Случай тяжелого трихинеллеза у девочки-подростка в Самарской области [] / С. М. Китайчик [и др.] // Детские инфекции. - 2015. - Том 14, N 3. - С. 68-70 Рубрики: ТРИХИНЕЛЛЕЗ МЫШЦА ПОПЕРЕЧНО-ПОЛОСАТАЯ БОЛИ ОТЕК ЭОЗИНОФИЛИЯ ЭОЗИНОФИЛИИ-МИАЛГИИ СИНДРОМ ГИПОАЛЬБУМИНЕМИЯ ДЕТИ Аннотация: Описан случай тяжелого течения трихинеллеза у девочки 15 лет, маркерами которого являлись: выраженный токсико-аллергический синдром, генерализованные отеки, миалгии и миастении с полной адинамией, инфекционно-токсическая почка, выраженная гипоальбуминемия с развитием полисерозита, отсутствие эозинофилии. Доп.точки доступа: Китайчик, С.М.; Гасилина, Е.С.; Кабанова, Н.П.; Баишева, И. Н.; Воронина, Л. Н.; Борисова, О. В.; Щербинина, М. А.; Бочкарева, Н. М. Экз-ры: |
Гріжимальський, Є. В. Сучасний підхід до післяопераційного знеболення в акушерстві та гінекології [] = Modern approach to postoperative analgesia in obstetrics and gynecology / Є. В. Гріжимальський // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2018. - № 2. - С. 20-27. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия) ОБЕЗБОЛИВАНИЕ ПРИ СОХРАНЕНИИ СОЗНАНИЯ -- CONSCIOUS SEDATION (использование) МУЛЬТИМОДАЛЬНОЕ ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MULTIMODAL IMAGING (методы) АНАЛГЕЗИЯ АКУШЕРСКАЯ -- ANALGESIA, OBSTETRICAL (использование) МЫШЦА ПОПЕРЕЧНО-ПОЛОСАТАЯ -- MUSCLE, STRIATED (действие лекарственных препаратов, хирургия) Аннотация: У статті висвітлено особливості мультимодальної аналгезії із застосуванням блоку поперечного простору живота (ТАР-блок) у поєднанні з нестероїдними протизапальними засобами у пацієнток акушерського та гінекологічного профілю. Описано оригінальну техніку TAP-блоку за анатомічними орієнтирами та методики, що застосовуються під контролем ультразвуку, у відповідності з уніфікованою класифікацією. Визначено переваги та недоліки кожного доступу та описано власний досвід застосування ТАР-блоку Экз-ры: |
Ртайл, Р. А. Хіміко-аналітична характеристика різних фаз регенерації посмугованих м’язів щурів за умов хронічної гіперглікемії [] / Р. А. Ртайл, Г. Ф. Ткач // Український журнал з проблем медицини праці. - 2020. - N 1. - С. 70-76 MeSH-главная: ГИПЕРГЛИКЕМИЯ -- HYPERGLYCEMIA (патофизиология) МЫШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ РАЗВИТИЕ -- MUSCLE DEVELOPMENT МЫШЦА ПОПЕРЕЧНО-ПОЛОСАТАЯ -- MUSCLE, STRIATED (повреждения) МИКРОЭЛЕМЕНТЫ -- TRACE ELEMENTS (анализ) КАЛИЙ -- POTASSIUM (анализ) НАТРИЙ -- SODIUM (анализ) КАЛЬЦИЙ -- CALCIUM (анализ) МАГНИЙ -- MAGNESIUM (анализ) ЖЕЛЕЗО -- IRON (анализ) ЦИНК -- ZINC (анализ) МЕДЬ -- COPPER (анализ) ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION КРЫСЫ -- RATS Аннотация: Сьогодні основною причиною ураження скелетних м’язів вважається механічна травма. Поряд із цим однією з найпоширеніших патологій сьогодні є цукровий діабет, що особливо часто зустрічається в країнах з розвинутою промисловістю. Проте сьогодні практично відсутні дані щодо змін мікро- та макроелементного складу посмугованих м’язів під час їхнього посттравматичного відновлення за умов дії на організм хронічної гіперглікемії (ХГ). Мета дослідження – встановлення вмісту К, Na, Са, Mg, Fe, Zn, Си у посттравматичних регенератах скелетних м’язів щурів із ХГ. Матеріали та методи дослідження. Для експерименту було взято 80 лабораторних білих щурів-самців зрілого віку (7-9 міс.): 40 тварин - контрольна група; 40 тварин – дослідна група (тварини зі змодельованою ХГ). Механічну травму у тварин обох груп відтворювали на триголовому м’язі литки. Щурів обох груп виводили з експерименту на З, 7,14 та 28 добу. Визначення вмісту К, Na, Са, Mg, Fe, Zn, Си у регенератах скелетних м’язів проводили методами атомно-абсорбційної спектрометрії з електротермічною та полуменевою атомізацією. Математичний аналіз даних здійснювали за допомогою електронного пакета SPSS 17,0. Результати. На 28 добу різниця в концентрації хімічних елементів у регенеруючих скелетних м’язах між групами порівняння була відсутньою лише для К (Р = 0,176). Поряд із цим уміст Na і Mg у регенератах тварин із ХГ виявився більшим відповідно на 17,3 % (Р = 0,031) і 28,2 % (Р = 0,015) порівняно з групою контролю. Уміст Са у місцях відновного міогенезу щурів дослідної групи був меншим на 13,2 % (Р = 0,008), концентрація Fe – на 9,7 % (Р = 0,025), уміст Zn - на 78,8 % (Р ‹ 0,001), а вміст Си - на 19,4 % (Р = 0,033), ніж у регенератах контрольних тварин. Висновки. Таким чином, було встановлено, що в місцях відновного міогістогенезу тварин із ХГ спостерігається підвищення вмісту Na і Mg, що може бути свідченням більш вираженої та тривалої руйнації клітинних структур. Також у ділянках регенерації скелетних м’язів щурів із ХГ виявляється зменшення концентрації Са, Fe, Zn і Си, що може бути наслідком порушення кровопостачання ділянки неогістогенезу та результатом загальнометаболічних змін. Доп.точки доступа: Ткач, Г. Ф. Экз-ры: |