Баев, О. Р.     Профилактика кровотечений в последовом и раннем послеродовом периоде. Активная или выжидательная тактика? [] / О. Р. Баев // Акушерство и гинекология. - 2011. - N 6. - С. 27-30 Рубрики: РОДЫ, ТРЕТЬЯ СТАДИЯ    ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД, КРОВОТЕЧЕНИЯ    РОДОВСПОМОЖЕНИЕ Экз-ры:

Баев, О. Р.     Профилактика кровотечений в последовом и раннем послеродовом периоде. Какие использовать препараты? [] / О. Р. Баев // Акушерство и гинекология. - 2011. - N 7/1. - С. 16-20 Рубрики: ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД, КРОВОТЕЧЕНИЯ    РОДЫ, ТРЕТЬЯ СТАДИЯ    МАТКИ СОКРАЩЕНИЕ    ЭРГОМЕТРИН    ОКСИТОЦИН    ПРОСТАГЛАНДИНЫ СИНТЕТИЧЕСКИЕ Экз-ры:

Лубковська, О. А.     Порівняння ефективності активної і очікувальної тактики ведення третього періоду пологів / О.А. Лубковська // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2012. - NСпец.випуск №1. - С. 188-189 MeSH-главная: РОДЫ, ТРЕТЬЯ СТАДИЯ -- LABOR STAGE, THIRD (физиология) РОДОВСПОМОЖЕНИЕ -- DELIVERY, OBSTETRIC (методы) ПОСЛЕРОДОВОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- POSTPARTUM HEMORRHAGE (профилактика и контроль) Экз-ры:

Маєвський, О. Є.     Інволютивно-дегенеративні зміни посліду при фізіологічному старінні плаценти та фетоплацентарній недостатності [] / О. Є. Маєвський // Biomedical and biosocial anthropology. - 2014. - N 23. - С. 254-258 MeSH-главная: ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология) РОДЫ, ТРЕТЬЯ СТАДИЯ -- LABOR STAGE, THIRD (физиология) Экз-ры:

Роль морфологічних досліджень послідів у діагностиці внутрішньоутробних інфекцій у новонароджених [] / І. І. Редько [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 3. - С. 12-17. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- FETAL INFECTION (диагностика) РОДЫ, ТРЕТЬЯ СТАДИЯ -- LABOR STAGE, THIRD НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN Аннотация: Інфекційні ураження послідів у теперішній час є частою формою патології, яка має характерні морфологічні прояви, які суттєво впливають на пребіг вагітності, пологів, внутрішньоутробного розвитку плода та постнатальні захворювання дитини. Мета дослідження: оптимізувати діагностику та прогнозування тяжкості перебігу внутрішньоутробних інфекцій у новонароджених на підставі оцінки факторів ризику перинатального анамнезу та результатів морфологічних досліджень послідів матерів, які народили дітей з внутрішньоутробною інфекцією. Матеріали та методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 834 матерів та їх хворих новонароджених з підозрою на внутрішньоутробні інфекції в перші 3 доби життя. Предметом поглибленого дослідження стала група з 224 хворих новонароджених з вродженими вірусними інфекціями. Контрольну групу склали 30 умовно здорових новонароджених. Верифікація діагнозу внутрішньоутробної інфекції проводилась на підставі клініко-анамнестичних даних, загальноприйнятих методів дослідження та із застосуванням морфологічних досліджень послідів. Результати досліджень. Серед загальної кількості обстежених новонароджених внутрішньоутробна інфекція верифікована у 708 (84,9%) хворих. Предметом поглибленого дослідження стала група з 224 (31,6 %) хворих новонароджених з вродженими вірусними інфекціями. Серед них доношених - 132 (58,9 %), недоношених – 92 (41,1 %). Серед 224 дітей верифіковано: у 77 (34,4 %) – мікст-вірусні інфекції, у 62 (27,7 %) – вірусно-бактеріальні інфекції, у 53 (23,6 %) – мікст-вірусно-TORCH-інфекції та моновірусні інфекції - у 32 (14,3 %). Найчастішими факторами перинатального ризику є гострі респіраторні інфекції у вагітних (45,5%), загроза переривання вагітності (43,7%), анемії вагітних (25,0%), дострокове родорозрішення (41,1%), плацентарна дисфункція (23,2%), прееклампсія (17,4%), асфіксія при народженні (40,6%). Проведений аналіз результатів гістологічного дослідження 224 послідів у жінок, які народили дітей з вродженими вірусними інфекціями, виявив, що поряд з характерними специфічними структурними змінами, які викликали респіраторні віруси, у 54 (24 %) виявлено також неспецифічні запальні реакції (децидуїт, віллузит) та різні варіанти порушення плацентарного кровообігу. Даний факт доводить, що, окрім прямої вражаючої дії вірусу, можливе виникнення вторинної гіпоксії та порушення живлення плода. Відсутність специфічних ознак ураження послідів при вірусних інфекціях у вагітних не виключає необхідності дослідження послідів при народженні дітей з групи ризику по внутрішньоутробній інфекції. Висновки. Результати гістологічного дослідження послідів дають підставу визначити як етіологію вроджених вірусних інфекцій на підставі специфічних морфологічних ознак, так і вплив неспецифічних запальних змін (базальний децидуїт, віллузит) та різних варіантів порушення трансплацентарного кровообігу на прогнозування тяжкості перебігу вроджених вірусних інфекцій у новонароджених. Доп.точки доступа: Редько, І.І.; Махончук, С.М.; Івахненко, Н.Т.; Чакмазова, О.М. Экз-ры:

