Аберрантное метилирование генов-антагонистов WNT-сигнального пути при раке молочной железы [] / В. Н. Запорожан [и др.] // Журн. Акад. мед. наук України. - 2010. - Том 16, N 3. - С. 483-490. - Библиогр.: с. 489-490 Рубрики: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ МЕТИЛИРОВАНИЕ ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация) Доп.точки доступа: Запорожан, В.Н.; Бубнов, В.В.; Москалев, Е.Н.; Вербицкая, Т.Г.; Бондарь, И.С.; Хохайзель, Й. Экз-ры: |
Сазонова, М. А. Ассоциация мутаций митохондриального генома с липофиброзными бляшками интимы аорты человека [] / М. А. Сазонова // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. - 2015. - N 1. - С. 17-28 Рубрики: КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ ГЕНОМ МИТОХОНДРИЙ ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ Экз-ры: |
Чешко, В. Ф. Эволюционный риск High Hume технологий. Статья вторая. Генезис и механизмы формирования эволюционного риска [] / В. Ф. Чешко, Л. В. Иваницкая, В. И. Глазко // Інтегративна антропологія : Міжнар. медико-філософський журн. - 2015. - N 1. - С. 4-15 MeSH-главная: БИОЛОГИЧЕСКАЯ ЭВОЛЮЦИЯ -- BIOLOGICAL EVOLUTION ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- GENETIC PROCESSES ТЕХНОЛОГИЯ -- TECHNOLOGY БИОЭТИКА -- BIOETHICS Доп.точки доступа: Иваницкая, Л.В.; Глазко, В.И. Экз-ры: |
Буркова, Т. В. Генетические факторы, влияющие на эффективность и безопасность длительной антикоагулянтной терапии / Т. В. Буркова, И. А. Гончарова // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. - 2013. - Том 12, N 3. - С. 89-94 MeSH-главная: АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение) ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- GENETIC PROCESSES (действие лекарственных препаратов) ВАРФАРИН -- WARFARIN (вредные воздействия, метаболизм, токсичность, фармакокинетика) Доп.точки доступа: Гончарова, И. А. Экз-ры: |
Юзько, А. М. "Круг семейного здоровья" и защита от генотоксических поражений [] / А. М. Юзько // Жіночий лікар. - 2020. - N 6. - С. 16-21 MeSH-главная: ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION МУТАГЕНЫ -- MUTAGENS (противопоказания) ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- GENETIC PROCESSES Экз-ры: |
Електронномікроскопичне обгрунтування популяцій макрофагів інтерстиційного простору сім’яників щурів контрольної та інтактної груп тварин [] / Є. В. Стецук [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 4. - С. 276-279 : іл. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: МАКРОФАГИ -- MACROPHAGES ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- GENETIC PROCESSES ГЕНЕТИКА ПОПУЛЯЦИОННАЯ -- GENETICS, POPULATION ЯИЧКИ -- TESTIS Аннотация: Передача генетичного матеріалу наступного покоління є основним принципом збереження образу. Імунна система людини – складно організована багаторівнева структура, що реагує на численні фактори зовнішнього та внутрішнього середовища. Сучасні дослідження довели участь імунної системи у розвитку практично всіх патологічних станів у людини. Вони сприяють гомеостазу, реагуючи внутрішні та зовнішні зміни в організмі, не тільки як фагоцити в захисті від мікробів, а також в очищенні від загиблих і старіючих клітин, а також через функції трофіки, клітинної регуляції і відновлення клітин. Таким чином, фагоцитарна система у порівнянні з нервовою та ендокринною системами в тому, що вона може бути пристосованою, регульованою та здатна виконувати трофічні, а також захисні функції, локально, так і системно. Виходячи з цього макрофаги можна розглядати як дисперсний гомеостатичний орган. Метою даної роботи було встановлення різноманіття популяцій та опис електронограм макрофагів інтерстиційного простору сім’яників щурів контрольної та інтактної груп тварин. Об’єкт і методи дослідження. Дослідження проведене на 20 статевозрілих щурах-самцях. Тварини були рандомізовано розподілені на 2 групи: контрольна (10 тварин) та інтактна (10 тварин). Тваринам контрольної групи вводили фізіологічний розчин (NaCl) – 0,3 мл в ділянку стегна. Забір матеріалу для електронномікроскопічних досліджень структур інтерстиційного простору яєчка проводили згідно із загальноприйнятою методикою. Результати. Вивчаючи клітини макрофагального ряду сполучної тканини нами було встановлено що в інтерстиційному просторі в залежності від локалізації чітко виділялись дві групи макрофагів, як в групі контроля так і в інтактній групі тварин. Перший тип макрофагів, це клітини які знаходились здебільшого біля кровоносних судин, розташовувалися поодинці або групами – інтерстиційні макрофаги. Другу популяцію становили макрофагів які ми виділияли як пристінкові. Висновки. На підставці оцінки електронограм інтерстиційного простору сім’яників нами встановлено, що макрофаги складали дві групи клітин за локалізацією в інтерстиційному просторі, це пристінкові та інтерстиційні. Доп.точки доступа: Стецук, Є. В.; Шепітько, В. І.; Небесна, З. М.; Борута, Н. В.; Якушко, О. С.; Рудь, М. В. Экз-ры: |