Золотов, А. С. Ультразвуковое исследование проекционной анатомии лучевого нерва по отношению к наружной поверхности плечевой кости [] / А. С. Золотов, П. А. Овчаров, Ю. А. Золотова // Вестн. травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2010. - N 1. - С. 81-83 Рубрики: ЛУЧЕВОЙ НЕРВ Доп.точки доступа: Овчаров, П.А.; Золотова, Ю.А. Экз-ры: |
Салтыкова, В. Г. Методика высокоразрешающего ультразвукового исследования неизмененного лучевого нерва [] / В. Г. Салтыкова // Ультразвуковая и функцион. диагностика. - 2010. - N 6. - С. 82-89 Рубрики: ЛУЧЕВОЙ НЕРВ УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ Экз-ры: |
Оценка ультразвуковых данных нервно-мышечного аппарата при травмах лучевого нерва [] / В. Г. Голубев [и др.] // Хирургия. Журн.им. Н.И. Пирогова. - 2011. - N 10. - С. 58-65 Рубрики: ЛУЧЕВОЙ НЕРВ ПРЕДПЛЕЧЬЯ ТРАВМЫ МЫШЦА СКЕЛЕТНАЯ Доп.точки доступа: Голубев, В.Г.; Кхир, Бек М.; Юлов, В.В.; Гончаров, Н. Г. Экз-ры: |
Электронейромиография в диагностике повреждений лучевого нерва [] / Бек М. Кхир [и др.] // Хирургия. Журн.им. Н.И. Пирогова. - 2011. - N 10. - С. 66-73 Рубрики: ЛУЧЕВОЙ НЕРВ ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ Доп.точки доступа: Кхир, Бек М.; Гончаров, Н.Г.; Голубев, В.Г.; Юлов, В. В.; Секирин, А. Б. Экз-ры: |
Ультразвуковое исследование глубокой ветви лучевого нерва при повреждении Монтеджи у детей [] / В. Г. Салтыкова [и др.] // Ультразвуковая и функцион. диагностика. - 2011. - N 5. - С. 105 Рубрики: ДЕТИ МОНТЕДЖИ ПЕРЕЛОМ ЛУЧЕВОЙ НЕРВ Доп.точки доступа: Салтыкова, В.Г.; Меркулов, В.Н.; Дорохин, А.И.; Меркулов, М. В. Экз-ры: |
Оптимальный способ лечения больных с травмой лучевого нерва [] / М. Кхир Бек [и др.] // Хирургия. Журн.им. Н.И. Пирогова. - 2011. - N 12. - С. 23-28 Рубрики: ЛУЧЕВОЙ НЕРВ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ТРАВМЫ Доп.точки доступа: Кхир Бек, М.; Алехин, А.И.; Голубев, В.Г.; Юлов, В. В. Экз-ры: |
Лихачев, С. А. Ультразвуковая диагностика ятрогенного повреждения лучевого нерва / С. А. Лихачев, Н. И. Черненко // Неврология и нейрохирургия. Восточная Европа. - 2015. - N 1. - С. 147-148 MeSH-главная: ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE (повреждения, ультрасонография) Доп.точки доступа: Черненко, Н.И. Экз-ры: |
Литвишко, В. О. Діафізарні переломи плечової кістки. Як лікувати консервативно і коли потрібна операція? [] / В. О. Литвишко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 3. - С. 96-103 MeSH-главная: ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES (диагностика, классификация, осложнения, рентгенография, терапия, хирургия) КОСТЕЙ СМЕЩЕНИЕ -- BONE MALALIGNMENT (диагностика, рентгенография, терапия, ультрасонография, хирургия) ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE (повреждения, ультрасонография) ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (методы) ПОВЯЗКИ ГИПСОВЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ -- CASTS, SURGICAL (использование) ПЕРЕЛОМЫ НЕСРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, UNUNITED (диагностика) ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПОДДЕРЖИВАЮЩИЕ ПРИСПОСОБЛЕНИЯ -- BRACES (использование) ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА НАРУЖНЫЕ -- EXTERNAL FIXATORS (использование, тенденции) ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS ПАЦИЕНТА ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- PATIENT OUTCOME ASSESSMENT Аннотация: По данным Харьковской межрайонной МСЭК (2012) при использовании погружного металлоостеосинтеза отмечается высокая частота несращения фрагментов плечевой кости — 24 % через 4 мес. лечения с применением накостной пластины. Цель: обосновать принципы лечения диафизарных переломов плечевой кости, используя 30-летний научно-практический опыт, изложить усовершенствованную методику лечения и представить полученные результаты. Методы: оценены результаты лечения 73 пациентов с переломами плечевой кости за период 2006-2014 гг. Использовали функциональное консервативное лечение с применением шинно-полотняного ортеза — 39 человек, аппарата внешней фиксации (АВФ) — 16 (после закрытой репозиции — 13, открытой — 3). У 18 больных применен накостный остеосинтез. Также проанализирован клинический материал с 1984 года (104 случая). Результаты: выделены и охарактеризованы основные признаки, влияющие на выбор методики лечения — величина смещения костных фрагментов на первичной рентгенограмме, уровень перелома, другие повреждения, ограничивающие подвижность пострадавшего, состояние лучевого нерва. Подробно изложены методики функционального лечения переломов плечевой кости с использованием гипсовой повязки и стержневых АВФ. Выводы: при монолокальных диафизарных переломах плечевой кости следует выбирать консервативный функциональный метод лечения — наиболее безопасный в случае осложнений, обеспечивающий сращение фрагментов в короткие сроки, хорошо переносимый пациентами и не требующий больших материальных затрат. При фиксированном смещении отломков, превышающем поперечник кости, и сопутствующих повреждениях, исключающих или существенно ограничивающих нахождение больного в вертикальном положении, целесообразно использовать АВФ. Открытая репозиция необходима при смещении отломков по ширине на полный поперечник, неустранимом положением свисания плеча в течение 2-5 сут. Ревизия лучевого нерва показана при значительном и фиксированном смещении отломков. Экз-ры: |