Голяновський, В.     Затримка перетискання пуповини після народження [] / В. Голяновський // З турботою про жінку. - 2018. - № 1. - С. 26-31 MeSH-главная: ПУПОВИНА -- UMBILICAL CORD (кровоснабжение) ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION (физиология) ПЛОДА КРОВЬ -- FETAL BLOOD РОДЫ, ТРЕТЬЯ СТАДИЯ -- LABOR STAGE, THIRD БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN Экз-ры:

Голяновський, В.     Затримка перетискання пуповини після народження [] / В. Голяновський // З турботою про дитину. - 2018. - № 1. - С. 20-25 MeSH-главная: ПУПОВИНА -- UMBILICAL CORD (кровоснабжение) ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION (физиология) ПЛОДА КРОВЬ -- FETAL BLOOD РОДЫ, ТРЕТЬЯ СТАДИЯ -- LABOR STAGE, THIRD БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN Экз-ры:

Голяновський, В.     Ведення вагітних зі спадковими коагулопатіями (частина 2) / В. Голяновський // З турботою про жінку. - 2017. - № 8. - С. 20-22 MeSH-главная: ГЕМОФИЛИЯ A -- HEMOPHILIA A (лекарственная терапия) ГЕМОФИЛИЯ B -- HEMOPHILIA B (лекарственная терапия) ФАКТОРА XI ДЕФИЦИТ -- FACTOR XI DEFICIENCY (лекарственная терапия) РОДЫ, ТРЕТЬЯ СТАДИЯ -- LABOR STAGE, THIRD ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагностика, лекарственная терапия) БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN Экз-ры:

Мудров, В. А.     Опыт применения ультразвуковой оценки факта отделения плаценты [] / В. А. Мудров // Акушерство и гинекология. - 2020. - № 10. - С. 78-82. - Библиогр. в конце ст. MeSH-главная: РОДЫ ЕСТЕСТВЕННЫЕ -- NATURAL CHILDBIRTH РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC РОДЫ, ТРЕТЬЯ СТАДИЯ -- LABOR STAGE, THIRD ПЛАЦЕНТЫ ОТДЕЛЕНИЯ ЗАДЕРЖКА -- PLACENTA, RETAINED УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD ПОСЛЕРОДОВОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- POSTPARTUM HEMORRHAGE АКУШЕРСКИЕ КРОВОТЕЧЕНИЯ -- OBSTETRIC HEMORRHAGES АНЕМИЯ -- ANEMIA ПРОФИЛАКТИКА ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY PREVENTION Экз-ры:

Dubossarska, Yu. O.     Histological features of the infectious and inflammatory state of the placenta in women with preterm premature rupture of membranes depending on the duration of the interval between membrane rapture and delivery and other factors [] = Гістологічні особливості інфекційно-запального стану посліду у жінок з передчасним розривом плодових оболонок в залежності від тривалості безводного проміжку та інших факторів / Yu. O. Dubossarska, Ye. O. Puziy // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 168-173 MeSH-главная: РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE ВНЕЗАРОДЫШЕВЫЕ ОБОЛОЧКИ -- EXTRAEMBRYONIC MEMBRANES (повреждения) РОДЫ, ТРЕТЬЯ СТАДИЯ -- LABOR STAGE, THIRD ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION Аннотация: The purpose of the study is to evaluate the histological features of the placenta in women with pregnancy complicated by preterm premature rupture of membranes (pPROM) and their relationship with the duration of the interval between membrane rapture and delivery, the level of expression of antimicrobial peptides (?-2-defensins) and other factors of pregnancy and labour. Methods. We examined 56 women of the main group, whose pregnancy was complicated by pPROM at 23-36 weeks of pregnancy and 20 pregnant women of the control group with intact fetal membranes, who subsequently gave birth to full-term babies. The study included anamnesis, study of the course of pregnancy, labour and postpartum period, clinical and laboratory parameters of the mother, including the level of expression of antimicrobial peptides (?-2-defensins) in the blood serum, functional status of the newborn, histological examination of the placenta. In the histological examination of the placenta, signs of infection and inflammation, placental insufficiency, the presence of compensatory and adaptive reactions were determined. Results. The course of pregnancy, complicated by pPROM, caused a high incidence of perinatal losses. No significant relationship between the condition of newborns and the duration of the interval between membrane rapture and delivery was found; the indicators generally corresponded to the estimates characteristic of premature infants and correlated with the gestational age of the child. Analysis of the localization of infectious and inflammatory changes in the placentas of women with pPROM showed a high incidence of membranous lesions, as evidenced by the detection of signs of purulent necrotic membranitis in more than half of the observations (57.1%), especially with an increase in the duration of the interval between membrane rapture and delivery (more than 70% of cases). Conclusions. It was found that the morphological examination of placentas in women with pregnancy complicated by pPROM in most cases (85.7%) revealed signs of placental insufficiency, of which in a quarter of cases (25.0%) the insufficiency had an acute course, which was closely associated with perinatal mortality. The frequency of lesions of various elements and structures of the placenta, membranes and umbilical cord of infectious and inflammatory nature significantly depended on the duration of the interval between membrane rapture and delivery. The average level of expression of ?-2-defensins in the blood of pregnant women with pPROM was reduced by 1.4 times compared to healthy pregnant women and inversely correlated with both the acute course of placental insufficiency and funiculitis and combined damage to several elements and structures of the placenta. Мета дослідження – оцінити гістологічні особливості посліду у жінок з недоношеною вагітністю, ускладненою передчасним розривом плодових оболонок, та їх зв’язки з тривалістю безводного проміжку, рівнем експресії антимікробних пептидів (?-2-дефензинів) та іншими факторами перебігу вагітності та пологів. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 56 жінок основної групи, у яких вагітність ускладнилася передчасним розривом плодових оболонок (ПРПО) на 23-36 тижні вагітності та 20 вагітних жінок контрольної групи з цілим плодовим міхуром, які згодом народили доношених дітей. Дослідження включало збір анамнезу, вивчення перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду, клініко-лабораторні показники матері, в тому числі рівень експресії антимікробних пептидів (?-2-дефензинів) у сироватці крові, функціональний стан новонародженої дитини, гістологічне дослідження посліду. При гістологічному дослідженні посліду визначали ознаки інфікування та запалення, плацентарної недостатності, наявність компенсаторно-пристосувальних реакцій. Результати. Перебіг недоношеної вагітності, ускладнений ПРПО, обумовив високу частоту перинатальних втрат. Не виявлено достовірного зв’язку між станом новонароджених дітей та тривалістю безводного проміжку; показники в цілому відповідали оцінкам, характерним для недоношених дітей і корелювали з гестаційним віком дитини. Аналіз локалізацій інфекційно-запальних змін у послідах жінок з ПРПО показав високу частоту ураження плодових оболонок, про що свідчить виявлення ознак гнійно-некротичного мембраніту у понад половини спостережень 57,1 %, особливо при збільшенні тривалості безводного проміжку (понад 70 % випадків). Висновки. Встановлено, що при морфологічному дослідженні плацент у жінок з недоношеною вагітністю, ускладненою передчасним розривом плодових оболонок, в більшості випадків (85,7%) виявлено ознаки плацентарної недостатності, з яких в чверті випадків (25,0%) недостатність мала гострий перебіг, що тісно асоціювалось з перинатальною смертністю. Частота ураження різних елементів і структур плаценти, плодових оболонок і пуповини інфекційно-запального характеру достовірно залежала від тривалості безводного проміжку. Середній рівень експресії ?-2-дефензинів у крові вагітних з передчасним розривом плодових оболонок був зниженим в 1,4 рази порівняно зі здоровими вагітними та зворотно корелював як з гострим перебігом плацентарної недостатності, так і з фунікулітом та одночасним ураженням кількох елементів та структур посліду. Доп.точки доступа: Puziy, Ye. O. Экз-ры: