченко [и др.] // Український ревматологічний журнал. - 2017. - № 1. - С. 44-51. - Библиогр. в конце ст. MeSH-главная: ПУРПУРА ШЕНЛЕЙНА-ГЕНОХА -- PURPURA, SCHOENLEIN-HENOCH (диагностика, патофизиология) ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET Доп.точки доступа: Синяченко, О. В.; Егудина, Е. Д.; Чернышова, О. Е.; Герасименко, В. В.; Ермолаева, М. В.; Суярко, В. И.; Дядык, Е. А. Экз-ры: |
Александрук, О. Д. Особливості секреції кортизолу у дорослих хворих з атопічним дерматитом [] / О. Д. Александрук // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2018. - N 4. - С. 26-29. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-главная: ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC (кровь) ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (кровь, секреция) ИММУНОГЛОБУЛИН E -- IMMUNOGLOBULIN E (кровь) ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT Экз-ры: |
Рекалов, Д. Г. Клиническое значение биомаркеров для детерминации костно-хрящевой деструкции на раннем этапе развития ревматоидного артрита [] / Д. Г. Рекалов, А. В. Прыткова // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2018. - № 3/4. - С. 98-104. - Библиогр. в конце ст. MeSH-главная: АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (диагностика, патофизиология) ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES ХРЯЩ СУСТАВНОЙ -- CARTILAGE, ARTICULAR РЕГРЕССИОННЫЙ АНАЛИЗ -- REGRESSION ANALYSIS БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS Доп.точки доступа: Прыткова, А. В. Экз-ры: |
Александрук, О. Д. Патогенетичні особливості атопічного дерматиту в дорослих [] / О. Д. Александрук // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 31-34. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-главная: ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC (диагностика, иммунология, лекарственная терапия) ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT Экз-ры: |
Редкий клинический случай манифестации болезни Вильсона в раннем детском возрасте [] / Е. Л. Товажнянская [и др.] // Міжнародний медичний журнал. - 2019. - Том 25, N 3. - С. 49-54. - Библиогр. в конце ст. MeSH-главная: ГЕПАТОЛЕНТИКУЛЯРНАЯ ДЕГЕНЕРАЦИЯ -- HEPATOLENTICULAR DEGENERATION (генетика, диагностика, история, классификация, лекарственная терапия, эпидемиология, этиология) ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET МЛАДЕНЕЦ -- INFANT ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS Доп.точки доступа: Товажнянская, Е. Л.; Каук, О. И.; Соловьева, Е. Т.; Лапшина, И. А.; Реминяк, Ю. К Экз-ры: |