Особливості реконструкції ушкоджень променевого нерва при повторних остеосинтезах плечової кістки [] / І. Б. Третяк [та ін.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 4. - С. 53-59. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES (хирургия) ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование) ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE (патофизиология, повреждения, хирургия) РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES Доп.точки доступа: Третяк, І. Б.; Білінський, П. І.; Гацький, О. О.; Коваленко, І. В. Экз-ры: |
Кононенко, С. В. Біомеханічні особливості скалкових переломів діафізу плечової кістки [] / С. В. Кононенко, О. В. Пелипенко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2021. - Т. 21, № 1. - С. 26-29 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ДИАФИЗЫ -- DIAPHYSES ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES Аннотация: Переломи діафізу плечової кістки складають від 3 до 5% від загальної кількості переломів. Визначається чіткий бімодальний віковий розподіл пацієнтів з діафізарними переломами плечової кістки. Найбільше випадків зустрічається у чоловіків 21-30 років та у літніх жінок 60-80 років. Біомеханічні особливості зміщення кісткових відламків при переломі діафізу плечової кістки є важливою складовою в плануванні подальшої тактики лікування пацієнта та його реабілітації. Мета роботи: визначення можливих варіантів зміщення кісткових відламків та визначення ролі впливу м’язового компоненту на вектор їх зміщення при переломах на різних рівнях діафізарної ділянки. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження стали 50 пацієнтів віком від 18 до 78 років зі скалковими переломами діафізу плечової кістки. За віковим розподілом переважали пацієнти віком від 55 до 78 років – 68%. У більшості випадків (62%) причиною скалкових переломів являвся низькоенергетичний травмуючий чинник. 60% пацієнтів було госпіталізовано в період першої доби з моменту виникнення травми. За класифікацією АО 72% склали переломи типу 12В та 28% – типу 12С. Методи оперативного лікування було використано у 76% пацієнтів, консервативного – у 24%. Вплив м’язового компоненту на зміщення кісткових відламків визначався за результатами даних комп’ютерної томографії та рентгендосліджень із застосуванням схеми типової інсерції м’язів на досліджуваній ділянці плечової кістки. Достовірні індивідуальні анатомічні особливості було визначено інтраопераційно. Результати та обговорення. Виділено 3 групи пацієнтів у яких було діагностовано скалковий перелом діафізу плечової кістки. Першу групу склали пацієнти похилого та старечого віку з низькоенергетичною травмою. До другої групи увійшли пацієнти віком від 18 до 59 років з низькоенергетичною травмою. Третю групу склали пацієнти з високоенергетичною травмою. В результаті дослідження виявлено ключові м’язи, які мали вплив на зміщення кісткових відламків при багатоскалкових переломах діафізу плечової кістки, а саме: дельтоподібний, великий грудний, дзьобо-плечовий, триголовий, двоголовий, плечовий та широкий м’яз спини. На основі проведеного аналізу клінічних даних виявлено взаємозв’язок рівня перелому при низькоенергетичних травмах від віку та статі. Для осіб похилого та старечого віку жіночої статі характерні переломи дистально місця прикріплення дельтоподібного м’язу. Для осіб віком від 18 до 59 років характерною була локалізація перелому проксимально місця прикріплення дельтоподібного м’язу. иявлено синергізм дії м’язів аддукційної групи на кісткові відламки при багатоскалкових переломах. Це потрібно враховувати під час виконання закритої репозиції, а також під час оперативного втручання. Доп.точки доступа: Пелипенко, О. В. Экз-ры: |
Патологічні рухові феномени в променево-зап'ястковому суглобі після транспозиції круглого пронатора при дисфункції м'язів задньої поверхні передпліччя, зумовленої денерваційним процесом травматичного генезу [] / О. О. Гацький [та ін.] // Вісн. ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 3. - С. 35-47 MeSH-главная: ПРЕДПЛЕЧЬЯ ТРАВМЫ -- FOREARM INJURIES (осложнения, хирургия) ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE (патофизиология, повреждения) ЗАПЯСТНЫЙ СУСТАВ -- WRIST JOINT (патология, хирургия) КОСТНО-МЫШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- MUSCULOSKELETAL PHYSIOLOGICAL PHENOMENA Доп.точки доступа: Гацький, О. О.; Третяк, І. Б.; Цимбалюк, В. І.; Базік, О. М.; Цимбалюк, Я. В. Экз-ры: |